Використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» в початковій школі

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» в початковій школі

Виконала студентка

53 групи факультету ПВПК

заочної форми навчання

Рибак Людмила Іванівна

Науковий керівник:

кандидат біологічних наук,

Чайковська Г.Б.

Тернопіль - 2009

Зміст

Вступ

Розділ 1. Народні прикмети в контексті їх навчального та виховного значення

1.1 Особливості виникнення народних прикмет та їх класифікація

1.2 Педагогічні можливості: народні прикмети природознавчого характеру в умовах початкової школи

Розділ 2. Дослідницько-експериментальна перевірка використання народних прикмет природознавчого характеру в початковій школі

2.1 Аналіз думки вчителів щодо можливості та доцільності використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна»

2.2 Методика використання народних прикмет на уроках «Я і Україна» в початковій школі

2.3 Формування пізнавальної активності молодших школярів під час використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна»

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

В умовах розбудови української державності значної актуальності набуває проблема формування духовно багатої особистості у відповідності до національного ідеалу, традицій навчання і виховання рідного народу. Саме ця ідея пронизує Державну національну програму “Освіта” (Україна ХХI століття) й спрямовує діяльність навчально-виховних закладів, творчий пошук науковців та практиків.

Відродження етнопедагогіки в Україні стало насущною проблемою нашого часу, яка переконало вчених-педагогів в тому, що без повернення до високо результатного, випробуваного століттями педагогічного досвіду народу, ми не можемо виховати справжню людину.

Питання навчання та виховання з використанням народних знань порушували в різний час філософ-просвітитель і поет-гуманіст Г.С. Сковорода, вчений-педагог, письменник та історик О.В. Духнович. Вони справедливо вважали, що суть виховання закладено в природі самого народу. Велику увагу вчені приділяли традиційним народним святам, звичаям, обрядам. прикметам.

На особливій ролі навчально-виховного досвіду народу в педагогічній науці й житті суспільства наголошував видатний український філософ, письменник і педагог Г. Сковорода. Ідеями української народної педагогіки пройнята вся його спадщина. Видатною подією у висвітленні української етнопедагогіки стала геніальна спадщина Т.Г. Шевченка, яка постала з народної творчості і навіки залишилась з народом як невід'ємна частина народної педагогіки.

«Народні знання - ось порятунок у вихованні і навчанні дітей, ефективні ліки для наших байдужих, зашкарублих душ. Бо народне - це завжди правдиве». Так вважає М.Г. Стельмахович, і не можна з ним не погодитись. Ми живемо в складний і цікавий час. Ламаються застарілі стереотипи, цінності, оновлюється наше суспільство. Дедалі частіше звертаємось до витоків нашої духовності, бо в ній містяться всі необхідні для людини знання [30].

Проблема народної педагогіки займала одне з центральних місць у педагогічній діяльності нашого співвітчизника В.О. Сухомлинського. Він наголошував: «Необхідно зміцнювати у дітей сильне природне почуття належності до отчого краю, котре ніколи не дозволить їм збочити з тернистого життєвого шляху». Він підкреслював, що важливо, щоб перші наукові істини діти засвоювали не за підручниками, а з живодайних джерел рідного краю [31].

Протягом століть народ створював і удосконалював свої знання, певні морально-етичні норми. Головними чинниками моралі українців споконвіку були повага і любов до вільної праці, створення ідеалів добра, краси природи, гуманного відношення до дарів природи. У цьому контексті, на підставі багаторічних спостережень в природі склався землеробський календар, сформувалися вміння передбачати погоду. Ці знання і вміння об’єдналися у великомасштабну категорію народних знань – народні прикмети.

Народні прикмети виникли на основі безпосередніх спостережень за навколишнім життям. Вони відзначаються влучністю вислову та лаконічністю, увібрали в себе світогляд народу, його багатовіковий досвід. Своїм змістом відображають найширші обрії побуту народу, його історію, культуру, звичаї, вірування, і водночас особливості світосприймання, самого способу мислення, національної ментальності.

Вивченням народних прикмет займались: В.М. Гнатюк “Вибранні статті про народну творчість”, М.Ю. Русин “Фольклорні традиції і сучасність”, Л.С. Хренов “Народні прикмети та календар”, І. Огієнко “Українська культура”, В. Скуратівський “Місяцелік”, “Русалії”, Митрополит І. “Дохристиянські вірування українського народу”.

