Вступ
Ефективне функціонування сучасного ринку знаходиться в прямій залежності від постійно змінної ринкової середи. Одним з головних елементів є ринкова інфраструктура, яка являє собою систему підприємств і організацій, забезпечуючи рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів і т.п. До таких закладів відносять товарні та фондові біржі.
Найбільш масштабнішим завданням економічної активності держави в слабкому нестабільному ринковому господарстві України є діяльність по стабілізації економічного розвитку суспільства. Формою її реалізації виступає фактичний образ діяльності держави , перетворений в економічну політику, яка охоплює усі сфери економічних відносин в країні. Одним із найважливіших напрямків її діяльності є регулювання збалансованості попиту і пропозиції на національному ринку України.
Мета курсової роботи - найбільш ширше розкриття теми правового регулювання фондової та товарної бірж, бо існують деякі актуальні проблеми, пов’язані з регулюванням ринка. Їх корені - у відсутності сильної, розвиненої нормативної бази, та інших проблемах, які посилюються на складній, іноді провокуюче суперечливій політико-соціальній атмосфері нашого молодого демократичного суспільства, яке знаходиться під гнітом напівкримінальної ситуації політичних подій сьогодення, що підсилюється кризою державної влади. Важливість наукової розробки теми була помічена спеціалістами вчасно, тому мені було цікаво працювати з достатньою кількістю теоретичного матеріалу, представленого в підручниках господарського права для вищих начальних закладів, а особливо хочу виділити таких авторів: «Правове й организаційно-економічне регулювання господарської діяльності» за ред. Жука Л. А. та «Господарське право»: Навч. посібник / Л.А. Жук, І.Л. Жук, О.К. Неживець.
При підготовці курсової роботи мою увагу захопив світовий досвід, накопичений промислово-розвиненими країнами у процесі становлення і розвитку фондової та товарної бірж як одного з найважливіших сегментів національного ринку. Була зроблена спроба розглянути аспекти діяльності бірж, їх сутність, значення, складові та їх місце в національному господарстві.
Глава 1. ТОВАРНА БІРЖА ЯК ОСОБЛИВИЙ ОБ'ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Біржовий товар
До біржових товарів належать товари масового виробництва, що мають якісну однорідність, відзначаються порівнянністю якісних характеристик протягом тривалих періодів часу і взаємозамінністю партій. Це дозволяє вести торгівлю або за описом якості або за зразками. Перелік біржових товарів, що реалізуються, визначається правилами кожної конкретної біржі.
Вимоги до біржових товарів:
1. Товар повинен бути масовим і випускатися в досить великому обсязі (велике число виробників і велике число покупців). Це дає змогу визначити попит та пропозицію. Вироби одиничного виробника, унікальні за манерою виконання, не можуть бути об'єктом біржового торгу.
2. Товар повинен бути легко стандартизований (зй якістю, умовами зберігання, транспортування) для продажу без перегляду — за зразками або технічними описами. У практиці біржової справи стандартизація становить головну ознаку біржового товару.
3. Товар на біржі продається або купується в суворо визначених розмірах. Ці розміри називаються біржовими одиницями, партіями, лотами, що відповідають або місткості транспортних засобів, або місцю, обсягові і вазі. Партія або лот повинні бути кратними біржовій одиниці.
Об'єктами біржової торгівлі нині є приблизно 70 видів товарів. їх можна об'єднати в такі групи і підгрупи:
1. Сільськогосподарські і лісові товари та продукти їх переробки:
· зернові (пшениця, кукурудза, овес, ячмінь, жито);
· насіння олійних рослин (лляне, бавовняне насіння, соя, боби, соєва олія);
· живі тварини і м'ясо (велика рогата худоба, свині, окости);
· текстильні товари (бавовна, джут, вовна, шовк, пряжа, льон);
· харчосмакові товари (цукор, кава, какао-боби, рослинні олії, картопля, перець, яйця, арахіс, концентрат апельсинового соку).
2. Лісові товари (пиломатеріали, фанера, натуральний каучук);
3. Кольорові і дорогоцінні метали (мідь, олово, цинк, свинець, нікель, алюміній, срібло, золото, платина).
4. Нафта і нафтопродукти.
