На даному етапі розвитку нашої держави склалася така ситуація , коли багато підприємств функціонують на межі банкруцтва і формування прибутку є нерегулярним , а це , в свою чергу , приводить до нерегулярності надходжень прибуткового податку до бюджету держави . Отже можна зробити висновок , що в даній ситуації фіскальна функція податку на прибуток підприємств відходить на другорядний план . Цю функцію взяли на себе непрямі податки ( ПДВ та акцизний збір ) , які є найбілішими джерелами надходжень до бюджету країни .

Виходячи з вищесказаного , податку на прибуток має бути відведена роль регулятора економічних відносин в нашій країні . ( Схема № 1 )

Як видно зі схеми первинне послаблення податкового тиску приводить в кінцевому випадку до зростання обсягу надходжень коштів у бюджет не тільки від податку з прибутку підприємств . Це в свою чергу дасть можливість знизити податковий тиск за іншими податками і перейти від кількісного підходу при стягуванні податку до якісного .

Використання податку на прибуток корпорацій як регулятора економічних процесів здійснюється шляхом дотримання чи порушення критерію його нейтральності щодо прийняття конкретних фінансово господарських рішень ( Схема 2 ) 

Дослідження нейтральності спирається на гіпотезу , що податок який справляє мінімальний вплив на прийняття рішень на мікроекономічному рівні , може не впливати негативно на зростання макроекономічної ефективності . За цієї обставини нейтральність податку щодо прийняття мікроекономічних рішень розглядається як першооснова оподаткування .

Значний вплив на економічні процеси має нейтральність податку щодо розподілу прибутку .

Взагалі існує два основних види прибутку :

1. розподілюваний ( той що йде на виплат у дивідендів )

2. нерозподілюваний ( той що залишається в розпорядженні підприємства )

Прояв принципу нейтральності щодо розподілу прибутку полягає у встановленні державою різних або однакових ставок на різні види прибутку .

Схема № 2 Взаємозв’язок оподаткування прибутку підприємств та їх ділової

   активності

		Прийняття чіткого стимулюючого законодавства з оподаткування прибутку підприємств

Схема 3 Нейтральність оподаткування [4]

Це залежить насамперед від макроекономічних цілей держави щодо джерел фінансування діяльності підприємств . Якщо пріоритетом є спрямування на укрупнення

підприємств то держава встановлює найнижчу ставку податку на нерозподілюваний прибуток , а прибуток , який йде на виплату дивідендів оподатковується за найвищою ставкою ; крім того держава встановлює на досить високому рівні податок на дивіденди що виплачуються власникам корпоративних прав .

Якщо ж пріоритетом є кредитне фінансування то вся сума прибутку                 ( розподілюваного і нерозподілюваного ) оподатковується за однаковою ставкою . Дана ситуація притаманна Україні .Але особливістю є те , що законодавством стимулюється направлення дивідендів на зростання капіталу фірми . Механізм такого стимулювання наступний : дивіденди , які спрямовані на виплату у вигляді акцій не підлягають оподаткуванню , якщо така виплата не змінює пропорцій участі всіх акціонерів .

 Це зроблено для того , щоб менеджери компанії могли переконати акціонерів , що якщо вони вкладуть свої дивіденди в розвиток виробництва то фактично вони збільшать свої активи ( через збільшення активів компанії ) значно в більшій ступені ніж коли б вони отримали дивіденди грошами , бо коли вони отримають дивіденди грошами то повинні будуть сплатити 30 % податок на дивіденди .

Але якщо навіть акціонери будуть проти тезаврації прибутку компанія все одно не буде в програші : згідно з новим законодавством на внесену до бюджету суму податку на дивіденди зменшується сума податку на прибуток підприємства [5], тобто воно отримує додаткові оборотні кошти 

Інший аспект прояву регулюючої функції податку на прибуток підприємств розглядається у взаємозв’язку з існуючою конкуренцією між країнами світу за мобільні фактори виробництва та частину прибутку ( яка вилучається у вигляді податку ) від їх використання

Основним критерієм нейтральності податку на прибуток підприємств щодо мобільності факторів виробництва є нейтральність стосовно експорту та імпорту капіталу. В наслідок неврахування цього критерію виникають проблеми ухилення від сплати податку на прибуток шляхом переміщення діяльності або капіталів в тіньовий сектор або в інші країни з меншим рівнем оподаткування чи більш сприятливими нормами нарахування амортизації .

Ця проблема особливо актуальна для України , де спостерігається значний відтік капіталів та кваліфікованої робочої сили у тіньовий сектор та за кордон

На ці та інші аспекти функціонування податку на прибуток підприємств слід звернути увагу при реформуванні системи прибуткового оподаткування .

Одним з основних методів стимулювання ділової активності в країні через податок на прибуток є встановлення пільг малим підприємствам .

