Призначення і класифікація облицювальних робіт
Роботи, пов'язані з опорядженням поверхонь будівлі штучними матеріалами, називають облицювальними. До них відносять роботи, пов'язані з опорядженням поверхонь різними видами плиток, великогабаритними облицювальними листами, лінолеумом тощо. Лицювальники виконують також мозаїчні, ксилолітові та інші роботи по опорядженню підлог. Облицювальні роботи можуть виконуватись як зовні на фасадах, так і всередині будівель при облицюванні стін і підлог. Поверхню облицьовують з тим, щоб захистити конструкцію від атмосферних впливів, вологи, механічних пошкоджень, а також з санітарно-гігієнічною і декоративною метою. Облицьоване штучними матеріалами/приміщення набирає привабливого вигляду, в ньому створюються кращі умови для життєдіяльності людини.
Підлоги облицьовують керамічними, мозаїчними, бетонними, шлакосіталовими, синтетичними плитками або лінолеумом. Крім плиток, підлогу можна опорядити монолітним мозаїчним шаром або кольоровою мастикою на полімерних в'яжучих матеріалах. Внутрішні вертикальні поверхні облицьовують керамічними, скляними, полістирольними плитками. Крім того, для облицювання різних поверхонь можна застосовувати плитки з природних кам'яних матеріалів (мармурові, гранітні, з вапняку тощо).
За формою плитки бувають квадратні, шести - і восьмигранні.
До початку облицювальних робіт в приміщенні повинні бути закінчені всі роботи, виконання яких може пошкодити облицьовану поверхню. Конструктивні елементи будівлі, що підлягають облицюванню, повинні бути стійкими. Відхилення віконних і дверних укосів, стовпів від вертикалі допускається не більше 1 мм на 1 м висоти або довжини, але не більше 3 мм на весь елемент.
При облицюванні стін плитками на цементному розчині відхилення поверхні від вертикалі до 15 мм і нерівності на ній повинні вирівнюватись цементним розчином. Якщо відхилення більше 15 мм розчин наносять по попередньо надійно закріпленим сіткам.
Якщо плитки закріплюють на поверхні мастиками, відхилення поверхні, що облицьовують, від вертикалі не повинно бути більше 3 мм на 1 м висоти.
До початку внутрішніх облицювальних робіт мають бути завершені всі роботи по влаштуванню покрівлі будівлі або водонепроникного перекриття над частиною будівлі, яку облицьовують. У приміщеннях мають бути закінчені всі роботи, пов'язані з монтажем потайних проводок та встановлені коробки у дверні і віконні прорізи. Облицьовувати на розчинах і мастиках можна лише тоді, коли навантаження на стіни досягло не менше 65% від проектного.
Облицьовувати стіни слід до влаштування чистої підлоги, тому на них повинні бути зроблені позначки, які вказують на рівень майбутньої підлоги. Це буде нижній край облицьованої стіни.
Оцінка якості облицювання
1. Під якістю облицювання розуміють його відповідність робочим кресленням і вимогам нормативних документів.
2. Контролюючи якість облицювальної поверхні, перевіряють відповідність матеріалу і малюнку облицювання проекту.
З. Шви між плитками повинні бути:
заповненими;
прямолінійними;
взаємно перпендикулярними;
однакової ширини.
4. Поверхні, облицьовані одноколірними виробами, повинні бути однотипними, а опоряджені плитками з природного каменю мати плавний перехід відтінків.
5. Облицьована поверхня повніша бути:
без тріщин;
не мати плям;
не мати патьоків розчину і мастики.
6. Відколи кутів плиток більше 0,5 мм не допускаються.
7. Відхилення розмірів облицьованих поверхонь від допустимих не повинні перевищувати величини:
2 мм від площини на довжині 2 м;
швів від вертикалі 2 мм на 1 м;
2 мм по горизонталі швів на довжині 1 м, але не більше 10 мм на всю довжину приміщення.
8. Простір між стіною і укладеною плиткою на цементному розчині повністю повинен бути заповнений прошарком розчину.
