МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ
Чернігівський державний інститут економіки й управління
Кафедра економіки
Сільського господарства
та аграрного менеджменту
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни “Економіка АПК”
на тему: “Економічна ефективність переробки молока та шляхи її підвищення на прикладі ЗАТ “Бахмачмолококонсерв”
М. Бахмач
Виконала:
студентка гр. АМ-031 М.М. Панкратьєва
Керівник:
к.е.н., доцент А.М. Москаленко
Чернігів – 2007
Зміст
Вступ
Розділ 1 Народногосподарське значення та розміщення переробки продукції
1.1 Народногосподарське значення та розміщення переробки молока
1.2 Сучасний рівень виробництва молочної продукції
1.3 Основні показники економічної ефективності переробки молока
Розділ 2. Сучасний рівень економічної ефективності переробки молока на сир та масло
2.1 Організаційно-виробнича характеристика переробного підприємства
2.2 Забезпеченість підприємства основними виробничими ресурсами і рівень їх використання
2.3 Економічна ефективність переробки молока
2.4 Фінансовий аналіз підприємства
2.5 Схема продовольчого руху продукції
Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва масла й сиру
3.1 Удосконалення технології переробки молока
3.2 Економічний механізм стосунків між виробниками і переробниками
3.3 Державне регулювання галузі
Висновки
Використана література
Вступ
Глобалізація розвитку світової економіки зумовлює прагнення України стати рівноправним учасником загальноєвропейського процесу інтеграції й регіоналізації. Для цього необхідно вирішення однієї з основних науково-технічних програм — налагодження випуску конкурентоспроможної продукції та пошук власного місця на світову ринку товарів. Реалізація даної програми для соціально орієнтованої економіки країни вимагає створення потужної харчової індустрії з метою забезпечення нормальної життєдіяльності населення, спрямованої на збереження його здоров'я, розширення експорту вітчизняної продукції. Майже 90% виробленої продукції харчової промисловості відвантажується споживачам, переважна її частина (в 2006 році — 50%) реалізується в грошовій формі. Отже, харчова промисловість серед усіх галузей має найбільш стабільне і гарантоване джерело готівкових надходжень. Серед провідних галузей виробництва продуктів харчування особливе місце займає молоко продуктовий підкомплекс, який становить значну частку сфери матеріального виробництва АПК і від розвитку якого безпосередньо залежить ступінь постачання населення України надзвичайно важливими продуктами харчування.
За даними Держкомстату, в Україні працює близько 600 молокопереробних підприємств, або 3,1% від загальної кількості підприємств харчової промисловості. Причому на молочну промисловість припадає 15% випуску всієї продукції харчової промисловості України та 11,6% отриманого в галузі прибутку. В 2000 році в ній зайнято 66 тис. чол. промислово-виробничого персоналу, або 13% від загальні чисельності персоналу харчової промисловості.(3)
Метою даної курсової роботи є розкриття народно-господарського значення переробки молока, рівня економічної ефективності переробки та пошук шляхів оптимізації технології переробки молока.
В даній курсовій роботі об’єктом дослідження виступає ЗАТ „Бахмачмолококонсерв”.
Можна виділити такі основні завдання:
· Характеристика рівня забезпеченості основними виробничими фондами, сировиною;
· Характеристика технології переробки молока;
· Характеристика організаційно-виробничої структури;
· Характеристика основних економічних показників переробки;
· Характеристика фінансових показників;
Теоретично – методологічну основу написання курсової роботи складають законодавчі та нормативні акти, що стосуються переробки молока, статистичні дані, фінансові та бухгалтерські звіти по підприємству та інші джерела інформації.
Таблиця 1.1 Хімічний склад молока
Вид
Молока
Вода
Білки
Жири
Лактоза
Мінеральні
Речовини
Всього
У тому числі
Молокопродукти є прекрасним лікувальним засобом від шлунково-кишкових захворювань, отруєнь. Дорослій людині необхідно споживати на добу таку кількість молокопродуктів: молока-500, масла-15, твердого сиру-18, сиру – 20 , сметани та вершків – 18, згущеного і сухого молока – 11г, всього ж за добу в перерахунку на незбиране молоко – 1,5 кг,а за рік приблизно – 500 кг. За науково обґрунтованими нормами молоко і молокопродукти повинні становити 1/3 харчового раціону людини.
