КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Організація діяльності територіальних центрів і органів соціального захисту населення».
Тема: Аналіз соціальних програм по соціальному захисту населення
Зміст
Вступ
Розділ І. Сутність та методологічні основи програмного регулювання соціальної сфери
1.1 Програмування як інструмент реалізації соціальної політики
1.2 Сутність категорії «державна соціальна програма»
1.3 Методологія розробки державних соціальних програм
1.4 Класифікація соціальних програм
Розділ ІІ. Аналіз та оцінка соціальних програм які впроваджуються органами соціального захисту населення
2.1 Загальні підходи до оцінки ефективності соціальних програм
2.2 Характеристика міських цільових програм які реалізуються в місті Одесі (за перше півріччя 2006 року)
2.3 Порівняльний аналіз міських цільових програм міста Одеси та міста Луганська
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Практично всі сучасні розвинені країни світу основними завданнями внутрішньої політики вважають вирішення соціальних проблем та підвищення добробуту населення. Особливої уваги в умовах нашої країни потребує вирішення проблем, пов’язаних з підвищенням загального життєвого рівня, подолання бідності, забезпеченням соціальних гарантій, покращанням здоров’я населення та якості життя.
Умови трансформаційного періоду розвитку України, перехід від колишньої системи, вимагають розробки нових підходів до визначення ролі і місця держави у регулюванні соціально-економічного розвитку, пошук ефективних шляхів і інструментів реалізації соціальної функції держави.
Потребою сьогодення є створення нової системи соціального захисту населення, і держава у цьому процесі має відігравати провідну роль. Дієвим інструментом реалізації соціальної функції держави є соціальні програми.
Україна на шляху до побудови соціально орієнтованої ринкової економіки має розробити свою теоретико-методологічну базу розробки, аналізу та оцінки державних соціальних програм, яка б враховувала специфічні умови соціально-економічного розвитку країни, відповідала меті забезпечення соціальної справедливості та економічного зростання, базувалась на кращих світових досягненнях у цій сфері.
Таким чином, головною метою даної курсової роботи є комплексний аналіз теоретичних питань соціального програмування, а також аналіз соціальних програм, які впроваджуються органами соціального захисту населення.
Даною роботою передбачено виконання наступних завдань:
- визначити сутність категорій «соціальна програма»;
- провести аналіз методології розробки соціальних програм;
- визначити класифікацію державних соціальних програм;
- провести аналіз загальних підходів оцінки ефективності соціальних програм;
- охарактеризувати цільові програми які реалізуються у місті Одесі;
- зробити порівняльний аналіз міських цільових програм, які впроваджуються у місті Одесі та у місті Луганську.
Об’єктом дослідження виступають – державні соціальні програми, які реалізуються органами соціального захисту населення.
Предмет дослідження: оцінка та порівняльний аналіз державних соціальних програм, які реалізуються органами соціального захисту населення в місті Одесі та місті Луганську.
Гіпотеза заснована на припущенні про те, що за наявності у держави відповідного інструмента реалізації та оцінки виконання соціальної функції і оптимальному розвитку системи соціального програмування, створюється комплекс необхідних ресурсних умов, який забезпечує підвищення загального життєвого рівня населення, подолання бідності, забезпечення конституційних соціальних гарантій, а також покращання якості життя населення.
В роботі буде використовуватися наступне визначення поняття «державна соціальна програма»:
«Державна соціальна програма являє собою систему взаємопов’язаних дій або заходів, що спрямовані на покращення рівня або якості життя певних контингентів населення, ініціюється державою і базується на перерозподілі коштів у системі державних фінансів».
Оцінка ефективності тієї чи іншої програми, поза всім іншим, залежить також від існуючої в той чи інший час системи пріоритетів і політики, що здійснюється на рівні держави. Так політика в умовах бюджетної кризи, як правило, базується на діях щодо стримування видатків. Вирішення цієї проблеми пов’язане з посиленням адресності соціальних програм, і таким чином, вимір їх ефективності містить у собі два аспекти: «горизонтальну» ефективність, тобто надання допомоги всім без виключення нужденним, і «вертикальну», що означає надання допомоги за бідністю це означає надання її тільки бідним верствам населення.
