В успішному розвитку садівництва поряд з іншими факторами важливу роль грає освоювання інтенсивних технологій. Вони одержують все більше розповсюдження в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області і при правильному використанні забезпечують зростання урожайності і валового збору при підвищенні віддачі ресурсів і витрат.

Сутність інтенсивних технологій полягає в тому, що послідовно здійснюється комплексний, системний підхід, який складається з науково-обґрунтованого розміщення багаторічних насаджень, оптимального породно-сортового складу, збалансованої системи мінеральних і органічних добрив, боротьби з шкідниками, використання сучасної техніки для виконання робіт у визначені терміни при дотриманні агротехнічних вимог.

В 2002 році урожайність плодів і ягід в сільськогосподарських підприємствах більше 10 ц/га була лише в 6 районах, з них більше 20 ц/га – в 4 господарствах. В той же час в господарствах населення середня урожайність в цьому році досягла 106,2 ц/га. Урожайність черешні в сільськогосподарських підприємствах більше 10 ц/га була в 7 господарствах, більше 20 ц/га – в 5 господарствах.

Нині, в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області плодова-ягідна продукція за інтенсивними технологіями вирощуються на площі більш ніж 1000 га, що приблизно складає 11% загальної площі під багаторічними насадженнями, в тому числі черешні на 27% площі, яблук 12%, а також 8% абрикосу і 16% сливи. Розробкою і удосконаленням інтенсивних технологій у рамках місцевого садівництва займається Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф.Сидоренка УААН на базі дослідних господарств Запорізької і Херсонської областях. Його дослідження застосовуються в таких господарствах ТОВ “Маяк”, Мелітопольського району, ТОВ “Зоря” Мелітопольського району, СВК “Таврія” Мелітопольського району, СВК “Дружба” Мелітопольського району, ПП “Росія”, основною метою яких являється впровадження інтенсивних технологій вирощування плодово-ягідної продукції, які дозволяють на основі досягнень науки та техніки одержати значне підвищення рівню інтенсивності, а внаслідок чого ефективності садівництва.

Про ефективність заходів по удосконаленню інтенсивних технологій в садівництві можна судити за результатами діяльності ТОВ “Маяк” Мелітопольського району (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Економічна ефективність застосування інтенсивних технологій вирощування плодових насаджень в ТОВ “Маяк”

Підвищення урожайності плодів, які вирощуються за інтенсивною технологією, в порівнянні з урожайністю, яка була одержана при вирощуванні за звичайною технологією в 1999 році склала 11,2 ц/га. Це дозволило господарству додатково одержати 1450 ц. Витрати праці на 1 га збільшились на 118,6 люд.-год., що спричинило необхідність додаткового залучення 8 робітників. Значно виросли матеріальні витрати на одиницю площі під багаторічними насадженнями – до 1455,6 грн. на 1 га, або в 2,8 разів, що являється закономірним процесом. Однак, він повинен супроводжуватися більшим ростом виробництва продукції, щоб уникнути її подорожчання. Перевищування темпів росту урожайності над темпами росту витрат на виробництво плодів в ТОВ “Маяк” призвело до зниження собівартості 1 ц плодів лише на 38,1%. Аналіз свідчить про те, що ефективність впровадження інтенсивної технології вирощування плодово-ягідної продукції в ТОВ “Маяк” значно нижче очікуваної. Причина в недостатньому рівні урожайності, в результаті чого збільшується собівартість та трудомісткість плодово-ягідної продукції. В господарстві не дотримують всіх умов технології виробництва, а саме: застосування визначеної кількості добрив, внесення гербіцидів та своєчасної обрізки саду.

В умовах інтенсифікації садівництва велике значення має впровадження високопродуктивних сортів плодів та ягід, які володіють комплексною стійкістю до морозів, шкідників та хвороб, що забезпечує стабільно високі урожаї при інтенсивній технології вирощування.

Інститутом зрошуваного садівництва виведено 37 сортів черешні, що занесені до реєстру сортів України і Росії і 2 перспективних сорти: Забава і Новинка Туровцева, які при додержанні умов виробництва відповідно дають урожайність 63 ц/га і 60 ц/га. Дослідження і виробничий досвід показують, що продуктивні сорти підвищують урожайність в 1,5-2 рази, а прибутковість в 2-3 рази.

В 2002 році в ДГ «Мелітопольське» мінімальна урожайність черешні (25,0-50,0 ц/га) була одержана за такими сортами як Приазовська і Ера. високою урожайністю (101,0-150,0 ц/га) в цьому році в господарстві визначились такі сорти як Удівітєльная, Дружба, Мелітопольська школьниця, Анонс, Сімейна, Улибка, Ритмічна, Талисман, Прогрес, Забава, Загадка, Темпоріон, Романтика, Крупноплідна, Мелітопольська чорна.

