Методичні рекомендації
до виконання дипломних робіт для студентів спеціальності 7.050102 «Економічна кібернетика»
Івано-Франківськ - 2008
Методичні рекомендації до виконання дипломних робіт для студентів спеціальності 7.050102 «Економічна кібернетика» денної форми навчання / Укладачі: Дмитришин Л.І., Дмитришин М.І. – Івано-Франківськ: 2008. – 60 с.
Рецензенти:
Баран Р.Я. – завідувач кафедри математичного моделювання та інформатики Івано-Франківського інституту менеджменту Тернопільського державного економічного університету, доцент, кандидат економічних наук;
Гнатюк Т.М. – доцент кафедри обліку і аудиту Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, кандидат економічних наук.
Затверджено на засіданні Вченої ради економічного факультету. Протокол №___ від ______________ р.
© Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, 2008
ВСТУП
Дипломна робота (ДР) – це самостійна дослідницька кваліфікаційна робота, що синтезує підсумок теоретичної та практичної підготовки за відповідною спеціальністю, і є формою контролю набутих у процесі навчання інтегрованих знань, умінь та навичок, які необхідні для виконання професійних обов’язків.
Виконуючи ДР, студент має засвоїти навики правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдань дослідження, побудови логічного плану і оптимальної структури, роботи з літературними джерелами та статистичною інформацією, аналізу та оцінки різних аспектів діяльності організації, обґрунтування власних узагальнень, висновків і пропозицій.
Дані методичні рекомендації підготовлені для надання методичної допомоги здобувачам освітньо кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за спеціальністю 7.050102 «Економічна кібернетика».
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Основні вимоги до дипломної роботи
ДР на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» необхідно оформлювати відповідно до державного стандарту України. З огляду на високі вимоги нормативних документів необхідно неухильно дотримуватися порядку подання текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій, а також правил оформлення ДР.
Назва ДР повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної проблеми (завдання), вказувати на мету дослідження, його завершеність.
При написанні ДР студент повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали, або окремі результати.
У разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело ДР знімається з розгляду рішенням кафедри, незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту.
У ДР необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.
ДР подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердому переплетенні.
Структура дипломної роботи
ДР як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність.
ДР повинна містити:
титульний аркуш;
індивідуальне завдання;
відгук наукового керівника;
зовнішню рецензію;
реферат;
зміст;
перелік умовних позначень (за необхідності);
вступ;
основну частину:
· перший розділ;
· другий розділ;
· третій розділ;
висновки;
список використаних джерел;
додатки.
РОЗДІЛ ІІ. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
РОЗДІЛ ІІІ. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ, ПІДГОТОВКА ДО
ЗАХИСТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ОЦІНЮВАННЯ ДР
Назва таблиці
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею та друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад:
“Таблиця 1.2.” (друга таблиця першого розділу).
Якщо в розділі ДР одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.
При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовж. табл.” і вказують номер таблиці, наприклад:
“Продовж, табл.1.2”.За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предикат, або присудок, таблиці (тобто дані, якими характеризується підмет) - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка.
Заголовок кожної графи в головці таблиці мусить бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.
Боковик, як і головка, потребує лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.
У прографці повторювані елементи, які стосуються до всієї таблиці, виносять у тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи збігалися: неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою від 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку ДР або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку.
При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому - боковик.
Коли текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
У формулі як символи фізичних величин слід оформляти у відповідності встановленим стандартам або іншим документам.
Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою.
Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.
При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил.
Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.
Рівняння і формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал, що становить не менше одного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х).
Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті. Інші нумерувати не рекомендується.
Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то її номер записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.
Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться всередині групи формул і спрямоване в бік номера.
Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.
Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього потребує побудова тексту, що передує формулі.
Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.
Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.
Загальні правила цитування та посилання на використані джерела. При написанні ДР студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в ДР, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, завдання, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити достовірність відомостей про цитування документа, забезпечують необхідну інформацію про нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання.
Коли використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в ДР.
Посилання в тексті ДР на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “... у працях [1-7]...”.
Коли в тексті ДР необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у квадратних дужках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.
Приклад:
Цитата в тексті: “... зважаючи на пріоритет, що надається міжнародним стандартам [8, с. 44]”.
