Проблеми здоров'я дітей молодшого шкільного віку
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Вступ

 

Актуальність дослідження. Виховання здорового покоління з гармонійним розвитком фізичних і духовних якостей - одне з основних завдань сучасного суспільства. У будь-якому суспільстві, побудованому на гуманістичних і демократичних принципах, здоров'я людини є вищою цінністю, найважливішим надбанням держави, воно - безперечний пріоритет, застава життєстійкості і прогресу суспільства.

На жаль, в наший країні спостерігається виразна тенденція до погіршення стану здоров'я дітей.

Результати поглиблених медичних оглядів показують, що значна частина дітей, які відвідують шкільні установи, мають різні відхилення здоров'я, відстають у фізичному розвитку. Це свідчить про те, що проблеми виховання здорової дитини були і залишаються актуальними в практиці суспільного і сімейного шкільного виховання і диктують необхідність пошуків ефективних засобів їх реалізації.

По сучасних наукових уявленнях, основними чинниками, що детермінують здоров'я, є: спадковість, середовище проживання і спосіб життя людини. Без забезпечення дітей оптимальними для життєдіяльності організму умовами розвитку, навчання і виховання не може бути мови про збереження і, тим більше, про зміцнення здоров'я.

Відомо, що здоров'я визначається комплексом чинників, що характеризують морфо - функціональний розвиток, фізичний статус дитини, рівень адаптації до навколишнього середовища, дієздатність.

Здорову дитину легко виховувати. У неї швидше формуються життєво необхідні уміння і навики, вона краще пристосовується до різноманітних дій зовнішнього середовища. Фізичне і психічне здоров'я - найважливіша передумова правильного формування характеру, розвитку ініціативи, дарувань і природних здібностей.

Пошук ефективних шляхів зміцнення здоров'я переконує в тому, що ми ще не повністю реалізуємо оздоровчий вплив умов середовища на дитячий організм. Практика також підказує, що педагогам часто не вистачає знань і уміння по використанню умов навколишнього середовища при навчанні дітей рухам і руховим діям з метою формування у них фізичних якостей, ознайомлення з правилами виконання фізичних вправ і залученні до них за допомогою ігрових ситуацій.

Питання формування здорового способу життя, педагогічний аспект валеології розглядали: М.Н. Аршавський, Ш.А. Амонашвілі, І.І. Брехман, Г.К. Зайців, Н.Н. Суртаєва, Л.Г. Татарникова і інші. Дослідження В.М. Бехтєрєва, Д. Селмі, М.М. Кольцової, і Т.П. Хрізман, М.І. Звонарьової, М.М. Безруких, Р. Лувсан, В.Т. Вогралік, А.К. Подшибякіна та інш., а також практичний досвід Ю. Кайзера показали, що тонкі маніпуляційні рухи пальцями руки пов'язані з розвитком мовної функції і мислення, сприяють зміцненню здоров'я. [6, 20,34,46 та ін. .]

В даний час існує немало оздоровчих методик, але найбільш ефективним, на нашу думку, є системний підхід до оздоровлення дітей, що включає: комплексні дії масажу біологічно активних точок (БАТ), гартування, розвиток загальної і тонкої моторики. [6,12,14,16,17,18, 19, 20,22 та ін. .]

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю вдосконалення організаційно-методичних аспектів фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми молодшого шкільного віку на основі використання засобів фізичної культури.

Мета дослідження полягає у визначенні і реалізації шляхів підвищення ефективності процесу фізичного розвитку і оздоровлення молодших школярів.

Об'єкт дослідження. Фізкультурно-оздоровча робота в шкільних установах.

Предмет дослідження. Зміст і методика фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми молодшого шкільного віку.

Гіпотеза. Передбачається, що ефективність оздоровчої роботи з дітьми 6-7 років підвищиться, якщо застосувати комплекс оздоровчих заходів, що включає:

самомасаж біологічно активних точок;

розвиток тонкої координації рухів рук;

систему комплексів варіативних вправ, засновану на рівнях рухової сенсорики;

систему гартування з використанням природних чинників.

Виходячи з мети дослідження, належало вирішити наступні завдання:

Виявити рівень здоров'я, рівень фізичного розвитку і продуктивність розумової працездатності школярів віком 6-7 років.

Розробити комплекс фізкультурно-оздоровчих заходів для шкільних установ.

Обґрунтувати ефективність використання розробленого комплексу фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі дня шкільних установ.

Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження:

аналіз стану проблеми за даними науково-методичної літератури;

аналіз і узагальнення передового досвіду виховання дітей молодшого шкільного віку;

педагогічне спостереження;

педагогічний експеримент;

тестування (метод контрольних випробувань);

методи математичної статистики.

