ПЛАН.
Вступ.................................................. 3
1. Сутність захисту права власності.................... 4
2.Засоби захисту права власності....................... 7
2.1. Витребування майна власником з чужого незаконного владіння 7
2.2. Витребування грошей і цінних паперів на пред’явника.. 17
2.3. Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння................................................. 18
2.4. Інші засоби цивільно-правового захисту права власності 20
3.Засоби захисту права інтелектуальної власності...... 21
Висновки.............................................. 25
Додаток №1............................................ 26
1...................................... Предмет договору. 26
2. Права та обов’язки Замовника...................... 26
3.Права та обов’язки ТТК............................. 27
4.............................. Відповідальність сторін.. 27
5.......................... Розмір і порядок розрахунків. 28
6................................ Юридичні адреси сторін. 28
Додаток №2............................................ 29
Список використаної літератури........................ 30
Вступ
Практика правовідносин у сучасному суспільстві пов’язана з постійним зіткненням його членів з відносинами власності. При цьому поведінка тих чи інших осіб може створювати загрозу для власності, суб’єктами якої вони не є. Це вимагає від держави брати на себе захист права власності, в тому числі й цивільно-правовими засобами.
Дана проблема виглядає особливо актуальною в зв’язку з процесами формування правової держави та багатоманіття форм власності в Україні. У статті 13 Конституції України записано: “Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом” [1;7].
Певною мірою захист права власності здійснюється за допомогою норм права, що належать до різних галузей законодавства. Скажімо, окремі види протиправної поведінки, що загрожує порушенню права власності, розглядаються кримінальним правом як злочини і передбачають застосування відповідних санкцій з боку правоохоронних органів.
В даній курсовій роботі ставиться мета визначити сутність та засоби цивільно-правового захисту права власності. Зокрема розглядаються такі засоби захисту як витребування майна власником з чужого незаконного володіння, витребування грошей і цінних паперів на пред’явника, інші засоби захисту права власності від порушень.
Окрему увагу в роботі приділено такій проблемі, як захист інтелектуальної власності. Зараз ця проблема перебуває в центрі уваги багатьох правників-науковців, адже значення її зростає у зв’язку з економічними реформами.
Засоби захисту права власності
Витребування грошей і цінних паперів на пред’явника.
Порядок віндикації грошей та цінних паперів на пред’явника встановлюється статтею 147 Цивільного кодексу.
Особливістю витребування грошей та цінних паперів на пред’явника є те, що вони в жодному разі не можуть бути витребувані від добросовісного незаконного набувача.
Не можуть бути витребувані гроші та цінні папери на пред’явника від добросовісного набувача на тій підставі, що вони були загублені власником чи викрадені в нього.
Припустимо, що громадянин А. купив у громадянина Б. деяку облігацію. Згодом з’ясувалося, що ця облігація була раніше викрадена громадянином Б. у громадянина В. Незважаючи на те, що в даному разі облігація вибула з володіння В. не з його волі, В. не може витребувати в громадянина А. облігацію (як він зробив би це з усяким іншим майном), позаяк громадянин А. є добросовісним набувачем.
Даний порядок поширюється і на ті гроші та цінні папери, що належали юридичній особі і були незаконно вічужені будь-яким способом. У вищенаведеному прикладі, якщо б облігації були викрадені не у громадянина, а у фірми і згодом добросовісно набуті громадянином А., вони не можуть бути витребувані в нього.
Таким чином, гроші та цінні папери на пред’явника в жодному разі не можуть витребувані власником від добросовісного набувача.
Від незаконного недобросовісного набувача гроші та цінні папери на пред’явника можуть бути витребувані в будь-якому разі.
Висновки
Цивільно-правові засоби захисту права власності мають на меті відновлення порушеного права, тобто попереднього майнового стану особи, права якої порушено.
До цивільно-правових засобів захисту права власності належать :
витребування майна власником з чужого незаконного володіння;
витребування грошей і цінних паперів на пред’явника ;
захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння ;
інші засоби цивільно-правового захисту права власності.