Відповідний опис у переліку посилань:
8. Вітлінський В.В. Моделювання економіки: Навчальний посібник. К.: КНЕУ, 2005 – 408.
Посилання на ілюстрації ДР вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: “рис. 1.2”.
Посилання на формули ДР вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: “... у формулі (2.1)”.
На всі таблиці необхідно посилатися в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: “...у табл. 1.2”.
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 1.3”.
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи того друкованого твору слід наводити цитати. Етикет потребує точного відтворення цитованого тексту, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.
Загальні вимоги до цитування такі:
а) текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз “так званий”;
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;
д) якщо необхідно виявити ставлення автора ДР до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;
Додатки. У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами.
Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням угорі в середині сторінки слова “Додаток” і його позначенням. Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком.
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.
Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов'язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.
Матеріал, що доповнює положення стандарту, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис алгоритмів і програм задач, що розв'язуються на ЕОМ, і т. ін.
Додатки можуть бути обов'язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.
Додатки оформлюють як продовження ДР на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках ДР, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток _” і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч наприклад: додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В.
Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) - перша формула додатка А.
Дипломну роботу оправляють у тверду обкладинку.
Підготовка до захисту ДР
Згідно з регламентом студент зобов'язаний подавати дипломну роботу науковому керівникові на першу перевірку частинами у встановлені терміни. У разі недодержання студентом календарного графіка виконання ДР керівник магістерської програми, за поданням наукового керівника дипломної роботи, має право звернутися до ректора з пропозицією відрахувати студента з магістратури як такого, що не виконує навчальний план.
Після завершення написання роботи студент подає дипломну роботу науковому керівникові для одержання від нього письмового відгуку з оцінкою дипломного дослідження. Зразок структури змісту відгуку наукового керівника наведено в додатку.
Магістерська дипломна робота, підписана автором, з письмовим відгуком наукового керівника подається керівникові магістерської програми (завідувачу випускаючої кафедри).
Керівник магістерської програми вирішує питання про допуск студента до захисту, роблячи відповідний запис на титульному аркуші дипломної роботи.
У разі невідповідності магістерської дипломної роботи вимогам даних рекомендацій керівник ДР може не допустити студента до захисту дипломної роботи.
Рішення керівника магістерської програми щодо недопущення студента до захисту має бути затверджене на засіданні кафедри.
Якщо студент допущений до захисту магістерської дипломної роботи, кафедра видає йому направлення до рецензента. Зовнішню рецензію на ДР може зробити висококваліфікований фахівець, який спеціалізується на розв'язанні проблем, споріднених з темою роботи.
Зовнішня рецензія має містити ґрунтовний аналіз і диференційовану оцінку якості магістерської дипломної роботи. Зразок структури рецензії вміщено в додатку Г.
Порядок захисту ДР встановлюється “Положенням про державні екзаменаційні комісії”.
Виконану та оформлену згідно з вимогами дипломну роботу студент подає на розгляд науковому керівнику, який пише відгук на неї, де відображає її теоретичний рівень, глибину проведених досліджень, доцільність рекомендацій, їх обґрунтованість, відмічає елементи новизни та підготовленість студента до самостійної роботи за фахом (додаток В).
Студент готує до захисту ДР реферат та ілюстративний матеріал для ілюстрації основних положень дипломної роботи (демонстраційні таблиці, схеми, графіки, діаграми, рисунки). Їх виконують на креслярському папері (2 аркушах), або подають їх ксерокопії (по примірнику для кожного з членів Державної екзаменаційної комісії).
Дипломна робота разом з відгуком керівника (демонстраційними таблицями, схемами тощо) подається студентом на відповідну кафедру, яка вирішує питання про допущення її до захисту.
За поданням кафедри визначається зовнішній рецензент дипломної роботи з числа висококваліфікованих спеціалістів. На вимогу зовнішнього рецензента студент зобов'язаний подати необхідні пояснення стосовно усіх питань дипломної роботи.
Рецензія на дипломну роботу, підписана рецензентом та завірена печаткою підприємства, подається не пізніше ніж за 7 днів до захисту. В ній визначаються відповідність змісту роботи обраній темі, повнота вирішення поставлених питань, наявність матеріалів власних спостережень, реальність і практична цінність розроблених заходів тощо (додаток Г). Без зовнішньої рецензії дипломна робота до захисту не допускається.
