Фрейм формується або декількома предикатами при одному суб’єкті [12, с.92], або шляхом встановлення реляцій між декількома суб’єктами об’єднаними у рамках стандартної ситуації.
Згідно з теорією Ч. Філмора, ці реляції визначають специфіку семантичних ролей, або глибинних семантичних відмінків, що приписуються суб’єктам .
По суті такий фрейм є не що інше, як фреймова решітка, де інформація сконцентрована у вузлах (слотах) і реляційних дугах, що об’єднують ці вузли [9, с.89].
Таким чином, взаємозв’язок понять фрейму, пропозиції та решітки полягає в тому, пропозиції та решітки можуть формувати фрейм, а декілька фреймів можуть утворювати міжфреймову решітку.
Подальша розробка поняття фрейму приводить до введення в ужиток термінів «схема» і «схемата». Схема – це узагальнення декількох фреймів, їх своєрідний гіперонім.
Як відзначає Р.Лангакр, схема являє собою «крупнозернисту» репрезентацію. Схемата ж, навпаки, є «мілкозернистою» репрезентацією, більш детальний фрейм. Його деталізація забезпечується за рахунок проекції концептуальної структури на конкретну життєву ситуацію.
На відміну від більш абстрактної схеми, схема та наближена до візуального образу, вона структурує образ у просторі [6, c.360].
Прикладом концептуального аналізу у термінах фреймів-схем може бути, виявлення інформаційних структур, що відстежуються у лексико-граматичних (частиномовних) і лексичних сигніфіккативних значеннях мови, в той час як концептуальний аналіз денотативних , зв’язаних з мовленнєвою ситуаціях значення слова передбачає звернення до більш конкретних фреймів-схемат.
Що стосується понятійних категорій, представлених у семантиці мовних одиниць більших, ніж слово, то тут більш релевантними одиницями концептуального аналізу стають, план, сценарій та скрипт.
Ці поняття також асоціюються з фреймом, але на відміну від нього дані структури представлення знань є не статичними, а динамічними, не потенційними, а актуалізованими у мисленнєво-мовленнєвій діяльності.
За визначенням Т. Фесенко, даним у зв’язку з характеристикою живої та неживої природи існує два основних шляхи (механізми) виникнення упорядкованості: статистичний механізм, що створює «порядок з безладу», та новий механізм що створює «порядок з порядку» [84, c.17].
Ця ж закономірність простежується і у семантиці знаків мови: у семантиці слова має місце первинне упорядкування інформації, створення «порядку з безладу» на основі певної концептуальної структури (фрейму); у семантиці речення та одиниць більш високого рівня мовної ієрархії має місце відтворення «порядку з порядку» на основі іншої концептуальної структури, в рамках якої актуалізована семантика слова.
При визначенні фрейму вказується на те, що до його складу входять як декларативні, так і процедурні знання [89, c.22].
Тобто фрейм, як «застигла» структура (сховище інформації), включає також і знання про те, як користуватись цим фреймом і що слід робити, якщо при обробці за його допомогою конкретних даних очікування не підтвердяться [92,c.91-92].
Процедурні знання стають свого роду «інструкцією» по використанню фрейму. З огляду на це не є помилковим ототожнити процедурні знання з концептуальним планом. За визначенням Р.Богранде, план представляє собою узагальнену модель, що включає конкретну цільову установку [80,c.164].
Кожен фрейм може мати декілька таких цільових установок. Реалізація кожної з них перетворює фрейм у сценарій.
Згідно з визначенням Т. А. Ван-Дейка і В. Кінча, сценарій – це така утворення сукупністю пропозицій модель, кінцеві позиції якої не заповнені, їх заповнення відбувається «по умолчанию». тому сценарій є застосовним до різних ситуацій, у яких термінальні позиції і заповнюються конкретною інформацією
Слід відзначити, що серед фреймів, включених до однієї схеми може бути найбільш типовий. Аналогічно серед концептуальних планів також є найбільш вживаний.
Подібна закономірність зафіксована лінгвістикою у теорії фонеми, де обґрунтовується існування інваріанту фонеми, її варіантів – алофонів. У теорії морфеми також іде мова про існування у її складі інваріантного, найбільш вживаного морфа і його аломорфів.
Дане явище, спроектований на концептуальні моделі, дає змогу припустити можливість існування у складі концептуальної схеми інваріантного фрейма, що включає інваріантний план (в результаті – інваріантний сценарій) [18,c.8]
Ця сутність має назву скрипт під яким, наприклад, Р. Абельсон розуміє структуровані знання, що мають під собою соціальні обґрунтування і співвідносні зі стереотипними ситуаціями, які є часто та регулярно відтворюваними [7,c.6].
За Дж. Тейлором, скрипти відносяться до базового рівня подій, який структурується відповідно до найбільш очікуваної послідовності підпорядкованих одна одній дій актантів [95,c.87-88].
Відповідно до існування фреймів-схем та фреймів-схемат, існують скрипти-схеми та скрипти-схемати. Існуюча в мові узагальнен модель речення виглядає у цьому випадку як скрипт-схема, а ця ж модель, отримуючи конкретне лексичне наповнення у мовленні – як скрипт-схемата.
Ідея типового фрейму та типового плану фактично випливає з розробки концептуального аналізу ейдетичного напрямку, характерного для прототипічної семантики. Згідно з положеннями прототипічної семантики, понятійна категорія задається найбільш типовим цілісним представником категорії, який і стає ядерним, центральним елементом.
Інші ж представник категорії розміщуються у зонах ближньої та дальної периферії, у залежності від того, наскільки вони схожі з прототипом як «кращим » зразком класу.
Сутність, найменша близька до прототипу, стає проміжним феноменом, що належить одночасно до двох різних категорій. [87,c.70].
При виокремленні прототипічних категорій, на відміну від об’єктивної класифікації понять, проявляється спосіб осмислення світу людиною через призму суб’єктивного досвіду, що набуває значимості при категоризації явищ. [92,c.76].
На сучасному етапі розвитку когнітивної лінгвістики логічний та ейдетичний напрям концептуального аналізу є взаємопов’язаними. Відправним положенням для їх об’єднання стає визнання того факту, що холістичні концепти, що формують прототипічну категорію, мають певні закономірності своєї організації, свої інформаційні моделі [15,c.77], і виступають у ролі своєрідних «скелетів» образу.
На думку Д.Лакоффа модель протитипу є центральною, моделі периферійних членів категорії представлені трансформаціями центральної моделі. Ці трансформації мають або велику узагальненість порівняно з моделлю прототипу (трансформація генералізації), або включають додаткові понятійні сутності, відсутні у центральній моделі (трансформація специфікації).
При різноманітності ментальних репрезентацій, відображених у семантиці одиниць мови та мовлення, не дивно, що дослідниками пропонуються різні терміни для позначення відповідних концептуальних структур.
