Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Введення
Пізнавальні процеси: сприйняття, увага, уява, пам'ять, мислення, мова - виступають як найважливіші компоненти будь-якої людської діяльності. Для того, щоб задовольнити свої потреби, спілкуватися, грати, вчитися й працювати, людина повинна сприймати світ, звертати увагу на ті або інші моменти або компоненти діяльності, представляти те, що їй потрібно робити, запам'ятовувати, обмірковувати, висловлювати судження. Тому, без участі пізнавальних процесів людська діяльність неможлива, вони виступають як її невід'ємні внутрішні моменти. Вони розвиваються в діяльності, і самі являють собою особливі види діяльності.
Приступаючи до педагогічної роботи з дітьми, насамперед, потрібно розібратися в тім, що дитині дано від природи й що здобувається під впливом середовища.
Розвиток задатків, перетворення їх у якості - одне із завдань навчання й виховання, вирішити яку без знань та розвитку пізнавальних процесів не можливо. У міру їхнього розвитку, удосконалюються й самі якості.
Знання психологічної структури пізнавальних процесів, законів їхнього формування необхідне для правильного вибору методу навчання й виховання. Великий внесок у вивчення й розвиток пізнавальних процесів внесли такі вчені, як: Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, А.Н. Соколов, Ж Піаже, С.Л. Рубінштейн та ін.
Ними були розроблені різні методики й теорії формування пізнавальних процесів. І зараз, щоб успішно розвивати пізнавальні процеси в навчальній діяльності, необхідно шукати більш сучасні засоби й методи навчання.
Використання комп'ютера з його величезними універсальними можливостями на уроках і буде одним з таких засобів.
Виходячи з вищесказаного, ми вважаємо, що тема нашого дослідження “Використання навчальних комп’ютерних ігор в процесі вивчення математики в початковій школі" актуальна й на даний момент недостатньо вивчена. З розвитком сучасної інформаційної технології, система “людин і комп'ютер” швидко перетворилася в проблему, що стосується всіх членів суспільства, а не тільки фахівців, тому вплив людини з комп'ютером повинне бути забезпечене шкільним утворенням. Ніж раніше ми це почнемо, ті швидше буде розвиватися наше суспільство, тому що сучасне суспільство інформації вимагає знань роботи з комп'ютером.
Предмет дослідження - процес розвитку пізнавальних процесів молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва коштами комп'ютерного навчання.
Об'єкт дослідження - процес навчання молодших школярів на уроках З.
Розвиток пізнавальних процесів у цьому віці дуже важливо для формування розвитий і самостійно мислячої особистості.
Гіпотеза - процес навчання образотворчому мистецтву молодших школярів може бути ефективним, якщо при поясненні певних завдань буде використаний комп'ютер, тому що:
його використання оптимізує діяльність учителя;
застосування кольорів, графіки, звуку, сучасних коштів відеотехніки дозволяє моделювати розходження ситуації й середовища, розвиваючи при цьому творчі й пізнавальні здатності учнів;
він дозволяє підсилити пізнавальні інтереси учня:
Ціль дослідження - вивчити умови розвитку пізнавальних процесів молодших школярів на уроках З коштами комп'ютерного навчання.
Завдання дослідження:
вивчити психолого-педагогічні, методичні аспекти використання комп'ютерів у процесі навчання молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва;
експериментально вивчити ефективність використання на уроках образотворчого мистецтва ЕОМ у початковій школі;
на основі отриманих даних розробити комплекс методичних рекомендацій із проведення уроків образотворчого мистецтва із застосуванням ЕОМ.
Наукова новизна дослідження укладається в тім, що автор вивчає умови використання комп'ютера в процесі навчання гру, що зображує, як фактор розвитку мислення, уваги, уяви й ін.
Практичною значимістю дослідження є те, що матеріали роботи можуть бути використані в практиці вчителя образотворчого мистецтва й початкових класів.
У ході експерименту були застосовані наступні методи дослідження:
аналіз психолого-педагогічних, методичних праць по темі дослідження;
спостереження за навчально-виховним процесом у початкових класах;
підбор і складання завдання для комп'ютерного навчання по З у початкових класах.
Експериментальне навчання й обробка отриманих даних.
Дослідження проводилися в Кангалаській середній школі м. Якутська. У ході експерименту брали участь 1 “а” клас, у кількості 19 чоловік.
Робота складається із введення, 2 глав, висновку, списку літератури й додатка.
Розділ 1.
Резюме.
Функціональні можливості в навчанні пізнавальної діяльності:
озброює знаннями, уміннями, навичками;
сприяє вихованню світогляду, моральних, естетичних якостей учнів;
розвиває їхні пізнавальні чинності, особистісне утворення, активність, самостійність, пізнавальний інтерес виявляє й реалізує потенційні можливості учнів;
прилучає до пошукової й творчої діяльності.
Гра:
сприяє розвитку пізнавальних чинностей учнів;
стимулює творчі процеси їхньої діяльності;
сприяє розрядженню напруженості;
знімає стомлення;
створює благополучну атмосферу навчальної діяльності, відслідковує навчальну діяльність;
сприяє розвитку інтересу до навчання;
Художня діяльність:
сприяє естетичному вихованню й освоєнню дійсності;
розвиває художній кругозір;
формує ціннісні орієнтації в області мистецтва
збагачує емоційну сферу школи
виявляє й розвиває творчі здатності учнів.
Клас.