Захист дипломної роботи здійснюється студентом перед Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) на відкритому засіданні. Тези доповіді студент готує заздалегідь. У доповіді студенту слід розкрити актуальність обраної теми, дати характеристику об'єкта і предмета дослідження та доповісти про отримані результати, основні висновки і пропозиції, які він сформував під час дослідження обраної теми. Під час доповіді необхідно звертати увагу членів комісії на демонстраційний матеріал, коротко пояснюючи його зміст, і на пропозиції, які подані у розділі 3 дипломної роботи.
Час виступу не повинен перевищувати 10 хвилин, має бути стислим, конкретним, з використанням ілюстративного матеріалу: плакатів, роздаткового матеріалу (набору таблиць, графіків, діаграм, схем або відповідних слайдів). Головне призначення таких додатків — детально та наочно проілюструвати ті чи інші твердження автора, тому необхідно вчасно посилатися на відповідний матеріал, акцентувати на ньому увагу членів комісії.
У разі використання слайдів треба переконатися у наявності проектора, екрана, можливості затемнення, доступних джерел електричного струму та пам'ятати про специфіку підготовки та застосовування цього методу презентації.
Захист роботи розпочинається з доповіді, в якій студент має розкрити:
— актуальність теми;
— структуру роботи;
— об'єкт дослідження;
— висновки з аналізу, зміст запропонованих заходів та об ґрунтування їх ефективності (рекомендується витратити не менше 70% часу, відведеного для доповіді).
Завершуючи доповідь, випускник має відзначити: які його розробки та висновки впроваджені або намічені до впровадження; де ще слід, на його думку, застосувати результати дослідження; яка фактична чи очікувана соціально-економічна ефективність запропонованих ним заходів.
Після доповіді студент відповідає на питання членів ДЕК та присутніх на захисті. Члени ДЕК, присутні на захисті, можуть ставити студенту запитання з метою визначення рівня його спеціальної підготовки та ерудиції.
Далі зачитуються відгуки керівника і зовнішнього рецензента. Наприкінці студенту надається слово для відповіді на зауваження керівника і рецензента роботи. На зауваження рецензента випускник повинен дати аргументовану відповідь. Після цього слово може надаватися науковому керівникові для характеристики й оцінки роботи.
Під час захисту ведеться протокол засідання ДЕК. Окремо відзначається думка членів ДЕК про наукову та практичну цінність і рекомендації щодо використання пропозицій автора.
Загальний час захисту ДР не повинен перевищувати 10-12 хвилин у середньому на одного студента.
Після обговорення підсумків захисту на закритому засідань ДЕК виноситься рішення і голова ДЕК оголошує результати захисту ДР. У разі незгоди між членами ДЕК думка голови є вирішальною. Рішення комісії оголошується її головою в той самий день.
Студенти, які не виконали ДР у встановлений термін, або одержали під час захисту незадовільні оцінки, відраховуються з університету, отримуючи академічну довідку.
Після захисту ДР передається на зберігання в архів університету.
Дипломну роботу слід подавати у твердій обкладинці. На титульній сторінці повинні бути підписи студента та керівника роботи.
До ДР додається дискета з електронним варіантом роботи яка повинна бути підписана (прізвище студента, назва теми ДР).
Додаток А
Зразок титульного аркушу ДР
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДИПЛОМНА РОБОТА
/ ТЕМА /
на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра (спеціаліста)
Додаток Б
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
На дипломну роботу
на тему: _______________________________________________________
_______________________________________________________________
Студенту V курсу спеціальності “Економічна кібернетика”________
Завдання одержав
студент __________ ____________________________
(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)
“______” ______________200_р.
(до 20.11.200_р.)
Примітка: Перша сторінка індивідуального завдання на дипломну роботу заповнюється студентом під керівництвом наукового керівника, друга – науковим керівником.
Додаток В
ВІДГУК
На дипломну роботу
студента________________________________________________________
(прізвище, ім’я)
на тему _____________________________________________________________
(назва теми)
_______________________________________________________________
(Текст відгуку)
Загальна оцінка дипломної роботи та висновки щодо рекомендації до захисту в ДЕК.
