Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Страхова діяльність в Україні
Страховий ринок та проблеми його розвитку в економічній системі України
В умовах розвитку ринкових відносин, зростання конкуренції великого значення набувають питання забезпечення функціонування суб'єктів господарювання від наявних і потенційних загроз, створення дієвої системи захисту їх від впливу можливих негативних факторів.
Багато в чому вирішенню цієї проблеми сприяє формування в Україні досконалого, фінансово стійкого страхового ринку.
Окрім того, страхові компанії (СК) мають відігравати суттєву роль в акумулюванні вільних коштів, проведенні активної інвестиційної політики.
У широкому розумінні страховий ринок являє собою всю сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу страхових послуг, тобто ринок забезпечує органічний зв'язок між страховиками і страхувальниками і тут здійснюється обов'язкове визнання страхової послуги.
При цьому необхідною умовою існування страхового ринку є наявність суспільної потреби на страховиків, які можуть задовольнити ці потреби.
Об'єктивною основою страхового ринку є виникнення в процесі відтворення необхідності надання грошової допомоги потерпілим у випадку настання непередбачених подій. При цьому основним економічним законом функціонування страхового ринку є закон попиту і пропозиції.
Згідно з кількістю діючих на страховому ринку страхових компаній на ньому складаються специфічні умови, які впливають на відносини страховиків і страхувальників, рівень і методи державного регулювання, способи надання страхових послуг, організаційні особливості страхових компаній тощо.
Законом України "Про страхування" встановлено, що страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств із додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про страхування", а також ті, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Учасників страхування повинно бути не менше трьох.
Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками резидентами України.
Крім цього, до суб'єктів страхового ринку можна віднести також різні об'єднання страховиків, освітні центри з підготовки і перепідготовки кадрів, наявну спеціальну пресу і рекламу страхового ринку, а також перестраховиків, товариства взаємного страхування, професійних оцінювачів ризиків (андерайтери, сюрвейери), професійних оцінювачів збитків (аварійні комісари, диспашери, аджастери), актуаріїв та Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг - Держкомфінпослуг, яка здійснює організацію ліцензування, розроблює методологію і організацію нагляду, займається питаннями розвитку законодавства і зовнішніх зв'язків, координації роботи і правового забезпечення страхової діяльності.
Разом з тим на даний час актуальними залишаються питання законодавчого, методологічного та інформаційного забезпечення діяльності страховиків у ринкових умовах.
Статистичні дані свідчать про те, що український страховий ринок показує в останні роки феноменальну спроможність до зростання і прогресує як кількісно, так і якісно .
Таблиця 1.1-Динаміка розвитку страхового ринку України
Показники за роками, тис. грн
Роки
На цей час в Україні станом на 01.01.2004 р. налічується 358 страхових компаній (за станом на 01.1012003 р. - 338), в тому числі 28 страховиків, які здійснюють страхування життя, та 320 страховиків, які здійснюють інші види страхування.
Незважаючи на позитивні зрушення, що мали місце протягом останніх років, стан розвитку страхового ринку України не відповідає стану розвитку ринку ні країн ЄС, ні більшості країн-кандидатів.
Показник „щільності страхування" (страхові премії на душу населення) в 2001 р. в Україні становив 11,5 дол. США порівняно з 1 482,2 дол. США в Німеччині та 140,0 дол. США в Польщі. Показник "проникнення страхування" (страхові премії відносно ВВП) сягнув позначки в Україні 3,47%, а в провідних країнах він становить 8 - 12%.
Останніми роками на страховому ринку України вже почалися процеси концентрації капіталів та об'єднання страховиків на основі поєднання комерційних, фінансових та методологічних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.
