Психологічні особливості конфліктів у молодшому шкільному віці

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Курсова робота

Психологічні особливості конфліктів у молодшому шкільному віці

План

Вступ

Розділ 1. Конфлікт як психолого-педагогічна проблема

1.1 Проблеми конфліктності серед молодших школярів у психологічній теорії та практиці

1.2 Поняття про конфлікт: його види, структура

1.3 Типологія конфліктно-стресових ситуацій у молодших класах

1.4 Конфлікти дидактичного характеру, типу «вчитель-учень»

1.5 Міжособистісні конфліктні ситуації серед молодших школярів типу «учень-учень»

1.6 Способи вирішення міжособистісних конфліктних ситуацій серед дітей молодшого шкільного віку

Частина 2. Емпіричний психологічний експеримент

2.1 Методика та процедура дослідження

2.2 Психологічна діагностика схильності дітей молодшого шкільного віку до конфліктних ситуацій

2.3 Шляхи психологічної корекції схильності до конфліктних реакцій молодших школярів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність дослідження. Перебудова сучасної системи педагогічної діяльності у плані забезпечення різнобічного і гармонійного розвитку особистості вимагає від вихователя особливої уваги до учня на переломних етапах його психічного та соціального розвитку, коли помітно загострюються суперечності цього процесу. Дуже важливо не допустити переростання цих суперечностей у конфлікти, які можуть сповільнювати, а то й деформувати процес становлення особистості учня.

Сучасна педагогічна практика свідчить про те, що з конфліктними ситуаціями серед дітей стикаються вже вчителі початкової школи і навіть вихователі дитячих садків. Проте, більшу кількість наукових праць присвячено вивченню особливостей агресивної поведінки підлітків, тоді як діти молодшого шкільного віку найчастіше вважаються нормослухняними, а їх агресивні реакції і необхідність корекції їх конфліктної поведінки, як правило, залишаються поза увагою дослідників.

Недостатня теоретична дослідженість особливостей, детермінації та способів психологічної корекції конфліктності молодших школярів, з одного боку, і надзвичайна актуальність проблеми конфліктних ситуацій серед сучасних школярів для психологічної та педагогічної практики, з іншого боку, обумовили вибір теми нашого дослідження: “Психологічний аналіз конфліктних ситуацій молодших школярів»

Здійснення психологічної корекції конфліктної поведінки дітей доцільно починати вже у молодшому шкільному віці. На думку багатьох відомих психологів (М.Й.Боришевський, Я.Л.Коломінський, Л.С.Славіна та ін.), молодший шкільний вік відіграє виключно важливу роль у формуванні та закріпленні основних тенденцій поведінки дітей, у тому числі й конфліктних. Тому звертати увагу на конфліктні ситуації у середовищі дітей та здійснювати спроби щодо їх коригування необхідно не в підлітковому віці, коли основні стереотипи поведінки вже сформувалися, а саме у молодшому шкільному віці, коли ці реакції ще не набули характеру сталих і закріплених. Крім того, чим молодша дитина, тим легше на неї впливати і тим ефективніше буде як профілактична, так і корекційна робота з нею. Це обумовило вибір контингенту досліджуваних.

Об’єкт дослідження – психологічний аналіз конфліктних ситуацій серед молодших школярів.

Предмет дослідження – особистісні та соціально-психологічні передумови виникнення конфліктних ситуацій серед молодших школярів, шляхи їх попередження та вирішення.

Мета дослідження полягає у з’ясуванні поняття про конфлікт, факторів, що впливають на виникнення конфліктних ситуацій у дітей, і визначенні шляхів корекції поведінки молодших школярів, для ефективного подолання конфліктності.

У відповідності з поставленою метою дослідження були поставлені такі завдання:

1. Виявити психологічні особливості конфлікту, його структуру, сферу, динаміку.

2. В ході теоретичного аналізу виявити фактори, які сприяють виникненню конфліктних ситуацій у молодших школярів.

3. Визначити, використовуючи комплекс психодіагностичних методів і методик, психологічний симптомокомплекс конфліктності у дітей молодшого шкільного віку.

4. Визначити шляхи і способи психологічної корекції агресивної поведінки в молодших школярів, для ефективного подолання конфліктності.

5. Розробити рекомендації щодо психологічної корекції та профілактики конфліктних ситуацій серед молодших школярів.