Науковий керівник_______________________________________________
(посада, місце роботи)
_______________ _______________________
(підпис) (ініціали, прізвище)
“__________” _____________________ 200__ р.
Додаток Г
РЕЦЕНЗІЯ
На дипломну роботу
студента економічного факультету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника ____________________________________________
(прізвище, ініціали)
_______________________________________________________________
(назва теми)
1. Актуальність теми
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Якість проведеного аналізу проблеми
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Практична цінність висновків і рекомендацій
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Наявність недоліків
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Загальний висновок і оцінка магістерської дипломної роботи
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Рецензент ______________________
(посада)
___________________ _________________________________
(підпис) (ініціали, прізвище)
_________________________________________
(місце роботи)
Печатка “________” _________________ 200__ р.
(дата)
Додаток Д
Зразок оформлення реферату
РЕФЕРАТ
Дипломна робота містить__ сторінок, ________ таблиць, ____ рисунків, список літератури з ___ найменувань,__ додатків.
НАЗВА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Предметом дослідження є...
Об'єктом дослідження виступає...
Мета дипломної роботи полягає в ...
Завданнями роботи є ...
За результатами дослідження сформульовані...
Одержані результати можуть бути використані...
Рік виконання дипломної роботи ...
Рік захисту роботи...
Додаток Е
Зразок змісту ДР
Додаток Ж
| ВСТУП Актуальність теми. Регіон, як цілісне економічне утворення з наявним ресурсним потенціалом в деякій мірі визначає певну модель розвитку суспільства. Однією з таких моделей є сталий розвиток, як форма розвитку чи прогресу суспільства, яка задовольняє потреби сьогоднішнього покоління та не обмежує можливості майбутніх поколінь забезпечувати своє існування. Проблема зміни характеру розвитку суспільства виникла у зв’язку з загрозою зникнення людини як біологічного виду. Людство усвідомило, що воно стоїть перед вибором — глобальна катастрофа, самознищення у випадку збереження принципів і тенденцій традиційного шляху або здійснення нової парадигми розвитку. В методологічному аспекті дослідження даної проблеми виключає будь-які інтуїтивні підходи і вимагає розробки і використання сучасних методів моделювання для представлення вказаних взаємодій в математичних моделях, які забезпечені відповідною інформативною базою. На даний час у вітчизняній та світовій науці проводяться певні розробки в сфері економіко-математичного моделювання розвитку регіональних систем, серед яких проблемам сталого розвитку регіонів присвячені роботи Адаменка О., Благуна І., Борщука Є., Братути О., Гейця В., Гурмана В., Долішнього М., Забродського В., Кізима М., Корольова О., Кучіна Б., Михасюка І., Раяцкаса Р., Рюміної Є., Сааті Т., Трегобчука В., Удовиченка В., Форрестера Дж.та ін. Однак в більшості випадків автори моделей такого типу обмежуються створенням математичних моделей, не беручи до уваги процес наповнення їх реальною інформацією. Крім того, існуючі підходи до моделювання регіону потребують серйозних коректив при врахуванні принципів сталого розвитку. У зв’язку з вище сказаним розробка концепції сталого розвитку регіону на основі використання математичних моделей та її практична реалізація на прикладі конкретного регіону є актуальною проблемою на сучасному етапі розвитку. Мета і задачі дослідження полягають у розробці інструментарію для моделювання сталого розвитку на регіональному рівні.. У зв’язку з цим у дипломній роботі поставлені і вирішені такі задачі: – розглянуто основні принципи та цілі сталого розвитку регіону як цілісної соціо-еколого-економічної системи; – виявлено особливості формування економічних, соціальних та екологічних показників розвитку регіону (на прикладі Івано-Франківської області) та проведений аналіз існуючих підходів і методів щодо їх моделювання; – розроблено соціо-еколого-економічну модель розвитку регіону; – розроблено модель динаміки розвитку регіону; – розроблено сценарії розвитку регіону, зокрема, сценарій сталого розвитку. Об’єктом дослідження є економічні, соціальні та екологічні показники сталого розвитку регіону, джерела їх формування, напрямки, обсяг, динаміка та структура їх використання. Предметом дослідження є комплекс економіко-математичних моделей визначення сталого розвитку регіону. Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основами дипломної роботи є наукові праці вітчизняних і закордонних вчених у галузі основних макроекономічних (ВВП, обсяг промислової продукції, основні фонди, фондоємність виробництва), соціальних (чисельність населення, доходи і витрати населення, зайнятість та безробіття) та екологічних показників (рівень забрудненості навколишнього середовища, запаси природних ресурсів), економіко-математичного моделювання та прогнозування, зокрема, методів статистичного аналізу, економетричного прогнозування, сплайн-функцій, теорії нечітких множин та задач оптимального управління. Інформаційну основу дослідження сформували первинні та кінцеві статистичні дані, опубліковані в періодичних виданнях, матеріали Івано-Франківського обласного управління статистики, відділів та управлінь Івано-Франківської облдержадміністрації, матеріали періодичних видань, науково-практичних конференцій, нормативні та довідкові матеріали. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в роботі розроблено прогнозну соціо-еколого-економічну модель розвитку регіону на основі методів статистичного аналізу та задач оптимального управління, яка відображає різноманітні аспекти концепції сталого розвитку на регіональному рівні та дозволяє сформувати реальний, оптимізаційний та рекреаційний сценарії розвитку регіону. Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що теоретичні положення дипломної роботи доведені до конкретних пропозицій щодо вдосконалення концептуальних положень ефективної організації сталого розвитку регіону. Методологічні положення та результати дисертації впроваджені у головних управліннях економіки, промисловості і розвитку підприємництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації (довідка № 1374/01-116/260 від 27.10.2004). Обсяг та структура роботи. Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаної літератури, додатків. Вона викладена на 108 сторінках, ілюстрована 12 таблицями, 15 рисунками та 5 додатками. Список літератури включає 87 найменувань. У вступі викладено актуальність теми, об’єкт і предмет дослідження, методи його проведення, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів тощо. У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження сталого розвитку економічних систем” розглянуто основні принципи сталого розвитку та доведено необхідність його дослідження на рівні регіону як цілісної соціо-еколого-економічної системи. У другому розділі “Моделювання сталого розвитку регіону як соціально-економічної системи” висвітлено концептуальні механізми аналізу сучасного етапу розвитку регіону та динаміку його змін, інструментом реалізації яких є факторна модель розвитку та модель виробничої функції з використанням раціональних сплайнів. У третьому розділі “Реалізація функції управління регіональними системами з позицій сталого розвитку” запропоновано динамічну соціо-еколого-економічну модель розвитку регіону. Визначено ієрархічну сукупність показників, що описує економічну, природну та соціальну підсистеми на прикладі Івано-Франківської області. Проведено збір статистичної інформації, згідно розроблених методик, для Івано-Франківської області та виконано розрахунок всіх компонентів моделі. На основі зібраних даних виконано розрахунки для трьох сценаріїв розвитку Івано-Франківської області із застосуванням методів статистичного аналізу та задач оптимального управління. |
Додаток М
ВИСНОВКИ
У дипломній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо моделювання сталого розвитку регіону. Аналіз теоретичних концепцій сталого розвитку дозволив зробити узагальнюючі висновки щодо вдосконалення методики, оцінки, врахування та ефективного управління соціально-економічним розвитком. Результати проведеного дослідження дають можливість зробити наступні висновки:
1. В ринкових умовах розвитку економіки актуальними є завдання розробки ефективних моделей прогнозування економічних процесів, включаючи прогнозування регіональної економіки з позицій сталого розвитку. Вирішення такого завдання вимагає використання науково-обгрунтованих методів моделювання, враховуючи нові, які були задіяні в інших галузях економіки. Тому нами запропоновано існуючу класифікацію методів прогнозування доповнити новими моделями, які б враховували не тільки кількісні, а й якісні чинники, що дасть змогу суттєво підвищити достовірність зроблених прогнозів.
2. На основі аналізу існуючих методів управління та цілей сталого розвитку регіону обґрунтовано та вдосконалено систему аналітичних показників об'єкту дослідження. При формуванні концепції сталого розвитку на регіональному рівні запропоновано використовувати систему індексів сталого розвитку, яка включає економічний, соціальний та екологічний блоки. Проведений аналіз підходів, механізмів формування та управління сталим розвитком дав змогу виокремити базові концепції, які можуть бути адаптовані до конкретного регіону. Внаслідок чого встановлено, що концепція сталого розвитку передбачає тісний взаємозв'язок та взаємовплив трьох виділених підсистем розвитку регіону.
