Перші користувачі мережі Інтернет з'явились на території України ще за радянських часів. У 1990 році було створено перші три вузли доступу до мережі. У тому ж році було розпочато деяку підтримку української частини доменного простору мережі Інтернет - домену .ua. Спочатку домен підтримувався неформально при маршрутизації пошти співробітниками московського АТ "Релком", на той час відомого як Інтернет-вузол Іституту атомної енергії ім. Курчатова.

І, нарешті, 1 грудня 1992 року домен .ua було офіційно делеговано Україні. З цього часу і прийнято відліковувати історію українського сегменту мережі Інтернет.

Але можна без перебільшення сказати, що Інтернет має в Україні свою специфічну історію і в наш час, мало хто знає, що подібна до Інтернет мережа, могла б почати свій розвиток з України, якби пропозиція працюючого в УРСР радянського ученого-кібернетика Віктора Михайловича Глушкова в 1967 році була підтримана Політбюро КПРС.

У науковій творчості В.М.Глушкова можна вирізнити такі основні напрямки: дослідження в галузі сучасної алгебри; розробка теорії автоматів та електронних обчислювальних машин; створення ЕОМ і систем їх математичного забезпечення; дослідження в галузі економічної кібернетики; автоматизація проектування; розробка теорії автоматизованих систем керування та систем обробки даних; дослідження в галузі штучного інтелекту.

В.М. Глушков сформувався як видатний алгебраїст, що розв’язав класичну п’яту проблему Гільберта. Озброєний сучасним математичним апаратом, він починає дослідження у галузі теоретичної кібернетики.

Грунтовні праці В.М. Глушкова з теорії автоматів не лише містять конкретні фундаментальні результати, вони також є джерелом принципово нових та перспективних ідей, на базі яких створюються і створюватимуться надалі нові теорії та напрямки.

В основу програм розгортання цих робіт було закладено висунуті В.М. Глушковим загальнометодологічні принципи: інтегративність тематики і системність підходів, єдність близьких та далеких цілей, єдність науки та практики. В результаті було сформовано інтегративну концепцію наукового апарату кібернетики. Її наріжним каменем стала теорія побудови різного роду перетворювачів інформації, що вивчається у межах загальної теорії автоматів. Побудову теорії, зручної для практики опису, аналізу та синтезу схем автоматів з пам’яттю, і виконав В.М. Глушков. Узагальнену та обгрунтовану працями В.М. Глушкова інтегративну концепцію наукового апарату кібернетики можна вважати феноменом, що не має аналогів у світі. Вона надала можливість підвести комплексний науковий базис під постановку кількох довготривалих національних програм розвитку як самої кібернетики, так і її практичного застосування.

На першому місці тут стоять програми розвитку обчислювальної техніки та систем програмування, які становлять базу керуючих систем, пов’язаних з програмами підвищення ефективності їх використання та розвитку штучного інтелекту. В.М. Глушков надавав великого значення методологічному осмисленню організації розвитку кібернетики, проблематиці та використанню результатів досліджень з кібернетики як науки про засоби переробки інформації. Саме таке тлумачення кібернетики, подане у статті В.М. Глушкова 1967 р., знайшло місце у тому ж році у «Британській енциклопедії»1. Ця обставина зіграла велику роль для стимулювання робіт і згуртування інтересів дослідників та інженерів, які працювали над створенням нових обчислювальних систем.

Тепер перейдемо до системи, над якою працював В.М. Глушков і яка могла в свій час, якщо не випередити США, то при наймі, йти з ними на рівні розвитку того, що відомо зараз як Інтернет. Свого часу, в результаті праці В.М. Глушкова, з’явився перший ескізний проект Єдиної Державної мережі обчислювальних центрів (російською - ЕГСВЦ), який включав біля 100 центрів у великих промислових містах та центрах економічних районів, об’єднаних широкополосними каналами зв’язку. Зараз, запропоновану академіком систему ми знаємо під назвою Інтернет. Але величезна робота видатного науковця була згорнута.1

Та академік був наполегливий й подав докладну записку вже до Президії Ради Міністрів. Записку переправили до Держплану. Держплан розглядав її два роки. По закінченню роботи, вчені-економісти написали розгромний висновок щодо економічної доцільності запровадження ЗАДС (загальнодержавної системи).

