Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

C. підвищення дихальної екскурсії

D. серцева недостатність

E. накопичення рідини в черевній порожнині

2. Топографічну перкусію легень зліва проводять по всіх лініях, окрім:

A. пригрудинної

B. прихребтової

C. передньої пахової

D. середньо пахової

E. лопаткової

 

18. Хворий 25 років скаржиться на біль у лівій половині грудної клітки, відсутність апетиту, сильне потовиділення, після 7-денної постійної лихоманки під час нападу кашлю відійшло 150 мл харкотиння жовтого кольору. Об’єктивно: температура – 38,7(С; ЧДР – 22 у хв; пульс-96 у хв.; АТ – 110/70 мм рт. ст. Рентгенологічно: зліва – тінь круглястої форми з чіткими межами, з ділянками просвітлення у центрі. Яка аускультативна ознака найбільш вірогідно вкаже на патологію у даного хворого?

A . *Амфоричне дихання

B. Дрібнопухирчасті звучні хрипи 

C. Крепітація 

D. Бронхіальне дихання 

E. Дрібнопухирчасті незвучні хрипи    

17. Хворий В., скаржиться на задуху в спокої, лихоманку, пітливість, біль в грудній клітці. При обстеженні права половина грудної клітки відстає в акті дихання, перкуторно [тупий звук, аускультативно - відсутність дихальних шумів. На рентгенограмі: гомогенне затемнення 2/3 правої легені. Найбільш інформативним для діагностики є: 

A . *Пункція плевральної порожнини

B. Бронхоскопія. 

C. Бронхографія. 

D. Пневмотахометрія. 

E. Спірографія.

 

1. Прокол під час плевральної тупості роблять:

А) По верхньому краю VIII чи IX ребра

В) По нижньому краю X ребра

С) По верхньому краюVI VII ребра

D) По нижньому краюVII VIII ребра

Е) По верхньому краюV VI ребра

2. Серозний ексудат у плевральній порожнині виявляється при:

А) Ексудативному плевриті

В)Серцевій декомпенсації

С) Емпіємі плеври

D) Нирковій недостатності

Е) Гангрені легень

3. Транссудат у плевральній порожнині виявляється при:

А) Серцевій декомпенсації

В) Туберкульозі

С) Емпіємі плеври

D) Розриві великих лімфатичних судин

Е) Ексудативному плевриті

1. Щоб відрізнити ексудат від транссудату використовують

А) Пробу Рівальта

В) Симптом Пастернацького

С) Пробу Петрова

D) Плевральну пункцію

Е) Апарат Потена

1. Проба Лукеріїні використовується для:

А) Диференціювання транссудату від ексудату

В) Виявлення питомої ваги плевральної рідини

С) Мікроскопії осаду

D) Виявлення атипових клітин

Е) Відкачування великої кількості плевральної рідини

1. Зміщення нижньої межі легені вгору може спостерігатись при:

А) Нагромадженні рідини в плевральній порожнині

В) Вісцероптозі

С) Хронічному застої крові в легенях

D) Пневмофіброзі

Е) Бронхіальній астмі

1. При нагромаджені рідини в плевральній порожнині спостерігається:

А) При туплення перкуторного звуку або тупість

В) Тимпанічний перкуторний звук

С) Ясний легеневий звук

D) Коробковий перкуторний звук

Е) притуплений тимпаніт

1. При сухому плевриті спостерігається:

А) Ясний легеневий звук

В) Притуплений тимпаніт

С) Тимпанічний перкуторний звук

D) Коробковий перкуторний звук

Е) При туплення перкуторного звуку або тупість

1. При виявленні невеликої кількості рідини більш цінною є:

А) Тиха перкусія

В) Сильна перкусія

С) Топографічна перкусія

D) Порівняльна перкусія

Е) Пальпація грудної клітки

 

1. При ексудативному плевриті на здоровому боці виявляється трикутний простір з:

А) Притупленим перкуторним звуком

В) Ясним легеневим звуком

С) Притупленим тимпанітом

D) Коробковим перкуторним звуком

Е) Тимпанічним звуком

 

1. Трикутний простір з притупленим перкуторним звуком на здоровій стороні при ексудативному плевриті називається:

А) Трикутник Грокко- Раухфуса

В Лінія Дамуазо

С) Трикутник Гарлянда

D) Поля Креніга

Е) Ділянка Гольшайдера – Плеша

1. При якій патології не спостерігається притуплення перкуторного звуку?

А) Бронхоектатична хвороба

В) Пневмофіброз

С) Ексудативний плеврит

D) Рак легені

Е) Гемоторакс

1. У якому випадку голосове тремтіння відсутнє?

А) При наявності в плевральній порожнині рідини

В) При ущільненні легеневої тканини

С) Над каверною в легеневій тканині

D) Над абсцесом в легеневій тканині (після прориву у бронх)

Е) При крупозній пневмонії

1. Для виявлення рідини в плевральній порожнині не використовують:

А) Пробу Рівальта

В) Рентгенографію органів грудної клітки

С) Ультразвукове обстеження грудної клітки

D) Порівняльну перкусію грудної клітки

Е) Пункцію плевральної порожнини

1. При ексудативному плевриті основним синдромом є синдром:

А) Наявності рідини в плевральній порожнині

В) Дихальної недостатності

С) Наявності повітря в плевральній порожнині

D) Бронхіальної ектазії

Е) Гіперпневматизації легеневої тканини

1. До основних ознак синдрому наявності рідинив плевральній порожнині не відноситься

А) Тимпанічний перкуторний звук

В) Ослаблене голосове тремтіння

С) Відсутність основних дихальних шумів

D) Випинання на ураженому боці грудної клітки

Е) Відставання в акті дихання ураженої сторони грудної клітки

1. До постійних ознак синдрому наявності рідинив плевральній порожнині не відносяться:

А) Великоміхурцеві дзвінкі вологі хрипи

В) Задишка

С) Ціаноз

D) Випинання на ураженому боці грудної клітки

Е) Відставання в акті дихання ураженої сторони грудної клітки

1. Плеврит не проявляється синдромом:

А) Збільшення повітряності легеневої тканини

В) Больовим

С) Наявності рідини в плевральній порожнині

D) Дихальної неспроможності

Е) Ущільнення легеневої тканини

1. Ексудат не буває:

А) Фізіологічним

В) Серозним

С) Фібринозним

D) Геморагічним

Е) Гнійним

1. Основним симптомом при сухому плевриті є

А) Біль при диханні чи нахилянні тулуба у протилежний бік

В) Печія після вживання кислої їжі

С) Задишка при незначному фізичному навантаженні

D) Кашель ракковий з слизовим харкотинням

Е) Підвищення температури тіла

1. При обстеженні грудної клітки у хворих на сухий плеврит не виявляється:

А) Випинання грудної клітки на ураженій стороні

В) Відставання в акті дихання ураженої половини грудної клітки

С) Відсутність змін перкуторного звуку

D) Шум тертя плеври

Е) Ослаблене везикулярне дихання

1. Для ексудативного плевриту не характерні скарги на:

А) Біль в лівій половині грудної клітки з іррадіацією в ліву руку

В) Задишка

С) Важкість і розпирання в ділянці ураженої половини грудної клітки

D) Сухий кашель

Е) Прискорене серцебиття

1. В трикутнику Гірлянда визначають притуплено-тимпанічний перкуторний звук внаслідок:

А) Компресійного ателектазу

В) Накопичення рідини в плевральній порожнині

С) Зміщення органів середостіння на здорову сторону

D) Підвищення повітряності легеневої тканини

Е) Ущільненя легеневої тканини

24. У хворого із захворюванням легень в правій підлопатковій ділянці визначається послаблене голосове тремтіння, тупий перкуторний звук.  Яким патологічним процесом викликані зміни?

A) Правобічним ексудативним плевритом.

B) Правобічним пневмотораксом.

C) Дольовою пневмонією у І ст.

D) Емфіземою легень.

E)Сухим плевритом

25. При об’єктивному обстеженні хворого виявлено: відсутність голосового тремтіння зліва в підпахвинній ділянці та нижче кута лопатки, тупий перкуторний звук в цій ділянці та над простором Траубе. Для якої патології характерні вказані ознаки?

A) Ексудативного плевриту.

B) Сухого плевриту.

C) Емфіземи легень.

D) Крупозної пневмонії.

E) Вогнищевої пневмонії.

26. Хворого турбує різка біль в правій половині грудної клітки при диханні, підвищення температури тіла, сухий кашель. При перкусії над всією поверхнею правої половини грудної клітки визначається ясний легеневий перкуторний звук. Про яку патологію можна думати?

A) Сухий плеврит.

B) Ексудативний плеврит.

C) Спонтанний пневмоторакс.

D) Емфізему легень.

E) Крупозної пневмонії.

 

44. У хворого при перкусії легень справа по всім лініям, починаючи від ІV ребра донизу, визначається тупий перкуторний звук, при аускультації в цій ділянці відсутнє дихання. При якому захворюванні можуть бути вказані симптоми?

A) Ексудативному плевриті.

B) Набряку легень.

C) Дольовій пневмонії І ст.

D) Сухому плевриті.

E) Хронічному бронхіті.

45. У хворого при аускультації легень вислуховується послаблене везикулярне дихання та додатковий дихальний шум, який чути і на вдосі і на видосі, який не змінюється при кашлі, але посилюється при натисканні стетоскопом на грудну клітку, зникає. Який це додатковий шум?

A) Вологі дрібнопухирцеві хрипи

B) Крепітація indux.

C) Крепітація redux.

D) .Шум тертя плеври.

E) Шум тертя перикарда.

 46. У хворого при об’єктивному обстеженні виявлено: права половина грудної клітки відстає в акті дихання, нижче кута правої лопатки голосове тремтіння та бронхофонія відсутні, перкуторний звук тупий, дихання не прослуховується. Для якого синдрому характерні наведені симптоми?

A) С-м накопичення рідини в плавральній порожнині.

B) С-м ущільнення легеневої тканини.

C) С-м наявності порожнини у легеневій тканині.

D) С-м гіперпневматизації легеневої тканини.

E) С-м бронхіальної ектазії.