Звернення до проблеми типології фреймів виводить на перший план наступні питання:
1) про кількість фреймових типів;
2) стосовно тих концептів, які є складовими фреймів і в термінах котрих можуть бути проаналізовані інші концепти;
3) стосовно реляцій, які встановлюються між конституентами фреймів.
«Базові операції мови є в основному, операціями простими, надзвичайно простими і небагаточисельними, які постійно повторюються по відношенню до власних результатів». Природа цих операцій обумовлена певними можливостями мислення.
Саме базові операції, яким людське мислення зобов’язане своїми можливостями, лежать в основі структури мови [51,c.55].
Таким чином, логічно припустити, що кількість фреймових типів обмежена.
Стосовно того, які концепти складають типові фрейми – це концепти, об’єктивовані у понятійних категоріях систем частин мови:
ХТОСЬ/ЩОСЬ-предмет (іменники, ТАКИЙ-якість (прикметники)), СТІЛЬКИ-кількість (числівники та квантифікатори), ІСНУЄ ТАК – буття (стативи та дієслова/ІСНУЄ ДІЮЧИ – дія (дієслова), ТАК – спосіб буття (прислівники), ТАК-оцінка (прислівники; ТУТ/ТАМ – місце (прислівники, ЗАРАЗ/ТОДІ – час (прислівники) [23,c.19].
Прийнявши припущення, згідно з яким конституентами типових фреймів є понятійні сутності, об’єктивовані у категоріальних значеннях частин мови, спід зазначити, які реляції можуть встановлюватись між цими сутностями. Тип фреймової структури залежить від того, які слоти вона включає і як ці слоти між собою пов’язані.
С.А.Жаботинська виділяє 5 фреймових типів: предметноцентричний фрейм, акціональний фрейм, партонімічний фрейм, гіпонімічний фрейм, асоціативний фрейм.
Предметноцентричний фрейм.
Фрейм даного типу являє собою систему пропозицій, де до одного й того ж логічного суб’єкту ХТОСЬ/ЩОСЬ примикають декілька логічних предикатів, які характеризують об’єкт за кількісним, якісним, акціональним, вокативним, темпоральним та оціночним параметрами.
Дані параметри є способом мисленнєвої дискретизації цілісного предметного образу. Композиційний малюнок, що визначає спосіб його прочитування, задається на основі фреймової моделі, у якій представлена система багаторівневих пропозицій.
Предикати пропозицій, що співвідносяться з предметом або безпосередньо або опосередковано належать до трьох зон предметної рефлексії: об’єктної, яка представляє буття предмету як такого (предикати першого порядку), суб’єкт-обєктної, що представляє предмет через його спів-буття з суб’єктом-спостерігачем (предикати другого порядку), і суб’єктної, що представляє предмет через його оцінку спостерігачем (предикати третього порядку).
У предикатах відображений порядок нарощування інформації про об’єкт по мірі його споглядання. Отримання цієї інформації є відповіддю на питання як традиційні: ЩО/ХТО?, ЯКИЙ, СКІЛЬКИ?, ЩО РОБИТЬ(ІСНУЮЧИ)?, ЯК (ІСНУЄ)?, ДЕ (ІСНУЄ)?, КОЛИ (ІСНУЄ)?, ЯК (ОЦІНЮЄТЬСЯ)?
Система понятійних категорій як розгорнутий комплекс ознак, необхідних для об’єктивації предметної сутності, ілюструє сформульоване Ю.С.Степановим положення про існування трьох основних функцій мови: номінації – присвоєння імені об’єкту, предикації – приведення у зв’язок один з одним предмета та його ознаки, локації – фіксації названого у просторі та часі стосовно самого мовця (суб’єкта). Первинний апарат локації заданий комплексом «я – тут – зараз». Відношення «я – тут – зараз» із ситуації говоріння переносяться на будь-яку іншу ситуацію, стаючи стосовно неї відношеннями «він – там – тоді » [25,c.67].
У предметно центричній фреймовій моделі категорія буття (ІСНУЄ) представляє і само тотожне буття предмета і його інобуття, або спів-буття з іншими предметами у контексті ситуації.
Ця категорія може бути предикатом лише у тому випадку, коли вона асоціюється зі спів-буттям, з подією, у межах якої буття предмета проявляється у якомусь зі своїх аспектів (ІСНУЄ ТАК).самототожне ж буття не вичленяється з категорії предмета у якості ознаки, або самостійного предикату.
Порівняємо точку зору М.В.Нікітіна «Існування речі не входить у число її онтологічних ознак. Існування онтологічної ознаки – у її приналежності речам. Річ проявляє себе в ознаках, ознаки проявляють себе у речах» [4,c.34].
Предметноцентричний фрейм ілюструє нерозривність образів об’єкта та суб’єкта, об’єктивованих у системі частин мови. Суб’єктні оцінки пронизують усі класи слів, що знаходить відображення у граматичній категорії ступенів порівняння у прикметників та прислівників, у граматичних категоріях часу та способу у дієслова, а також у лексичній семантиці одиниці різних класів, значення яких включають конототивний компонент.
Фрейм як концептуальна структура передбачає співіснування декларативних та процедурних знань.
Тбто, кожен фрейм супроводжується набором концептуальних планів-установок, які задають напрямок сканування, або послідовного «прочитування » фрейму, його розгортання у сценарій.
Тповий сценарій є скрипт. У сценарії та скрипті елементи упорядковуються у лінійному ланцюзі. Сценарії та скрипти об’єктивовані у синтаксисі мови, де є канонічні моделі речень, а також моделі, що відхиляються від канону і призначаються для зміни інформаційного фокусу. У англійській мові моделлю-скриптом, що ілюструє послідовність, упорядкованість усіх слотів, що входять у фрейм, є наступною:
{ТАК [[ (СТІЛЬКИ (ТАКОГО (ЩОСЬ)) ІСНУЄ] ТАК] ТУТ-ЗАРАЗ]}
оцінка (кількість – якість: предмет ) (інобуття: спосіб - місце - час)
Fortunately, two best doctors went quickly there yesterday.
(на щастя, два найкращих лікарі виїхали швидко туди вчора).
Предметноцентричний фрейм застосовується при аналізі лексичного та граматичного матеріалу. У лексиці ця модель обумовлює спосіб аранжування семантичних компонентів значення. У граматиці (у синтаксисі) вона забезпечує аранжування словесно маркованих смислів у тих реченнях, де розповідається про одного учасника подій, про існування предмета у певних просторово-часових рамках.