9. Плитки, укладені на клейових мастиках, мають прилягати до основи всією поверхнею.
10. На якість облицювання впливає акуратність закладання неповномірних плиток, кромки яких повинні бути рівними, з однаковою товщиною швів.
11. На якість облицювання також впливає акуратність укладання плиток у місцях пропуску труб:
через шви між плитками;
між кромками плиток;
через отвір у плитці.
Організація праці
В усіх ланках будівельного виробництва дедалі ширше впроваджується наукова організація праці (НОП). Підвищити продуктивність праці можна лише у разі правильної її організації. НОП передбачає застосування передової технології, досконалих пристроїв і інструментів, економії матеріалів, використання і впровадження у виробництво нових передових методів робіт, підвищення загальноосвітнього і технічного рівня робітників.
Для виконання більшості будівельних робіт (мулярських, штукатурних, малярних тощо) потрібна узгоджена робота кількох робітників, оскільки кожний будівельний процес поділяється на окремі операції. Наприклад, для штукатурення приміщення треба підготувати поверхні, приготувати розчини, подати їх на робочі місця і поштукатурити поверхні. Якщо ці роботи виконуватиме один робітник, то йому доведеться витратити більше часу, ніж у випадку, коли їх будуть виконувати поопераційно декілька робітників. Крім того, ці роботи різного ступеня складності і повинні виконуватись робітниками різних кваліфікацій: підношення матеріалів - І-II розрядів, підготовка поверхонь - II-III розрядів, штукатурення залежно від складності - IV-V розрядів. Тому для виконання певного обсягу робіт робітників об'єднують у ланки. У складі ланки може бути від двох до семи робітників різної кваліфікації. Робітники нижчої кваліфікації приготовляють розчини, підносять матеріали і виконують найпростіші підготовчі операції, а кваліфіковані - виконують окремі види робіт відповідно кваліфікації. Така організація праці дає змогу кожному робітникові вдосконалювати свої навички, вчитись і підвищувати кваліфікацію.
Ланки робітників об'єднуються в бригади, які бувають спеціалізованими і комплексними.
До складу спеціалізованої бригади входять робітники тільки однієї спеціальності. Так комплектують бригади мулярів, штукатурів, теслярів, малярів тощо. Проте організація таких бригад на сучасному рівні будівництва не завжди виправдовує себе. Тому останнім часом на великих об'єктах роботи виконують комплексні бригади, до складу яких входять робітники різних професій. Наприклад, до складу комплексної бригади опоряджувальників можуть входити штукатури, плиточники, маляри, а також робітники інших професій, що тісно пов'язані з роботою бригади і зацікавлені у кінцевому результаті її роботи (машиніст штукатурної або малярної станції, моторист, слюсар-електрик тощо). Це дало змогу підвищити колективну відповідальність робітників, оскільки заробітну плату вони одержують за єдиним нарядом.
За якістю будівельних робіт, виконаних комплексними бригадами, слід встановити взаємний контроль, що сприятиме підвищенню продуктивності праці і кваліфікації робітника, скороченню простоїв. Працюючи в комплексній бригаді, кожний робітник може освоїти суміжну професію, навчитись користуванню машинами і механізмами. Так створюється зацікавленість робітників у підвищенні продуктивності праці, а разом з цим збільшується заробітна плата, зміцнюється трудова дисципліна, усувається плинність кадрів.
До складу спеціалізованих бригад входять до 15 робітників, комплексних - до 25 - ЗО. Очолює бригаду найбільш кваліфікований робітник-бригадир, якого призначає або затверджує після обрання його членами бригади, адміністрація управління. Він керує
роботами і працює сам нарівні з іншими членами бригади. Бригади комплектують залежно від певного обсягу робіт і можливості застосування машин та механізмів.
Форми організації праці в бригаді можуть бути різні, але в масовому будівництві роботи ведуть поточними методами: потоково-розчленованим, потоково-комплексним, потоково-конвеєрним тощо.