Методологічною основою дослідження є:

1. Системний підхід, що представляє загальнонауковий метод емпіричних досліджень в різних теоретичних і практичних областях.

2. Сукупність теоретичних положень про фізичне виховання школярів як про цілісний багатокомпонентний процес управління фізичним розвитком дитини.

Теоретична значущість дослідження:

У справжній роботі досліджений вплив комплексної дії фізкультурно-оздоровчих заходів на стан здоров'я молодших школярів.

Представлені дані про виявлені рівні здоров'я дітей молодшого шкільного віку.

3. Розроблений комплекс фізкультурно-оздоровчих заходів для дітей молодшого шкільного віку, що включає: методику самомасажу біологічно активних точок; вправ, направлених на розвиток дрібної моторики рук; систему комплексів вправ з варіативним повторенням, засновану на рівнях розвитку рухової сенсорики та систему гартування з використанням природних чинників.

Практична значущість дослідження полягає в можливості використання розроблених і експериментально обґрунтованих методик оздоровлення в умовах шкільних установ. Результати дослідження і розроблена програма можуть бути використаними педагогами-практиками в процесі фізичного виховання.

Результати дослідження і розроблена програма упроваджені в практику в Загальноосвітній школі І - ІІ ступенів c. Розгадів Зборівського району.

Сама технологія створення програми може бути використана не тільки у фізичному вихованні молодших школярів, але і для вирішення аналогічних завдань для інших вікових контингентів.



Завдання дослідження

 

Виходячи з мети дослідження сформульовані наступні завдання:

Виявити рівень здоров'я, рівень фізичного розвитку і продуктивність розумової працездатності дітей 6-7 років.

Розробити комплекс фізкультурно-оздоровчих заходів для молодших класів шкільних установ.

Експериментально обґрунтувати ефективність використання розробленого комплексу фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі дня молодших класів.

 

Методи дослідження

 

Вказаними завданнями обумовлений вибір методів дослідження:

Аналіз і узагальнення літературних даних.

Методика дослідження фізичного здоров'я дітей молодшого шкільного віку.

Методи дослідження фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Метод дослідження рівня продуктивності розумової діяльності.

Організація дослідження.

Аналіз літературних даних проводився з метою вивчення і ознайомлення з сучасним станом питання про зміст, методи і форми проведення занять по фізичному вихованню дітей молодшого шкільного віку, зокрема навчанню складно-координаційним і дрібно-координаційним рухам за допомогою різних методик.

Аналізу піддавалися літературні джерела вітчизняних і зарубіжних авторів, навчально-методична література, автореферати дисертацій і інші матеріали по проблемах дослідження. Аналіз сприяв обґрунтуванню актуальності теми дослідження, постановці і конкретизації завдань по вибору адекватних методів дослідження.

В процесі роботи з літературними джерелами вивчалися шляхи вдосконалення фізкультурно-оздоровчого процесу дітей молодшого шкільного віку, програми по фізичній культурі для дітей молодшого шкільного віку. Матеріали з літературних джерел безпосередньо відбиті в роботі.

 

Умови проведення

Перевірка кожної дитини робиться індивідуально в ізольованій кімнаті або куточку, де ніхто не заважає. Перевірка проводиться за наявності у дитини бажання пограти "в кубики" з перевіряючим. Стіл повинен бути низьким, а стілець таким, щоб дитина бачила кубики зверху. Стіл повинен мати світле забарвлення, або бути покритий листом білого паперу.

 

Порядок вимірювання

Записати в протокол прізвище, ім'я, дату вимірювання, вік дитини (з точністю до місяця).

Запропонувати дістати з коробки кубики і уважно розглянути їх.

Для дітей задати питання-прохання: "Поклади кубик червоною гранню вгору", Коли покладе попросити покласти сині, жовтою, білою, жовто-синьою, біло-червоною. Похвалити, що добре знаходить грані потрібного кольору.

Коли дитина закінчить розгляд або покаже всі шість граней, то відкрийте узор № 1 і запропонуєте: "Склади з кубиків такий самий узор, як на картинці!", відразу включити секундомір.

Під час складання дитиною узору утримуйтеся від яких або зауважень, жестів, вигуків і не робіть впливу і допомоги.

Час витрачений дитиною на складання узору, запишіть в протокол (у секундах) в колонці відповідною номеру узору.

Якщо дитина не зуміла скласти узор у відведений час, то сказати, що час вийшов і запропонувати спробувати скласти наступний узор.