Методологічною основою дослідження стали науково-психологічні уявлення про сутність і закономірності молодшого шкільного віку (Л.І.Божович, М.Й.Боришевський, Т.В. Драгунова, Д.Б.Ельконін, І.С.Кон, Д.Ф.Ніколенко, Л.М.Проколієнко та ін.) [9], [25], дослідження присвячені проблемі єдності психіки і діяльності (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн) [15]; системний підхід до дослідження особистості (Б.Г.Ананьєв, Б.Ф.Ломов); становлення і розвитку особистості та психологічних засад педагогічного сприяння йому (Л.І.Божович, В.В.Давидов, Г.С.Костюк, М.С.Неймарк, П.Р.Чамата, М.Й.Боришевський, Н.Ю.Максимова, Т.М.Титаренко, Н.В.Чепелєва, Д.І.Фельдштейн) [9]; принципи гуманістичного підходу до виховання (Я.А.Коменський, Й.Песталоцці, К.Д.Ушинський, І.О.Синиця, В.О.Сухомлинський, А.Маслоу, К.Роджерс).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань на різних етапах дослідження застосовувались наступні методи: аналіз та систематизація наукових літературних джерел, порівняння та узагальнення даних теоретичних та експериментальних досліджень, психологічний експеримент, що включав аналіз ситуації реальної взаємодії молодших школярів з оточуючими, метод включеного спостереження, бесіди, а також психологодіагностичний метод, представлений стандартизованими й проективними методиками (оцінка форм конфліктної поведінки (модифікований варіант Басса - Дарки) (Див. Додаток 1), експрес-діагностика поведінкового стилю в конфліктній ситуації (Див. Додаток 2), визначення домінуючого типу темпераменту (О.Бєлов) (Див. Додаток 3). Емпіричні дані оброблялись методами математичної статистики. Інтерпретація даних проводилась на основі методів непараметричної статистики та наступного якісного аналізу.

Дослідження проводилось на базі середньої школи № 13 м. Рівне. Основну експериментальну групу склали 28 учнів других класів.

Теоретична значущість дослідження полягає у поглибленні психологічних знань про детермінацію конфліктних ситуацій серед молодших школярів; з’ясуванні основних факторів, які впливають на динаміку конфліктності дітей; моделюванні психологічного симптомокомплексу особливостей молодших школярів, схильних до конфліктування з однолітками; визначенні принципових підходів та обґрунтуванні способів і методів психологічної корекції конфліктної поведінки дітей молодшого шкільного віку; визначенні напрямів роботи щодо профілактики конфліктних проявів у поведінці молодших школярів.

Практичне значення роботи забезпечується розробкою психодіагностичного комплексу для виявлення психологічних особливостей молодших школярів, схильних до конфліктних проявів у спілкуванні; розробкою практичних рекомендацій щодо профілактики і корекції конфліктних ситуацій та конфліктних схильностей у поведінці молодших школярів.

Матеріали дослідження можуть бути використані при написанні наукових та пошукових праць з даної проблематики, в процесі підготовки лекцій з вікової психології та педагогіки. Вони становлять підґрунтя для подальших психолого-педагогічних досліджень.

Структура та обсяг роботи. Робота складається із вступу, двох частин — теоретичної, яка включає один розділ та 6 підрозділів та практичної, яка включає емпіричний психологічний експеримент та його результати, висновків, та списку літератури, що нараховує 45 найменувань та додатки.

Рис. 2.1 Розподіл учнів 2-го класу по виявленому рівню агресії, що безпосередньо впливає на конфліктні прояви в характері особистості

На наступному етапі вирішувались два завдання: по-перше, роботу було спрямовано на виявлення індивідуально-особистісних та соціально-психологічних особливостей досліджуваних за допомогою спеціально дібраного нами комплексу психодіагностичних методик: експрес-діагностика поведінкового стилю в конфліктній ситуації та визначення домінуючого типу темпераменту (О.Бєлов);

Згідно отриманих результатів дослідження молодших школярів щодо поведінкового стилю у конфліктних ситуаціях, ми отримали наступні дані: 4 учня проявляють у зазначеній ситуації агресивні дії, 3 учня схильні до на поступливості, на компроміс йдуть 9 молодших школярів з нашої вибірки, 7 учнів шукають у конфліктній ситуації шляхи до співробітництва, і 5 учнів воліють обрати позицію «уникання».

Отримані дані зображаємо у вигляді діаграми наступним чином:

Рис 2.2 Розподіл учнів 2-го класі за поведінковими стилями у конфліктних ситуаціях

Результати дослідження молодших школярів за домінуючим типом темпераменту (О.Бєлов) виявили, що жоден тип темпераменту у чистому вигляді не зустрічається серед дітей молодшого шкільного віку нашої вибірки. Виявлені типи темпераментів були змішаними – в них зустрічалися якості і холеричного, і меланхолійного, і флегматичного та сангвінічного типів. Але, так, як результати визначалися у процентному відношенні то згідно цих даних ми розподіли отримані типи темпераментів наступним чином (згідно того типу темпераменту, який переважав серед інших у процентному відношенні):

- Переважання якостей холеричного типу темпераменту – 6 учнів;

- Переважання якостей меланхолічного типу темпераменту –4 учнів;

- Переважання якостей флегматичного типу темпераменту – 3 учнів;

- Переважання якостей сангвінічного типу темпераменту – 15 учнів.

Таким чином, виявилось, що найчисельнішою групою у досліджуваній вибірці є учні з переважанням сангвінічного типу темпераменту, стосовно інших трьох типів темпераменті, то вони знаходяться майже на одному рівні.

Протягом наступного етапу дослідження було проаналізовано результати отриманих даних згідно трьох використовуваних психодіагностичних методик, співставлення результатів та виявлення взаємозв`язків.

На підставі аналізу та узагальнення можемо зробити наступні висновки:

1. Високий рівень конфліктних проявів у поведінці молодших школярів (8 учнів) корелює з домінуванням у цих учнів якостей холеричного типу темпераменту (5 учнів) та сангвінічного типу темпераменту (3 учнів);

2. Середній рівень конфліктності (12 учнів) корелює з домінуванням в учнів переважно сангвінічного типу темпераменту ( 11 учнів);

3. Низький рівень конфліктних реакцій молодших школярів ( 8 учнів) виявив взаємозв`язок з домінуванням таких типів темпераментів як меланхолійний (4 учня) та флегматичний (3 учня).

