Час, в який ми живемо, відзначається глобальною (загальною, всесвітньою) трансформацією і цивілізаційною нестабільністю. Кардинальні зміни відбуваються буквально в усіх сферах суспільного життя і охоплюють майже всі регіони планети. На наших очах відбувається глобальний перехід до якогось нового етапу в організації людського життя. Найбільш важливими і радикальними, очевидними і безсумнівними є такі зміни:

Перехід найрозвинутіших країн світу (США, Канада, Західна Європа, Південно-Східна Азія) від індустріального до постіндустріального, інформаційного суспільства.

Встановлення цивілізаційної єдності світу в результаті краху світової соціалістичної системи, поступового утвердження регульованої ринкової економіки у Китаї та В'єтнамі, поширення по всьому світу) як основоположних принципів організації громадського життя цінностей та ідеалів європейської євроатлантичної) цивілізації: соціально-орієнтована ринкова економіка, багатопартійна парламентська демократія, першорядне значення прав і свобод особистості, "західний менталітет" і спосіб життя, культура. Наприкінці XX - на початку XXI ст. капіталізм знову стає глобальним.

Бурхливий розвиток науки, техніки, інформатики перетворило земну кулю в тісно переплетений клубок техніко-виробничих, торгових, фінансових та інших взаємозв'язків. Формується цілісне світове господарство (глобальна економіка), для якого характерні такі риси:

1. величезна роль у виробництві науки та інформаційних технологій ( у США в матеріальному виробництві бере участь лише 7% населення);

2. глобальний ринок створюється передусім наукомістким продуктом, новою економікою, основаній на знаннях;

3. індустріальне виробництво передано незахідним країнам;

4. висока швидкість технологічного оновлення, перетворення інновацій у вирішальний фактор виробництва;

5. мобільність капіталів набула "тотального характеру";

6. глобальна лібералізація світового ринку;

7. формування єдиного світового ринку товарів, послуг, технологій, капіталів і робочої сили.

Будучи загальносвітовим процесом, глобалізація, однак, розвивається нерівномірно: різні регіони світу охоплені нею неоднаково, окремі держави відіграють у цьому процесі різну роль. Явище глобалізації порівняно нове, глибоке і суперечливе. Тому в його вивченні та поясненні поки що більше запитань, аніж переконливих відповідей. Як правило, учасники багатьох дискусій про сутність глобалізації погоджуються в одному: ці процеси реальні, масштабні і доленосні для всіх народів планети [4].

Вплив глобалізації може бути як позитивним, так і найвищою мірою негативним. Як правило, тільки високорозвинені індустріальні країни, у яких склалися сучасні й ефективні системи освіти, науки, техніки і зв'язку, можуть повною мірою скористатися перевагами, наданими глобалізацією. Ці країни входять у великі світові економічні блоки (Європейське співтовариство, Тихоокеанський блок, а також Північно-Атлантична асоціація вільної торгівлі NAFTA) і мають у своєму розпорядженні ефективні механізми планування, що дозволяють розробляти регіональні проекти з урахуванням вимог і впливу глобалізації.

Утворення Асоціації Вільної Торгівлі Північної Америки (NAFTA) спонукало країни Європи та Азії зробити подальші кроки до економічної інтеграції. В цьому основна роль NAFTA у світових глобалізацій них процесах.

Утворення регіональних угруповань у Європі й Америці, конкурентна боротьба за фінансові і матеріальні ресурси, складності і невизначеність перспектив багатобічних торгових переговорів на глобальному рівні, проблеми у відносинах зі США - усе це створює не тільки економічні, але і політичні імпульси до посилення міждержавного співробітництва (особливо в Східній і Південно-Східній Азії) і доданню йому визначених організаційних форм.

Йдучи на створення розширеної зони вільної торгівлі, кожна з трьох країн NAFTA враховує інтереси і вигоди, що вона одержує, а також, зрозуміло, бере до уваги зв'язані з цим можливі негативні моменти. Гарантоване зростання доходів очікується, наприклад, у таких секторах американської економіки, як виробництво електроенергії, обслуговування ЕОМ, виробництво будівельних матеріалів, запасних частин для автомобілів, машинобудування, телекомунікації, банківська і фінансова справа. Їм відкриваються гарні перспективи для діяльності в Мексиці, економіка якої має потребу в інтенсивному відновленні її технологічної бази.

Інтеграція економічного життя у світі йде по багатьом усе більш зростаючим напрямках. Це, по-перше, інтернаціоналізація продуктивних сил через обмін засобами виробництва і технологічних знань, а також у формі міжнародної спеціалізації і кооперації, що зв'язують господарські одиниці в цілісні виробничо-споживчі системи; через виробниче співробітництво, міжнародне переміщення виробничих ресурсів; через формування глобальної матеріальної, інформаційної, організаційно-економічної інфраструктури, що забезпечує здійснення міжнародного обміну.