Цивільний кодекс розрізняє добросовісного і недобросовісного споживача, передбачає різні види витребування майна з чужого незаконного володіння.
За сучасних умов в Україні великого значення набуває захист права інтелектуальної власності. Дана проблема ще не є достатньо врегульованою в цивільному законодавстві України.
Додаток №1
Договір № 5
Предмет договору
1.1. ТТК бере на себе зобов’язання виконати роботи з ремонту приміщення офісу ЗАТ “Ніка” відповідно із завданням Замовника.
1.2. ТТК виконує роботи і здає Замовникові результати робіт згідно з технічним завданням.
1.3. Термін виконання робіт:
початок «1» листопада 1999 р.,
кінець «30» листопада 1999 р.
ТТК має право дотермінового виконання робіт.
1.4. Результати робіт подаються Замовникові у вигляді відремонтованого приміщення офісу.
1.5. Роботи вважаються виконаними, у встановлений в даному договорі термін, після підписання акта прийомо-здавання представником Замовника і Дмитренком Б.Б.
Права та обов’язки ТТК
3.1. Члени ТТК виконують роботи у вільний від основної роботи або навчання час.
3.2. Керівник ТТК, якого вибирають на загальних зборах ТТК, організує всі види робіт і несе персональну відповідальність за їх результати, своєчасне і якісне виконання робіт.
3.3. ТТК має право змінити свій склад рішенням загальних зборів, яке приймається більшістю голосів і затверджується представником Замовника.
3.4. ТТК несе матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання переданого йому Замовником майна.
3.5. ТТК подає Замовникові звіт про виконані роботи в термін, встановлений в даному договорі.
3.6. ТТК зобов’язаний своєчасно і якісно виконати і пред’явити Замовникові кінцевий результат робіт.
3.7. ТТК подає звіти про використання матеріально-технічних ресурсів і повертає їх залишки.
Відповідальність сторін.
4.1. У випадку невиконання зобов’язань кожна із Сторін має право достроково розірвати договір з повідомленням другої Сторони за 5 днів.
4.2. У випадку виконання робіт із суттєвими порушеннями термінів, передбачених даним договором, Замовник має право достроково розірвати договір з виставленням вимог про відшкодування збитків.
4.3. У випадку відхилення ТТК від умов даного договору або виявлення інших недоліків, які погіршують роботи, Замовник має право зобов’язати ТТК усунути їх у 10-денний термін за власний кошт. ТТК відшкодовує Замовнику витрати, заподіяні йому при виявленні допущених ТТК порушень і недоліків у роботі. При виявленні порушень, недоліків, які погіршують результати роботи, винагорода ТТК зменшується на суму до 200 грн.
4.4. При порушенні терміна, встановленого договором, ТТК сплачує штраф у розмірі 50 грн. за кожний день прострочення.
4.5. За несвоєчасне подання або неподання Замовникові встановлених форм звітності ТТК сплачує штраф у розмірі ТТК сплачує штраф у розмірі 10 грн. за кожний день прострочення, але не більше 50 грн.
4.6. При виявленні суттєвих недоліків на певному етапі робіт, які призводять до невиконання умов даного договору, Замовник має право розірвати договір без оплати проведених робіт з виставленням претензій щодо відшкодування понесених збитків. При виявленні суттєвих відхилень від договору чи інших недоліків Замовник має право розірвати договір із виставленням претензій про відшкодування збитків.
4.7. У випадку несвоєчасного початку виконання робіт з вини Замовника ТТК має право розірвати договір із виставленням претензій про відшкодування збитків.
4.8. Сплата штрафів не звільняє Сторони від виконання зобов’язань.
Юридичні адреси сторін
ЗАТ «Ніка»
м. Івано-Франківськ, вул. Тернопільська, 28
Тел. 2-22-33
Тел./ факс 12-34-56
ТТК
М.Івано-Франківськ, вул. Пряма, 78
Тел. 8-25-76
Дмитренко Б.Б.