Як відомо, Україна має одні з найкращих умов у світі для виробництва молока та молокопродуктів, але проблему насиченості ринку ними нашій країні не вдалось повною мірою вирішити навіть у найсприятливіші для розвитку молочного господарства роки. За виробництвом та споживанням молокопродуктів на душу населення Україна відстає від високорозвинутих країн світу в 2-3,5 рази, а за асортиментом та якістю — ще більше. Виробництво молока на душу населення за останні роки значно скоротилося.
Зниження споживання молока і молокопродуктів пояснюється зменшенням валового виробництва молока, скороченням його надходжень до державних і регіональних фондів, а також зниженням товарних запасів на кінець року, збільшенням витрат і під час зберігання, зменшенням обсягів промислової переробки молока, катастрофічним зниженням платоспроможності населення.
Для більшості країн Заходу, навпаки, нагальною є проблема перевищення виробницгва молока. У жодній з розвинутих країн світу на виробничі потреби, як в Україні, не використовується тільки 20-30% виробленого молока. Так, у США, Нідерландах на промислову переробку йде 97-98% молока. Передбачається, що з розвитком ринкових відносин відбудуться суттєві зміни у сфері формування ресурсів молока і молокопродуктів та регіональних ринків, що зумовить певні зміни у спеціалізації і кооперації виробництва та переробки в окремих зонах держави і дозволить вирівняти споживання молока та молокопродуктів до рекомендованих норм.(14)
З молока виробляють різноманітні молокопродукти: сири, масло, кисломолочні вироби, вершки, сметану, молочні консерви і сухі молочні продукти, морозиво та інші.
Вершкове масло — високожирний харчовий продукт, який виготовляється із вершків молока. Крім жиру, в масло переходять всі складові частини вершків — фосфатиди, білки, лактоза, вітаміни, вода.
За структурою вершкове масло являє собою жирове середовище з вкрапленнями плазми і бульбашками повітря. Масова частка жиру в маслі складає від 50 до 82,5%. У десертних видах масла міститься більше білків, цукрів та інших речовин, оскільки для їх виготовлення використовуються різні наповнювачі. Дуже багато жиру є в складі топленого масла (99%). Залежно від виду масла масова частка білків складає від 0,5 до 3,5%. У маслі без добавок цукру практично немає. Вміст його в маслі з наповнювачами коливається від 1 до 8% (масло дитяче). Жир та інші речовини вершкового масла мають дуже високу засвоюваність (96—97%). Енергетична цінність масла складає, ккал/100 г: бутербродного 590—600, солодковершкового 740—750, топленого 850—870. Отже, масло належить до продуктів харчування з високою енергетичною цінністю. Біологічну цінність його визначають жиророзчинні вітаміни (A, D, Е). З водорозчинних вітамінів у незначній кількості містяться вітаміни групи В і вітамін С. Масло з літнього молока багатше на вітаміни.
Вершкове масло характеризується високими органолептичними властивостями: смаком, ароматом, консистенцією, кольором. Його широко застосовують у кулінарії, хлібопекарській і кондитерській галузях промисловості, для приготування бутербродів тощо. Деякі види масла мають дієтичне і лікувальне значення.
Асортимент і хімічний склад деяких видів вершкового масла подано в табл. 1.2
Таблиця 1.2 Хімічний склад вершкового масла
Вид масла
(несоленого)
Хімічний склад, %
Сири – один з найбільш живильних і калорійних харчових продуктів. Живильна цінність його обумовлена високою концентрацією білка і жиру, наявністю незамінних амінокислот, вітамінів, солей кальцію і фосфору, необхідних для нормального розвитку організму людини. Сир корисний для людей будь-якого віку і особливо для дітей.