Цей предмет, виступаючи у ролі логічного суб’єкта пропозиції, лишається незмінним, є аргументом. Предикати ж пропозиції можуть бути різноплановими, змінними, виступаючи тим самим у ролі функції аргументу. Відношення, що зв’язують конституенти предметноцентричного фрейму суть екзистенція ознаки. Інші типи фреймів моделюють відношення інакшого порядку – між декількома предметними сутностями, включеними у склад цілісної інформаційної структури.
Акціональний фрейм.
Конституентами фрейму даного типу є декілька предметів ЩОСЬ/ХТОСЬ, ЯКІ НАДІЛЯЮТЬСЯ СЕМАНТИЧНИМИ РОЛЯМИ. ЗА ВИЗНАЧЕНННЯМ ч.Філмора, ці ролі суть «глибинні семантичні відмінки»: агент, інструмент, паціенс, адресат, бенефіціант, мета, причина, наслідок, результат і.т.д. [7,c.99].
Семантичні ролі відображають характер відношень між предметними сутностями, серед яких однав, наділена роллю агенса є центральною. Предмет-агенс є головним учасником події, оскільки розподіл ролей між іншими учасниками події залежить від виконуваної агенсом дії.
Якщо у предметно центричному фреймі у фокусі уваги перебував сам предмет (і зв’язки між понятійними конституентами фреймової структури установлювались «від предмета»), то у акціональному фреймі акцент зміщується на взаємодію одного предмета з іншими предметами. Спосіб цієї взаємодії і визначає характер зв’язку між складовими фрейму.
Акціональний фрейм також застосовується для аранжування елементів значень у лексичних та граматичних одиницях мови. Наприклад, англ. florist
(той/агенс/, хто торгує квітами/паціенс/); пор. укр. квітникар. Синтаксис забезпечує відповідне слівне розгортання: Хтось (дехто, людина) торгує квітами. Акціональний фрейм може використовуватися і для аранжування змісту у тексті. [29,c.80].
Наявність у фреймовій структурі елементів ХТОСЬ/ЩОСЬ передбачає можливість можливість їх розгортання у предметноцентричний фрейм, де кожна з предметних сутностей наділяється відповідними параметрами. Наприклад, англ..sixer (старший бойскаут, який керує шістьома молодшими скаутами) – структура: СТІЛЬКИ ТАКОГО ХТОСЬ-агенс діє на СТІЛЬКИ ТАКОГО ХТОСЬ-паціенс.
2. Партонімічний фрейм.
Концептуальна структура включає предметні сутності ЩОСЬ/ХТОСЬ, які співвідносяться між собою як ціле і його частина. Зв’язок, який встановлюється між предметами, є відношення володіння, або екзистенція частини: ЩОСЬ: ціле має ЩОСЬ: частина; ЩОСЬ-1 є частина ЩОСЬ-2. частина, яка містить дискретні елементи, може, у свою чергу, мислиться як ціле.
Партонімічний фрейм має понятійну суміжність з предметно центричним фреймом: наявність у предмета певної частини може мислитись як якість даного предмету (ЩОСЬ є ТАКЕ: має частину).
Дане аранжування концептів прослідковується у значеннях лексичних одиниць типу англ.. arm-chair (стілець, який має підлокітник = крісло). Виділяючи партитивні відношення у лексичній семантиці поряд з родово-видовими відношеннями, М,В, Нікітін відзначає, що партитивні відношення, які поки що недостатньо досліджені, відіграють надзвичайно важливу роль у світі, у свідомості та у мові.
У мові відношення «частина-ціле» глобальні, вони поширюються на весь словник і організовують його у цілісні партитивні структури (4,88). Такі структури можуть лежати в основі організації лексико-семантичних полів. Ці ж структури простежуються і у семантиці синтаксису, де вони отримують специфічне переломлення у конструкціях з іменами- міронімами: a drop of water (крапля води), a slice of bread (шматочок хліба), a sack of apples (мішок яблук) [31,c.8-80]
Предметні концепти, які входять до складу патронімічного фрейму, можуть бути розгорнуті у предметно центричні фреймові структури. Пор.: англ.. four-wheeler (автомобіль, що має чотири колеса) – структура ЩОСЬ:ціле має СТІЛЬКИ ЩОСЬ: частина; укр.. Червона Шапочка: структура ХТОСЬ має ТАКЕ ЩОСЬ: частина.
4.Гіпонімічний фрейм.
У даній структурі, що отримала досить повний огляд у лінгвістичних роботах, предметні сутності ЩОСЬ/ХТОСЬ об’єднуються родо-видовими відношеннями. Тип зв’язку можна визначити як відношення включення ознаки, або екзистенцію видових розбіжностей: ТАКЕ ЩОСЬ: рід включає ТАКЕ ЩОСЬ: вид; ТАКЕ ЩОСЬ-1 є вид ЩОСЬ-2. на відміну від відношень між сутностями партитивнного фрейму – відношень, які також можна охарактеризувати як включення (частини в ціле), - зв’язки між елементами гіпонімічного фрейму виявляють не співпідпорядкування предметів, а спів підпорядкування ознак: ознаки роду включаються у ознаки виду.
У родовій сутності цих ознак меньше, у зв’язку з чим відповідне поняття має широкий екстенсіонал, поширюючись на різні види предметів. У видової сутності до ознак роду приєднуються свої власні ознаки, що звужує екстенсіонал поняття. Якщо вид, у свою чергу, підрозділяється на підвиди, він може мислитись як рід.
Гіпо-гіперонімічний фрейм структурує інформацію, представлену у лексиці і в граматиці мови. У лексиці він простежується у розширенні та звуженні значення слова, а також в організації лексико-семантичних полів.
У синтаксисі даний фрейм обумовлює аранжування смислів у реченнях типу Собака є твариною; Ця тварина є собакою. При порівнянні з партитивними відношеннями Собака має хвіст, але не Хвіст є собакою.
Гіпо-гіперонімічний фрейм може демонструвати співвідношення між предметними сутностями, що зіставляються за різними категоріальними параметрами (кількість, якість, буття/дія, спосіб буття, місто, час), представленими у предметноцентричному фреймі.
Асоціативний фрейм.
У всіх попередніх типах фреймів були виявлені різновиди відношень суміжності: зв'язок між елементами, що входять у фрейм був обумовлений онтологією буття предметного світу, де предмети мають певні характеристики (предметно-центричний фрейм), діють один на одного (акціональний фрейм), є цілісностями, що містять частини (патронімічний фрейм) і групуються у класи за своїми ознаками (гіпонімічний фрейм).
У мисленні і в мові такі відношення призводять до появи метонімічних переходів від одного ославленого концепта до іншого. Асоціативний фрейм ілюструє відношення подібності, яке базується не стільки на «стані речей» в онтології, скільки на зближенні концептів у мисленні самої людини.