Важливими каталізаторами цього процесу стали:
а) угода про партнерство та співробітництво між Європейським співтовариством і Україною, що підписана 16.06.94 р. та ратифікована 10.11.94 р. Законом України № 237/94 - ВР. За цією угодою наша держава повинна створити необхідні умови для заснування страхових компаній Європейського співтовариства, а також спільних страхових компаній;
б) суттєве збільшення мінімального розміру статутного фонду страховика відповідно до Закону України "Про страхування", яке буде сприяти капіталізації одних страхових компаній та ліквідації інших.
Довідка. Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн євро, а страховика, який займається страхуванням життя, -1,5 млн євро за валютним обмінним курсом валюти України .
Поява перших неформальних об'єднань страховиків за змістом "страхова група" зумовила також внесення до Закону України "Про страхування" декількох прогресивних норм, зокрема того, що загальний розмір внесків страховика до статутних фондів інших страховиків України не може перевищувати 30% його власного статутного фонду, в тому числі розмір внеску статутного фонду окремого страховика не може перевищувати 10%. При цьому ці вимоги не поширюються на страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, у разі здійснення ним внесків до статутного фонду страховика, який здійснює страхування життя.
У 2000 р. було створено корпорацію страхова група "Гарант", до складу якої увійшли страхові компанії, розташовані в м. Києві - "Гарант-Авто", "Київ", "НФСК "Гаранта РЕ", страховика із страхування життя "Гарант-лайф", а також недержавний пенсійний фонд "Автоальянс", Український центр після аварійного захисту "Експерт-сервіс", компанії "Гарант-консалтинг" та «Гарант-асістанс». Сукупні активи цієї корпорації на початку 2002 р. становили близько 144,5 млн. грн, статутний фонд - 81,8 млн грн, надходження страхових платежів - 86,5 млн грн, а страхові виплати – 28,3 млн грн.
Десятого липня 2001 р. утворилася страхова група "ДАСК", яка об'єднала страхові компанії з Дніпропетровської області "ДІСКО", "ДАСК", "ДАСК-СП", "ДАСК-Павлоград" та страховика із страхування життя "ДАСК-життя", а також 11 страхових посередників, що дало цій групі можливість надавати повний комплекс страхових послуг як юридичним, так і фізичним особам. На початок 2003 р. капітал "Страхової групи "ДАСК" становив 10,1 млн євро.
У 2002 р. утворилася страхова група "Універсальна", яка об'єднала регіональні страхові компанії "Карпати" (м. Ужгород), "Універсальна" (м. Львів), "Терен" (м. Тернопіль), "Саламандра-Десна" (м. Чернігів), а також страховика із страхування життя "Арта"(м. Тернопіль). Сумарні надходження страхових платежів у 2002 р. становили 63,7 млн грн, страхових виплат здійснено на суму 8,3 млн грн.
На страховому ринку України досить активно діє група страхових компаній "АСКА", до складу якої входять страхові компанії "АСКА" (м. Донецьк) та "АСКО-Донбас-Північний" (Донецька обл.), страховик із страхування життя "АСКА-життя" (м. Київ). Сумарні надходження страхових платежів цих страховиків у 2002 р. склали 70,7 млн грн, а страхових виплат здійснено на суму 20,1 млн грн.
Значний потенціал розвитку має фінансова група "ТАС", до складу якої входять страхові компанії Страхова група "ТАС" (м. Київ) та "Тас-капітал" (м. Київ), страховик із страхування життя страхова компанія "ТАС" (м. Київ), банки "ТАС-інвестбанк" (м. Київ), "Тас-комерцбанк"(м. Київ), а також група підприємств. Сумарні надходження страхових платежів цих страховиків у 2002 р. становили 98,6 млн грн, а страхових виплат здійснено на суму 7,4 млн грн.
З регіональних об'єднань варто виділити групу страхових компаній "Лемма", до складу якої входять страхові компанії "Лемма"(м. Харків), "Аванте"(м. Харків), страховик із страхування життя "Лемма-Віте" (м. Харків) та значна кількість дочірніх підприємств. Сумарні надходження страхових платежів цих страховиків у 2002 р. становила 486,6 млн грн, а страхових виплат здійснено на суму 11,1 млн грн.