Як показав світовий досвід малі фірми це основні представники венчурного підприємництва , тобто підприємництва пов’язаного з ризиком , інноваціями , впровадженням нетрадиційних технологій , а це в свою чергу є рушійною силою економіки будь якої країни .

 При чому визначення малого підприємства повинно базуватися не на кількості працюючих ( як це зроблено в нашій країні ) , а на прибутковості фірми .

Досвід такої класифікації існує в США . Основна федеральна ставка податку на прибуток корпорацій складає 34 %, але вноситься він ранжовано . За перші 50 000 дол. прибутку платиться 15 % , за наступні 25 000 дол. – 25 % і лише на решту суми вступає в дію основна ставка . Майже така ж схема працює і Великобританії , але в цій країні корпорації діляться на дві групи :

1.  Дрібні ( з прибутками до 100 000 фунтів стерлінгів ) вони сплачують податок за ставкою 25 %

2. Великі ( з прибутками більше 100 000 фунтів стерлінгів ) вони сплачують податок за ставкою 33 %

До списку найдійовіших стимулів можна також віднести пільгове оподаткування реінвестованих прибутків , пільги на науково дослідні та конструкторські роботи .

Якщо знову звернутися до досвіду США то можна виявити ще один цікавий приклад стимулювання через податкові пільги НТП та одночасне сприяння поліпшенню екологічної ситуації . Підприємства в США мають податковий кредит при сплаті податку на доходи корпорацій в розмірі 50 % вартості обладнання , що використовує енергію сонця та вітру .

На мою думку можна було б впровадити також стимулювання виробництва у відстаючих регіонах країни . Механізм цього процесу наступний в найменш розвинутих областях встановлюються знижена на 5-6 % ставка податку на прибуток. Це не принесло б значних втрат бюджету , а навпаки через заохочення підприємців до розвитку діяльності в саме цих регіонах поповнило його і призвело б до більш рівномірного розвитку регіонів .

Висновки

До сьогоднішніх реформ законодавства з оподаткування прибутку підприємств наша держава йшла 6 років . На цьому шляху було багато парадоксів , як то незрозумілі пільги для “ своїх фірм “ , які підривали економіку країни , переходи від оподаткування прибутку до оподаткування доходу і назад , “ вбивча ” система нарахування амортизації та інше .

Не можна сказати , що сучасне законодавство - ідеальне в нього є свої вади , які вже частково були виправлені при прийнятті Закону , але зрозуміло одне - з прийняттям цього Закону було зроблено спробу , і спробу досить вдалу , переходу до цивілізованих , прийнятих у всьому світі стандартів оподаткування прибутку підприємств .

Як вже зазначалося ці стандарти свідчать наступне : значно більшого ефекту в масштабах держави можна досягти , якщо перенести акценти з фіскальної функції податку на прибуток підприємств на його регулюючу.

В кінці кінців основною метою ведення бізнесу є отримання прибутку і вилучаючи його у завищених обсягах держава спершу відбиває інтерес платити податок на прибуток , а потім і взагалі займатись бізнесом .

 Основною проблемою на цьому шляху є намагання держави “ викачати “ з підприємств по більше грошей і мати якомога жорсткі механізми контролю за діяльністю підприємств . Обидва ці “намагання” дісталися нам у спадок від командно-адміністративної системи і переборовши їх , я думаю , наша держава отримає вигоду як на макроекономічному так і на мікроекономічному рівні.

Ціллю у реформуванні системи оподаткування прибутку підприємств повинні бути жорсткі закони ( які не мають двояких трактувань ) та м’які податки ( які заохочують до ведення бізнесу )

На мій погляд реформування податкового законодавства на Україні надалі повинно йти наступним шляхом

1. Визначення амортизації як зменшення податкових зобов’язань , а не як витрати виробництва

2. Встановлення єдиної норми амортизації в розмірі 25 % на рік

3. Встановлення ставок оподаткування прибутку для малих підприємств від 15 до 25 %

4. Віднесення прямих інвестицій до складу валових витрат

5. Встановлення ставки оподаткування для доходу отриманого по операціях з цінними паперами на фондовій біржі 25 %

6. Встановлення моментом отримання доходу день зарахування коштів на рахунок підприємства в банку , або внесення готівки в касу .

Проте розв’язання проблем фінансового забезпечення держави та суб’єктів господарювання неможливе лише на рівні прийняття нових чи вдосконалення чинних правових актів з питань оподаткування . Докорінно поліпшити фінансові відносини можна лише шляхом істотних макроекономічних перетворень , у тому числі й на рівні податкової системи.

Головним із них має стати зміна структури і принципів розподілу ВВП між господарюючими суб’єктами , громадянами , державою . Цим ймовірно й визначатиметься характер майбутніх фінансово – економічних перетворень в Україні .