Газета «Суббота плюс» здебільшого висвітлює інформаційні жанри бо це більш легкі жанри на сприйніття аудиторії. Вони виграють тим, що мають авторське «Я» та ефект присутності, а аналітичні жанри повинні давати ширшу аналітичну інформацію, аналізувати події, це інколи не сприймає читач бо аналітика по своєму «сухо» сприймається.

Аналітичні жанри які висвітлює щотижневик «Суббота плюс» відносяться як до глобальних тем наприклад та ж криза, так і до невеликих рецензій на фільми, книги та музику.

Нагадаймо що відноситься до аналітичних жанрів:

– аналітичний звіт;

– аналітична кореспонденція;

– аналітичне інтерв'ю;

– аналітичне опитування;

– бесіда;

– лист;

– коментар;

– соціологічне резюме;

– анкета;

– моніторинг;

– рейтинг;

– стовпчик;

– стаття;

– огляд;

– рецензія.

Аналітичний звіт на тему «Что прошло, то стало мило…»[19.17]. У цьому звіті аналізуються всі глобальні події які сталися процягом 2008 року. Звіт має підтеми та аналізує їх.

«Очереди за 1 тысячей гривен».

«В начале года бывшим вкладчикам Сбербанка начали выплачивать по 1000 гривен потому как хотели вернуть какуюто долю их вкладов».

«Вокзал заминировали, сессионный зал отремонтировали».

«3 января в очередной раз шутник «заминировал» вокзал Запорожье-1. Работники МЧС, к счастью, «бомбу не нашли», а «террориста» задержали, в ходе сладствия установили, что он решил таким образом просто пошутить над людьми».

«Автобус сгорел на ходу».

«Автобус развозивший на работу сотрудников автотранспортного предприятия, загорелся на ходу. Погибло четверо человек. Как оказалось, у водителя ПАЗа закончился газ, и он попросил одного из пассажиров залить в автобус солярку. При этом машина продолжила ход. Произошло возгорание».

«Дорожает бензин»

«С мая начал дорожать бензин, за него просят 6,45 гривни! На некоторых автозаправках цена на солярку достигла 7 грн. Из-за нестабильного курса доллара»

«Рекордный рост доллара»

«Зафиксирован рекордный рост доллара. Американская валюта перевалила отметку в 10 гривен. За евро просят 15грн. виной тому экономический и финансовый кризис».

Аналітична рецензія на книгу «Жребий»[20.47] вона не є розгорнутою та великою по обсязі проте являє собою стислий, насичений, аргументований аналіз книги.

«Книга издана по инициативе и на средства торгово-промышленной транснациональной корпорации «Керамист», генеральный деректор которой Дмитрий Зусманович – известный в нашем крае меценат. «Что есть человек и каково его предназначение – две главные темы фантастического романа «Жребий», - так анализирует автор книги Анатолий Ириновский… »».

Аналітична рецензія дає дуже короткі відомості про головного героя: «Свет и тьма отчаяно сражаются за душу Тимофея Нетудыхина, главного героя повествования».

Коментар на тему «В запорожской области растет задолженность по зарплате»[21.13].

«Самые высокие темпы роста по зарплате, по словам Виктора Занфирова, отмечены в Вольнянском районе. Там долг вырос в семь раз! В отстающих – Васильевский район (рост – в 5,5 раза) и город Мелитополь (рост – в 4,5 раза)».

Особливість побудови даного коментарю полягає в тім, що в ньому присутні всі основні "компоненти", що дозволяють читачеві включитися в суть питання. Причому розташовані вони в тексті згідно з логікою пізнання людиною будь-якого предмета: спочатку йому важливо скласти загальне враження про предмет, а потім уже спробувати проникнути усередину його, з'ясувати його взаємозв'язок. У даному тексті, зокрема, треба один по одному виклад автора:

1) основного факту, що підлягає коментуванню (повідомлення В.Занфірова);

2) позиції начальника госинспекції Валентина Свешникова – критика колишньго прем'єр-міністра Валерія Пустовойтенко.

«Не будем же мы делать так как в 1998 году, бывший премьер-министр Украины Валерий Пустовойтенко созывал подчиненных и вывозил их в лес на учение, где в жестокой форме требовал погашение долгов».

Це - проста схема побудови. Але вона дає аудиторії можливість без особливих зусиль вникнути в суть справи й більш-менш об'єктивно глянути на порушену в публікації проблему.

Рейтинг із публікації «Человек года» [22.17]

«13-я церемония «Человек года» дала возможность звездам «прогулять» свои вечерние туалеты, а нам обсудить их умение одеваться.

Великолепно смотрелась вышедшая вручать в одной из номинаций Ани Лорак в элегантном красном платье, аккуратно причесанная головка, точеная фигурка делали ее похожей на изящную статуэтку эбонитового дерева. И звание «Кумир года» принадлежит ей по праву. Ну а олимпийскую чемпионку можно назвать просто — «Спортсмен года». Прямая спина, прическа — волосок к волоску, красивые жесты, элегантное платье»и т.д.