Колектив бригади має широкі можливості щодо вибору форми організації праці, комплектування її складу, розподілу заробітку, стимулювання продуктивності праці тощо. Наприклад, впровадження такої форми організації праці, як бригадний підряд, сприяє підвищенню продуктивності праці, скороченню строків виконання будівельних робіт і підвищенню їхньої якості. Більш перспективним є наскрізний бригадний підряд, при якому об'єднується робота госпрозрахункових бригад підприємств будівельної індустрії, транспорту, ділянок комплектації і будівельників.
Однією з форм організації праці є така, при якій бригада працює потоково-розчленованим методом. Суть цього методу полягає в тому, що весь обсяг робіт бригади поділяють на окремі ділянки (захватки). Роботи на ділянках розподіляють на окремі операції або групи операцій у межах певного циклу підготовчих і завершальних робіт (наприклад, підготовка поверхонь під штукатурення, нанесення і розрівнювання розчинів, остаточне опорядження штукатурки), які виконують почергово спеціалізовані ланки бригади. Тому цей метод іноді називають потоково-циклічним. У процесі роботи ланки переходять з однієї ділянки на іншу. Роботи ведуться потоково на рівних за трудомісткістю захватках. Розмір захватки для виконання робіт одного циклу, який може тривати декілька днів, визначають залежно від строків здачі будинку, кількості робітників у бригаді, забезпеченості машинами, матеріалами тощо.
Після складання циклічного графіка виконання робіт перша ланка бригади починає виконувати роботи на перший захватці і після їх закінчення переходять на другу захватку, де виконує ті самі роботи. Слідом за першою ланкою з однієї захватки на Бригадир і кожен член бригади мають заздалегідь турбуватися про підготовку робочого місця, щоб не було простоїв. Кожний робітник повинен виконувати роботу на своїй ділянці так, щоб не заважати працювати іншому робітникові.
Механізми, пристрої, інструменти і матеріали на робочому місці розміщують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою, повинен лежати справа, а той, що беруть лівою рукою, - зліва. Якщо для роботи потрібен столик, то його встановлюють так, щоб з цього місця можна було виконати якнайбільший обсяг робіт.
На робочому місці не повинно бути будівельного сміття, зайвих матеріалів, які заважатимуть пересуванню робітників. Під час роботи слід користуватись лише справними інструментами та пристроями і якісними матеріалами.
Для виконання робіт на висоті потрібно встановити на робочому місці необхідні пристрої, а на них у зручних для роботи місцях - ящики для розчину, інструменти тощо.
Велике значення в організації робіт має своєчасна підготовка потрібних матеріалів і подавання їх на робоче місце. Тому у спеціально відведених приміщеннях заздалегідь сортують плитки, розкроюють лінолеум, приготовляють розчини і мастики. Підготовлені матеріали в процесі роботи ритмічно подають на робочі місця.
Під час виконання робіт обов'язково слід дотримуватись усіх правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Працювати на висоті можна лише при справних пристроях.
Робоче місце опоряджувальника має бути добре освітлене природним світлом. Для роботи з сумішами, що виділяють шкідливі для здоров'я людини леткі пари розчинників, слід забезпечити штучну або природну (через відкриті вікна) вентиляцію приміщень. Вентиляція повинна забезпечити протягом години не менше ніж дворазовий обмін повітря в приміщенні.
Після закінчення роботи треба прибрати своє робоче місце, вимити і сховати у шафу інструменти, вимкнути струм, підведений до електроустаткування, закрити пускові пристрої на замок.
Технічне нормування
Два робітники, працюючи окремо, виконують однакову роботу за різний строк. Це залежить від індивідуальних здібностей робітника, його прагнення і бажання працювати, а також від інструментів і механізмів, які він застосовує.
З метою правильного обліку виконаної роботи встановлено технічні норми часу і виробітку, які відповідають рівню сучасної техніки, передовій технології і досягненням новаторів виробництва. Норми періодично розробляють і видають спеціальними збірками, які мають назву "Єдині норми і розцінки на будівельні, монтажні і ремонтно-будівельні роботи (ЄНіР). Норми на опоряджувальні роботи вміщено в збірнику Є8.