Отже, на підставі отриманих результатів можемо зробити припущення, що домінування рис певного типу темпераменту визначає схильність до рівня конфліктних проявів у поведінці молодших школярів.

Узагальнюючи дані про поведінковий стиль у конфліктній ситуації молодших школярів, то можемо зазначити, що учні, які виявили високий рівень агресивності (8 учнів), та які мають домінування якостей холеричного типу темпераменту (5 учнів) проявляють агресивність і у конфліктних ситуаціях (4 учня). Молодші школярі, які виявили низький рівень проявів агресивної поведінки (8 учнів), притаманний поведінковий стиль у конфліктних ситуаціях – «уникання» (3 учня), поступливість (2 учня), співробітництво (2 учня), компроміс (1 учень). Серед учнів 2-го класу які мають середній рівень агресивних проявів у поведінці (12 учнів), переважає компромісний стиль у конфліктних ситуаціях (5 учнів), також їм притаманний поведінковий стиль «співробітництво» (3 учня), «уникання (3 учня) та поступливість (1 учень).

Таким чином, на основі проведеного дослідження визначеними психодіагностичними методиками можна дійти висновку, що рівень конфліктних проявів у поведінці у поведінці молодших школярів взаємовідноситься із домінуваннями певного типу темпераменту, із показниками агресивності у характері особистості, а також має вплив на поведінку дитини у конфліктній ситуації.

Висновки

Навчально-виховний процес сучасної школи є відбиттям складних і суперечливих процесів, що відбуваються в суспільстві в умовах його реформування. Формування досвіду взаємин і поведінки в умовах вирішення конфліктних ситуацій є актуальною проблемою й, як показує аналіз практики, формувати такий досвід необхідно вже на ранній стадії навчання в початковій школі.

Конфлікт — це зіткнення протилежних сторін, думок, сил; серйозна розбіжність, гостра суперечка. Конфлікт — це протиріччя, яке сприймається людиною як значима для неї психологічна проблема, що вимагає свого вирішення й викликає активність, спрямовану на його подолання.

Прояви конфліктності дуже характерні для молодшого шкільного віку, однак вони носять ситуативний характер і поступово можуть минати. Проте за несприятливих умов, відсутності своєчасної психологічної допомоги можуть стати стійкими особистісними утвореннями. Тому психолог повинен допомогти молодшим школярам подолати труднощі спілкування з однолітками та дорослими задля сприятливого клімату у їх середовищі.

Слід підкреслити, що конфлікти стали однією з найскладніших проблем життєдіяльності сучасної школи. Учні, взаємодіючи з дорослими, однолітками, оточуючим соціально-культурним середовищем, досить часто на різних рівнях і в різних обставинах стикаються з конфліктами. Постійно зростає кількість конфліктів у системі «учитель-учень» та «учень-учень». Майже як норма сприймається відсутність позитивних взаємин між педагогом і школярами, зростає емоційна й духовна дистанція між ними; навпаки, падає взаємний інтерес один до одного, знижується мотивація учнів до навчання.

Неконструктивна поведінка сторін у конфліктній ситуації веде до переростання ділових конфліктів в емоційні, котрі призводять до таких негативних наслідків, як зростання емоційної напруженості, підвищення рівня тривожності. Тривалі, нерозв’язані конфлікти негативно впливають на міжособистісні стосунки, соціально-психологічний клімат у шкільному колективі. Відсутність належної уваги до проблеми конфліктів у школі значно підвищують конфліктогенність навчально-виховного середовища, що стає основою формування конфліктної спрямованості особистості й перешкодою на шляху процесу самореалізації людини.

На підставі аналізу результатів всіх трьох обраних психодіагностичних методик та узагальнення можемо констатувати, що високий рівень конфліктних проявів у поведінці молодших школярів корелює з домінуванням у цих учнів якостей холеричного та сангвінічного типу темпераменту; середній рівень конфліктності корелює з домінуванням в учнів переважно сангвінічного типу темпераменту; низький рівень конфліктних реакцій молодших школярів виявив взаємозв`язок з домінуванням таких типів темпераментів як меланхолійний та флегматичний. Учні, які виявили високий рівень агресивних проявів, та які мають домінування якостей холеричного типу темпераменту проявляють агресивність і у конфліктних ситуаціях. Молодші школярі, які виявили низький рівень проявів агресивної поведінки, притаманний поведінковий стиль у конфліктних ситуаціях – «уникання», поступливість, співробітництво, компроміс.

Таким чином, на основі проведеного дослідження визначеними психодіагностичними методиками можна дійти висновку, що рівень та схильність до конфліктних проявів у поведінці молодших школярів взаємовідноситься із домінуваннями певного типу темпераменту, а також має вплив на поведінку дитини у конфліктній ситуації.