Народні прикмети природознавчого характеру – це сталі вислови, в яких певні явища природи відповідно до змін пір року пов’язуються з кліматичними чи погодними змінами. Народні прикмети природознавчого характеру одухотворяють природу, вчать дітей берегти, примножувати та пізнавати її особливості, закони розвитку. Вони є складовою частиною багатьох галузей народних знань — народної біології, астрономії, медицини, метеорології, хліборобської справи тощо. Використання народні прикмети у цікавій, нерідко дотепній і кмітливій формі розкриває важливі грані життя природи, людей. Глибоке знання народних прикмет сприяє підготовці молоді до самостійного життя.

Використання народних прикмет у навчально-виховному процесі на усіх ланках (особливо початковій) шкільної освіти допомагає вирішенню широкого кола педагогічних завдань, пов’язаних з формуванням і розвитком особистості з самого раннього дитинства. Народні знання є головною підвалиною національного виховання, вічним і невичерпним джерелом народної мудрості.

Однак, незважаючи на вагомий теоретичний та практичний внесок існуючих досліджень у розв’язання означеної проблеми, в педагогічній галузі освіти бракує системного дослідження використання народних прикмет у навчанні дітей молодшого шкільного віку. Саме тому, актуальність проблеми, її недостатня теоретична та методична розробленість, дали підстави для визначення теми дослідження, метою якого є розгляд психолого-педагогічних особливостей використання народних прикмет природознавчого характеру в роботі з дітьми молодшого шкільного віку.

Об’єктом дослідження дипломної роботи є народні прикмети, їх педагогічні можливості.

Предметом дослідження: використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках "Я і Україна".

Мета дослідження – визначення виховних і навчальних можливостей народних прикмет природознавчого характеру у навчанні молодших школярів та доцільності їх використання для підвищення рівня пізнавальної активності молодших школярів на уроках «Я і Україна».

Відповідно до мети вирішувались наступні завдання:

– з’ясування змісту поняття "народні прикмети природознавчого характеру" та особливості їх виникнення;

– визначення виховних і навчальних можливостей народних прикмет природознавчого характеру у початковій школі;

– проведення аналізу та узагальнення педагогічного досвіду щодо ефективності використання народних прикмет природознавчого характеру у навчанні дітей молодшого шкільного віку;

- розробка та апробація методики використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках "Я і Україна".

– оцінка рівня пізнавальної активності учнів початкової школи під час використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках "Я і Україна".

Гіпотеза дослідження: використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» підвищить рівень пізнавальної активності молодших школярів.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що проаналізовано й систематизовано широке коло народних прикмет природознавчого характеру і розроблено методичні рекомендації вчителям і вихователям щодо їх використання у вихованні й навчанні молодших школярів.

На першому етапі роботи ми визначили основні поняття проблеми, провели аналіз літературних джерел, з'ясували рівень використання народних прикмет природознавчого характеру у навчанні молодших школярів у практиці роботи передових вчителів. На цьому етапі нами використовувались методи теоретичного дослідження, порівняльно-історичний аналіз проблеми, методи спостереження, анкетування, метод інтерв’ю, бесіда, вивчення передового педагогічного досвіду.

На другому етапі роботи ми використовували народні прикмети природознавчого характеру у навчанні дітей, що, на нашу думку, сприятиме зростанню рівня пізнавального інтересу молодших школярів. Методи дослідження на цьому етапі: педагогічний експеримент, спостереження.

На третьому етапі, в процесі узагальнення результатів експериментальної роботи, використовувались методи теоретичного узагальнення.

Дипломна робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Обсяг роботи – 61 сторінка друкованого тесту.

Таблиця 2.1

Таблиця 2.1.

Оцінка рівнів інтересу учнів в умовах експериментального дослідження (у%).

Питання анкети	Контрольний Клас (4-Б)		Експериментальний клас (4-А)
Питання анкети	1	2	1	2
1. Чи подобаються тобі уроки „Я і Україна»?	54	54	53	78
2. Чи працюєш ти активно на цьому уроці?	61	62	63	82
3. Чи подобається тобі спостерігати за явищами природи та змінами у ній?	42	41	45	68
4. Чи доводилося тобі самостійно, без допомоги вчителя, відкривати природні закономірності.?	21	23	22	58
5. Чи знаєш ти народні прикмети, які допомагають людині передбачати погоду?	18	20	19	97
6. Чи подобається тобі дослідницька робота?	34	33	36	78
7. Чи використовуєш ти знання з курсу «Я і Україна» у повсякденному житті?	42	44	40	65
8. Ти спостережлива людина?	21	25	24	75
9. Ці цікаво тобі отримувати знання на уроках «Я і Україна»	42	44	41	83
10. Чи розповідаєш ти своїм рідним та знайомим цікаву інформацію, яку отримуєш на уроках «Я і Україна»	42	49	39	72

Примітка: 1 – до початку експерименту; 2 – після експерименту

Дані таблиці свідчать про вірогідне збільшення рівня пізнавальних інтересів учнів експериментального класу на фоні незначних змін рівня пізнавальних інтересів учнів контрольного класу.