Протягом 1-го півріччя 2006 року Управлінням соціального захисту населення та праці Одеської міської ради реалізовані такі цільові програми [1]:
Назва програми або зміст заходу | Всього витрати (тис. грн.) | У тому числі за рахунок коштів | Виконано | ||
| Бюджет-них | Залу-чених | кошти | кількість чол. | |
1. Управління соціального захисту населення та праці |
|
|
| ||
Всього: | 15230,4 | 15230,4 | - | 6063708 | 64776 |
1.1.1 Програма "Дешевий хліб" | 4500 | 4500 | - | 1680576 | 16960 |
1.2. Програма надання допомоги у вигляді продуктів харчування та непродовольчих товарів соціально незахищеним верствам населення міста Одеси | 2300 | 2300 |
| 1128548 | 32833 |
1.3. Програма надання послуг та інших видів допомоги соціально незахищеним верствам населення міста Одеси, всього, у т.ч. | 5050,4 | 5050,4 |
| 1771991 | 9393 |
1.3.1. допомога на лікування (хірургічні операції); | 500 | 500 |
| 327611,8 | 80 |
1.3.2. медично-соціальна реабілітація (стоматологічна допомога, зубне протезування та оперативне лікування на очах, надання та ремонт засобів протезування і допоміжних засобів); | 11 10,00 | 1110 |
| 245898,4 | 961 |
1.3.3. допомога сім'ям загиблих в Афганістані; | 115,2 | 115,2 | - | 112000 | 80 |
1.3.4. допомога сім'ям загиблих міліціонерів; | 56 | 56 | - | 47600 | 34 |
1.3.5. безоплатне ритуальне поховання учасників бойових дій; | 1500 | 1500 | - | 581232,5 | 697 |
1.3.6. послуги бані, пральні; | 52 | 52 |
| 18385 | 5217 |
1.3.7. послуги культури; | 10 | 10 |
| 850 | 970 |
1.3.8. адресна грошова допомога: | 192 | 192 | - | 91000 | 1 142 |
1.3.9. грошова допомога в особливих випадках; | 1008 | 1008 | - | 340213,3 | 200 |
1.3.10. заходи з охорони здоров'я: | 500 | 500 | - |
|
|
1.3.1 1. надання стипендії |
|
|
|
|
|
ім. Свободи | 7,2 | 7,2 | - | 7200 | 12 |
1.4. Програма з надання дотацій населенню міста Одеси у сфері житлово-комунальних послуг | 1500 | 1500 |
| 799712 | 4299 |
1.5. Програма підтримки |
|
|
|
|
|
ветеранів Великої |
|
|
|
|
|
Вітчизняної війни 1941-1945 років та учасників бойових дій, у т.ч. | 1200 | 1200 |
| 312527,3 | 597 |
1.5.1. реабілітація ветеранів |
|
|
|
|
|
війни в Афганістані; | 98 | 98 | - | 93000 | 160 |
1.б. Програма підтримки осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи | 450 | 450 |
| 347000 | 694 |
1.7. Програма розв'язання пріоритетних соціальних проблем м. Одеси з використанням механізму соціального замовлення, всього, у т.ч. | 230 | 230 |
| 23353,95 |
|
1.7.1. Соціальний захист інвалідів та їх соціально-психологічна реабілітація | 3000 |
| |||
1.7.2. боротьба з дитячою безпритульністю та бездоглядністю: | 50 | 50 |
|
|
|
1.7.3. профілактика СНІДу, ВІЛ-інфекції та наркоманії; | 40 | 40 |
| 6000 |
|
1.7.4. сприяння зайнятості та активному довголіттю людей похилого віку | 40 | 40 |
| 7085 |
|
1.7.5. соціальне обслуговування тяжкохворих, у т.ч. на дому та в стаціонарних установах | 60 | 60 | - | 7268,95 |
|
В рамках міської цільової програми підтримки ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, учасників бойових дій на 2006 рік: 306 учасників оборони чи визволення м. Одеси щомісячно отримують стипендію міського голови у розмірі 50 грн. кожний. З початку року виплачено 61200 грн.
