Сучасні підходи до методології аналізу кредитоспроможності позичальників у комерційних банках базуються на комплексному застосуванні кількісних і якісних показників. Серед методів і моделей оцінки кредитоспроможності позичальників комерційних банків, які застосовуються комерційними банками, можна виділити такі групи:

· статистичні методи оцінки, до котрих належать рейтингові системи оцінки, кредитний скоринг та прогнозування банкрутства;

· правило шести ”С”, CAMPARI, PARTS, PARSER.

Зарубіжна банківська практика розробила критерії всебічного аналізу потенційного позичальника (Canons of Lending), які можуть бути використані і у вітчизняній практиці.

В практиці банків США використовуються правила шести ”С”:

· Character;

· Capacity;

· Cash;

· Collateral;

· Conditions;

· Control.

Character – характер позичальника. Кредитний інспектор повинен бути впевнений в тому, що клієнт може достатньо точно вказати мету отримання кредиту та має серйозні наміри погасити його. Відповідальність, правдивість, серйозність намірів клієнта погасити всю заборгованість складають те, що кредитний інспектор називає характером позичальника. Якщо у кредитного інспектора після вивчення документів, наданих позичальником, і бесід з ним виникли сумніви відносно надійності клієнта, його бажання і здатності погасити кредит, то клієнту слід відмовити в кредитуванні.

Capacity – здатність позичати кошти. Кредитний інспектор повинен бути впевнений в тому, що клієнт, бажаючий отримати кредит має юридичне право подавати кредитну заявку та підписувати кредитний договір. Кредитний інспектор повинен бути впевнений в тому, що керівник або представник компанії, який звертається за кредитом, має відповідні повноваження, наданими йому установчими документами або Радою директорів, на проведення переговорів і підписання кредитного договору від імені компанії. Кредитний інспектор зобов’язаний вивчити статут та установчий договір фірми, для того, щоб визначити, які особи мають повноваження на підписання кредитного договору.

Cash – грошові кошти. Ключовий момент будь-якої кредитної заявки полягає у визначенні можливостей позичальника погасити кредит. В цілому позичальник має лише три джерела погашення отриманих ним кредитів: потоки готівки, продаж або ліквідація активів, залучення фінансів. Банкіри надають перевагу потокам готівки в якості основного джерела погашення кредиту позичальником, оскільки продаж активів може погіршити баланс позичальника, а його додаткові запозичення можуть послабити позиції банка як кредитора. Недостатність потоку готівки є важливим показником погіршення фінансового стану фірми та взаємних відносин з кредитором.

Collateral – забезпечення. При оцінці забезпечення за кредитною заявкою, кредитний інспектор повинен отримати відповідь на питання: чи є у позичальника достатній капітал або якісні активи для надання необхідного забезпечення за кредитом. Кредитний інспектор звертає особливу увагу на такі характеристики, як: строк служби, стан та структура активів позичальника.

Conditions – умови. Кредитний інспектор повинен знати становище, яке складається у відповідній галузі, а також те, як зміна економічних та інших умов може вплинути на процес погашення кредиту. Для оцінки стану галузі та економічних умов більшість банків створюють інформаційні центри з базою даних, збирають різні інформаційні матеріали та підсумкові документи про наукові дослідження по галузях, в яких діють їх основні позичальники.

Control – контроль. Останнім фактором кредитоспроможності позичальника виступає контроль, який зводиться до отримання таких відповідей: наскільки зміна законодавства, правової, економічної та політичної ситуації може негативно вплинути на діяльність позичальника та його кредитоспроможність [11].

У світовій практиці досить широко застосовують такі системи кредитоспроможності аналізу:

PARTS (Purpose, Amount, Repayment, Security).

PARSER (Person, Amount, Repayment, Security, Expedience, Remuneration).

CAMPARI (Character, Ability, Means, Purpose, Amount, Repayment, Insurance).

MEMO RISK (Management, Experience, Market, Operations, Repayment, Interest, Security, Control).

4 FC (чотири основи кредитоспроможності: Management quality, Industry dynamics, Security realization, Financial condition).

Вони мають досить спільних рис між собою, але відрізняються одна від одної кількістю показників, що застосовуються як складові частини загального рейтингу позичальника, а також різними методиками складання характеристик та визначення її пріоритетності.

Оцінка кредитоспроможності клієнтів французькими комерційними банками включає:

- оцінка підприємства та аналіз його балансу та іншої звітності;

- оцінка кредитоспроможності клієнтів на підставі методик, прийнятих окремими комерційними банками;

- використання для оцінки кредитоспроможності даних картотеки Банку Франції;

При оцінці підприємства банк цікавиться наступними питаннями:

- характер діяльності підприємства і термін його функціонування;

- фактори виробництва: трудові, виробничі, фінансові ресурси, економічне середовище.

В Угорщині для оцінки кредитоспроможності використовувалось три показники, в Польщі вирішальним фактором була наявність попиту на ринку на готову продукцію потенційного позичальника [10].

Оцінюючи кредитоспроможність позичаль­ників, банки західних країн приділяють значну увагу квалі­фікації та здібностям керівників, дотриманню ділової етики, договірної і платіжної дисципліни.

Зарубіжний досвід визначення кредитоспроможності позичальника є необхідним вітчизняним банкам для того, щоб навчитися прогнозувати ймовірність його банкрутства або погіршення фінансового стану, набути відповідного досвіду зі складання довідників та баз даних про діяльність позичальників у країні та навчитись правильно реагувати на негативні тенденції, які відбуваються під час дії кредитної угоди. Крім того усім банкам необхідно застосовувати галузевий підхід при роботі з потенційними позичальниками.

РОЗДІЛ 2