Зростання рівня стійкого інтересу в учнів експериментального класу на уроках «Я і Україна» більше як вдвічі свідчить про ефективність використання народних прикмет не лише для зростання рівня знань в учнів початкової школи, але і їх пізнавальних інтересів.

Відповідно до отриманих даних зроблено висновок про збільшення у експериментальному класі кількісного складу групи дітей з рівнем творчої пізнавальної ініціативності та рівнем з розвинутими навчально-пізнавальними мотивами. Разом з тим, зменшилася кількість дітей групи дітей з рівнями ситуативної пізнавальної ініціативності та безініціативності.

Отже, досліджуючи проблему підвищення рівня пізнавальної активності учнів 4 класу шляхом використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україні», ми встановили, що ефективність їх використання є важливою умовою результативності їхньої пізнавальної компетентності стосовно природи (обсяг, правильність і повнота, осмисленість, міцність та дієвість знань), а також формування в дітей емоційно-ціннісного ставлення до природи (позитивний емоційний відгук, інтерес, усвідомлення цінності компонентів природи).

Висновки

Народні прикмети природознавчого характеру – це сталі вислови, в яких певні явища природи відповідно до змін пір року пов’язуються з кліматичними чи погодними змінами Вони виникли і розвивалися на основі спостережень за станом погоди, речей, людей, тварин.

Аналізуючи зміст народних прикмет природознавчого характеру можна виділити такі загальні образи: космічні (зірки, місяць, хмари, небо, сонце); метеорологічні (туман, роса, веселка, дощ, вітер, гроза, грім); поведінка тварин, комах, риб, птахів; рослинний світ (квіти, дерева, кущі); спостереження за неживою природою (земля, вода, роса); пори року, місяці; людина і здоров’я; землеробські роботи.

Народні знання українців були пов’язані насамперед із різноманітною господарською діяльністю і ґрунтувалися на спостереженнях за природою і оточуючим середовищем. На підставі цих спостережень склався землеробський календар, сформувалися вміння передбачати погоду.

Під педагогічним потенціалом народних прикмет розуміємо сукупність можливостей педагогічного впливу на особистість, що формується й розвивається, а також можливостей їх цілеспрямованого використання в навчально-виховному процесі. Народні прикмети одухотворяють природу, вчать дітей берегти, примножувати та пізнавати її особливості, закони розвитку. Вони є складовою частиною багатьох галузей народних знань — народної біології, астрономії, медицини, метеорології, хліборобської справи тощо. Народні прикмети у цікавій, нерідко дотепній і кмітливій формі розкривають важливі грані життя природи, людей. Глибоке знання народних прикмет сприяє підготовці молоді до самостійного життя, успішної трудової, господарської діяльності в майбутньому

Як свідчить аналіз літературних джерел та проведене нами анкетування вчителів початкової школи проблема використання на уроках «Я і Україна» народних прикмет природознавчого характеру отримала належне опрацювання на рівні загальнонаукового уявлення. Дещо гірше розроблена вона на рівні навчального предмета, навчального матеріалу, педагогічної діяльності і особистісного надбання учнів.

Розроблена нами методика використання народних прикмет природознавчого характеру на основі спостережень в природі дозволяє учням самостійно встановлювати тісні зв’язки між живою та неживою природою; віднаходити закономірності та залежності, а також їх підтвердження. Дані види робіт дають наочне уявлення про зміст фенологічної роботи; крім цього вони сприяють розвитку спостережливості і допитливості в учнів цього віку, а також підвищують рівень пізнавального інтересу до своєї місцевості і до її вивчення.

Виявлено, що основними джерелами розвитку знань, вмінь та навичок молодших школярів засобами народних природознавчих традицій виступають: а) пізнавальна діяльність учнів, пов'язана із спостереженням навколишнього середовища; б) дослідницька діяльність, що передбачає різноманітну активну роботу на основі вивчення достовірності народних прикмет; в) практична (прикладна) діяльність, що виникає і розвивається під впливом цілеспрямованого дослідницького пошуку і формує активне ставлення до навколишньої дійсності, перетворюючи здобуті в процесі пошуку природничі знання у практичні навички роботи.