Знайомство з комп'ютером
Інструкція з техніки безпеки. Включення й вимикання комп'ютера. Демонстраційна гра
Керування курсором: гра “Мудрий кролик".
Комп'ютер - інструмент практичної діяльності.
Графічний редактор: вивчення призначення й можливостей.
Робота зі створення малюнка за допомогою графічного редактора для ліплення із пластиліну, вирізання аплікації, оформлення класної стінної газети.
Вивчення й призначення можливостей текстового редактора.
Комп'ютер - кошти розвитку пізнавальних процесів. Творча робота зі створення за допомогою комп'ютерів ілюстрацій у вигляді комп'ютерних картинок до віршів. Виготовлення з кубиків спроектованого на комп'ютері містечка; ліплення із пластиліну фігур, отриманих на комп'ютері; вирізання й наклеювання аплікації, намальованої на дисплеї й роздрукованої на принтері; підготовка класної стінної газети з робіт, виконаних на комп'ютері.
Урок 1.
Тема: Перше знайомство з комп'ютером.
Оволодіння клавішами.
Ціль:
1) Розширити кругозір дітей і підготувати всебічно розвиненого члена суспільства
2) Допомогти дітям пізнавати навколишній світ, розвивати їхня спостережливість, привчати логічно мислити, усвідомлювати побачене.
3) Розвиток інтересу до уроків З.
План:
Техніка безпеки - 10 хв.
Знайомство з комп'ютером - 10 хв.
Рішення логічного завдання на комп'ютері (“Snakeit”).
Пояснення понять курсор, керування ними (ознайомлення із клавішами) - 10хв.
завдання гра - 15 хв.
Хід уроку:
Усно розповісти правила по техніці безпеки. Опитати учнів.
Розповісти про комп'ютер і дисплей. Що включати і як, у якій послідовності.
розсадити по робочих місцях.
включити машини.
пояснити, де курсор, дати завдання для клавіш
пояснити завдання гри “Snakeit".
Мала змійка вирішила пообідати в чарівному місті, як тільки вона з'їсть квітку зелений, вона підросте, але якщо вона з'їсть отрутний гриб, відразу гине.
Є труднощі:
коли з'їдає зелену квітку, то з'являється білий.
коли з'їдає біла квітка, з'являється отрутний гриб.
Ви повинні з'їсти всі білі й зелені квітки, але не торкнути жодного гриба.
Самостійна робота:
намалювати на ваше бажання картину, яку ви собі представляєте виходячи із цього завдання.
Аналіз робіт.
Виставляння оцінок.
Урок 2.
Тема: Рішення логічного завдання “Перевізник". Оволодіння клавішею
Ціль:
1) Розвиток художнього виховання в дітей;
2) Розвивати знання елементарних основ реалістичного малюнка. Прищеплювати навички й уміння в образотворчому мистецтві;
3) Прищеплювати любов до праці, виховувати акуратність і наполегливість у роботі.
План:
Питання по темі минулого уроку - 10 хв.
Пояснення завдання й керування його клавішами - 10 хв.
Спільне (із учителем) рішення завдання, оволодіння клавішами керування - 15 хв.
Аналіз роботи за машиною й результати рішення завдання - 5 хв.
Пояснення домашнього завдання - 5 хв.
Хід уроку:
Питання по темі уроку №1
Як потрібно поводитися в кабінеті інформатиці, що не можна робити?
Як називається частини машини? (дисплей, комп'ютер, дискета)
Які клавіші ви знаєте? Як вони називаються?
Завдання: На березі ріки живуть людина. Йому треба перевести на інший берег вовка, козу й капусту в цілості й схоронності. Ми повинні йому допомогти. У нього нічого не виходить.
Нехай правильно включать машини.
Завантаження гри-завдання.
Відправити човен на інший берег.
клавіша “уперед”
повернути на старий клавішею назад
вибрати козу, капусту або вовків клавіша
команда плисти клавіша
Хлопці, давайте спробуємо допомогти!
Кого повеземо спочатку?
Яку клавішу нажати, щоб плисти на інший берег (“уперед”)? Нажати її.
Пройти перевірити ділянка.
Виберемо кого вести, натискаючи пробіл () Натисніть 1 раз.
Кого бачите? (вовка).
Командуйте човнику плисти ()
Що трапилося на старому березі? (коза з'їла капусту)
Виходить, кого ж повеземо спочатку? (козу, тому що залишиться вовк із капустою, а він її не любить)
Повернемо тепер порожній човник назад. Просто клавіша “назад” і дати команду плисти (нажати клавішу)
Кого повеземо тепер. Давайте вовка.
Тепер відвеземо козу від вовка.
Кого повеземо тепер, капусту (адже вовк її не любить)
Повернемо човен на старий берег.
Повеземо тепер козу.
Ми виграли, нас поздоровляють.
У чому секрет цієї гри? Потрібно думати, кого везти й кого залишати на березі, адже вовк з'їсть козу, а коза капусту. А із човнярем вони поводяться “нормально”, якщо тільки він їх не залишить без догляду. Дати можливість самостійно впоратися із завданням.
Ну що, не вийшло? Дістаньте олівець, зошит. Намалюємо рішення завдання.
Самостійна робота.
Аналіз роботи учнів.
Виставляння оцінок.
Урок 3
Тема: Знайомство із графічним редактором.
Ціль:
1) розвиток мислення учнів, відпрацьовування спеціальних прийомів міркування
2) культура поводження й обігу з комп'ютером. Уміння й навички плідної й творчої роботи.