У сирі міститься від 18 до 25% білка, причому значна його частина знаходиться в розчинній формі, тому добре засвоюється організмом. У сухій речовині багатьох видів сирів міститься 45-55% жиру, від 1,5 до 3,5% мінеральних солей. Калорійність сиру коливається від 2500 до 4500 калорій. Вміст вітамінів в зрілих сирах (мкг в 100г сира) складає: вітаміну А – 600-1300, В1 – 40-80, В2 – 300-900, РР – 20-40, пантотенової кислоти – 200-850. Сири є: сирі великі, сири дрібні пресовані,тверді сири, плавлені сири, екзотичні сири.
Таблиця 1.3 Споживання молока по областям
| Область | Споживання молока та молокопродуктів | Коефіцієнт споживання молока і молокопродуктів |
| Автономна Республіка Крим | 214 | 0,78 |
| Вінницька | 249 | 0,9 |
| Волинська | 322 | 1,17 |
| Дніпропетровська | 258,3 | 0,94 |
| Донецька | 222,2 | 0,81 |
| Житомирська | 405,2 | 1,47 |
| Закарпатська | 259 | 0,94 |
| Запорізька | 255,5 | 0,93 |
| Івано-Франківська | 320,8 | 1,16 |
| Київська | 308,7 | 1,11 |
| Кіровоградська | 254 | 0,92 |
| Луганська | 245,5 | 0,89 |
| Львівська | 299,9 | 1,09 |
| Миколаївська | 293,7 | 1,06 |
| Одеська | 234,9 | 0,85 |
| Полтавська | 304,8 | 1,1 |
| Рівненська | 341,8 | 1,24 |
| Сумська | 301,7 | 1,09 |
| Тернопільська | 343,3 | 1,24 |
| Харківська | 264,4 | 0,96 |
| Херсонська | 266,1 | 0,96 |
| Хмельницька | 313,7 | 1,14 |
| Черкаська | 275,8 | 0,99 |
| Чернівецька | 300,2 | 1,08 |
| Чернігівська | 348 | 1,26 |
| Україна | 275,9 | 1 |
Як свідчать дослідження, низький рівень споживання молокопродукції залежить не тільки від недостатнього обсягу її виробництва, а й від таких чинників, як ціна та якість. Щодо ціни, то за останні роки середні роздрібні ціни на молокопродукти зросли на 55,5%.
За результатами проведеного анкетування 86 вітчизняних молокопереробних підприємств різних форм власності встановлено, що серед чинників, які визначають підвищення роздрібних цін на молокопродукти, основними є негативні тенденції розвитку молочного скотарства, яке постачає основну сировину — молоко (90% респондентів) відсутність державної підтримки підприємств галузі (95%), високі ставки оподаткування (100%) та висока собівартість виробництва молокопродуктів (89%).(14)
Дослідження показують, що низький обсяг постачання молока на переробку обумовлює дефіцит цієї сировини (92% респондентів відчувають його дефіцит). В результаті наявні потужності молочної промисловості в середньому використовують лише на 25%, по виробництву продукції з незбираного молока — на 12,2, масла на 36,7, сирів сичужних — на 53,3, плавлених сирів — на 50,4%.
Слід зазначити, що в останні роки значно знизилася роль держави в оновленні матеріально-технічної бази галузі, зменшена підтримка не тільки на безповоротній основі, а й на поворотній, у вигляді інвестиційних кредитів.
Керівники всіх анкетованих молокопереробних підприємств вважають, що податкова політика держави не сприяє зниженню цін на молокопродукцію. Ставка податку на додану вартість на вітчизняні молокопродукти порівняно з іншими країнами набагато більша. Відсутність єдиного державного регламентування рівня торговельних націнок (на окремі види молокопродукції в деяких регіонах України рівень торговельних націнок досягає 100%.
