Результати основних коефіцієнтних оцінок фінансової стабільності підприємтсва на основі даних фінансового балансу підприємства наведені в таблиці 2.
Фінансовий стан підприємства оцінюється як незадовільний із рівнем рентабельності в цілому по господарству за 2005 ік 0,2 %. Відсутність власних оборотних кошт, низький коефіцієнт залучених фінансів, маневреності капіталу та платоспроможності (більшість коефіцієнтів від’ємні) свідчить про відсутність фінансової стабільності підприємтсва.
Таблиця 2
Фінансова стабільність та платоспроможність підприємства на 2005 р.
(ТОВ СОП “Мир”, с. Степанівка)
| Показники | На 01.01.2005 | На 31.12.2005 | Відхилення, +/- |
| Коефіцієнт фінансової незалежності | 0,84 | 0,76 | -0,09 |
| Коефіцієнт фінансової залежності | 0,16 | 0,24 | 0,09 |
| Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів | 0,19 | 0,32 | 0,13 |
| Наявність власних оборотних коштів, тис. Грн.. | -105,00 | -159,00 | -54,00 |
| Коефіцієнт маневреності власного капіталу | -0,03 | -0,05 | -0,02 |
| Коефіцієнт грошової платоспроможності | 0,06 | 0,05 | -0,01 |
| Коефіцієнт розрахункової платоспроможності | 0,17 | 0,10 | -0,08 |
| Коефіцієнт ліквідної платоспроможності | 0,82 | 0,83 | 0,01 |
Статистичний аналіз урожайності кормових культур
Аналіз рівня та факторів урожайності методом
Аналітичного групування
При вивченні залежностей методом аналітичних групувань застосовуються результативні і факторні групування.
Результативним називається групування, в якому групувальною ознакою є який-небудь результативний показник.
Факторним називається групування, в якому групувальною ознакою є факторний показник, що впливає на зміну результативної ознаки. Якщо факторна ознака істотна, а кількість одиниць у групі достатньо велика, то інші умови в середньому по групі вирівнюватимуться і зміна результативного показника визначатиметься зміною факторної ознаки.
Як результативну ознаку для групувань виберемо урожайність кормових культур як факторні слідуючі ознаки: середню якість грунітв (бал), розмір витрат на 1 га (грн), питома вага кормових культур у площі посіву (%).
Ранжирований ряд для показника врожайність кормових культур має вигляд представлений в таблиці 3 та графічно у вигляді огіви Гальтона (рис. 1).
Визначимо кількість груп та величину інтервалу для проведення результативного групування.
Для визначення кількості груп використаємо таку формулу:
n =3,322 lg N;
Кількість господарств по Вінницькому району, що використовуються в роботі – 24. Отже, кількість груп:
n = 5.
Довжину інтервалу визначаємо за формулою:
h = (X max – X min) / n = 51,6
Таблиця 3
Ранжирований ряд підприємств за врожайністю кормових культур
| № пор. | Шифри підприємств | Врожайність, ц/га | № пор. | Шифри підприємств | Врожайність, ц/га |
| 1 | 22 | 28,7 | 14 | 8 | 115,6 |
| 2 | 10 | 32,5 | 15 | 15 | 135,1 |
| 3 | 6 | 37,7 | 16 | 20 | 139,0 |
| 4 | 1 | 60,7 | 17 | 11 | 139,6 |
| 5 | 2 | 66,1 | 18 | 16 | 154,0 |
| 6 | 13 | 71,4 | 19 | 21 | 188,9 |
| 7 | 3 | 84,8 | 20 | 4 | 190,4 |
| 8 | 23 | 85,5 | 21 | 18 | 197,2 |
| 9 | 9 | 85,8 | 22 | 12 | 226,0 |
| 10 | 5 | 86,2 | 23 | 17 | 245,0 |
| 11 | 14 | 88,9 | 24 | 19 | 286,5 |
| 12 | 7 | 106,4 | |||
| 13 | 24 | 106,4 |
Відповідно до встановленої величини інтервалу складемо інтервальний ряд розподілу підприємств району за врожайністю кормових культур (таблиця 4, рис. 1).
Таблиця 4
Інтервальний ряд розподілу підприємств за врожайністю кормових культур
| Номер групи | Межі груп за врожайністю кормових культур | Кількість підприємств в групі |
| I | 28,7-80,2 | 6 |
| II | 80,3-131,9 | 8 |
| III | 132-183,5 | 4 |
| IV | 183,6-235,2 | 4 |
| V | 235,3-286,9 | 2 |
Виходячи з правила, що в групі повинно бути не менше 3 підприємств, укрупнимо 4 групу, об’єднавши 4 і 5 групи. В результаті отримаємо перегрупований ряд розподілу підприємств за урожайністю кормових культур (табл. 5).