План:
Питання по минулих уроках
Пояснення завдання на сьогоднішній урок.
Практична робота за РС, оволодіння клавішами F5 і CTRL + STOP.
Аналіз результатів роботи.
Хід уроку:
Закріплення пройденого матеріалу:
Як називалися частини наших машин?
Які клавіші ви знаєте?
Що ми робимо на минулому уроці?
Сьогодні ми з вами будемо малювати на екрані монітора. Для цього завантажимо вам спеціальну програму “Олівець". З її допомогою ви будете командувати олівцем.
Відкрийте зошита й там де у вас поставлена крапка почнемо малювати слідом за мною (пребуд. розділити місце для програми в зошитах і поставити крапку від куди вони будуть малювати).
Малюємо вниз лінію на 4 клітинки. Яку клавішу будете натискати на РС? Накреслимо її в програмі.
Малюємо лінію назад на 5 клітинок?
Яку клавішу будете натискати на РС? Накреслимо її.
Малюємо лінію нагору на 7 клітинок? - і // -і
Малюємо лінію вперед на 4 клітинки? - і // -і
Малюємо лінію вниз на 6 клітинок? - і // -і
Малюємо лінію назад на 3 клітинки? - і // -і
Малюємо лінію нагору на 4 клітинки? - і // -і
Малюємо лінію вперед на 2 клітинки? - і // -і
Малюємо лінію вниз на 4 клітинки? - і // -і
Малюємо лінію назад на 1 клітинку? - і // -і
Малюємо лінію нагору на 3 клітинки? - і // -і
3. Як правильно включати РС?
Щоб запустити програму треба нажати клавішу F5
Щоб зупинити програму треба нажати одним пальчиком клавіші CTRL вторимо STOP. (Викликати 3-х учнів, щоб спробувати)
Сядьте по своїх місцях і включите машини?
Відкрити програму “Художник”?
Почнемо роботу. Якщо не вийшло, натисніть клавіші CTRL + STOP, а потім знову запустите програму.
Хто впорається із завданням, може малювати, що йому подобається.
Отже, що ж ми засвоїли на уроці.
Управляючи комп'ютером, ми одержали малюнок, що хотіли.
Сьогодні ми вивчили ще дві нових клавіші F5 і CTRL + STOP.
Виведення комп'ютером малюнка на папір кожному учневі.
5) Підведення підсумків роботи.
Висновок
З аналізу прочитаної літератури й досвіду використання комп'ютерів у реальному навчальному процесі, можна зробити висновок, що в умовах НИТ з'являються нові можливості для розвитку:
соціальної й пізнавальної активності дітей: мається на увазі рівень суб'єктивного контролю учня, інтелектуальна ініціатива;
компетентності школяра як учня: мається на увазі його самостійність, інформаційна грамотність, упевненість у собі, що проявляються в здатності прийняти рішення, а також орієнтація на завдання й кінцевий результат, відповідальність, соціальна незалежність;
Здатності дитини до самореалізації: зокрема, прагнення до реалізації знань у програмних продуктах, у пізнавальної позаучбової діяльності, успішність реалізації, задоволеність результатами діяльності;
Гармонічної індивідуальності, співвідношення практичного й вербального інтелекту, емоційна стабільність, співвідношення гуманітарних інтересів і інформаційних потреб, активності дитини і його компетентності. НІТ детермінує спеціальну педагогічну діяльність, що забезпечує створення умов для розвитку інтелектуальної активності дітей, гнучкого відкритого мислення, здатності до колективної діяльності, для виховання відповідальності за прийняті рішення.
Завдання, які ми ставили у своєму дослідженні були досягнуті. Застосування комп'ютера на уроках З - ефективний метод у розвитку пізнавальних процесів.
Застосування в школі комп'ютерній техніці вчителями початкових класів допоможе зробити шкільне викладання більше ефективним.
У цей час ще йде розробка програмно-комплексного підходу комп'ютерного навчання в початковій школі.
Дані програми (“Графічний редактор для молодших школярів” і “Лого”) допоможуть у роботі вчителям початкових класів різноманітити свої уроки й зробити їх більше ефективними в розвитку пізнавальних процесів молодших школярів.
Отже, ми прийшли до висновку, що застосування комп'ютерної техніки на уроках образотворчого мистецтва розвиває пізнавальні здатності учнів: увага, уява, пам'ять, логічне мислення. Поліпшує сприйняття миру.
Література
1. Агапова Р. Про три покоління комп'ютерних технологій навчання в школі. // Інформатика й утворення. - 1994. - №2.
2. Анкитон Р. Людська пам'ять і процес навчання. - М., 1980.
3. Асмолов А.Г. Принципи організації пам'яті людини. Системно-деятельностный підхід до вивчення пізнавальних процесів: Учбово-методична допомога. - М., 1983.
4. Багленова А.Л. Принципи навчання школярів основам екранної грамотності. // Фахівець. - 1992 - №5.
5. Белавина И.Г. Сприйняття дитиною комп'ютера й комп'ютерних ігор. // Питання психології. - 1993. - №3.
6. Белавина И.Г. Психологічні наслідки комп'ютеризації дитячої гри. // Інформатика й утворення. - 1991. - №3.
7. Блонский П.П. Вибрані педагогічні й психологічні твори. - Т.2. - М., 1979.