Аналіз тенденцій та перспектив розвитку українського ринку молока та молочних продуктів дозволяє зробити висновок, що ця ринкова ніша одна з найбільш, динамічних та рентабельних, а, отже, і найбільш перспективних. Тому першочергове завдання держави полягає у створенні законодавчої бази, яка б забезпечувала умови для ефективної діяльності молокопереробних підприємств, створення конкурентного середовища у галузі та захист споживачів від неякісної молочної продукції.(11)
Показники
Роки
2006р у % до 2005р
По даним таблиці ми бачимо, що усі показники, які характеризують забезпеченість основними засобами в 2006р зменшилися в порівнянні з попередніми роками. Проектна потужність у 2006р становить 108т/добу вона зменшилася на 13,6% у порівнянні з 2004р, яка тоді становила 125т/добу. Недовиконання проектної потужності ще й пов’язано з тим, що не повністю використовується потужність обладнання ще в 2004р вона, ще становила 75%, а от вже в 2006р вона складає лише 60%. З кожним роком в товаристві зменшується вартість основних засобів. В 2004р вона становила 2610,1 тис. грн., а в 2006р зменшилася на 23,7% до 1993,1 тис. грн.. Така сама ситуація і з оборотними засобами в 2006р їхня вартість склала 185.4 тис. грн. це лише 72,9% у порівнянні з 2004р. Що стосується чисельності працівників то їхня кількість в 2006р дорівнює 127 працівників, у 2005р вона була – 130 чол. ,а у 2004 – 132чол. Як бачимо значних змін у кількості працівників не спостерігається. В результаті зменшення вартості основних засобів зменшилося і її відношення на 1 працівника. В 2006р на 1 працівника припало 15,6 тис.грн основних засобів – це на 21,1% менше ніж у 2004р. Співвідношення між основними та оборотними засобами складає 10,8 воно не змінилося протягом останніх років.
Про ефективність використання виробничих ресурсів свідчить таблиця 2.2
Таблиця 2.2 Ефективність використання виробничих ресурсів
Показники
Роки
Про економічну ефективність використання виробничих ресурсів свідчать наступні групи показників. Одержання на 100грн. основних виробничих фондів та на 1грн. оборотних фондів валової продукції, валового доходу та прибутку. Що стосується першої групи то з кожним роком зменшуються валова продукція та прибуток. Вихід валової продукції на 100грн. основних виробничих фондів у 2006р становить 21,25грн., хоча в 2004р він становив 29,17грн. він зменшився на 27,2%. Вихід прибутку у 2006р. становить 0,35грн. на 100грн. фондів він дуже знизився у порівнянні з минулими роками, ще в 2004р він становив 1,03 а в 2005р 1,38 грн. Аналогічна ситуація спостерігається і в другій групі. У 2006р на 1грн. оборотних засобів одержано 22,84грн. валової продукції хоча цей показник у 2004р становив 29,92грн. він зменшився на 33,7%. Значно зменшився і вихід прибутку на 1грн. оборотних засобів. він становить у 2006р 0,38грн. у 2004р цей показник був – 1,05грн. Крім цих показників на ефективність використання виробничих ресурсів впливають і одержання валової продукції на 1 працівника. У 2004р він ще дорівнював 57,67грн., а у 2006р зменшився до 33,34грн. Аналізуючи дані показники ми бачимо ,що в нашому господарстві дуже неефективно використовують виробничі ресурси.
Таблиця 2.3 Структура виробничих витрат при переробці
Статті витрат
_2005___ р.
___2006_ р.
283,4
282,9
Аналізуючи два останні роки ми бачимо, що найбільш питому вагу у структурі виробничих витрат займають матеріальні витрати – 78,6%. Це пов’язано з тим, що за останні часи значно подорожчала сировина та матеріали. Дуже малий відсоток замає оплата праці. У 2006р він становить 12,5% у порівнянні з минулим роком він незначно зріс на 0,8%. Амортизація залишилася майже не змінною за два останні роки і становить 3,8%. Загалом витрати на виробництво зменшилися на 10%. За рахунок того, що зменшилися усі витрати при переробці.
Наступним кроком дослідження економічної ефективності переробки молока розглянемо показники, які наведені в таблиці 2.4
Таблиця 2.4 Показники економічної ефективності переробки
Показники
Роки
2006р. у % до 2004р.