Нормою часу (Нч) називають кількість робочого часу, який надається робітникові певної кваліфікації для виконання одиниці продукції (1 м2 штукатурення, 1 м2 облицювання тощо).
При визначенні норми часу враховують не тільки час, витрачений на виконання основної роботи, а й час, потрібний для перемішування будівельних розчинів, підготовку і чищення інструментів та механізмів, їх переміщення, а також на підготовку робочого місця. Норму часу вимірюють у людино-годинах. Наприклад, згідно з ЄНіР (збірник Є8, § Є8-1-2) норма часу, за який штукатур III розряду наносить грунт на 100 м2 стіни вручну при простому штукатуренні дорівнює 20 люд. - год. Це означає, що штукатур III розряду повинен нанести грунт на 100 м2 поверхні вручну за 20 год.
Нормою виробітку (Нв) називають кількість готової продукції, яку повинен виробити робітник відповідної кваліфікації за одиницю часу (1 год).
Норма виробітку тісно пов'язана з нормою часу. Чим більше продукції виробляє робітник за одиницю часу, тим меншою буде норма часу, і навпаки. Залежність між ними обернено пропорціональна і записується такою формулою:
Нч= 1/НВ.
Знаючи норму часу, легко визначити виробіток робітника за 1 год. Для нашого прикладу на 100 м2 нанесення грунту Нч = 20 люд. - год, звідки норма виробітку буде:
Нв=100/Нч= 100/20 = 5 м2,
а змінна норма виробітку на одного робітника 5-8 = 40м2.
Заробітну плату за виконану роботу виплачують робітникові відповідно до його кваліфікації - розряду.
У будівництві встановлено шість розрядів. Перелік робіт, які повинен виконувати робітник відповідного розряду, зазначений у "Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників" і визначається кваліфікаційною характеристикою. Крім того, робітник повинен уміти виконувати роботи нижчих розрядів.
Нижче наведено кваліфікаційні характеристики для лицювальників - плиточників II і III розрядів.
Лицювальник - плиточник II розряду
Характеристика робіт Виконання найпростіших робіт при облицюванні поверхонь керамічними, скляними, асбоцементними і іншими плитками.
Повинен знати. Види основних матеріалів, що застосовують у плиткових облицюваннях.
Приклади робіт. Сортування плиток за розмірами, кольором і якістю. Приготування за заданим складом розчинів, сухих сумішей і мастик вручну. Підготовка основ під облицювання плитками.
Лицювальник - плиточник III розряду
Характеристика робіт. Виконання простих робіт при облицюванні поверхонь різними видами плиток
Повинен знати. Способи закріплення плиток на поверхнях. Правила користування рівнем. Вимоги до облицьованих поверхонь. Приготування розчину соляної кислоти для промивання облицьованої поверхні.
Приклади робіт. Облицювання плитками на розчині стін і підлог по готових маяках. Влаштування підготовчого шару. Обмазування металевої сітки розчином. Розрізування і перерубка плиток. Висвердлювання отворів в плитках. Приготування розчинів і мастик для закріплення плиток на поверхні. Заповнення розчином швів між плитками. Очищення облицьованих поверхонь.
Щоб визначити кваліфікацію робітника, йому доручають виконати задану роботу (пробу) відповідно до встановленої норми часу. Чим складнішу роботу може виконувати робітник, тим вищий розряд присвоюють йому. Одночасно з виконанням проби робітник має скласти залік з технології виробництва тієї опоряджувальної спеціальності, на яку він учився. Залік складають в обсязі, передбаченому кваліфікаційною характеристикою.
Для розрахунку заробітної плати і розцінок за виконану роботу користуються тарифною сіткою, в якій подаються тарифні ставки для робітників будівельних професій. Тарифні ставки розробляють в крупних будівельних організаціях згідно з технічним рівнем будівництва в них і погоджують з відповідними профспілковими органами. У табл.21 подано тарифну сітку з умовними погодинними ставками робітників, що дасть нам змогу простежити за тим, як вираховуються розцінки на виконану роботу та заробітна плата за нарядом. Щоб точно визначити ці показники, досить знати, які погодинні ставки встановлено у вашій будівельній організації на цей період часу і зробити відповідні розрахунки за поданими у підручнику схемами.