Розрахована економічна оцінка сортів черешні різних строків достигання в умовах Південного Степу (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Ефективність сортів черешні різних строків достигання

Найбільш ефективними є сорти пізнього строку достигання, які визначаються високою урожайністю, великою масою плодів (8-12 г), смаковими якостями, транспортабельністю та придатністю для переробки, що є основним фактором збільшення ціни реалізації. Незважаючи на те, що витрати на виробництво пізніх сортів черешні максимальні і складають 8756,0 грн/га, ціна реалізації на таки сорти черешні в середньому дорівнює 420 грн/ц, що забезпечує рівень рентабельності 272%. Найбільш перспективними сортами є Удівітельна, Дружба, Анонс, Крупноплідна, Загадка, Мелітопольська чорна, які в 2002 р. в дослідних садах Інституту зрошуваного садівництва ім М.Ф.Сидоренка УААН дали урожайність відповідно 111,8; 110,6; 108,1; 108,3; 103,0 та 102,2 ц/га.

Створення високопродуктивних насаджень плодових культур залежить від правильного розміщення сортів та сортів-запилювачів. У зв‘язку з тим, що більшість сортів зерняткових (яблуня, груша) та кісточкових порід (черешня, вишня, слива, а також деякі сорти абрикоса та аличі) самобезплідні, закладку таких садів необхідно проводити так, щоб сорти забезпечували взаємне запилення. Для таких порід, як черешня, вишня, слива і алича потрібно висаджувати 6-8 рядів сорту та не менше 2 рядів сорту запилювача. Для створення кращих умов по догляду за садом та при збиранні врожаю, в кварталах черешні і вишні потрібно висаджувати сорти одного строку достигання. В той же час, сорти-запилювачи характеризуються низьким рівнем урожайності, що в свою чергу понижує загальний рівень урожайності в садах на 20-30% залежно від сорту та кількості рядків запилювачів, які висаджені в ділянці. Так, при біологічній урожайності черешні сорту Мелітопольська Чорна в 87 ц/га при сорті-запилювачі Сюрприз, фактична урожайність сорту складе 72,3 ц/га, що на 17,3% менше від біологічного рівню, при сорті-запилювачі Космічна – відповідно 70,5 ц/га, або 19,5%. Таку тенденцію необхідно враховувати при прогнозі рівню урожайності в господарствах на перспективу. Кращими сортами-запилювачами для Мелітопольського чорної являються – Францис, Сюрприз, Крупноплідна, Космічна; Крупноплідної – Сюрприз, Космічна, Францис, Мелітопольська чорна, Дрогана жовта; Валерій Чкалов – Скороспілка, Присадибна, Червнева рання, Дилема. Для яблуні: Голден Делішес – Айдаред, Ренет Семиренка, Флоріна; Голдспур – Айдаред; Ренет Семиренка – Айдаред, Голден Делішес, Мінкар, Флоріна; Джонаголд – Айдаред, Ренет Семиренка, Ельстар. Для сливи: Ренклод Алтана – Угорка Італійська, Единбурзька, Фіджинка, Угорка Ажанська, Угорка донецька рання; Стенлей – Угорка звичайна, Анна Шпет, Ренклод Альтана. Для абрикосу: Авіатор – Буревеснік, Парнас, Ананасний цюрюпинський; Олімп – Ананасний цюрюпинський, Кримський Амур [121, с.73-75].

Одним із основних факторів ефективності садівництва є добір та впровадження найбільш ефективних типів насаджень. Інтенсивні типи плодових, зокрема зерняткових культур у Південному Степу представлені в основному шпалерно-карликовими та полуплоскими кронами, загущеними схемами посадки. На одному гектарі таких садів розміщується від 500 до 1000 і більш дерев, що дає можливість навіть при невеликій продуктивності одержати урожай високоякісних плодів з одиниці площі.

Інтенсивні насадження визначаються трудомісткістю робіт по формуванню крон, капіталоємністю створення насаджень. Поряд з тим, на відміну від звичайної розряжено-ярусної крони дерев інтенсивні типи насаджень мають більш короткий період продуктивного використання. Порід з високою їх продуктивністю це дозволяє скоріше обновити сортовий склад, впровадити нові досягнення науково-технічного прогресу в галузі, що дозволить господарству успішно конкурувати на ринку.