На страховому ринку існують також страхові тандеми, що об'єднують страховика із загального страхування та страхування життя, зокрема в м. Києві діє декілька таких формувань: "АІС -Україна" та "Американська компанія страхування життя "АІЛСО", "Екко" та "Екко - страхування", "Кредо-класик" та "Кредо - життя", «Скайд-Вест» та "Скайд-Вест-Життя", Українська пожежно-страхова компанія та Українська пожежно-страхова компанія "Життя", Українська промислово-страхова компанія та Українська промислово-страхова компанія Життя, Українська охоронно-страхова компанія та "Охорона життя", "Оранта " та "Оранта - життя", "Інтерполіс" та "Інтерполіс - Життя", у Харкові "Мега - гарант" та "Мега - гарант - життя" та ін.
Найбільш впливовим та масовим об'єднанням страховиків є Ліга страхових організацій України (далі - ЛСОУ), створена ще на початку 1992 р.
Ця організація здійснює:
- захист прав та інтересів учасників ринку страхових послуг, що є членами ЛСОУ;
- сприяння формуванню та вдосконаленню правової бази страхової діяльності;
- сприяння підвищенню кваліфікації та професіоналізму керівників і спеціалістів учасників ринку страхових послуг;
- ознайомлення громадськості з діяльністю учасників ринку страхових послуг та їх роллю в економічному житті України;
- сприяння реалізації антимонопольного законодавства у сфері страхової діяльності;
- утвердження взаємної довіри, надійності, порядності та ділового партнерства у взаємовідносинах між учасниками ринку страхових послуг та споживачами страхових послуг.
На регіональному рівні в Україні діють Харківський союз страховиків, Львівський союз страховиків, Кримський союз страховиків, а за галузевою ознакою - Ядерний страховий пул України, Асоціація страховиків в аграрному секторі економіки.
З метою забезпечення захисту інтересів потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах Кабінет Міністрів України 28 вересня 1996 р. за № 1175 прийняв досить важливу Постанову "Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", якою було затверджено Положення про Моторне (транспортне) страхове бюро.
За цим Положенням Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) - юридична особа, розташована в м. Києві, яке створене відповідно до законодавства, є неприбутковою організацією і діє на підстав свого Статуту, затвердженого в установленому законодавством порядку.
Слід згадати також про Морське страхове бюро України (далі - МСБУ), яке є юридичною особою і діє на підставі положення та установчого договору, погодженого в установленому законодавством порядку. МСБУ створено відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України та Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок утворення та державної реєстрації Авіаційного страхового бюро і Морського страхового бюро" від 27 квітня 1998 р. за № 561.
Асоціація "Українське медичне страхове бюро" (далі -АУМСБ) зареєстрована в березні 1999 р. Основною її метою є сприяння розвитку відкритого та рівно доступного для всіх медичного страхового ринку в Україні шляхом впровадження єдиних правил, вимог і стандартів діяльності, забезпечення необхідної допомоги страховим компаніям у проведенні медичного страхування, організації юридичного захисту прав страховиків та страхувальників, координації зусиль страховиків на ринку послуг медичного страхування.
Особливі завдання на страховому ринку виконують актуарії, діяльність яких пов'язана з розрахунком страхових тарифів.
У 2000 р. відповідні сертифікати на право здійснення актуарної діяльності отримали 42 особи. Вони є випускниками дворічної післядипломної програми підготовки актуаріїв, яка була організована Британським інститутом актуаріїв за фінансової підтримки Фонду "Ноу-хау" і проводилась на базі Києво-Моги-лянської Академії у Києві. Протягом останніх років близько десяти вітчизняних актуаріїв пройшли стажування в Британському інституті актуаріїв у Каріег Ноізе (Оксфорд) та Зіаріе Іпп (Лондон) і отримали відповідні сертифікати.