Додаток №2
Задача 27.
Мистецтвознавець Лукін помер, не залишивши заповіту. Після його смерті залишились батько, дружина, сини Олег, Гліб, онука Катерина, дві доньки померлого раніше сина Ол-дра, брат Микола, стара няня, яка виховувала його синів і перебувала на його утриманні. Батько, дружина і брат проживали разом зі спадкодавцем. Спадкова маса складалась з будинку, вкладу в банку, який він заповів дружині, і вкладу в банку, який він нікому не заповів, предметів домашньої обстановки, автомобіля, рідкісних гравюр.
Хто успадкує дане майно ?
Відповідь.
За умовами задачі гр. Лукін помер, не залишивши заповіту. Отже, його спадкоємці отримують спадок за законом. “Коло спадкоємців за законом візначена статтямі 529-531 ЦК України. Згідно з цими статтями спадкоємцямі за законом є діти (…), онуки, правнуки, дружина, батьки (…), брати, сестри, дід і баба померлого, а також непрацездатні особи, яки перебувають на утріманні померлого не менше одного року до його смерті”[5,455]. Спадкоємці за законом поділяються на дві черги. В даній ситуації до спадкоємців першої черги належать сини Олег та Гліб, дружина, батько, дві доньки померлого раніше сина Олександра. Онука Катерина, брат Микола належать до спадкоємців другої черги і закликаються до спадкування, коли відсутні спадкоємці першої черги або якщо вони не приймуть спадщину. Стара няня не входить до ні в першу, ні в другу чергу спадкоємців, але вона успадковує нарівні з спадкоємцямі першої черги.
Вклад у банку, який він заповів дружині, успадковується нею, решта майна поділяється між спадкоємцями наступним чином. Домашні речі поділяються між спадкоємцями, які прожіва-ли з померлим: батьком, братом Миколою, дружиною та старою нянею. Хоча брат Микола належить до спадкоємців другої черги, але він проживав з померлим.
Квартиру, вклад у банку без заповіту, машину поділяється між батьком, дружиною, двома синами і двома онуками, причому дружина отримує 50 % цієї спадщини. Решта поділяється між дружиною, батьком, 2 синами і 2 онуками. Дві онуки отримують одну частку свого померлого батька на двох. Т.ч. батько одержує одну десяту частіну, дружина – 6 десятих.
Гравюра не належить до предметів домашнього вжитку і має бути поділена між всіма спадкоємцями.
ПЛАН.
Вступ.................................................. 3
1. Сутність захисту права власності.................... 4
2.Засоби захисту права власності....................... 7
2.1. Витребування майна власником з чужого незаконного владіння 7
2.2. Витребування грошей і цінних паперів на пред’явника.. 17
2.3. Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння................................................. 18
2.4. Інші засоби цивільно-правового захисту права власності 20
3.Засоби захисту права інтелектуальної власності...... 21
Висновки.............................................. 25
Додаток №1............................................ 26
1...................................... Предмет договору. 26
2. Права та обов’язки Замовника...................... 26
3.Права та обов’язки ТТК............................. 27
4.............................. Відповідальність сторін.. 27
5.......................... Розмір і порядок розрахунків. 28
6................................ Юридичні адреси сторін. 28
Додаток №2............................................ 29
Список використаної літератури........................ 30
Вступ
Практика правовідносин у сучасному суспільстві пов’язана з постійним зіткненням його членів з відносинами власності. При цьому поведінка тих чи інших осіб може створювати загрозу для власності, суб’єктами якої вони не є. Це вимагає від держави брати на себе захист права власності, в тому числі й цивільно-правовими засобами.
Дана проблема виглядає особливо актуальною в зв’язку з процесами формування правової держави та багатоманіття форм власності в Україні. У статті 13 Конституції України записано: “Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом” [1;7].
Певною мірою захист права власності здійснюється за допомогою норм права, що належать до різних галузей законодавства. Скажімо, окремі види протиправної поведінки, що загрожує порушенню права власності, розглядаються кримінальним правом як злочини і передбачають застосування відповідних санкцій з боку правоохоронних органів.