8. Буцин Е.С. Навчання молодших школярів початкам інформатики. // Інформатика й утворення. - 1991. - №3.
9. Варченко В.И. Веселка в комп'ютері. // Початкова школа. - 1997. - №10. - З92.
10. Вейн А.М., Каменецкая Б.И. Пам'ять людини. - М., 1973.
11. Веккер Л.М. Психічні процеси: В 3 т. - Т.3. - Л., 1981.
12. Видерхольд. Комп'ютер у початковій школі. // Інформатика й утворення. - 1993. - №2.
13. Видинеев Н.В. Природа інтелектуальних здатностей людини. - М., 1989.
14. Вовків И.П. Учимо творчості. - М., 1988.
15. Выгодский Л.С. Зібрання творів в 6 т. - Т.6 - М., 1984.
16. Выгодский Л.С. Зібрання творів: В 6 т. - Т.3 - М., 1983 (проблеми розвитку зовнішніх технічних функцій: 6-164).
17. Выгодский Л.С. Зібрання творів: В 6 т., - Т.2. - М., 1982 (сприйняття і його розвиток у дитячому віці).
18. Гальперин П.Я., Котик Н.Р. До психології творчого мислення // Питання психології. - 1982. - №5.
19. Гальперин П.Я., Марютина Т.М., Мєшкова Т.А. Увага школяра. - М., 1987.
20. Гершунский Б.С. Комп'ютеризація в середовищі утворення. - М., - 1987.
21. Глушко А.И. Комп'ютерний клас у школі. // Інформатика й утворення. - 1994. - №4.
22. Гончарів В.С. Типи мислення й навчальна діяльність: Допомога зі спецкурсу. - свердловськ, 1988.
23. Грамолин В.В. Навчальні комп'ютерні ігри. // Інформатика й утворення. - 1994. - №4.
24. Гребенев И.В. Методичні проблеми комп'ютеризації навчання в школі. // Педагогіка - 1994. - №5.
25. Давидов В.В. Проблеми розвиваючого навчання. - М., 1986. (Діяльність, психіка й свідомість: 21-37).
26. Дворчик, Шейла, Василенко Л., Ведмедик программишка в країні Інформатиці. - М., 1990.
27. Доналдсон М. Розумова діяльність дітей. - М., 1989.
28. Дрига, Рах. Технічні кошти навчання в загальноосвітній школі. - М., 1985.
29. Задо А.З. Розвиток інтелектуальних здатностей у дітей 6-7 л. - М., 1996.
30. Задо А.З. Розвиток теоретичного мислення в молодших школярів. - М., 1984.
31. Задо А.З. Розвиток розумових здатностей молодших школярів. - М., 1994.
32. Заничковский Е.Ю. проблеми інформатики - проблеми інтелектуального розвитку суспільства. // Інформатика й утворення. - 1994. - №2.
33. Земнина Е.А. Граємо, пізнаємо, малюємо. - М., 1996.
34. Зинц Р. Навчання й пам'ять. - мінськ, 1984.
35. Зинченко Г.П. ЕОМ у початковій школі. // Інформатика й утворення. - 1991. - №3.
36. Образотворче мистецтво: Художник. Педагог. Школа. Кн. для вчителя. - М.: Освіта, 1994. - КІС.
37. Ипполитов Ф.В. Пам'ять школяра. - М., 1978.
38. Істоміна З.М. Розвиток пам'яті. Учбово-методична допомога. - М., 1978.
39. Калмыкова З.Н. Продуктивне мислення як основа навченості. - М., 1987.
40. Каракозов М.С. Формування навички роботи із клавіатурою. // Інформатика й утворення. - 1994. - №2.
41. Карандашев Ю.Н. Розвиток подань у дітей: Навчальна допомога. - мінськ, 1987.
42. Кершан Б. І ін. Основи комп'ютерної грамотності. - М., 1993.
43. Кім Н.А., Корабейников Г.Р., Камышева В.А. Цікава інформатика для молодших школярів. // Інформатика й утворення. - 1997. - №2. - З13.
44. Клейман Т.М. Школи майбутнього: Комп'ютери в процесі навчання. - М.: Радіо й зв'язок, 1997.
45. Коршунова Л.С. Уява і його роль у пізнанні. - М., 1979.
46. Кржен Дж. Комп'ютер будинку. - М., 1996.
47. Кубичев Е.А. ЕОМ у школі. - М.: Педагогіка, 1986.
48. Лапчик М. Інформатика й технологія: компоненти педагогічного утворення. // Інформатика й утворення. - 1991. - №6.
49. Левитина С.С. чи Можна управляти увагою школяра? - М., 1987.
50. Леонтьев А.Н. Вибрані психологічні добутки: В 2 т. - М., 1983.
51. Лурия А.Р. Увага й пам'ять. - М., 1973.
52. Лурия А.Р. Відчуття й сприйняття. - М., 1979.
53. Луцький Р.М. Графіка “Агата” - нові можливості. // Інформатика й утворення. - 1992. - №1.
54. Маргоми Я.М., Іванов А.М., Баранкина З.С. Утримування й методи безперервного навчання інформатиці в початковій і середній школі. // ИНФО, 1991. - №1.
55. Матюшкин А.М. Проблемні ситуації в мисленні й навчанні. - Н.; Педагогіка, 1972
56. Машбиц Е.И. Психолого-педагогічні проблеми комп'ютеризації навчання. - М.: Педагогіка, 1988.