Номенклатура біржового товару з роками міняється. Так, останнім часом біржовими товарами стали продукти нафтопереробки: бензин, дизельне паливо, мазут, а також такі нові товари, як нікель, алюміній, дорогоцінні метали, концентрат апельсинового соку, фанера, картопля тощо.
Висновок
Створення біржових інститутів виступає необхідною умовою функціонування ринкового механізму. Організаційно відродження бірж було частково підготовлене системою аукціонної торгівлі виробничими ресурсами, яка набула розвитку у 1989—1990 роках. Криза планового матеріально-технічного постачання призвела до появи натурального обміну. Тому в умовах економічного хаосу перші біржі орієнтувалися на організацію бартерних обмінів.
Радянська економіка протягом багатьох десятиліть була економікою дефіциту, тобто грошовий попит постійно перевищував товарну пропозицію як засобів виробництва, так і предметів споживання. Надлишок грошових доходів через фінансово-кредитну систему перетворювався в нагромадження великих фінансових засобів у формі не використовуваних фондів розвитку виробництва. Підприємства, одержавши свободу у використанні цих засобів, шукали можливість їх застосування. Поява біржових структур обумовлена можливістю вкладення надлишкових ресурсів. Виникли великі біржові структури, сформувалися регіональні, обласні, міські, районні біржові комплекси.
Скоротилося число біржових угод, зменшилася кількість товарних бірж. Біржа перестала бути єдиним і неповторним символом ринку, вона поступово відмовляється від невластивих для неї угод з наявним товаром. Відбувається становлення ф'ючерсного ринку, біржі стали продавати суто біржові товари. Створення єдиних біржових просторів на основі угод, що укладаються між біржами про спільні торги, стало важливим внеском у ринкову економіку країни.
Відмітною рисою великих українських бірж завжди була їх універсальність. Кількість бірж, аукціонний принцип торгівлі, біржовий бартер, продаж одиничних або дрібносерійних партій товарів і послуг — основні риси, властиві тільки біржовій системі України, пов'язані з незвичайною економічною ситуацією в країні, що склалася на сьогоднішній день.
Зараз в Україні біржі вже пройшли ряд етапів: відродження, швидкий ріст, спад біржової активності, реорганізація бірж (цей етап передбачає виживання в ринкових умовах).
Відродження біржової діяльності відбувалося за відсутності відповідної законодавчої бази, і лише 10 грудня 1991 року був прийнятий Закон України «Про товарну біржу», що передбачає контроль державних органів за діяльністю бірж. Прийняття Господарського кодексу України (ст. 278—282) доповнило рядом положень про функціонування товарно-біржової діяльності.
Регулювання біржової діяльності — певне упорядкування роботи біржі, укладання біржових угод на основі встановлених правил і вимог.
Основною тенденцією розвитку біржі є рух від реального товару до ф'ючерсної форми торгівлі. У зв'язку з тим, що ф'ючерсні біржі — це своєрідні фінансові інститути, що обслуговують торгівлю, однією з визначальних умов їх розвитку є стан валютно-фінансової системи, а також наявність достатніх фінансових ресурсів. Як правило, ф'ючерсні біржі створюються в провідних фінансових центрах, де є широкі можливості для фінансування торгівлі і спекуляції біржовими товарами, які при активній ф'ючерсній торгівлі є зручними об'єктами заставних операцій.
Незважаючи на багато проблем, з якими зіткнувся нині український фондовий ринок, слід зазначити, що це молодий, динамічний і перспективний ринок. Він розвивається на основі позитивних процесів, що відбуваються в нашій економіці: масового випуску цінних паперів у зв'язку з приватизацією державних підприємств, швидкого створення нових комерційних утворень і холдингових структур, що залучають засоби на акціонерній основі тощо. Крім того, ринок цінних паперів відіграє важливу роль у системі перерозподілу фінансових ресурсів держави, а також він необхідний для нормального функціонування ринкової економіки. Тому відновлення і регулювання розвитку фондового ринку є одним з першочергових завдань, що стоять перед урядом, для вирішення яких необхідне прийняття довгострокової державної програми розвитку і регулювання фондового ринку і строгий контроль за її виконанням.
Список використаної літератури:
1. Конституція України - К.,1996 р.
2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р.
3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.
4. Закон України від 18.06.1991 р. «Про цінні папери і фондову біржу» // ВВР України. - 1991. - № 38. - Ст. 508.