Існує версія, що дізнавшись про роботи В.М. Глушкова, департамент безпеки США забив тривогу. Тоді їм справді було чого боятись – наукові розробки радянського академіка випереджали навіть теоретичні проекти їх оборонних відомств. Там чітко розуміли, що економічна направленість проекту, це лише тимчасова справа, і оцінивши справжні можливості запропонованої Глушковим системи, СРСР швидко переведе її на військові потреби та отримає велику перевагу у можливому збройному протистоянні.

Тоді був розроблений план так би мовити «ідеологічного» знищення науковця. Все було дуже просто - «Радіо Свобода» присвятило 15 передач тому, як академік Глушков хоче замінити усіх кремльовських лідерів електронно-обчислювальними машинами. Вийшло декілька статей в наукових закордонних журналах. Всі ці матеріали лягли на стол Л.І. Брєжнева, який взагалі панічно боявся прогресу в керівному плануванні. З того часу, роботу Глушкова постійно гальмували - здебільшого непомітно, бо він був людиною знаною та впливовою. Партійне керівництво лякало те, що їм було невідомо, як це потечуть країною неконтрольовані могутні інформаційні потоки ? Як це не буде відомостей «обмежених», «для вузького кола» ? Це що, кожен директор заводу, кожен господарник знатиме все про справжній стан справ ?! Цього радянський уряд допустити не міг, бо це привело б до краху всього тоталітарного контролю, бюрократичного устрою суспільства, словом всього того, на чому тоді держався чиновницький апарат.

Глушков терпляче пояснював: ЗДАС - лише інструмент, у будь-якому разі, усе вирішуватимуть люди, відповідно до своїх посад, переконань і всіх інших, суто людських якостей. Але всі аргументи були марні – проект закрили. Говорячи про український вклад в побудову сучасних систем передачі інформації, слід згадати і про Євгена Олександровича Лебєдєва, яким була розроблена загальна теорія асимптотичного аналізу багатоканальних мереж, яка має велике значення для побудови та функціонування мереж, оптимізації процесу обробки інформації в умовах великого навантаження на сервер. Вченим розроблені ефективні алгоритми розрахунку характеристик багатомірного процесу обробки пакетів і розв'язані деякі проблеми з оптимізації структури вихідних пакетів. Все це і багато інших розробок Є.О. Лебєдєва має велике практичне значення при побудови та функціонування комп'ютерних мереж і передачі даних за допомогою Інтернет. Тепер повернемось до розвитку Інтернет в нашій країні в часи незалежності. Слід відмітити те, що хоча комп'ютери не всіх українських користувачів мережі Інтернет входять до географічного домену .ua (частина з них підключена до негеографічних доменів), цей домен є визначальним для національного сегменту мережі Інтернет. І тому історія зазначеного домену є фактично історією національного сегменту всесвітньої мережі. Наведемо основні події цієї історії з розбивкою по рокам:

1992 рік - делегування домену .ua Україні: адміністрування домену доручено співробітникам Київського ТОВ "Комунікаційні Системи";

1997 рік - у травні кількість хостів у національному домені .ua перевищила 10 тисяч, а в 1998-му - кількість хостів у домені .ua перевищила 20 тисяч;

- у червні 2000-го р. в Кончі-Заспі під Києвом відбулась спільна зустріч основних компаній - операторів Інтернет (провайдерів послуг Інтернет) та державних органів. Цією зустріччю була започаткована координація між компаніями - учасниками ринку Інтернет в Україні та державними органами України в питаннях розвитку національного сегменту мережі Інтернет;

- 31 липня того ж року підписано Указ Президента України № 928 “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” - один з перших державних документів щодо розвитку мережі Інтернет в Україні;

- 21 листопада 2000 р. зареєстровано Інтернет асоціацію України (ІНАУ)), а 7 грудня зареєстровано Асоціацію учасників ринку Інтернет України (АУРІУ));

2001 рік - у лютому створено ТОВ “Хостмайстер”, яке з липня почало адміністрування домену .ua;

- 15 березня від Уряду України за підписом Урядового Секретаря Кабінету Міністрів України В. Лисицького направлено листа в Інтернет корпорацію з розподілу доменних імен та адресного простору (ICANN) щодо існуючої ситуації та процесу реорганізації адміністрування домену .ua;

- 22 червня прийнято спільне рішення Правлінь Асоціації учасників ринку Інтернет в Україні (АУРІУ) та Інтернет Асоціації України (ІнАУ) – “Заява про заходи щодо стабілізації системи доменних імен”;