Аналізуючи вищенаведену таблицю ми бачимо, що по всіх з наведених показників спостерігається їхнє зменшення з кожним роком. Розглянемо окремо кожен з них. Майже вдвічі зменшився обсяг валової продукції ще у 2004р він складав 761,2 тис грн.. а от у 2006р він зменшився на 45% і становить 423,4 тис. грн. В результаті того, що зменшився обсяг валової продукції зменшилася і собівартість виробленої продукції в 2004р становила ще 671,6тис.грн. то у 2006р вона зменшилася до 352,1тис.грн. Наступним показником є прибуток. З таблиці видно, що він значно зменшився на протязі останніх років, ще у 2004р він становив 268тис.грн. а у 2006 зменшився до 70,4тис.грн. З кожним роком зменшується і продуктивність праці у 2006р вона склала 125,2 тис.грн., хоча в 2004р вона була 216,5 тис.грн., тобто вона зменшилася на 42%. Зменшуються також фондоємкість та матеріаловіддача на 44% та 24% у 2006р у порівнянні з минулими відповідно. що стосується таких узагальнюючих показників, як норма прибутку та рівень рентабельності то вони також зменшилися і становлять в 2006р 3,8% та 1,7% відповідно.
Щоб детальніше розглянути економічну ефективність переробки молока в цілому необхідно дослідити результати по кожній з основних вироблюваних продукції в наступній таблиці 2.5
Таблиця 2.5 Реалізація продукції підприємства
Види продукції
Одиниця виміру
Кількість
Виручка від реалізації
Таблиця 2.6 Показники фінансового стану
| Показники | Розрахунок | Сума показника |
| 1. Рівень рентабельності активів, % | Чистий прибуток / сума активів | 1,5 |
| 2. Рівень рентабельності власного капіталу | ЧП/ власний капітал | 2,6 |
| 3. Рівень рентабельності інвестицій | ЧП/ власний капітал+ довгострокові зобов'язання | 2,8 |
| 4. Рівень рентабельності інвестованого капіталу | ЧП/ (ВК + всі види кредитів і позичок) | 3,2 |
Таблиця 2.7 Показники оцінки фінансової стійкості підприємства
| Показатели | Нормативне значення | 2004 | 2005 | 2006 | 2006 у %до 2005 |
| Коефіцієнт незалежності | ³0.5 | 0,32 | 0,39 | 0,36 | 104,9 |
| Коефіцієнт фінансової стабільності | ³0.5 | 0,32 | 0,39 | 0,36 | 96,6 |
| Коефіцієнт залучення власних і залучених джерел | £1 | 0,22 | 0,21 | 0,15 | 68,2 |
| Коефіцієнт маневреності | оптим. = 0,5 | 0,31 | 0,46 | 0,60 | 193,5 |
| Коефіцієнт інвестування власних засобів | ³1 | 0,84 | 0,84 | 1,52 | 175 |
| Коефіцієнт забезпечення запасів власними засобами | оптим. = 1 | 1,39 | 1,25 | 2,5 | 232,5 |
Проаналізувавши дану таблицю ми бачимо, що жоден з показників далеко не дотягує до нормативних.
Державне регулювання галузі
Правові та організаційні основи забезпечення якості та безпеки молока і молочних продуктів для життя та здоров’я населення і довкілля під час їх виробництва, транспортування, переробки, зберігання і реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митної території України регулює ЗУ «Про молоко та молочні продукти» від
Основними засадами державної політики щодо забезпечення якості та безпеки молока і молочних продуктів для життя та здоров’я населення є:
забезпечення внутрішніх потреб держави в молочних продуктах широкого асортименту та нарощування їх експорту;
здійснення контролю за якістю та безпекою молока, молочної сировини і молочних продуктів;
сприяння розвитку інтеграційних процесів між виробником, переробником та реалізатором;
проведення моніторингу ринку молока та молочної продукції;
удосконалення митно-тарифної та цінової політики у частині захисту вітчизняних виробників молока та молочної продукції;
розроблення загальнодержавних програм розвитку селекційно-племінної справи.
Технологічне обладнання, супутні матеріали та транспортні засоби, в яких перевозяться і зберігаються молоко, молочна сировина та молочні продукти, повинні виготовлятися з матеріалів, дозволених центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я для використання за цільовим призначенням і контакту з харчовими продуктами.
Суб’єкти господарювання всіх форм власності (крім особистих селянських господарств, фізичних осіб), які здійснюють виробництво молока, молочної сировини і молочних продуктів, підлягають атестації на відповідність обов’язковим вимогам нормативно-правових актів.