47.У трикутнику Гарлянда вислуховується:

А) Везикулярне дихання з бронхіальним відтінком

В) Везикулярне дихання

С) Бронхіальне дихання

D) Послаблене везикулярне дихання

Е) Амфоричне дихання

48. У хворого С. виявлений синдром накопичення рідини в плевральній порожнині. Ви передбачаєте, що у хворого є ексудативний плеврит або гідроторакс. При аускультації вислуховується:

A) Відсутність везикулярного дихання.

B) Шум тертя плеври.

C) Крепітація.

D) Вологі хрипи.

E) Жорстке дихання.

49. При обстеженні хворого виявлене згладжування міжреберних проміжків і відставання в акті дихання з одного боку, ослаблення голосового тремтіння, тупий перкуторный звук, різко ослаблене дихання. Який виявлений синдром?

А) Накопичення рідини в плевральній порожнині

В) Збільшення повітряності легеневої тканини

С) Дихальної недостатності

D) Порожнини в легеневій тканині

Е) Бронхіальної обструкції

 

 

50. У хворого при аускультації легень вислуховується послаблене везикулярне дихання та додатковий дихальний шум, який чути і на вдосі і на видосі, який не змінюється при кашлі, але посилюється при натисканні стетоскопом на грудну клітку. Який це додатковий шум?

      A. Вологі дрібнопухирцеві хрипи

B.Крепітація indux.

C.Крепітація redux.

D. Шум тертя плеври.

E. Шум тертя перикарда.

 

51. Рідке пінисте червонуватого кольору харкотиння характерне для:

А. Пневмонії.

B. Бронхіальної астми.

С. Набряку легенів.

D. Емфіземи легенів.

Е. Бронхіту.

52. Кров’янисте харкотиння характерне для:

А. Бронхіту.

B. Мітрального стенозу.

С. Бронхопневмонії.

D. Бронхіальної астми.

Е. Емфіземи.

53. Що таке аппное?

А. Задишка в положенні сидячи з опущеними ногами.

B. Підвищена частота дихальних рухів за 1 хв.

С. Знижена частота дихальних рухів за 1 хв.

D. Дихання з частотою 5 – 8 за 1 хв.

Е. Зупинка дихання.

54. Що таке брадипное?

А. Задишка в положенні сидячи з опущеними ногами.

B. Більше ніж 20 дихальних рухів за 1 хв.

С. Менше ніж 16 дихальних рухів за 1 хв.

D. Зупинка дихання.

Е. 16 – 20 дихальних рухів за 1 хв.

55. Що таке тахіпное?

А. Задишка в положенні сидячи з опущеними ногами.

B. Підвищена частота дихальних рухів за 1 хв.

С. Знижена частота дихальних рухів за 1 хв.

D. Зупинка дихання, або дихальна пауза.

 

56. За наявності у хворого харкотиння у вигляді малинового желе можна запідозрити:

А. Крупозну пневмонію.

B. Бронхоектатичну хворобу.

С. Туберкульоз легенів.

D. Абсцесс легенів.

Е. Рак легенів.

57. Що таке ортопное?

А. Зупинка дихання.

B. Задишка.

С. Знижена частота дихальних рухів.

D. Вимушене положення сидячи з опущеними ногами.

Е. Вимушене положення лежачи.

58. За наявності у хворого “іржавого” харкотиння можна запідозрити:

А. Крупозну пневмонію.

B. Туберкульоз легенів.

С. Рак легенів.

D. Бронхоектатичну хворобу.

Е. Абсцесс легенів.

59. Для якої паталогії дихальної системи характерний біль у грудній клітці?

А. Бронхіту.

B. Туберкульозу легенів.

С. Міжреберної невралгії.

D. Емфіземи легенів.

Е. Ексудативного плевриту.

60. Харкотиння “повним ротом” частіше в ранковий час характерне:

А. Інфільтративно – вогнищевого туберкульозу легень.

B. Бронхоектатичної хвороби.

С. Вогнищевої пневмонії.

D. Гострого бронхіту.

Е. Емпієми плеври.

61. Статичний огляд грудної клітки передбачає:

А. Визначення рухів обох половин грудної клітки.

B. Огляд обох половин грудної клітки поза актом дихання.

С. Огляд м’язів грудної клітки.

D. Визначення ступеня участі обох половин грудної клітки в акті дихання.

Е. Визначення частоти, глибини і ритму дихання.

62. Динамічний огляд грудної клітки передбачає:

А. Визначення рухів обох половин грудної клітки.

B. Визначення розмірів обох половин грудної клітки поза актом дихання.

С. Огляд м’язів грудної клітки.

D. Визначення симетричності та участі обох половин грудної клітки в акті дихання, частоти, глибини, ритму.

Е. Оцінку симетричності обох половин грудної клітки.

 

 63. Що належить до основних дихальних шумів?

A.бронхіальне дихання та крепітація

 B. везикулярне дихання та шум тертя плеври

* C. бронхіальне та везикулярне дихання

     D. сухі та вологі хрипи

       E.шум тертя плеври та перикарду

64. Де в нормі вислуховується везикулярне дихання?

A. над проекцією трахеї та крупних бронхів

B.над верхівками легень

C. в нижніх відділах легень

* D. над усією поверхнею легень

E.в аксілярних ділянках

 

65. Визначте, при яких патологічних процесах голосове тремтіння ослаблене:

A. ущільнення легеневої тканини

* B. скупчення в плевральній порожнині рідини (екссудативний плеврит, гідроторакс, гемоторакс)

C. наявність порожнини, заповненої повітрям і сполученої із бронхом

D. стовщення плевральних листків

E. заміщенні легеневої тканини сполучною

66.Під час огляду хворого, який поступив у клініку з нападом ядухи, виявлено: бочкоподібну грудну клітку, послаблене везикулярне дихання та багато розсіяних сухих свистячих хрипів. При дослідженні харкотиння було виявлено: скловидний характер, еозінофілію, спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена. Який перкуторний звук характерний для даного випадку?.

А. Тупий.

В. Легеневий.

*С . Коробковий

D. Тимпанічний.

Е. Притуплений.

 .

67.Хворий поступив у клініку з приступом ядухи. Під час огляду виявлено: коробковий перкуторний звук, послаблене везикулярне дихання. Які побічні дихальні шуми визначаються у цьому випадку?.

А) Крепітація 

В) Розсіяні сухі хрипи

С) Вологі дрібнопухирцеві хрипи.

D) Шум тертя плеври.

Е) Шум тертя перикарда.

68.Хворий поступив у клініку з приступом ядухи. Під час огляду виявлено: коробковий перкуторний звук, послаблене везикулярне дихання та багато розсіяних сухих свистячих хрипів. Яке лабораторне обстеження підтвердить діагноз бронхіальної астми?

А) Аналіз харкотиння.

В) Загальний аналіз крові.

С) Загальний аналіз сечі

D) Біохімічний аналіз крові.

E) Коагулограма.

 

69.Хворий ранком при кашлі виділяє 300 мл харкотиння гнійного характеру з неприємним запахом. При мікроскопії харкотиння виявлено: велика кількість лейкоцитів, еластичні волокна, кристали холестерину, гематоідину та жирних кислот. Для якої патології характерні такі зміни?

A) Хронічного бронхіту.

B) Раку легень.

C) Бронхіальної астми.

D) Абсцесу легень.

E) Крупозної пневмонії.

 

70.Хворий при кашлі виділяє невелику кількість харкотиння “іржавого” кольору. При мікроскопії виявлено: еритроцити, лейкоцити, альвеолярний епітелій, фібринозні згортки, пневмококи. Для якого захворювання характерне таке харкотиння?

A) Абсцесу легень.

B) Раку легень.

C) Крупозної пневмонії.

D) Бронхіальної астми.

E) Хронічного бронхіту.

 

71.У хворого відзначається підвищення температури тіла до 38,5-39⁰С. Ранішня кількість харкотиння велика, харкотиння гнійно-слизового характеру, неприємного запаху, іноді містить прожилки крові. Мікроскопічно виявлені “пробки Дітріха”. Для якої легеневої патології характерне таке харкотиння?

A) Бронхіальної астми.

B) Хронічного бронхіту.

C) Бронхоектатичної хвороби.

D) Крупозної пневмонії.

E) Емфіземи легень.

 

72.Хворий поступив у клініку з приступом ядухи. Під час огляду виявлено: коробковий перкуторний звук, послаблене везикулярне дихання. Діагностовано бронхіальну астму. Який тип грудної клітки характерний для даного випадку?.

A) Паралітичний.

B) Човникоподібний.

C) Бочкоподібний.

D) Рахітичний.

E) Килеподібний.

 

73.Хворий поступив у клініку з приступом ядухи. При дослідженні харкотиння було виявлено: скловидний характер, еозінофілію, спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена. Для якого захворювання характерні приведені ознаки?.

А) Хронічного бронхіту.

В) Емфіземи легень.

С) Бронхіальної астми.

F) Сухого плевриту.

Е) Раку легень.

 

74.У хворого нижче кута лопатки справа визначається тупий перкуторний звук, при аускультації – бронхіальне дихання, гучні дрібноміхурцеві хрипи та посилена бронхофонія. Про яке захворювання можна подумати?

A) Абсцес легень.

B) Сухий плеврит.

C) Ексудативний плеврит.

D) Дольову пневмонію у ІІ ст.

E) Емфізему легень.

 

 

 

75.У хворого при об’єктивному обстеженні виявлено: вимушене положення (хворий стоїть, спершись руками об підвіконня) участь допоміжної мускулатури в акті дихання, перкуторний звук коробковий, дихання послаблене везикулярне з подовженим видохом, багаточисельні сухі свистячі хрипи. Для якого синдрому характерні наведені симптоми?

A) С-м бронхіальної обструкції.

B) С-м накопичення рідини в плавральній порожнині.

C) С-м ущільнення легеневої тканини.

D) С-м гіперпневматизації легеневої тканини.

E) С-м наявності повітря у плевральній порожнині.

 

76.У хворого при об’єктивному обстеженні над усією поверхнею легень визначаються: рівномірне послаблення голосового тремтіння, коробковий перкуторний звук, послаблення везикулярного дихання, відсутність бронхофонії. Для якого синдрому характерні наведені симптоми?