Розроблено та охарактеризовано методику використання народних прикмет природознавчого характеру при навчанні молодших школярів. Метою її є розширення, поглиблення, систематизація набутих знань, формування в учнів уявлення про природу як джерело знань, добра і краси, матеріального й морального благополуччя кожної окремої особистості і нашого народу загалом.

Виявлено, що реалізація в навчальній роботі народних знань робить уроки більш цікавими, змістовними, а участь учнів в дослідницькій роботі, пов’язаній із проблемою дослідження забезпечує більш високу пізнавальну активність і глибоку ґрунтовність набутих знань.

З метою перевірки наведених теоретичних положень проводилося експериментальне дослідження особливостей використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» та їх впливу на пізнавальну активність молодших школярів. У процесі експериментального дослідження досліджувався рівень знань та пізнавального інтересу експериментального і контрольного класів. Для визначення впливу експериментальної методики навчання учням були запропоновані різноманітні завдання та анкети. Результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження та довели ефективність запропонованої методики

Таким чином, використання на уроках «Я і Україна» народних прикмет природознавчого характеру забезпечує тісний зв'язок шкільного навчання з життям, дає можливість краще зрозуміти явища природи, їх взаємозв'язки, залучає дітей до активної участі в пізнанні природи.

Звичайно, не все з традиційного набутку нашого народу на сьогоднішній день має практичну вартість. Але це не означає, що ми не повинні знати про них, оскільки, як показали результати нашого дослідження, народні знання володіють невичерпною мудрістю.

Список використаних джерел

1. Астапенко П.Д. Вопросы о погоде. — Ленинград: Гидрометеоиздат, 1982. — 240 с.

2. Бабиченко В.М., Ніколаєва Н.В., Дмитренко В.П., Паламарчук Л.Б. Весна в Україні // Український географічний журнал. — 1996. — №1. — С.58-63.

3. Балашова С. Спостереження за природою як засіб екологічного виховання молодших школярів / С.Балашова // Почат. шк. - 2005. - № 3. - С. 19-21.

4. Берлянд М.Е., Красиков П.Н. Предсказание заморозков и борьба с ними. — Ленинград: Гидрометеоиздат, 1960. — 148 с.

5. Бойко Н.О. Формування в учнів потреби в знаннях як основи їх пізнавального інтересу // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. – Харків: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, 1998. – С. 128-131.

6. Булашов Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: космологічні українські народні погляди та вірування. – К.: Довіра, 1992.- 414 с.

7. Воропай О. Звичаї нашого народу.- К.: Оберіг, 1991.-Т.1.- 448 с.

8. Грищенко В.Н. Миграции птиц и народные верования // Гуманитарный экологический журнал. — 1991. — Вып. 1. — С.23-32.

9. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. — К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002. — 203 с.

10. Дяченко Т. Ставлення до природи у дітей східних слов'ян /Т.Дяченко // Шлях освіти. - 2002. - № 3. - С.49-53.

11. Жаркова І.І. Теоретичні засади формування природничих знань дієво практичного характеру у молодших школярів // Проблеми педагогічних технологій. — Вип. 2. — Луцьк: Волинська друкарня, 2003. — С. 51-54.

12. Енциклопедія українознавства. — К., 1994. — 400 с.

13. Етнографія України / За ред. С.А.Макарчука. — Львів: Світ, 1994. — 520 с.

14. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. — К.: АТ „Обереги”, 1994. — 528 с.

15. Коваль Н.С. Люби і бережи рідну природу // Початкова школа. – 1991. - № 1. – С. 14-15.

16. Культура і побут населення України. — К.: Либідь, 1991. — 232 с.

17. Лановик М. Українська усна народна творчість. – К.: Знання-Прес, 2001.-с.57.

18. Лазебна О. Формування активної екологічної позиції школярів // Рідна школа. – 2003. - № 6. – С. 58-60.

19. Лебедева А.А. Народные знания славян. Этнография восточных славян. — М.: Наука, 1987. — 540 с.

20. Лобановська О. Вчити розуміти природу // Початкова школа. - 1998. - № 6. - С. 23-25.

21. Лозова В.І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів / Харк. держ. пед. ун. ім. Г.С. Сковороди. - 2-ге вид., доп. - X.: О.В.С., 2000 – 123 с.

22. Любар І.Г. Народ завбачує погоду. — К.: Знання, 1990. — 32 с.

23. Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу: історично-релігійна монографія. – К., 1994 – 182 с..