Об’єктами атестації виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів є нормативна документація на продукцію, а також технологічне обладнання, засоби вимірювальної техніки та контролю, випробувальне обладнання.
Дія атестата може бути тимчасово зупинена органом, який його видав, у разі порушення виробником вимог нормативно-правових актів про якість і безпеку молока, молочної сировини та молочних продуктів.
Атестат виробництва молока, молочної сировини і молочної продукції видається відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Атестація виробництва молока, молочної сировини і молочної продукції проводиться один раз на 5 років.
Виробництво та переробка молока, молочної сировини і молочної продукції без атестата виробництва забороняються.
Суб’єкти господарювання — виробники молока, молочної сировини та молочних продуктів мають право:
отримувати від відповідних державних органів у встановленому порядку необхідну інформацію, законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань якості та безпеки продукції, що виробляється;
звертатися за захистом порушених прав до суду відповідно до закону.
Суб’єкти господарювання — виробники молока, молочної сировини та молочних продуктів зобов’язані:
додержувати вимог нормативних документів при виробництві молока, молочної сировини і молочної продукції, а також при їх зберіганні, транспортуванні та реалізації;
забезпечувати додержання вимог санітарних та ветеринарно-санітарних норм і правил, а також за розпорядженнями посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби та державної установи ветеринарної медицини здійснювати протиепідемічні та протиепізоотичні заходи з метою запобігання розповсюдженню захворювань, спільних для людей і тварин;
забезпечувати контроль якості та безпеки продукції;
вести в установленому законодавством порядку документацію, яка підтверджує забезпечення належної якості та безпеки продукції;
надавати необхідну для здійснення державного контролю і нагляду інформацію, документацію, зразки молока, молочної сировини, компонентів рецептури молочних продуктів для проведення лабораторних досліджень у кількості, передбаченій нормативно-правовими актами.
Державна підтримка виробників молока, молочної сировини і молочних продуктів здійснюється виходячи з пріоритетності розвитку молочної галузі агропромислового комплексу, зокрема шляхом фінансування з Державного бюджету України:
програм розвитку селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві, протиепізоотичних заходів, що мають загальнодержавне значення;
дотаційних цін на молоко;
підтримки виробництва продукції дитячого харчування;
підтримки експорту молочних продуктів;
надання пільгових короткострокових і довгострокових кредитних ресурсів;
лізингових послуг щодо придбання обладнання вітчизняного та зарубіжного виробництва для технічного переоснащення і запровадження сучасних технологій виробництва та переробки молока і молочних продуктів суб’єктами господарювання, на яких поширюється дія цього Закону
З метою регулювання ринку молока та молочних продуктів установлюються квоти сільськогосподарським товаровиробникам на обсяги виробництва та продажу молока переробним підприємствам та обсяги поставки молочної продукції до державного матеріального резерву.(1)
Квоти на виробництво молока та поставку молочної продукції до державного резерву в цілому щорічно встановлюються Кабінетом Міністрів України, по областях та підприємствах — центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики за участю галузевих формувань та обласних державних адміністрацій.(15)
ВИСНОВКИ
Розвиток ринкових відносин в Україні вимагає підвищення ефективності господарювання. Проте, можна сказати, що за роки незалежності показники ефективності в країні значно погіршали – зменшились обсяги виробництва, знизилась його рентабельність, різко скоротились інвестиції. Усе це є наслідком занедбання економічної роботи на підприємствах усіх форм власності.
Проаналізувавши діяльність ЗАТ “Бахмачмолококонсерв” можна зробити висновок, що фінансовий стан підприємства є незадовільним. Причинами такого стану, на мою думку стали:
- накопичення невиправданих (понаднормативних) залишків продукції на складах підприємства;
- погіршення показників виробничої діяльності – обсяги, асортимент продукції;
- зниження рентабельності виробництва, а отже підприємство отримує збитки, і як наслідок – зниження суми обігових коштів.
Як видно підприємство є неплатоспроможним, тобто воно не може покрити свої зобов’язання за рахунок власних коштів. Тому важливе значення є розробка рекомендацій для подолання фінансових труднощів.
