Засміченість орного шару грунту насінням бур’янів перед сівбою ріпаку ярого
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

Одним з головних показників рівня окультуреності земель є величина засміченості орного шару грунту насінням і органами вегетативного розмноження бур’янів. Відомо, що забур’яненість посівів можна не передбачити на основі інформації про запаси насіння бур’янів у грунті перед сівбою досліджуваної культури. В цьому відношенні наші обліки, результати яких представлені в таблиці 6, показали що глибини основного обробітку помітно впливали на розподіл насіння метрового шару грунту з такою закономірністю, що чим глибшим було плоскорізне розпушування, тим більшою була частка насіння бур’янів у верхній частині орного шару.

Таблиця 6

Засміченість орного шару грунту насінням бур’янів перед сівбою ріпаку ярого за різних глибин плоскорізного обробітку

Глибина обробітку, см

Шар грунту, см

0-10

10-20

20-30

млн. шт./га % млн. шт./га % млн. шт./га %

Рік

10-12 301,5 41 290,3 39,5 143,3 19,5 15-17 342,5 46,6 253,3 34,5 138,5 18,9 20-22 357,5 48,3 242 32,7 140 18,9 25-27 391,3 52,7 221,5 29,8 129,5 17,4

Рік

10-12 247,9 44,6 218,4 39,3 106,2 19,1 15-17 268,2 48,5 195,2 35,3 100,6 18,2 20-22 286,7 51,4 174 31,2 97 17,4 25-27 302,6 54,1 166,1 29,7 90,6 16,2

Середнє

10-12 274,7 42,8 254,4 39,4 124,8 19,3 15-17 305,4 47,6 224,3 34,9 119,6 18,6 20-22 322,1 49,9 208 32 118,5 18,2 25-27 347,6 53,4 193,8 29,8 110,1 16,8

Так, якщо в 2004 році тут частка насіння бур’янів у варіанті з обробітком на глибину 10-12 см становила 41 %, а в 2005 році – 44,6 %, то при обробітку на 25-27 см вона складала у названі роки відповідно 52,7 і 54,1 %.

Зумовлювалось це тим, що піднята робочими органами плоскоріза менша товща грунту після осідання краще кришилась і насіння бур’янів мало можливість просипатись з поверхневого шару в нижні, в той час як більша товща грунту після глибшого плоскорізного обробітку залишалась у вигляді моноліту, на поверхні якого і залишалось практично все свіжодозріле насіння бур’янів.

В шарах грунту 10-20 та 20-30 см спостерігалася протилежна тенденція порівняно із шаром 0-10 см. В шарі 10-20 см відмічено, що чим на більшу глибину проводився обробіток, тим менша кількість насіння бур’янів потрапляла в цей шар. На глибину 20-30 см насіння бур’янів потрапляло мало, тому частка насіння бур’янів була неоднаковою (16,8-19,3 %).

В середньому за два роки від зменшення глибини плоскорізного обробітку з 25-27 до 10-12 см частка насіння бур’янів в шарі 0-10 см зменшувалась на 10,6 % - з 53,4 до 42,8 %. Це в свою чергу могло вплинути на фактичну забур’яненість посівів досліджуваної культури, рівень якої показаний в наступному підрозділі.

 



Забур’яненість посівів ярого ріпаку

 

Ярий ріпак відноситься до культур, які мають низьку конкурентну здатність у боротьбі з бур’янами на початкових етапах розвитку, тому й елементи агротехніки, в тому числі й обробіток грунту, повинен бути націлений на боротьбу з вегетуючими бур’янами.

Забур’яненість посівів ріпаку ярого в різні періоди вегетації представлена в таблиці 7.

 

Забур’яненість посівів ріпаку ярого після різноглибинного плоскорізного розпушування

Глибина обробітку, см

Кількість бур’янів, шт./м2

всього в т.ч. багато річних всього в т.ч. багато річних всього в т.ч. багато річних

на початку вегетації

в середині вегетації

в кінці вегетації

Рік

10-12 59,2 1,6 109,2 2,8 97,2 3,2 15-17 60,4 1,3 98,4 2,4 82,4 2,9 20-22 65,6 0,9 94,8 1,9 88,8 2,3 25-27 67,6 0,7 87,6 1,2 71,6 2,0

Рік

10-12 76,1 1,1 114,8 1,7 75,9 2,0 15-17 80,9 0,7 104,4 1,2 57,9 1,3 20-22 86,8 0,5 103,2 0,7 55,5 0,9 25-27 94,8 0,5 98,8 0,6 51,0 0,8

Середнє

10-12 67,7 1,4 112 2,3 86,6 2,6 15-17 70,7 1,0 101,4 1,8 70,2 2,1 20-22 76,2 0,7 99 1,3 72,2 1,6 25-27 81,2 0,6 93,2 0,9 61,3 1,4

 

Так, в цілому по досліду в 2004 році загальна кількість бур’янів на початок вегетації була в межах від 59,2 до 67,6 шт./м2, а кількість торішніх бур’янів коливалась від 0,7 до 1,7 шт./м2. Якщо ж порівнювати варіанти між собою то на цей час загальна кількість бур’янів у посівах ріпаку була більшою на ділянках, де проводили глибші обробітки, що можна пояснити меншою розпушеністю верхнього шару, що сприяло тому, що більша кількість насіння бур’янів залишалася у верхньому шарі грунту, звідки і краще проростало. В той час ми відмітили, що при збільшенні глибини основного обробітку спостерігається зменшення кількості багаторічних бур’янів.

В середині вегетації в цей рік із збільшенням глибини обробітку забур’яненість посівів поступово зменшувалась через те, що при глибших обробітках ярий ріпак уже сформував велику вегетативну масу, мав велику кількість гілок і велику площу листя нижнього ярусу.

На цей час по відношенню до вихідного рівня в цілому по досліду забур’яненість посівів знаходилась на високому рівні протягом обох років досліджень.

Кількість багаторічних бур’янів на середину вегетації збільшилась приблизно вдвічі, і це було впродовж обох років досліджень.

Можна відмітити тенденцію до зменшення забур’яненості посівів ріпаку при збільшенні глибини обробітку на середину вегетації в обидва роки.

На кінець вегетації великої різниці в забур’яненості посівів між варіантами в обидва роки досліджень не відмічалось, хоч при цьому спостерігається тенденція до збільшення кількості всіх видів бур’янів і багаторічних в тому числі, при зменшенні глибини обробітку.

Отже, можна зробити висновок, що зменшення глибини плоскорізного розпушування сприяє деякому зменшенню забур’яненості посівів на початку вегетації і такому ж збільшенню їх на середину і на кінець вегетації ріпаку ярого.

 



Дата: 2019-05-29, просмотров: 194.