Якщо узор складний з помилкою або дитина говорить, що узор у нього "не виходить", то в протокол записується час, скільки продовжувалася спроба, але із знаком "мінус"

Продовжувати спробу більше максимального часу можна, але це тільки подовжує час перевірки, а на результат не впливає, оскільки складання узору за час, більший максимального не зараховується. В цьому випадку запишіть повний час спроби і, якщо вона невдала, то ставте знак "мінус".

Після того, як 2-3 узори дитині не вдалося скласти і стало ясно, що наступний узор йому не під силу, можна припинити перевірку.

Щоб у дитини не залишилося неприємного осаду після невдачі з останніми узорами, його слід похвалити за виконання складних узорів.

Підрахунок результатів проводиться по запису в протоколі (Додаток 4). Результат вимірювання отримують у вигляді "Продуктивності розумової роботи".

Оцінка рівня розвитку обчислюється таким чином. Оскільки середнє значення продуктивності кожної вікової групи визначене і пов'язане з віком достатньо жорсткою залежністю, по величині ПРР можна судити про рівень розвитку дитину або його "розумовою віці".

Якому віку відповідає показана дитиною продуктивність розраховують по формулі "Розумовий вік" Рв= ПРР +5. По цьому віку, порівнюючи його з календарним віком дитини, можна судити, наскільки випереджає або відстає дитина в своєму розвитку від статистичного середнього. Відставання або випередження на рік або півроку неістотно і особливих тривог не повинно викликати. Але якщо дитина удвічі або втричі перевищує середній результат дітей свого віку або відстає від нього, то це вже тривожно і треба обернути на цю увагу і батьків і вихователів.

Повторні вимірювання слід робити після перерви в декілька місяців, щоб виключити вплив "ефекту навчання". Ми проводили вимірювання продуктивності розумової діяльності двічі в рік в жовтні і березні.



Організація дослідження

 

Педагогічне дослідження проводилося в 2007/2008 навчальному році. У нім завдання вирішувалися поетапно.

На першому етапі (вересень 2007 р) був проведений аналіз фізіологічної, психолого-педагогічної наукової і методичної літератури, вивчався стан досліджуваної проблеми на практиці. Здійснювався пошук і розробка ефективних форм, методів і методичних прийомів, що забезпечують високий інтерес до занять по фізичній культурі, підвищення моторної щільності, поєднанню розумової, рухової і сенсорної інформації. Визначалися мета, завдання і методи дослідження. Одночасно виявлявся рівень захворюваності дітей, які навчались в початкових класах школи с. Розгадова. На першому етапі обстежено 20 дітей перших класів. Були відібрані і апробовані методики дослідження.

На другому етапі (жовтень 2007 - березень 2008 р) на базі школи був проведений формуючий педагогічний експеримент, в якому взяли участь 20 дітей шести-семи років. Як контрольна група обстежувалось 10 дітей шести - семи років, що відвідували 1 клас школи. Заняття в експериментальних і контрольних групах проводилися в однакових умовах. Їх вели фахівці рівної кваліфікації.

Паралельний експеримент, що організований по схемі ідентичних груп і тривав впродовж 6 місяців, дозволив обґрунтувати характер впливу розробленого комплексу оздоровчих заходів на рівень здоров'я, продуктивності розумової діяльності, на ряд показників фізичного розвитку і зниження рівня захворюваності.

Достовірність і обґрунтованість результатів дослідження забезпечувалася дотриманням початкових методологічних положень, застосуванням методів дослідження, адекватних меті і завданням роботи, досвідченою перевіркою гіпотези, достатніми тривалістю експерименту і вибіркою випробовуваних, коректним застосуванням методів математичної статистики.



Висновок

 

1. Комплекс фізкультурно-оздоровчих заходів для дітей молодшого шкільного віку, що включає методику самомасажу біологічно активних точок; вправ, направлених на розвиток дрібної моторики рук; системи комплексів вправ з варіативним повторенням, засновану на рівнях рухової сенсорики, є ефективним засобом підвищення здоров'я дітей. В ході педагогічного експерименту діти експериментальної групи показали достовірно кращі результати в порівнянні з однолітками з контрольної групи (Р<0,05) в приростах рівня фізичного здоров'я, фізичного розвитку, продуктивності розумової діяльності.

Найдоцільніше оцінювати здоров'я дітей по рівнях: високий, середній і низький.

Високий рівень характеризується наявністю фізіологічних резервів, що відрізняє організм ефективною адаптацією до несприятливих умов зовнішнього середовища і високим рівнем фізичного розвитку.

Середній рівень характеризується нестабільністю показників адаптації організму до несприятливих умов зовнішнього середовища і середнім рівнем фізичного розвитку.

Низький рівень обумовлений відсутністю фізіологічних резервів організму і низьким рівнем фізичного розвитку.