Таке зближення є асоціативний зв'язок, присутній у концептуальній метафорі і об’єктивований у метафорах і порівняннях мови. Схожість та подібність можуть бути або відмічені людиною у предметному світі, або ж бути плодом людської уяви, тобто можуть встановлюватись людиною довільно.
Відповідно до спостережень психологів, діти дошкільного віку мають труднощі при сприйнятті метафори, оскільки вона не має безпосередньої предметної детермінованості [32,c.3].
Не виключено, що асоціативна фреймова модель формується на пізній стадії онтогенезу. Образність же дитячого мислення може засновуватись на фреймових моделях чотирьох попередніх типів.
Якщо ЩОСЬ-1 є концептуальним референтом (мислимий предмет), а ЩОСЬ-2 – концептуальний корелят (предмет, який задано для порівняння), то основою для встановлення їх подібності стає один або декілька параметрів, представлених у предметноцентричному фреймі.
З наведених вище спостережень очевидна основоположна роль предметноцентричного фрейму, за рахунок якого розгортаються інші фреймові структури. При концептуальному аналізі мовного матеріалу таке розгортання, як правило, є необхідним. Більш того, при побудові концептуальних моделей, призначених для аналізу конкретного емпіричного матеріалу, розглянуті типи фреймів можуть комбінуватись один з одним, утворюючи інтегративні концептуальні моделі.
В якості прикладу розглянемо реконструкцію такої моделі (Схема 1) для багатозначного слова сhair (інтеграція предметноцентричного, гіпонімічного та акціонального фреймів):
ХТОСЬ ІСНУЄ ДІЮЧИ ТУТ
(2) Chair (1) Chair
включає
ТАКИЙ ХТОСЬ ІСНУЄ ДІЮЧИ
(4) Chair (3) Chair
на
СТІЛЬКИ ХТОСЬ ІСНУЄ ТУТ
(5) Chair (6) Chair
Схема 1
(1) Chair – предмет меблів, на якому сидять.
(2) Chair – людина, яка головує (як правило, сидячі на стільці), керуючи ким-небудь.
(3) Chair – завідувач кафедрою, який керує групою викладачів.
(4) Chair – посада професора (яку, як правило, має завідувач кафедрою).
(5) Chair – група викладачів, підрозділ професорсько-викладацького складу. (6) Chair – приміщення, де знаходяться члени кафедри.
Фномен полісемії пов'язаний з переміщенням словесного знаку з однієї ділянки концептуальної моделі на іншу. При цьому модель мотивує причини такого переміщення. Напрями зміни значення знаку, що спостерігається у межах типових фреймів, є регулярними, тобто відстежуються у семантиці цілої низки одиниць мови. Кожний з лексико-семантичних варіантів слова має свої синоніми, у зв’язку з чим фрагмент наведений вище інтегративної концептуальної структури (слоти 2-6) може служити основою для аранжування тематичних парцел у складі лексико-семантичного поля.
2.2 Ядерні номінації і компоненти фрейма “ жiночнiсть”
Зокрема, Е.Г.Бєляєвська використовує термін "лексичний фрейм" для опису структури лексичного значення слова. У даному контексті структура значення лексичної одиниці визначається як - "комплекс знань про позначуваний, фіксуємий у мовному коді" [11, с. 22].
Е.Г.Бєляєвська відзначає можливість виділення у фреймі двох рівнів - "зовнішньої семантики" і "сутності значення". Останній рівень автор визначає як "когнітивну модель" - "максимально узагальнене, схематизоване уявлення про концептуальну підставу значення, що виділяє в значенні найбільш важливі, вузлові моменти" [11, с. 23-24].
Складність структури лексичних фреймів визначає існування деяких специфічних властивостей останніх. Однією найбільш важливою, багато в чому визначальною інші властивості фрейму відмітною ознакою є наявність у ньому "фокуса" і "периферії".
У даному дослідженні як фокус фрейму слідом за Е.Г. .Бєляєвською ми будемо розглядати етимологічно перше, основне значення лексичної одиниці.
Когнітивна модель "сконцентрована" у фокусі фрейму, і являє собою свого роду значеннєве ядро окремо взятого слова, однак, ті або інші її елементи проявляються в кожному з периферійних значень лексичної одиниці. Разом з тим, на думку низки дослідників, у міру "видалення" значення від фокуса ступінь концентрації когнітивної моделі в ньому знижується.
Таким чином, виявлення когнітивної моделі дозволяє визначити ознаку, покладену в основу вторинної номінації, і привласнити будь-якому знову виниклому предмету або явищу реальної дійсності адекватне їхнім властивостям назву.
У процесі створення висловлення лексичні фрейми слів, що сполучаються, взаємодіють, причому їхні фокуси зміщаються, а периферійні значення <віддаляються> від лінгво-когнітивної моделі й "уподібнюються" один одному.
У результаті загальний зміст фрази може "ускладнюватися" з появою тих або інших, властивих лише народу-носієві даної мови, асоціацій, зверхфразових значень, незвідних до простої суми змістів складове дане висловлення слів.
Так виникає відбивана в рамках художнього тексту своєрідна картина світу, що сполучає в собі як авторські, індивідуальні, так і загальнонаціональні риси.
На думку ряду дослідників, картина світу як унікальний психолінгвістичний феномен може виступати у двох своїх іпостасях: "концептуальної" і "мовної". Концептуальна картина світу розглядається як "система пресупозицій і імплікацій особистості, що співвідносить із тлом невисловлених допущень і практик" [17, с. 81].
Таким чином, концептуальна картина світу, по суті, являє собою загальну "когнітивну модель" системи мови: і та й інша не дані у відчуттях і існують лише на рівні підсвідомості. І та й інша лежать в основі номінації одного явища, або всієї сукупності явищ дійсності.
Результатом актуалізації концептуальної картини світу на "зовнішньому" рівні є мовна картина світу - "мовна свідомість, прямо пов'язана з асоціативно-вербальною мережею мови" [17, с. 80].
Іншими словами, мовна картина світу являє собою "набір" всіх лексичних одиниць даної мовної системи.
Стосовно до художнього образу, що розгортається в тексті, концептуальна і мовна картини світу виступають як рівні відповідно внутрішньої й зовнішньої семантики, тобто як а) свого роду макрокогнітивна модель образу, що відображає авторську концепцію тексту, і б) як набір мовних складові побудови образу - мовні засоби для передачі задуму відправника повідомлення.
Як відзначають деякі дослідники, структура мовної картини світу повторює структуру лексичного значення кожного складового її слова й включає "ядро" і "периферію" змісту [7, с. 130-187].
При цьому як ядро виступає сукупність етимологічних фокусів лексичних фреймів з великим ступенем концентрації когнітивних моделей. На периферії перебувають контекстуальні значення, що відображають індивідуальні особливості стилю творця тексту.