Представлений вище рейтинг умовно можна назвати "простим", оскільки він не вимагає особливо ретельних вимірів, використання математичних методів і т.д., у відмінність рейтингів "складних", в основі яких часто лежать серйозні наукові дослідження, на які й опираються експерти, що здійснюють класифікацію (оцінку) їхніх явищ, що цікавлять. Такі рейтинги можуть містити в собі як якісні, так і статистичні показники й бути досить складними для сприйняття звичайного читача (та й розраховуються такі публікації на ту частину аудиторії, що має спеціальну підготовку в тій сфері, до якої ставиться рейтинг).

Аналітичне інтерв'ю «Только избавиввшись от разрухи в головах политиков, мы сможем преодолеть кризис» [23.46]. Народний депутат України А. Н. Пеклушенко відповідає на запитання кореспондентів газети «Суббота плюс».

Перший доказ того що це саме аналітичне інтерв'ю полягає перш за все у тому, що своїми запитаннями журналіст задає насамперед напрямок аналізу, що звичайно здійснює саме інтерв'юйована особа.

«Ваши прогнозы по поводу экономического кризиса. Насколько глубоко и как надолго он затронет Запорожскую область , Украину? Чего ждать в ближайшее время запорожцам?»

«Каким образом произошел раскол в Партии регионов? Можно ли их все еще считать единой силой?»

Інтерв'юйована особа відповідає на запитання дуже широко бо сама зацікавлена ознайомити публіку у склавшійся ситуації.

Лист через щотижневик направлений до мера міста Евегена Катрашова «Случайная встреча»[24.11].

«В третий раз обращаюсь к Вам уважаемый Евгений Карташов, но уже через газету. Обращаюсь по такой проблеме: «При пректировании двух торговых комплексов на привокзальной площади Запорожье-1 была допущенна грубая ошибка. Они будут строиться без подземного перехода с выходом на посадочную площадку трамваев. Это немедленно надо исправить! Сотни тысяч покупателей будут переходить проспект или ожидать посадки на трамвай среди бесконечного потока транспорт, где нет даже элементарного навеса » сегдце болит, душу угнетают непорядки, но ничего сделать не можем».

Зрозуміло, що даний лист, що продовжує ряд подібних звертань автора до мера, його емоційний накал, сміливість суджень могло прикувати до себе увагу всієї соціальної громадськості країни, що читає газету «Суббота плюс».

Газета «Суббота плюс» висвітлює всі соціальні теми які турбують читача відповідає на запитання які дуже цікавлять аудиторію.

Аналітичні жанри допомагають розкрити внутрішні запитання та проблеми соціуму у біль ширшій інформації. Аналітика це невід'ємна частина журналістської творчості яка допомагає їм аналізувати події або явища які склалися у тій чи іншій ситуації.

Висновки

В наш час аналітичні жанри набувають стрімкого розвитку. В їх основі – аналітика подій.

Журналіст, як правило, має справу з великою групою фактів, які вже на початковій стадії їхньої обробки вимагають ретельного відбору, систематизації, угруповання й класифікації по різних підставах, знаходження причинно-наслідкових зв'язків між ними й т.д.[25.303].

Аналітичні жанри – у вищій мірі складні жанри, бо журналістові необхідно мати хист до аналітики, а це не кожному під силу. В аналітиці треба вміти правильно аналізувати подію, явище тля того щоб читач не бачив тільки факти але й сутність події. Головні питання аналітичних жанрів це Чому? Яким чином? Що це значить? Відповідаючи на питання журналіст аналізує подію та головне показує причини цієї події.

Проаналізувавши газету «Суббота плюс», а особливо висвітлення в ній аналітичних жанрів, можна зробити висновок, що в наш час аналітичні жанри стають більш розвиненими та насиченими. Багато молодих та здібних журналістів працюють в газеті «Суббота плюс». Деякі з них пишуть аналітичні жанри на політичні теми, деякі – на соціальні та культурні. В газеті найчастіше переважають аналітичні жанри на соціальні теми, які в наш час є досить актуальними. Бо саме в них порушуються та аналізуються питання про проблеми життя людей, безробіття, політики, економіки та екології.

Також, проаналізувавши декілька видів аналітичних жанрів, які написали журналісти щотижневика «Суббота плюс», можна зробити висновок, що існують багато різних особливостей подання цих жанрів. У кожного з журналістів своя специфіка подання аналітики.

Більш частіше зустрічалися аналітичні загальнотеоретичні статті бо вона порушує майже всі соціальні проблеми, висвітлює проблеми людей аналізує явища та дає змогу читачам знайти вихід з незвичайної ситуації.

Одним із жанрів які теж часто зустрічаються є рецензія, вона являє собою стислий, насичений, аргументований аналіз.

Аналітичне інтерв’ю допомагає журналістові більш ширше викласти значимість та сутність відповідей опитуваного.

Отже, важливо не просто пред’явити читачу факти, а проілюструвати їх в контексті той проблеми, яку журналіст намагається викласти. Тому головна роль аналітики це осмислення проблеми (аналіз, міркування, ланцюг аргументів).

Лiтература

1. Здоровега В. Теорiя i методики журналістської творчостi. – Л.: ПАIC, 2004. – 268с.

2. Смелкова З., Ассуирова Л, Саввова М. Риторические основы журналистики. – М. 2002. – 364с.

3. Ким М. Жанры современной журналистики. – СПб. 2002. – 453с.

4.Моисеев В. Журналистика и журналисты. – К., 2002. – 372с.