Таблиця 5
Перегрупований інтервальний ряд розподілу підприємств за врожайністю кормових культур
| Номер групи | Межі груп за врожайністю кормових культур | Кількість підприємств в групі |
| I | 28,7-80,2 | 6 |
| II | 80,3-131,9 | 8 |
| III | 132-183,5 | 4 |
| IV | Більше 183,6 | 6 |
Після побудови інтервального ряду ряду розподілу зобразимо його графічно у вигляді гістограми, в якому на осі абсцис відкладемо розмір інтервалів за врожайністю кормових культур, а на ординаті – кількість підприємств у групі (рис. 2).
На основі отриманих даних побудуємо таблицю зведеного результативного групування (таблиця 6).
Таблиця 6
Зведені дані результативного групування підприємств Вінницького району по урожайності кормових культур, 2005 рік
| Показники | Групи підприємств по виходу продукції рослинництва і тваринництва на 1га с/г угідь | Всього | |||
| І від 28,7 до 80,2 | ІІ від 80,3 до 131,9 | ІІІ від 132 до 183,5 | IV більше 183,6 | ||
| Шифри підприємств | 22, 10, 6, 1, 2, 13 | 3, 23, 9, 5, 14, 7, 24, 8, | 15, 20, 11, 16 | 21, 4, 18, 12, 17, 19 | 24 |
| Посівна площа кормових культур, га | 2149,0 | 2283,0 | 1680,0 | 2819,0 | 8931,0 |
| Валовий збір, ц | 112866,0 | 218207,0 | 236920,0 | 619534,0 | 1187527,0 |
| Сума балів якості грунтів | 268,0 | 384,0 | 247,0 | 270,0 | 1169,0 |
| Всього витрат по кормових, грн | 642,1 | 1141,6 | 590,0 | 864,2 | 3237,9 |
| Всього посівів, га | 5530,0 | 8535,0 | 2947,9 | 4266,3 | 21279,2 |
На основі зведених даних результативного групування знайдемо залежність урожайності зернових культур від впливу окремих факторів (таблиця 7).
За результатами результативного групування найкраще прослідковується залежність урожайності кормових культур з розміром затрат на 1 га посіву, тому для факторного групування виберемо саме цю ознаку.
Використовуючи попередні дані заповнимо таблицю факторного групування (табл.. 8).
Використовуючи зведені дані факторного групування, використовуючи середню арифметичну зважену величину визначимо залежність урожайності кормових культур від розміру витрат на 1 га в підприємствах Вінницького району за 2001 рік (табл. 9).
Таблиця 7
Залежність урожайності кормових культур від впливу окремих факторів
| Показники | Групи підприємств по урожайності кормових культур, ц/га | В середньому | ІV в % до І | |||
| І від 28,7 до 80,2 | ІІ від 80,3 до 131,9 | ІІІ від 132 до 183,5 | IV більше 183,6 | |||
| Кількість господарств | 6 | 8 | 4 | 6 | 24 | – |
| Урожайність кормових культур, ц/га | 52,5 | 95,6 | 141,0 | 219,8 | 133,0 | 418,4 |
| Середня якість грунтів, бал | 44,7 | 48 | 61,8 | 45 | 48,7 | 100,7 |
| Розмір затрат на 1 га, грн.. | 298,8 | 500,0 | 351,2 | 306,6 | 362,5 | 102,6 |
| Питома вага кормових культур у площі посіву, % | 38,9 | 26,7 | 57,0 | 66,1 | 42,0 | 170,0 |
Таблиця 8
Зведені дані факторного групування підприємств Вінницького району за розміром витрат на 1 га кормових культур, 2001 рік
| Група підприємств за розміром витрат на 1 га зернових культур (факторна ознака), грн.. | Шифр підприємства | Суми по вихідних даних для визначення середнього значення | ||
| Факторної ознаки | Результативної ознаки | |||
| Всього витрат, грн.. | Площа посівів кормових, га | Валовий збір, ц | ||
| І від 28,7 до 80,2 | 22, 10, 6, 1, 2, 13 | 642,1 | 2149,0 | 112866,0 |
| ІІ від 80,3 до 131,9 | 3, 23, 9, 5, 14, 7, 24, 8, | 1141,6 | 2283,0 | 218207,0 |
| ІІІ від 132 до 183,5 | 15, 20, 11, 16 | 590,0 | 1680,0 | 236920,0 |
| ІV більше 183,6 | 21, 4, 18, 12, 17, 19 | 864,2 | 2819,0 | 619534,0 |
| Всього по сукупності | 24 | 3237,9 | 8931,0 | 567993,0 |
Таблиця 9
Залежність урожайності кормових культур від розміру витрат на 1 га в підприємствах Вінницького району за 2001 рік
| Групи підприємств за розміром витрат на 1 га зернових культур (факторна ознака), грн.. | Кількість підприємств | Середні рівні факторної та результативної ознаки | |
| Розмір витрат на 1 га, грн.. | Урожайність зернових, ц/га | ||
| І від 28,7 до 80,2 | 6 | 298,79 | 52,52 |