Надано адресну допомогу 160 ветеранам війни в Афганістані на суму 93000 грн. 21 учаснику параду Перемоги щомісячно виплачується муніципальна надбавка до пенсії у розмірі 500 грн. Всього з початку року виплачено кошти на суму 63000 грн. Надано матеріальну допомогу 69 ветеранам ВВВ (в особливих випадках) на суму 42832 грн.
Телефонними компаніями міста 41 ветерану ВВВ безкоштовно встановлено домашні телефони. За виконану роботу телефонним компаніям перераховані кошти на суму 52495,25 грн. Всього в рамках програми надана адресна матеріальна допомога 597 ветеранам на суму 312527,25 грн.
В рамках міської цільової програми надання послуг та інших видів допомоги соціально незахищеним верствам населення. Надано грошову
допомогу 36 малозабезпеченим громадянам (в особливих випадках), згідно з розпорядженням міського голови, з початку року на суму 191132,27 грн. Надано грошову допомогу 80 громадянам на лікування (хірургічні операції) на суму 327611,82 грн.
Надано матеріальну допомогу 1142 малозабезпеченим громадянам, згідно з рішення піклувальної ради управління, на суму 91000 грн. Надано матеріальну допомогу 80 сім'ям загиблих в Афганістані на суму 112000 грн. Проведено, згідно розпорядження міського голови, слухопротезування 3-м малозабезпеченим громадянам на суму 27298 грн. Придбано слухові апарати для 170 малозабезпечених громадян на суму 98993 грн.
Надано матеріальну допомогу 34 дітям загиблих працівників органів внутрішніх справ на суму 47600 грн. Стипендію ім. І. Свободи отримали 12 дітей на суму 7200 грн. На оперативне лікування захворювань на очах 22 малозабезпеченим громадянам міста надано допомогу на суму 53817,42 грн. Придбано 766 шт. окулярів на суму 65790 грн.
В рамках програми надані побутові послуги громадянам, які перебувають на обліку в терцентрах міста, а саме: - банні послуги 2484 чол. на суму 9585 грн., - прання білизни 2733 чол. на суму 8800 грн. Придбано для 164 ветеранів війни та малозабезпечених громадян побутову техніку на суму 147881 грн.
Надано послуги культури 970 ветеранам та малозабезпеченим громадянам на суму 850 грн. Перераховано кошти за ритуальні послуги та поховання 697 учасників бойових дій на суму 581232,45 грн. Всього в рамках даної програми надано послуги та інші види допомоги для 9393 соціально незахищених громадян м. Одеси на суму 1771990,96 грн.
В рамках міської цільової програми надання допомоги у вигляді продуктів харчування та непродовольчих товарів: З початку року забезпечено продуктовими наборами 11344 громадян, які перебувають на обліку у територіальних центрах, на суму 319925,1 грн. та продуктовими наборами до свят 9745 чол., на суму 246022,78 грн.
Малозабезпеченим верствам населення, які стоять на обліку в терцентрах, надана допомога безкоштовним гарячим харчуванням, з початку року на суму 562599,93 грн. (1950 чол. – протягом місяця отримують гарячі обіди в 4-х їдальнях добродійної фундації «Ветеран», а також в кафе «Норд», «Академія», «Роял-Піца»). Всього за 6 міс. отримали безкоштовне гаряче харчування 11744 чол. Всього в рамках програми надана допомога у вигляді безкоштовного харчування та продуктових наборів 32833 малозабезпеченим громадянам на суму 1128547,81 грн.
В рамках міської цільової програми «Дешевий хліб»: Надана допомога у вигляді адресної дотації на придбання хлібобулочних виробів з початку року на суму 318770,4 грн.. Отримують дотацію на хліб, згідно соціальних карт, 16960 чол., які обслуговуються структурними підрозділами УСЗНП. Для забезпечення цільового та адресного використання бюджетних коштів, громадянам дотації на придбання хліба надається за допомогою електронних карток «Соціальна карточка одесита» в 63 магазинах міста. Надано цільову дотацію виробникам хлібобулочних виробів м. Одеси, з початку року, на суму 1347654,33 грн.
За технічне обслуговування програми перераховано кошти на суму 14151,5 грн. Всього в рамках програми адресну дотацію на придбання хлібобулочних виробів отримали 16960 чол. В рамках програми перераховано кошти на суму 1680576,23 грн.