A) С-м ущільнення легеневої тканини.

B) С-м підвищеної повітряності легеневої тканини.

C) С-м накопичення рідини в плавральній порожнині.

D) С-м наявності повітря в плевральній порожнині.

E) С-м бронхіальної обструкції.

 

77.У хворого при оглядовій Rо-графії ОГК, встановлено симптом ущільнення легеневої тканини в нижній долі правої легені. Які зміни будуть при перкусії у даного пацієнта?

A) Тимпанічний звук.

B) Змін не буде.

C) Притуплений легеневий звук.

D) Притуплений тимпаніт.

E) Тупий звук.

 

78. Пацієнт поступив у стаціонар у важкому стані . Шкіра ціанотична, задишка, вдих короткий, видих утруднений, тривалий. Який тип задишки у пацієнта?

А. Дихання Біота.

В. Дихання Куссмауля.

*С. Експіраторна.

D. Інспіраторна.

Е. Змішана.

79. У пацієнта 48 років , який знаходиться в реанімаційному відділенні у коматозному стані, відмічається рідке (6-8 дихальних рухів за хв.), шумне, глибоке дихання. Визначтe патологічний тип дихання:

А. Дихання Чейн-Стокса.

В. Дихання Біота.

С. Тахіпноє.

D. Брадипноє.

*Е. Дихання Куссмауля.

80. Різко виражена задишка це :                                           

A.Ядуха

B.Тахіпноє                                                                                        

C.Брадипноє                                                                                   

D.Апноє                                                                                             

E.Брадикардія 

81. Порушення ритму, частоти та глибини дихання – це:                                    

A.Задишка                                                                                  

B.Ядуха                                                                                              

C.Астма                                                                                             

D.Колапс                                                                                           

E.Тахікардія 

 

 

 

1. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника пацієнту в такому порядку: сигмовидна, сліпа, кінцевий відділ клубової кишки, червоподібний відросток, поперечно-ободова, висхідна та низхідна частина ободової кишки. Який відділ кишечника потрібно пальпувати останнім?

A. Сліпу кишку

B. Низхідну частину ободової кишки

C. Поперечно-ободову кишку*

D. Червоподібний відросток

E. Кінцевий відділ клубової кишки

2.  Лікар провів ковзну пальпацію кишечника пацієнта. Який відділ кишківника він пальпував після сліпої кишки?

A. Сигмовидну кишку

B. Низхідну частину ободової кишки

C. Поперечно-ободову кишку

D. Червоподібний відросток

E. Кінцевий відділ клубової кишки*

3. При пальпації клубової кишки у паєцієнта за В.П.Образцовим в скількох % випадків можна її пропальпувати.

A. 40-50 %

B. 60-67 %

C. 75-80 %*

D. 20-25 %

E. Не пальпується

4. Лікар провів пальпацію шлунка у пацієнта. Мала кривизна шлунка пальпується:

A.  В нормі

B. При гастроптозі*

C. При збільшенні шлунка

D. При зменшенні шлунка

E. При кахексії

5. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника у пацієнта. Де в нормі знаходиться горизонтальна частина поперечно-ободової кишки?

A.  На рівні пупка

B. На 1-2 см вище пупка

C. На 2-3 см вище пупка

D. На 2-3 см нижче пупка

E. Нижче великої кривизни шлунка*

 

6. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника у пацієта. Який у нормі діаметр сліпої кишки?

A. 3-4 см*

B. 2-3 см

C. 5-6 см

D. 1-2 см

E. 6-7 см

7. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника пацієнту. Який відділ кишечника пальпується після сигмовидної кишки?

A.  Червоподібний відросток

B.  Кінцевий відділ клубової кишки

C.  Висхідний відділ ободової кишки

D. Сліпа кишка*

E.  Поперечно-ободова кишка

8. Лікар провів глибоку ковзну пальпацію кишечника у пацієнта. Який відділ кишечника пальпується першим?

A. А. Сліпа кишка

B. Поперечно-ободова кишка

C.  Сигмовидна кишка*

D. Висхідна частина ободової кишки

E. Низхідна частина ободової кишки

9. Лікар провів пальпацію шлунка у пацієнта.У нормі нижня межа шлунка знаходиться:

A.  Нижче пупка на 2-3 см

B. Вище пупка на 2-3 см*

C. На рівні пупка

D. На рівні мечоподібного відростка

E. Нижче пупка на 1-2 см

10. Лікар провів пальпацію кишечника у пацієнта. У нормі сигмовидна кишка пропальповується на протязі :

A. 20-25 см*

B.  18-20 см

C.  5-10 см

D.  Не пальпується

E.  30-50 см

11. Пальпація кишківника починається з:

A.  сигмовидної кишки; *

B. сліпої кишки;

C. попереково-ободової кишки;

D. апендикса;

E. висхідної кишки.

12. У жінок нижній край сліпої кишки розташований на:

A. 1-1,5 см вище міжосної лінії,

B. на рівні міжосної лінії,

C. на 1 см нижче міжосної лінії, *

D. на 1-2 см нижче пупка,

E. на рівні пупка.

13. В якій послідовності треба проводити глибоку пальпацію кишківника?

A. сигмовидна, сліпа, здухвинна, попереково-ободова, висхідна, нисхідна,

B. здухвинна, сигмовидна, висхідна, попереково-ободова, нисхідна, сліпа.

C. сигмовидна, сліпа, здухвинна, висхідна, попереково-ободова, нисхідна,.

D. здухвинна, висхідна, нисхідна,сигмовидна, сліпа, попереково-ободова.

E. сигмовидна, сліпа, здухвинна, висхідна, нисхідна, попереково-ободова*

14. Сигмовидна кишка в нормі пальпується:

A. у 90-100% хворих;

B. у 80-90% хворих;

C. у 50-60% хворих;

D. у 95-100% хворих;

E. у 90-95% хворих. *

15. Попереково-обудова кишка в нормі пальпується:

A. 40-50% випадках,

B. 50-60% випадках,

C. C. 60-70% випадках, *

D. 70-80% випадках,

E. 80-95% випадках.

16. Апендикс в нормі пальпується:

A. 10-20% випадках,

B. 20-30% випадках,

C. 40-50% випадках,

D. 20-25% випадках, *

E. 60-70% випадках,

17. Хворому зі спленомегалією для диференціальної діагностики спленомегалії проведена проба Фрея, що полягає у введенні...

A. п/ш 0.1% розчину адреналіну; *

B. п/ш 0.1% розчину атропіну;

C.  п/ш 0.2% розчину платифіліну;

D.  в/в 2.4% розчину еуфіліну;

E.  мезатону.

18. Хворого турбує нічний, “голодний” біль в епігастрії, нудота. Спостерігається сезонність загострень захворювання. Який з діагностичних методів є найбільш інформативний в такому випадку?

A. Фіброгастродуоденоскопія*

B.  R-скопія шлунку

C.  Холецистографія

D.  Шлункове зондування

E.  Дуоденальне зондування

19. Хворий скаржиться на відчуття важкості в епігастральній ділянці, відрижку, нудоту. При об’єктивному дослідженні натще в шлунку визначається шум плеску. Про що свідчить визначення шуму плеску натще?

A. Про гіперсекрецію натще.*

B. Про гіпосекрецію.

C. Про підсилення моторики шлунка.

D. Про гастроптоз.

E. Про запальний процес у шлунку

 

20. Хворий на виразкову хворобу шлунка відмічає зменшення болю в животі, появу загальної слабкості, блювання кавовою гущею. Для якого стану характерне таке блювання?

A. Шлункової кровотечі на фоні нормохлоргідрії або гіперхлоргідрії*

B. Стенозу воротаря

C. Шлункової кровотечі на фоні ахілій

D. Зловживанні кавою

E. Перфорації виразки

21. Хворому на виразкову хворобу проведено фракційне дослідження шлункової секреції, визначено підвищену кислотність шлункового соку. Якими найчастіше бувають випорожнення у таких хворих?

A. Закрепи*

B. Проноси

C. Чергування закрепів і проносів

D. Нормальні

E. З неперетравленими рештками їжі

22. Ззагальна кислотність базальної секреції за даними шлункового зондування становить:

A. 40-60 ммоль\л*

B. 80-100 ммоль\л

C. 100-120 ммоль\л

D. 20-40 ммоль\л

E. 10-15 ммоль\л

23. Максимальна кислотність базальної секреції при шлунковому зондуванні становить:

A. 100-120 ммоль\л*

B. 80-100 ммоль\л

C. 40-60 ммоль\л

D. 20-40 ммоль\л

E. 90-110 ммоль\л

24. При дуоденальному зондуванні визначають в нормі:

A. 3 порції жовчі*

B. 2 порції жовчі

C. 4 порції жовчі

D. 1 порцію жовчі

E. 5 порцій жовчі

25. В нормі у жовчі не виявляють

A. Клітинні елементи*

B. Білок

C. Уробілін

D. Жовчні кислоти

E. Холестерин

 

26. Білірубін загальний в біохімічному аналізі крові становить:

A. 8,5-20,5 мкмоль\л*

B. 1,70-17,11 мкмоль\л

C. 0,86-5,10 мкмоль\л

D. 3,5-5,6 мкмоль\л

E. 65-80 г\л

27. Аспартатамінотрансфераза в біохімічному аналізі крові здорової людини становить:

A. 0,1-0,45 ммоль\год\л*

B. 0,1-0,68 ммоль\год\л

C. 1,5-5,5 ммоль\год\л

D. 0,1-1,5 ммоль\год\л

E. 0,2-0,95 ммоль\год\л

28. Аланінамінотрансфераза в біохімічному аналізі крові здорової людини становить:

A. 0,1-0,68 ммоль\год\л*

B. 0,1-0,45 ммоль\год\л

C. 1,5-5,5 ммоль\год\л

D. 0,1-1,5 ммоль\год\л

E. 0,2-0,95 ммоль\год\л

29. При дуоденальному зондуванні хворих на холецистит патологічні зміни виявляють у порції:

A. В*

B. С

C. А

D. А і С

E. С і В

30. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 40-60 ммоль/л; вільна НСІ - 20-40 ммоль/л; зв’язана НСІ – 10-15 ммоль/л; дебіт-час – 1,5-5 ммоль/л. Це характкрно для:

A. норми*

B.  гіперацидного стану

C.  гіпоацидного стану

D.  ахілії

E.  жодного із перерахованих

31. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 10-20 ммоль/л; вільна НСІ - 5-10 ммоль/л; зв’язана НСІ – 0-5 ммоль/л; дебіт-час – 0,5-1 ммоль/л. Це характкрно для:

A. гіпоацидного стану*

B. гіперацидного стану

C. норми

D. ахілії

E. жодного із перерахованих

 

32. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 0 ммоль/л; вільна НСІ - 0 ммоль/л; зв’язана НСІ – 0 ммоль/л; дебіт-час – 0 ммоль/л. Це характкрно для:

A.  ахілії*

B.  гіпоацидного стану

C.  гіперацидного стану

D.  норми

E.  жодного із перерахованих

33. Хворий скаржиться на утруднене ковтання їжі, болі в нижній частині грудини, інколи вночі зригування їжею, яку приймав ввечері. Який із методів обстеження не є інформативним для встановлення діагнозу?

