Якість штукатурно-декоративного покриття залежить насамперед від якості застосовуваного опоряджувального матеріалу, способу його нанесення, умов нанесення (впливу навколишнього середовища), виду і стану опоряджуваної конструкції та її поверхні, що підлягає штукатуренню.

Конструкції мають бути стійкими, міцно закріпленими, збудованими в межах дозволених відхилень від вертикалі і горизонталі. Якщо конструкція вібруватиме, нанесений на неї шар штукатурки буде тріскатись і відшаровуватись, а в разі понаднормових відхилень конструкції від вертикалі чи горизонталі її потрібно вирівнювати. У зв'язку з цим штукатурні роботи допускається виконувати лише після закінчення термінів, що виключають можливість пошкодження штукатурки внаслідок осідання чи зсуву конструкції. Міцність основи має бути не меншою за міцність опоряджувального шару покриття. Підготовку основи здійснюють згідно зі СНиП 3.04.01-87 (ДБН В.2.6-22-2001).

Поверхня основи має бути шорсткою, рівною, без зайвих часточок, які в подальшому впливатимуть на адгезію між опоряджувальним шаром і поверхнею конструкції, тобто без бруду, пилу, іржі, висолів, плям різного походження та ін. Від висолів, іржі, жирів і цвілі поверхні очищують спеціальними засобами.

Для видалення часточок основи, що втратили зчеплення з конструкцією, а також для надання шорсткості ідеально гладеньким поверхням на великих площах застосовують піскоструминні апарати, які працюють у такий спосіб.

Рис. 3.1. Очищення поверхні піскоструминним апаратом:

1 — компресор; 2 — вентиль; 3 — камера змішування піску з повітрям;

4 — корпус апарата; 5 — гумовий шланг для подачі піску; 6 — сопло

Сухий просіяний пісок середньої крупності (1-3 мм) засипають у циліндр крізь завантажувальний бункер. Вологий пісок застосовувати не можна, оскільки при цьому утворюються пробки, які забивають шланги або патрубок. Під тиском стисненого повітря пісок із конічної частини циліндра подається в патрубок, а звідти — у гумовий шланг, на кінці якого укріплено сопло з двома трубками. До однієї з них підведено шланг для подачі піску, до іншої — стисненого повітря від компресора. Пісок підхоплюється струменем стисненого повітря і з силою виштовхується на поверхню. Струмінь піску, спрямований під кутом до поверхні, вдаряється об неї й очищує від пилу, бруду, фарби, смоли, а також надає поверхні шорсткості. Роботу штукатур має виконувати, захистившись тканинним чохлом, респіратором і окулярами. Процес очищення поверхні за допомогою піскоструминного апарата ілюструє рис. 3.1.

Потім поверхню промивають водою зі шлангів, підключених до водопровідної мережі.

За незначних обсягів робіт з цією метою використовують ручний інструмент (металеві щітки, зубила, троянки, насікальні молотки, скарпелі, малярні щітки тощо) та шліфувальну шкурку, закріплену в спеціальному пристрої.

Напливи розчину бетону на поверхні конструкції, а також розчин, який виступає зі швів мурування, видаляють ручним механізованим інструментом: електро- або пневмомолотками зі змінними насадками та шліфувальними машинками.

Оброблену таким способом поверхню, а також тріщини, які в подальшому не збільшуватимуться, ґрунтують, частково підмазують, зашпаровують мінеральною шпаклівкою. Малі тріщини розшивають невеликим шпателем чи малярним ножем на глибину 2 — 3 мм. Площина шпателя має бути нахилена під кутом 45° до кромки тріщини.

Часткове підмазування виконують після висихання ґрунтовки. Для цього використовують шпаклівку Ceresit CT 225, в яку додають 4 % дисперсії Ceresit CТ 83. Розчинову суміш наносять металевим шпателем, переміщують її в напрямку тріщини під кутом 60 - 70°, а розрівнюють рухом уздовж тріщини.

Для створення ідеально рівної поверхні під опорядження полімерними штукатурками та фарбами основу додатково шпаклюють фінішною мінеральною шпаклівкою для фасадів Ceresit CT 225.

Основи з міцних матеріалів (бетону, цементних штукатурок, цегли) не потребують попереднього ґрунтування, їх лише змочують водою за годину до нанесення декоративного покриття. Неміцні основи просочують ґрунтовками на основі синтетичних смол і модифікувальних добавок.