Оскільки мовна картина світу служить джерелом інвентарю для створення художнього образу, можна припустити, що художній образ так само має фреймову структуру - ядро й периферію.
У випадку розгляду "статичного" художнього образу, тобто способу-архетипу, узятого поза конкретним літературним твором ядром буде слугувати сукупність основних, споконвіку властивих уявлень про образ даного народу.
При цьому в процесі відображення даних уявлень у мові, на рівні "зовнішньої семантики", для опису будуть використовуватися значення, що становлять фокуси лексичних фреймів, з високим ступенем концентрації в них когнітивних моделей.
На периферії статичного способу-архетипу перебувають риси, що надають йому кожним з його носіїв мови, що розглядають, відповідно до тих або інших особливостей його (носія мови) індивідуального стилю. У цьому випадку для опису образу будуть використовуватися значення, що належать до периферії концептуальної і мовної картин світу, іншими словами, значення, "вилучені" від фокуса фрейму, що є метафоричними стосовно денотата й, тим самим, передавальні його індивідуальне, авторське трактування.
Ядро вербально вираженого концепту містить смисловий елемент-домінанту, який найбільш очевидно репрезентує зміст концепту. В якості ядра концепту „Жіночність розглядаємо абстрактні іменники зі значенням „жіночність ” та „жіноцтво ” (у дужках вказується частотність вживання у романах): woman (10), womankind (10), girlhood (7), womanliness (5) maiden (4), girlishness (2), maidenhood (2).
Лексема womanhood реалізує у творах зафіксовані у сучасних словниках значення: 1. the state of being a woman, not a man or a girl 2. formal women in general. При цьому у романах експліцитно виражена сема „дорослість ”. Отже, основними значеннями womanhood є:
1.Дорослий стан жінки:
A disposition naturally simple and demanding protection; a long course of poverty and humility, of daily privations, and hard words, of kind offices and no returns, had been her lot ever since womanhood almost, or since her luckless marriage with George Osborne [67,c.551].
Ever since her womanhood almost, had she not been persecuted and undervalued? [34, c. 584].
Though unsophisticated in the usual sense, she was not incomplete; and it would have denoted deficiency of womanhood if she had not instinctively known what an argument lies in propinquity[57, c.311].
Ця лексема позначає набуття дівчиною якостей дорослої жінки:
One would certainly suppose her to be farther on in life than her seventeenth year - perhaps because of the slow resigned sadness of the glance, from which all search and unrest seem to have departed, perhaps because her broad-cheated figure has the mould of early womanhood [78,c.305].
Перетворення дівчини на жінку метафорично зображується за допомогою виразів зі значенням „пробудження ”, „перехід в інший стан ”.
[…] that sense of helpless dependence on another's feeling which awakens the clinging deprecating womanhood even in the shallowest girl that can ever experience it[45, c.216].
Being graceful and interesting, standing moreover on the momentary threshold of womanhood, her appearance drew down upon her some sly regards from loungers in the streets of Chase borough [89, c.76].
2. Усі жінки взагалі, жіноцтво.
To the aesthetic, sensuous, pagan pleasure in natural life and lush womanhood which his son Angel had lately been experiencing in Vary Vale […] [45, c.203].
При цьому по відношенню до однієї жінки як представниці жіноцтва вживаються вирази bit of womanhood, piece of womanhood, що містять іронічні конотації:
'Here's a delicate bit of womanhood, or girlhood, coming to receive a prize, I suppose,' said Mr Gawain. 'She must be one of the racers in the sacks, who had set off before we came' The 'bit of womanhood' was our old acquaintance Bessie Carnage[24, c. 266].
However, stick to me, and neither this haughty goddess, dashing piece of womanhood (Far From the Madding Crowd, c.338).
Лексема womankind, що в деяких контекстах є синонімом womanhood, реалізує значення, що відповідає сучасному women considered together as a group:
''I wish half the women in England were as respectable as you,'' he said, in an ebullition of bitterness against womankind in general [92, c.308].
To lose faith in womankind is terrible [89, c.373].
Had it not been for his devotion to his house and name, never would he have stood twice the victim of womankind [92, c. 56].
So he allowed his mind to be occupied with her, deeming his preoccupation to be no more than a philosopher's regard of an exceedingly novel, fresh, and interesting specimen of womankind [90, c.166].
У деяких контекстах womankind має значення „жіноцтво ”, „певна група жінок ”:
“Poor Becky, poor Becky!” said Emma. “How thankful, how thankful I ought to be;” (though I doubt whether that practice of piety inculcated upon us by our womankind in early youth, namely, to be thankful because we are better off than somebody else, be a very rational religious exercise [90, c.644].
But the circumstance was sufficient to lead him to select Tess in preference to the other pretty milkmaids when he wished to contemplate contiguous womankind [92, c.155].
Ця лексема також передає іронічні конотації у випадках, коли вона вживається у значенні „стать, протилежна чоловічій ”:
The frantic efforts which they make to enter this circle, the meanness’s to which they submit, the insults which they undergo, are matters of wonder to those who take human or womankind for a study [91, c. 357].
Last January, rid of all mistresses -- in a harsh, bitter frame of mind, the result of a useless, roving, lonely life -- corroded with disappointment, sourly disposed against all men, and especially against all womankind (for I began to regard the notion of an intellectual, faithful, loving woman as a mere dream), recalled by business, I came back to England [90, c.309].
У Т. Гарді womankind зустрічається поряд із авторським синонімом contra kind:
[…] "but the villainy of the contra kind." I said (meaning womankind), “keeps 'em out"[92, c.145].
За диференційною семою „вік ” лексемам womanhood та womankind протиставляється лексема girlhood, яка передає значення „період життя, коли жінка є дівчиною ” (the period of her life when a woman is a girl).
She had occasionally caught glimpses of these men in girlhood, looking over hedges (Tess of the d’Urbervilles, c.354).
From her girlhood upwards she had had experience among the sick and the mourning (Adam Bede, c. 118).
She was slender, and apparently scarcely past girlhood (Wuthering Heights, c.25).
На відміну від womanhood, яке означає щойно набутий жінкою стан, girlhood передає стан, який минув та який вона згадує з ностальгією:
She was busy knitting; her eyes thus drawn from me, I could gaze on her without interruption. I did mightily wonder how she came there, or what she could have to do among the scenes, or with the days of my girlhood [91, c.218].
Alice lay, as before, without pain, or at least any outward expression of it; but totally unconscious of all present circumstances, and absorbed in recollections of the days of her girlhood, which were vivid enough to take the place of reality to her [90, c.238].
Лексема girlhood також асоціюється з емоційністю референта:
She soon became aware of the present state of Mary's feelings, but she thought they merely arose from the changeableness of girlhood [90, c.124-125].