3. У дослідженні підтверджено, що гартування за системою природного оздоровлення дітей молодшого шкільного віку приводить до поступового розвитку механізмів найбільш економної роботи всієї серцево-судинної системи, направленої на зменшення тепловтрат організму за звичайних умов.



Додатки

 

Додаток № 1

 

Показники рівня соматичного здоров'я до експерименту

Показник

Хлопчики

Дівчатка

низький середній високий. низький середній високий.
Жел: маса тіла (мл\ кг) 45.0 (1 Би) 51-60 (2Б) 61- (ЗБ) 47 (1 Би) 48-55 (2Б) 56 (ЗБ)
Динамометрія кисті (більший показник): на масу тіла* 100% 50 (1 Б) 51-60 (2Б) 61 (3Б) 45 (1 Б) 46-50 (2Б) 51 (3Б)
Чсс*АДсист: 100 ум. од. 91 (0Б) 90-80 (2Б) 80 (4Б) 91 (0Б) 90-82 (2Б) 80 (4Б)
Відповідність маси тіла довжині -3 -1 0 -3 -1 0
Індекс Руф’є відн од. Більше 10 (-1Б) 6-10 (2Б) Менше 6 (5Б) Більше 10 (-1Б) 6-10 (2Б) Менше 6 (5Б)
Загальна оцінка по сумі балів. 5 і менше 6-9 10 і більше 5 і менше 6-9 10 і більше

 


Додаток №2

 

Таблиця відповідності маси довжині тіла

 

ХЛОПЧИКИ

ДІВЧАТКА

Довжина тіла см Норма (0 балів) Схильність до ожиріння (1бал) Ожиріння (-3бали) Норма (0балів) Схильність до ожиріння (-1 бал) Ожиріння (-3 бали)
104 14,3-17,6 17,7-18,1 >18,2 12,0-15,0 15,1-15,8 >15,9
105 14,8-18,1 18,2-18,6 >18,7 12,5-15,5 15,6-16,4 >16,5
106 15,2-18,6 18,7-19,0 >18,1 12,9-15,9 16,0-17,5 >16,9
107 15,6-19,0 19,1-19,5 >19,6 13,5-16,4 16,5-17,2 >17,3
108 16,0-19,5 19,6-19,9 >20,0 14,0-16,9 17,0-17,6 >17,7
109 16,4-20,0 20,1-20,5 >20,6 14,5-17,4 17,5-18,0 >18,1
110 16,8-20,6 20,7-21,1 >21,2 14,8-17,8 17,9-18,5 >18,4
111 17,2-21,0 21,1-21,7 >21,8 15,2-18,2 18,3-18,8 >18,9
112 17,6-21,5 21,6-22,3 >22,4 15,6-18,7 18,8-19,2 >19,3
113 18,0-21,9 22,0-23,0 >23,1 15,0-19,2 19,3-19,5 >19,6
114 18,3-22,3 22,4-23,4 >23,5 16,3-19,7 19,8-20,2 >20,3
115 18,7-22,7 22,8-23,8 >23,9 16,7-20,3 20,4-20,8 >20,9
116 19,1-23,1 23,2-24,5 >24,6 17,0-20,8 20,9-21,5 >21,6
117 19,5-23,5 23,6-25,1 >25,2 17,3-21,5 21,6-22,0 >22,1
118 19,9-23,8 23,9-25,6 >25,7 17,7-21,9 22,0-22,4 >22,5
119 20,4-24,3 24,4-26,0 >26,1 18,1-22,4 22,5-22,9 >23,0
120 20,8-24,9 25,0-26,5 >26,6 18,5-22,8 22,9-23,2 >23,3
121 21,4-25,4 25,5-26,9 >27,0 18,9-23,2 23,3-23,6 >23,7
122 21,7-25,9 25,9-26,2 >27,2 19,2-23,4 23,5-23,8 >23,9
123 21,9-26,2 26,3-27,4 >27,5 19,4-23,7 23,8-24,1 >24,2
124 22,3-26,5 26,9-27,8 >27,9 19,7-24,2 24,3-24,6 >24,7
125 22,7-27,4 27,5-28,3 >28,4 20,5-24,0 24,1-25,0 >25,1
126 23,1-27,9 28,0-28,7 >28,8 21,0-24,6 24,7-25,6 >25,7
127 23,4-28,6 28,7-29,2 >29,3 21,5-25,0 25,1-26,0 >26,1
128 24,0-29,2 29,3-29,7 >29,8 22,1-25,5 25,6-26,5 >26,6
129 24,6-30,3 30,4-30,7 >3,8 22,4-26,0 26,1-27,0 >27,1
130 25,0-30,7 30,8-31,4 >31,5 22,9-24,5 26,5-27,6 >27,7

