Використання велосипеду

Їзда на велосипеді впливає на серцево-судинну, дихальну системи, сприяє зміцненню м’язів, особливо ніг, стопи. У дітей розвивається швидкість, спритність, рівновага, окомір, координація рухів, орієнтування в просторі, ритмічність, сила, витривалість, підвищується вестибулярна стійкість.

Для навчання їзді повинна бути доріжка шириною 3-4 м, довжиною не менш 30-50 м, тому що дітям важко робити повороти. Опановують діти їзду в різний термін. Деякі довго тримаються напруженими, скованими, не вміють їздити вільно і легко. Дорослий повинен чітко вказати, яку помилку допускає дитина, роз’яснити, як її усунути, тим самим допомогти дитині здолати всі труднощі в опануванні велосипеда.

Ігри у дворі

Найчастіше діти грають у ігри, які відбивають рівень їх знань про навколишній світ, інтереси тощо. Сюжети цих ігор можна успішно доповнювати діями з метою фізичного навантаження, зміцнення здоров’я дітей, логічно зв’язаними зі змістом гри.

У дітей різного віку мають успіх ігри – вправи з індивідуальними фізкультурними посібниками: обручами, м’ячами різних розмірів. Молодші школярі, що мають визначений руховий досвід, самостійно грають і організують змагання, а малятам способи дій повинні показати дорослі і перший час пограти з ними.

Ігри у дворі можуть стати непрочитаною книгою для батьків. Спостереження за дітьми під час таких ігор покажуть батькам здібності , розвиток, позитивні та негативні риси характеру дітей тощо.

Використання спортивного куточка вдома

Інтерес дитини до фізичних вправ формується спільними зусиллями вихователів і батьків. Спортивний куточок вдома допомагає розумно організувати дозвілля дітей, сприяє закріпленню рухових навичок, в школі, розвитку спритності, самостійності. Обладнати такий куточок нескладно: одне можна придбати в спортивному магазині, інше зробити самому. В міру формування рухів і розширення інтересів дитини куточок варто поповнювати більш складним інвентарем різного призначення.

Розташовувати куточок по можливості потрібно ближче до світла, щоб був приплив свіжого повітря.

Вправи на снарядах, що вводяться поступово, спочатку виконуються дітьми під керівництвом або спостереженням дорослих, а після успішного освоєння діти можуть займатися самостійно.

У дитини не має бути із самого початку негативних емоцій від надмірно високих або занадто малих навантажень, неправильної методики занять, відсутності їхньої періодичності, тому батьки повинні добре підготуватися до того, щоб почати займатися з нею в домашньому спортивному куточку.

Висновки

Доведено, що спільні заняття батьків з дітьми приносять наступні позитивні результати:

· будять у батьків інтерес до рівня «рухової зрілості» дітей;

· сприяють розвитку в дітей рухових навичок відповідно до віку і здібностей дітей;

· поглиблюють взаємозв’язок батьків і дітей;

· надають можливість займатися фізкультурою за короткий відрізок часу не тільки дитині, але й дорослому;

· дозволяють з користю проводити вільний час, сприяє всебічному розвитку дитини.

Під час спільних занять дорослий піднімає, носить, качає дитину, допомагає їй підтягтися, підстрибнути, піднятись наверх і т.д. Завдяки цьому самі батьки розвиваються фізично, стають більш сильними, спритними і витривалими. Таке використання вільного часу корисно для обох сторін. Дитина захоплюється батьком, наслідує матері в граціозності і координації. Батьки ж, займаючи напівактивну позицію, шляхом спритних рухів допомагають дитині виконати вправу, підбадьорюють її і разом з нею тішаться успіху. Пізніше ці спільні заняття стають дійсно радісною подією дня. У сьогоднішній круговерті дня це – хвилини свята, однак заняття повинні бути не по-святковому рідкими і випадковими, а регулярними і щоденними. Тільки систематична турбота про руховий розвиток дитини може принести бажані результати: систематичне повторення тих самих вправ і логічна наступність занять є основними передумовами успіху.