В рамках міської цільової програми з надання допомоги населенню м. Одеси у сфері житлово-комунальних послуг на 2006 рік: - здійснено оплату за житлово-комунальні послуги 1383 інвалідам по зору на суму 123019,48 грн. - 1026 працівникам ЖКХ на суму 203620,97 грн. - надано матеріальну допомогу 92 малозабезпеченим громадянам м. Одеси на погашення заборгованості по оплаті за комунальні послуги, згідно рішення комісії Одеської міської ради з аналізу матеріального становища громадян з початку року на суму 114003,83 грн. - надано матеріальну допомогу 9 громадянам, яким більше ніж 100 років на суму 5682,66 грн., а також 4 почесним громадянам м. Одеси на суму 1393,86 грн. Здійснено оплату за житлово-комунальні послуги пільговій категорії населення: - 75 членам сімей працівників міліції, які загинули при виконані службових обов'язків на суму 13641,2 грн. - 964 дітям - інвалідам до 16 років на суму 187626,8 грн. - 645 дітям-сиротам до 18 років на суму 131722 грн. - 101 вдові, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на суму 19001,2 грн. В рамках програми надано допомогу у сфері житлово-комунальних послуг 4299 чол. пільгової категорії населення на суму 799 712 грн.
Згідно міської цільової програми надання допомоги громадянам, які проживають у м. Одесі та постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: - надано грошову матеріальну допомогу 594 громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на суму 297 000 грн. - надано матеріальну допомогу 100 вдовам на суму 50000 грн. Всього в рамках програми надана допомога 694 громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на суму 347 000 грн.
В рамках усіх програм надано допомогу 64776 соціально незахищеним громадянам на суму 6 063 708,2 грн. [1; 8; 9]
Представлені соціальні програми, можна розподілити за наступними ознаками:
За спрямованістю
Спрямовані на попередження негативних соціальних наслідків будь-яких процесів або явищ (страхові програми тощо) | Спрямовані на подолання негативних соціальних явищ або процесів (адресні програми) | Спрямовані на розвиток будь-якої соціальної сфери, або соціальної групи (програми розвитку) |
Грошова допомога в особливих випадках; страхування | Програма "Дешевий хліб" | Програма розвитку культури; |
Програма підтримки осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи | Програма надання допомоги у вигляді продуктів харчування та непродовольчих товарів соціально незахищеним верствам населення міста Одеси | Програма розв'язання пріоритетних соціальних проблем м. Одеси з використанням механізму соціального замовлення |
Програма підтримки ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та учасників бойових дій | Програма надання послуг та інших видів допомоги соціально незахищеним верствам населення міста Одеси | Програма сприяння зайнятості та активному довголіттю людей похилого віку |
Соціальний захист інвалідів та їх соціально-психологічна реабілітація | Допомога на лікування; медично-соціальна реабілітація; послуги бані, пральні | |
Профілактика СНІДу, ВІЛ-інфекції та наркоманії | Адресна грошова допомога | |
Боротьба з дитячою безпритульністю та бездоглядністю | Допомога сім'ям загиблих міліціонерів; допомога сім’ям загиблих в Афганістані; | |
Програма з надання дотацій населенню міста Одеси у сфері житлово-комунальних послуг | ||
Соціальне обслуговування тяжкохворих, у т.ч. на дому та в стаціонарних установах |
Отже, наведені данні свідчать про те, що політика стримування податків яка впроваджується, відбивається на тому, що в Одеському регіоні проводяться заходи щодо посилення адресності надання допомоги. Реалізація цільових програм в Одесі за перше півріччя 2006 року відповідно до Основних напрямків соціально-економічного роз витку м. Одеси на 2005-2015 роки, затверджених рішенням Одеської міської ради від 11.10.2004 року № 3156-ІV, націлена на пріоритетними напрямками, зокрема, визначені покращення умов проживання людей, а також гарантований цільовий, адресний соціальний захист населення. В той же час, на обслуговуванні в структурних підрозділах управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради перебувають громадяни, доходи яких дотепер нижчі прожиткового мінімуму. Це, передусім, отримувачі соціальних пенсій, діти-сироти та під опікою, багатодітні та неповні сім’ї з дітьми, інші [4; 5].