В Інституті зрошуваного садівнитцва розроблені нормативи витрат праці та засобів на створення і продуктивне використання різних типів насаджень яблуні (додаток У.1, У.2).

В середньому догляд за гектарами пальмети у рік потребує в 1,4 разів, полуплоскої крони – в 1,2 і шпалерно-карлікового саду – в 2,3 разів більш коштів ніж за звичайними садами. Порівняно з останніми, інтенсивні насадження є більш трудомісткими. В середньому за рік затрати праці на створення гектара пальмети в 1,6 – 1,8 рази, а шпалерно-карликового саду в два рази вище, ніж насаджень з традиційною округлою формою кроною. В пальметних садах основна частка приходиться на заробітну плату, так як потребує додаткових затрат праці на формування крони та догляд за деревами. Трудомісткість вирощування пальметних насаджень забагато вище, ніж звичайних. Однак, ранній вступ плодоношення і висока економічна ефективність виробництва плодів забезпечує швидку окупність капіталовкладень, крім того пальметні сади характеризуються скороплідністю та високою урожайністю. За даними Інституту зрошуваного садівництва окупність виробничих затрат у перші три роки плодоношення в пальметних садах коливалася від 120 до 180%, при урожайності 110-130 ц/га.

За скороплідністю та високою урожайністю саду з малооб‘ємними округлими кронами дерев найбільш повно відповідають вимогам сучасного інтенсивного садівнитцва. Серед малооб‘ємних округлих крон промислове значення мають вільнорастущий кущ та струнке веретено. Насадження з цими кронами за урожайністю практично не відрізняються між собою. Незначні відхилення також і у формуванні і обрізці дерев.

Високий рівень конкуренції вимагає удосконалення технологій вирощування плодово-ягідної продукції не тільки з позиції формування типів насаджень, але й з позиції ефективності окремих видів сортів.

Розроблена в Інституті зрошуваного садівництва технологія вирощування яблуні з мало об’ємною кроною, яка формується по типу вільнорастучого куща, по продуктивності насаджень не поступається кращим зарубіжним технологіям. Дослідження свідчать, що найбільш придатними насадженнями яблуні для вирощування у Південному Степу України є сорти Голден Делішес і Ренет Семиренка за технологією вільнорастучого куща, які характеризуються високим рівнем урожайності, низькою трудомісткістю і виробничою собівартістю 1 ц плодів, та високим рівнем рентабельності, який забезпечує розширене виробництво.

До числа зовнішніх факторів, які більш всього впливають на обсяг та якість плодів, а також на пристосованість їх до зберігання відноситься система внесення добрив. Впливовим для нормального росту та регулярного плодоношення є забезпечення поживними речовинами в оптимальному співвідношенні. Від правильного співвідношення добрив залежить ріст плодових насаджень, обсяг та якість урожаю, а внаслідок чого економічна ефективність виробництва.

При слабому забезпеченні азотом плоди менше за розміром і з твердою м’якоттю, але з гарною лежкістю. При избыточному  удобренні азотом плоди рихлі, менш ароматні та з пониженими смаковими якостями. Избыток азота в плодах предупреждает образование красных красящих веществ. Калій незамінний для створення ароматичних речовин та вуглеводів. Високий вміст калію підвищує морозостійкість плодів, що особливо необхідно в умовах Південного Степу, коли в період цвітіння бруньок бувають легкі заморозки. Фосфор впливає на створення квіткових бруньок і розвиток молодих плодів.

Співвідношення добрив, а також дози їх внесення залежать від ряду факторів: свойства ґрунту, система утримання ґрунту, природнокліматичні умови, наявність зрощення, типи насаджень, сорти, поглощение поживних речовин.

У сучасних промислових садах з великою щільністю дерев і високою урожайністю щорічний винос основних поживних елементів з ґрунту становить: азоту 80-100 кг/га, фосфору 25-40 кг/га, калію – 120-150 кг/га.

За умов середньої забезпеченості ґрунту рухомими елементами живлення із молодих інтенсивних садах вносяться лише азотні добрива: на 2-3-й рік – 30-45 кг/га д.р., у подальші – 45-60 кг/га д.р. залежно від родючості ґрунту і щільності садіння.

У плодоносних садах за умов утримання ґрунту в стані чорного пару, органічні добрива вносять по 30-40 т/га, один раз у 2-4 роки. Якщо грунт забезпечений елементами живлення в оптимальних межах, то щорічне внесення добрив може бути в дозах, які компенсують їх внесення. При врожайності зерняткових до 20 т/га це становить по фосфору – 20-30 кг/га д.р., по калію – 60-90 кг/га д.р. [121, с.100].