| ІІ від 80,3 до 131,9 | 8 | 500,04 | 95,58 |
| ІІІ від 132 до 183,5 | 4 | 351,19 | 141,02 |
| ІV більше 183,6 | 6 | 306,56 | 219,77 |
| В середньому | 24 | 362,55 | 63,60 |
| ІV гр.. в % до І гр.. | – | 121,3 | 121,1 |
Отже, в цілому можна зробити висновок, що на врожайність кормових культур найбільш впливає рівень затрат на 1 га площі кормових культур. Слід також відмітити, що бальна оцінка грунтів також визначає в певній мірі урожайність кормових культур, судячи з результатів зведеного факторного групування.
Кореляційний аналіз
Кореляційний аналіз широко застосовується в статистиці для аналізу зв’язків між явищами. Застосування його є одним з обов’язкових елементів статистичного аналізу показників.
Більшість показників с.-г. виробництва вказується мають складні характери залежностей проте найбільш широкого використання набув парний метод кореляційного аналізу (лінійна залежність).
Виходячи з того, що в роботі аналізується урожайність зеленої маси кукурудзи на зелений корм і силос як однієї із головних складових зеленого конвеєра господарства та джерело зелених та грубих кормів в ході попередніх підрахунків після аналізу кореляційних полів залежностей було визначено повну кореляційну палетку даних. Ряд найбільш суттєвих залежностей з повним ходом підрахунків коефіцієнта кореляції та його похідних приводиться в додатку 2.
Основні кореляційні залежності отримані в ході обчислень приводяться в таблиці 8.
Таким чином, аналізуючи одержані кореляційні зв’язки можна стверджувати, що кукурудза на силос і з/к із середньою силою прямого зв’язку визначає продуктивність с.-г. тварин молочного стада та на відгодівлі. Підвищення урожайності на 16-31 % за коефіцієнтом детермінації зумовить підвищення виходу молока та приросту свинини з 1 га с.-г. угідь, підвищить забезпеченість господарства зеленими кормами та силосом при незмінній площі під багаторічними травами.
Це в кінцевому випадку сприятиме підвищенню рентабельності кормових культур в еквівалентному виразі на 1 ц к.о., сприятиме підвищенню рентабельності тваринництва та господарства в цілому. Крім того ріст урожайності прямо корелює з чисельністю поголів’я тварин худоби, тобто забезпечить розширене відтворення стада та обернено корелює з собівартість 1 ц к.о., тобто забезпечить зниження витрат по галузі кормовиробництва.
Такі висновки витікають з аналізу характеру встановлених залежностей.
Таблиця 8
Залежність урожайності зеленої маси кукурудзи на силос та зелений корм
від ряду показників
| Корелююча ознака | Значення коефіцієнта кореляції |
| Надій молока всього, ц | 0,510 |
| Поголів’я молочного стада, гол | 0,610 |
| Середньорічне поголів’я ВРХ на відгодівлі, гол | 0,500 |
| Загальне виробництво кормів, ц к.о. | 0,483 |
| Витрати кормів на молоко, ц к.о. | 0,608 |
| Витрати кормів на приріст ВРХ, ц к.о. | 0,462 |
| Собівартість приросту свиней всього, тис грн.. | 0,497 |
| Вироблено силосу, ц | 0,834 |
| Вироблено з/к, ц | 0,751 |
| Рентабельність приросту ВРХ, % | 0,441 |
| ВВП господарства всього, тис грн.. | 0,622 |
| Одержано гною в господарстві, т | 0,568 |
| Затрати на корми всього, тис грн.. | 0,455 |
| Рівень рентабельності тваринництва, % | 0,397 |
| Середньорічне поголів’я худоби, ум гол | 0,604 |
| Вироблено ВП тваринництва на 1 ум гол, тис грн.. | 0,432 |
| Витрачено кормів на 100 га с.-г. угідь, ц к.о. | 0,380 |
| Вироблено молока на 100 га ріллі, ц | 0,463 |
| Вироблено приростів ВРХ на 100 га ріллі, ц | 0,439 |
Мінімальне значення при Р<0,05 – 0,380, при Р<0,01 – 0,551
Використовуючи дані попередніх розрахунків проведемо визначення множинного коефіцієнта кореляції за показниками надій молока (ryx1=0,510), витрати кормів на молоко (r yx2=0,608), rx1x2 (додаток 3) = 0,913
При лінійному факторному зв’язку коефіцієнт множинної кореляції обчислюють за формулою:
,
де r –лінійні парні коефіцієнти кореляції, які відповідно дорівнюють:
Підставивши у формулу дістанемо, що R = 0,618 (при Р < 0,01).
