Отже, в Україні споживається значна кількість палива, незважаючи на тенденцію до зменшення обсягів споживання. При цьому у структурі споживання палива переважає природний газ (43,6%) та вугілля (20,9%). Найбільшим споживачем палива є промисловість 89,6 %. І лише незначна частка припадає на транспорт (0,7 %), сільське господарство (0,5 %), житлово-комунальне господарство (0,4 %) та будівництво (0,2%). Продаж палива також здійснюється населенню. Це головним чином, вугілля, природний газ, автомобільний бензин та дизельне пальне. Останнім часом відбулося зниження споживання усіх видів палива населенням України, що пов’язано з економічною кризою в державі.

Через зниження внаслідок інфляції попиту на внутрішньому ринку актуальним є розвиток зовнішньоекономічних зв’язків. Загальновідомі форми зовнішніх економічних зв’язків – зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, експорт та імпорт капіталів і робочої сили, надання та одержання послуг, міжнародне спільне підприємництво, науково-технічне співробітництво тощо.

У 90-ті роки запаси вугілля в світі становили понад 15х10⁶ млн. т. Видобуток вугілля – майже 5 млрд. т., у т.ч. Китай – понад 1 млрд. т, США – понад 950 млн. т, Німеччина – біля 500 млн. т, Росія – 353,5 млн. т, а також в Австралії, ПАР, Індії, Польщі і Великобританії – більше 100 млн. т в кожній. За видобуванням бурого вугілля перше місце в світі займає Німеччина.

Україна має експортний потенціал. Тут є значна сировинна база, багаті родовища корисних копалин (в т.ч. вугілля), але надмірний експорт за дешевими цінами не приносить їй належних прибутків.

Особливістю експорту України є його сировинна направленість. Але проблема полягає не у самому факті експорту сировини, а в тому що наша держава мало експортує промислових товарів і технологій.

Україна мала тісні зв’язки з союзними республіками та країнами, що розвиваються, але все це відбувалося під егідою колишнього Союзу, який міцно тримав всі валютні надходження у Москві. Широким потоком випливали такі багатства України, як залізна і марганцеві руди, прокат чорних металів, вугілля, мінеральні добрива, природний газ тощо. Частка України в експорті вугілля колишнього Радянського Союзу становила 65%.

Після набуття Україною незалежності були порушені виробничі зв’язки з країнами колишнього СРСР, що негативно відобразилося на стані вугільної промисловості України. Однак незважаючи на це обсяги експорту вугілля перевищують імпорт (діаграма 5).

Діаграма 5[10]

Структура експорту-імпорту вугілля в Україні у 1999 році

 

З діаграми видно, що експорт продукції вугільної промисловості перевищує її імпорт на 16 %. Це зумовлює необхідність більш ефективного та повного використання ресурсного потенціалу країни.

У структурі експорту-імпорту нафти і газу переважає імпорт. Україна повністю не забезпечує себе цими видами палива. Тому вони імпортуються у значній кількості.

Серед торговельних партнерів України провідне місце у зовнішній торгівлі посідає Росія, Білорусь, Туркменистан і Молдова. Серед країн далекого зарубіжжя – Туреччина, Китай, Італія, Німеччина, США, Польща і Угорщина, Індія. Стійкими залишаються зв’язки з країнами Європи – 21,5% експорту і 31,5 % імпорту.

Без інтеграції у світову економіку і без виходу на зовнішній ринок Україна буде відставати від стрімко змінюваних технологій видобутку і переробки, технічних, екологічних та інших стандартів та критеріїв конкурентоспроможності. На перспективу в регіональному аспекті для України традиційним і найбільш містким ринком залишиться ринок країн СНД.