( травнь 2000р. ), %

Питома вага молоді, яка вважає українську мову своєю рідною, становить 51%, а ще 13%однаковою мірою називають рідними і українську, і російську мови. Слід підкреслити, що серед наймолодшої вікової групи 14-15 років дещо частіше була названа рідною українська мова, вдвічі більше, ніж серед старших вікових груп, рідними вважаються обидві мови. На сьогодні, як і раніше, сільська місцевість є середовищем збереження та поширення української мови – серед сільської молоді 72% назвали українську мову рідною (у містах – 42%, а у містах-мільйонниках – лише 28%). Регіональні розбіжності відбивають історичні передумови формування рідної мови населення в цілому та молоді. Зокрема, Західний і Центральний регіони, певною мірою і Північний, є україномовними регіонами, а у Східному і, особливо, Південному переважає російська мова.

Визнання рідної мови за результатами опитування (травень 2000р.), %

Серед проблем сьогодення все частіше зазначається падіння моральності (37% опитаного населення вказали на це). Серед молоді 28% зазначили, що ця проблема їх турбує; 52% молодих людей вважають, що необхідно виявити більшу вимогливість щодо дотримання норм громадської поведінки, 15% - що необхідно пом’якшити вимоги до існуючих норм громадської поведінки, 32% 0 вагалися із визначенням своєї думки. За результатами опитування «Ціннісні орієнтації населення України - 1999» можна зробити висновки щодо руйнування норм моралі серед окремих категорій населення, зокрема деяких груп молоді: 14% виправдовують отримання державної допомоги, на яку не має права; 30% виправдовують проїзд у громадському транспорті без сплати; 28% схильні уникнути сплати податків, якщо це можливо; майже 20% припускають брихню у власних інтересах; 10% вважають нормальним отримати хабаря, використовуючи службове становище; 8% виправдовують зраду у шлюбі; близько 4% виправдовують політичні вбивства; 3% не засуджують крадіжку особистого транспорту. Більше половини опитаних молодих людей повідомили у своїх відповідях, що на їхню думку «майже всі» або «багато хто» роблять саме такі речі.

Однією з ознак цивілізованості країни, свідченням залучення суспільства до світової спільноти є рівень розвитку духовності її громадян, моральні цінності та ідеали, котрі сповідує більшість населення, стурбованість духовними чинниками свого існування. З огляду на те, що у повсякденному спілкуванні люди найчастіше обговорюють саме ті проблеми, які їх турбують найбільше, остільки показовим є розподіл відповідей молодих українців на запитання:»Як часто Ви обговорюєте кожне з наведених питань із своїми друзями ?»*. Серед інших проблем найчастіше предметом обговорення у молодіжному середовищі стають музика (56% опитаних віком 15-22 роки відмітили, що «часто» і «дуже часто» обговорюють музичні питання), спорт (відповідно 41%) та проблеми, пов’язані із організацією відпочинку (відповідно 59%). За своєю актуальністю для української молоді названі проблеми поступають лише заробітку грошей («дуже часто» і «часто» їх обговорюють 71 % респондентів) та проблемам, які пов’язані з одягом, зовнішністю та модою (відповідно 67%). Слід відмітити, що такі значимі для структурування духовного світу особистості чинники, як національна культура, культура і мистецтво, релігійна віра не посідають високого щабля у ієрархії актуальних для молоді проблем. «Дуже часто» і «часто» їх обговорюють відповідно 13%, 25% та 16% опитаних. Питання одягу, зовнішності і моди з віком поступово втрачають свою актуальність для молодих людей. Якщо у віці 15-17 років «часто» та «дуже часто» їх обговорюють 76%, до у віковій групі 21-22 роки їх питома частота зменшується до 54%. Вочевидь, вступ до дорослого життя з його проблемами і турботами у багатьох випадках відсуває проблеми зовнішності і моди на другий план. Молоді жінки обговорюють ці питання значно частіше за чоловіків (відповідно 86% і 51%), що є відображенням соціально-статевих відмінностей в ієрархії життєвих пріоритетів. Юнаки частіше за дівчат стурбовані ситуацією у сфері національних відносин («часто» і «дуже часто» вони стають предметом обговорення 13% чоловіків і 9% жінок). Інтерес до національних відносин лінійно збільшується із зростанням освітнього рівня (від 9% серед молоді із незакінченою середньою освітою до 17% серед тих, хто має або отримує вищу освіту). За регіональним розподілом частіше обговорюють національні проблеми молоді мешканці Південно-Західного і Південного регіонів (відповідно 21% та 20%), найменш актуальними вони є у Центральному і Західному регіонах (5%). Наймолодші українці активно обговорюють питання музики (74% 15-17 річних – «часто» і «дуже часто»), з віком інтерес до музики дещо вщухає (561% серед 21-22 річних).