В даній курсовій роботі ставиться мета визначити сутність та засоби цивільно-правового захисту права власності. Зокрема розглядаються такі засоби захисту як витребування майна власником з чужого незаконного володіння, витребування грошей і цінних паперів на пред’явника, інші засоби захисту права власності від порушень.
Окрему увагу в роботі приділено такій проблемі, як захист інтелектуальної власності. Зараз ця проблема перебуває в центрі уваги багатьох правників-науковців, адже значення її зростає у зв’язку з економічними реформами.
Сутність захисту права власності.
Захист права власності має велике значення вже тому, що власність в її різних формах є основою економічного розвитку суспільства. Дане право – одне з найважливіших невід’ємних прав людини, і його забезпечення – важливе завдання всіх органів правової держави.
Т.П.Коваленко наголошує, що “на захист права власності спрямовані норми не тільки цивільного, а й інших галузей права, зокрема кримінального, адміністративного, трудового тощо” [З;349]. Кримінальне право встановлює відповідальність за злочинні посягання на майно держави, юридичних осіб і громадян, адміністративне передбачає покарання за дрібні вчинки, що порушують чиєсь право власності, а трудове регламентує матеріальну відповідальність працівників за шкоду, завдану ними работодавцеві. Крім того, захисту права власності певною мірою приділено увагу в земельному та сімейному законодавствах.
Особливості цивільно-правового захисту права власності, порівняно з іншими видами, пов’язані з тим, що він має на меті відновлення порушених прав, попереднього майнового стану особи, права якої порушено.
Прикладом звернення громадянина або юридичної особи до цивільно-правового захисту свого права власності може бути пред’явлення власником позову про витребування речі, яку в нього вкрадено. Також, якщо хтось заважає власникові користуватися своєю річчю, власник може пред’явити позов про усунення перешкод у користуванні нею. Далі, якщо власник з тої чи іншої причини не може витребувати річ, що вийшла з його володіння, він може за певних умов може вимагати відшкодування завданих йому збитків і поновити свій попередній стан у такий спосіб.
У чинному зараз Цивільному кодексі Української РСР захисту права власності присвячено главу 13, яка станом на сьогодні містить три статті: ст. 145, 147 та 148.
Різні норми й інститути цивільного права відіграють неоднакову роль у справі захисту права власності. Тому всі їх можна умовно поділити на три категорії.
Правові норми першої з них встановлюють або закріплюють приналежність (привласненість) матеріальних благ певним суб’єктам і беруть іх, таким чином, під захист закону. До цієї групи норм належать, зокрема, норми Конституції України, Закону про власність, який чітко визначає можливість існування різних форм державної, колективної та індивідуальної власності.
Норми права, що належать до другої групи, забезпечують умови для здійснення власниками належних їм прав. Вони також відіграють важливу роль у захисті права власності. Прикладдами можуть бути норми. Що встановлюють конкретний цивільно-правовий режим окремих об’єктів права власності – необхідність їх регламентації, можливості відчуження тощо.
Нарешті, третя категорія охоплює норми, що встановлюють відповідальність за скоєння незаконних дій з чужим майном, за завдавання матеріальної шкоди власникові і т.і. Ці норми безпосередньо охороняють і захищають повноваження власника від протиправних посягань.
Таким чином, хоча більшість цивільно-правових норм так чи інакше пов’язана з захистом права власності, але є й спеціальні засоби цивільного права, спрямовані на його безпосередній захист.
Отже, “…в цивільному праві прийнято розрізняти, по-перше, охорону відносин власності в широкому розумінні слова з допомогою всіх норм цивільного права, що забезпечують нормальний і безперешкодний розвиток економічних відносин; по-друге, охорону відносин власності у вузькому розумінні , або їх захист – як сукупність тих цивільно-правових засобів (способів), які застосовуються у зв’язку зі скоєнням правопорушень проти відносин власності” [4;209].
Дата: 2019-05-28, просмотров: 191.