Саме ці особи визначенні Законом України “Про соціальні послуги”, як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. З метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, заклади соціального захисту надають їм різні види соціальних послуг [12, 32].
За терміном дії наведені програми переважно розділяються на довгострокові (на 8-10 років та більше) та постійно діючі, до них відносяться такі міські програми як Програма надання послуг та інших видів допомоги соціально незахищеним верствам населення міста Одеси, Адресна грошова допомога, Програма підтримки ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та учасників бойових дій та інші.
За масштабністю в місті Одесі діють національні та регіональні програми.
За рівнем комплексності: з всіх представлених програм, на вирішення конкретних проблем конкретних категорій населення за допомогою певних дій націлено 12, що становить майже 52%. Це великий відсоток, яких свідчить про дійсно цвілеве призначення програм, та конкретну направленість, а не допомогу «взагалі», коли дослідити результати та ефективність впровадження набагато складніше.
За методом надання допомоги:
§ у формі грошової допомоги – 5 програм (22%);
§ у формі надання соціальних послуг – 9 програм (39%);
§ у формі пільг та загальних дій, націлених на окрему соціальну категорію, чи сферу – 5 програм (22%);
§ у формі натуральної допомоги – 4 програми (17%).
З цього видно, що більша увага надається цільовим програмам у вигляді соціальних послуг, які забезпечують покрашення рівня життя громадян, які потребують подібної допомоги.
Для оцінки та аналізу дії міських цільових програм також важливою составною частиною є суб’єктивна оцінка діючих програм з боку користувачів або клієнтів.
Метод такої оцінки полягає у проведенні соціологічних опитувань клієнтів та потенційних клієнтів програми з метою з’ясування їх думки відносно якості та ефективності тієї допомоги, яка передбачена тією чи іншою програмою. Свідченням неефективності діючої програми у цьому разі можуть бути незадоволеність населення щодо кількості часу, який має витратити людина для того щоб отримати допомогу (територіальна недоступність органів соціального захисту, великі черги), складність процедури отримання (велика кількість документів, що потрібно зібрати, складність отримання довідок), неповагою з боку працівників органів соціального захисту, недостатньою інформацією (відсутність інформації щодо права на отримання допомоги в засобах масової інформації, відсутність можливості отримати консультацію в органах соціального захисту тощо). Нажаль, багато з вище зазначених чинників наявні в процесі реалізації програми, про це свідчать вибіркові опитування, які час-від-часу потрапляють у міські газети, телебачення тощо.
Важливим недоліком реалізації цільових програм є відсутність комплексних моніторингів, які б могли свідчити про ефективність соціальної програми, а також неврахування суб’єктивних оцінок користувачів програмами. Система соціального програмування повинна мати єдиний державний інструментарій оцінювання, який би дозволив спів ставляти результати та статистичні показники отримані в різних регіонах України. Тому що аналіз ефективності цільових програм які впроваджуються в місті Одесі, та в якомусь іншому регіоні неймовірно ускладнюється відсутністю єдиних критеріїв оцінки програм.
Результатами дії багатьох соціальних програм є досягнення більшої тривалості життя, зменшення рівня смертності, захворюваності населення, покращення здоров’я. Такі програми, крім соціального, мають ще й економічний ефект, який полягає у зменшенні втрат виробничого потенціалу, які викликані передчасною смертю громадян, повною або частковою втратою працездатності. Втрати держави через названі причини, а також їх зменшення завдяки дії певних соціальних програм видається можливим оцінити у грошовому виразі. Так чи інакше, при розробці соціальних програм держава вимушена вирішувати цю проблему. Інформація про економічні втрати у зв’язку із втратами здоров’я може бути використана при визначенні обсягів інвестицій в соціальні програми та оцінки економічного ефекту від їх реалізації. За певних обставин необхідно оцінити, чи не є занадто малою віддача від майбутніх витрат, і чи є цілком обґрунтовані подібні додаткові витрати. До того ж обмеженість коштів не дозволяє витрачати їх на малоефективні заходи.