 


Додаток №3

 

Дані рівня фізичного розвитку і підготовленості (для дітей віком 6-7 років)

Тести

Оцінка в балах

Низький Середній Високий
Затримка дихання на вдиху, с менше 20 21-27 27 і більш
Присідання за 10 с, кількість менше 11 12-13 15
Біг на місці з підйомом стегна за 10 с, кількість менше 15 15-20 23 і більш
Стато-кінетична проба менше 70 71-90 120
Сума балів 3-5 6-9 10-12

 

Додаток № 4

 

Протокол вимірювання ПУР

Макс. допуст. час роботи над узором Тmax =

60 с

90 с

120с

150с 180с

 

Σ Узор № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

 

"вартість" узору Д 1 1 1 1 2 2 2 3 4 5 6 7 7 8 10 ΣnДх Σ tрек ________ Σ tфакт =ПУР
Сума "вартості" ΣnД         6 8 10 13 17 22 28 35 42 50 60      
Рекордний час на узор tрек 4 5 5 4 6 7 5 6 8 10 10 25 15 40 60      
Сума рекорд часу Σn tрек   9 14 18 24 31 36 42 50 60 70 95 110 150 120      

 

№ п/п ПІП Дата перевірки Вік (років, місяців) Час t факт, с
         

 

Додаток № 5

 

Самомасаж.

Масаж рук.

Енергійно потерти долоні.

Ласкаво, круговими рухами потерти зовнішню сторону рук, перейти на передпліччя, плечі.

По черзі натиснути на фаланги пальців, починаючи від їх підстав до кінчиків пальців, натиснувши до болю на нігті.

Покрутити кожен палець 2-3 рази в один бік, потім в іншу.

Притиснути по черзі кінчики пальців до їх підстав усередині долонь.

Притиснути по черзі пальці до підстави долоні.

По черзі прогнути пальці до тильної сторони долоні.

Промасажувати руки до плечей, вперемішку з поглажуваннями, розтиранням, м'які промацуваннями круговими рухами пальців.

Масаж голови

Масажувати круговими рухами потилиця, пальці щільно приставлені.

Розтирати вуха долонями від низу до верху і зверху вниз, потім розтирати пальцями кожен мл. вуха, піднімаючись від мочки по закручуванню вуха всередину.

Масаж волосяної частини, зрушуючи шкіру голови розставленими пальцями від лінії волосся до середньої лінії голови, починати з потилиці, закінчити лобом.

Відокремити пасмо волосся на площі шкіри голови, приблизно в 1-2 кв. см., намотати її на палець щільно - до появи болю. Залишатися в такому положенні, поки не зникне біль. У наступних раз натягнення робиться трохи сильнішим. Поступово шкіра голови стане еластичною, насищаючись живильними елементами із збільшенням кровообігу.

Масаж обличчя

Круговими рухами промасажувати чоло від брів до волосся, від середини чола до скронь 2-3 рази.

Надбрівні дуги, брови, краї очних западин, кругові м'язи очей масажувати по траєкторії поперечної цифри вісім з центром в переніссі в двох напрямах.

Ніс, починаючи з перенісся, ніздрі, кінчик носа.

Від носа - щоки до вух.

Губи, куточки губ.

Підборіддя, скули.

Головне на обличчі ока - обережно з паузами, натискаючими рухами обійти очне яблуко двома, вказівним і середнім пальцем. Внутрішнім зором спостерігати зміну відтінків барв веселки з кожним подальшим масажем. Норма - світлі золотисті тони.


Додаток №6

 

Вправи для формування тонко координованих рухів

Вправи з масажними м'ячиками (вправи розташовані по ступеню складності)

кругові рухи масажним м'ячиком кистями (долоні дивляться один на одного)

рухи вгору і вниз

рухи управо і вліво

ці ж рухи по тильній стороні долоні

ці ж рухи в парах (діти сидять або стоять лицем один до одного, м'ячик знаходиться в правій кисті одного і лівому грону іншої дитини)

можна використовувати одночасно два м'ячики в парі перші три вправи виконуються, коли м'яч знаходиться між кистю і столом, вертикальною стіною, похилою площиною, причому кут нахилу може бути різним.