Основні принципи, шляхи та способи психологічної корекції рівня конфліктності молодших школярів це – принцип комплексного підходу до психокорекційної діяльності; принцип здійснення корекції в діяльності, у контексті соціальної взаємодії; принцип нормативності розвитку, що передбачає постійне порівняння індивідуальних властивостей дітей з віковою нормою та врахування закономірностей вікового розвитку; випередження у корекційній роботі, тобто врахування зони найближчого розвитку; принцип системності у розвитку психічної діяльності (відповідно і корекція схильності до конфліктних проявів у поведінці дітей повинна здійснюватися системно); принцип врахування провідного виду діяльності (для молодших школярів це навчання, тому ігрові вправи, які використовуються психологами, мають носити навчальний характер).

Основними шляхами та способами зниження рівня конфліктних проявів у поведінці молодших школярів є застосування корекційної програми, яка включає у себе вправи комунікативного змісту, для розвитку комунікативних здатностей, які дадуть можливість дитині робити оцінку своєї негативної (конфліктної, агресивної) поведінки; вправи, які сприяють зниженню конфліктності засобами рухової активності; заняття, на яких дитина буде вчитися розрізняти позитивне та негативне відношення до однолітків, його природу; заняття, на яких дитина буде програвати різні життєві ситуації, вживатися в роль, і як наслідок, почуття й переживання які будуть виникати, будуть вчити її шукати альтернативні варіанти поведінки, ніж конфлікт та агресія.

Додат ок І

Процедура тестування.

З молодшими школярами тест проводиться індивідуально або маленькими групами

Тестовий матеріал

1. Якщо я розлючуся, то мені хочеться вдарити когось.

2. Я ніколи не буваю настільки сердитим, щоб кидатися предметами.

3. Я легко дратуюся, але швидко заспокоююся.

4. Якщо мене не попросять по-гарному, я не виконаю прохання.

5. Мені здається, що до мене бувають часто несправедливі.

6. Я не люблю коли про мене говорять щось у мене за спиною.

7. Я не можу удержатися від суперечки, якщо друзі не згодні із мною.

8. Якщо мені траплялося обдурити когось, я відчував(ла) болісні каяття совісті.

9. Мені здається, що я не здатний ударити людину.

10. Коли я дратуюся, то хлопаю дверима.

11. Іноді люди дратують мене просто своєю присутністю.

12. Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться його порушити.

13. Іноді мене гризе заздрість, хоча я цього не показую.

14. Я думаю, що багатьом дітям з нашого класу я не подобаюсь.

15. Я вимагаю, щоб люди поважали мої права.

16. Іноді мені на розум приходять думки, яких я соромлюся.

17. Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки.

18. Іноді я виражаю гнів тим, що стукаю кулаком по столу.

19. Я часто почуваю себе як порохова бочка, готова вибухнути.

20. Якщо хтось вдає із себе «головного», я завжди поступаю йому всупереч.

21. Немає людей, яких я по-справжньому ненавидів би.

22. Напевно, є досить багато однолітків, які мені заздрять.

23. Навіть якщо я злюся, я ніколи не кричу.

24. Школярі, які не хочуть вчитися, повинні відчувати почуття провини.

25. Я рідко даю здачі, навіть якщо хтось ударить мене.

26. Я можу згадати випадок, коли був таким злим, що брав перший предмет, що попався, і ламав його.

27. Я буваю грубуватий стосовно школярів, які мені не подобаються.

28. Коли із мною розмовляють командним тоном, мені нічого не хочеться робити.

29. Звичайно я намагаюся приховувати погане ставлення до однолітків.

30. Іноді мені здається, що наді мною сміються.

31. Якщо хтось дратує мене, я готовий сказати все, що я про нього думаю.

32. Мене гнітить те, що я мало слухаюсь своїх батьків.

33. Якщо хтось першим ударить мене, я не відповім йому.

34. У суперечці я часто підвищую голос.

35. Я не дратуюся через дріб'язки.

36. Коли хтось вдає із себе «головного», я роблю все, щоб він не зазнавався.

37. Я не завжди одержую те хороше, на що, як мені здається, заслуговую.

38. У мене немає ворогів, які хотіли б мені нашкодити.

39. Я часто погрожую однокласникам, хоча й не збираюся приводити погрози у виконання.

40. Я роблю багато такого, про що згодом жалкую.

Ключ до тесту

1.	Фізична агресія	1	-9	17	-25	-33
2.	Непряма агресія	-2	10	18	26	34
3.	Дратівливість	3	11	19	27	-35
4.	Негативізм	4	12	20	28	36
5.	Уразливість	5	13	-21	29	37
6.	Підозрілість	6	14	22	30	-38
7.	Вербальна агресія	7	15	-23	31	39
8.	Почуття провини	8	16	24	32	40

Додаток I І

Експрес-діагностика поведінкового стилю в конфліктній ситуації (для молодших школярів)

Інструкція до тесту

Відповідайте на запропоновані нижче питання, оцінивши, наскільки властиво вам те або інше поводження в конфліктній ситуації:

· часто - 3 бали,

· час від часу - 2,

· рідко - 1 бал.

Тестовий матеріал

1. Погрожую або б'юся.

2. Намагаюся прийняти точку зору супротивника, поважаю її, як і свою.

3. Шукаю компроміс.

4. Допускаю, що не правий, навіть якщо не можу повірити в це остаточно.

5. Уникаю супротивника.

6. Бажаю будь-що домогтися своїх цілей.

