Склад і структура Конституційного Суду
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України (Ст.141 КУ).

Порядок звернення до Конституційного Суду.

Закон визначає відповідні форми звернення до Конституційного Суду залежно від характеру справи по якій визначені законом суб’єкти звертаються до Конституційного Суду.

Формами звернення до Конституційного Суду України є конституційне подання та конституційне звернення (Ст.38 ЗКС).

Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України.

Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (Ст.39 ЗКС).

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи (Ст.42 ЗКС).

Отже я вважаю, що Конституційний Суд України відіграватиме ще більш значну роль у житті нашої держави за умови, коли про його діяльність знатиме якомога більше людей, коли кожен розумітиме роль і місце суду в системі влади в Україні й можливості використання авторитету Конституційного Суду в захисті конституційних прав і свобод всіх та кожного.

Висновок

Роки, що пройшли з часу проголошення Україною незалежності, достатньо впевнено показали, наскільки важливим, особливо для держави, яка переходить до нового суспільного устрою, захищає принципи демократії та громадянського суспільства, є існування Основного Закону держави, її Конституція, що відповідає цим ідеям.

Україна дійсно вистраждала свою Конституцію, демократичну Конституцію незалежної держави Тепер постає нове, не менш, а ще більш важливе завдання, яке повинен виконати наш народ, — поступово, на демократичних засадах, неухильно керуючись принципами Права і Справедливості, поступово впроваджувати в країні засади громадянського суспільства, демократичної соціальної правової держави. Ці завдання повинні бути головними у житті нашого народу, громадян вільної України.

Ще раз наголошуючи на тому, що Конституція України є Основним Законом держави необхідно вказати інша психолого-ідеологічну спрямованість цієї тези. Конституції завжди справляли не тільки юридичний вплив на процеси, що відбуваються у суспільстві. За певних умов вони виконували соціальне — інтегруючу роль. Ця роль не може бути здійснювана без виховання поваги до держави, без сформування у громадян своєрідного державницького "рефлексу". Для нас вирішення усіх цих питань є гостро актуальним.

Водночас слід наголосити, що визначення Конституції України і формування її змісту як Основного Закону держави, аж ніяк не означає одержавлення суспільного життя або потяг до нього. Навпаки, зорієнтованість нормативне — регулюючої ролі Конституції у суспільстві насамперед на державу засвідчує про намір розвиватися у напрямі до сформування реального громадянського суспільства. А суспільство лише тоді набуде рис громадянського, коли воно само і кожна особа в ньому стануть самоцінними і достатньо автономними від прямого впливу держави держава стане його справжньою складовою.

Прийняття Конституції, яка увібрала в себе світовий досвід державотворення, зафіксувала основи міжнародного співробітництва, є першим і серйозним кроком на цьому шляху. Тому цілком зрозумілим є те, що міжнародне співтовариство визнало важливість прийняття Основного Закону нашої держави.

Конституція України створила умови для практичної реалізації закладених у її тексті принципів. Оскільки останні є нормативне закріпленими, то вони як й інші норми Конституції, мають найвищу юридичну силу та є нормами прямої дії. Отже, можна звертатися до суду за захистом своїх прав, посилаючись безпосередньо на принципи конституційного права.

З іншого боку, Конституція не має чіткого механізму, який забезпечував би підпорядкованість принципам конституційного права інших його норм, оскільки всі норми Конституції мають однакову юридичну силу — Таке становище породжує можливість ігнорування принципів названого права при зміні інших норм галузі. В цьому випадку доцільно навести як приклад Конституцію Російської Федерації, в якій даний механізм реалізовано у ст. 16 таким чином: "1. Положення цієї глави Конституції складають основи конституційного ладу Російської Федерації і не можуть бути змінені інакше як у порядку, встановленому цією Конституцією.

2.НІЯКІ інші положення цієї Конституції не можуть суперечити основам конституційного ладу Російської Федерації "Вчені юристи вважають, що приблизно такого ж механізму потребують і принципи Конституції України.

За своєю сутністю Конституція України виходить із загальнолюдських, загальнонародних інтересів і потреб. Це акт, котрий на найвищому правовому рівні закріплює певний баланс інтересів усіх соціальних верств суспільства, націй, етнічних груп. Усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах. Конституція не допускає жодних привілеїв чи обмежень за ознаками раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження.

Отже, наша Конституція побудована на засадах, що найвищою цінністю в державі є людина. Але норми записані в ній, не завжди відповідають дійсності тому Конституція має постійно удосконалюватись, щоб справді бути Конституцією для народу.

Література

1. Погорілко В.Ф. Конституційне право України — Київ Наукова думка 1999р.

2. Авер’янов В.Б. Коментар до Конституції України — Інститут законодавства Верховної Ради України Київ 1996р.

3. Мелащенко В.Ф.Основи Конституційного права України — Київ Вентурі 1995р.

4. Нор В., СтецюкП. Конституція — Основний Закон України у запитаннях і відповідях — Абрис Київ 1997р.

5. Лисенков С.Л. Конституція України: матеріали до вивчення — Київ Либідь 1997р.

6. Біленчук П.Д.,Кампо В.М. Основи конституційного права України: навчально-методичні матеріали для викладачів та студентів юридичних спеціальностей — Київ Вентурі 1997р.

7. Медведчук В.В. Конституційний процес в Україні і організація державної влади та місцевого самоврядування -Київ Україна 1996р.

8. Мироненко О.М. Історія Конституції України -Київ ін Юре 1997р.

9. Шемшученко Ю.С., Мурашин Г.0. Конституційний Суд України -Київ іе Юре 1997р.

10. Ткачук А. Знайомтесь: Конституційний Суд України -Київ Інститут демократії ім. П.Орлика 1998р.

11. Конституція України.

12. Голос України 1996р. 22 жовтня / про Конституційний Суд України: Закон України

13. Голос України 1999р №59 / Конституційний контроль у політичному ракурсі.

14. Право України 1999 №1 / Верховенство закону як принцип Конституції України.

15. Право України 1998р.№8/ Конституційне — правове регулювання в Україні.

16. Право України 1998р. №5/ Окремі питання поділу влади і юрисдикція Конституційного Суду України.

17. Право України 1998р. №2/ Питання теорії і практики конституціоналізму в Україні.

18. Право України 1996р.№9 / Конституція — фундаментальна основа подальшого розвитку законодавства і правової системи України.

19. Віче 1998р. №9 / Конституція У країни. Традиційне і нове.

20. Закон і бізнес 1998р. №42 / Конституція та напрями розвитку національного законодавства.


[1] Медведчук В.В.Конституційний процес в Україні

[2] Погорілко В.Ф. Конституційне право України

[3] Мироненко О.М. Історія Констиуції України


Дата: 2019-05-29, просмотров: 150.