- 15-20 вересня відбувся другий з'їзд Асоціації учасників ринку Інтернет України, який прийняв рішення ініціювати створення Координаційної ради домену .ua з представників асоціацій АУРІУ, ІнАУ та ТЕЛАС, уповноважених державних органів, діючої адміністрації домену .ua, представників реєстраторів, контент-провайдерів та інших учасників ринку Інтернет України;

- 1 листопада в Держкомзв'язку відбулась міжвідомча нарада з питань адміністрування домену .ua за участю представників Держкомзв'язку, ДСТСЗІ СБУ і асоціацій АУРІУ, ІнАУ та ТЕЛАС;

- 22 листопада в Держкомзв'язку відбувся “круглий стіл” щодо прискорення розвитку Інтернет в Україні, на якому зазначалось, що одним з гострих питань є реформування системи адміністрування доменним простором в Україні та передача повноважень щодо адміністрування домену .ua підприємству, засновниками якого мають стати держава та професійні асоціації, що представляють інтереси Інтернет співтовариства в Україні;

- 28 листопада відбулось наступне засідання міжвідомчої наради з питань адміністрування домену .ua за участю представників Держкомзв'язку, ДСТСЗІ СБУ і асоціацій АУРІУ, ІнАУ та ТЕЛАС, на якому були обговорені питання щодо створення спеціалізованого підприємства "Український мережевий інформаційний центр" (UANIC), кількості його засновників, завдання та принципи діяльності колегіального органу управління підприємством - Координаційної Ради.

На засіданні було ініційовано створення робочої групи для підготовки проектів установчих документів підприємства "Український мережевий інформаційний центр" (UANIC)

2002 рік - у січні кількість хостів у домені .ua перевищила 60 тисяч;

- 27 червня відбулаось засідання міжвідомчої наради з питань адміністрування домену .ua за участю представників Держкомзв'язку, ДСТСЗІ СБУ і асоціацій АУРІУ, ІнАУ, ТЕЛАС та УНІА, на якому було схвалено проекти установчих документів підприємства "Український мережевий інформаційний центр" (UANIC), підготовлені робочою групою, а також визначено дату проведення зборів засновників об’єднання для підписання установчих документів;

- 22 жовтня відбулись збори засновників об’єднання "Український мережевий інформаційний центр", на яких було укладено установчий договір про створення зазначеного об’єднання, затверджено його статут і створено колегіальний орган управління - Координаційну раду об’єднання, до складу якої ввійшли 4 представники державних органів і 4 представники Інтернет-спільноти України;

2003 рік - 28 травня відбулося заключне засідання робочої групи з питань побудови в Україні магістральної мережі передачі даних (Backbone), створеної розпорядженням Держкомзв’язку від 25.04.02 № 56. На засіданні було схвалено Концепцію побудови Національної мережі обміну інтернет-трафіком (НМОІТ). Базовою мережею передачі даних для побудови НМОІТ була обрана мережа передачі даних ВАТ “Укртелеком”. Створення та експлуатацію вузлів НМОІТ повинен забезпечити "Український Інтернет Консорціум", в якому візьмуть участь всі зацікавлені суб’єкти Інтернет-ринку.

А вже 22 липня вийшло розпорядження Кабінету Міністрів України № 447-р “Про адміністрування домену “.UA”, яким визначаються вимоги щодо створення об'єднання підприємств “Український мережевий інформаційний центр”, його координаційної ради та передачі цьому об'єднанню прав з адміністрування домену .ua;

- 15 серпня Антимонопольний комітет України надав асоціаціям АУРІУ, УНІА і "Телас", ДП "Державний центр інформаційних ресурсів України" та ДП "Українські спеціальні системи" дозвіл на створення об'єднання "Український мережевий інформаційний центр";

- 22 жовтня відбулася державна реєстрація Українського Інтернет Консорціуму "UA-Backbone", створеного для побудови Національної мережі обміну Інтернет-трафіком;

- 23 жовтня відбулася державна реєстрація об'єднання підприємств "Український мережевий інформаційний центр (UANIC)", яке має з часом, за згоди Інтернет-корпорації з призначення імен і числових адрес (ICANN), перебрати функції адміністрування домену .ua;

2004 рік - у січні кількість хостів у домені .ua перевищила 90 тисяч;

– у листопаді 2005 р., у зв’язку із “помаранчевою революцією”, відбулося рекордне збільшення кількості користувачів Інтернет в Україні – на 39,9% порівняно з жовтнем 2004 р.;

– у грудні 2005 р. українська делегація узяла участь у роботі третього раунду цьогорічних зустрічей, що проводився ICANN спільно з GAC у Кейптауні (Cape Town, Південна Африка). Цього ж місяця, об'єднання підприємств "Український мережевий інформаційний центр (UANIC) направило до ICANN офіційну зявку на переделегування функцій адміністрування домену .ua.