24. Михельсон В.А. О погоде и как ее можно предвидеть. — М.-Ленинград: Огиз, Ленсельхозгиз, 1935. — 68 с.

25. Мелаш В. Екологія для молодших школярів // Початкова школа. – 2001. - № 5. – С 22-25.

26. Народні прикмети. Мова квітів. Символіка кольору. — К.: Глобус, 1991. — 18 с.

27. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. – К.: Вища школа. – 1990. – 301 с.

28. Огієнко І. Українська культура. – К.: Довіра, 1992.

29. Парнюк М.О. Народні прикмети і передбачення. — К.: Наукова думка, 1975. — 130 с.

30. Пономарьов А. Українська етнографія. – К.: Либідь, 1994. – 265 с..

31. Пустовіт Г. Формування особистісного ставлення учнів до природи у психолого-педагогічному контексті // Рідна школа. – 2006. - № 2. – С. 3-6.

32. Рыженков Г.Д. Народный месяцеслов. Пословицы, поговорки, приметы, присловья о временах года по погоде. – М.: Современник, 1991. – 126с.

33. Рощин А.Н. Сам себе синоптик. — К.: Радянська школа, 1990. — 195с.

34. Русін М.Ю. Фольклорні традиційні сучасності. – К., 1991.

35. Сиваченко М.Є. Сторінки української літератури і фольклористики. – К.: Наукова думка, 1990 – 176 с..

36. Симонова Л.П. Задания по екологии для младших школьников // Начальная школа. – 1998. - №6. – С. 42-49.

37. Скуратівський В. Місяцелік: Український народний календар. — К.: Мистецтво, 1993. — 208 с.

38. Ткачев А. Метеорологи // Наука в твоей профессии. — 1978. — №8. — С.5-8.

39. Українське народознавство / За ред. С.П.Павлюка, Г.Й.Гори, Р.Ф.Кирчіва. — Львів: Фенікс, 1994. — 608 с.

40. Форрестер Ф. Тысяча и один вопрос о погоде. — Ленинград: Гидрометеорологическое изд-во, 1968. — 384 с.

41. Фрєзер Дж. Золотая ветвь. Исследования магии и религии. – М., 1983. – с.339.

42. Хренов Л.С. Народные приметы и календарь. — М.: Агропромиздат, 1991. — 64 с.

Додаток 1

Табл.1.

Табл.2.

Додаток 3

Народні прикмети про погоду

На весну

Якщо 1 лютого (Макара) погода ясна, то весна буде рання. Якщо 4 лютого (Тимофія) після обіду буде сонячно - весна буде рання. Якщо 14 лютого (Трохима) на нічному небі багато зірок - весна очікується пізня. ьЯкщо сніг випав 15 лютого (Стрітення) - весна буде дощовою і холодною, а якщо в цей день сонячно - весна буде рання. Якщо цього ж дня погідно, але не видно сонця, то морози посиляться 24 лютого (Власа).

Ознаки раннього приходу весни :Якщо сніг випаде ранньої осені - чекай на ранню весну. Якщо восени листя берези жовтіє зверху - весна буде ранньою, якщо знизу - пізньою.

Ознаки холодної весни: Якщо зайці весною довго не линяють - холоди ще повернуться. Довгі бурульки - чекай затяжної весни. Ознаки ранньої, теплої весни Ранній виліт бджіл - на теплу весну. Одночасний приліт птахів зграями - на дружну весну. Якщо у вересні багато дощів - мало буде в травні. Перший грім року при східному вітрі - весна буде сухою і теплою. Ворони купаються ранньою весною - на тривале тепло. Як закувала зозуля, то морозів більше не буде.

На літо

Якщо 14 березня (Явдохи) погода сонячна і тепла - буде тепле літо. Якщо весняні води не рушать до 14 квітня (Марії) - літо очікується холодне і дощове. Якщо погода не встановиться до 22 квітня (Антипа) - літо буде сухе, як і весь рік. Якщо при зустрічі Сонця з Місяцем 21 квітня (Родіона) погода тепла і сонячна, то й літо буде таким, якщо негода - чекай холодного літа. Якщо 13 травня (Яреми) схід сонця безхмарний і ясний, літо буде погоже, якщо цього ж дня буде теплий вечір і зоряна ніч, літо буде засушливим. Якщо 24 травня (Мокія) буде туман - літо буде дощовим. Якщо на Трійцю (49 день після Великодня) йтиме дощ, то дощитиме до кінця місяця. Якщо 3 липня (Мефодія) йде дощ, то дощитиме ще 40 днів. Якщо дощ йтиме 10 липня (Самсона), то аж до бабиного літа буде сирість і мряка. Якщо липа цвістиме 22 червня (Кирило) - літо буде теплим і сонячним.