3. Ефективність прийняття управлінських рішень для переходу до сталого розвитку в умовах трансформаційної економіки та нестабільної політичної ситуації в державі загалом та кожному регіоні зокрема залежить від гнучкості системи стратегічного управління. Тому сформовано систему моделей сталого розвитку регіону, яка включає прогнозну соціо-еколого-економічну модель розвитку регіону, аналіз економічного зростання, факторний аналіз динаміки розвитку та аналіз сталого розвитку регіону в умовах нечіткої інформації. Реалізація такого комплексу моделей дозволила оцінити та спрогнозувати динамічні зміни внутрішніх та зовнішніх характеристик соціо-еколого-економічної моделі, на основі отриманих оцінок коригувати параметри моделей об'єкта, визначити керуючі зміни та вибрати найбільш ефективні напрямки розвитку економічної, соціальної та екологічної підсистем, що дозволило сформувати сценарій сталого розвитку регіону.
4. Проведений в дослідженні аналіз динаміки з використанням апарату сплайнових виробничих функцій та факторного аналізу з агрегуванням змінних показав різний вплив праці, капіталу, рівня організації економічної системи, структури та відповідно вибраної стратегії розвитку на результати функціонування регіональної економіки. Маючи інструментарій апріорної оцінки прийняття управлінських рішень, можна імітувати різні сценарії розвитку, оцінювати їх наслідки та вибирати оптимальні варіанти розвитку регіону, як складної системи, в умовах нечіткої інформації.
5. Практичні результати проведених досліджень можуть бути використані в державних управлінських структурах роботи комісій; управлінні регіональних органів самоврядування, облдержадміністраціях, а також при розробці механізмів забезпечення сталого розвитку регіону в умовах трансформаційної економіки. Практичне застосування запропонованих в дослідженні результатів забезпечить оперативний аналіз інформації та ефективне регулювання сталого розвитку регіону.
Додаток Н
АНОТАЦІЯ
Солтисік О.О. Моделювання стратегій сталого розвитку регіону. — Рукопис.
Дипломна робота на присвоєння кваліфікації економіста за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра (спеціаліста) за спеціальністю – “Економічна кібернетика”. – Прикарпатський національний університет ім.. В. Стефаника, Івано-Франківськ – 200_ р.
Дипломна робота містить результати дослідження стратегій сталого розвитку регіону засобами економіко-математичного моделювання. У роботі проведено порівняльний аналіз соціально-економічного розвитку та економіко-математичних моделей сталого розвитку як цілісної соціо-еколого-економічної системи.
Побудована прогнозна соціо-еколого-економічна модель сталого розвитку регіону на основі використання апарату оптимального управління. Реалізація такої моделі дозволила оцінити та спрогнозувати динамічні зміни внутрішніх та зовнішніх характеристик соціо-еколого-економічної моделі, на основі отриманих оцінок коригувати параметри моделей об'єкта, визначити керуючі зміни та вибрати найбільш ефективні напрямки розвитку економічної, соціальної та екологічної підсистем, що дозволило сформувати сценарій сталого розвитку регіону.
Ключові слова: сталий розвиток регіону, соціо-еколого-економічна модель, системне моделювання, оптимальне управління, стратегії розвитку.
Взірець анотації на дипломну роботу
| Завідувачу кафедри економічної кібернетики ____________________________________ магістра (спеціаліста) групи ЕК – ____ ____________________________________ Заява Прошу затвердити мені тему магістерської (дипломної) роботи на тему _____________________________________, яку планую виконати на прикладі __(назва підприємства, організації, установи) __ міста ______(назва міста). Науковим керівником прошу призначити _____________________ Дата _________200_ р. підпис |
Тематика дипломних робіт
для спеціальності «Економічна кібернетика» на 2008-2009н.р.
Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника
1. Математичне моделювання економіки та його роль у розвитку економічної теорії
2. Аналіз пакетів прикладних програм, які використовуються для моделювання економічних об'єктів і процесів
3. Математичні моделі в системах моніторингу економічних процесів
4. Комплекс економіко-математичних моделей маркетингових досліджень
5. Основні принципи аналізу та синтезу моделей економічних систем
6. Імітаційні моделі прийняття багатокритеріальних рішень в економіці та підприємництві
7. Математичні моделі комбінаторного морфологічного аналізу та синтезу раціональних систем управління в економіці та підприємництві
8. Математичні моделі захисту економічної та підприємницької інформації
9. Математичні моделі управління фінансовими ресурсами
10. Математичні моделі управління інформаційними ресурсами
11. Математичні моделі аналізу та вибору інноваційно-інвестиційних проектів
12. Математичні моделі аналізу проблем глобалістики
13. Математичні моделі адаптивних і раціональних очікувань в економіці та підприємництві
14. Методологічні аспекти побудови моделей довготермінового економічного прогнозування
15. Проблеми побудови концептуальної моделі управління економічними об'єктами та процесами з урахуванням взаємодії із суспільством і біологічним середовищем
16. Моделювання еколого-економічних процесів
17. Моделювання основних системних характеристик та їх роль при прийнятті рішень в економіці та підприємництві
18. Моделювання антикризового менеджменту
19. Моделювання трансформаційного менеджменту
20. Математичні моделі програмно-цільового управління
21. Моделювання аудиторської діяльності
22. Математичні моделі дослідження хаотичної динаміки в економічних системах
23. Методологічні аспекти використання фрактальної геометрії в моделюванні економічних систем
24. Моделювання теорії катастроф та концептуальні засади її застосування в економіці
25. Методологічні аспекти та інструментарій моделювання процесів активної адаптації в економіці та підприємництві
26. Моделювання економічних процесів розвитку з урахуванням надійності
27. Паретто-ефективність у виробництві
28. Моделювання еволюційного розвитку ринкової поведінки
29. Моделювання державного регулювання економіки
30. Концептуальні моделі різних варіантів втручання держави у ринковий механізм
31. Математичні моделі в галузевому регулюванні
32. Моделювання в зовнішньоекономічній діяльності
33. Аналіз та моделювання показників праці
34. Моделювання рівня життя населення
35. Моделювання показників соціального захисту населення
36. Моделювання інвестування соціально-економічної сфери
37. Моделювання економічної безпеки країни
38. Моделювання агропромислової політики
39. Односекторна модель оптимального економічного зростання
40. Моделювання зміни технологічного укладу
41. Двосекторна модель економіки
42. Моделювання раціональних очікувань в умовах невизначеності та відсутності арбітражу
43. Моделювання перехідної економіки
44. Моделювання інструментів фондового ринку
45. Моделювання в актуарних розрахунках
46. Моделювання політики Національного банку
47. Моделювання оптимального вибору між інфляцією та безробіттям
48. Моделювання взаємодії конкуренції та інфляції
49. Моделювання інфляції в перехідній економіці
50. Моделювання стаціонарного стану макроекономіки за моделлю Сарджента-Тарновського
51. Моделювання номінального та реального обмінних курсів
52. Моделювання показників інфляційного податку і дефіциту
53. Моделювання монетарної політики та стабілізації
54. Моделювання вексельного обігу
55. Моделювання ринку державних цінних паперів
56. Моделювання макроекономічного прогнозування
57. Моделі та методи управління підприємством
58. Моделювання стратегій організаційного розвитку
59. Моделювання стратегії вертикальної інтеграції підприємства
60. Моделювання стратегії горизонтальної інтеграції підприємства
61. Моделювання виробничої програми підприємства
62. Моделювання асортиментної стратегії підприємства
63. Моделювання номенклатури виробів на підприємстві
64. Моделювання кадрової політики підприємства
65. Моделі та методи вимірювання показників продуктивності праці на підприємстві
66. Моделі та методи нормування праці на підприємстві
67. Моделювання показників мотивації персоналу підприємства
68. Моделювання показників руху робочої сили на підприємстві
69. Моделювання показників трудового потенціалу підприємства
70. Моделювання руху фондів на підприємстві
71. Моделювання основних фондів підприємства
72. Моделі та методи визначення виробничої потужності підприємства