Отриманий множинний коефіцієнт кореляції вказує на користь тісного взаємозв’язку між надоями молока, витратами кормів на молоко та урожайністю кукурудзи на силос і з/к, що знаходить своє відображення в раціонах годівлі.
Динаміка урожайності
Проведемо аналіз рядів динаміки урожайності кукурудзи на силос і з/к використовуючи дані по господарству ТОВ СОП “Мир” (с. Степанівка).
Всі проміжні розрахунки винесемо в додаток 4. В основній частині покажемо лише результуючу таблицю вирівняних різним способом рядів динаміки (таблиця 9).
Таблиця 9
Ряди динаміки вирівняні різними статистичними методами
| Існуючий ряд динаміки (урожайність кукурудзи на силос і з/к, ц/га) | Вирівняний ряд динаміки | |||
| за середнім абсолютним приростом | по рівнянню прямої | по рівнянню параболи | за середнім коефіцієнтом зростання | |
| 253,0 | 276,6 | 158,3 | 201,1 | 275,3 |
| 61,1 | 268,1 | 156,6 | 167,3 | 266,0 |
| 127,5 | 259,7 | 154,8 | 142,6 | 257,0 |
| 201,4 | 251,2 | 153,0 | 127,1 | 248,3 |
| 196,3 | 242,8 | 151,3 | 120,7 | 239,9 |
| 82,4 | 234,3 | 149,5 | 123,5 | 231,8 |
| 65,0 | 225,9 | 147,7 | 135,5 | 223,9 |
| 165,8 | 217,4 | 146,0 | 156,7 | 216,3 |
| 209,0 | 209,0 | 144,2 | 187,0 | 209,0 |
Урожайність кукурудзи на силос і з/к є низькою (урожайність на рівні однорічних трав при потенційних урожаях сучасних гібридів 370-450 ц/га) та варіюючою в різні роки. Тому складений динамічний ряд є нестабільним Порівнюючи різні методи слід відмітити, що у відповідності до метода укрупнення періодів порівняно з 2000-2002 рр. урожайність за період 2003-2005 рр. скоротилась приблизно в 1,2 рази. Це вказує на те, що урожайність кукурудзи в умовах господарства має тенденцію до зниження.
В цілому урожайність, враховуючи потенційну для області можна вважати низькою і при збереженні особливостей її динаміки слід очікувати подальше зниження продуктивності культури, що виходячи з результатів кореляційного аналізу зумовить загальне зниження ефективності кормової бази господарства скорочення надоїв худоби та середньорічних приростів при відсутності достатньої кількості силосних культур в раціоні годування.
Після проведення різних видів групування важливо підтвердити результати, зокрема, факторного групування, що проводиться з метою виявлення факторів, що впливають на результативну ознаку.
Кореляційний аналіз є важливим елементом статистичного аналізу, що проводиться з метою встановлення тісноти зв’язку між ознаками.
Звичайно, що кореляційний аналіз статистичних показників повинен передбачати розрахунок повної палетки кореляційних залежностей. Проте ми зосередимось на визначенні однієї лише залежності вибравши як результативну ознаку урожайність цукрових буряків як факторну розмір затрат на 1 га посівів. Цукрові буряки відносяться до групи технічних культур. До цієї групи відносять і соняшник, проте вирощуванням соняшника в умовах Вінницького району займається небагато підприємств. Враховуючи це кореляційні та інші види аналізу зроблено на основі основної технічної культури в області – цукрових буряках.
Визначившись із показниками, що будуть братись для кореляційного аналізу побудуємо кореляційне поле (додаток 2).