Необхідно зазначити, що проблемі розвитку Інтернету в Україні було присвячено декілька конференцій, як державного, так і суспільного рівня. Серед них можна відзначити конференцію українських Інтернет-провайдерів у Судаку в 2004 році, присвячену проблемам розвитку Інтернет покриття в нашій державі, а також деяким проблемам, пов’язаним з роботою мережі.

У 2003 році в м. Києві в новому Мiжнародному Виставочному Центрi проходила Мiжнародна виставка «IT-Expo 2003».

«IT-експо'2003» - це новий український виставочний проект, присвячений комп'ютерним i телекомуникаційним технологiям, що є наступним кроком виставочної iндустрiї IT-ринка, орiєнтованої на представникiв малого i середнього бiзнесу i продовжує кращi традицiї популярної виставки «Комп'ютер Експо», що утримувала свої позицiї на українському ринку IT з 1994 року.

У рамках виставки "ІТ-Expo 2003" відбулась Друга всеукраїнська конференція "Розвиток Інтернет-індустрії в Україні", у якій від Державного комітету зв’язку та інформатизації України взяв участь Начальник Управління інфраструктури інформатизації та розвитку Інтернету Комітету Олександр Нестеренко. Програма конференції охоплювала питання стану і перспектив розвитку Інтернету в Україні, проблем електронного бізнесу, моніторингу веб-ресурсів, пошукових систем України, захисту прав споживачів у Інтернеті, створення інформаційних порталів та реклами брендів в Інтернеті.

Виступаючи з доповіддю "Стан і перспективи розвитку Інтернету в Україні", О.Нестеренко навів цікаві статистичні дані. Так, регіональний розподіл аудиторії українського сегменту мережі Інтернет виглядає таким чином: Київ - 66,06%, Одеса - 8,49%, Дніпропетровськ - 7,04%, Донецьк - 4,53%. 60% населення користуються Інтернетом з робочих місць, 40% - з дому та інших місць.

Серед користувачів Інтернету 61% чоловіків та 39% - жінок. У віковій градації 43% користувачів Інтернету - віком 25-39 років, 32% - віком 14-24 роки, 25% - старші 40 років. 75% користувачів Інтернету - працююче населення, 15% - студенти. 30-40% користувачів - корпоративні клієнти, 20% - працівники державних установ, 18% - представники малих та середніх підприємств, 22-30% - інші категорії. 79% користувачів Інтернету - люди із закінченою освітою. 82% веб-сайтів українського сегменту мережі Інтернету - російськомовні, 14% - українською мовою, 4% — двомовні. До Інтернету підключено близько 2 тис. шкіл України (10%).

За висновками ж конференції «Інтернет-бізнес 2005» розвиток Інтернету в Україні проходить початкові стадії. Збільшується кількість користувачів, якісно змінюється склад аудиторії у сторону збільшення долі представників бізнесу, з'являється розуміння необхідності використання можливостей Інтернету у маркетинговому плані.

Наразі Інтернет в Україні є досить новою рекламною площиною, а отже найбільш перспективною. Досвід російського Інтернету, що за своїм розвитком випереджає український, свідчить, що компанії, які саме на цьому етапі почали активно використовувати Інтернет у бізнес-процесах, здобули суттєві переваги у конкурентному відношенні.

Сьогодні Україна прагне розбудувати інформаційне суспільство і робить певні кроки на цьому шляху. У зв'язку з цим помітно активізувалась і державна інформаційна політика. При Уряді створено Управління стратегії розвитку інформаційних ресурсів і технологій; розроблено державні програми, зокрема програму "Україна - розвиток через Інтернет"; з'являється багато нових нормативних актів, серед яких: Закон України про Національну програму інформатизації, Указ Президента України "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні".