Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Більшість операцій, що здійснюються на підприємстві, пов'язані з рухом грошових коштів, проведенням розрахунків між підприємствами. Особливо це стосується готівки, яка має здатність швидко обертатись, у зв'язку з чим ступінь ризику розкрадань є дуже високим. Тому аудит операцій з рухом грошових коштів є дуже важливим. Метою аудиту операцій з коштами на підприємстві ВАТ "Херсонські комбайни" є встановлення достовірності даних відносно наявності та руху грошових коштів, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку грошових коштів і розрахунків у відповідності до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб'єкта [24].
Предметом аудиту операцій з грошовими коштами є господарські процеси та операції, пов'язані з рухом грошових коштів та інших активів, а також відносини, що виникають при цьому в середині підприємства і за його межами.
Виходячи з цілей, які необхідно досягти аудитору під час проведення дослідження операцій з коштами на підприємстві ВАТ "Херсонські комбайни" формуються об'єкт аудиту (рис. 3.1).
Джерелами інформації для аудиту грошових коштів є:
1.Первинні документи з обліку грошових коштів (табл.3.1).
2.Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів (табл.3.2).
З. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація.
4.Головна книга.
5.Звітність (табл.3.2).
Аудит операцій з коштами на підприємстві ВАТ "Херсонські комбайни" слід розпочинати з інвентаризації готівки каси, коштів на рахунках в банку. Це дає можливість виявити недостачі або лишки грошових коштів та виявити правопорушення.
Об'єктами інвентаризації є:
- готівка (національна гривня та іноземна валюта),
- цінні папери (акції, облігації, депозитні сертифікати),
- грошові документи (векселі, лімітовані чекові книжки, акредитиви, талони на паливно-мастильні матеріали тощо),
- бланки суворого обліку (акції та облігації власної емісії, санаторно-курортні путівки, незаплановані бланки векселів),
- залишки по рахунках в банку (по виписках банку).
Таблиця 3.1
Документування операцій з грошовими коштами
| № | Форма документу | Первинні документи | Призначення документу | ||||
| з/п | |||||||
| 1 | КО-1 | Прибутковий касовий ордер (ПКО) | Надходження готівки в касу | ||||
| 2 | КО-2 | Видатковий касовий ордер (ВКО) | Видача готівки з каси | ||||
| 3 | КО-3 | Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів | Для реєстрів в бухгалтерії ПКО, ВКО, чи документів, що їх замінюють | ||||
| 4 | КО-4 | Касова книга | Для обліку касиром операцій з готівкою | ||||
| 5 | КО-5 | Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей | Для обліку руху коштів в касі | ||||
| 6 |
| Грошовий чек | Для одержання готівки з рахунку в банку | ||||
| 7 | П-53 | Платіжна відомість | Виплата грошових коштів з каси декільком особам | ||||
| 8 | П-49 | Розрахунково-платіжна відомість | Розрахунок виплат по заробітній платі і її виплата з каси | ||||
| 9 |
| Платіжне доручення | Письмове доручення банку, який обслуговує підприємство, на перерахування певної суми коштів з поточного рахунку в банку на рахунок постачальника | ||||
| 10 |
| Виписка банку | Видається банком підприємству і відображає рух грошових коштів на поточному рахунку підприємства | ||||
Інвентаризація касової готівки проводиться комісією в складі аудитора, головного бухгалтера і касира підприємства ВАТ "Херсонські комбайни". Під час інвентаризації встановлюється фактична наявність грошових коштів, поштових марок, розрахункових чекових книжок та інших грошових документів, цінних паперів [13].
До початку вивчення касових документів слід визначити, чи укладений договір про матеріальну відповідальність керівника підприємства з працівниками, які відповідають за ведення касових операцій.
Потім касир зобов'язаний скласти звіт касира який передається аудитору разом з письмовою розпискою про відсутність у касі грошей і грошових документів, які належать особисто касиру, стороннім організаціям або особам.
Перевірка наявності грошових коштів та інших грошових активів в касі, здійснюється шляхом перерахунку касиром в присутності контролера і головного бухгалтера або іншого члена комісії. Результати підрахунку перевіряє аудитор. Готівка в опечатаних банком пачках розпечатується і теж перераховується.
Таблиця 3.2
Відображення грошових коштів у регістрах обліку та звітності
| Шифр та назва рахунку | Регістри обліку | Номер рядка в Балансі (ф. №1) | Номер рядка в Примітках до фінансової звітності |
| 30 "Каса" 31 "Рахунки в банках" 33 "Інші рахунки" | Журнал 1, Відомість 1 | 2зо, 240 | 640 650, 660 670, 680 |
За наявності великої кількості купюр складається опис, в якому зазначається номінал купюр, їх кількість і сума. Опис підписується всіма членами інвентаризаційної комісії.
Під час перевірки фактичної наявності грошових документів встановлюється сума, автентичність кожного документу і правильність його оформлення. Перевірка здійснюється за окремими видами документів із зазначенням в інвентаризаційному описі назви номера, серії купюри і загальної суми.
Залишок пред'явленої готівки та цінних паперів комісія порівнює із залишками по касовій книзі на момент інвентаризації. Результати якого заносяться до інвентаризаційного опису [38].
За наявності на підприємстві ВАТ "Херсонські комбайни" кількох структурних підрозділів (крамниці, кафе, їдальні, пункту надання послуг тощо) інвентаризація готівки проводиться в кожній касі або кожної підзвітної особи, яка займається збором виручки або виплатою заробітної плати.
В період інвентаризації в касі можуть перебувати частково оплачені (не закриті) платіжні відомості на виплату заробітної плати, пенсій, допомог, а також різного роду розписки на видачу грошей в тимчасове користування. Суми, частково виплачені за такими платіжними відомостями, дозволено заносити до акту інвентаризації із певним застереженням. Розписки, неправильно оформлені довіреності, документи на видачу коштів з каси, на яких немає розписки отримувача, до заліку не приймаються, а видані за ними суми вважаються недостачею.
Виявлена в касі готівка, не виправдана прибутковими документами, вважається лишком каси і зараховується в доход підприємства.
Інвентаризацій грошових коштів на рахунках в банку здійснюється методом звірки залишків, які обліковуються на рахунках в бухгалтери, із залишками в банківських виписках.
Розбіжності, виявлені інвентаризацією оформлюються актом. У випадку необхідності достовірність виписок встановлюють зустрічною перевіркою з банківськими установами.
При інвентаризації не повинні залишатися поза увагою банківські операції, не підтверджені відповідними документами. Незалежно від наявності відповідного запису в банківській виписці необхідно з'ясувати причину відсутності документів і у випадку необхідності звернутись до банку за роз'ясненнями по даній операції.
Перш ніж почати вивчати касові операції, аудитор має уважно вивчити нормативні документи, що регламентують порядок ведення касових операцій, збереження готівки в касі, та ознайомитися зі списком осіб, що несуть відповідальність за порушення цього порядку.
Після перевірки фактичної наявності коштів, заборгованості та інших активів аудитор розпочинає документальну перевірку. При перевірці касових операцій з'ясовується:
- наявність встановленого ліміту залишку каси;
- повнота оприбуткування готівки;
- забезпечення щоденною дотримання встановлених банком лімітів залишків готівки у касі, строків та порядку здачі грошової виручки, своєчасність повернення в банк не виплачених у встановлений термін сум заробітної плати, допомоги, стипендій, винагород та інших сум;
- правильність витрачання готівки з виручки та готівки, отриманої в банку, враховуючи, що підприємства та індивідуальні підприємці не мають права й використовувати на інші цілі, крім вказаних в чеку при отриманні грошей;
- правильність ведення касової книги, своєчасність і повнота обліку в ній надходжень та видачі готівки, правильність оформлення касиром касових ордерів.
Під час перевірки касових операцій на підприємстві ВАТ "Херсонські комбайни" обов'язково вивчаються матеріали попереднього аудиту, акти раптових інвентаризацій касової готівки та грошових цінностей, акти передачу касової готівки на період відпустки касира та наявність наказу по підприємству. При перевірці також слід встановити коло посадових осіб, які мають право підписувати касові документи [24].
Аудитору слід звертати увагу на умови збереження грошових коштів: забезпечення обладнання каси пожежною та охоронною сигналізаціями, сейфами й вогнетривкими шафами, дотримання умов транспортування готівки з банку до підприємства.
Вивчення касових операцій рекомендується проводити в такій послідовності.
Перевірка дотримання касової дисципліни. При перевірці касової дисципліни слід сконцентрувати увагу на виявленні випадків використання коштів не за цільовим призначенням із сум, що отримані на виплату заробітної плати, використання касової виручки понад встановлені норми або на виплату заробітної плати, якщо у підприємства є податкова заборгованість, на своєчасність повернення до банку невикористаних коштів. Для цього аудитору слід перевірити:
- наявність наказу про призначення касира;
- наявність укладеного з касиром договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;
- наявність доведеного банком ліміту залишку готівки в касі;
- правильність складання заявки-розрахунку ліміту залишку готівки;
- наявність дозволу банку на витрачання коштів на виплату зарплати та інші потреби з виручки;
- дотримання встановлених граничних норм використання готівки;
- забезпечення збереженості грошових коштів в касі, а також при доставці їх з банку і здачі в банк;
- визначити терміни здачі звітів касирів та перевірити їх дотримання (своєчасне подання звітів дозволяє контролювати рух готівки, залишки грошових коштів в касі, а також правильність оформлення первинних документів);
- чи проводяться інвентаризації касової готівки, чи створена на підприємстві комісія по проведенню таких інвентаризацій каси і чи виконує вона свої обов'язки.
Особливу увагу слід звернути на дотримання ліміту залишку готівки в касі, яке перевіряють шляхом порівняння встановленого ліміту з фактичними залишками готівкових грошей по касовій книзі і в натурі. Суму оборотів по касі перевіряють по журналу № 1 (витрати грошових коштів) та відомості 1.1 (надходження готівки в касу), звіряючи при цьому одночасно залишки на початок та кінець місяця по відомості 1.1 та журналом № 1 з даними касової книги.
Перевірка записів в касовій книзі і в звітах касира. Перевірку здійснюють наступними прийомами і способами:
- перевіряють дотримання порядку ведення записів в касовій книзі.
Записи в касову книгу повинні проводитися касиром одразу після отримання або видачі грошей по кожному ордеру або іншому документу, який його замінює. Щоденно, в кінці робочого дня, касир повинен підраховувати підсумки операцій за день, виводити залишок грошей в касі на наступне число і передавати до бухгалтери в якості звіту касира другий відривний лист з прибутковими і видатковими документами під розписку в касовій книзі. Виправлення в касовій книзі не допускаються. Зроблені виправлення повинні бути засвідчені підписами касира, а також головного бухгалтера підприємства або особи, яка його замінює [13].
- перевіряють відповідність записів в касовій книзі записам у звіті касира. Звіт касира є відривним листком касової книги, записи якої копіюються із записами у звіті касира. Тому записи в звіті і касовій книзі повинні збігатись.
- перевіряють шляхом пунктирування наявність первинних документів, відображених в касовому звіті. В процесі перевірки слід впевнитися в документальній обґрунтованості записів в касовій книзі, які повинні підтверджуватись правильно оформленими прибутковими і видатковими касовими ордерами або документами, які їх замінюють.
- перевіряють правильність підрахунків підсумків операцій за день у касовій книзі і переносів сум з однієї сторінки касової книги на іншу. Така перевірка необхідна тому, що в практиці трапляються випадки помилкового або навмисного перекручування в підсумках та їх переносах, які не дають правильних результатів інвентаризації касової готівки, а іноді за цим приховується привласнення грошей.
Перевірка правильності оформлення прибуткових і видаткових касових документів проводиться в декілька етапів:
- перевірка прибуткових та видаткових документів, доданих до звіту касира за формою і суттю відображених у них операцій. Таку перевірку контролер проводить в усіх випадках і особливо тоді, коли документ має недоброякісний зовнішній вигляд або контролеру відомо, що до звітів касира додані фальшиві (підроблені) документи. Правильність кожної касової операції, якщо вона викликає сумнів, можна перевірити за іншими документами, в яких вона повинна була знайти відображення. Адже одна і та ж операція обов'язково відображається не в одному, а в кількох документах.
На практиці трапляються випадки подвійного і кількаразового списання окремих сум по касі на підставі одного документа, який послідовно додається до видаткових касових ордерів, а потім знову вилучається, або вилученого з архіву. Такі зловживання виявляють різними способами. Один з них - ретельна перевірка первинних документів, зазначених у видаткових ордерах. Особливу увагу аудитори повинні привертати виправлення дат, номерів та заголовків відомостей. Другий спосіб полягає у звірці даних синтетичного та аналітичного обліку, третій - у взаємній перевірці документів.
Основними способами за допомогою яких аудитор перевіряє правильність і обґрунтованість грошових операцій, є:
- взаємоперевірка однотипних записів у документах банку і підприємства;
- звірка однотипних записів які відображають одну і ту саму операцію в різних документах і облікових регістрах, що знаходяться на підприємстві;
- арифметична перевірка касових документів. Це клопітка робота, але її потрібно виконувати у всіх випадках. Особливо ретельно слід перевіряти підсумки в розрахунково-платіжних відомостях;
- перевірка дотримання правил оформлення касових документів. В первинних документах з обліку касових операцій (прибуткових і видаткових касових ордерах платіжних відомостях) повинні бути вказані номери документів, дати, підписи касира, а також наступні обов'язкові реквізити: найменування, дата складання, зміст господарської операції, особисті підписи посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції.
Перевіряючи правильність оформлення документів за яким здійснювались касові операції, також необхідно звернути увагу, чи не проводились підчистка та виправлення в цих документах і чи є на платіжних відомостях підписи на виплату грошей, а в самих відомостях - підписи осіб, які їх отримали, чи є доручення, або наявність неправильно оформленого доручення на виплату коштів і третій особі (на видатковому касовому ордері вказуються найменування, номер, дата і місце видачі документа, що засвідчує особу фактичного одержувача грошей). Достовірність підписів одержувачів грошей у касі перевіряють, шляхом порівняння їх підписів з підписами на інших документах.
Необхідно звернути увагу не тільки на зміст касової операції, що особливо важливо, але й на колір паперу касових документів, одноманітність письма, зрозумілість підпису, наявність штампів, що засвідчують погашення документів. Підсумкові дані в документах порівнюють з журналом по рахунку "Каса" та відомості 1.1.
Слід також встановити чи є факти підписання видаткових касових документів тільки одним керівником або головним бухгалтером; чи є випадки підписування керівником і головним бухгалтером не заповнених чеків і видачі їх касиру для самостійного заповнення при отриманні коштів в банку; чи зберігаються чекові книжки у головного бухгалтера в сейфі або порушуючи чинне законодавство - у касира (якщо ці посади не суміщені).
Перевірка повноти і своєчасності оприбуткування коштів. Практика перевірок має чимало прикладів того, що отримані у банку гроші не всі оприбутковуються по касі або оприбутковуються несвоєчасно. Тому слід звіряти залишки по касовій книзі із записами по виписках банківських рахунків [24].
Перевірка повноти і своєчасності оприбуткування готівки по касі здійснюється шляхом:
> зіставлення прибуткових касових ордерів на отримання готівки з банку із записами у касовій книзі та з корінцями чеків у чекових книжках за всіма відкритими у банках рахунками, у тому числі й по валютних коштах, облік яких має вестися окремо, а також із відповідними записами у виписках із банку. Перевірка проводиться за сумами та датами отримання грошей у кореспонденції з рахунками 311,312, 333, 334;
> зіставлення сум і дат на оприбуткування виручки в прибуткових касових ордерах із датами й сумами, проставленими на документах на реалізацію продукції за готівку, основних засобів та інших запасів (за даними складу, крамниці, цеху) в кореспонденції з рахунками 70, 71 та ін.;
> зіставлення сум і дат у прибуткових касових документах і касовій книзі з первинними документами на сплату комунальних послуг та документами про надходження від об'єктів соціальної сфери, підприємств побутового обслуговування і громадського харчування, підсобних господарств, що знаходяться на балансі підприємства, у кореспонденції з рахунком 23;
> зіставлення сум і дат у прибуткових касових ордерах з первинними документами про надання послуг автотранспортом, ремонтними бригадами, інструментальним господарством тощо в кореспонденції з рахунком 703;
> зіставлення сум і дат у прибуткових касових ордерах із первинними документами про надані послуги чи відпущені запаси стороннім підприємствам.
Перевірка законності списання коштів у видаток по касі. При цьому аудитору необхідно проаналізувати рух грошової готівки, виявити розбіжності між сумами фактично здійснених оплат в погашення дебіторської заборгованості та сумами, які зараховані в касу, а також проконтролювати своєчасність здачі виручки в банк та виявити випадки й витрачання на різні цілі. Списання грошових коштів необхідно перевірити за документами, доданими до звітів касира наступним чином.
> зіставити записи у касовій книзі й звіті касира з доданими видатковими касовими документами (видаткові касові ордери, платіжні відомості на виплату заробітної плати, допоміг, лікарняних, відпускних, відомості на виплату підзвітних сум, депонованої заробітної плати);
> зіставити суми і дати у касовій книзі, звіті касира, видаткових касових ордерах із доданими відомостями на виплату заробітної плати, відпускних, депонованої зарплати, лікарняних, а також з особовими рахунками з нарахування зарплати або розрахунково-платіжними відомостями, лікарняними листками, журналом обліку депонованих сум, заявами та іншими документами з підписами осіб, які отримали кошти для перевірки їх ідентичності.
Як свідчить практика, найбільшу кількість зловживань (включення до відомостей підставних осіб, завищення підсумкових сум до видачі тощо) виявляють з оплати праці, особливо депонованої заробітної плати, тому увагу слід звернути на своєчасність депонування сум, які були не виплачені.
Перевірка відповідності сум в облікових регістрах, проводиться наступним чином:
> звірка сум, що відображені у відомості № 1.1 і журналі № 1 по дебету рахунку зо з даними та відповідних регістрів з поточними рахунками у банках, у тому числі валютних;
> звірка підсумкових сум кореспондуючих рахунків відомості № 1.1, а також загального обороту по журналу № 1 із даними Головної книги;
> звірка відповідності сальдових залишків по рахунку зо із даними Головної книги та відповідними рядками звітності [38].
Вивчення банківських операцій на підприємстві ВАТ "Херсонські комбайни" розпочинається із з'ясування аудитором питання, які рахунки відкрито підприємству в обслуговуючих установах банку. Кожному підприємству для зберігання коштів відкривають поточний рахунок, на який надходить виручка від реалізації продукції, ведення робіт і надання послуг, здійснюються розрахунки за виконані роботи, оплата товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг. Крім поточного рахунку; підприємства можуть мати й інші рахунки в банках: валютний, лімітованої чекової книжки, акредитивний тощо.
Незалежно від того, якими рахунками в банку користується підприємство, аудит операцій, проведених по них на основі виписок банку та доданих до них документів, доцільно здійснювати в такій послідовності.
Перевірка наявності виписок з кожного банківського рахунку і ланцюжок перехідних залишків у них. Контролери повинні впевнитись, що в бухгалтерії є в наявності всі виписки банку і за всіма рахунками. Разом з цим потрібно перевірити їх вірогідність.
Щоб впевнитись в наявності всіх виписок, необхідно звертати увагу не тільки на нумерацію сторінок, але й на дати. Виписки банку за кожним рахунком окремо слід підібрати за всі робочі дні, в які проводилися операції. Неробочі дні можна визначити за календарем, а дні, в які операції не проводились - за послідовністю залишку.
Вхідні й вихідні залишки слід звіряти не лише за виписками, а й за датами здійснення попередніх операцій. Це дає змогу виявити знищені банківські виписки за конкретний день.
Перевірка якості і достовірності виписок банку, а також: наявність додатків до них. Виписка банку повинна бути без помарок, підчисток і необґрунтованих виправлень.
При вивченні операцій за рахунками в установі банку перевіряється наявність та достовірність виписок банку за кожним їх рахунком, наявності штампів і підписів працівників установ банків і відповідності зазначених у них даних даним бухгалтерського обліку - Головної книги. При цьому виписки добираються за хронологічною послідовністю для того, щоб перевірити, чи правильно перенесені залишки з попередньої до наступної.
Аудитор перевіряє також наявність усіх додатків та виписок, що засвідчують здійснення тієї чи іншої операції і платіжних доручень, платіжних вимог, заяв на акредитив. У тому разі, якщо не вистачає якихось додатків або якщо у виписках є помарки та виправлення, аудитор бере в банку копії таких документів.
Зустрічаються випадки, коли службові особи, одержуючи готівку з банку, не здають її повністю або частково у касу підприємства ВАТ "Херсонські комбайни". Такі зловживання приховуються різними шляхами: в одних випадках не заповнюють корінці чеків, а банківські виписки знищують; в інших - на корінцях чеків зазначають меншу суму, ніж одержано насправді, а у виписках банку роблять відповідні зміни. Викрити такі зловживання можна, одержавши в банку справжню виписку і порівнявши її дані з оприбуткованими сумами в касовій книзі і звіті касира. Особливу увагу слід звернути на заповнення реквізитів документів.
Аудитор повинен також звіряти номери корінців грошових чеків з банківськими виписками, пам'ятаючи про те, що три останні цифри номера чека заносяться до виписки, а потім звіряти одержання і повноту оприбуткування коштів за касовою книгою. Якщо у банківській виписці відсутній номер корінця чека, а сам чек - у чековій книзі, бо нібито зіпсований (що, ймовірно, свідчить про знищення банківської виписки, отже - про можливі зловживання), то необхідно провести зустрічну перевірку цього чека в установі банку [13].
Не менш важливо пересвідчитися і про відповідність сум оборотів по дебету та кредиту. За умови, якщо бухгалтерські контировки за банківськими операціями складено правильно, розбіжностей між залишками коштів і сумами оборотів за даними бухгалтерського обліку бути не може. Кожну з виявлених розбіжностей контролер уважно розглядає, аби впевнитися в тому, чи не було зловживань при цьому з боку працівників бухгалтерії.
Трапляється також, що в бухгалтерії виправляють записи у виписці банку по дебету і кредиту або додаток до виписки може бути фіктивним (без банківського штампа). Такі операції, які викликають сумнів, слід вивчити за допомогою зустрічної перевірки з банківською установою.
У виписці банку є лише цифрові дані, тому аудитору важливо знати побудову та код умовних цифрових позначок змісту операцій. Необхідно пам'ятати, що на особових рахунках відкритих у банку, записи у дебеті означають зменшення (витрату) коштів, а у кредиті - збільшення (надходження) коштів.
Звірка оборотів і залишків, відображених у виписках банку, із записами в облікових регістрах. Для цього підраховують обороти за виписками в банку в розрізі кожного рахунку за кожен місяць і ці дані порівнюють із записами в журналі № 1, відомості 1.2 та Головної книги.
Документальна перевірка записів за рахунками в банку. її слід проводити в трьох напрямках:
а) перевірити, чи повністю виправдані ці операції документами, доданими до виписок банку;
б) чи правильно складені за ними бухгалтерські проводки. Для цього необхідно провести суцільну перевірку банківських документів за період, що вивчається, переглядаючи їх у порядку записів у журнал, відомість з одночасною відміткою записів на виписках банку. Необхідно переконатися у правильності оформлення документів і відповідності доданих до них підстав, у наявності на копіях платіжних доручень штампів банку тощо;
в) провести систематизовану перевірку документів, згрупованих за однорідністю операцій.
Документи, які викликають сумнів, уважно перевіряються як за формою, так і за змістом. При цьому як правило, необхідно провести зустрічну перевірку і взаємний контроль операцій.
Після порівняння виписок банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового і кінцевого сальдо особливо ретельно перевіряється сутність господарських операцій. А саме - чи на законних підставах надійшла на відповідний рахунок або була списана будь-яка сума коштів. Для цього необхідно зіставляти дані бухгалтерського обліку, товарно-транспортні документи, журнал реєстрації дорожніх листів тощо.
Крім взаємної звірки та порівняння сум, що записані у відповідних документах, треба пересвідчитися також у реальності тієї чи іншої операції.
Особливо ретельно повинні перевірятися оплачені лімітованими чеками залізничні накладні, рахунки та квитанції інших організацій. Трапляється, що оплачені розрахунковими чеками документи знову додаються до авансових звітів підзвітних осіб і вдруге оплачуються.
Під час перевірки розрахунків з використанням різних форм безготівкових розрахунків аудитор повинен звернути увагу на наявність всіх виправдовуючих документів, а в ряді випадків - провести зустрічну перевірку в банку або в організації, з якої були здійснені розрахунки. Особливу увагу слід приділити розрахунковим операціям, проведеним за чеками, акредитивами або з використанням векселів. Тут іноді зустрічаються помилки, порушення діючого порядку, а іноді - шахрайство.
Процес аудиту представляє собою в організаційному плані технічну сукупність, яка поділяється на три етапи [38].
Підготовчий або ознайомчий, який полягає у підготовці і плануванні аудиторського процесу. Аудитор отримує достатнє представлення про всі сторони фінансово-господарської діяльності об'єкта перевірки і здійснює оцінку системи обліку і контролю майбутнього клієнта. Становлює ймовірність виникнення помилок у звітності клієнта і величину аудиторського ризику. Визначає масштаби, зміст і кількість аудиторських процедур, складає план і програму аудиторської перевірки.
Основний, в середині якого іноді виділяють:
- проміжний;
- етап фізичної перевірки;
- етап перевірки бухгалтерської звітності.
На цьому етапі проводиться збір аудиторських доказів на основі проведення відповідних для кожного етапу аудиторських процедур. Отримана інформація документується і оформляється у вигляді робочих документів аудитора, також збираються інші необхідні відомості отримані від експертів чи зовнішніх консультантів.
Заключний, на якому аудитор узагальнює результати перевірки і формулює висновки стосовно достовірності звітності та її відповідності діючому законодавству у формі аудиторського висновку, чи аудиторського звіту.
Об'єктами організації аудиторської діяльності є:
Аудиторські номенклатури;
Носії аудиторської інформації;
Рух носіїв аудиторської інформації;
Інформаційне забезпечення процесу аудиту.
Аудиторські номенклатури - це склад або перелік даних, передбачених у планах, нормах, кошторисах, фактично облікованих і які характеризують об'єкти перевірки.
Вони можуть бути як натуральні так і вартісні. Також розрізняють первісні (вихідні), проміжні і кінцеві (підсумкові) аудиторські номенклатури.
Носії аудиторської інформації поділяються на декілька видів:
1).носії планових, нормативних, облікових, звітних, технічних, конструкторських та інших показників;
2).протоколи зборів керівництва ради директорів, акти перевірок контролюючих органів, то що;
3).таблиці перевірок готовності даних і показників які одержуються в результаті перевірки тотожності і взаємозв'язку звітних показників; 4).розрахункові таблиці;
5).результати аудиту, оформлені у формі висновків, експертиз, аудиторських звітів [24].
При організації процесу аудиту грошових коштів підприємства ВАТ "Херсонські комбайни" аудиторськими носіями виступають наступні документи (табл.3.3).
Номенклатурами, при організації процесу аудиту, виступають дані, які знаходяться в первинних документах з обліку грошових коштів, в облікових регістрах, Головній книзі та звітності.
Підготовчий етап процесу аудиту представляє собою комплекс робіт і процедур які забезпечує підготовку інформації до її узагальнення і обробки аудиту.
Такі процедури виконують у ході попереднього планування аудиторської перевірки щодо проведення аудиту від клієнта.
Таблиця 3.3
Аудиторські носії при організації процесу аудиту грошових коштів
| Аудиторські носії | Документи бухгалтерського обліку |
| Первинні документи з обліку грошових коштів | ПКО, ВКО, чек, розрахунково-платіжна відомість, платіжне доручення, тощо. |
| Облікові регістри | Журнал 1, відомість 1.1, 1.2, 1.3. |
| Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати аудиту | |
| Головна книга | |
| Звітність | Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до фінансової звітності. |
Здійснення аудиторських процедур на цьому етапі передбачає вирішення наступних питань:
- Визначення цільової задачі за конкретними елементами робіт і умов, які можуть вплинути на результати аудиту;
- Вибір системи показників і відомостей які включаються в процес перевірки згідно відповідної цільової задачі;
- Визначення джерел інформаційного забезпечення аудиту;
- Перевірка якості показників і даних.
Правильна організація підготовчого етапу аудиту залежить від складу змісту і використання інформаційного забезпечення.
Основними джерелами інформації на даному етапі статутні документи, засновницькі документи, облікові дані.
Основний етап проведення аудиторської перевірки процесу аудиту представляє собою виконання аудиторських процедур в результаті якого проводиться збір аудиторських доказів і їх документування.
Цей етап включає фізичну перевірку активів клієнта і перевірку фінансової звітності. Фізична перевірка активів передбачає спостереження, або участь аудитора в інвентаризації. Етап перевірка фінансової звітності включає проведення аудиторської процедури з перевірки різноманітних документів і спостереження за виконанням господарських і бухгалтерських операцій.
Основними джерелами інформації на даному етапі є первинні документи з обліку грошових коштів; облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів; акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю; Головна книга; звітність.
Заключний етап процесу аудиту передбачає:
- Систематизацію результатів перевірки;
- Аналіз результатів перевірки;
- Складання аудиторського висновку чи звіту.
Систематизація результатів перевірки полягають в приведенні у визначену послідовність всіх отриманих результатів перевірки грошових коштів підприємства. При цьому виділяють найбільш істотні помилки і зауваження.
Аналіз результатів перевірки проводиться на основі отриманих даних і має декілька цілей:
- Загальний аналіз облікової політики клієнта;
- Правильність ведення обліку грошових коштів підприємства і рахунків зо, 31;
- Дотримання податкового законодавства.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 303.