Корекційно – розвивальна робота проводилась з дітьми експериментальної групи. До цього учні не були залучені до такого виду діяльності.

Доцільно було провести повторний діагностичний зріз на виявлення рівня тривожності, щоб перевірити ефективність проведеної роботи з учасниками експериментальної групи і проаналізувати, чи відбулися зміни в учасників контрольної групи без проведення корекційних занять.

Для діагностичного зрізу було використано методику «Вимірювання рівня тривожності Тейлора», «Оцінка рівня шкільної тривожності Філліпса».

З результатів нашого дослідження за методикою вимірювання рівня тривожності Тейлора, виявилось, що в учнів експериментальної групи середній рівень тривожності (з тенденцією до високого рівня)., див. табл.№5.

Таблиця 5 - Рівень тривожності досліджуваних експериментальної групи (Показники у %) n = 17

Як видно з таблиці №5 , в досліджуваних переважає середній рівень тривожності (з тенденцією до високого рівня) – 41,10%. У 23,10% учнів виявлено високий рівень і ще в 29,40% – середній рівень (з тенденцією до низького). Дані показники характеризують загальну тривожність дітей. Тривожність дітей може стосуватися навчання і стосунків у школі, може бути як прояв рис особистості.

Порівнявши результати обох діагностичних зрізів, виявилось, що рівень тривожності учнів експериментальної групи зменшився, див. табл.№ 6.

Таблиця 6 -  Порівняльна таблиця  n=17

Як видно з таблиці №6, після проведення корекційних занять рівень тривожності зменшився. Кількість дітей з високим рівнем тривожності суттєво зменшилась, а з середнім (з тенденцією до низького) – зросла.

З результатів дослідження виявилось, що в учасників контрольної групи високий рівень тривожності і схильність до високого, див. табл.№ 7.

Таблиця 7 - Рівень тривожності досліджуваних контрольної групи

(Показники у %) n=19

Як видно з таблиці №7, в досліджуваних переважає високий рівень тривожності – 73,60%.

У 21,00% учнів виявлено середній рівень тривожності (з тенденцією до високого). Це означає, що більша частина дітей відчуває напругу, страх в школі (виконання завдань, оцінювання) і вдома (стосунки з батьками, однолітками). Такий високий рівень тривожності може негативно впливати на всі сфери діяльності дітей. Можливо, що більшість дітей у класі приховує свій страх, намагається бути спокійною.

Порівнявши результати обох діагностичних зрізів, виявилось, що рівень тривожності учасників контрольної групи не зменшився, див. табл.№ 8.

Таблиця 8 - Порівняльна таблиця

Як видно з таблиці №8, без проведення корекційно – розвивальної роботи в контрольній групі, рівень тривожності майже не змінився. На 5,20% збільшилась кількість молодших школярів з високим рівнем тривожності.

В результаті дослідження за методикою оцінки рівня шкільної тривожності Філліпса, ми виявили, що в 61,50% учасників експериментальної групи середній рівень загальної тривожності. В 69,20% учнів підвищений рівень тривожності пов’язнаний із переживанням соціального стресу. У 46,10% обстежуваних підвищений страх самовираження, див. табл.№9.

Таблиця 9 Рівень шкільної тривожності та її прояви в різних сферах життєдіяльності досліджуваних експериментальної групи (Показники у %)  n=13

