Для переміщення файлів між різними каталогами використовується команда mv. Формат команди:
mv [–опції] <Файл1> … < ФайлN> <Каталог>
В результаті виконання команди відбувається переміщення одного або кількох файлів <Файл1> … < ФайлN> в каталог <Каталог>. Початкові файли Файл1> … < ФайлN> при цьому знищуються.
Основні опції:
i – видача запиту на підтвердження заміни існуючого файла.
f – знищення файлів призначення, якщо вони існують, без запиту.
Приклад 1.
Перемістити із поточного каталогу /home/user файли file. txt і tom. txt у каталог /home/user/work:
mv file. txt tom. txt /home/user/work
Для перейменування файлів в межах одного каталогу використовується команда mv у форматі:
mv [–опції] <Файл1> < Файл2>
де <Файл1> - старе імя файла;
< Файл2> - нове імя файла.
Звичайно, можна переміщати файли в інші каталоги із одночасним їх перейменуванням.
Знищення файлів
Для переміщення файлів між різними каталогами використовується команда rm. Формат команди:
rm [–опції] <Файл1> … < ФайлN>
За замовчуванням знищуються лише файли і без попереднього запиту на знищення.
Основні опції:
i – видача запиту на підтвердження знищення файла.
f – знищення каталогу і всіх його підкаталогів, в тому числі і непустих.
Приклад 1. Знищити всі текстові файли із запитом на підтвердження для кожного файла:
rm –i *. txt
Об’єднання файлів
Для об’єднання файлів використовується багатофункціональна команда cat. Формат команди для виконання цієї задачі:
cat [–опції] <Файл1> … < ФайлN>
За замовчуванням файли <Файл1> … < ФайлN> об’єднуються один за другим в порядку їх запису в команді і результат видається на стандартний пристрій виведення, тобто на екран дисплея.
Основні опції:
n – здійснити нумерацію рядків об’єднаного файла.
e(E) – показати кінець кожного рядка за допомогою символу $.
Приклад 1. До файла file1. txt дописати файл file2. txt:
cat file1. txt file2. txt
Приклад 2. Об’єднати файли file1. txt і file2. txt у файл common. txt:
cat file1. txt file2. txt > common. txt
Сортування файлів
Для сортування вмісту текстових файлів використовується команда sort. Формат команди:
sort [–опції] <Файл1> … < ФайлN>
За замовчуванням вміст файлів <Файл1> … < ФайлN> відсортовується за алфавітом і результат видається на стандартний пристрій виведення, тобто на екран дисплея.
Основні опції:
r – відсортувати в оберненому порядку.
o <File> – результат сортування записати у файл <File>.
r – розглядати бінарні файли як текстові.
Приклад 1. Відсортувати вміст файла file1. txt в оберненому порядку і результат записати у файл result. txt:
sort –r –o result. txt file1. txt
Пошук відмінностей між файлами
Для знаходження відмінностей між файлами використовується команда diff. Формат команди:
diff [–опції] <Файл1> < Файл2>
Порівнюються між собою по рядках <Файл1> і < Файл2> і видаються ті рядки обох файлів, які не однакові.
Основні опції:
a – вважати всі файли текстовими і порівнювати їх по рядках.
b – ігнорувати відмінності в кількості пропусків, табуляції і т.п.
i – ігнорувати відмінності в регістрах.
q – повідомляти лише про сам факт відмінностей без подробиць.
Приклад 1. Визначити відмінності між файлами file1. txt і file2. txt:
diff file1. txt file2. txt
Пошук у файлі за зразком
Пошук у файлі заданих ключових слів чи текстових фраз здійснюється командою grep. Формат команди:
grep [–опції] <зразок> [<файл>]
Результатом виконання команди є всі рядки із <файл>, які містять заданий <зразок>.
Основні опції:
f FILE – зразок для пошуку береться у першому рядку із файла FILE;
a – розглядати бінарні файли як текстові;
r – ігнорувати відмінності в регістрах.
Приклад 1. Знайти всі рядки у file1. txt, які містять слово “display” або “Display”:
grep –r “display” file1. txt
Пошук файлів
Для пошуку файлів використовується команда find. Формат команди:
find [<місце пошуку>] [<вираз>]
Здійснюється пошук файла із каталогів, заданих в <місце пошуку>, згідно з критерієм, що визначається у <вираз>. Можна виконувати пошук файлів за різними критеріями:
за іменем (–name <ім’я файла>);
за датою або часом створення (-atime n, mtime n);
за розміром (–size n);
за типом (–type t);
за іменем користувача-власника (–user <ім’я власника>);
за іменем групи користувачів (–group <ім’я групи>).
Можна шукати один конкретний файл або сукупність однотипних файлів, які можна задати одним іменем із символами підстановки. Якщо не вказано <місце пошуку>, тоді пошук здійснюється у поточному каталозі.
Приклад 1. Здійснити пошук файла inittab за всіма каталогами:
find / –name inittab
Перегляд файлів
Існує декілька команд для перегляду вмісту файла на екрані дисплея. Для малих за розміром файлів можна скористатись багатофункціональною командою cat. Вміст файла file1. txt на екрані дисплея можна побачити після виконання команди
cat file1. txt
Якщо вміст файла не поміщається повністю на екрані, тоді знадобиться команда more. За командою
more file1. txt
на екран дисплея буде виведено першу сторінку цього файла. Натискуючи клавішу <Enter>, можна переглянути посторінково весь вміст файла.
Переглянути посторінково текст файла можна також і за командою
less file1. txt
Важливою перевагою цієї команди є те, що можна рухатись не тільки вниз по тексту, але і повертатись назад.
За допомогою команди
head [–опції] <файл>
можна переглянути лише початок файла, а за допомогою команди
tail [–опції] <файл>
можна переглянути лише кінець цього файла.
Основні опції команд head і tail:
n c – видати на екран n символів;
n l – видати на екран n рядків;
n d – видати на екран n блоків.
Приклад 1. Видати на екран перші 5 рядків файла file1. txt:
head –5l file1. txt
Приклад 2. Видати на екран останні 40 символів файла file1. txt:
tail –40c file1. txt
Статистичні дані про файл
Для отримання статистичних даних про розмір файла використовується команда wc. Формат команди:
wc [–опції] <файл>
За замовчуванням видається інформація про кількість рядків, слів та символів (саме в такому порядку) у <файл>. За допомогою опцій можна отримати цю інформацію вибірково:
l – видати кількість рядків;
w – видати кількість слів;
с – видати кількість символів.
Приклад. Видати на екран кількість рядків файла file1. txt:
wc –l file1. txt
Дата: 2019-05-29, просмотров: 165.