Робота повинна бути достатньо проілюстрована (схемами, графіками, діаграмами). Ілюстрація позначається словом “Рисунок”, яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, “Рисунок 3.1 – Схема розміщення…”, нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад, “Рисунок 1.2” (другий рисунок першого розділу).

Ілюстрації повинні бути розміщені так, щоб їх можна було зручно розглядати без повороту роботи. Якщо це неможливо, то ілюстрації розташовують так, щоб для їх вивчення можна було повернути роботу за годинниковою стрілкою. Не допускається розташування ілюстрації в основному тексті, якщо, крім неї, на сторінці відсутня текстова частина обсягом не менше 4 рядків.

Не допускається використання кольорового забарвлення в ілюстраціях, крім оригінальних банківських документів і фотокарток у додатках. При позначенні окремих рядів, даних у діаграмах, слід використовувати різну штриховку.

При посиланні на ілюстрацію варто зазначити її повний номер, наприклад: “На рисунку 2.1 наведено…” або “…на схемі (рис. 2.1) показано…”, а повторні посилання на ілюстрацію необхідно давати зі скороченим словом “див.”, наприклад, (див. рис. 2.1). Доцільно поясне­ння щодо рисунка подавати перед ним.

Після тексту перед рисунком, а також після назви рисунка перед продовженням тексту роботи варто залишати один вільний рядок.

Правила оформлення таблиць

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті звіту.

Кожна таблиця повинна мати змістовний заголовок, в якому відображається: найменування показників, що наведені в таблиці, найменування підприємства (установи, організації), по якому наводяться дані в таблиці, і, нарешті, період, за який наводяться дані. Заголовок розміщують після слова “Таблиця” над відповідною таблицею. Слово “Таблиця” і її заголовок починають із великої літери.

Написи “Таблиця”, “Продовження таблиці” розміщують над лівим верхнім кутом таблиці з абзацу із зазначенням номера. Нумеруються таблиці в межах розділу арабськими цифрами (за винятком таблиць, наведених у додатку). Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: “Таблиця 2.1” (перша таблиця другого розділу).

У таблицях дозволяється використання шрифту 12 pt та вертикального напрямку тексту з поворотом проти годинникової стрілки.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери.

В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.

Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Розрядність (кількість знаків після коми) показників, що наводяться в таблиці, має бути однаковою для всіх періодів або всіх об’єктів.

Відстань перед назвою таблиці приймається як у тексті, а відстань після

таблиці має бути один рядок.

Правила оформлення додатків

Додатки є окремим розділом звіту про проходження переддипломної практики, що відображається включенням їх до змісту роботи. Додатки наводяться наприкінці звіту про проходження переддипломної практики після списку використаної літератури, оформляють їх як продовження роботи на наступних її сторінках, розташовуючи в порядку появи посилань у тексті.

У додатки включають допоміжний матеріал, наприклад, звітні фор­ми про діяльність об’єкта дослідження, математичні викладення і розрахунки, громіздкі таблиці допоміжних цифр.

Після списку використаних джерел розміщується лист з назвою структурного елементу звіту про проходження переддипломної практики «ДОДАТКИ», розташованою посередині аркушу. Це дозволяє розглядати додатки як єдиний елемент структури звіту та не вказувати в змісті повний їх перелік.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований на першому рядку першого аркушу додатку малими літерами з першої великої з вирівнюванням по центру сторінки. В заголовку додатку стисло узагальнюється зміст та призначення включених до нього документів, таблиць, ілюстрацій тощо.

Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово “Додаток” і велика літера, що позначає ідентифікаційний номер. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. У випадку, якщо недостатньо літер для нумерації додатків, продовжують їх нумерувати подвійними літерами таким чином: АА, АБ, АВ, …, БА, ББ, БВ і т.д.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатків, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Г.3 – третій рисунок

додатка Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; формула (А.1) – перша формула додатка А.

Інші вимоги щодо оформлення ілюстрацій, таблиць, формул у додатках є

загальними.

Якщо у звіті як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документа даного виду (наприклад, фінансова та статистична звітність підприємства), його копію вміщують у додатки без змін в оригіналі. При цьому перед копією документа розміщують аркуш, на якому посередині друкують слово “Додаток __” і його заголовок, праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок звіту про проходження переддипломної практики (не займаючи власної нумерації сторінок документа).