F.  УЗД*

G.  всі вказані

H.  езофагоманометрія

I.  оглядова рентгенографія

J.  езофагоскопія

34. При обстеженні хворого відмічається різка болючість при поверхневій пальпації, виражене напруження м’язів живота, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Про який патологічний стан це свідчить?

A.  подразнення очеревини*

B.  набряк черевної стінки

C.  накопичення рідини в черевній порожнині

D.  ожиріння

E.  метеоризм

35. Пацієнтка звернулася до лікаря із скаргами на біль в епігастрії через 1,5-2 години після їжі, періодично нічний, голодний біль. Для якого захворювання характерні такі болі?

A.  Виразкової хвороби 12-палої кишки*

B.  Виразкової хвороби шлунка

C.  Гострого гастриту

D.  Езофагіту

E.  Холециститу

36. Хворій З., після обстеження виявлено виразкову хворобу шлунка. Які з перерахованих ознак не характерні для загострення виразкової хвороби шлунка?

A.  Дисфагія*

B.  Біль натще

C.  Блювання на висоті болю, яке приносить полегшення

D.  Відрижка кислим, печія

E.  Біль через 30 хвилин після їжі

37. При рентгенологічному дослідженні шлунку виявлено наявність симптому «ніші» Для якого захворювання це характерно?

A. виразкової хвороби*

B. стенозу воротаря

C. не характерно для жодного

D. для раку шлунка

E. для хронічного гастриту

 

38. Хвора Р., звернулася до лікаря із скаргою на відрижку із запахом «тухлих яєць». Такий симптом може спостерігатися при:

A.  при гіпоацидному стані*

B.  при гіперацидному стані

C.  при шлунковій кровотечі

D.  при звуженні стравоходу

E.  при кишковій кровотечі

39. У хворого М., раптово появилось блювання у вигляді „ кавової гущі”. Про який стан може свідчити цей симптом?

A. кровотечу з виразки шлунка*

B. загострення хронічного гастриту

C. появу гострого гастриту

D. виникнення езофагіту

E. загострення ентероколіту

40. У пацієнтки, яка обстежується з приводу захворювання шлунково – кишкового тракту виявлено «мелену». Це:

A.  рідкий кал чорного кольору*

B.  знебарвлений (сірий) кал

C.  чорний оформлений кал

D.  кал із домішками неперетравленої їжі

E.  «жирний»», блискучий, що погано змивається кал

41. У пацієнтки М. , спостерігається блювання через 2-3 години після прийому їжі. У блювотних масах ваявлено залишки їжї 1-2 добової давності, кількість блювотних мас більша ніж кількість вжитої їжі. Для якого захворювання це характерно?

A.  стенозу воротаря*

B.  виразкової хвороби шлунка

C.  для всіх перерахованих

D.  виразкової хвороби 12-палої кишки

E.  хронічного гастриту

42. Пацієнта К., періодично турбують болі в епігастрії, які виникають через 30-40 хвилин після прийому їжі. Вони мають назву:

A.  Ранні*

B.  пізні

C.  голодні

D.  нічні

E.  сезонні

43. У хворого В. , який знаходиться на лікуванні з приводу виразкової хвороби шлунка виявлено чорний стілець. Яке ускладнення розвинулось у хворого?

A.  шлункова кровотеча*

B.  малігнізація виразки

C.  кишкова кровотеча

D.  пенентрація

E.  перфорація

 

44. Хворий О. , скаржиться на неможливість ковтання, неприємні відчуття за грудиною під час вживання їжі. Цей симптом має назву:

A.  Дисфагія*

B.  диспепсія

C.  дистонія

D.  анорексія

E.  жодного із перерахованих

45. Печія, кисла відрижка, кисла блювота при збереженні апетиту, запори, підвищення секреції й кислотності шлункового соку, грубі потовщені складки слизової характерні:

A.  для гіперацидного стану*

B.  для анацидного стану

C.  для атонії м’язів шлунка

D.  для гіпоацидного стану

E.  раку шлунка

46. При рентгенологічному дослідженні шлунку виявлено наявність симптому «дефекту наповнення» Для якого захворювання це характерно?

A.  виразкової хвороби*

B.  стенозу воротаря

C.  не характерно для жодного

D.  для хронічного гастриту

E. раку шлунка

47. Хворий звернулася до лікаря із скаргою на відрижку із запахом «тухлих яєць», схильність до проносів. Це може спостерігатися при:

A. при гіпоацидному стані *

B.  при гіперацидному стані

C.  при шлунковій кровотечі

D.  при нормоацидному стані

E.  при кишковій кровотечі

48. Хворий скаржиться на неможливість ковтання, неприємні відчуття за грудиною під час вживання їжі. Цей симптом має назву:

A. дисфагія*

B.  диспепсія

C.  дистонія

D.  анорексія

E.  булемія

49. Пацієнта періодично турбує біль в епігастрії, який виникає через 20-30 хвилин після прийому їжі. Такий біль називається:

F. ранній*

G.   пізній

H.  голодний

I.  нічний

J.  сезонний

 

50. Пацієнт М. , скаржиться на нудоту, блювання, відрижку, печію. Для якого синдрому характерні такі скарги?

A.  астеновегетативного

B.  демпінг-синдрому

C. диспепсичного*

D.  холестатичного синдрому

E.  синдрому мальабсорбції

51. У пацієнта із захворюванням печінки при огляді виявлені «судинні зірочки». Вони мають вигляд:

A. підвищених над поверхнею шкіри ангіом*

B.  жовтих бляшок

C.  розчухів на шкірі

D.  крововиливів

E.  кропивниці

52. У хворої спостерігається блювота неперетравленою їжею, зразу після вживання їжі, без нудоти. Про захворювання якого відділу шлунково – кишкового тракту можна подумати?

A. * стравоходу

B.  шлунка

C.  дванадцятипалої кишки

D.  тонкої кишки

E.  товстої кишки

53. Хворий скаржиться на періодичний біль ниючого характеру в навколопупковій ділянці і в нижніх відділах живота, який підсилюється через 2 години після прийому їжі, зменшуються після дефекації і відходження газів. Для ураження якого органу найбільш характерні такі скарги?

A. шлунка

B. 12-палої кишки

C. тонкого і товстого кишечника*

D. підшлункової залози

E. печінки

54. При захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів біль може виникати внаслідок всіх причин, крім:

A.  розтягнення глісонової капсули

B.  спастичного скорочення жовчного міхура

C.  запалення глісонової капсули

D.  запалення й розтягнення стінок жовчного міхура

E. загибелі гепатоцитів*

55. Пацієнт звернувся до лікаря із скаргами на болі в навколопупковій ділянці, які з'являються переважно зранку, мають переймоподібний характер, супроводжуються метеоризмом. Для ураження якого органа це характерно?

A.  шлунка

B.  стравоходу

C.  жовчного міхура

D. кишечника*

E. підшлункової залози

 

56. Пацієнт звернувся до лікаря із скаргами на болі оперізуючого характеру, які з’являються після прийому жирної їжі, зменшуються після вживання ферментних препаратів. Для ураження якого органа це характерно?

A.  шлунка

B. підшлункової залози*

C.  кишечника

D.  жовчного міхура

E.  печінки

57. Пацієнт звернувся до лікаря із скаргами на інтенсивний біль в правому підребер’ї, який іррадіює в праве плече , виникає раптово. Для ураження якого органа це характерно?

A.  шлунка

B.  підшлункової залози

C.  кишечника

D. жовчного міхура*

E.  печінки

58. У хворого виразкова хворобу, ускладнена стенозом воротаря. Який характер блювотних мас при цьому?

A.  є домішки жовчі

B.  є домішки крові

C.  слиз, гній

D. наявна неперетравлена їжа

E. наявна їжа, спожита напередодні *

59. Хворий на виразкову хворобу шлунка відмічає зменшення болю в животі, появу загальної слабкості, блювання «кавовою гущею». Для якого стану характерне таке блювання?

A. Зловживанні кавою

B. Шлункової кровотечі на фоні ахілії

C. Шлункової кровотечі на фоні нормохлоргідрії, гіперхлоргідрії*

D. Стенозу воротаря

E. Кишкової непрохідності

60. Хворому проведено фракційне дослідження шлункової секреції. Визначено підвищену кислотність шлункового соку. Якими найчастіше бувають випорожнення у таких хворих?

A. З неперетравленими залишками їжі

B. Запори *

C. Проноси

D. Чергування запорів і проносів

E. Нормальні

 

61. Хворому на хронічний гастрит типу А проведено фракційне дослідження шлункової секреції, виявлено знижену кислотність шлункового соку. Які випорожнення найхарактерніші для таких хворих?

A. Нормальні

B. Проноси*

C. Запори

D. Чергування запорів з нормальними випорожненнями

E. З неперетравленими рештками їжі

62. При дослідженні шлункового соку виявлено підвищені показники кислотності. Яким найчастіше буває апетит у таких хворих?

