Ця теорія виходить із того, що кожен виробник продукує одне благо, а споживає багато благ. Оскільки кількість товарів і послуг у розвинутій економіці дуже значна, виробники не спроможні пильнувати всі ціни одночасно. Вони уважно стежать за цінами на ті блага, які виробляють, і менш пильно – на ті, які споживають. Унаслідок недостатньої інформації вони можуть плутати зміни загального рівня цін зі змінами відносних цін. Ці помилки впливають на їхні уявлення про величину пропозиції благ і ведуть до виникнення в короткостроковому періоді прямої залежності між рівнем цін і обсягом національного продукту.

У ринковій екооміці, як відомо, виробники ухвалюють рішення щодо виробництва конкретного блага на підставі його ціни порівняно з іншими благами. Якщо відносна ціна блага висока, то у продуцентів є добрі стимули до виробництва більшої його кількості. Якщо відносна ціна блага низька, виробники працюватимуть менше, віддаючи перевагу, наприклад, дозвіллю. Для прикладу візьмімо фермерів, які вирощують цукрові буряки. Коли фермери ухвалюють виробничі рішення, вони ще не знають відносної ціни свого продукту. Припустімо, що наші фермери зауважили зниження ціни на свою продукцію до того, як усвідомили, що водночас відбулося зниження цін на низку інших виробів, котрі вони купують як споживачі. Продуценти цукрового буряка можуть дійти висновку, що виробництво цього продукту є тепер невигідним, і скоротять посіви під ним [3].

Інший випадок – відбулося зростання загального рівня цін, якого фермери не очікували. Тому, спостерігаючи підвищення цін на цукрові буряки, вони не впевнені, чи підвищилися ціни на інші товари. Фермери можуть вирішити, що зростання номінальної ціни цукрового буряка свідчить і про певне підвищення його відносної ціни. Тому вони збільшать обсяги виробництва своєї культури. За несподіваного зростання цін так поводяться всі виробники, котрі раціонально, але помилково вважають, що відносні ціни благ, які вони виробляють зросли. Тому вони працюють наполегливіше й виробляють інший обсяг продукції. Звідси можна зробити висновок про те, що короткострокова крива AS має додатний нахил.

Теорія негнучких цін

Окремі економісти пропонують ще одну версію пояснення висхідної траекторії кривої короткострокової сукупної пропозиції – негнучкість цін. Згідно цієї версії, фірми не одразу змінюють ціни на свої товари і послуги у відповідь на зміну попиту. Іноді ціни визначаються довгостроковими угодами між фірмами і споживачами. Нерідко навіть без формальних угод фірми не змінюють цін на свою продукцію, щоб не відштовхнути покупців. Таке явище зумовлене почасти й тим, що зміна цін пов’язана з так званими витратами меню – витратами на підготовку, передрук каталогів і т. ін. Унаслідок цього ціни можуть бути негнучкими в короткостроковому періоді [7].

Для з’ясування впливу негнучких цін на сукупну пропозицію припустімо, що фірми заздалегідь повідомили про свої ціни виходячи з наявних економічних умов. Відтак у національній економіці відбулося несподіване зменшення пропозиції грошей, що знижуватиме загальний рівень ціну довгостроковому періоді. У відповідь на зміну економічних умов одні фірми одразу знизять ціни на свої товари і послуги. Інші фірми, щоб уникнути додаткових збитків, пов’язаних із витратами меню, відкладають зниження цін. Проте обсяг продажу цих фірм скорочується, бо їхні ціни надто високі. У результаті ці фірми зменшують обсяг виробництва і зайнятість. Інакше кажучи, негнучкість частини цін у національній економіці веде до того, що в короткостроковому періоді існує пряма залежність між рівнем цін і обсягом виробництва [1].

РОЗДІЛ 4. ДИНАМІКА СУКУПНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ В УКРАЇНІ: ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ТА ЇХ АНАЛІЗ.

Валовий внутрішній продукт

За попередньою оцінкою ВВП за ІІ квартал 2010 р. (у постійних цінах 2007 р.) порівняно з відповідним періодом 2009 р. зріс на 6,0 %.

Реальний ВВП за I квартал 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року зріс на 4,9%, номінальний ВВП за звітний період склав 218,1 млрд.грн.

Зростання виробництва валової доданої вартості у I кварталі 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року відбулося у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води (на 12,6%), переробній промисловості (на 12,4%), сільському господарстві (на 6,1%), транспорті та зв’язку (на 3,6%), добувній промисловості (на 2,6%), торгівлі (на 2,2%). Разом з тим суттєве скорочення виробництва валової доданої вартості зафіксовано у будівництві (на 19,2%).

За темпами росту ВВП Україна знаходиться у групі країн світу, в яких відбувається поступове відновлення економічного зростаня. В цілому за даними Євростату у ІІ кв. сезонно скоригований ВВП ЄС-27 порівняно з відповідним періодом 2009р., збільшився на 1,7%, а по відношенню до І кв. 2010р. – на 1%, що також свідчить про поступовий вихід із рецесії європейських країн, якому сприяла виважена економічна політика урядів [8].

Динаміка ВВП по кварталах,

кумулятивно, у % до відповідного періоду попереднього року

Мал. 4.1

За підсумками січня-серпня 2010р. відбулось уповільнення динаміки зведеного індексу виробництва товарів та послуг за основними видами економічної діяльності з 107% у січні-липні до 106,3% проти (за 8 міс. 2009р. падіння – на 26,4%). Це було в основному пов’язано з комплексом несприятливих погодних умов, що призвело до скорочення обсягів виробництва у сільському господарстві, а також з ефектом порівняльної бази минулого року [9].

Динаміка зведеного індексу виробництва товарів та послуг за основними видами економічної діяльності за 2009-2010 роки, кумулятивно, приріст у % до відповідного періоду попереднього року

Мал. 4.2

Темпи зростання/зниження випуску основних видів економічної діяльності,кумулятивно, у % до відповідного періоду попереднього року

Мал. 4.3