Таблиця 12.1 тарифна сітка
| Показник | Розряд | ||||||||
| І | II | III | IV | V | VI | ||||
| Тарифний коефіцієнт тарифна ставка | Погодинна, грн | 1 0, | ,0 35 | 1,09 0,38 | 1,20 0,42 | 1,34 0,47 | 1 0 | ,57,55 | 1,83 0,64 |
Заробітна плата робітника кожного розряду регулюється тарифним коефіцієнтом, який показує, у скільки разів погодинна або денна ставка робітника будь-якого розряду більша від ставки робітника І розряду. Щоб визначити тарифний коефіцієнт для будь-якого розряду потрібно поділити погодинну ставку для цього розряду на погодинну ставку робітника І розряду.
Як видно з табл.12.1, робітникові І розряду встановлено погодинну ставку 0,35 грн, денну - 2,8 (0,35 грн-8). Щоб визначити погодинну ставку робітника будь-якого розряду, треба помножити погодинну ставку робітника І розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. Наприклад, для робітника III розряду (див. табл.21): 0,35-1,20 = 0,42 грн. Отже, денна ставка цього робітника становитиме: 0,42-8 = 3,36 грн, або 2,8 1,20 = 3,36 грн.
Розцінку або вартість опорядження (штукатурення, фарбування тощо) 1 м2 поверхні визначають відповідно до норми часу і погодинної ставки робітника.
У наведеному вище прикладі на 100 м накидання грунту на поверхню норма часу становить 20 люд. - год. Роботу виконує робітник III розряду з погодинною ставкою 0,42 грн. Працюючи 20 год, робітник за 100 м2 нанесення грунту вручну при простій штукатурці має одержати 0,42-20 = 8,40 грн. Це й буде розцінка за нанесення грунту на 100 м2 поверхні вручну. Розцінка за 1 м2 відповідно становитиме 8,40/100=0,084 грн.
Розглянемо приклад нарахування заробітної плати за першим способом. Ланка робітників протягом місяця відповідно до розцінок заробила 420 грн. У складі ланки - по одному робітнику II, III і V розрядів. Перший робітник працював 20 змін, другий - 18 і третій - 21 зміну. їхній заробіток визначають за кількістю людино-днів, зведених до І розряду. Спочатку підраховують, скільки людино-днів довелося б витратити на цю роботу, коли б всі робітники мали І розряд. Для цього кількість людино-днів, яку відпрацював кожний робітник, множать на його тарифний коефіцієнт, люд. - дн.:
20-1,09 = 21,80;
18-1,20 = 21,60; S
21-1.57 = 32,97.
Разом: 76,37.
Після цього визначають вартість 1 люд. - дн., заведеного до І розряду: 420 грн. /76,37 = 5,49 грн. *
Щоб підрахувати заробіток кожного робітника, множать кількість відпрацьованих людино-днів, зведених до І розряду, на вартість 1 люд. - дн., грн.:
21,80-5,49 = 119,68 + 0,24 = 119,92;
21,60-5,49 = 118,58 + 0,24 = 118,82;
32,97-5,49 = 181,01 ± 0,25 = 181,26.
Разом: 419,27 + 0,73=420,00.
У результаті розрахунку загальна сума заробітку ланки буде (в копійках) у той чи інший бік відрізнятися від заробленої. Щоб усунути це, різницю розподіляють між усіма робітниками ланки і відповідні частки додають або відкидають від розрахованого заробітку кожного робітника.
Заробітну плату за другим способом (за коефіцієнтом приробітку) для тієї самої ланки робітників нараховують так. Спочатку визначають суму заробітку кожного робітника за фактично відпрацьований час відповідно до його тарифної ставки. З цією метою визначають кількість людино-годин, відпрацьованих кожним робітником, і множать їх на тарифну ставку, грн.:
20-8-1,09= 174,40;
18-8-1, 20= 172,80;
21-8-1,57 = 263,76.