Аналіз кореляційного поля дає змогу стверджувати, що залежність між ознаками є прямою, середньою за тіснотою зв’язку, істотною для даної кількості кореляційних пар (r=0,428).
Встановлену залежність можна пояснити тим, що отримання урожаю потребує відповідного рівня виробничих витрат на 1 га посівної площі культури. Будь-яке підвищення врожаю пов’язане з додатковими затратами кошт та людської праці, тому більші затрати (інтенсифікація технології вирощування культури) при їх ефективній реалізації забезпечують вищу її урожайність.
У випадку низьких його значень він демонструє загальну тенденцію – додаткові кошти не окупились приростом врожаю, тобто потрачені на заходи, що не сприяють реалізації продуктивного потенціалу культури.
Індексний аналіз
Індекс урожайності кормових культур розрахуємо дотримуючись загальної схеми:
Для розрахунку вказаних вище індексів складемо вихідну таблицю 10.
За отриманими результатами можна зробити висновок, що урожайність кормових культур за середнім індексом урожайності зросла в 1,36 рази порівняно з базовим періодом.
Зміни валового збору внаслідок зміни загальної площі посівів (Δn) становлять 8886.3 ц в сторону зменшення.
Зміни валового збору за рахунок зміни урожайності (Δу) –15511,2 ц.
Зміни валового збору внаслідок зміни структури посівів (Δd) 3822,4 ц.
Таблиця 10
Індексний аналіз урожайності та валових зборів окремих кормових культур (2004-2005 рр.)
| Кормові культури | Посівна площа культури | Урожайність культур, ц/га | Добутки | Середній індекс урожайності | Індекс структури посівів | Зміни валового збору, ц | |||||||
| в абсолютному виразі | за рахунок зміни урожайності | за рахунок зміна структури посівів | |||||||||||
| n0 | n1 | у0 | у1 | у1n0 | y1n1 | y0n0 | y0n1 | Іу | Іd | Δn | Δу | Δd | |
| Багаторічні трави на з/к | 209 | 169 | 78,3 | 103 | 21527 | 17407 | 16364,7 | 13232,7 | 2,60 | 1,07 | -16862 | 16927 | 3553,5 |
| Однорічні трави на з/к | 60 | 22 | 21,6 | 260 | 15600 | 5720 | 1296 | 475,2 | |||||
| Кукурудза на силос і з/к | 274 | 49 | 64,9 | 209 | 57266 | 10241 | 17782,6 | 3180,1 | |||||
| Кормові коренеплоди | 10 | 10 | 57,8 | 102,5 | 1025 | 1025 | 578 | 578 | |||||
| Всього | 553 | 250 | 222,6 | 674,5 | 95418 | 34393 | 36021,3 | 17466 | |||||
| В середньому | – | – | 55,65 | 168,625 | 23854,5 | 8598,25 | 9005,4 | 4366,5 | |||||
Висновки і пропозиції
На основі статистичного аналізу вихідних даних по с.-г. підприємствах Вінницького району можна зробити слідуючі висновки:
1. Кормові культури мають важливе народногосподарське значення і в значній мірі визначають продуктивність тваринництва.
2. Результативне та факторне групування вказує на те, що господарства Вінницького району суттєво відрізняються по урожайності кормових культур. Межі варіювання урожайності знаходяться в межах від 28,7 до 286 ц/га. Це вказує на неоднорідність в реалізації продуктивного потенціалу кормових культур та часто про неефективне використання 1 га кормової площі. Свідченням цього є представлені в роботі вихідні дані за загальним виробництвом кормових одиниць та їх збалансованості кормовими культурами по видах.
3. Кореляційним аналізом встановлено, що урожайність кукурудзи на силос та зелений корм, що займають в структурі кормових культур головну роль впливають із середньою силою залежності з прямим характером на продуктивність тварин та загальне виробництво різних видів кормів. При цьому за факторним групуванням на урожайність кормових культур найбільший вплив здійснює рівень витрат на 1 га площі кормових культур та якість грунтів виражена в балах.
4. Аналіз рядів динаміки по урожайності кукурудзи на силос та зелений корм в господарстві “Мир” Вінницького району вказує на стабільне її зниження в останніх 10 років, що підтверджує раніше зроблені нами висновки.
5. Індексний аналіз площ, валових зборів та урожайності основних кормових культур в господарстві “Мир” за період 1998-1999 рр. свідчить про зростання урожайності кормових культур порівняно з базовим періодом при одночасному незначному зменшенні посівних площ окремих видів культур, що відображається на валових зборах кормових культур.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 232.