Одним з важливих резервів збільшення виробництва плодів і ягід і підвищення їх якості є усування можливих втрат урожаю від бур‘янів. В слабозасмічених садах господарства недоодержують 5-10% урожаю, на середньозасмічених - 10-20%, а на сильнозасмічених урожай часто знижується в 1,5-2 рази.

Обробку гербіцидами бажано проводити в період масової появи бур‘янів, у ясну, безвітряну погоду, при температурі повітря 18-25⁰С, без опадів у перші 6-10 годин після обприскування [121, с.105].

В дослідних господарствах при вирощуванні плодових культур за інтенсивною технологією в середньому 10-15% витрат приходилось на гербіциди. Передовий досвід та наукові дослідження показують, що економічно вигідніше повністю перейти на агротехнічні заходи захисту, виключив дорогі гербіциди, особливо імпортні, такі, як Раундап і Гоал. Застосовуючи сучасні механізми для міжрядної обробки можна знищити до 90-95% бур‘янів. Міжнародний досвід показує, що застосування Раундапу ефективно в тому випадку, якщо оплата праці робітників, які залучені на міжрядну обробку, не менш ніж 25$ за добу. Оплата праці механізаторів в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області в 2001-2003 рр. складала в середньому 150-200 грн. в місяць.

Досить поширеною кісточковою культурою на півдні України є черешня, яка ціниться за високі десертні властивості і раннє достигання плодів. Ареал черешні в Запорізькій області обмежується її невисокою зимостійкістю, зокрема в Мелітопольському, Якимівському, Приазовському районах. Відзначаючись щорічною врожайністю, черешня дає значні прибутки, що дає змогу швидко окупити витрати на висадження садів.

Одним з важливих факторів, який сприяє одержанню високих урожаїв черешні, є своєчасна обрізка саду. В 80-х – 90-х роках в Інституті зрошуваного садівництва ім. М.Ф.Сидоренка УААН була розроблена технологія формування дерев черешні зі сплощеною кроною, яка дозволяє створювати інтенсивні сади з площею живлення 6х4 м, урожайністю 96-170 ц/га і вище, застосовувати механізоване обрізування та збирання плодів. Як показують дослідження, технологія забезпечує рівень рентабельності виробництва плодів в 2 рази вищий, ніж у садах традиційного типу [121, с. 89]. В той же час для вирощування черешні плодоносної в структурі витрат обрізка саду дорівнює 11,6 тис. грн. або 28,7 % і потребує 4893 люд.-год.

Обов’язковою умовою підвищення урожайності черешні і застосування інтенсивної технології її вирощування є забезпечення заходів по боротьбі зі шкідниками та хворобами. В інституті розроблена система заходів, яка включає до себе боротьбу із листоверткою, вишневою мухою та коккомикозом за допомогою таких пестицидів, як Фастак, Децис форте, Карате, Бі-58, Хлорокись меді (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Система заходів по боротьбі зі шкідниками та хворобами

Для боротьби з вишневою мухою застосовують децис форте (0,15 л/га), бі-58 (2 л/га), карате (0,6 л/га). Загальна вартість пестицидів складає 116,9 тис. грн. За технологією вирощування черешні роботи по обприскуванню саду складають 8-9 %.

Для запобігання ураження кори сонячно-морозними опіками та утворення морозобоєм стовбури дерев і основи скелетних гілок білять 20%-вим вапняним молоком з додаванням 5%-ного мідного купоросу.

Основну частку у структурі витрат займає зрошення. Нестача вологи, зокрема в Степовій зоні, може призвести до великого недобору і втрат урожаю, зниження товарних якостей плодів, посилення періодичності плодоношення, зниження зимостійкості і продуктивного віку плодових дерев, що забезпечує підвищення урожайності черешні в 1,5 – 2 рази порівняно з богарними умовами.

Плодові рослини оптимально забезпечені водою тоді, коли вологість ґрунту в зоні поширення основної маси коріння на важких ґрунтах не менше за 80 % НВ, середніх – 70%, на легких – 60%. Строки і норми поливів залежать від природних умов, вологості ґрунту, біологічних особливостей і віку насаджень.

У плодоносних кісточкових садах при утриманні ґрунту під чорним паром у середньозабезпечений опадами рік необхідно проводити 3-4 поливи зрошувальною нормою 2770-3000 м³/га, а в посушливий рік, відповідно 4-5 поливів із загальною витратою води 3800-4000 м³/га [121, с. 148].