Висновки
Однією з основних функцій сучасної держави є соціальна функція. Держава має відігравати провідну роль у побудові соціально орієнтованого суспільства. Ефективне виконання соціальної функції держави передбачає створення дієвих інструментів для її реалізації, дослідження широкого кола соціально-економічних проблем, взаємозв’язків соціальних процесів. Одним з найбільш ефективних і поширених інструментів реалізації державної соціальної політики є соціальні програми.
Завдання соціального програмування полягає у комплексному використанні всіх елементів соціальної політики для досягнення поставленої мети. Програмування передбачає не тільки формулювання цілей, але й визначення матеріальних, фінансових засобів реалізації.
В результаті узагальнення існуючих підходів до визначення «програми» та «соціальної програми», було з’ясовано і обґрунтоване визначення державної соціальної програми. «Державна соціальна програма являє собою систему взаємопов’язаних дій або заходів, що спрямовані на покращення рівня або якості життя певних контингентів населення, ініціюється державою і базується на перерозподілі коштів у системі державних фінансів».
Методологією розробки державних соціальних програм визначено як органічну єдність: загальної логіки розробки та специфічних методологічних принципів та підходів.
Класифікувати соціальні програми в роботі пропонується за наступним комплексом класифікаційних ознак: спрямованістю, територіальними масштабами, термінам дії, рівнем комплексності.
Зробивши оцінку та порівняльний аналіз соціальних програм, які впроваджуються органами соціального захисту населення міста Одеси та міста Луганська, були отримані наступні висновки:
По-перше, загальні підходи щодо оцінки ефективності соціальних програм базуються на тому, що загальна оцінка будь-якої програми складається з оцінки окремих її аспектів: організаційного, економічного, соціального, політичного тощо.
По-друге, тільки використання єдиного, розробленого та перевіреного на практиці методологічного інструментарію дозволяє отримувати об’єктиві оцінки якості та ефективності реалізації державних соціальних програм.
По-третє, аналіз статистичних даних щодо реалізацій міських цільових програм за перше півріччя 2006 року в місті Одесі довів, що політика стримування податків, яка впроваджується, відбивається на тому, що в Одеському регіоні проводяться заходи щодо посилення адресності надання допомоги.
По-четверте, порівняльний аналіз міських цільових програм Одеси та Луганська довів, що регіональна оцінка соціально-економічного розвитку є необхідною умовою для створення можливостей ефективного розвитку кожного регіону та забезпечення належного рівня життя для всіх людей, незалежно від місця проживання.
Таким чином, підтверджується гіпотеза роботи про те, що за наявності у держави відповідного інструмента реалізації та оцінки виконання соціальної функції і оптимальному розвитку системи соціального програмування, створюється комплекс необхідних ресурсних умов, який забезпечує підвищення загального життєвого рівня населення, подолання бідності, покращення якості життя населення.
Література
1. Головне управління праці та соціальної політики в одеській області (офіційний веб-сайт) http://gupszn.odessa.gov.ua/
2. Гринькова В. М., Новикова М. М. Державне регулювання економіки: навчальний посібник. – Харків, 2004. – 756 с.
3. Ерохина Е. А. Теория экономического развития: системно-синергетический подход // http://ec-lit.agava.ru
4. Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000 р. №1768-ІІІ
5. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 875-ХІІ
6. Макарова О. В. Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцінки: Монографія. – К.: Ліра-К, 2004. – 328 с.
7. Москвин А. И. Методологические и методические основы социально-экономического анализа уровней потребления: научный доклад. – К.: 1996. – 59 с.
8. Одеська обласна державна адміністрація (офіціальний веб-сайт) http://oda.odessa.gov.ua/
9. Официальный сайт города Одессы - http://www.odessa.ua/
10. Прогнозування і розробка Програм: Метод. Посіб./ В.Ф. Бесєдін ті інші; За ред. В.Ф. Бесєдіна. – К.: 2000 – 468 с.
11. Проектний аналіз. – Київ: ТОВ «Видавництво Ліра», 1998 – 368 с.
12. Синчук С. М., Буряк В. Я. Право соціального забезпечення України: Навч. Посіб. / За ред. С. М. Синчук. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – 306 с.