Вправи з паличками:

рухи вгору і вниз, паличка знаходиться між гронами рук

рухи управо і вліво

то ж можна виконувати в парах, паличка знаходиться між гронами дітей

перші дві вправи можуть виконуватися на горизонтальній і вертикальній опорі, опора може мати різний кут нахилу

обертання палички між пальцями з просуванням вгору і вниз

Вправи з волоськими горіхами:

кругові рухи між долонями

кругові рухи по тильній стороні кисті, притискуючи горіх долонею іншої руки

робити двома горіхами кругові рухи в правій долоні за годинниковою стрілкою, а в лівій проти годинникової стрілки

Вправи з прополісом:

розминка кульки прополісу двома руками, потім по черзі одній і іншою рукою

кругові рухи між долонями

кругові рухи на тильній стороні долоні

затискання кульки прополісу між пальцями

скачати з прополісу трубочку і по черзі кожним пальцем робити різні фігури, букви, колечка різного діаметру і так далі

тривалість вправи не менше 5 хвилин, збільшення часу вправи принесе тільки користь, проводити на будь-якому виді занять і в повсякденному житті.

Вправи з глиною, бажано з блакитною розминка, прищипування кругові рухи між двома руками почергове втискування кожним пальцем обох рук виготовлення іграшок двома руками, правою і лівою рукою, тільки вказівними пальцями, тільки великими пальцями обох рук або різними поєднаннями пальців одній і іншій рук букв і цифр з використанням вище перерахованих прийомів; іграшки, букви і цифри, зроблені руками дітей можна використовувати на заняттях пізнавального циклу.

Вправи з намистами, чотками (різного розміру і фактури)

перебирання окремих кісточок, намистинок по одній, по дві, по три і т.д.

розтирання між долоням зібрати в клубок і кілька разів енергійно стиснути між долонями.




Вступ

 

Актуальність дослідження. Виховання здорового покоління з гармонійним розвитком фізичних і духовних якостей - одне з основних завдань сучасного суспільства. У будь-якому суспільстві, побудованому на гуманістичних і демократичних принципах, здоров'я людини є вищою цінністю, найважливішим надбанням держави, воно - безперечний пріоритет, застава життєстійкості і прогресу суспільства.

На жаль, в наший країні спостерігається виразна тенденція до погіршення стану здоров'я дітей.

Результати поглиблених медичних оглядів показують, що значна частина дітей, які відвідують шкільні установи, мають різні відхилення здоров'я, відстають у фізичному розвитку. Це свідчить про те, що проблеми виховання здорової дитини були і залишаються актуальними в практиці суспільного і сімейного шкільного виховання і диктують необхідність пошуків ефективних засобів їх реалізації.

По сучасних наукових уявленнях, основними чинниками, що детермінують здоров'я, є: спадковість, середовище проживання і спосіб життя людини. Без забезпечення дітей оптимальними для життєдіяльності організму умовами розвитку, навчання і виховання не може бути мови про збереження і, тим більше, про зміцнення здоров'я.

Відомо, що здоров'я визначається комплексом чинників, що характеризують морфо - функціональний розвиток, фізичний статус дитини, рівень адаптації до навколишнього середовища, дієздатність.

Здорову дитину легко виховувати. У неї швидше формуються життєво необхідні уміння і навики, вона краще пристосовується до різноманітних дій зовнішнього середовища. Фізичне і психічне здоров'я - найважливіша передумова правильного формування характеру, розвитку ініціативи, дарувань і природних здібностей.

Пошук ефективних шляхів зміцнення здоров'я переконує в тому, що ми ще не повністю реалізуємо оздоровчий вплив умов середовища на дитячий організм. Практика також підказує, що педагогам часто не вистачає знань і уміння по використанню умов навколишнього середовища при навчанні дітей рухам і руховим діям з метою формування у них фізичних якостей, ознайомлення з правилами виконання фізичних вправ і залученні до них за допомогою ігрових ситуацій.

Питання формування здорового способу життя, педагогічний аспект валеології розглядали: М.Н. Аршавський, Ш.А. Амонашвілі, І.І. Брехман, Г.К. Зайців, Н.Н. Суртаєва, Л.Г. Татарникова і інші. Дослідження В.М. Бехтєрєва, Д. Селмі, М.М. Кольцової, і Т.П. Хрізман, М.І. Звонарьової, М.М. Безруких, Р. Лувсан, В.Т. Вогралік, А.К. Подшибякіна та інш., а також практичний досвід Ю. Кайзера показали, що тонкі маніпуляційні рухи пальцями руки пов'язані з розвитком мовної функції і мислення, сприяють зміцненню здоров'я. [6, 20,34,46 та ін. .]

В даний час існує немало оздоровчих методик, але найбільш ефективним, на нашу думку, є системний підхід до оздоровлення дітей, що включає: комплексні дії масажу біологічно активних точок (БАТ), гартування, розвиток загальної і тонкої моторики. [6,12,14,16,17,18, 19, 20,22 та ін. .]

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю вдосконалення організаційно-методичних аспектів фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми молодшого шкільного віку на основі використання засобів фізичної культури.

