Враховуючи існування в Україні значного інтелектуального потенціалу суддівського корпусу, формування основи науково-педагогічних працівників Академії суддів України здійснюється за рахунок досвідчених, високо професійних суддів і провідних працівників апарату судів та державної судової адміністрації.

Залучення діючих суддів та суддів у відставці, працівників апарату судів та державної судової адміністрації за їх згодою здійснюється шляхом їх відрядження до Академії суддів України на термін до одного року.

Протягом терміну відрядження за суддями та працівниками зберігається посада і середньомісячна заробітна плата за основним місцем роботи.

Графік відрядження узгоджується головами судів загальної юрисдикції, керівниками інших органів та установ судової системи з Державною судовою адміністрацією України та Академією суддів України.

Інші питання участі суддів і провідних працівників апарату судів та державної судової адміністрації в навчальному процесі визначається відповідним положенням, затвердженим Головою Державної судової адміністрації України та Головою Верховного Суду України за погодженням з Радою суддів України.

Стимулювання суддів і провідних працівників апарату судів та державної судової адміністрації до участі в навчальному процесі забезпечується фінансовими та іншими засобами, визначеними у відповідному положенні.

Положення про стимулювання суддів і провідних працівників апарату судів та державної судової адміністрації до участі в навчальному процесі затверджується Головою Державної судової адміністрації України та Головою Верховного Суду України за погодженням з Радою суддів України.

Планування навчального процесу

Одним з основних чинників ефективної реалізації суддівської освіти є система загальнодержавних середньострокових і поточних навчальних планів.

Система загальнодержавних середньострокових і поточних навчальних планів з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації забезпечує єдність, системність і наступність у формуванні та реалізації відповідних освітніх заходів. Вони включають освітньо-професійні програми, навчальні плани, програми навчальних дисциплін тощо.

Загальнодержавні середньострокові навчальні плани визначають стратегічні напрямки реалізації державної політики у забезпеченні кваліфікованими кадрами апарат судів та державної судової адміністрації шляхом їх підготовки та перепідготовки.

Загальнодержавні середньострокові навчальні плани розробляються Академією суддів України, погоджуються з Радою суддів України і затверджуються Головою Державної судової адміністрації України та Головою Верховного Суду України.

Поточні навчальні плани забезпечують реалізацію державної політики у сфері безперервного підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації[5].

Загальнодержавні поточні навчальні плани розробляються Академією суддів України за поданням голів місцевих та апеляційних судів та затверджуються Вченою радою Академії суддів України на кожний поточний рік.

Порядок розробки відповідних планів визначається Академією суддів України і є обов'язковим для всіх учасників реалізації суддівської освіти.

Основні засади матеріально-технічного та фінансового забезпечення функціонування національної системи суддівської освіти

Ефективне функціонування суддівської освіти потребує створення належної матеріально-технічної та фінансової бази спеціалізованого навчального закладу, покликаного формувати і реалізовувати відповідну державну політику, - Академії суддів України та її регіональних відділень.

Особлива увага приділяється створенню самодостатньої навчальної бази:

спеціально обладнаних класів для проведення навчальних судових процесів;

класів дистанційного навчання;

лінгафонних класів для вивчення іноземних мов, бібліотеки тощо.

Фінансування національної системи суддівської освіти здійснюється за рахунок Державного бюджету України та інших не заборонених законодавством джерел.

Основне джерело фінансування національної системи суддівської освіти є Державний бюджет України.

Обґрунтування щодо визначення обсягу та напрямків фінансування видатків національної системи суддівської освіти готуються Академією суддів України та враховуються Міністерством фінансів України під час розробки Державного бюджету України на відповідний рік.

Фінансування видатків національної системи суддівської освіти, зокрема, включають:

стимулювання суддів і провідних працівників апарату судів та державної судової адміністрації до участі в навчальному процесі. Таке фінансування визначається окремою статтею Державного бюджету України на відповідний рік у розрізі видатків Академії суддів України;

виплату стипендій слухачам Академії суддів України - кандидатам на посаду професійного судді в розмірі не менше дві третини від середньомісячної заробітної плати судді місцевого суду загальної юрисдикції;

видатки на навчання із підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації.

Видатки на фінансування Академії суддів України визначаються з урахуванням зменшеного у двічі нормативу співвідношення чисельності науково-педагогічних працівників Академії суддів України до контингенту слухачів, аспірантів та докторантів.

Формування та реалізація державної політики у сфері суддівської освіти не повинна залежати від міжнародної (іноземної) допомоги, яка виступає лише як додаткове джерело.

Плата третіх осіб за послуги Академії суддів України, не пов'язаних з її основною діяльністю, за погодженням з Вченою радою Академії суддів України використовуються на розвиток національної системи суддівської освіти[6].