Основні вимоги до передавальних систем РЛС

Технічні вимоги до передавальних систем пред’являють, спираючись на основне цільове призначення засобу радіотехнічного озброєння і вимог ТТХ на основі компромісних рішень при системному аналізі з урахуванням фізичних, економічних і організаційних обмежень. Звичайно розрізнюють три основні види технічних вимог: електричні, конструктивні та експлуатаційні. При цьому вихідними і найбільш суттєвими є вимоги до їх електричних характеристик.

Основними електричними характеристиками передавальних систем є:

1. Вид та параметри зондуючих сигналів;

2. Діапазон робочих частот f_H…f_B і ширина спектру зондуючих сигналів П_f;

3. Вихідна потужність P_c і коефіцієнт корисної дії передавальної системи ;

4. Частота повтору (при імпульсних зондуючих сигналах) F_n або тривалість періоду модуляції (при квазинеперервних зондуючих сигналах) F_c;

5. Рівень небажаних (позасмугових та побічних) випромінювань;

6. Стабільність та точність установки частоти (фази), частотних (фазових) та часових параметрів модуляції зондуючих сигналів.

До основних конструктивних вимог відносяться:

1. Габарити, вага і особливості розміщення апаратури;

2. Забезпечення доступу до органів регулювання та елементам апаратури при їх заміні;

3. Механічна міцність та вібростійкість;

4. Склад комплекту, вид транспортування та ін.

До основних експлуатаціййних вимог належать:

1. Час неперервної роботи, включання та виключання, експлуатаційна надійність (коефіцієнт боєготовності, напрацювання на відмову);

2. Кліматичні умови (межі робочих температур, вологість, атмосферний тиск);

3. Мінімальна вартість серійного випуску та експлуатації;

4. Ремонтна здатність, максимальна безпечність обслуговування та ін.

Оцінка вимог до каскадів передавача

Ескізний розрахунок структурної схеми багатокаскадного радіолокаційного передавача зумовлює:

- визначення кількості каскадів високочастотного тракту передавача;

- вибір типів їх генераторних пристроїв;

- визначення вимог до модуляторів або до джерел живлення генераторних пристроїв.

Рис. 8.

Так як величина потужності вихідного сигналу в антені є заданою, то кількість каскадів високочастотного тракту знаходиться шляхом розподілення потужностей коливань між каскадами передавача.

Висновки

На сучасному етапі розвитку науково-технічної думки вчені, які працюють в галузі промисловості, що займається розробками радіоелектронних пристроїв для комплексів та систем протиповітряної оборони, розробили потужні НВЧ-транзистори на основі яких стало можливим побудувати радіопередавальні пристрої якісно нового покоління. Ці радіопередавальні пристрої відповідають сучасним тактико-технічним характеристикам радіолокаційних станцій виявлення цілей, їх супроводження та наведення.

Як ми побачили, існує велика кількість різноманітних способів побудування багатоканальних передавальних пристроїв, що відповідають вимогам до передавальних систем РЛС. Кількість каскадів впливає на параметри та характеристики РПП за відомими законами.

Роль та місце приймально–передавальних систем в радіотехнічних засобах озброєння

Приймально – передавальні системи являються складними частинами радіотехнічних засобів озброєння. Від технічних параметрів приймально – передавальних систем залежать найважливіші тактико – технічні характеристики комплексів озброєння. В їх число входять: дальність дії, якість передачі та відображення інформації (точність виявлення координат, захист від завад, електромагнітна сумісність і т.д.), а також ряд експлуатаційних і конструктивних показників.

В радіотехнічних засобах озброєння можуть використовуватися різні радіо – та радіолокаційні канали. Однак всі ці канали можна представити у вигляді трьох моделей.

До першої моделі належать системи, призначенні для передачі інформації із одних пунктів простору в інші, іншими словами передавальні та приймальні пристрої знаходяться в різних точках простору.

Структурну схему першої моделі представлено на рисунку 1.

Рис.1.

Радіолінії при великому числі джерел інформації повинні будуватися по багатоканальній схемі.

В приведеній моделі можуть використовуватись сигнали з відомими і невідомими параметрами. Останній тип сигналів характерний для систем пасивної радіолокації і радіорозвідки.

Друга модель відповідає активній радіолокації з пасивним відбивачем (рис.2).

Рис.2.

Передавальні та приймальні пристрої можуть знаходитись на різних або однакових позиціях, використовувати різні і загальні антени.У відповідності з цим системи називаються об’єднаними або роз’єднаними.

Третя модель (рис.3.) широко використовується в радіолокаційних системах з активною відповіддю.

Рис3.

Аналіз відомих систем радіотехнічних засобів озброєння показує, що в них використовуються різні комбінації нижче поданих моделей. Характеристики каналів визначаються вимогами до радіотехнічних засобів озброєння і характеристиками вхідних в їх склад передавальних та приймальних пристроїв.

Слідує враховувати, що робота радіотехнічних засобів в реальних умовах буде проходити при інтенсивній радіопротидії з боку противника. Це призводить до необхідності створення таких радіотехнічних засобів озброєння, технічні характеристики яких у важких завадових умовах зменшувалися б в незначних межах. Тому приймально – передавальні системи повинні автоматично реагувати на зміни в завадовій обстановці як зміною режиму випромінювання, так і використанням можливих видів селекції сигналів на фоні завад при прийомі.

Вимоги до характеристик приймально – передавальних систем повинні формуватися на основі тактико – технічних вимог до радіотехнічних засобів озброєння і враховувати можливості засобів повітряного нападу противника, а також фізичні, технологічні, економічні особливості бойового використання.