A. Збережений

B. Підвищений*

C. Знижений

D. Спотворений

E. Відраза до м`яса

63. Після об`єктивного обстеження хворого лікар запідозрив наявність пухлини стравоходу. Яка найважливіша ознака раку стравоходу?

A. Загальна слабкість

B. Слинотеча

C. Біль за грудиною

D. Дисфаґія *

E. Відрижка повітрям

64. У хворого зі скаргами на печію, відрижку кислим при проведенні фракційного зондування виявлено високі показники кислотності шлункового соку. Який вигляд, може мати язик у хворого?

A. Гіперплазія сосочків*

B. «Лакований» (атрофія сосочків)

C. Вологий, рожевий, чистий

D. Сухий, як щітка

E. Гладкий, малиновий

65. У хворого діагностовано атрофічний гастрит зі значним зниженням секреторної функції шлунка. Який вигляд повинен мати язик у хворого?

A. «Лакований» (атрофія сосочків)*

B. Гіперплазія сосочків

C. Гладкий, малиновий

D. Сухий, як щітка

E. Вологий, рожевий, чистий

66. У пацієнта виникли симптоми: втрата апетиту, відраза до м’яса, відрижка, нудота, схуднення, відчуття переповнення шлунка, розпирання в надчеревній ділянці, депресія. Дані ознаки свідчать про:

A. Гострий гастрит

B. хронічний гастрит

C. рак шлунка*

D. гострий панкреатит

E. виразкова хвороба шлунка

 

67. Свербіж шкіри при захворюваннях печінки свідчить про:

A. наявність дуодено-гастрального рефлюксу;

B. збільшення жовчних кислот у крові на тлі холестазу;*

C. Порушення білковоутворюючої функції печінки;

D. порушення кон'югації білірубіну;

E. зниження дезінтоксикаційної функції печінки;

68. У хворого на рак шлунка виявлено ахілію. Який характер відрижки при цьому?

A. Відрижка їжею

B. Відрижка із запахом тухлих яєць*

C. Відрижка повітрям

D. Відрижка кислим

E. Відрижка гірким

69. Хворий скаржиться на тупий ниючий біль в епіґастральній ділянці, який виникає відразу після вживання їжі, нудоту, печію, поганий апетит. При обстеженні: язик вологий, обкладений білою осугою. Живіт м`який, болючий в епіґастрії. За допомогою ЕҐДС виявлено ознаки хронічного гастриту. Яка з перерахованих ознак є провідною у клініці цієї хвороби?

A. Анемія

B. Відсутність апетиту

C. Кишкова диспепсія

D. Запори

E. Порушення шлункової секреції. *

70. У хворого зявилвся біль в епігастрії, який підсилюються після вживання гострої їжі, інколи буває блювання, якому передує нудота. Ураження якого відділу ШКТ можна запідозрити?

A. стравоходу

B. жовчного міхура

C.  шлунка*

D. товстої кишки

E. печінки

71. У хворого В., який знаходиться на лікуванні в терапевтичному відділенні з приводу виразкової хвороби, раптово зявились: загальна слабкість, головокружіння, нудота, блювання. Блювотні маси мають вигляд „ кавової гущі”. Для якого стану характерні такі симптоми?

A. кишкової кровотечі

B. B. шлункової кровотечі*

C. малігнізації виразки

D. кишкової непрохідності

E. спазму воротаря

72. На прийом до лікаря звернувся хворий із скаргами на короткочасні переймоподібні болі в животі, які не залежать від вживання їжі, передують акту дефекації. Для ураження якого відділу ШКТ характерні такі скарги?

A. шлунка

B. стравоходу

C. кишечника*

D. печінки

E. підшлункової залози

73. Хвора М., звернулась до лікаря із скаргами на погіршення апетиту, відразу до м'ясної їжі, значне схуднення протягом останнього року, появу стільця з домішками крові.Про який патологічний стан можна подумати у даної хворої?

A. виразкову хворобу

B. хронічний гастрит

C. геморой

D. рак кишечника*

E. ентерит

74. У хворої Н., яка хворіє на гіпертонічну хворобу, раптово появився сильний головний біль, який супроводжувався багаторазовим блюванням, після якого полегшення не наступало. Як оцінити такий стан?

A. загострення хронічного гастриту

B. розлади мозкового кровообігу*

C. рак шлунка

D. медикаментозне отруєння

E. езофагіт

75. У пацієнта із захворюванням печінки при огляді виявлені «ксантоми». Вони мають вигляд:

A. підвищених над поверхнею шкіри ангіом

B. жовтих бляшок*

C. розчухів на шкірі

D. крововиливів

E. кропивниці

76.  При розпитуванні пацієнта було виявлено, що поряд із загальною слабкістю, головокружінням у нього спостерігається чорний стілець.Яку патологію можна запідозрити у пацієнта?

A. шлункову кровотечу*

B. кишкову кровотечу

C. тріщину прямої кишки

D. геморой

E. дизентерію

77. Назвіть характер болю у разі перфорації виразки шлунка або дванадцятипалої кишки

A. ниючий,

B. пекучий,

C. тиснучий,

D. “кинджальний”,*

E. оперізуючий.

78. Назвіть характерні ознаки раку шлунка

A. втрата апетиту (характерна відраза до м’яса),

B. різка втрата ваги тіла,

C. біль у верхній ділянці живота(іноді дуже сильний)

D. “безпідставні” проноси,

E. усе вище згадане.*

 

79. Що є нетиповою ознакою для гастриту із секреторною недостатністю?

A.  погіршення апетиту,

B.  неприємний присмак у роті,

C.  печія, нудота,*

D.  важкість в епігастральній ділянці,

E.  проноси.

80. При огляді пацієнта виявлено жовтяницю. Ознакою „справжньої жовтяниці” є:

A.  жовтушне забарвлення склер*

B. склери залишаються білими

C. жовтушне забарвлення м'якого піднебіння

D. нормальне забарвлення слизової порожнини рота

E. жовтушне забарвлення шкіри

81. У хворого накопичення рідини в черевній порожнині. Як називається такий стан?

A. асцит*

B.  гідроторакс

C.  пневмоторакс

D.  гідроперикарда

E.  ексудат

82. У нормі при перкусії передньої черевної стінки вислуховується

A.  коробковий звук,

B.  притуплений звук,

C. тимпанічний звук, *

D. тупий звук,

E.  притуплено-тимпанічний звук

83. При проведенні поверхневої пальпації запідозрено перитоніт. Які ознаки, характерні для даної патології, можна виявити при поверхневій пальпації живота?

A.  живіт м’який помірно болючий при пальпації

B. виражене напруження м’язів черевної стінки *

C.  потовщення м’язів черевної стінки

D.  резистентність м’язів черевної стінки

E.  розслаблення м’язів черевної стінки

84. Лікар обстежує пацієнта із захворюванням шлунково-кишкового тракту. Який метод вважають найбільш інформативним при дослідженні органів травлення?

A.  аускультацію

B.  огляд

C. пальпацію*

D.  перкусію

E.  розпитування

85. При обстеженні хворого відмічається різка болючість при поверхневій пальпації, виражене напруження м’язів живота, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Про який патологічний стан це свідчить?

A.  набряк черевної стінки

B. подразнення очеревини*

C.  накопичення рідини в черевній порожнині

D.  ожиріння

E.  метеоризм

 

86. До лікаря звернувся пацієнт зі скаргами на спастичний біль у навколопупковій ділянці живота, нудоту, здуття живота. Для орієнтовного дослідження органів черевної порожнини лікар використав:

A. Поверхневу пальпацію *

B. Глибоку методичну ковзну пальпацію за методом Образцова та Стражеска.

C. Проникаючу пальпацію

D. Поштовхоподібну пальпацію

E. Бімануальну пальпацію

87. У хворого методом перкуторної пальпації живота визначається шум плескоту через 8 год. після останнього прийому хворим рідкої їжі. Про що це свідчить?

A. Норма

B. Ахілія

C. Зниження секреторної функції шлунка

D. Підвищення евакуаторної функції шлунка

E. Зниження евакуаторної функції шлунка або гіперсекреція *

88. У хворого методом перкуторної пальпації живота визначається шум плескоту через 1 год. після останнього прийому хворим рідкої їжі. Про що це свідчить?

A. Норма *

B. Зниження секреторної функції шлунка

C. Ахілія

D. Підвищення евакуаторної функції шлунка

E. Зниження евакуаторної функції шлунка або гіперсекреція

89. Хворий С., 38 років, скаржиться на важкість у надчеревній ділянці, печію, відрижку кислим. Хворіє на хронічний гастрит протягом 5 років. При пальпації живота хворого з хронічним антральним гастритом лікар виявив локальну болючість:

A. В епіґастральній ділянці

B. У правому підребер`ї

C. У лівому підребер`ї

D. У пілоробульбарній зоні *

E. Навколо пупка

90. Хворий скаржиться на сильний раптовий біль у животі. Хворіє виразковою хворобою дванадцятипалої кишки . Об’єктивно: блідість шкірних покривів і видимих слизових, пульс - 58 за хвилину, АТ - 100/60 мм. рт. ст. Язик сухий, обкладений. Відмічається дошкоподібне напруження передньої стінки живота, зникнення печінкової тупості. Яке ускладнення основного захворювання, найбільш ймовірно, розвинулось у даного пацієнта?

A.  Перивісцерит

B.  Перфорація *

C.  Кровотеча

D.  Малігнізація

E.  Пенетрація.

 

91. Хворому 64 роки, в минулому перехворів вірусним гепатитом В, зловживав алкоголем. В даний час поступив в важкому стані. При обстеженні виявлений симптом "голови медузи". Для якого захвовювання характерні ці ознаки?

A. Виразкова хвороба

B. Кишкова непрохідність

C. Цироз печінки*

D.  Вірусний гепатит

E. Алкогольнй гепатит

92. У хворого М., 45 р., який поступив у стаціонар з загостренням пептичної виразки дванадцятипалої кишки., лікар при перкусії ділянки печінки виявив тимпаніт. Про що це свідчить?