57. Немов Р.С. Психологія. Учеб. для студентів высш. пед. учеб. закладів. В 3 кн.1. Загальні основи психології - 2-і видання. - М.: Освіта ВЛАДОС, 1995.
58. Обдаровані діти. - М., 1991.
59. Паращин А. В, Паращин В.П. Активні методи навчання. - новосибірськ: НГПУ, 1991.
60. Первин С.П. Діти, комп'ютери й комунікації. // Інформатика й утворення. - 1994. - №4.
61. Петров Ю.А. Культура мислення: методологічні проблеми: науково-педагогічні роботи. - М.: Изд. МГУ. - 1990.
62. Півнів В.В. Психологія мислення. Учбово-методична допомога. - М. 1987.
63. Прохоров А.О. Особливості психічних станів користувачів ЕОМ у процесі комп'ютерного навчання. // Питання психології. - 1995. - №3.
64. Рубинштейн С.Л. Основи загальної психології: В 2 т., - Т. I - М., 1990 (Відчуття й сприйняття: 208-300).
65. Сафьянинов П.С. Забавний комп'ютер. // Інформатика й утворення. - 1993. №4.
66. Солпостер Джуди. Діти й комп'ютер. - М., 1996.
67. Сутирин Б., Житомирський В. Комп'ютер у школі сьогодні й завтра. // Народне утворення, - 1986. - №3. - З 21-23.
68. Ушакова Т.Н. і ін. Мова людини в спілкуванні. - М., 1989.
69. Фреса П., Пиаже Ж. Експериментальна психологія. Вып.3. - М., 1970.
70. Хантер Б. Мої учні працюють на комп'ютерах. - М., 1989.
71. Щукина Г.И. Педагогічні проблеми формування пізнавальних інтересів учнів. - М., Педагогіка, 1988.
72. Янгиманская И.С. Знання й мислення школяра - М., 1989.
73. Вікові й індивідуальні особливості образного мислення учнів. - М., 1989.
74. Загальна психологія. - М., 1986.
75. Досвід комп'ютерної педагогічної діагностики творчих здатностей. - казань, 1989.
76. Пізнавальні процеси й здатності в навчанні. - М., 1990.
77. Просте й складне в програмуванні. / Авт. предисл. Е.П. Великов. - М.: Наука, 1988.
78. Розвиток особистості дитини. - М., 1987.
79. Розвиток особистості школяра в умовах нових інформаційних технологій. - М., 1991.
80. Розвиток творчої активності школярів. - М., 1991.
Введення
Пізнавальні процеси: сприйняття, увага, уява, пам'ять, мислення, мова - виступають як найважливіші компоненти будь-якої людської діяльності. Для того, щоб задовольнити свої потреби, спілкуватися, грати, вчитися й працювати, людина повинна сприймати світ, звертати увагу на ті або інші моменти або компоненти діяльності, представляти те, що їй потрібно робити, запам'ятовувати, обмірковувати, висловлювати судження. Тому, без участі пізнавальних процесів людська діяльність неможлива, вони виступають як її невід'ємні внутрішні моменти. Вони розвиваються в діяльності, і самі являють собою особливі види діяльності.
Приступаючи до педагогічної роботи з дітьми, насамперед, потрібно розібратися в тім, що дитині дано від природи й що здобувається під впливом середовища.
Розвиток задатків, перетворення їх у якості - одне із завдань навчання й виховання, вирішити яку без знань та розвитку пізнавальних процесів не можливо. У міру їхнього розвитку, удосконалюються й самі якості.
Знання психологічної структури пізнавальних процесів, законів їхнього формування необхідне для правильного вибору методу навчання й виховання. Великий внесок у вивчення й розвиток пізнавальних процесів внесли такі вчені, як: Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, А.Н. Соколов, Ж Піаже, С.Л. Рубінштейн та ін.
Ними були розроблені різні методики й теорії формування пізнавальних процесів. І зараз, щоб успішно розвивати пізнавальні процеси в навчальній діяльності, необхідно шукати більш сучасні засоби й методи навчання.
Використання комп'ютера з його величезними універсальними можливостями на уроках і буде одним з таких засобів.
Виходячи з вищесказаного, ми вважаємо, що тема нашого дослідження “Використання навчальних комп’ютерних ігор в процесі вивчення математики в початковій школі" актуальна й на даний момент недостатньо вивчена. З розвитком сучасної інформаційної технології, система “людин і комп'ютер” швидко перетворилася в проблему, що стосується всіх членів суспільства, а не тільки фахівців, тому вплив людини з комп'ютером повинне бути забезпечене шкільним утворенням. Ніж раніше ми це почнемо, ті швидше буде розвиватися наше суспільство, тому що сучасне суспільство інформації вимагає знань роботи з комп'ютером.
Предмет дослідження - процес розвитку пізнавальних процесів молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва коштами комп'ютерного навчання.
Об'єкт дослідження - процес навчання молодших школярів на уроках З.
Розвиток пізнавальних процесів у цьому віці дуже важливо для формування розвитий і самостійно мислячої особистості.
Гіпотеза - процес навчання образотворчому мистецтву молодших школярів може бути ефективним, якщо при поясненні певних завдань буде використаний комп'ютер, тому що:
його використання оптимізує діяльність учителя;
застосування кольорів, графіки, звуку, сучасних коштів відеотехніки дозволяє моделювати розходження ситуації й середовища, розвиваючи при цьому творчі й пізнавальні здатності учнів;
він дозволяє підсилити пізнавальні інтереси учня:
Ціль дослідження - вивчити умови розвитку пізнавальних процесів молодших школярів на уроках З коштами комп'ютерного навчання.