Витрати на зрошення в середньому складають 70-80% від загального обсягу в основному за рахунок високої вартості влаштування зрошувальної системи та вартості водопостачання. Так за технологією вирощування для зрошування 60 га площі черешні у плодоносному віці необхідно 33,8 тис. грн., в тому числі 21 тис. грн. складають витрати на водопостачання.

Для створення оптимальних умов вирощування плодових культур в умовах Південного Степу застосовують диференційований обробіток ґрунту, який включає дискування та культивацію з обробкою пристовбурних смуг. Склад комплексу машин при звичайній та інтенсивній технологіях принципово не різниться і потребує невеликі машини для проходження їх між смугами. При дискуванні використовуються трактори Т-74, Т-75 у складі з бороною БДСТ-3. Культивація проводиться трактором Т-74 з ПРВН -2,5 та ПРВН-7200. Основні транспортні роботи, такі як підвіз дробин, виштовхування хмизу, транспортування та внесення мінеральних добрив, транспортування води, обприскування виконуються тракторами МТЗ-80. Ефективність комплексу машин для вирощування та збирання черешні за інтенсивною технологією на різних видах робіт наведена у табл. 3.9

Найбільшими капіталовкладеннями визначаються роботи по внесенню мінеральних добрив, щільність робіт яких складає 0,4, що зумовлює високу собівартість робіт – 130,3 грн.

З врахуванням вищенаведених запропонованих чинників покращення технологічного забезпечення в роботі розрахована проектна технологічна карта (додаток Щ) вирощування черешні на площі 140 га в ТОВ «Маяк» Мелітопольського району. При цьому, вихідні положення щодо визначення фактичного можливого рівня урожайності включали наступне. Урожай черешні на окремих ділянках в ДГ «Мелітопольське» досягав 130-150 ц/га.

Таблиця 3.9

Економічні показники використання комплексу машин для вирощування черешні на різних видах робіт

За даними інвентаризації багаторічних насаджень в 2003 – 2004 роках випади дерев в цьому господарстві в середньому на різних ділянках складають від 32 до 37 %, що знижує фактичний рівень урожайності до 102 ц/га. Необхідно враховувати також те, що на 6-8 рядків рядка головного сорту (Мелітопольська Чорна, Крупноплідна, Франц, Валерій Чкалов) посаджений один ряд запилювача (Скороспілка, Дрогана Жовта, Іюньська рання), сорти якого визначаються низькою урожайністю та фактичною відсутністю попиту на них. Це призводить до фактичної втрати ще 20 відсотків можливої кількості врожаю. Враховуючи негативні кліматичні умови (заморозки, наявності опадів в період збору урожаю), які за даними опросу керівників та спеціалістів господарства знижують урожайність на 5-15%.

На основі прогресивної технології вирощування черешні, запропонованої Інститутом зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка УААН, проведено економічну оцінку та визначено її переваги над існуючою технологією на прикладі ТОВ “Маяк” Мелітопольського району (табл. 3.10, додаток Ф).

Таблиця 3.10

Економічна оцінка технології вирощування черешні

у ТОВ “Маяк” Мелітопольського району Запорізької області

^* ціна реалізації плодів і ягід, яка враховує показники якості продукції

За умов впровадження комплексної системи захисту насаджень від шкідників та хвороб затрати на засоби захисту рослин зростають з 74,4 до 501,2 грн. на гектар насаджень. Рівень оплати праці за годину зросте з 2,5 до 3,5 грн, чим досягається не тільки економічний, але й соціальний ефект. Внесення органічних і мінеральних добрив впливає не тільки на збільшення урожайності черешні, а й підвищує якість плодів. Застосування азоту сприяє збільшенню розміру плодів, покращенню зберігання та кольору плодів. Калій забезпечує створення ароматичних речовин в плодах та сприятливо впливає на морозостійкість.

У результаті застосування технологічних рішень забезпечується зростання урожайності у 5,6 раза, собівартість центнера черешні знизиться з 117 до 80 грн., прибуток у розрахунку на гектар насаджень зросте з 5,5 до 30 тис. грн, або більше ніж у 5 разів. Враховуючи, що якість плодів завдяки комплексному внесенню добрив значно вища, прибуток від реалізації збільшиться на 3206 грн/га при грошових витратах на добрива 1363 грн/га.

Таким чином, впровадження інтенсивних технологій вирощування плодово-ягідних культур на основі дотримання умов технологічної дисципліни, удосконалення агротехнічних заходів з урахуванням розвитку науково-технічного прогресу і економічного обґрунтування дозволить не тільки нарощувати обсяги виробництва плодів і ягід, але значно підвищити ефективність виробництва плодово-ягідної продукції.