На даний час в Україні навчальні програми з актуарної науки викладаються на базі математичних кафедр у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, в університетах міст Львова, Харкова та Донецька. Причому в двох вузах України вже відбувся перший випуск спеціалістів-актуаріїв – Київському університеті ім. Тараса Шевченка та Донецькому університеті. Слід також зазначити, що у Львівському університеті викладання актуарної справи проводилось ще в першій половині XX ст. до 1939 року і нещодавно було відновлене.
В Україні діє Українське актуарне товариство, яке було засноване в 1999 р. Воно налічує 42 постійних і 7 асоційованих членів. Існують також приєднані члени: переважно студенти 4-5 курсів актуарної спеціальності та почесні члени: переважно професори університетів, які викладають актуарні курси та займаються актуарною науково-дослідною роботою.
Тепер доцільно звернути увагу на представника держави на страховому ринку: Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг, яку було утворено згідно з Указом Президента України "Про Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України" № 292/2003 від 4 квітня 2003 р.
Цей Указ ухвалений для розвитку положень Закону України № 2664-ІП від 12 липня 2001 р. "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" і затверджує Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України.
Указ встановлює, що Комісія є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, зокрема в сфері регулювання ринків фінансових послуг. У своїй діяльності вона керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також відповідним Положенням.
Основними завданнями Комісії є проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг; розроблення й реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг; здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням законодавства в цій сфері; захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення; узагальнення практики застосування законодавства України з питань функціонування ринків фінансових послуг, розроблення і внесення пропозицій щодо його вдосконалення; запровадження визнаних на міжнародному рівні правил розвитку ринків фінансових послуг; сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.
Крім цього, внаслідок недооцінення значущості страхування в економіці країни основний тягар витрат з попередження та ліквідації наслідків стихійних явищ, катастроф і техногенних аварій продовжує лягати на державний бюджет.
Незважаючи на значні темпи приросту основних показників діяльності страховиків та страхових посередників, страховий ринок України має ряд об'єктивних причин свого недостатнього розвитку і невирішених проблем, зокрема:
• низька заінтересованість у страхуванні через недостатню платоспроможність населення;
• недосконале законодавство щодо обов'язкових видів страхування, в т.ч. значна кількість економічно недоцільних видів обов'язкового страхування;
• нерозвиненість довгострокового страхування життя, пенсійних ануїтетів та інших видів особистого накопичувального страхування (частка страхування життя становить близько 0,5% від валових страхових платежів по ринку);
• недостатня капіталізація та низька ліквідність страховиків;
• високий обсяг страхових премій, переданих за кордон за договорами перестрахування (як через об'єктивно обмежені можливості внутрішнього страхового і перестрахового ринків, так і у зв'язку із схемами "псевдоперестрахування"). За 2003р. страховиками України сплачено перестраховикам-нерезидентам 3,2 млрд грн (34,8% від валових страхових премій по ринку), з яких близько 90% розміщено на "м'яких" ринках, зокрема в Литві, на яку припадає 52,2%, Латвії - 22%, Росії - 8,2%, Молдові - 6%. Страхових виплат отримано від перестраховиків-нерезидентів у розмірі 107,2 млн грн;
• недостатнє регулювання страхового посередництва, що не сприяє загальному підвищенню страхової культури населення, а в деяких випадках призводить до поширення елементів шахрайства та неконкурентних засад діяльності. Останнім часом існує так званий "неорганізований", або "сірий" сектор, де сотні суб'єктів різних організаційно-правових форм здійснюють посередницьку діяльність у сфері страхування, не будучи ідентифікованими через відсутність відповідного державного регулювання.