7. Намагаюся з'ясувати, із чим я згодний, а із чим - категорично ні.

8. Іду на компроміс.

9. Здаюся.

10. Міняю тему.

11. Повторюю те саме, поки не доможуся свого.

12. Намагаюся знайти джерело конфлікту, зрозуміти, із чого все почалося.

13. Трошки уступаю й підштовхую тим самим до поступок іншу сторону.

14. Пропоную мир.

15. Намагаюся звернути все в жарт.

Ключ до тесту

А (1, 6, 11); Б (2, 7, 12); В (3, 8, 13); Г (4, 9, 14); Д (5, 10, 15).

Додаток ІІ I

Визначення домінуючого типу темпераменту (О.Бєлов)(для молодших школярів)

Призначення тесту

Особи із чітко вираженими властивостями, що відносяться тільки до одного типу темпераменту, зустрічаються порівняно рідко. Набагато частіше людям властиві змішані типи темпераменту, що характеризуються наявністю властивостей, характерних для різних типів темпераменту з перевагою одного з них.

Методика Бєлова служить для визначення домінуючого типу темпераменту й виявлення представленості в ньому властивостей інших типів. Випробуваному послідовно пред'являються чотири картки, на кожній з яких написане по 20 властивостей, характерних для представників кожного типу темпераменту.

Інструкція до тесту

Уважно прочитай перелік якостей і постав знак (+), якщо вважаєш, що ця якість тобі притаманна, і знак (-) - якщо вона, на твою думку відсутня. Якщо сумніваєшься не став нічого. Якщо молодшому школяру важко зрозуміти суть завдання, або важко визначити приналежність до тієї або іншої якості, в цьому випадку доцільно застосувати в цьому тесті опитування батьків, бесіди з вчителями.

Тестовий матеріал

Блок

1. Непосидючість, метушливість.

2. Невитриманість, запальність.

3. Нетерплячість

4. Різкість і прямолінійність у відносинах.

5. Рішучість і ініціативність.

6. Впертість.

7. Спритність у суперечці.

8. Неритмічність у навчанні.

9. Схильність до ризику.

10. Незлопам'ятність, неуразливість.

11. Швидкість і пристрасність мови.

12. Неврівноваженість і схильність до гарячності.

13. Нетерпимість до недоліків.

14. Агресивність забіяки.

15. Виразність міміки.

16. Здатність швидко діяти й вирішувати.

17. Безустанне прагнення до нового.

18. Володіння різкими, рвучкими рухами.

19. Наполегливість у досягненні поставленої мети.

20. Схильність до різкої зміни настрою.

Блок

1. Життєрадісність.

2. Енергійність і діловитість.

3. Недоведення початої справи до кінця.

4. Схильність переоцінювати себе.

5. Здатність швидко схоплювати нове.

6. Нестійкість в інтересах і схильностях.

7. Легке переживання невдачі й неприємностей.

8. Легке пристосування до різних обставин.

9. Захопленість будь-якою справою.

10. Швидке остигання, коли справа перестає цікавити.

11. Швидке включення в нову роботу й перемикання з одного виду роботи на іншій.

12. Тяжіння одноманітною, буденною, кропіткою роботою.

13. Товариськість і чуйність, не скутість у спілкуванні з іншими дітьми.

14. Витривалість і працездатність.

15. Голосна, швидка, виразна мова.

16. Збереження самовладання в несподіваній, складній ситуації.

17. Володіння завжди добрим настроєм.

18. Швидке засипання й пробудження.

19. Часта незібраність, поспішність у рішеннях.

20. Схильність іноді сковзати по поверхні, відволікаючись.

Блок

1. Спокій і холоднокровність.

2. Послідовність і докладність у справах.

3. Обережність і розважливість.

4. Уміння чекати.

5. Мовчазність, небажання розмовляти по дрібницях.

6. Володіння спокійною, рівномірною мовою, без різко виражених емоцій, жестикуляцій і міміки.

7. Стриманість і терплячість.

8. Доведення початої справи до кінця.

9. Уміння застосовувати свої сили в справу (не розтрачувати їх по дрібницях).

10. Строге притримування виробленого розпорядку життя, системи в навчанні.

11. Легке стримування поривів.

12. Не велике сприйняття схвалення й осудження.

13. Незлобивість, прояв поблажливого відношення до колкостей у свою адресу.

14. Сталість у своїх відносинах і інтересах.

15. Повільне залучення в навчання й перемикання з одного виду діяльності на іншу.

16. Рівність у відношенні з усіма.

17. Акуратність і порядок у всьому.

18. Важке пристосування до нової обстановки.

19. Володіння витримкою.

20. Поступове сходження з новими людьми.

Блок

1. Незручність і сором'язливість.

2. Розгубленість у новій обстановці.

3. Важкість у встановленні контактів з незнайомими людьми.

4. Невір'я у свої сили.

5. Легке перенесення самітності.

6. Почуття пригніченості й розгубленості при невдачах.

7. Схильність іти в себе.

8. Швидка стомлюваність.

9. Володіння тихою мовою, що іноді знижується до шепоту.

10. Мимовільне пристосування до характеру співрозмовника.

11. Вразливість до слізливості.

12. Надзвичайна сприйнятливість до схвалення й осудження.