Загальною кризою моральності у суспільстві занепокоєні 14% опитаних віком 15-22 років, обмеженими можливостями для задоволення культурних потреб – 10 %. Поширення порнографії висловили стурбованість 1% респондентів (на тлі 14% стурбованих кризою моральності), а отже, в уявленні молоді поширення порнографії аж ніяк не є свідченням моральної кризи суспільства. Занепокоєння загальною кризою моральності у суспільстві лінійно зростає з віком і освітою – від 11% серед 15-17 річних до 18% у віковій групі 21-22 роки. За освітнім рівнем занепокоєння моральною кризою висловили від 11% респондентів з неповною середньою освітою до 22% опитаних з вищою або незакінченою вищою освітою.

За останні роки у сфері релігійного життя в Україні відбулися суттєві зміни, як у кількісному, так і в якісному вимірах. Цим змінам сприяло законодавче закріплення і забезпечення гарантій і можливостей практичної реалізації свободи совісті, релігії, релігійних організацій. Україна стала полі конфесійною державою з широкою структурою віросповідань. Так, з 1992 року число релігійних організацій збільшилося майже на 10 тис. і становить (станом на 01.01.2000 р.) близько 23 тис., а кількість конфесій перевищує 80 номінацій. У державі й де процес формування церковних управлінських структур: діють більше 200 духовних центрів та управлінь, функціонує 120 вищих та середніх духовних навчальних закладів для підготовки кадрів священнослужителів. Для роботи з вірними створено 7165 недільних шкіл. На території України знаходиться 250 монастирів. Обслуговують релігійні громади 21281 священнослужитель (650 з них іноземці).

Сучасна релігійна духовність українців, внаслідок уставленої історичної традиції, є в основному християнською. При цьому 52,7% всіх релігійних громад України – православні. Опитування молоді (в межах загальноєвропейського дослідження ціннісних орієнтацій населення), проведене Центром «Соціальний моніторинг» та Українським інститутом соціальних досліджень, дозволило вивести ряд важливих статистичних показників. Так, про те, що сповідують релігію зазначили 54 % представників молодого покоління України. Преважну більшість з них становлять прихильники християнської традиції: православних – 67% (Українська православна церква Київського патріархату – 40%, Українська православна церква Московського патріархату – 22%, Українська автокефальна православна церква – 5%); католики – 14,5% (Греко-католицька церква – 13%, Римо-католицька церква – 1, 5%), протестантів – 7% (Свідки Єгови – 4,5%, Євангелістські християни-баптисти – 1%, Християни євангельської віри – 0,5%, Адвентисти сьомого дня – 1%), прихильниками буддизму задекларували себе близько 1%.

Зауважимо, що сьогодні в українському суспільстві існує певна невизначеність щодо розуміння релігійності й віри. Людина, визначаючи себе віруючою, не завжди сповідує будь-яку з релігій, і навпаки, вважаючи себе причетною до будь-якої з релігій за фактом хрещення, вона не завжди є віруючою таким чином, тих, хто ідентифікував себе віруючим, в 1,3 раза більше (69%) за тих, хто сповідує будь-яку релігію (невіруючих – 16%, переконаних атеїстів – 1%, не визначилися з відповіддю 14%).

Вплив релігії на формування духовного світу громадян України визначається посиленням останнім часом ролі релігійних організацій. При цьому відновлення позицій релігійних об’єднань, з одного боку, є реакцією на попередню тотальну секуляризацію життя, а з іншого – відбиває численні негаразди нашого буття. Це зумовлює співіснування у ставленні молодих людей до релігії і молоді, і глибоких переконань.