5. Закон України від 19.09.1991 р. «Про господарські товариства» // ВВР України. - 1991. - № 49. — Ст. 682.
6. Закон України від 10 грудня 1991 р. «Про товарну біржу» // ВВР України. - 1992. - № 10. - Ст. 139.
7. Закон України від 30 жовтня 1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» // ВВР України. — 1996. —-№ 51. -Ст. 292.
8. Закон України від 10 грудня 1997 р. «Про Національну депозитарну систему й особливості обертання цінних паперів в Україні» // ВВР України. — 1991. —-№ 10. -Ст. 292.
9. Указ Президента України від 27.02.1995 р. «Про участь Української фондової біржі в приватизаційних процесах» // Комп'ютерна база даних «Ліга: Закон».
10. Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності: Затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.11.1997 р. № 46 (в редакції рішення ДКЦПФР від 22 січня 1998 р. № 19) // Збірник законодавства з підприємницького права України / Укладачі І. М. Грушинський, І. І. Цікало. - К.: Атіка/2000. - С. 1024-1035.
11. Рішення Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 15.01.1998 р. № 2 «Щодо приведення організаційно-правової форми Української міжбанківської валютної біржі у відповідність з вимогами чинного законодавства» // Збірник законодавства з підприємницького прана України / Укладачі І. М. Грушинський, 1. І. Цікало. - К.: Атіка, 2000. - С. 1035-1036.
12. Господарське право: Навч. посібник / Л.А. Жук, І.Л. Жук, О.К. Неживець. - К.: Кондор, 2003. - 400с.
13. Правове й организаційно-економічне регулювання господарської діяльності / За ред. проф. Л. А. Жука .- К.: Кондор 2002. - 348 с.
Вступ
Ефективне функціонування сучасного ринку знаходиться в прямій залежності від постійно змінної ринкової середи. Одним з головних елементів є ринкова інфраструктура, яка являє собою систему підприємств і організацій, забезпечуючи рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів і т.п. До таких закладів відносять товарні та фондові біржі.
Найбільш масштабнішим завданням економічної активності держави в слабкому нестабільному ринковому господарстві України є діяльність по стабілізації економічного розвитку суспільства. Формою її реалізації виступає фактичний образ діяльності держави , перетворений в економічну політику, яка охоплює усі сфери економічних відносин в країні. Одним із найважливіших напрямків її діяльності є регулювання збалансованості попиту і пропозиції на національному ринку України.
Мета курсової роботи - найбільш ширше розкриття теми правового регулювання фондової та товарної бірж, бо існують деякі актуальні проблеми, пов’язані з регулюванням ринка. Їх корені - у відсутності сильної, розвиненої нормативної бази, та інших проблемах, які посилюються на складній, іноді провокуюче суперечливій політико-соціальній атмосфері нашого молодого демократичного суспільства, яке знаходиться під гнітом напівкримінальної ситуації політичних подій сьогодення, що підсилюється кризою державної влади. Важливість наукової розробки теми була помічена спеціалістами вчасно, тому мені було цікаво працювати з достатньою кількістю теоретичного матеріалу, представленого в підручниках господарського права для вищих начальних закладів, а особливо хочу виділити таких авторів: «Правове й организаційно-економічне регулювання господарської діяльності» за ред. Жука Л. А. та «Господарське право»: Навч. посібник / Л.А. Жук, І.Л. Жук, О.К. Неживець.
При підготовці курсової роботи мою увагу захопив світовий досвід, накопичений промислово-розвиненими країнами у процесі становлення і розвитку фондової та товарної бірж як одного з найважливіших сегментів національного ринку. Була зроблена спроба розглянути аспекти діяльності бірж, їх сутність, значення, складові та їх місце в національному господарстві.
Глава 1. ТОВАРНА БІРЖА ЯК ОСОБЛИВИЙ ОБ'ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Біржа, її суть, функції і права
Ефективне функціонування сучасного ринку знаходиться в прямій залежності від постійного відтворення ринкового середовища. Важливим його елементом с ринкова інфраструктура, які являє собою систему підприємств і організацій, що забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. До таких установ належать товарна і фондова біржі.
Біржа — це постійно діючий ринок масових взаємозамінних товарів (цінних паперів, перевезень), що передбачає свободу товарного виробництва, конкуренції і цін.