Лексема maiden зустрічається тільки у творі Дж. Мередіта, де вона вживається стосовно поведінки дівчини, роблячи акцент на її невинності;
She retreated as young ladies should ever do, two or three steps, and he would not notice that she had become an angry Dian, all arrows: her maiden in surrendering pleased him [87, c.489].
У творі також зустрічається антонімічна лексема maiden, яка вербалізує невластиву дівчині поведінку:
You, father! you have driven me to maiden![87, c.264].
У порівнянні з лексемами womanhood та womankind лексема womanliness містить виразніші оціночні конотації, які переважно є позитивними (luxuriant, handsome). Крім того, womanliness передбачає наявність зовнішніх ознак, які вказують на перетворення дівчини у жінку (bouncing):
It was a feebler relief, a feebler triumph she felt now, but the great dark eyes and the sweet lips were as beautiful as ever, perhaps more beautiful, for there was a more luxuriant womanliness about Hetty of late [86, c.343].
As she walked along today, for all her bouncing handsome womanliness, you could sometimes see her twelfth year in her cheeks, or her ninth sparkling from her eyes; and even her fifth would flit over the curves of her mouth now and then [89, c.13].
Дівчина може набути якостей, які позначає лексема womanliness, навіть у дитячому віці, що є вказівкою на її занадто дорослу, невластиву віку поведінку:
'I certainly was rather struck and surprised with her manner that day; its womanliness made me smile[89, c.570].
Однією із суто жіночих якостей, на наявність яких вказує womanliness, є жіноча інтуїція:
[…] she had too much understanding to be entirely governed by her womanliness, had too much womanliness to use her understanding to the best advantage [89, c.179].
Лексема girlishness, подібно до maiden, зустрічається тільки у Дж. Мередіта та є синонімом до maiden у значенні „ якість, притаманна юній дівчині ”. Обидві лексеми мають експліцитні позитивні конотації:
High breeding did not freeze her lovely girlishness.—But Willoughby did [48, c. 258].
[…]in kissing her she marvelled at her gentleness and girlishness [48,c.90].
That fair childish maiden had ceased [48, c.131].
Лексема maidenhood вживається тільки у творі Т. Гарді у значенні „дівочість”:
Nature, in her fantastic trickery, had set such a seal of maidenhood upon Tess's countenance that he gazed at her with a stupefied air (Tess of the d’Urbervilles, c. 304).
The recuperative power which pervaded organic nature was surely not denied to maidenhood alone (Tess of the d’Urbervilles, c.126).
Крім проаналізованих вище абстрактних іменників, в якості ядерної номінації концепту „Жіночність” розглядаємо лексему woman у значенні „втілення жіночих якостей”. У цьому значенні woman виступає в якості абстрактного іменника, що на граматичному рівні виражається таким чином:
- у вживанні без артиклю:
She was no longer the milkmaid, but a visionary essence of woman-a whole sex condensed into one typical form [76, c.167].
Women of mixed essences shading off the divine to the considerably lower were outside his vision of woman [55, c.140].
- вживанні з woman прислівники, що утворюють ступені порівняння та прислівника enough:
Being more finely formed, better educated, and, though the youngest except Retty, more woman than either […] [67, c.176].
Given once, the pure bashful maiden was too modest, too tender, too trustful, too weak, too much woman to recall it (Vanity Fair, c.160).
[…] unless Madame Beck had been less than woman, it could not well be otherwise [45, c.122].
Tess was woman enough to realize from their avowals to herself that Angel Clare had the honour of all the dairymaids in his keeping […] [90, c.180].
Ядерні номінації концепту подаємо у вигляді фреймової структури (мал. 2.1). Центральним компонентом фрейму є референт-жінка. Номінації концепту утворюють слоїти, які репрезентують жіночі якості ( „ЩОСЬ якість ”), приналежність до групи ( „належить до ЩОСЬ) та темпоральні ознаки („існує ТОДІ час). Як видно з наведеної фреймової моделі, більшість контекстуальних значень відображають оцінні характеристики жінки (girlhood, maiden, girlishness, maiden, maidenhood, womanhood, womanliness).
2.3 Периферійні номінації і компоненти фрейма “ жiночiсть”
Периферію концепту „Жіночість” утворюють фрейми „Жінка” та „Жіночий”.
Фрейм „Жінка” утворюють номінації, які здійснюють референцію до осіб жіночої статі. В результаті аналізу романів було виділено такі види номінацій:
1) ядерні номінації жінки (woman, girl, lady)
2) регулярні периферійні номінації (maid(en), lass, gentlewoman, female)
3) емотивні номінації (wench, minx, vixen, hussy), що передають оцінне ставлення автора або персонажів до референта жіночої статі.
4) контекстуальні номінації, гендерна референція яких виявляється лише у контекстах (creature, thing).
Номінації lass, maid, female, gentlewoman розглядаються в якості регулярних периферійних елементів ЛСП “Woman”, оскільки вони регулярно вживаються для позначення особи жіночої статі. Ці номінації (крім female ) не є характерними для сучасного дискурсу, отже, на відміну від ядерних номінацій, їх потрібно розглядати в якості культурно детермінованих компонентів концепту „Жіночість”. Загальна частотність регулярних периферійних номінацій у вікторіанських романах становить 163, при цьому найбільш частотною є lass, найменш частотною – gentlewoman (мал. А.2.2. додатку) [76,c.90].
Номінація lass вживається для номінації дівчини переважно у мовленні простих людей та передає позитивне ставлення мовця до референта. В авторських висловлюваннях номінація lass також передає позитивне ставлення автора до дівчини, що підкреслюється вживанням lass з оцінними прикметниками, які передають привабливу зовнішність, юність, свіжість, здоров’я та приємний характер референта (hearty-looking, bonny-cheeked, rosy-cheeked, buxom-looking, fresh-cheeked, cheery ):
'Well, Bessy Cranage is a hearty-looking lass, I dare say she'll come round again, Joshua [88, c.66].
A buxom-looking lass of sixteen, with bright eyes and purple cheeks, came to answer the knock [76,, c.562].
I remember thinking what a pretty lass she was, as she sat on a low stool by Mary [82, c.8].
[…] he spied his only daughter, a bonny lass of thirteen or so (Mary Barton, c.).
But that bonny-cheeked lass was blest with an elasticity of spirits that secured her from any rankling grief [60, c.268].
Once more she was a fresh-cheeked lass of eighteen; she was at evening church, and the hectic writing-master and she were quavering out of the same psalm-book[87, c. 137].
This might have been, but for you, a cheery lass [85, c.73].
[…] a rosy-cheeked lass coming singing into the room [85, c.418].
Лексема maid(en), подібно до lass вживається для номінації молодої жінки:
[...] though you might conjure up the image of a lovely woman, she would not in the least resemble that distracting kitten-like maiden [87, c.90].