Завдання дослідження:
вивчити психолого-педагогічні, методичні аспекти використання комп'ютерів у процесі навчання молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва;
експериментально вивчити ефективність використання на уроках образотворчого мистецтва ЕОМ у початковій школі;
на основі отриманих даних розробити комплекс методичних рекомендацій із проведення уроків образотворчого мистецтва із застосуванням ЕОМ.
Наукова новизна дослідження укладається в тім, що автор вивчає умови використання комп'ютера в процесі навчання гру, що зображує, як фактор розвитку мислення, уваги, уяви й ін.
Практичною значимістю дослідження є те, що матеріали роботи можуть бути використані в практиці вчителя образотворчого мистецтва й початкових класів.
У ході експерименту були застосовані наступні методи дослідження:
аналіз психолого-педагогічних, методичних праць по темі дослідження;
спостереження за навчально-виховним процесом у початкових класах;
підбор і складання завдання для комп'ютерного навчання по З у початкових класах.
Експериментальне навчання й обробка отриманих даних.
Дослідження проводилися в Кангалаській середній школі м. Якутська. У ході експерименту брали участь 1 “а” клас, у кількості 19 чоловік.
Робота складається із введення, 2 глав, висновку, списку літератури й додатка.
Розділ 1.
Загальне подання про пізнавальні процеси
Пізнання миру у відчуттях і в сприйнятті. Для того, щоб жити й орієнтуватися в навколишньому, людина повинен сприймати й переробляти інформацію, уміти неї аналізувати, виділяти з її найбільш істотні для себе відомості. Значимої, або істотної, називається така інформація, що пов'язана з актуальними потребами людини й несе в собі відомості про те, що особливо важливо для їхнього задоволення. Значима інформація містить у собі різноманітні види енергії, що впливає на людину: механічну, хімічну, електромагнітну, гравітаційну й ін. За мільйони років породила й довела до досконалості спеціалізовані органи тварин і людини, здатні сприймати інформацію, що втримується в різних видах енергії й передану у вигляді електромагнітних хвиль (зір), механічних впливів (шкірна чутливість), хімічних впливів (нюх і смак), коливань тиску повітря (слух). Всі перераховані органи називаються органами почуттів.
інформація, Що Цікавить людини, не завжди представлена саме в тім виді, у якому вона йому необхідна й безпосередньо сприймається його органами почуттів. Тому інформацію про світ необхідно не тільки сприймати, але й переробляти, виділяючи в ній те, що приховано від прямого сприйняття. Іноді людині доводиться вирішувати досить складні завдання, непростим шляхом витягаючи з отриманої інформації самі потрібні відомості. Для цього в них є такі психологічні пізнавальні процеси, як увага, уява, пам'ять, мислення й мова.
Первинні, вихідні відомості про світ людина одержує через відчуття. Вони надають людині відомості про різноманітні властивості, що впливає на його навколишнім середовищем. Сприйняття, на відміну від відчуттів, відтворить мир в образах і дозволяє людині цілісно представляти навколишні предмети і явища в сукупності багатьох характерних для них властивостей.
Відчуття, сприйняття, уява, пам'ять ставляться до чутливого пізнання людиною навколишнього світу. На відміну від них, мислення й мову називають способами раціонального, або розумового, пізнання миру. За допомогою мислення й мови людина довідається про світ щось таке, що безпосередньо в його відчуттях і сприйнятті не представлено.
Уява й пам'ять як пізнавальні процеси.
Уява можна визначити як здатність людини вольовим зусилля відновити й представити в образній формі ті відчуття й сприйняття, які були раніше, або придумати й представити щось нове, чого не було раніше ні у відчуттях, ні в сприйнятті. Образи уяви не обов'язково повинні відповідати тому, що вони в дійсності собою представляють. На відміну від цього образи пам'яті звичайно в тім або іншому ступені відповідають тій дійсності, що вони відображають, і майже не несуть у собі елементів фантазії.
Уява завжди має форму образа, а пам'ять може бути не тільки образної, але й логічної (пам'ять на думці), емоційної (пам'ять на відчуття й почуття).
За допомогою своєї уяви людина творчо перетворює мир, і воно, як процес, органічно включений у творчість. Завдяки уяві людина має можливість як би бачити наперед, представляти те, що ще має бути зробити.
Пам'ять у житті людей грає ще більш істотну роль. Без пам'яті людина не могла би нічому навчиться, запам'ятати те, що засвоєно, зберегти на майбутнє враження про правильні дії й допущені помилки. Людина запам'ятовує, відтворює й використає в потрібний момент ті знання, які повторюються і які інакше щораз довелося б знаходити заново.
У пізнанні людиною навколишнього світу уява й пам'ять взаємодіють один з одним, причому їхня взаємодія здійснюється одночасно по декількох лініях:
Обміну втримуванням образів: матеріал для уяви частково поставляється пам'яттю, а пам'ять використає образи уяви.
Взаємної стимуляції: уява безпосередньо бере участь у процесах пам'яті, сприяючи її поліпшенню; пам'ять, включаючись в уяву, робить його більше продуктивним і творчим.
Спільного впливу на інші психологічні процеси пам'ять і уява в людини становлять, наприклад, основу одного з найважливіших видів мислення - образного.