A. Правобічний пневмоторакс

B. Б. Емфізему легень

C. Зворотнє розташування органів

D. Перфорація виразки дванадцятипалої кишки*

E. Д. Метеоризм

93. Хворий 48 років, звернувся зі скаргами на важкість в правому підребер'ї, гіркоту в роті, свербіж шкіри. В анамнезі вірусний гепатит. Об'єктивно: живіт збільшений, пупок випнутий, селезінка збільшена. Який перкуторний звук отримаємо при перкусії живота даного пацієнта?

A.  Тупий

B. * Притуплений

C.  Притуплений тимпаніт

D.  Тимпаніт

E.  Коробковий

94. Хворий скаржиться на біль в епігастрії та лівому підребер`ї , проноси, які чергуються із закрепами, болючість в зоні Губергріца при пальпації. Для ураження якого органа це характерно?

A. Підшлункової залози*

B.  Шлунка

C.  дванадцятипалої кишки

D. жовчного міхура

E.  печінки

95. У хворого з вираженими болями в животі проводили поверхневу пальпацію. Лікар виявив м’зевий дефанс. При яких палогічних станах спостерігається ця ознака?

A. при запаленні органів черевної порожнини,

B. при запаленні очеревини, *

C. при метеоризмі,

D. при пілоростенозі,

E. при блювоті.

96. У хворого збільшений в розмірах живіт і вип'ячений пупок. При яких патологічних станах спостерігається ця ознака?

A. при метеоризмі,

B. при гастроптозі,

C. ентероптозі,

D. при асциті, *

E. при ожирінні.

97. Який перкуторний тон спостерігається при перкусії живота здорової людини?

A. А тупий,

B.  притуплений,

C.   притуплений тимпаніт,

D. тимпаніт*

E.  коробковий.

98. “Шум плеску Гіпократа” буває при:

A.   наявнності в шлунку повітря,

B.   наявності в шлунку рідини,

C.   одночасній наявності в шлунку рідини і повітря *

D.   при асциті,

E.   гастроптозі.

99. При пальпації виявляють «дошкоподібний» живіт   при:

A.   асциті,

B.   вагітності,

C.   метеоризмі,

D.   перитоніті, *

E.   ожирінні.

100. Симптом флюктуації в черевній порожнині спостерігається при:

A.  метеоризмі,

B. асциті, *

C.  набряку передньої черевної стінки,

D.  пілоростенозі,

E.  ентероптозі.

101. За допомогою поверхневої пальпації живота визначають:

A. болючість окремих відділів живота,

B. ступінь напруження черевної стінки,

C. наявність грижових отворів, болючість, напруження черевної стінки*

D. болючість окремих відділів живота, ступінь напруження черевної стінки,

E. наявність грижових отворів, болючість окремих відділів живота.

102. Визначивши методом перкуторної пальпації нижню межу шлунка, студент відступив на 3 см донизу і , використавши метод глибокої ковзної методичної пальпації за Образцовим, Стражеском, пропальпував дугоподібний поперечний циліндр помірної щільності товщиною 2 см, який дещо зміщувався вверх і вниз, не бурчав, неболючий. Що пропальпував студент?

A. Воротар

B. Дванадцятипалу кишку

C. Поперечну ободову кишку*

D. Підшлункову залозу

E. Малу кривизну шлунка

103. Який метод дослідження нижньої межі шлунка найінформативніший?

A. Перкусія

B. Аускультація

C. Глибока ковзна методична пальпація *

D. Перкуторна пальпація (визначення шуму плескоту)

E. Поверхнева пальпація живота

 

104. При пальпації печінки лікар промацує її у правому підребер’ї по середньо-ключичній лінії на 1 см нижче реберної дуги. Край печінки дещо загострений, м’який, не болючий, легко підгортається. Це характерно для:

A. гепатиту

B. цирозу

C. норми*

D. застійної печінки

E. жирового гепатозу

105. У хворого на рак печінки при пальпації печінки спостерігаються наступні особливості:

A. печінка збільшена

B. печінка зменшена

C. консистенція - дуже щільна, «кам'яниста» *

D. поверхня гладка

E. поверхня горбиста

106. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника пацієнту в такому порядку: симовидна, сліпа, кінцевий відділ клубової кишки, червоподібний відросток, поперечно-ободова, висхідна та низхідна частина ободової кишки. Який відділ кишечника потрібно пальпувати останнім?

A.  Сліпу кишку

B. Низхідну частину ободової кишки

C. Поперечно-ободову кишку*

D. Червоподібний відросток

E. Кінцевий відділ клубової кишки

107. У хворого Д., 35 років, астенічної тілобудови, при пальпації нирок у вертикальному положенні пальпується нижній полюс правої нирки, поверхня гладка, неболюча, щільна. Ліва нирка не пальпується. Про що можуть свідчити ці ознаки?

A.  хронічний пієлонефрит;

B.   варіант норми; *

C.  рак правої нирки;

D. атрофія лівої нирки;

E. Е. хронічний гломерулонефрит.

108. Лікар провів об’ктивне обстеження хворого С.,49 р., що тривалий час зловживає алкоголем. При пальпації печінка щільна, дрібнобугриста, з гострим краєм. При якому захворюванні спостерігатиметься така картина?

A.  хронічному гепатиті;

B. множинних ракових метастазах в печінку;

C.  амілоїдозі;

D. цирозі печінки; *

E. ехінококозі печінки.

 

109. Під час об’єктивного обстеження пацієнта М., 32 роки, виявлено наступне: рукою захоплюється вся нирка і вона легко зміщується, але не переходить середньої лінії тіла. Якому ступеню нефроптозу це відповідає?

A.  першому;

B. другому; *

C.  третьому;

D.  четвертому;

E.  тотальний нефроптоз.

110. У хворого Я. 29 р. зі скаргами на тупий біль в правому підребер»ї, що виникає після вживання жирної і смаженої їжі, гіркий присмак в роті при обстеженні виявлено збільшення розмірів печінки по Курлову. Які нормальні розміри печінки за Курловим?

A. 8-10, 7-9, 6-8*

B. 12-14, 11-13, 10-12;

C.  10-11, 8-9, 7-8;

D.  8-7, 7-6, 6-5;

E.  11-12, 10-11, 8-9

111. У допризовника астенічної тілобудови під час проходження медогляду при пальпації в лівому підребер`ї виявлений гладкий щільний неболючий утвір. Скарг не пред"являє Що це може бути ?

A.  лівий наднирник;

B.  селезінка;

C.  ліва нирка;*

D. лівий згин ободової кишки;

E.  жировий утвір під діафрагмою.

112. Розміри нормальної печінки за Образцовим дорівнюють:

A. 10-12, 9-11, 8-10; *

B. 12-14, 11-13, 10-12;

C. 9-10, 8-9, 7-8;

D. 8-9, 7-8, 6-7;

E. 7-8, 8-9, 11-12;

113. Збільшення жовчного міхура спостерігається при:

A. виразковій хворобі;

B. хронічному панкреатиті;

C. механічній жовтяниці; *

D. дуоденіті;

E. гепатиті;

114. Проба Фрея полягає у введенні:

A. п/ш 0.1% розчину адреналіну;

B. п/ш 0.1% розчину атропіну;

C. п/ш 0.2% розчину платифіліну; *

D. в/в 2.4% розчину еуфіліну;

E. п\ш 1 мл 1% мезатону.

 

115. При пальпації м`яка селезінка тістуватої консистенції спостерігається при:

A. хронічному лейкозі;

B. інфаркті селезінки;

C. сепсисі;

D. цирозах печінки; *

E. хронічному гепатиті;

116. Ознака Курвуаз’є -Тер’є це:

A. щільний бугристий збільшений жовчний міхур.

B. збільшений, щільний, болючий жовчний міхур, *

C. збільшений, м’якоеластичний неболючий жовчний міхур,

D. не збільшений болючий жовчний міхур,

E. жовчний міхур не пальпується, болючість в точці проекції.

117. Зміщення верхньої межі печінки догори спостерігається при:

A. збільшенні печінки,

B. ехінококозі печінки, *

C. асциті,

D. цирозі печінки,

E. хронічному гепатиті.

118. В нормі нижній край печінки пальпується на:

A. На рівні реберної дуги, *

B. 1-2 см нижче реберної дуги,

C. 3-4 см нижче реберної дуги,

D. 1-2 см вище реберної дуги,

E. на рівні пупка.

119. Що таке нефроптоз ІІ ступеня?

A. пальпується нижній полюс нирки,

B. нирка вільно зміщується в різні боки,

C. пальпується вся нирка, *

D. пальпується збільшена фіксована нирка,

E. нирка не пальпується.

120. Що не потрібно робити перед рентгенологічним дослідженням дванадцятипалої кишки?

A. виключити з раціону хворих продукти, що спричиняють метеоризм (2 - 3 год),

B. напередодні (о 18-й год ) вечеряти,

C. увечері (о 20-й год ) поставити повторну очисну клізму,

D. уранці (о 7-й год ) – повторну очисну клізму,

E. промивання шлунка. *

121. Як називається огляд слизової оболонки всієї товстої кишки?

A. гастродуоденоскопія,

B. колоноскопія, *

C. ректороманоскопія,

D. цистоскопія

E. лапароскопія.

 

122. Чого не потрібно готувати для проведення дуодентального зондування?

A. пробного сніданку, *

B. стерильного тонкого зонда з оливою,

C. лоток, штатив з пробірками,

D. штатив з ємкістю 20 мл,

E. 30-50 мл 33 % розчину магнезії сульфату (температура 40-50ºС).

123. Що не є необхідним для дослідження секреторної функції шлунка?

A. лоток, тонкий зонд, флакони,

B. 30-50 мл 33% розчину магнезії сульфату, *

C. шприци ємкістю 2,0 та 20,0 мл ,

D. 1 мл 1% розчину димедролу,

E. 0,1% розчин гістаміну.

124. Що не потрібно готувати для пункції черевної порожнини?

A. троакар зі стилетом, скальпель, пінцети,

B. шприци, голки, шовний матеріал липкий пластир,

C. стерильні серветки, пробірки,

D. 0,5 % розчин новокаїну, 5 % розчин йоду спиртового,

E. апарат Боброва. *

125. Що не включає підготовка хворого до гастродуоденоскопії?

