 |
Визначимо концентрацію пар свинцю для приміщення обсягом Vпом = 60 м3, з кількістю робочих місць N = 4, тривалість зміни t = 8 г по наступній формулі:
де q - питоме утворення парів свинцю
 |
n- кількість пайок у хвилину (приймаємо n = 15).
Виходячи з цього, одержуємо:
 |
З цього видно, що концентрація свинцю в повітрі робочої зони сильно (у 9,6 рази) перевищує ПДК. У даному випадку необхідне створення місцевої вентиляції.
Для того щоб уловлювати шкідливі речовини в місцях їхнього виділення, не допускаючи їхнього поширення по приміщенню, використовують місцеву вентиляцію [21]. Задачею вентиляції є забезпечення чистоти повітря і заданих метеорологічних умов у виробничих приміщеннях. Така вентиляція і буде використана на робочому місці монтажника для уловлювання парів свинцю, спирту, ацетону.
Концентрація свинцю в повітрі перевищує ПДК, отже, необхоідна місцева витяжна вентиляція, що виконаємо у виді місцевих отсосів. Кількість повітря, який необхідно видалити, визначаємо по формулі:
 |
Де F о - площу отсоса, від якого необхідно видалити повітря;
U - швидкість повітря у витяжному отсосі, величина якого підбирається в залежності від типу витяжного пристрою і характеру шкідливих речовин, м/с.
Приймаємо U = 0,7 м/с, ширина отсосів 0,5 - 0,8 м, висоту вибираємо з розумінь зручності вироблених робіт - h = 0,1 м [21].
Знаходимо Fо = 0,1.0,5 = 0,05 м2 .
Звідси:
 |
Таким чином, місцева вентиляція повинна забезпечувати видалення 9, 7 ·10-6 м3 забрудненого повітря в годину.
Для забезпечення заданих метеорологічних умов у цеху по монтажі буде використана загальна вентиляція.
Розрахувати необхідну кількість повітря можна, застосовуючи метод розрахунку по кратності повітрообміну:
 |
де К - кратність повітрообміну, показує скількох разів у годину міняється повітря в приміщенні, l/год;
Vпом- обсяг приміщення (цеху), м3.
Коефіцієнт К в залежності від розмірів приміщення приймає значення від 1 до 10 для приміщення, обсяг якого дорівнює 60 м3 вибираємо К = 1.
Отримуємо:
 |
По аеродинамічних характеристиках підбираємо вентилятор, щоб він забезпечував заданий повітряобмін.
Електробезпечність
Для захисту від електротравм у приміщенні використовуємо сховану, добре заізольовану електропроводку. Розподіл енергії здійснюється за допомогою розподільного щита з ізольованими кабелями і розетками, що виключають можливість короткого замикання [21]. Розподільний щит має запобіжники, що спрацьовують при критичному режимі роботи. На кожному робочому місці необхідна наявність гумового коврика. Персонал, що обслуговує пристрій зобов'язаний пройти навчання безпечним методам роботи на робочому місці і перевірку знань правил техніки безпеки.
У даному робочому приміщенні монтажник працює з паяльником і контрольно-вимірювальним обладнанням, що підключається до однофазної мережі з заземленої нейтралью з напругою 220 в і частотою 50 Гц. З цієї причини існує небезпека поразка людини перемінним струмом напруги 220В.
У даній мережі нейтраль джерела струму (чи генератора трансформатора) приєднана до заземлення за допомогою заземлюючого провідника . Цей заземлювач розташовується поблизу джерела живлення (в окремих випадках) біля стіни будинку, у якому він знаходиться. Ефективним заходом захисту в даному випадку є захисне занулення.
Захисне занулення - це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмоведучих частин, що можуть виявитися під напругою (ГОСТ 12.1.009-76). Захисна дія зануления здійснюється тим, що при замиканні однієї з фаз на зануленный корпус у колі цієї фази виникає струм короткого замикання, що впливає на струмовий захист (плавкий запобіжник, автомат), у результаті чого відбувається відключення аварійної ділянки від кола. Таким чином, занулення зменшує напругу дотику й обмежує час, протягом якого людина, торкнувшись до корпуса, може потрапити під дію напруги.
ГОСТ 12.1.038-82 установлює гранично припустимі рівні напруг дотику (В), і струмів (мА), що протікають через тіло людини, призначені для проектування способів і засобів захисту людей при взаємодії з електроустановками виробничого і побутового призначення постійного і змінного струму частотою 50 і 400 Гц. Припустимі рівні при аварійному режимі електроустановок напругою до 1000В з глухо заземленої чи ізольованою нейтралью приведені в табл. 5.4.
Таблиця 5.4
Припустимі рівні струму при аварійному режимі електроустановок
| Рід струму | Гранично припустимі рівні струму (мА) при заданому часі протікання струму t, c | ||||||||||
| <0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | 1,0 | |
| Перемінний 50 Гц | 650 | 500 | 250 | 165 | 175 | 100 | 85 | 70 | 65 | 55 | 50 |
| Постійний | 650 | 500 | 400 | 350 | 300 | 250 | 240 | 230 | 220 | 210 | 200 |
| Випрямлений | 650 | 500 | 400 | 300 | 270 | 230 | 220 | 210 | 200 | 190 | 180 |
На підставі ПУЭ-85 дане приміщення по ступені небезпеки поразки електричним струмом відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки поразки електричним струмом, так як умови, що створюють підвищену небезпеку поразки електричним струмом ( вологість, струмоведучий пил, висока температура, можливість одночасного торкання до струмоведучих частин і заземлення) відсутні .
Споживачами енергії в основному є освітлювальні прилади, електропаяльники і вимірювальні прилади. Електропроводка в приміщенні схованого типу, тому випадкове торкання проводів з напругою 220 В виключено, за умови дотримання правил техніки безпеки. Світильники кріпляться до стелі на висоті 3 метрів, що відповідає нормі (2,5 м). Вимикачі штучного освітлення ізольовані струмонепровідним облицюванням.
По способу захисту людини від поразки електричним струмом розроблювальний прилад відноситься до категорії електроустановок, що працюють під напругою до 1000 В.
Поразка електричним струмом може відбутися в результаті несправних розеток і вилок електропаяльника, а також пристроїв місцевого освітлення, короткого замикання.
Дата: 2019-05-29, просмотров: 153.