13. Сирота И. М. Право социального обеспечения в Украине: Учебник. – Изд. пятое, переработанное и дополненное с учетом изменений действующего законодательства. – Харьков: «Одиссей, 2005. – 432 с.
14. Ходов Л. Г. Основы государственной экономической политики: Учебник. – М.: БЕК, 1997. – 278 с.
15. http://irp.lg.ua (Регіональний інформаційний портал "Луганщина")
16. http://www.loga.gov.ua (офіційний сайт Луганської обласної державної адміністрації)
Додаток 1
Додаток 2
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Організація діяльності територіальних центрів і органів соціального захисту населення».
Тема: Аналіз соціальних програм по соціальному захисту населення
Зміст
Вступ
Розділ І. Сутність та методологічні основи програмного регулювання соціальної сфери
1.1 Програмування як інструмент реалізації соціальної політики
1.2 Сутність категорії «державна соціальна програма»
1.3 Методологія розробки державних соціальних програм
1.4 Класифікація соціальних програм
Розділ ІІ. Аналіз та оцінка соціальних програм які впроваджуються органами соціального захисту населення
2.1 Загальні підходи до оцінки ефективності соціальних програм
2.2 Характеристика міських цільових програм які реалізуються в місті Одесі (за перше півріччя 2006 року)
2.3 Порівняльний аналіз міських цільових програм міста Одеси та міста Луганська
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Практично всі сучасні розвинені країни світу основними завданнями внутрішньої політики вважають вирішення соціальних проблем та підвищення добробуту населення. Особливої уваги в умовах нашої країни потребує вирішення проблем, пов’язаних з підвищенням загального життєвого рівня, подолання бідності, забезпеченням соціальних гарантій, покращанням здоров’я населення та якості життя.
Умови трансформаційного періоду розвитку України, перехід від колишньої системи, вимагають розробки нових підходів до визначення ролі і місця держави у регулюванні соціально-економічного розвитку, пошук ефективних шляхів і інструментів реалізації соціальної функції держави.
Потребою сьогодення є створення нової системи соціального захисту населення, і держава у цьому процесі має відігравати провідну роль. Дієвим інструментом реалізації соціальної функції держави є соціальні програми.
Україна на шляху до побудови соціально орієнтованої ринкової економіки має розробити свою теоретико-методологічну базу розробки, аналізу та оцінки державних соціальних програм, яка б враховувала специфічні умови соціально-економічного розвитку країни, відповідала меті забезпечення соціальної справедливості та економічного зростання, базувалась на кращих світових досягненнях у цій сфері.
Таким чином, головною метою даної курсової роботи є комплексний аналіз теоретичних питань соціального програмування, а також аналіз соціальних програм, які впроваджуються органами соціального захисту населення.
Даною роботою передбачено виконання наступних завдань:
- визначити сутність категорій «соціальна програма»;
- провести аналіз методології розробки соціальних програм;
- визначити класифікацію державних соціальних програм;
- провести аналіз загальних підходів оцінки ефективності соціальних програм;
- охарактеризувати цільові програми які реалізуються у місті Одесі;
- зробити порівняльний аналіз міських цільових програм, які впроваджуються у місті Одесі та у місті Луганську.
Об’єктом дослідження виступають – державні соціальні програми, які реалізуються органами соціального захисту населення.
Предмет дослідження: оцінка та порівняльний аналіз державних соціальних програм, які реалізуються органами соціального захисту населення в місті Одесі та місті Луганську.
Гіпотеза заснована на припущенні про те, що за наявності у держави відповідного інструмента реалізації та оцінки виконання соціальної функції і оптимальному розвитку системи соціального програмування, створюється комплекс необхідних ресурсних умов, який забезпечує підвищення загального життєвого рівня населення, подолання бідності, забезпечення конституційних соціальних гарантій, а також покращання якості життя населення.
В роботі буде використовуватися наступне визначення поняття «державна соціальна програма»:
«Державна соціальна програма являє собою систему взаємопов’язаних дій або заходів, що спрямовані на покращення рівня або якості життя певних контингентів населення, ініціюється державою і базується на перерозподілі коштів у системі державних фінансів».
Дата: 2019-05-29, просмотров: 287.