[...] she was not quite a common village maiden [89, c.176].
Номінація female вживається для позначення особи жіночого статі, щоб уникнути вікових та інших конотацій. Цій номінації надається превага, коли вік жінки неможливо визначити з її зовнішнього вигляду:
Mesrour conducts the slave-merchant into my lord’s presence: he brings a veiled female with him [91, c.493].
Female вживається, коли йдеться про будь-яку жінку взагалі, зокрема про представницю певної національності:
[…]and a polite public will no more bear to read an authentic description of vice than a truly-refined English or American female will permit the word breeches to be pronounced in her chaste hearing [94, c.620].
The house was filled with familiar British faces, and those toilettes for which the British female has long been celebrated [84, c.264].
This is a species of dignity in which the high-bred British female reigns supreme [103, c.260].
Pitt Crawley declared her behaviour was monstrously indecorous, reprobated in strong terms the habit of play-acting and fancy dressing, as highly unbecoming a British female [102, c.509].
The continental 'female' is quite a different being to the insular 'female' of the same age and class: I never saw such eyes and brows in England [110, c.100].
Номінація gentlewoman є частковим синонімом до lady, оскільки вживається лише по відношенню до жінки середнього класу:
'As she always does - an English, middle-class gentlewoman; well, though gravely dressed, habitually independent of pretence, constitutionally composed and cheerful' [98, c.286].
Важливою умовою, яка дає право жінці номінуватися gentlewoman є належне виховання та перед усім гарні манери:
“Gentlewoman of agreeable manners, and accustomed to the best society, was anxious to” [97, c.395].
Rebecca was driving, and at once recognized the gentlewoman with agreeable manners [94, c.395].
Номінація gentlewoman характерна лише для вікторіанського дискурсу, тому конотації, які вона передає, потрібно розглядати в якості культурних конотацій Вікторіанства. Якості справжньої gentlewoman перераховуються у листі – характеристиці випускниці пансіону для дівчат, наведеному у творі У.Теккерея:
Those virtues which characterise the young English gentlewoman, those accomplishments which become her birth and station, will not be found wanting in the amiable Miss Sedley, whose industry and obedience have endeared her to her instructors, and whose delightful sweetness of temper has charmed her aged and her youthful companions [90, c.2].
Отже, периферійні номінації, що здебільшого не є притаманними сучасному дискурсу, репрезентують деякі шляхи концептуалізації жіночості, які були характерними лише для вікторіанської епохи.
Фрейм „Жіночий” утворюють прикметники, що містять сему „жіночий”, або „жіночний”(у дужках вказується кількість вживання у романах): feminine (74), female (74), girlish (21), womanly (13), maiden(ly) (12), ladylike (5), womanish (1).
Периферійними компонентами фрейму „Жіночий” є прикметники girlish, womanly, maiden(ly), ladylike, womanish.
Лексема girlish має значення „притаманний дівчині”, „схожий на дівчину”:
Through the doorway she saw against the declining light a figure with the height of a woman and the breadth of a child, a tall, thin, girlish creature whom she did not recognize in the twilight till the girl said ''Tess!'' [98, c.438].
Where is Harriet? I wish Harriet would come to me,' said the girlish voice, faintly [97, c.346].
The intruder was Mrs. Heathcliff. She certainly seemed in no laughing predicament: her hair streamed on her shoulders, dripping with snow and water; she was dressed in the girlish dress she commonly wore [81, c.150].
Контекстуальний аналіз дозволяє виявити такі асоціативні смисли girlish:
– невинність, ніжність:
[…] she looked the image of youthful innocence and girlish happiness [97, c.22].
She spoke with hesitation, yet with sweet, simple, girlish tenderness [82, c.342).
There was not the slightest promise of love towards him in her manner; it was nothing more than the sweet girlish tenderness she had shown him when she was twelve: perhaps, she would never love him - perhaps no woman ever could love him:
You - every woman older than herself must feel for such a simple, innocent, girlish fairy a sort of motherly or elder-sisterly fondness. Graceful angel! [82, c.195).
Catherine and he were constant companions still at his seasons of respite from labour; but he had ceased to express his fondness for her in words, and recoiled with angry suspicion from her girlish caresses.
'Ay, flirtation! That might be an innocent girlish wile to lure on the true lover; but what I refer to was not flirtation: it was a look marking mutual and secret understanding - it was neither girlish nor innocent. [82, c.295].
- емоційність:
"She was weeping," Miss Isabel murmured to him. "Girlish enough," he said [91, c.175].
It is a mere girlish outbreak which, I am sure, will not be permanent.'' [98, c.209].
And then the bride sent him back to Madame Beck, and she took me to herself; and proceeded literally to suffocate me with her unrestrained spirits, her girlish, giddy, wild nonsense [96, c.632].
'But my father's very much vexed, I dare say?' he added, looking at Maggie, and thinking that her agitated face was only part of her girlish way of taking things [96, c.190].
- недосвідченість, наївність:
[…] these things will summon a little of the too ready, traitorous tenderness into a woman's eyes, compelled as she is in her girlish time to learn her life-lessons in very trivial language [83,c.429].
It might seem singular that Nancy- with her religious theory pieced together out of narrow social traditions, fragments of church doctrine imperfectly understood, and girlish reasonings on her small experience [89,c.189].
- мрійливість:
[…] think of her girlish fancy that Arthur was in love with her, and would marry her, as a folly of which she was timely cured [80, c.338].
- марнославство:
She hated the writer of that letter - hated him for the very reason that she hung upon him with all her love - all the girlish passion and vanity that made up her love. [83, c.320].
Even now, that she is walking up and down with a little triumphant flutter of her girlish heart at the sense that she is loved by the person of chief consequence in her small world [97, c.377].
And being really fully as much inclined to laugh as scold -- for I esteemed it all girlish vanity – I at length relented in a measure, and asked[…] [97. c.194].
У творах вікторіанців зустрічаються прикметники maiden та maidenly. При цьому обидві лексеми реалізують значення „притаманний молодій дівчині”. Необхідно зазначити, що лексема maiden зустрічається також у значенні „неодружений” (maiden aunt), у сполученнях maiden name, maiden speech. Таке вживання maiden не є об’єктом нашого дослідження, а прикметники maiden та maidenly розглядаються у роботі як два варіанти однієї й тієї ж лексеми.
Лексема maiden(ly) є близькою за значенням до girlish та характеризує молоду дівчину:
She had no disinclination, though she had a maidenly desire to see a little of the world—grace for one year, she said [91, c.62].
She is confused; she speaks in maiden fashion.
Асоціативними смислами maiden(ly) є невинність, чистота, скромність:
Maidenly modesty (and true love is ever modest) seemed to oppose every plan she could think of [100, c.124].