13. Пред'явлення високих вимог до себе й навколишніх.

14. Схильність до підозрілості, помисливості.

15. Безтурботна чутливість і легка вразливість.

16. Надмірна уразливість.

17. Скритність і нетовариськість, небажання ділитися своїми думками.

18. Малоактивність і боязкість.

19. Покірливість і покірність.

20. Прагнення викликати співчуття й допомогу навколишніх.

Обробка результатів тесту

Підрахувати кількість плюсів по кожній картці окремо.

Обчислити відсоток позитивних відповідей по кожному типу темпераменту:

Х = (А1 / А) * 100%; З = (А2 / А) * 100%;

Ф = (А3 / А) * 100%; М = (А4 / А) * 100%; де

· X, З, Ф, М – типи темпераменту;

· A1, A2, A3, A4 – число позитивних відповідей по картках відповідного блоку;

· А – загальне число позитивних відповідей по чотирьох картках.

У кінцевому виді «формула темпераменту» здобуває, наприклад, такий вид:

Т = 35%Х + 30%З + 14%Ф + 21%М;

Це значить, що даний темперамент на 35% – холеричний, 30% – сангвінічний, 14% – флегматичний і 21% – меланхолійний.

· Якщо відносний результат числа позитивних відповідей по якомусь типу становить 40% і вище, виходить, даний тип темпераменту домінуючий.

· Якщо цей результат становить 30–39%, то якості даного типу виражені досить яскраво.

· Якщо результат 20–29%, то середньо виражені.

· При результаті 10–19% можна стверджувати, що риси цього типу темпераменту виражені в малому ступені.

Додаток І V

Додаток V

Кількісний розподіл вибірки дослідження молодших школярів за рівнем агресивних (конфліктних проявів) за методикою Басса‑Дарк и (2 клас)

Параметр	Фізична агресія (1)		Вербальна агресія (2)		Непряма агресія (3)		Негативізм (4)		Роздратування (5)
Параметр	<50	>50	<50	>50	<50	>50	<50	>50	<10	>10
А	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Всього	14	13	11	17	12	16	14	14	13	15
%	50	46,42	39,28	60,71	42,85	57,14	50	50	46,42	53,57
Хлопці	8	6	8	6	5	9	6	8	5	9
%	57,14	42,85	57,14	42,85	35,71	64,28	42,85	57,14	35,71	64,28
Дівчата	6	7	3	11	7	7	8	6	8	6
%	42,85	40	21,42	78,57	40	40	57,14	42,85	57,14	42,85

Параметр	Підозрілість (6)		Образа (7)		Почуття провини (8)		Індекс агресивності (ІА)		Індекс ворожості (ІВ)
Параметр	<50	>50	<50	>50	<50	>50	<25	>25	<10	>10
А	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
Всього	8	20	15	13	10	18	17	10	28	0
%	28,57	71,42	53,57	46,42	35,71	64,28	60,71	35,71	100	0
Хлопці	3	11	5	9	6	8	9	6	14	0
%	21,42	78,57	35,71	64,28	42,85	57,14	64,28	42,85	50	0
Дівчата	5	9	10	4	4	10	8	4	14	0
%	35,71	64,28	35,71	28,57	28,57	35,71	57,14	28,57	50	0

Додаток VI

Додаток VII

Психологічна програма для зниження рівня конфліктних проявів у молодших школярів

Вправи «Країна розуміння».

Розвиток комунікативних здатностей, можливість робити оцінку своєї негативної (конфліктної) поведінки.

Мета:

1. Навчання вмінню слухати і чути інших.

2. Осмислення своїх вчинків.

3. Розвиток здатності ділитися своїми переживаннями.

Методичні прийоми:

1. Бесіда, спрямована на знайомство з різними засобами розуміння.

2. Словесно рухливі релаксаційні вправи.

3. Малювання

Група з 8 чоловік, розрахована на 10 занять по 35-45 хвилин.

1 заняття.

1 вправа.

Зниження конфліктності засобами рухової активності.

Психолог говорить: «давайте познайомимося», усі повинні називати себе по імені.

Гра: «Сніжний ком». Група встає в коло, і перший називає своє ім'я. Другий називає ім'я першого і своє. Третій ім'я першого, другого і своє. Разом з ім'ям можна зобразити свій улюблений жест, назвати свій улюблений напій, якість особистості, хобі і т.п.

2 вправа.

«Давайте привітаємося». Спочатку говориться про різні форми вітання, які реально існують та жартівні. Потім пропонується привітатися плечем, рукою, спиною і т.д. і видумати свої незвичайні способи вітання і привітатися ними.

3 вправа.

«Тайландський бокс». Два учня на ринзі із зав'язаними очима борються мішками, набитими м'якими ганчірками. Можливі різні варіанти: можна одному дати дзвіночок, а іншому мішок – він б'є на звук, учень із дзвіночком ухиляється, можна дати мішки обом, і ввести двох посередників – вони направляють своїх гравців короткими командами.

2 заняття.

1 вправа. Знижуємо агресію, привертаючи увагу до іншим учнів, навчаючи розумінню позитивного, і негативного відношення один до одного.

