90-30:3·5=400
90-30:3·5=100
90-30:3·5=88
ІІ варіант
Розв'яжи задачу.
Велосипедист був у дорозі 6 год, а мотоцикліст 2 год. Велосипедист проїхав 72 км, а мотоцикліст 100 км. На скільки швидкість мотоцикліста більша за швидкість велосипедиста?
2. Знайди значення виразу:
54802 – ( 18324 : 6 + 609*12 )=
3. Порівняй іменовані числа ( >, <, =).
20т16 кг 2ц16кг
4. Знайти 
від числа 39256
Розв'яжи рівняння
1626: х=3
6. Побудуй прямокутник довжина якого 6 см, а ширина – у 2 рази менша. Обчисли його периметр.
Розстав дужки так, щоб рівності були правильними.
90-30:3·5=400
90-30:3·5=100
90-30:3·5=88
Контрольна робота з української мови та літературного читання
І варіант
1 . Прочитай уважно текст.
Дідова пасіка
Біля кр..ниці стояла в..личезна дубова діжка з водою. Гаряче сонячне промін..я добре нагрівало воду. І (в, В ) арочка ( що ) дня поливала нею квіти та вишен .. ки коло хати.
Якось дівчин ка зачерпнула води у своє дерев..яне відеречко . Дивиться —
( у ) воді б .. жола плаває . Борсає(тьс,цц)я, намагає т.. ся з махнути мок р ими крильцями. Варочка поставила відерце й почала пильно розглядати бджолу.
Чи то бджолі закортіло скупатися, а чи води напитись? Бджілка безсило перебирала лапками. Але крильця намокли, й нічого з тих силкувань не виходило.
«Еге, вона ж не злетить, ще й потонути може!» — подумала Варочка. Проте дівчинка боялась навіть доторкнутися до бджоли. А раптом вжалить! І Варочка загукала:
— Дениску-у-у! Швидше йди сюди! Тут бджола тоне!
Дениско миттю шурхонув із вишні, де рвав ягоди на вареники. Плутаючись у картоплинні, підбіг до Варочки.
— Хто тоне? Де?
— Глянь, бджола... У моєму відеречку...
Дениско — хлопчина метикуватий. Він швиденько знайшов тоненького прутика і вихопив бджолу з води.
—І що тепер з нею робити? — подивився на Варочку. А дівчинка ніяк не могла заспокоїтись.
— Мабуть, це бджола з пасіки діда Оксена, — сказала Варочка.— Давай віднесемо її туди!
Варочка знайшла коробочку з- під сірників. Помістила туди бджілку.
У липовому гаю є ціле містечко з голубих, білих, червоних будиночків. Вулики для того пофарбував в різні кольори, щоб легше було бджолам домівку знаходити.
Біля куреня, під старою грушею сидів дід Оксен, щось стругав.
— Ваша? — Дениско розчинив коробочку, в якій ледве повзала бджола.
Пасічник неквапливо вийняв з кишені окуляри, примружився:
— Авжеж, моя! Свою худібку я завжди впізнаю.
Діти розповіли йому, як вони стали бджолі у пригоді. Дід Оксен слухав і примовляв:
— Ну й рятівнички! Оце я розумію! Дякую, що принесли мою красуню.
Він пригостив їх медом, сотовим, пахучим. А бджола тим часом вилізла з коробочки і раптом злетіла. Але високо здійнятися не змогла, сіла дідові на бороду. Пасічник не займав її.
— Нехай зігріється,— сказав, усміхнувшись.
Бджола заметушилася. Дід виплутав її з бороди, посадив па широчезну долоню. Бджола задзижчала , зблиснула золотою цяткою і зникла у верховітті старої груші.
( За Василем Чухлібом, 330 слів)
Виконай завдання
Спиши виділений жирним шрифтом текст, вставляючи пропущені букви й розділові знаки та розкриваючи дужки.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Визнач жанр прочитаного твору
А легенда
Б оповідання
В казка
Що зробив Дениско, щоб урятувати комаху?