A. психологічну підготовку,

B. напередодні ( о 18-й годині) – вечерю,

C. увечері ( о 20-й год ) – очисну клізму, *

D. попередження хворого про проведення процедури натще,

E. зрошення горла 1-2 % розчином дикаїну (за 3-5 хв до початку дослідження).

126. У хворого при проведенні фракційного зондування виявлено підвищення кислотності шлункового соку. Яке значення рН базальної секреції характерне для цього стану?

A. рН менше ніж 1,0 *

B. рН більше ніж 2,0

C. рН більше ніж 2,5

D. рН більше ніж 3,0

E. рН більше ніж 4,5

127. При рентгенологічному дослідженні шлунку виявлено наявність симптому «ніші» Для якого захворювання це характерно?

A. для раку шлунка

B. для хронічного гастриту

C. виразкової хвороби*

D. стенозу воротаря

E. не характерно для жодного

 

128. При проведенні дослідження калу виявлено позитивну реакцію на приховану кров. Це може свідчити про:

A. мікрокровотечу з виразки дванадцятипалої кишки

B. мікрокровотечу з пухлини шлунково - кишкового тракту

C. про виразковий коліт

D. про вживання м'яса в їжі

E. про все перераховане*

129. При рентгенологічному дослідженні шлунку виявлено наявність симптому «дефекту наповнення» Для якого захворювання це характерно?

A. *A. для раку шлунка

B.   для хронічного гастриту

C. виразкової хвороби

D. стенозу воротаря

E. не характерно для жодного

130. 130.При обстеженні у пацієнта виявлено дискінезію жовчновидільних шляхів. Який метод дослідження буде найбільш інформативним для підтвердження діагнозу?

A. багатомоментне дуоденальне зондування *

B. ретроградна панкреатографія

C. ультразвукове дослідження

D. ультрасонографія печінки

E. хроматичне дуоденальне зондування

131. У хворого діагностовано виразкову хворобу шлунка. Який метод дослідження дозволить виявити Helikobakter pilori?

A. інтрагастральна рН –метрія

B. загальний аналіз крові

C. визначення уропепсиногену

D. * С-дихальний тест

E. шлункове зондування

132. До гастроентеролгічного відділення потрапив хворий 62 років з підозрою на пухлину підшлункової залози, гастрин продукуючу, про що свідчить збільшення рівня гастрину в сироватці крові. Яке порушення секреторної функції шлунка найбільш імовірне?

A. ахілія

B. гіпосекреція гіпоацидна

C. гіперсекреція гіперацидна*

D. гіпосекреція гіперацидна

E. гіперсекреція гіпоацидна

133. Хворого турбує нічний, голодний біль в епігастрії, нудота. Спостерігається сезонність загострень захворювання. Який з методів обстеження є найбільш інформативним для для встановлення діагнозу?

A. оглядова ренгеноскопія

B. ультразвукове обстеження

C. гастроскопія*

D. колоноскопія

E. ректороманоскопія

 

134. Хворий В., відмічає слабкість, схуднення, втрату апетиту, відразу до м’ясної їжі, відчуття важкості в епігастрії. При обстеженні діагностовано пухлину шлунка. Які зміни при рентгенологічному обстеженні шлунка можна очікувати?

A. дефект наповнення*

B. симптом „ ніші”

C. зменшення розмірів шлунка

D. збільшення розмірів шлунка

E. змін не виявлено

135. Хворий С., скаржиться на біль в епігастрії, який виникає через 2-3 години після їжі, печію, відрижку кислим, закрепи. При дослідженні шлункового соку виявлено: дебіт-година соляної кислоти базальної секреції – 7,9 ммоль/л; стимульованої секреції – 16,2 ммоль/л. Які показники дебіт-години соляної кислоти базальної секреції в нормі?

A. 5,5 – 6,5 ммоль/л

B. B. 1,5 – 5,5 ммоль/л*

C. 0 – 1,0 ммоль/л

D. 6,5 – 7,5 ммоль/л

E. 7,5 – 8,5 ммоль/л

136. Хворий С., скаржиться на біль в епігастрії, який виникає через 2-3 години після їжі, печію, відрижку кислим, закрепи. При дослідженні шлункового соку виявлено: дебіт-година соляної кислоти базальної секреції – 7,9 ммоль/л; стимульованої секреції – 16,2 ммоль/л. Які показники дебіт-години соляної кислоти стимульованої секреції в нормі?

A. A.1,5 – 5,5 ммоль/л

B. B.5,5 – 6,5 ммоль/л

C. C. 6,5 – 12,0 ммоль/л*

D. D.12,5 – 16,5 ммоль/л

E. E.16,5 – 18,0 ммоль/л

137. Хвора К., 30 років скаржиться на пронос до 5-6 разів на добу. Випорожнення з домішками крові та слизу, переймоподібні болі внизу живота перед дефекацією, живіт здутий при пальпації болючий, бурчить в ділянці сигмовидної кишки. Який з методів обстеження черевної порожнини необхідно провести для встановлення діагнозу?

A. оглядову ренгеноскопію

B. ультразвукове обстеження

C. гастроскопію

D. колоноскопію

E.  ректороманоскопію*

138. Під час гістологічного дослідження шлунка виявлено, що у залозах міститься дуже мало парієтальних клітин або вони повністю відсутні. Слизову оболонку якої ділянки шлунка вивчали?

A. дно шлунка

B. B. пілоричний відділ*

C. тіло шлунка

D. кардіальний відділ

E. астральний відділ

 

139. Хворому на виразкову хворобу шлунка було проведено протихелікобактерну терапію. Коли необхідно проводити контрольний уреазний тест ( до лікування уреазний тест був позитивний ) для оцінки ефективності лікування?

A. через 4 тиждні після закінчення лікування*

B. зразу після закінчення терапії

C. через пів року після рубцювання виразки

D. зразу після рубцювання виразки

E. при повторному виникненні симптомів

140. Хворому проведено внутрішньошлункову рН- метрію, показник рН =7,0. Про що це свідчить?

A. Нормальна кислотність

B. Незначно підвищена кислотність

C. Значно підвищена кислотність

D. Знижена кислотність

E. Анацидний стан *

141. Реакція калу на приховану кров може бути позитивною:

A. при мікрокровотечах з виразки дванадцятипалої кишки або кишечника

B. при мікрокровотечах з пухлини шлунково - кишкового тракту

C. при неспепифічному виразковому коліті

D. при вживанні м'яса в їжу

E. при усьому переліченому *

142. 142.Яка нормальна рН жовчі?

A. 4,3-5.0

B. 5,0-6.0

C. 6,3-7,0

D. 7,3-8,0 *

E. 8,3-9,0

143. Під час проведення фракційного (багатомоментного) дуоденального зондування тривалість «часу розкриття сфінктера Одді» становила 4 хв. Ваш висновок?

A. Тривалість нормальна *

B. Гіпокінезія

C. Гіпотонія

D. Гіперкінезія

E. Гіпертонія

144. Який час, протягом якого сфінктер Одді залишається закритим, під час проведення фракційного (багатомоментного) дуоденального зондування, вказує на гіпертонію сфінктера Одді?

A. 1-2 хв.

B. 2-3 хв.

C. 3-4 хв.

D. 5-6 хв.

E. 7-9 хв. *

145. Який час, протягом якого сфінктер Одді залишається закритим, під час проведення фракційного (багатомоментного) дуоденального зондування, вказує на гіпотонію сфінктера Одді?

A. 1-2 хв. *

B. 3 -6хв.

C. 7-8 хв.

D. 9-11

E. 11-14

146. Яку контрастну речовину не застосовують для проведення холецистографії?

A. білігност

B. білітраст

C. холевід

D. йопагност

E. барій *

147. Під час проведення фракційного (багатомоментного) дуоденального зондування час виділення жовчі порції «А» був в межах норми. Яким показникам це відповідає?

A. 1-2 хв.

B. 3-6 хв. *

C. 7-8 хв.

D. 9-11 хв.

E. 12-15 хв.

148. Пацієнтові проведено УЗД гепатобіліарної системи: товщина стінки жовчного міхура нормальна. Яким показникам це відповідає?

A. 0.9-1,2 мм

B. 1,2-1,5 мм

C. 1,5-1,9 мм

D. 2-3 мм *

E. 3-4,5 мм

149. Хворому на хронічний холецистит у фазі загострення проведено УЗД гепатобіліарної системи. Яка, ймовірно, товщина стінки жовчного міхура у даному випадку?

A. 0.9-1,2 мм

B. 1,2-1,5 мм

C. 1,5-1,9 мм

D. 2-3 мм

E. 3,5-4,5 мм *

150. Обстежуючи пацієнтку, яка страждає на захворювання гепатобіліарної системи, лікар призначив багатомоментне хроматичне дуоденальне зондування. Це дослідження дає можливість виявити:

A. Походження окремих порцій жовчі

B. Міхурову жовч

C. Стан евакуаторної функції жовчного міхура

D. Концентраційну здатність жовчного міхура

E. Все вище перелічене *

151. Пацієнт , 45 років скаржиться на періодичний ниючий біль в епіґастральній ділянці, який виникає через 1 - !,5 год. після вживання їжі, відрижку повітрям, періодичне блювання на висоті болю, печію. Яке дослідження найбільш інформативне для уточнення діагнозу захворювання?

A. ЕҐДС   *

B. Рентгенологічне дослідження

C. Дослідження шлункової секреції

D. Дослідження калу на приховану кров

E. Цитологічне дослідження промивних вод шлунка

 

152. Пацієнт 45 років поступив в терапевтичне відділення зі скаргами на тупий ниючий біль в епіґастрії , який виникає через 30 - 45 хв. після вживання гострої, кислої їжі, зменшується після застосування грілки, печію, іноді блювання.. В анамнезі – виразкова хвороба у батька. Живіт при пальпації напружений і болючий в епігастральній ділянці. Якому дослідженню варто надати перевагу під час обстеження пацієнта ?