З метою поліпшення структури обігових коштів можна зменшити залишки непотрібних або надмірних запасів товарно-матеріальних цінностей через їх реалізацію.
Скорочення понаднормативних залишків готової продукції на складі потребує вжиття таких заходів, як прискорення виконання замовлень покупців, вдосконалення оперативного планування виробництва продукції і її відвантаження перегляд ціноутворення.
Доречним і суттєвим джерелом поповнення обігових коштів може бути здавання в оренду виробничих і складських приміщень, виробничих потужностей. Це не змінює структуру капіталу, але дає можливість за рахунок вільних потужностей одержати додаткові кошти на розрахунковий рахунок.
Важливе значення має поліпшення ефективності роботи підприємства –підвищення рентабельності та якості продукції, впровадження нової техніки і технології.
Слід зосередити увагу на виробництві тієї продукції, яка користується найбільшим попитом. Також підприємство повинно не зупиняти пошуки нових покупців і замовників, ринків збуту продукції.
Прийняття парламентом України відповідних законодавчих актів дасть можливість створити необхідні економічні умови для швидкого економічного розвитку галузей народного господарства і забезпечення споживача товарами власного виробництва з високими якісними показниками і можливостями вийти на зовнішній ринок. Для виходу на міжнародний ринок із продукцією необхідно створити однакові умови для вітчизняних підприємств із підприємствами, які виготовляють ідентичну продукцію за кордоном. Це буде справжня чесна конкурентна боротьба між товаровиробниками.
Крім цього молокопереробні підприємства регулюють: Наказ 24.03.2006 № 144 «Про затвердження Заходів щодо розвитку м’ясного та молочного тваринництва», Державні санітарні правила молокопереробних підприємств.
Слід зазначити, що в останні роки значно знизилася роль держави в оновленні матеріально-технічної бази галузі, зменшена підтримка не тільки на безповоротній основі, а й на поворотній, у вигляді інвестиційних кредитів.
Використана література
1. Закон України «Про молоко та молочні продукти», Відомості ВРУ, 2004р.
2. Наказ 24.03.2006 № 144 «Про затвердження Заходів щодо розвитку м’ясного та молочного тваринництва».
3. Державні санітарні правила молокопереробних підприємств// Агро компас. – 1999. - № 12. – с.8.
4. Алексійчук В.М., Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва, - К.:ІАЕ, 1999. – 532 ст.
5. Москаленко А.М., Економіка АПК,- Навчальний посібник.: Чернігів КН Чернігівські береги, 2005. – 154ст.
6. Березівський П.С., Системи технологій, - Навчальний посібник.:КНЕУ, 2006.- 287ст.
7. Іваненко Ф. В., Технологія зберігання і переробки сільськогосподарської продукції. – К.:КНЕУ, 2005. – 221ст.
8. Дерій В.А., Рожелюк В.М. Організаційно-технологічні особливості молокопереробного виробництва та облік витрат// Економіка АПК. – 2000. – №1. – с. 61-68.
9. Єресько Г. В. переробка молока та мяса//вісник аграрної науки. – 2000. – №3-4. – 165-167ст.
10. Зимовець В.М. Економічні проблеми розвитку виробництва та ринку молокопродуктового підкомплексу// Економіка АПК. – 2002. – №5. – с. 126-128.
11. Котков В.П. Основні методологічні положення розробки моделі розвитку регіонального молокопродуктового підкомплексу// Економіка АПК. – 2000. – №5. – с. 11-15.
12. Котков В.П. Формування цінового механізму в інтегрованому молокопродуктовому виробництві//Економіка АПК. – 2000. – №1. – с. 69-72.
13. Мостенська Т.Л. Проблеми розвитку молочного виробництва в Україні// Економіка АПК. – 2001. – №6. – с. 40-45.
14. Савицька В.Г. Молоко і молокопродукти у споживчому балансі населення України// Економіка АПК. – 1999. – №12. – с. 39-44.
15. Юрченко К.Г. Стан та перспективи розвитку молокопереробної промисловості України// Економіка АПК. – 2002. – №10. – с. 55-56.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ
Дата: 2019-05-28, просмотров: 226.