• недостатній рівень правого забезпечення медичного страхування. Найгострішими проблемами галузі охорони здоров'я впродовж багатьох років є зниження якості медичних послуг. У той же час медичні послуги часто недоступні для хворих насамперед через їх високу вартість. Насправді безкоштовна медицина стала здебільшого платною, а законодавча база з питань медичного страхування перебуває лише в стадії формування. За підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров'я, приблизно чверть усіх видатків на охорону здоров'я в Україні складають неофіційні або напівофіційні внески громадян;
• невідповідність вітчизняного страхового законодавства вимогам міжнародного законодавства, в т.ч. ЄС, а також принципам та стандартам Міжнародної асоціації страхового нагляду;
• недостатній рівень кадрового та наукового забезпечення.
З метою підвищення фінансової надійності страховиків, забезпечення рівних і справедливих умов для всіх, хто працює у сфері страхування серед першочергових завдань розвитку страхового ринку України пропонується визначити таке:
1) розроблення та ухвалення Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 р., яка передбачала б з урахуванням принципів та стандартів, рекомендованих Міжнародною асоціацією нагляду за страховою діяльністю, а також законодавства ЕС у сфері страхування, конкретні заходи щодо:
- удосконалення державного регулювання;
- розширення сфери застосування страхових послуг, в т.ч. за рахунок розвитку страхового посередництва;
- активне використання інвестиційного потенціалу учасників страхового ринку;
- визначення механізму контролю та особливостей його проведення;
- прискорений розвиток недержавного пенсійного страхування, медичного страхування;
- розвиток інфраструктури страхового ринку, в т.ч. формування наукових шкіл, кадрового та інформаційного забезпечення;
- захист законних інтересів споживачів страхових послуг;
- врегулювання питань щодо обмеження на певний період діяльності філій іноземних страховиків на території України;
2) удосконалення системи оподаткування в сфері страхування з метою стимулювання фізичних та юридичних осіб до укладення договорів страхування.
У зв'язку з цим здійснити удосконалення чинного та розроблення нового нормативно-правового і методологічного забезпечення страхової діяльності, в тому числі щодо визначення характеристики та класифікаційних ознак видів добровільного страхування з метою адекватного встановлення об'єкта страхування, страхової суми, страхових ризиків; забезпечення дієвого механізму контролю за умовами платоспроможності страховиків, у тому числі стосовно коштів страхових резервів, нормативами на ведення страхової справи, здійснення операцій перестрахування, в тому числі у нерезидентів;
3)подальше формування правової бази участі страховиків у системі соціального забезпечення населення через запровадження обов'язкового медичного страхування, прийняття необхідних нормативно-правових актів з питань пенсійного страхування та страхування життя;
4)удосконалення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів шляхом прийняття спеціального закону;
5)посилення державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринку перестрахування, в т.ч. удосконалення системи оподаткування операцій з перестраховиками - нерезидентами;
6)удосконалення державного регулювання та нагляду за страховими посередниками у відповідності до положень Директиви 2002/92/ЕС „Про страхових посередників", зокрема, сприяння створенню страхових (перестрахових) посередників, спрощення правил їх діяльності та запровадження вимог щодо реєстрації страхових агентів та нагляду за їх діяльністю;
4) внесення змін до Цивільного і Господарського кодексів України, Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ,"Про страхування", Про недержавне пенсійне забезпечення щодо:
- удосконалення договірних відносин у сфері страхування;
- внесення змін до класифікації ризиків та видів страхування;
- посилення системи державного регулювання ринку страхових послуг;
- запровадження додаткових вимог до страховиків, у т.ч. встановлення спеціального реєстру активів, що покривають страхові резерви та абсолютного пріоритету страхових вимог по відношенню до будь-яких інших вимог стосовно активів, які покривають страхові резерви;
- захисту прав страхувальників (вигодонабувачів, застрахованих осіб), в т.ч. створення альтернативного механізму вирішення спорів на ринку страхових послуг (страховий омбудсмен).
Страхова діяльність в Україні
Дата: 2019-05-28, просмотров: 198.