Ознаки літа:

Якщо сніг тане з північного боку мурашника, літо буде теплим, якщо з південного - коротким і холодним.

Якщо береза листям вкривається раніше за клен, то літо буде сухим, якщо навпаки - дощовим.

Якщо птахи в'ють гнізда на сонячному боці дерева - літо буде холодним, а якщо у затінку - жарким.

Якщо на дубі листя з'явилось раніше, ніж на ясені - літо вологе і прохолодне, якщо ж раніше зазеленів ясен - літо буде сухим.

Ознаки теплого літа Якщо у берези листя з'являється раніше, ніж у вільхи, - літо буде теплим. Блискавка без грому ранньої весни віщує посушливе літо. Пізня весна - тепле літо. Маловітряна весна - тепле літо.Якщо верба зацвіла у теплу і ясну погоду - літо буде тепле і на мед щедре.Малина родить рано - літо буде теплим. Якщо гусенята вилуплюються на початку травня - літо буде сонячним і теплим. Морозна зима - жарке літо.Багато павутиння летить весною - тепле літо.

Ознаки холодного літа Якщо граки прилітають до середини березня - зійде рано сніг, але літо буде дощовим. Якщо у червні сохне трава - літо буде дощовим і холодним. Пізно розвивається тополя - літо буде прохолодним. Щедрий сік у берези - літо дощове. Якщо вільха розпускається раніше за березу - літо буде дощове і холодне. Сніг тане раптово, а вода збігає швидко - літо дощове.

На осінь

Якщо 1 серпня (Мокрини) буде дощ, осінь буде дощовою, якщо сухо, то й осінь буде сухою. Якщо 23 серпня (Лаврентія) безвітряна погода, осінь буде теплою і сухою. Якщо 27 серпня (Михеїв день) буде буря - чекай непогожого вересня, якщо вітряно, без дощу - осінь передбачається суха й вітряна. Якщо погода "молодого бабиного літа" (з 23 серпня по 11 вересня) гарна, то "старе бабине літо" (з 31 вересня по 8 жовтня) непогоже. Якщо молодик з'являється у дощовий день жовтня, то весь наступний місяць теж буде дощовим.

Ознаки теплої осені:Грім у жовтні - малосніжна осінь. Грозовий кінець серпня чи початок вересня - довга і тепла осінь. Багато павутиння на бабине літо - осінь буде ясною, а зима морозною. Пізно зацвіла горобина - осінь довга і тепла. Якщо калина вже достигла і зберігає зелене листя, то осінь буде теплою. Якщо польові миші в копицях сіна живуть в самому низу, осінь буде сухою. Журавлі летять у вирій високо в небі - осінь тепла і довга. Якщо шпаки довго не відлітають, осінь буде сухою. Довго не зникають мухи восени - осінь буде довгою і теплою. Влітку на деревах з'являється жовте листя - осінь очікується рання і тепла,Доки з вишні не опаде листя, скільки б снігу не випало - розтане. Грім у вересні - тепла і довга осінь.

Ознаки холодної осені:Рано замовкають сороки - осінь буде ранньою. Ранній вирій птахів - холодна осінь. Синиці, сороки, сойки рано починають моститись на ночівлю - осінь буде холодною. Якщо достиглий овес зазеленів знову - осінь буде непогожою.

На зиму

Якщо 30 червня (Мануїла) дощить - зима буде сніжною. Якщо 23 серпня (Лаврентія) погода безвітряна - зима буде без заметілей і хуртовин. Якщо у перший половині серпня погода стала, то зима буде затяжною.Якщо 14 жовтня (Покрова) вітер дме з півдня - зима буде теплою, якщо із заходу - помірною, якщо з півночі або сходу - холодною. Якщо цього ж дня зранку дме вітер з півдня, а з обіду-з півночі, початок зими буде теплий, а потім значно похолодає. Якщо до 14 жовтня опаде листя з вишні, зима буде теплою, якщо листя тільки жовте - лютою і сніжною. Якщо журавлі відлітають до Покрови, зима буде ранньою. Який буде перший день грудня, такою бути зимі. Якщо до 13 грудня (Парамона) сніг не випаде, зима буде теплою, якщо сніг вже лежатиме - сніжна і холодна. Пізньої осені дме вітер зі сходу - буде холодна зима. Новоріччя буде морозним: якщо на 25 грудня сонце ясне й променисте, якщо ж сонце ховатиметься за хмари, а на деревах паморозь, то під Новий рік буде хмарно і можлива відлига.