Мета дослідження полягає у визначенні і реалізації шляхів підвищення ефективності процесу фізичного розвитку і оздоровлення молодших школярів.

Об'єкт дослідження. Фізкультурно-оздоровча робота в шкільних установах.

Предмет дослідження. Зміст і методика фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми молодшого шкільного віку.

Гіпотеза. Передбачається, що ефективність оздоровчої роботи з дітьми 6-7 років підвищиться, якщо застосувати комплекс оздоровчих заходів, що включає:

самомасаж біологічно активних точок;

розвиток тонкої координації рухів рук;

систему комплексів варіативних вправ, засновану на рівнях рухової сенсорики;

систему гартування з використанням природних чинників.

Виходячи з мети дослідження, належало вирішити наступні завдання:

Виявити рівень здоров'я, рівень фізичного розвитку і продуктивність розумової працездатності школярів віком 6-7 років.

Розробити комплекс фізкультурно-оздоровчих заходів для шкільних установ.

Обґрунтувати ефективність використання розробленого комплексу фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі дня шкільних установ.

Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження:

аналіз стану проблеми за даними науково-методичної літератури;

аналіз і узагальнення передового досвіду виховання дітей молодшого шкільного віку;

педагогічне спостереження;

педагогічний експеримент;

тестування (метод контрольних випробувань);

методи математичної статистики.

Методологічною основою дослідження є:

1. Системний підхід, що представляє загальнонауковий метод емпіричних досліджень в різних теоретичних і практичних областях.

2. Сукупність теоретичних положень про фізичне виховання школярів як про цілісний багатокомпонентний процес управління фізичним розвитком дитини.

Теоретична значущість дослідження:

У справжній роботі досліджений вплив комплексної дії фізкультурно-оздоровчих заходів на стан здоров'я молодших школярів.

Представлені дані про виявлені рівні здоров'я дітей молодшого шкільного віку.

3. Розроблений комплекс фізкультурно-оздоровчих заходів для дітей молодшого шкільного віку, що включає: методику самомасажу біологічно активних точок; вправ, направлених на розвиток дрібної моторики рук; систему комплексів вправ з варіативним повторенням, засновану на рівнях розвитку рухової сенсорики та систему гартування з використанням природних чинників.

Практична значущість дослідження полягає в можливості використання розроблених і експериментально обґрунтованих методик оздоровлення в умовах шкільних установ. Результати дослідження і розроблена програма можуть бути використаними педагогами-практиками в процесі фізичного виховання.

Результати дослідження і розроблена програма упроваджені в практику в Загальноосвітній школі І - ІІ ступенів c. Розгадів Зборівського району.

Сама технологія створення програми може бути використана не тільки у фізичному вихованні молодших школярів, але і для вирішення аналогічних завдань для інших вікових контингентів.



Проблеми здоров'я дітей молодшого шкільного віку

 

Важливе значення фізичної культури і рухової активності для здоров'я і розвитку організму, що росте, визнавали вже з давніх часів. В процесі складної взаємодії людини з навколишнім середовищем (біологічним і соціальним) рухова активність грає величезну роль, є одним з найважливіших прикордонних біологічних ланок, що зв'язують різні вегетативні і психічні функції в організмі людини [33].

Будучи біологічною потребою людини, рухи служать обов'язковою умовою формування всіх систем і функцій організму. Саме тому рухи розглядаються як основна ознака життя, стрижень всієї життєдіяльності і поведінки людини, і в той же час як формуючий початок в його розвитку [16]. Особливо велика роль руху в період інтенсивного зростання і розвитку організму.

Молодший шкільний вік відрізняється з одного боку, інтенсивним зростанням і розвитком дитячого організму, а з іншого, незрілістю, низькою опірністю до несприятливих дій зовнішнього середовища. Останнє пояснюється віковими особливостями структури і функції ендокринних залоз, обміну речовин, функціонального стану вісцелярних систем і механізмів регуляції [15]

У зв'язку з цим необхідно своєчасно стимулювати протікання нормального природного процесу фізичного розвитку. Першорядне значення при цьому має використання засобів фізичної культури в цілях зміцнення здоров'я і вдосконалення між системних зв'язків організму.

У ряді досліджень експериментально показано, що рухова активність стимулює нормальне протікання природного процесу фізичного розвитку, підвищує життєздатність організму, що розвивається, сприяє формуванню високого ступеня пристосовності функціональних систем організму до постійно змінних умов зовнішнього середовища [7].

Важливо також підкреслити, що розвиток, що стимулюється рухом, стосується не тільки рухового апарату, але і адекватно впливає на психоемоційну і інтелектуальну сферу дитини [37]. Не викликає сумніву, що в умовах зростання об'ємів і інтенсивності учбово-пізнавальної діяльності, гармонійний розвиток дитини неможливий без фізичного виховання.