73. Моделі та методи інвестування основних виробничих фондів на підприємстві
74. Моделювання показників виробничого потенціалу підприємства
75. Моделювання оборотних фондів підприємства
76. Моделювання стратегій зниження матеріальних витрат на підприємстві
77. Моделювання фінансових ресурсів підприємства
78. Оптимізація програми фінансування підприємства
79. Моделювання оцінки ефективності лізингу на підприємстві
80. Моделювання оцінки ефективності оренди на підприємстві
81. Моделювання інноваційного потенціалу підприємства
82. Моделювання показників нематеріальних ресурсів підприємства
83. Математичні моделі формування раціональної структури джерел фінансування інвестицій на підприємстві
84. Моделювання ризиків інвестиційних проектів підприємства
85. Моделювання показників інвестиційного потенціалу підприємства
86. Моделювання стратегій науково-технічного розвитку підприємства
87. Моделювання показників рівня науково-технічного прогресу на підприємстві
88. Моделі ефективності заходів з впровадження НТП на підприємстві
89. Моделі та методи управління якістю продукції на підприємстві
90. Оптимізація рівня якості продукції на підприємстві
91. Моделювання конкурентоспроможності продукції підприємства
92. Моделювання стратегій формування конкурентних переваг підприємства
93. Моделювання стратегій диверсифікації продукції підприємства
94. Моделювання стратегій сегментації ринків збуту продукції підприємства
95. Моделювання показників пропозиції та виробництва продукції підприємством
96. Моделювання показників праці на підприємстві
97. Моделювання трудового потенціалу підприємства
98. Моделювання показників оплати праці на підприємстві
99. Моделювання показників собівартості продукції підприємства
100. Оптимізація собівартості продукції підприємства
101. Моделювання ціноутворення на монополізованому ринку
102. Моделювання ціноутворення в умовах олігополії пропозиції
103. Моделювання ціноутворення на ринках чинників виробництва
104. Моделювання показників фінансового стану підприємства
105. Оптимізація показників матричного балансу підприємства
106. Моделювання фінансового потенціалу підприємства
107. Моделювання показників ліквідності підприємства
108. Моделювання показників платоспроможності підприємства
109. Моделювання показників прибутковості підприємства
110. Моделювання показників ефективності використання активів підприємства
111. Моделювання показників ефективності виробництва підприємства
112. Моделювання показників реструктуризації підприємства
113. Моделювання показників санації підприємства
114. Моделювання показників платоспроможності підприємства
115. Моделі і методи оцінки банкрутства підприємства та його ліквідації
116. Моделі прогнозування банкрутства підприємства
Методичні рекомендації
до виконання дипломних робіт для студентів спеціальності 7.050102 «Економічна кібернетика»
Івано-Франківськ - 2008
Методичні рекомендації до виконання дипломних робіт для студентів спеціальності 7.050102 «Економічна кібернетика» денної форми навчання / Укладачі: Дмитришин Л.І., Дмитришин М.І. – Івано-Франківськ: 2008. – 60 с.
Рецензенти:
Баран Р.Я. – завідувач кафедри математичного моделювання та інформатики Івано-Франківського інституту менеджменту Тернопільського державного економічного університету, доцент, кандидат економічних наук;
Гнатюк Т.М. – доцент кафедри обліку і аудиту Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, кандидат економічних наук.
Затверджено на засіданні Вченої ради економічного факультету. Протокол №___ від ______________ р.
© Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, 2008
ВСТУП
Дипломна робота (ДР) – це самостійна дослідницька кваліфікаційна робота, що синтезує підсумок теоретичної та практичної підготовки за відповідною спеціальністю, і є формою контролю набутих у процесі навчання інтегрованих знань, умінь та навичок, які необхідні для виконання професійних обов’язків.
Виконуючи ДР, студент має засвоїти навики правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдань дослідження, побудови логічного плану і оптимальної структури, роботи з літературними джерелами та статистичною інформацією, аналізу та оцінки різних аспектів діяльності організації, обґрунтування власних узагальнень, висновків і пропозицій.
Дані методичні рекомендації підготовлені для надання методичної допомоги здобувачам освітньо кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за спеціальністю 7.050102 «Економічна кібернетика».
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Дата: 2019-03-05, просмотров: 212.