Короткочасна пам'ять являє собою спосіб зберігання інформації протягом короткого проміжку часу.
Оперативної називають пам'ять, розраховану на зберігання інформації протягом певного, заздалегідь заданого строку, у діапазоні від декількох секунд, до декількох днів.
Довгострокова - це пам'ять, здатна зберігати інформацію протягом практично необмеженого строку. При використанні її для пригадування нерідко потрібне мислення й зусилля волі (тому, її функціонування не обмежене).
Генетичну пам'ять, - у якій інформація зберігається в генотипі, передається й відтворюється в спадщину.
Зорова пам'ять пов'язана зі збереженням і відтворенням зорових образів. Даний вид пам'яті припускає розвинену в людини здатність до уяви.
Слухова пам'ять - це гарне запам'ятовування й точне відтворення різноманітних звуків, музичних і мовних. Характеризується тим, що людина нею може швидко й точно запам'ятати зміст тексту, що читає, і т.п.
Рухова пам'ять - запам'ятовування й збереження, а при необхідності й відтворення з достатньою точністю багатофазних складних рухів.
Емоційна пам'ять - це пам'ять на переживання. На ній безпосередньо заснована міцність запам'ятовування матеріалу: те, що в людини викликає емоційні переживання, запам'ятовування або без особливої праці й на більше довгий строк.
Дотикальна, нюхова, смакова їхня роль зводиться до задоволення біологічних потреб або потреб, пов'язаних з безпекою й самозбереженні організму.
З раннього дитинства процес розвитку пам'яті дитини ведеться по декількох напрямках. По-перше, механічна пам'ять поступово доповнюється й заміняється логічної. По-друге, безпосереднє запам'ятовування згодом перетворення в опосередковане, пов'язане з активним і усвідомленим використанням для запам'ятовування й відтворення різних мнемотехнічних коштів і прийомів. По-третє, мимовільне запам'ятовування, що домінує в дитинстві, у дорослої людини перетворюється в довільне.
Істотний внесок у розуміння філогенетичного розвитку пам'яті вніс П.П. Блонський. Він висловив і розвив думку про те, що різні види пам'яті, представлені в дорослої людини, є також різними щаблями її історичного розвитку, і їх, відповідно, можна вважати філогенетичними щаблями вдосконалювання пам'яті. Це ставиться до наступної послідовності видів пам'яті: рухова, афективна, образна й логічна. П.П. Блонський [7, c.37-39] висловив і обґрунтував думку про те, що в історії розвитку людства ці види пам'яті послідовно з'явилися один за іншим.
Під трохи іншим кутом зору розглядав історичний розвиток пам'яті людини Л.С. Выгодский [15, c.176-185]. Він уважав, що вдосконалювання пам'яті людини у філогенезі йшло головним чином по лінії поліпшення коштів запам'ятовування й зміни зв'язків мнемічної функції з іншими психічними процесами й станами людини.
Спеціальні дослідження безпосереднього й опосередкованого запам'ятовування в дитячому віці провів А.Н. Леонтьев [50, c.112-140]. Він експериментально показав, як один мнемічний процес - безпосереднє запам'ятовування - з віком поступово заміщається іншим опосередкованим. Роль мнемотехнічних коштів в удосконалюванні пам'яті, на думку А.Н. Леонтьева, полягає в тому, що “звертаючись до вживання допоміжних коштів, ми тим самим змінюємо принципову структуру кожного акту запам'ятовування; колись пряме, безпосереднє наше запам'ятовування стає опосередкованим”.
У формуванні внутрішніх коштів запам'ятовування центральна роль належать мови. Мова є основними коштами людського спілкування. Важливо відрізняти мова від мови. Мова - це система умовних символів, за допомогою яких передаються сполучення звуків, що мають для людей певні значення й зміст. Мова ж це сукупність вимовних або сприйманих звуків, що мають той же зміст і те ж значення, що й відповідна їм система письмових знаків.
Вона є не тільки коштами спілкування, але й коштами мислення, носієм свідомості, пам'яті, інформації, коштами керування поводженням інших людей і регуляції власного поводження людини. Властиво безлічі її функцій мова є поліморфною діяльністю, тобто у своїх різних функціональних призначеннях представлена в різних формах: зовнішнього, внутрішньої, монологу, діалогу, письмової, усної й т.д.
Засвоєння мови дитиною починається з виділення мовних сигналів із всієї сукупності звукових подразників. Потім у його сприйнятті ці сигнали поєднуються в морфеми, слова, пропозиції, фрази. На базі їх формується зв'язна, осмислена зовнішня мова, що обслуговує спілкування й мислення. Процес перекладу думки в слово йде у зворотному напрямку.
А.Н. Соколов [65, c.47] показав, що в процесі мислення внутрішня мова являє собою активний артикуляційний, неусвідомлюваний процес, безперешкодний плин якого дуже важливо для реалізації тих психологічних функцій, у яких внутрішня мова бере участь.
Враження, які людина одержує про навколишній світ, залишають певний слід, зберігаються, закріплюються, а при необхідності й можливості - відтворюються. Ці процеси називаються пам'яттю. “Без пам'яті, - писав С.Л. Рубінштейн, - ми були б суть миті. Наше минуле було б мертво для майбутнього. Сьогодення, у міру його протікання, безповоротно зникало б у минулому". У людини є три види пам'яті: довільна, логічна й опосередкована. Перша пов'язана із широким вольовим контролем запам'ятовування, друга - із уживанням логіки, третя з використанням різноманітних коштів запам'ятовування, здебільшого представлених у вигляді предметів матеріальної й духовної культури.