Perhaps some infatuated swain has ere this mistaken insensibility for modesty, dulness for maiden reserve, mere vacuity for sweet bashfulness, and a goose, in a word, for a swan …
She restrained herself; chiefly, after the first bridling of maidenly timidity [88, c.185].
[…] she had felt herself sufficient to herself, and had in the independence of her girlish heart fancied there was a certain degradation in renouncing the simplicity of a maiden existence to become the humbler half of an indifferent matrimonial whole…
[…] the Cambridge lads and their pale-faced tutor avoided with maiden coyness [85, c.599].
Якості, які описуються за допомогою maiden, асоціюються з юністю та невеликим життєвим досвідом, наївними уявленнями про кохання:
[…] he saw that she had become deeply serious, and he felt her love of the boy to be maternal, past maiden sentiment …
The sanctuary of her chamber, the pure white room so homely to her maidenly feelings, whispered peace, only to follow the whisper with another that went through her swelling to a roar…
"No," she answered faintly and sadly; for Halifax was all the same to her heart as the Antipodes; equally inaccessible by humble penitent looks and maidenly tokens of love [83, c.133].
Лексема womanly є контекстуальним антонімом maiden(ly). За допомогою вживання цих лексем в одному реченні робиться акцент на „дорослих” якостях референта:
He fancied that everything relating to himself excited maidenly curiosity, womanly reverence….
Ця номінація передає такі якості як стриманість, серйозність, наполегливість, здатність до самоконтролю:
[…]she was professing to hem[…] swerving from her control - inflicted a deeper stab than usual; but still silent, diligent, absorbed, womanly …
With her father she really was still a child, or child-like, affectionate, merry and playful. With me she was serious, and as womanly as thought and feeling could make her [86, c.395].
В усіх контекстах womanly має виразні позитивні конотації:
''Do I realize solemnly enough how utterly and irretrievably this little womanly thing is the creature of my good or bad faith and fortune? [97, c.278].
Лексема womanly здійснює референцію до найкращих та найцінніших жіночих якостей (patience, devotedness, seriousness, tenderness, reverence, dignity):
'Well, Polly, you must persuade Miss Snowe to undertake both you and me, to make you steady and womanly, and me refined and classical …
[…] still happier because he observed in her a more subdued air, something that he interpreted as the growth of womanly tenderness and seriousness…
He was answered by Miss de Bassompierre in quite womanly sort; with intelligence, with a manner not indeed wholly disindividualised …
"I don't want to repeat anything." said Liddy, with womanly dignity of a diminutive order [89, c.189].
Якості, що позначаються лексемою womanly, є еталонними якостями вікторіанської жінки. Отже, відсутність або наявність у жінки цих якостей визначає ступінь її наближення до ідеалу жіночості:
Her tranquil, tender affection for Philip[…] the fact that in him the appeal was more strongly to her pity and womanly devotedness than to her vanity or other egoistic excitability of her nature….
I have thought several times since, that she was a bit quieter, and more womanly-like; more gentle, and more blushing, and not so riotous and noisy…
Womanly вказує на наявність у референта таких якостей як доброта, материнські почуття:
Maggie was not her pet child - and, in general, would have been much better if she had been quite different; yet the womanly heart, so bruised in its small personal desires, found a future to rest on in the life of this young thing [83, c.281].
Лексема ladylike має значення „притаманний справжній леді”, „схожий на леді”:
''You are best for'n,'' said Marian. ''More ladylike, and a better scholar than we, especially since he had taught 'ee so much …
'And her handwriting? It must be pretty, light, ladylike, I should think…
[...] a ladylike young woman, somewhat interesting, though, perhaps, a trifle guindeé and prudish [98, c.381].
Ladylike також передає іронічне ставлення до деяких жіночих якостей:
What is there in a pair of pink cheeks and blue eyes forsooth? these dear Moralists ask, and hint wisely that the gifts of genius, the accomplishments of the mind, the mastery of Mangnall’s Questions, and a ladylike knowledge of botany and geology [80, c.98].
Номінація womanish зустрічається тільки у Т. Гарді, де вона виступає в якості антоніма до mannish:
"I hope I am not a bold sort of maid – mannish?" she continued with some anxiety. "O no, not mannish; but so almighty womanish that 'tis getting on that way sometimes [81, c.190].
Фреймова репрезентація сполучуваності периферійних номінацій фрейму „Жіночий” з іменниками подана на мал. 2.4.
Вивчення сполучуваності периферійних номінацій фрейму „Жіночий” з абстрактними іменниками, що позначають якості характеру, дозволяє отримати уявлення про те, які саме жіночі якості та характеристики у вікторіанській ментальності вважались суто жіночими.
Як видно з наведеної фреймової моделі, більшість іменників, що виступають у сполученнях з прикметниками фрейму „Жіночий”, мають позитивні конотації та позначають найбільш цінні людські якості (purity, devotedness, modesty ). „Неідеальними” якостями жінки є марнославство (folly, vanity), заздрісність ( jealousy) та цікавість (curiosity). В цьому зв’язку видається цікавим звернути увагу на випадки вживання зазначених прикметників з заперечним суфіксом un-: unwomanly, unfeminine, unmaidenly. Такі прикметники виступають в якості негативних характеристик та виражають осуд, несхвалення „нежіночної” жінки або вчинку, невластивого жінці:
And then go home and groan over the Spanish ladies who take delight in bull-fights - 'such unfeminine creatures!".
It was the whisperings of her womanly nature that caused her to shrink from any unmaidenly action, not Margaret's counsel [98, c.164].
Вікторіанці засуджують надмірну хоробрість та зухвалість жінки. У романі “The Mill on the Floss” номінація unwomanly, вжита у сполученні з іменником boldness, має негативні конотації та імплікує суспільне ставлення до жінки, яка тікає з чужим нареченим:
Maggie had returned without a trousseau, without a husband - in that degraded and outcast condition to which error is well known to lead […]. Could anything be more detestable? - A girl so much indebted to her friends - whose mother as well as herself had received so much kindness from the Deanes - to lay the design of winning a young man's affections away from her own cousin who had behaved like a sister to her? Winning his affections? That was not the phrase for such a girl as Miss Tulliver: it would have been more correct to say that she had been actuated by mere unwomanly boldness and unbridled passion. [94, c.503].
Жіночою якістю, яка не викликає осуд та вважається природною, є якості, протилежні зухвалості, такі як збентеженість, зніяковіння:
Bathsheba demurely regarded a contemptible straw lying upon the ground, in a way which suggested less ovine criticism than womanly embarrassment [89, c.143].
Отже, як показує аналіз, прикметники, що вживаються для позначення жіночих якостей, мають передусім оцінні конотації та визначають ставлення автора та персонажів до проявів жіночості у референта.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 204.