До основних напрямів оптимізації системи фізичного виховання дітей можна віднести зміну змістовного сенсу програми по фізичному вихованню, а також вдосконалення старих і створення нових організаційно-методичних підходів (традиційних і нетрадиційних), що відповідають сучасним потребам суспільства і результатів та забезпечують покращання в учнів у їх оздоровленні, вихованні і освіті [56].

Необхідно відзначити, що сміливість наукового підходу повинна збігатись з граничною обережністю виводів і рекомендацій, оскільки навіть невеликі помилки в методиці фізичної підготовки можуть перешкодити досягненню головної мети фізичного виховання - формуванню міцного здоров'я і різносторонній фізичній підготовці дітей. Однією з найважливіших умов є облік вікових особливостей організму людини, що дозволяє здійснювати вибір засобів і методів фізичного виховання, адекватних можливостям організму в той або інший віковий період [52].

У зв'язку з цим, представляється необхідним розглянути найважливіші морфо - функціональні характеристики дітей молодшого шкільного віку, стан їх систем життєзабезпечення, особливості формування рухової функції, основні компоненти здоров'я дітей.

Здоров'я - це стан повний фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів. По суті - це ідеал, до якого ми повинні прагнути. Останніми роками в світовій науковій літературі широко обговорюється нова концепція здоров'я, яка уточнює ту, що існує, підсилює її соціальну компоненту, орієнтує на розподіл відповідальності за охорону здоров'я між суспільством, індивідом, медичними працівниками.

По новій концепції здоров'я - це стан рівноваги (баланс) між адаптаційними можливостями (потенціал здоров'я) організму і умовами середовища, постійно змінними. Потенціал здоров'я - це сукупність здібностей індивіда і особливостей його поведінки, по яких можна побудувати прогноз, визначити схильність до того або іншого захворювання. [28]

В даний час твердо встановлено, що стан здоров'я людини визначається рядом особливостей, обумовлених не тільки природженими індивідуальними рисами кожної людини, але і його способом життя [28].

У літературі відомі різні визначення здоров'я. Так, А.Я. Іванюшкин (1982), розглядаючи поняття "здоров'я" і "хворобу", дає опис трьох рівнів їх змісту: біологічний - здоров'я припускає досконалість саморегуляції організму, гармонію фізіологічних процесів і максимум адаптації; соціальний - здоров'я є мірою соціальної активності; психологічний - здоров'я є не відсутність хвороб, а швидше заперечення їх. [6]

Для того, щоб займатися питаннями оздоровлення, необхідно знати що таке рівень здоров'я, чи можна змінити його і за допомогою яких засобів. Не дивлячись на багато спроб зміряти здоров'я, поки що так і не запропонована єдина шкала, яка мала б практичну цінність, і критерії позитивного здоров'я здавалися довгий час такою ж ілюзією, як вимірювання щастя, краси або любові. Використання показників захворюваності як критерій здоров'я населення не дало відчутного результату. Адже поняття "здоров'я" означає щось більше, ніж просто відсутність хвороби. В той же час здоров'я співіснує з хворобою. Хвора людина живе і виконує свої біологічні і соціальні функції за рахунок певних резервів здоров'я, які компенсують патологічний процес і недостатність тієї або іншої функції.

Зміцнення здоров'я повинне бути направлене на підвищення потенціалу здоров'я, з якого б рівня воно не починалося. Воно вимагає розробки стратегій, не обмежених лікувальними заходами і боротьбою з шкідливими звичками.

В.В. Горіневський, А.Н. Крестовников, А.В. Запорожець, B. C. Фарфель, В.К. Бальсевіч, В.І. Лях, В.П. Пугач, І.М. Туревський і інші автори указують на доцільність використання дошкільного і молодшого шкільного віку для збагачення рухового фонду різноманітними руховими діями з ряду причин. По-перше, освоєння рухових дій служить фундаментом для оволодіння складнішими рухами в старшому віці; по-друге, стимулює розвиток рухових здібностей; по-третє, позитивно впливає на нервово-психічний розвиток і здоров'я дітей [7, 35,55].

Ми розглядаємо здоров'я в широкому сенсі цього слова - як стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя.

Отже, підсумовуючи вищевказане, можна дати наступне визначення фізичному здоров’ю: фізичне здоров'я - це динамічний стан організму, який визначається резервами енергетичного, пластичного і регуляторного забезпечення функцій, характеризується стійкістю до дії патогенних чинників і здатністю компенсувати патологічний процес, а також є основою здійснення соціальних і біологічних функцій [56].

 

Дата: 2019-05-29, просмотров: 213.