Основні види пам'яті:
Миттєва, або іконічна; пам'ять пов'язана з утриманням точної й повної картини тільки що сприйнятого органами почуттів, без якої б те не було переробки отриманої інформації.
Уява може бути чотирьох основних видів: активне, пасивне, продуктивне й репродуктивне. Активна уява характеризується тим, що, користуючись їм, людина за власним бажанням, зусиллям волі викликає в себе відповідні образи. Продуктивна уява відрізняється тим, що в ньому дійсність свідомо конструюється людиною, а не просто механічно копіюється або відтвориться. Але при цьому в образі вона все-таки творчо перетвориться. У репродуктивній уяві стає завдання відтворити реальність у тім виді, яка вона є.
У житті людини уява виконує ряд специфічних функцій. Перша з них полягає в тому, щоб представити дійсність в образах і мати можливість користуватися ними, вирішуючи завдання. Друга складається в регулюванні емоційних станів. Третя пов'язана з його участю в довільній регуляції пізнавальних процесів і станів людини. Четверта функція складається у формуванні внутрішнього плану дій - здатності виконувати їх у розумі, маніпулюючи образами. П'ята функція - це планування й програмування діяльності, складання таких програм, оцінка їхньої правильності, процесу реалізації.
“Аналіз показує, - писав Л.С. Виготський [16, c.6-164], що мислення дитини багато в чому визначається його пам'яттю... Мислити для дитини раннього віку - значить згадувати... ніколи мислення не виявляє такої кореляції з пам'яттю, як у такому ранньому віці. Мислення тут розвивається в безпосередній залежності від пам'яті".
Теоретичне понятійне мислення - це таке мислення, користуючись яким людина в процесі рішення завдання звертається до понять, виконує дії в розумі, безпосередньо не маючи справу з досвідом, одержуваним за допомогою органів почуттів.
Теоретичне образне мислення - матеріал, що людина використає для рішення завдань, є образним. Вони або безпосередньо витягають із пам'яті, або творчо відтворяться уявою.
Наочно-образне мислення полягає в тому, що розумовий процес у ньому безпосередньо пов'язаний зі сприйняттям мислячою людиною навколишньої дійсності, і без нього відбуватися не може. Дана форма найбільше повно й розгорнута представлена в дітей дошкільного й молодшого шкільного віку.
Наочно-дійсне мислення - процес мислення являє собою практичну перетворювальну діяльність, здійснювану людиною з реальними предметами.
У нашій країні найбільш широке практичне застосування одержала теорія формування й розвитку інтелектуальних операцій, розроблена П.Я. Гальперіним [19, c.63-74]. В основу даної теорії було покладене подання про генетичну залежність внутрішніми інтелектуальними операціями й зовнішніми практичними діями. Раніше це положення одержало розробку у французькій психологічній школі (А. Валлон) і в працях Ж. Піаже. На ньому засновували свої теоретичні й експериментальні роботи Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьев, В.В. Давидов, А.В. Запорожець і багато хто інші.
П.Я. Гальперін [19, c.63-74] розробив теорію формування мислення получившая назву концепції планомірного формування розумових дій. Гальперин виділив етапи інтериоризації зовнішніх дій, визначив умови, що забезпечують їх найбільш повний і ефективний переклад у внутрішні дії із заданими властивостями.
Особливе місце в дослідженнях, присвячених розвитку мислення, належать вивченню процесу формування понять.
Утворення понять - результат тривалої, складної й активної розумової, комунікативної й практичної діяльності людей, процесу їхнього мислення. Утворення понять в індивіда своїми коріннями йде в глибоке дитинство.Л.С. Виготський і Л.С. Цукрів [16, c.6-164] були одними з перших вчених-психологів у нашій країні, хто детально досліджував цей процес. За допомогою цієї методики було встановлено, що формування понять у дітей проходить через 3 основні щаблі:
Утворення неоформленої, неупорядкованої безлічі окремих предметів, їхнього синкретичного зчеплення, позначуваного одним словом.
Утворення понять-комплексів на основі деяких об'єктивних ознак.
Утворення дійсних понять.
Синкретичне мислення й мислення в поняттях-комплексах характерні для дітей раннього, дошкільного й молодшого шкільного віку.
Участь мислення в процесах пізнання.
Повноцінне людське пізнання навколишнього світу без мислення й мови було б практично неможливо. На відміну від інших живих істот людин зберігає й передає людям свої думки й почуття, а для цього йому необхідна мова. Без її неможлива була б зовнішня форма людського інтелекту словесно-логічне мислення. Практично всі наукові знання, які нагромадило людство з незапам'ятних часів, представлені в словесній формі. Всі предмети матеріальної й духовної культури, якими люди користуються для задоволення своїх інтересів і потреб, мають назви, всі вони створені при участі мислення.
Втратившись мислення, людина перестав би взагалі бути людиною, вона відразу ж перетворився б у безсловесна тварина. Думка людини в процесі пізнання практично бере участь у всіх його видах, без її не можуть існувати ні відчуття, ні сприйняття, ні уява, ні пам'ять, тому що у всіх процесах людині постійно доводиться вирішувати різноманітні завдання.
Дата: 2019-05-29, просмотров: 173.