Будь–яка сфера людської діяльності потребує інформаційного забезпечення. Жодне виважене рішення в науці, політиці, економіці чи в комерційній діяльності не можна приймати без належного інформаційного забезпечення. Тому кожна людина, в якій сфері вона б не працювала, послуговується документною інформацією, і має володіти основами її пошуку, аналізу, використання [18, с. 281].

Споживачем інформації може бути будь-яка людина або колектив, що потребує інформації, відібраної з масиву документних джерел і опрацьованої відповідно до інформаційної потреби. Іншими словами, споживач потребує документної, тобто зафіксованої на матеріальному носії, документографічної інформації, об’єктом якої є документ, його частина чи сукупність документів, що описують будь-який документ (документи); фактографічної інформації, що характеризує певний факт, подію чи їхню сукупність; концептографічної інформації, що характеризує певні ідеї, думки, концепції, погляди, уявлення; бібліографічної інформації, що містить відомості про документ ( про його частину чи документний потік, документний масив, ресурс, фонд). Таку інформацію створюють для інформування споживача про існування документа, його внутрішні (змістовні) та зовнішні (формальні) ознаки і властивості, для орієнтування в документному потоці, масиві, ресурсі, фонді. Цю інформацію може бути подано в будь-якій формі (усній, рукописній, друкованій, електронній тощо) як каталоги і картотеки, бібілографічні посібники, огляди і дайжести, а також як частини інших документів і т. д. Отже, йдеться про інформацію, яка є результатом наукової обробки первинних документів і має риси інформаційно-аналітичного дослідження.

Цільове призначення інформаційного документа визначається метою, яку ставить перед собою споживач. Інформаційні потреби споживача для вирішення конкретних завдань можуть бути різними:

—скласти уявлення про зміст первинних документів з теми (проблеми), яка його цікавить, з метою відбору цінних джерел для вивчення;

—оцінити стан і шляхи розвитку певної галузі науки або практичної діяльності з метою визначення значущості завдання, що вирішується, в колі інших проблем;

—використати в здійснюваній роботі новітні досягнення своєї та інших галузей науки, техніки, культури, мистецтва з метою підвищення ефективності створюваної технології, методики, моделі тощо;

—привернути увагу до проблеми, що вивчається, з метою показу позитивних і негативних сторін здійснюваних досліджень;

—оцінити інформаційну ситуацію в конкретній галузі науки з метою визначення найперспективніших напрямів вирішення поставлених завдань;

—визначити досягнутий рівень розвитку конкретної галузі науки і техніки й порівняти з ним рівень виконаної роботи;

—встановити наукову значимість теорій, концепцій, гіпотез, практичних рішень з метою використання їх у вирішенні конкретного завдання;

—виявити тенденції розвитку базової і суміжних галузей науки, техніки, економіки, управління, культури і визначити оптимальні показники соціальної, економічної, технологічної ефективності запропонованих рішень.

Рівень згорнутої інформації визначають за характером інформаційної потреби споживача і вимірюють відношенням обсягу інформаційного документа до загального обсягу розглянутих першоджерел. На рівень узагальнення впливають також такі чинники: широта тематичних інтересів споживачів, на які розрахований вторинний документ; щільність потоку документної інформації; час, який споживач може виділити для виявлення та вивчення інформації. Відповідно до інформаційного запиту (потреби) споживача визначають зміст, рівень згортання, характер вторинної інформації, форму її подання, види інформаційних документів, часткову методику створення їх.

До сфери наукової обробки документів входить систематичне визначення кола питань, що виникають у процесі базової (професійної) діяльності споживача. Тому завданням референтів-аналітиків є виявлення, відбір, аналітико-синтетична обробка документної інформації та підготовка на цій основі інформаційних документів. Її результат є не просто аналіз і згортання первинної інформації, а перетворення її на інформаційний засіб базової діяльності споживача інформації [18, с. 284].

Результати інформаційно-аналітичної діяльності, засоби для їх створення та процеси підготовки інформаційних документів об’єднує поняття “інформаційно-аналітичні дослідження”. Такі дослідження обумовлюють необхідність систематичного виявлення проблемних ситуацій базової діяльності споживача (чи проблемних питань галузі в цілому), що потребують розв’язання та підготовку інформаційних документів, які є підґрунтям для прийняття управлінських рішень.

Створення інформаційної продукції у сфері бібліографічної та науково-інформаційної діяльності потребує лише згортання первинної інформації з вихідних документів на рівень вторинно-документальної інформації. Тому для забезпечення споживачів інформацією достатньо створювати згорнуту інформаційну модель окремого документа (інформаційний реферат, анотація, бібліографічний опис, опис ключовими словами) або згорнуту інформаційну модель певного масиву документів (реферативний журнал, бібліографічний посібник). Такі інформаційні документи вимагають повноти, змістовності, об’єктивності, стислості та зрозумілості перетворення інформації. Головним принципом створення таких інформаційних документів є збереження семантичної адекватності інформації незалежно від її формальних перетворень. Зауваження та оцінка перетворюваних вихідних документів, зроблені від імені інформаційного посередника, виносяться у так звану область приміток. Це забезпечує об’єктивність передачі інформації, робить неможливим її перекручування та інтерпретацію з боку створювача вторинного документа. Що відносно системи “Документ — споживач” у зазначеному випадку переважає вплив елемента “Документ”, який обумовлює зміст вторинного документа та певним чином впливає на форму вторинного документа.

Інформаційно-аналітичні дослідження потребують пошуку й опрацювання не окремих документів, а вихідної інформації, що відповідає інформаційним потребам споживача. Тому для інформаційних документів, які створюються як результат інформаційно-аналітичних досліджень, основна мета полягає в створенні інформаційної моделі проблеми (теми запиту споживача інформації). Такі завдання виконують інформаційні документи з оглядовою інформацією. Огляд як інформаційний твір є не тільки узагальнюючою характеристикою вихідних джерел, а й надає висновки та рекомендації для розв’язання проблеми. Як інформаційна основа прийняття управлінських рішень і результат інформаційно-аналітичної роботи, огляд широко застосовується в економічній та політичній сферах. Існує багато різновидів інформаційних документів, створених за методикою огляду. До них можна віднести оглядові довідки, інформаційні довідки, інформаційні звіти, дайджести та ін. Названі інформаційні документи з наявністю прогнозу розвитку проблемної ситуації є засобом інформаційного управління. Таким чином, для забезпечення споживачів необхідною інформацією створюються оглядово-аналітичні документи, вихідні джерела яких є лише засобом виявлення та перетворення первинної інформації.

Провідним принципом підготовки таких інформаційних документів є необхідність надання згорнутої інформації, відповідної до теми запиту споживача, але достатньої для її використання без додаткового звертання до опрацьованих вихідних матеріалів. Безпосередня функція таких документів — це орієнтація в інформації з сутності проблеми. Допомога в орієнтації серед масиву первинних документів, можливість розгортання створеної інформації забезпечується за допомогою списка опрацьованих джерел. Проте це завдання є лише опосередкованою (похідною) функцією для інформаційно-аналітичних документів.

Для створення інформаційних документів такого напряму є можливість провести самостійне соціологічне, статистичне, маркетингове дослідження. У такому випадку результати проведеного дослідження будуть документально оформлені. Наявність у цих документах “вивідного знання” у вигляді висновків, рекомендацій, прогнозів є визначальною умовою опрацювання інформації. Тому в процесах інформаційно-аналітичної діяльності широко використовуються методи критичної оцінки інформації.

Для інформаційно-аналітичної діяльності необхідність інформаційно-аналітичних досліджень обумовлена не тільки наявністю інформаційних бар’єрів, які перешкоджають одержанню потрібної інформації, а й дефіцитом часу в діяльності споживача інформації. Дефіцит часу суб’єктів управління як споживачів інформації потребує перекладання на спеціальну інформаційну службу завдань постійного слідкування за інформацією з визначених інформаційних потреб, витягу необхідних інформативних фрагментів з усього масиву інформації, аналітико-синтетичного перетворення вихідної інформації у відповідності до потреб споживача. Виконання цих завдань створює систему інформаційного забезпечення споживачів інформації.

Таким чином, визначальним фактором опрацювання інформації для інформаційно-аналітичних документів є споживач інформації.

Початковий етап дослідницької роботи співпадає з процесами інформаційної діяльності: виявлення, збирання інформації, згортання (переробка) виявленої інформації. Далі процеси науково-дослідницької та інформаційної діяльності розмежовуються, бо на подальше опрацювання вихідної інформації все більший вплив має мета діяльності, що згодом подається як результат роботи [23, с. 15].

Інформаційні документи допомагають зорієнтуватися не лише в потоці первинних документів, а й у змісті проблеми в цілому.

Цільове призначення інформаційного документа визначається рішенням, яке споживач має прийняти на його основі. У зв’язку з цим інформаційні потреби для вирішення конкретних завдань можуть бути різноманітними, зокрема:

· отримати уявлення про зміст первинних документів з певної проблеми з метою відбору цінних джерел для поглибленого вивчення;

· оцінити стан і шляхи розвитку відповідної галузі науки і техніки з метою визначення місця проблеми, яка вирішується, поміж інших проблем;

· використати новітні досягнення своєї й інших галузей науки і техніки з метою підвищення ефективності створюваної техніки і технології;

· звернути увагу на проблему, яку вивчають з метою показу позитивних і негативних сторін досліджень, що проводяться;

· оцінити інформаційну ситуацію в конкретній галузі науки з метою визначення найперспективніших рішень поставленого завдання;

· визначити досягнутий рівень розвитку конкретної галузі науки і техніки й порівняти з ним рівень виконаної роботи;

· встановити наукову значущість ідей, теорій, концепцій, гіпотез, практичних рішень з метою використання їх у вирішенні конкретного завдання;

· виявити тенденції розвитку основної і суміжних галузей науки і техніки та встановити оптимальні технічні й економічні показники нових об’єктів, які створюють.

Інформаційні документи неопубліковані і опубліковані видають бібліотеки, органи НТІ, центри інформаційного аналізу, видавництва та інші організації. Це значно полегшує орієнтування фахівців, учених, інформаційних фахівців у потоці первинних документів [18, с. 382].

Закономірні процеси переробки інформації лежать в основі і сучасних сервісних послуг посередницьких інформаційних структур, що займаються процесами аналізу, синтезу, оцінки наукової інформації. Частка інтелектуальної праці в інформаційних продуктах і послугах невпинно зростає: інформаційний пошук у спеціалізованих БД, складання досьє, дайжестів, аналітичних інформаційних досліджень і експертиз потребує кваліфікованої діяльності референтів, експертів, аналітиків.

Створення складноструктурованих, багатофункціональних інформаційних систем, що вміщують декілька рівнів інформаційних документів (смисли, фрагменти текстів, повні тексти документів, бібліографічні дані про них) – є провідним напрямом розвитку БД [10, с. 20].

Науково-аналітична діяльність відіграє важливу роль в інформаційному забезпеченні влади, народного господарства, науки. Науково-аналітичні огляди, дозволяють представити споживачам у найбільш концентрованому вигляді аналітичну проблемно-концептуальну інформацію , що синтезує дані, опубліковані в розрізнених джерелах. Обгрунтування та прийняття рішень неможливе без використання аналітичної інформації [28, с. 21].

Інформаційно-аналітичні дослідження потребують пошуку й опрацювання не окремих документів, а вихідної інформації, що відповідає інформаційним потребам споживача. Тому, визначальним фактором опрацювання інформації для інформаційно-аналітичних документів є споживач інформації. Інформаційно-аналітична діяльність використовує методику та результати роботи таких видів інформаційної діяльності, як бібліографічна діяльність і науково-інформаційна діяльність. Інформаційна діяльність впливає як на формування методики інформаційно-аналітичної діяльності, так і на науково-дослідницьку діяльність. Існує багато різновидів інформаційних документів, створених за методикою інформаційно-аналітичної діяльності, які мають можливість задовільнити запити споживачів різної інформації.

Є спеціальні інформаційні установи, які утворюють систему інформаційного забезпечення споживача документною інформацією універсального, галузевого, проблемно-тематичного змісту [24, с. 15].

У структурі інформаційної діяльності досить чітко окреслився такий напрям, як інформаційно-аналітична діяльність. Мета названого напряму діяльності – інформаційне забезпечення управлінських рішень і створення системи інформаційного забезпечення базової діяльності споживача інформації.

Результати інформаційно – аналітичної діяльності, засоби для їх створення та процеси підготовки інформаційних документів об’єднує поняття “інформаційно-аналітичного дослідження”. Такі дослідження обумовлюють необхідність систематичного виявлення проблемних ситуацій базової діяльності споживача ( чи проблемних питань галузі в цілому), що потребують розв’язання та підготовку інформаційних документів, які є підгрунтям для прийняття управлінських рішень [25, с. 14].

Розділ 3 . Інформаційно-документне забезпечення органів влади (на прикладі міської ради м. Кузнецовська)