Виникнення біржового співтовариства у нас пов'язано з необхідністю певної централізації операцій обміну. Формування ринкових відносин посилило роль одного з елементів інфраструктури ринку — бірж.
Поява біржі пов'язана розвитком таких форм оптового ринку, як базари (локальний ринок), ярмарки й аукціони.
Локальний ринок — ринок, властивий даному місцю, що не виходить за визначені межі.
Ярмарок — великий торг, якому характерні такі ознаки: організовується періодично, але, як правил, в одному і тому ж місці; гласність проведення торгів; покупцем виступає посередник, а не кінцевий споживач.
Аукціон — публічна торгівля товарами або майном у попередньо обумовленому місці, угода на аукціоні викладена в письмовій або усній формі, але з покупцем, який запропонував найбільшу ціну.
Біржа — вища форма оптового ринку, що також має специфічні риси:
· наявність певної системи постійно діючих органів і правил. Це дозволяє вважати біржу організованим оптовим ринком;
· біржові торги відбуваються без пред'явлення тих товарно-матеріальних цінностей, що є предметом біржової угоди;
регулярність поновлення торгів;
· біржа є барометром цін, на ній у результаті сформованого співвідношення пропозиції та попиту формуються реальні ринкові рівноважні ціни;
· біржа — об'єднання торговців і біржових посередників, які спільно оплачують витрати щодо організації торгів, установлюють правила торгівлі, визначають санкції за їх порушення;
• абсолютна більшість бірж — це неприбуткові організації, члени біржі отримують вигоду не від її функціонування, а від участі в торгах.
Основне завдання біржі — не постачання економіки сировиною, капіталом, валютою, а організація, упорядкування, уніфікація ринків сировини, капіталу і валюти.
Біржа (від лат. слова — гаманець) — установа, в якій здійснюється купівля-продаж цінних паперів, валюти, масових товарів, що продаються за стандартами або зразками.
Біржа має організаційну, економічну і юридичну основу.
Біржа, з погляду організаційної основи — це добре обладнане ринкове місце, надане брокерам і дилерам, тобто професіоналам біржової справи.
З економічної точки зору — це організований у визначеному місці, регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому відбувається торгівля цінними паперами, оптова торгівля за зразками і стандартами, за договорами і контрактами на їхнє постачання в майбутньому, а також продаж валюти і рідкісноземельних металів за цінами, офіційно встановленими на основі попиту та пропозиції.
З юридичного боку біржа с юридичною особою, що володіє відособленим майном вона може бути позивачем і відповідачем у суді, господарському (третейському) державному суді.
Згідно з Законом України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року, товарна біржа — організація, що поєднує юридичних і фізичних осіб, які займаються виробничою, комерційною й іншими видами діяльності з метою надання послуг при укладанні біржових угод, установлення товарних цін, попиту та пропозиції товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям, яка є юридичною особою, діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням.
Товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання зацікавлених суб'єктів господарювання. Засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.
Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок її створення, склад засновників, їх обов'язки,
розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Засновники сплачують пайовий внесок.
Товарна біржа діє на підставі статуту, що затверджується засновниками біржі і не може займатися комерційним посередництвом, не має на меті одержання прибутку і здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін. На початку 90-х років у країнах, де функціонує ринок, нараховувалося близько 50 товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трильйонів доларів, що складає 25% їх валового національного продукту. На них реалізується продукція понад 60 найменувань. У країнах з розвинутою ринковою економікою товарні біржі здебільшого функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку. Головними статтями їх доходу є: засновницькі, пайові внески і відрахування організацій, що утворюють біржу; доходи від надання послуг членам біржі й інших організацій.
Товарна біржа України діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має своє майно, самостійний баланс, власні розрахункові, валютний та інші рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням.
Товарні біржі України не займаються комерційним посередництвом, не отримують прибуток. Метою їх діяльності є надання послуг від свого імені.
Регламентується діяльність товарної біржі Законом України «Про товарну біржу», чинним законодавством України, статутом біржі, правилами біржової торгівлі і біржовим арбітражем. Закон України «Про товарну біржу» спрямований на врегулювання відношень щодо створення і діяльності товарних бірж, біржової торгівлі і забезпечення правових гарантій діяльності на товарних біржах.