__________________________________________________________________
Віднови послідовність подій у творі. Простав цифри в порожні клітинки.
□ Тут бджола тоне!
□ Давай віднесемо її на пасіку.
□ Бджола задзижчала, і зникла у верховітті старої груші.
□ Варочка пильно розглядає бджолу.
□ Дід Оксен впізнав свою худібку.
□ Дениско вихопив бджолу з води.
Обери рядок, у якому всі іменники мають форму орудного відмінка однини
А на дереві, Дениском, гілка
Б відерце, книга, пасіка
В бджолою, Варочкою, дідом
7. Від поданих дієслів утвори дієслова неозначеної форми
Жила, стояла, вчинив, наказали, сумувала, танцювали, з' їла, подавала.
Установи зв'язок між займенниками та дієсловами
Ти * * живемо
Ви * * читаю
Ми * * малюєте
Я * * дивишся
Чи можна назвати Варочку і Дениска рятівниками? Доведи свою думку.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.
ІІ варіант
1. Прочитай уважно текст.
Чому плакала пташка
(В)літку хлопчик і дівчинка збирал и в лісі суниці. Щ е б..тали пташки, стукав на сосні дятел. Вес..ло стрибаючи по гілках, гралася білочка. Шви..ко наповнились кошики. (По)пер..ду хлопчик помітив білочку і побіг подивитися на неї. Ро..сунув гі…я, а звідти випурхнула пташка. Він ойкнув — у м..якому гнізді лежало чотири сірен..ких мален ь ких грудочки з в..ликими очима.
— Пташенятка! — радісно вигукнула дівчинка за спиною у хлопчика.— Давай візьмемо їх додому і будемо доглядати.
Неподалік на гілку сіла сіра, з жовтою грудкою пташка. У дзьобі вона тримала черв’яка.
— Маленькі ще,— невпевнено відповів хлопчик.— Ледве вкриті пір’ям.
— Дай я їх погладжу.
Дівчинка простягнула руку. Чотири сіреньких грудочки заворушилися і, розкривши жовті дзьобики, запищали.
— Бідненькі! Голодні! Ми дамо їм булки і крупи...
Пташка сіла ближче. Коли б вона вміла говорити, вона сказала б: «Діти, не чіпайте пташенят, моїх дітей. Вони ситі. Я сама турбуюся про них, годую м’якими смачними черв’яками. Хліб і крупи для них не годяться...».
— Бідненькі, мабуть, їм холодно вночі,— дівчинка взяла з гнізда одного з пташенят, поцілувала жовтий дзьобик, поклала в кошик.
— Я зігрію їх уночі своїми крилами! — зацвірінькала пташка.
Дівчинка взяла друге.
— Я покладу його в ліжечко ляльки, тепло вкрию.
— Ви нічого не знаєте! У кімнаті вони задихнуться.
— Ми їх погойдаємо,— раділи дівчинка і хлопчик.
— Хто їх може погойдати краще, ніж вітер? — заплакала пташка. Гніздо залишилося порожнім.
Перестали щебетати птахи, замовк дятел. Опустила пухнастий хвіст білочка — від горя мало не розірвалося її серце. «Які нерозумні діти,— на верхівці дерева похитав головою крук.— Пташенята і справді задихнуться!».
Пташка з жовтою грудкою довго стежила за хлопчиком і дівчинкою. Залітаючи наперед, сідала на стежку.
— Піні, пін-і-і,— гірко посвистувала вона, тріпочучи крильцями, ніби щось просила.
— Подивись на цю пташку. Всю дорогу вона супроводжує нас.
— Я давно її помітила,— відповіла дівчинка.— Що вона від нас хоче?
— Прислухайся! Як жалібно пищить! Може, плаче?
Дівчинка поклала в рот суницю, знизала плечима.
— Чого цій пташці плакати?
А як вам здається, діти? (303 сл.)За І. Марукас
Виконай завдання
Дата: 2019-05-29, просмотров: 181.