Ознаки зими:Зима настане через 40 днів після першого снігу. Якщо в жовтні листя з берези і дуба опадає не все - зима буде суворою, якщо ж все зразу - теплою і мокрою. Якщо на сосні шишки рясніють зверху - зима м'яка, посередині - холодна, знизу - люта. Якщо вхід до кротячої нори розташований з північного боку - зима буде тепла, якщо з південного - холодна. Якщо гніздо білки розташоване на дереві високо - зима буде теплою, низько - холодною.

Ознаки теплої зими:Рано восени линяють кури - зима буде теплою. Багато щавлю влітку - тепла зима. Пізні гриби віщують малосніжну зиму.

Ознаки холодної зими:

Багато ягід влітку - холодна зима. Урожай на жолуді передвіщає холодну зиму. Вологе літо і тепла осінь - довга зима. Горіхи вродили рясно, а на гриби неврожай - зима буде сніжною і морозною. Буремне літо - зима з заметілями. Чим більші восени мурашники, тим суворіша зима. Пізній листопад - на довгу зиму,Рано опало листя з липи - зима буде лютою. Снігурі прилітають у грудні - зима передбачається сувора.

Додаток 4

Птахи

Якщо бузьки не вiдлетiли до Покрови - на теплу зиму.

Ворони неспокiйнi на гнiздах - на негоду.

Ворони гуртом пасуться - на сльоту.

Ворони сидять на нижнiх гiлках дерев - буде вiтер.

Голуб, вiдпочиваючи, ховає одну нiжку в пiр'я - чекай рiзкого похолодання.

Галки збираються великими зграями i сильно кричать - на ясну погоду й мороз.

Горобцi сидять з розпущеним пiр'ям - на дощ.

Якщо гайвороння кряче на Петра Вериги (29 сiчня) - на метелицю.

Туркоче горлиця - цього дня дощу не буде.

Дрозди перед негодою кричать.

Журавлi лiтають низько - на негоду.

Жайворони високо в небi довго спiвають - на погоду, а якщо зранку вони мовчать - чекай дощу.

Зозуля кує на сухому деревi - похолодає.

Зяблик вiдлiтає - до похолодання.

Кажани лiтають пiсля заходу сонця - на теплу, ясну погоду.

Кури рано всiдаються на гнiзда - на мороз, i чим вище, тим вiн сильнiший.

Якщо кури не ховаються вiд дощу - вiн iтиме недовго.

Ластiвки лiтають високо - на гарну погоду, а низько - на дощ.

Пiвнi дружно спiвають - на вiдлигу.

Птахи дружно вертаються з вирiю - на тепло.

Снiгур спiває - на снiг, завiрюху.

Сова кричить - холод вiщує.

Синицi починають зранку пищати - вночi буде мороз, ховаються пiд дах - на хуртовину.

Сорока лiтає поблизу житла й лiзе пiд стрiху - буде завiрюха.

Сичi вночi кричать - на дощ.

Тетеруки знiмаються з дерев i вiдлiтають iз вiдкритих мiсць у глиб лiсу - чекай бурi.

Якщо фазани ховаються в кущах - буде дощ i вiтер. Коли ж ввечерi всiдаються на гiлках дерев - буде суха i тиха нiч.

Чайки залишаються на березi i з писком бродять серед прибережних скель чи пiщаними мiлинами - скоро буде шторм.

Чаплi голосно кричать у польотi - на гарну, ясну погоду.

Шулiки кружляють у повiтрi i протяжно кричать - перед негодою.

Комахи

Раннiй вилiт бджiл - ознака теплої весни.

Якщо бджоли до Покрови (14 жовтня) залiпили зовсiм лотки - на сувору зиму.

Бджоли сидять на стiнках вуликiв - на велику жару.

Гедзi особливо злi перед дощем.

Поява комарiв-товкунцiв у жовтнi - на м'яку зиму.

Комарi та мошки в'ються стовпом у повiтрi - на гарну погоду.

До пiзньої ночi сюрчать коники - ранок буде тихий, сонячний.

Перед дощем метелики ховаються серед сухого галуззя, в дуплах дерев.

Якщо навколо мурашника кипить життя - дощу не передбачається.

Перед сльотавою, вiтряною погодою мухи сидять нерухомо.