Як видно з таблиці № 9 , у 61,50% досліджуваних середній рівень загальної тривожності. У 46,10% учнів середній рівень шкільної тривожності. Це означає, що діти знаходяться в сприятливому емоційному кліматі, пов’язаним із включенням в життя школи. 69,20% молодших школярів проявляють підвищений рівень переживання соціального стресу. В колективі для більшості учнів немає сприятливих умов для соціальних контактів. У 46,10% дітей виявлено середній рівень фрустрації потреби в досягненні успіху. У46,10% обстежуваних проявляється підвищений рівень страху самовираження. Діти негативно ставляться до демонстрації своїх знань, можливостей, бояться їх показувати. У 46,10% дітей виявлено підвищений рівень страху ситуації перевірки знань. Діти відчувають тривожність з приводу перевірки їх знань. У 46,10% досліджуваних виявлено середній рівень страху невідповідності очікуванням оточуючих. Для дітей певною мірою є важлива оцінка інших. 53,80% обстежуваних виявили низький рівень тривожності з приводу низького фізіологічного протистояння стресу. Це значить, що діти нормально пристосовані до стресових ситуацій. У 61,50% дітей виявлено середній рівень страхів у стосунках з вчителями. Це означає, що діти не відчувають сильного емоційного напруження в спілкуванні з вчителем.

Порівнявши результати обох діагностичних зрізів, я виявила, що рівень тривожності по різним факторам учасників експериментальної групи зменшився, див. табл.№ 10.

Таблиця 10 Порівняльна таблиця n=13

Як видно з таблиці № 10, в учасників, які брали участь у корекційних заняттях, виявлено зниження рівня загальної тривожності, шкільної тривожності, фрустрації потреби в досягненні успіху, страху невідповідності очікуванням оточуючих, низького фізіологічного протистояння стресу, проблем і страхів у стосунках з вчителем.

Не змінився рівень переживання соціального стресу і страху самовираження – він залишився підвищеним.

Зріс страх ситуації перевірки знань.

В результаті дослідження за даною методикою, ми виявили, що в 42,00% учасників контрольної групи середній рівень загальної тривожності, див. табл.№ 11

Таблиця 11 -  Рівень шкільної тривожності та її прояви в різних сферах життєдіяльності досліджуваних контрольної групи (Показники у %)  n=19

Як видно з таблиці № 11 , 47,40% учнів середній рівень загальної тривожності. У 52,50% обстежуваних виявлено підвищений рівень тривожності в школі. Ця частина дітей переживає негативний емоційний стан, що пов’язаний із включенням до життя школи. У 31,50% учасників виявлено підвищений рівень переживання соціального стресу. Ці учні переживають емоційний стан, який є несприятливим для розвитку соціальних контактів. У 26,30% досліджуваних виявлено підвищений рівень фрустрації потреби в досягненні успіху. Дана частина дітей перебуває на психічному тлі, яне на дозволяє розвивати свої потреби в досягненні успіху. У 31,50% дітей виявлено високий рівень і ще в 31,50% - підвищений рівень страху самовираження. Учні відчувають негативні емоційні переживання з приводу саморозкриття, демонстрації своїх здібностей. У 36,80% дітей виявлено високий страх ситуації перевірки знань. Ці діти переживають тривогу з приводу перевірки їх знань, досягнень, можливостей. Також більше ніж у третини учнів виявлено страх невідповідності очікуванням оточуючих. Діти орієнтуються на значимість інших в оцінці своїх вчинків і думок, очікують негативних оцінок. Низький рівень тривожності, пов’язаний з фізіологічним протистоянням стресу , виявлено у 36,80% обстежуваних. Це означає, що більшість учнів класу має пристосованість до ситуацій стресогенного характеру. У 31,50% учнів виявлено підвищений рівень тривожності, який стосується проблем і страхів у стосунках з вчителями. Більшість учнів класу з цього приводу не відчувають страхів.

Порівнявши результати обох діагностичних зрізів, ми виявили, що рівень тривожності по різним факторам в учасників контрольної групи майже не змінився, див. табл.№ 12.

Таблиця 12 - Порівняльна таблиця n=19

Як видно з таблиці № 12, в учасників контрольної групи виявлено незначні збільшення рівня загальної тривожності, шкільної тривожності, страху ситуації перевірки знань.

Не змінився рівень переживання соціального стресу і проблем та страхів у стосунках з вчителем.

Дані показники суттєво не змінюють рівень тривожності дітей і їхній стан.