Молодші школярики привітають один одного в колі. А потім їм пропонується гра «Запам'ятай». Усі діляться по двох і встають спиною один до одного. Після цього по черзі описують зачіску, одяг, обличчя партнера. Опис порівнюється з оригіналом і визначається, хто і на скільки був точний.

2 вправа.

«Бали на пальцях». Учні стоять у парах і на рахунок «три» обидва на пальцях викидають ступінь довіри або рівень відносин: від абсолютної недовіри (один палець) до абсолютної довіри (п'ять пальців). Потім пари міняються.

3 вправа.

«Прощання». Обговорюємо різні форми прощання, а потім придумуємо свої варіанти і прощаємося.

3 заняття.

1 вправа. Учні вчаться робити один одному приємне, міняючи свої установки про те, що конфліктами, агресією і негативною поведінкою можна домогтися уваги або розташування інших.

"Фотоапарат". Група ділиться на пари. Перший у парі стає фотографом, другий фотоапаратом. Фотоапарат закриває очі, фотограф підводить його до цікавого місця в приміщенні, і злегка натискаючи на його голову «робить знімки». (Фотоапарат на секунду відкриває очі, а потім закриває знову). Потім фотоапарат повинен вгадати, у якому місці «зроблені знімки». Потім ролі міняються. Насправді вправа має схований підтекст. Найбільш важливі моменти наступні: хто, з фотографів як вів за собою свій фотоапарат, чи попереджав про небезпеки, чи думав про напарника або тільки, про себе. Наскільки фотоапарату було комфортно зі своїм фотографом, наскільки він довіряв йому. Кому приємніше було бути фотографом (тобто ведучим), кому фотоапаратом (тобто веденим) і т.д.

Зниження конфліктнихпроявів шляхом підвищення самооцінки молодших школярів.		Вправи, що знижують рівень конфліктних проявів учнів, за допомогою підвищення рівня комунікативних здатностей.
1 вправа - «Корабель». Діти роблять корабель, вставши так, щоб один з учасників вмістився в середині. Ведучий пояснює, що корабель спочатку пливе в сонячну гарну погоду, але от він попадає в шторм, а той, хто в середині капітан корабля й він не боїться шторму. На перекір бурі й блискавкам він повинен крикнути «Я сильний і сміливий капітан, я не боюся бурі!»	4 а з а н я ття.	1 вправа - «Руки знайомлять, сваряться, миряться». Вправа виконується в парах із закритими очима, усі сидять навпроти один одного, на невеликій відстані (витягнутої руки). Ведучий говорить: «Закрийте очі, простягніть один до одного руки, познайомтеся одними руками. Продемонструйте добрі відношення. Опустіть руки. Знову витягніть, ваші руки сваряться. Опустіть, а тепер вони миряться, ви розстаєтеся друзями. Після цього обговорюються відчуття дітей у ході гри.
1 вправа - «Чарівні зарості». Кожен учасник намагається проникнути в центр кола, яке утворене тісно притиснутими «чарівними водоростями» – всіма іншими учасниками. «Водорості» розуміють людську мову і відчувають дотики. Той хто водить повинен самими добрими словами й ніжними рухами вмовити «водоростей» пропустити його в центр кола. Потім, по закінченні гри, обговорюється, коли й при яких умовах водорості розступилися, а при яких ні. 2 вправа - «Малюємо». Ведучий пропонує намалювати добру тварину, яка могла б захистити всіх людей від усього поганого, і написати (розповісти в колі), якими добрими якостями вона наділена.	5 з а н я ття	1 вправа - «Хто покликав, довідайся!» Той, хто водить відходить у далекий кут кімнати, відвертається й закриває очі. Дається інструкція: по черзі називають, того, хто водить по імені різними інтонаціями, а він повинен відгадати, хто до нього звернувся і як (ніжно, грубо, зло і т.д.) Після вправи обговорюються почуття, які виникли при тому або іншому оклику.
1 вправа - «Чарівний ящик». У центр кола ставиться ящик (або те, що його нагадує), учні повинні по черзі підійти до нього і щось із нього вийняти, показавши яку-небудь вправу або гру з витягненим предметом. А навколишні повинні здогадатися, що він робить або що це за гра.	6 з а н я т тя	1 вправа - «хода». Пропонується пройтися так, як у їхньому уявленні ходить: - маленька дівчинка в гарному настрої; - стара людина; - утомлений чоловік і т.д. Так само, учні можуть самі вибрати собі персонаж, а інші будуть відгадувати, кого вони зображують.
1 вправа - «Те, що я люблю робити». Усі стоять у колі, той, хто водить засобами пантоміми показує те, що він любить найбільше робити. інші відгадують, і так по колу. Які тварини подобаються тому, хто водить, які він любить подарунки, його улюблена пора року й т.д.	7 з а н я т тя	1 вправа - «Обзивалки». Придумується конфлікт, і в ході конфлікту треба замість обзивалок говорити ім'я, рослину, місто, і т.д.
2 вправа – «Колаж». Береться деяка кількість журналів і газет. Пропонується вирізати різних людей і приклеїти на аркуш ватману, але так, що б в одній групі були люди винятково добрі, веселі й усмішливі, а в іншій смутні, ті, що сваряться, злі люди. Необхідно придумати історію про цих людей. Чому одні злі, а інші добрі.	8 з а н я ття	1 вправа - «Іграшка». Вправа виконується в парах. Одному з пари дається будь-яка річ, а інший дуже хоче її одержати. Важливо що б власник речі зміг представити ту річ, яку він тримає самою, самою улюбленою. У завдання іншого входить упросити напарника дати річ покористуватися. Як тільки хазяїн речі віддає її на прохання іншого, гра переривається, і в хазяїна запитують, чому він віддав річ.
1 вправа - «Ми граємо в пригоди!» Пропонується придумати етюд, вибрати акторів, а потім програти його перед іншою аудиторією. Всі уважно дивляться й намагаються простежити, на скільки в «акторів» вийшло зіграти правдиво. Потім проходить бесіда, наскільки було складно героя етюду.	9 з а н я т тя
1 вправа - «Підсумки - яким би я хотів бути і який зараз». Пропонується намалювати себе – який учень є зараз й яким би хотів стати. Після показу малюнків у колі з кожним учасником обговорюється (а учні допомагають порадами – як стати краще) які кроки потрібно зробити, щоб відповідати своєму образу, які йому властиві риси, і як у собі їх розвити. Після цього кожний малює для собі поетапну «доріжку - сходи» до вершини своєї досконалості, зображуючи себе на кожному етапі сходження (які якості він додає собі з кожною сходинкою і якими вчинками робить, щоб бути краще.) Ціль заняття «Підсумки»: міститься в самостійному контролі учня самого себе (відчуття себе дорослим, підвищення самооцінки, уважність стосовно своїх учинків і дій, самоаналіз і самокритика негативної, агресивної поведінки і зі своєї сторони й з боку дорослих).	10 з а н я т и е