Якщо оси гнiздяться на землi в сiнокiс - буде сухо, а якщо на деревах - то будуть дощi.

Якщо зранку з'явився павук i нема роси, то це вiрна ознака близької негоди.

Павук сидить, забившись у середину павутини, - на дощ, а плете новi павутини - на гарну погоду.

Свiтлячки вночi свiтяться особливо яскраво - завтра буде погожий день.

Весною багато хрущiв - лiтом слiд чекати засухи.

Мовчить цвiркун - на дощ, а дуже сюркоче пiзно ввечерi - завтра буде гарна днина.

Ссавці

Бiлка мостить гнiздо низько - на морозну зиму, високо - зима буде теплою.

Кричать бурундуки перед грозою.

Вiвцi стукаються лобами - на сильний вiтер.

Жаби стиха покумкують - на дощ, голосно кричать - на хорошу погоду, мовчать - перед похолоданням.

Жаби не спiвають на болотi - буде мороз.

Жаби завелися дуже гучним хороводом - на дощ.

З'явився в саду заєць - буде зима сувора.

Кiнь хрипить - на негоду, фиркає - на тепло, трясе головою i закидає її вгору - на дощ, лягає на землю влiтку - перед сирою погодою, взимку - перед снiгопадом.

Перед негодою кiт тягнеться до води i п'є її бiльше звичайного.

Якщо корови ввечерi особливо жадiбно скубуть траву, завтра чекайте дощу; худоба збивається до купи - на негоду.

Перед дощем корови збавляють молоко.

Кроти нагрiбають високi купки - треба чекати поганої погоди.

Мишi вилазять з-пiд снiгового насту i бiгають - на вiдлигу.

Мишi пищать - на похолодання.

Собака риє землю - на дощ, качається по землi - на негоду, лежить, згорнувшись клубком, - на холод, лежить простягнувшись - на тепло.

Якщо собаки на Петра Вериги (29 сiчня) качаються по снiгу - буде вiдлига.

Перед настанням морозiв свинi щiльно туляться одна до одної, перед хуртовиною - вищать, а перед бурею - тягають солому.

Рослини

З наближенням негоди, перед дощем, з квiток акацiї видiляється так багато нектару, що аромат вiдчувається за сотнi метрiв.

Якщо весною береза ранiше за вiльху листя викине - лiто буде сухим, а коли вiльха першою розiв'ється - замучать дощi й холод.

На дощ квiтки березки польової стулюються, а розкриваються навiть i за хмарної погоди.

Перед хмарною погодою колючки будякiв щiльно притуляються до головки i стають не дуже колючими.

Вишня на Покрову має зелене листя - буде сувора зима.

Горiхiв багато, а грибiв мало - зима буде снiжною i суворою.

Перед дощем на листках плакучої верби з'являються крапельки вологи.

Якщо влiтку на горобинi багато плодiв - осiнь буде дощова, мало - суха.

Коли дуб розпустився швидше вiд ясена - на посуху.

На дубi багато плодiв - на сувору зиму.

Якщо небо хмариться, а квiтки жовтцю вiдкритi - дощу не буде.

Якщо на широких листках канн зранку видно прозорi крапельки води - вдень буде дощ.

Перед негодою квiтконiжки картоплi схиляються, квiтки никнуть.

Розпустився клен - буде вже тепло.

Перед негодою конюшина стуляє свої листочки i схиляє головки суцвiть, а перед стiйкою гарною погодою стебла й листочки її вирiвнянi, суцвiття пiднятi догори.

Якщо в сонячну погоду квiтки кульбаб стулюються - буде дощ.

Як спливе на поверхню листя водяної лiлiї - заморозкiв бiльше не буде.

Якщо ж квiтка лiлiї взагалi не пiднялася з води - буде затяжна злива або наступить похолодання.

Перед дощем квiтки мальви стулюються.

Анотація

У роботі теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено методику використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» в початковій школі, проаналізовано основні труднощі в навчальному процесі і визначено шляхи їх розв’язання.

Дослідження складається з двох розділів. У першому розділі з’ясувано зміст поняття "народні прикмети природознавчого характеру", особливості їх виникнення. Також досліджено виховні і навчальні можливості народних прикмет у реалізації завдань початкової школи.

У другому розділі проведено аналізу ефективності використання народних прикмет природознавчого характеру у навчанні дітей молодшого шкільного віку на уроках "Я і Україна", шляхом оцінки рівня пізнавальної активності учнів початкової школи.

Ключові слова: народні прикмети природознавчого характеру, спостереження, пізнавальна активність, молодші школярі.