Разом: 610,96.
Таким чином, якби робітники працювали почасово, то заробіток ланки визначався б сумою у 610,96 грн., а фактично вони заробили 420 грн. Тепер можна визначити коефіцієнт приробітку: 420: 610,96=0,687. Щоб підрахувати фактичний заробіток кожного робітника, треба помножити суму його заробітку, підрахованого за тарифною ставкою, на коефіцієнт приробітку, грн.:
174,40-0,687 = 119,81 + 0,09 = 119,90;
172,80-0,687 = 118,71 + 0,09 = 118,80;
263,76-0,687 = 181,20 + 0,10 = 181,30.
Разом: 419,72 + 0,28 = 420,00.
Бригадири за керівництво бригадою одержують додаткову плату, яка залежить від кількості працюючих в бригаді.
Використана література
1. A.M. Власенко, B.C. Плохін, В.М. Аніщенко „Лицювальник - плиточник"; В.І. Горячов, В.А. Неєлов „Облицовка керамическими и синтетическими материалами";
2. Т.М. Домбровський „Штукатурні і облицювальні роботи"
Призначення і класифікація облицювальних робіт
Роботи, пов'язані з опорядженням поверхонь будівлі штучними матеріалами, називають облицювальними. До них відносять роботи, пов'язані з опорядженням поверхонь різними видами плиток, великогабаритними облицювальними листами, лінолеумом тощо. Лицювальники виконують також мозаїчні, ксилолітові та інші роботи по опорядженню підлог. Облицювальні роботи можуть виконуватись як зовні на фасадах, так і всередині будівель при облицюванні стін і підлог. Поверхню облицьовують з тим, щоб захистити конструкцію від атмосферних впливів, вологи, механічних пошкоджень, а також з санітарно-гігієнічною і декоративною метою. Облицьоване штучними матеріалами/приміщення набирає привабливого вигляду, в ньому створюються кращі умови для життєдіяльності людини.
Підлоги облицьовують керамічними, мозаїчними, бетонними, шлакосіталовими, синтетичними плитками або лінолеумом. Крім плиток, підлогу можна опорядити монолітним мозаїчним шаром або кольоровою мастикою на полімерних в'яжучих матеріалах. Внутрішні вертикальні поверхні облицьовують керамічними, скляними, полістирольними плитками. Крім того, для облицювання різних поверхонь можна застосовувати плитки з природних кам'яних матеріалів (мармурові, гранітні, з вапняку тощо).
За формою плитки бувають квадратні, шести - і восьмигранні.
До початку облицювальних робіт в приміщенні повинні бути закінчені всі роботи, виконання яких може пошкодити облицьовану поверхню. Конструктивні елементи будівлі, що підлягають облицюванню, повинні бути стійкими. Відхилення віконних і дверних укосів, стовпів від вертикалі допускається не більше 1 мм на 1 м висоти або довжини, але не більше 3 мм на весь елемент.
При облицюванні стін плитками на цементному розчині відхилення поверхні від вертикалі до 15 мм і нерівності на ній повинні вирівнюватись цементним розчином. Якщо відхилення більше 15 мм розчин наносять по попередньо надійно закріпленим сіткам.
Якщо плитки закріплюють на поверхні мастиками, відхилення поверхні, що облицьовують, від вертикалі не повинно бути більше 3 мм на 1 м висоти.
До початку внутрішніх облицювальних робіт мають бути завершені всі роботи по влаштуванню покрівлі будівлі або водонепроникного перекриття над частиною будівлі, яку облицьовують. У приміщеннях мають бути закінчені всі роботи, пов'язані з монтажем потайних проводок та встановлені коробки у дверні і віконні прорізи. Облицьовувати на розчинах і мастиках можна лише тоді, коли навантаження на стіни досягло не менше 65% від проектного.
Облицьовувати стіни слід до влаштування чистої підлоги, тому на них повинні бути зроблені позначки, які вказують на рівень майбутньої підлоги. Це буде нижній край облицьованої стіни.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 961.