Вправа 1 - «Наші почуття».

Мета: за допомогою ознайомлення з позитивними емоціями, вербальним і невербальним спілкуванням, а також пережиттям негативного досвіду, ми вчимо учнів справлятися з агресією.

Матеріали: картки з назвою почуттів: радість, прикрість, образа, натхнення, страх, задоволення, гнів, сором, замилування, подяка, подив, злість, відраза, полегшення, нетерпіння, переляк, зніяковілість, сум.

Процедура: розділити картки на дві групи, у якій одні почуття будуть позитивними, а в іншій, негативні. А потім постаратися разом придумати різні ситуації, у яких вони будуть проявлятися. Після цього, дати завдання зобразити ті почуття, які йому найбільше подобаються, і розповісти чому.

Методика «Маленький секрет».

Мета: відновлення позитивного емоційного стану допомагає позбуватися від негативних імпульсів й конфліктної поведінки.

Матеріали: аркуш паперу, кольорові олівці.

Процедура: «Сядь зручніше, зроби 2 - 3 глибоких вдихи, закрій очі. Зосередься й згадай своє улюблене місце, де ти любиш бути, де тобі спокійно й добре, якщо такого немає, придумай його. Звуки, кольори, предмети, які оточують в цьому місці, які вони.... Пограй там якийсь час. А тепер ще раз глибоко вдихни, оглянься й запам'ятай, відкрий очі.

Спробуй намалювати це місце, яке ти уявив».

Потім разом усі разом повинні обговорити те, що кожен намалював.

Час процедури: 45-50 хв.

Методика «Мої емоції».

Мета: рольове програвання життєвих ситуацій, вживання в роль. Виникаючі почуття й переживання вчать шукати альтернативні варіанти поведінки, ніж конфлікти, агресія.

Процедура: учням необхідно самим написати сценарій, придумати героїв, наділити їх різними якостями. Потім історії програються, їх можна записувати на камеру, а потім разом переглядати й виділяти персонажів, на скільки у їхніх задуманих образів вийшло передати і які якості цей образ підкреслював, яким героєм учню більше подобалося бути і чому. Якщо негативним, то поговорити про те, що ж не вистачає позитивному героєві, що б бути кращим й як йому цього досягти. Придумати історію, де позитивний персонаж поступово наділяється тими якостями, які подобаються в негативному герої й що із цього в підсумку виходить.

Курсова робота

Психологічні особливості конфліктів у молодшому шкільному віці

План

Вступ

Розділ 1. Конфлікт як психолого-педагогічна проблема

1.1 Проблеми конфліктності серед молодших школярів у психологічній теорії та практиці

1.2 Поняття про конфлікт: його види, структура

1.3 Типологія конфліктно-стресових ситуацій у молодших класах

1.4 Конфлікти дидактичного характеру, типу «вчитель-учень»

1.5 Міжособистісні конфліктні ситуації серед молодших школярів типу «учень-учень»

1.6 Способи вирішення міжособистісних конфліктних ситуацій серед дітей молодшого шкільного віку

Частина 2. Емпіричний психологічний експеримент

2.1 Методика та процедура дослідження

2.2 Психологічна діагностика схильності дітей молодшого шкільного віку до конфліктних ситуацій

2.3 Шляхи психологічної корекції схильності до конфліктних реакцій молодших школярів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Об’єкт дослідження – психологічний аналіз конфліктних ситуацій серед молодших школярів.

У відповідності з поставленою метою дослідження були поставлені такі завдання:

1. Виявити психологічні особливості конфлікту, його структуру, сферу, динаміку.

Дата: 2019-05-28, просмотров: 285.

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