Функції товарної біржі:
• організація ринку сировини за допомогою біржового механізму. Біржа створює необхідні умови учасникам біржових торгів у їх проведенні;
· регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів;
· забезпечення концентрації попиту та пропозиції в єдиному місці;
· товаропровідна функція, тобто купівля і продаж реального товару;
· здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями і покупцями товарів;
· зближення продавців і покупців у просторі і часі;
· формування і регулювання біржових цін. Біржова ціна встановлюється в процесі її котирування, що розглядається як найбільш важлива функція біржі.
Котирування цін — це реєстрація біржових цін за біржовими правилами з їх наступною публікацією;
· стабілізація цін на біржовий товар через механізм біржової спекуляції або гри на підвищення і зниження цін;
· вироблення товарних стандартів, установлення сортів, реєстрація марок фірм, допущених до біржової торгівлі;
· арбітражна діяльність — врегулювання всіляких суперечок і розбіжностей між сторонами — учасниками біржової торгівлі;
· біржове страхування учасників бірж, торгівлі (хеджування) від несприятливих коливань цін;
· інформаційна діяльність — біржа здійснює збір і обробку ринкової інформації, є інформаційним центром ринку щодо виробництва біржового товару, динаміки попиту на товар, цін на біржових та інших ринках;
• боротьба з проявами монополізму на товарному ринку.
Згідно з викладеними функціями товарні біржі діють за певними принципами, користуються правами і мають установлені законом зобов'язання.
Товарна біржа мас право (ст. 280 ГКУ):
• встановлювати згідно з чинним законодавством
пісні правили біржової торгівлі і біржового арбітражу, що є обов'язковими для всіх учасників торгів;
• створювати підрозділи біржі і затверджувати положення про них;
· розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;
· зупинити на якийсь час біржову торгівлю, якщо ціни біржових договорів протягом дня відхиляються більше, ніж на визначену біржовим комітетом (радою біржі) величину;
· встановлювати вступні і періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, надані біржею, інші грошові збори;
· встановлювати і стягувати згідно із статутом біржі плату за реєстрацію договорів на біржі, штрафи й інші санкції за порушення статуту біржі і біржових правил;
· створювати арбітражні комісії для вирішення спорів щодо торговельних договорів;
· укладати міжбіржові договори з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розміщених за межами України;
· вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності;
· видавати біржові бюлетені, довідники й інші інформаційні і рекламні видання;
· здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.
Товарна біржа зобов'язана:
· створювати умови для проведення біржової торгівлі;
· регулювати біржові операції;
· регулювати ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі;
· надавати членам і відвідувачам біржі організаційні, інформаційні та інші послуги;
• забезпечувати збір, обробку і розповсюдження інформації, що стосується кон'юнктури ринку.
Стаття 4 Закону України «Про товарну біржу» визначає обов'язки цієї організації: створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення пропозиції та попиту на товари, що обертаються на біржі. Також біржа зобов'язана надавати організаційні й інші послуги членам і відвідувачам біржі, здійснювати збір, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.
Правовий режим Правил біржової торгівлі регулює стаття 17 Закону «Про товарну біржу». Правила біржової торгівлі розробляються згідно з чинним законодавством і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі і вирішення суперечливих питань. Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом, ними уповноваженим.
Правила біржової торгівлі визначають: термін і місце проведення біржових операцій; склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що пред'являються до них; порядок здійснення і реєстрації біржових операцій; порядок визначення і розмір плати за користування послугами біржі; відповідальність учасників і працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі; інші положення, встановлені органами управління біржі.
Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань, які затверджуються загальними зборами товарної біржі або органом, ними уповноваженим.
Біржовими торгами є торги, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі.
Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам громадянам, зареєстрованим на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій.
На товарній біржі забороняються: купівля-продаж товарів і контрактів з метою впливу на динаміку цін (тобто навмисна їх скупка) як однією особою безпосередньо, так і через підставних осіб; які-не-будь узгодження дій учасників біржової торгівлі з метою зміни або фіксації поточних біржових цін; поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури.
Не підлягає розголошенню зміст біржового договору (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і терміну виконання). Ця інформація може бути надана тільки при письмовому запиті судам, органам прокуратури, служби безпеки, господарського суду й аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 223.