A. ЕҐДС  *

B. Дуоденальному зондуванню

C. Рентгеноскопії шлунка

D. Рентгенографії шлунка

E. Фракційному дослідженню шлункового  вмісту

153. .Хворому зі скаргами на тупий ниючий біль в епіґастрії , який виникає через 15 - 30 хв. після вживання гострої, кислої їжі, зменшується після застосування грілки, печію, іноді блювання призначено ЕҐДС. Як підготувати пацієнта до даного обстеження?

A. Поставити газовивідну трубку

B. Дати проносне

C. Прийти натще       *

D. Поставити очисну клізму

E. Поставити сифонну клізму

154. У хворий скаржиться на слабкість, що прогресує, підвищену втому, відсутність апетиту, схуднення на 6кг за півроку, дискомфорт у шлунку, нудоту, біль в животі, який не залежить від вживання їжі., Яке дослідження найбільш інформативне для уточнення діагнозу?

A. Дослідження шлункового вмісту

B. Рентгеноскопія шлунка

C. ЕҐДС з біопсією *

D. Дуоденальне зондування

E. УЗД органів черевної порожнини

155. У хворого З., 53 р. зі скаргами на відчуття важкості в епіґастрії, втрату апетиту, відразу до м`ясної їжі, схуднення на 8 кг за останні 2 міс. запідозрено рак шлунку. Який метод обстеження найінформативніший для діагностики цієї хвороби?

A. рентгенографія шлунка

B. аналіз шлункового вмісту

C. Аналіз калу на приховану кров

D. УЗД

E. ЕҐДС з біопсією  *

156. Після проведеної ЕҐДС хворому на виразкову хворобу призначено рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту з метою виявлення:

A. Пухлини

B. Поліпів

C. Змін слизової шлунка та 12-палої кишки

D. Змін моторної та евакуаторної функції шлунка*

E. Кровотечі

 

157. Дані ректороманоскопії: поверхня слизової оболонки проктосиґмоїдального відділу товстого кишечника рожева, блискуча, гладка з видимими нерозширеними судинами.Про що це свідчить?

A. Норма *

B. Хронічний проктит

C. Хронічний сигмоїдит

D. Хронічний проктосигмоїдит

E. хронічний коліт

158. Який стимулятор шлункової секреції доцільно застосувати при підозрі на хронічний гастрит типу А?

A. Бульйон

B. Пиво

C. Капустяний сік

D. Гістамін *

E. 5% розчин етилового спирту

159. Хворому, що скаржиться на тупий біль в бокових та нижніх відділах живота, відчуття неповного випорожнення після дефекації, призначено ірригографію. Що це за метод?

A. Ендоскопічне обстеження товстої кишки

B. Ендоскопічне обстеження прямої й сигмоподібної кишки

C. Рентгенологічне обстеження товстого кишечника з введенням барієвої суміші через рот

D. Рентгенологічне обстеження товстого кишечника з введенням барієвої суміші в клізмі *

E. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини

160. Для дослідження секреторної функції шлунка хворому на виразкову хворобу було призначено фракційне зондування. Який основний аргумент на користь переваги фракційного зондування над одномоментним?

A. Хворому легше ковтати тонкий зонд, ніж товстий

B. Зручніше ковтати зонд один раз, ніж два

C. Обстеження шлункової секреції в динаміці *

D. Застосування рідких пробних сніданків

E. При вираженому блювотному рефлексі зонд можна ввести через носові ходи

161. Хворому, що скаржиться на ниючий біль в епіґастральній ділянці , який виникає через 45 – 60 хв. після їди, зменшується після застосування грілки, нудоту, печію, відрижку кислим, призначено дослідження шлункового вмісту. Якому зі стимуляторів шлункової секреції в даний час надають перевагу?

A. 5% розчин алкоголю

B. Пентагастрин *

C. Капустяний сік

D. М`ясний бульйон

E. Інсулін

 

162. Хворому необхідно зробити рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту. Яка контрастна речовина необхідна для цього?

A. сульфат барію *

B. холевід

C. білігност

D. білітраст

E. йопагност

163. При об’єктивному обстеженні пацієнт блідий, худий, живіт втягнутий, різко болючий в епігастрії. Хворому зроблено рентгенологічне дослідження шлунка. Яка з перерахованих ознак дає можливість діагностувати наявність пухлини?

A. гіперсекреція

B. гіпермоторика

C. атрофія складок слизової

D. симптом ”ніші”

E. дефект наповнення *

164. Хворому необхідно визначити моторно-евакуаторну функцію шлунка, яку оцінюють за характером і часом переходу контрастної речовини до 12-ти палої кишки. Скільки барієвої суміші залишається в шлунку через 1 годину в нормі?

A. 50% випитої рідини

B. 100% випитої рідини

C. 75% випитої рідини

D. менше 30% випитої рідини *

E. 80% випитої рідини

165. Хворому зі скаргами на голодний біль і важкість в надчеревній ділянці, печію, відрижку кислим призначено дослідження шлункового вмісту. Який стимулятор секреції є найефективнішим?

A. 5% розчин спирту

B. 7% відвар сухої капусти

C. гістамін, пентагастрин *

D. інсулін

E. пиво

166. Хворому, що скаржиться на ниючий біль в епіґастральній ділянці, який виникає через 1 – 1,5 год. після їди, зменшується після вживання натрію гідрокарбонату, печію, зроблено аналіз шлункового соку. Який колір шлункового соку в нормі?

A. Майже безбарвний *

B. Світложовтий

C. Червоний

D. Зелений

E. Коричневий

167. Які з наведених ознак є показами до проведення рентгенологічного дослідження шлунково-кишкового тракту.?

A. дисфагія

B. немотивоване зменшення маси тіла

C. наявність ущільнень в животі при пальпації

D. біль в животі, нудота, блювання

E. всі наведені *

 

168. Хворий, 57 років, знаходиться на диспансерному обліку з приводу хронічного гастриту типу А. За останні 3 місяці схуд на 9 кг, спостерігається відраза до м’ясної їжі. Який з додаткових методів обстеження інформативніший для встановлення діагнозу?

A. ЕҐДС з біопсією  *

B. Аналіз шлункового соку

C. Рентгенографія шлунку

D. Колоноскопія

E. УЗД

169. При рентгенологічному обстеженні щлунка за допомогою контрастної речовини виявлено наявність барію в шлунку через 24 години після обстеження. Про що це свідчить?

A. виразку шлунка

B. рак шлунка

C. стеноз воротаря*

D. норму

E. стеноз кардіального відділу

170. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 40-60 ммоль/л; вільна НСІ - 20-40 ммоль/л; зв’язана НСІ – 10-15 ммоль/л; дебіт-час – 1,5-5 ммоль/л. Це характкрно для:

A. гіпоацидного стану

B. гіперацидного стану

C. норми*

D. ахілії

E. жодного із перерахованих

171. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 10-20 ммоль/л; вільна НСІ - 5-10 ммоль/л; зв’язана НСІ – 0-5 ммоль/л; дебіт-час – 0,5-1 ммоль/л. Це характкрно для:

A. гіпоацидного стану*

B. гіперацидного стану

C. норми

D. ахілії

E. жодного із перерахованих

172. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 0 ммоль/л; вільна НСІ - 0 ммоль/л; зв’язана НСІ – 0 ммоль/л; дебіт-час – 0 ммоль/л. Це характкрно для:

A. гіпоацидного стану

B. гіперацидного стану

C. норми

D. ахілії*

E. жодного із перерахованих

 

173. Хворий Р., госпіталізований в гастроентерологічне відділення з підозрою на захворювання сигмовидної кишки. Який метод дослідження доцільно призначити хворому?

A. A.оглядову рентгеноскопію

B. УЗД

C. ректороманоскопію*

D. компютерну томографію

E. колоноскопію

174. У хворого виник раптовий “кинджальний біль” в епіґастрії , При об`єктивному обстеженні - хворий займає вимушене положення – на спині, вкритий холодним липким потом, язик сухий і обкладений, брадикардія, падіння АТ , відсутня печінкова тупість.Дані ознаки характерні для :

A. Пенетрації виразки шлунка

B. Перфорації виразки шлунка *

C. Малігнезації виразки шлунка

D. Кровотечі з виразки шлунка

E. Гострого панкреатиту

175. У лікарню швидкою допомогою доправлено хворого Л., 46 років з виразковою хворобою шлунка (страждає протягом 10 років). Запідозрено наявність ускладнення. Назвіть ознаку, яка не свідчить про кровотечу з виразки шлунка:

A. Брадикардія *

B. Раптове відчуття слабкості

C. Запаморочення

D. Блювання “кавовою гущею”

E. Чорні дьогтеподібні випорожнення

176. Пацієнт 47 років поступив у терапевтичне відділення зі скаргами на пекучий біль в епіґастральній ділянці, особливо вночі і натще, періодичні нудоту і блювання. Турбують також печія і запори. Після обстеження вия влена виразкова хвороба 12-ти палої кишки. Через який час з’являється біль в епіґастрії після прийому їжі в пацієнта на виразкову хворобу 12-палої кишки?

A. Через 20-60 хвилин

B. Через 30-45 хвилин

C. Через 1,5-2 години    *

D. Через 4-5 годин

E. Через 15-20 хвилин

177. У пацієнта скарги на періодичний сезонний (навесні та восени) біль в епіґастральній ділянці ниючого характеру, іррадіює в ділянку серця, виникає через 30-60 хв. після їжі. При якому захворюванні біль має таку характеристику ?

A. Виразкова хвороба шлунку        *

B. Виразкова хвороба 12-типалої кишки

C. Дискінезія жовчовивідних шляхів

D. Жовчнокам’яна хвороба

E. Хронічний гепатит

 

178. Жінка 45 років протягом 5 років перебуває на диспансерному лікуванні з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Об’єктивно: Язик вологий, обкладений білою осугою, живіт болючий в пілоробульбарній зоні. Які скарги можуть бути у хворої при загостренні хвороби ?

A. Почуття важкості в епігастрії;

B. «Голодний», нічний біль в епігастрії; *

C. Інтенсивний біль в надчерев’ї після вживання молочної їжі;

D. Відрижка повітрям;

E. Проноси.

179. Хворий Р., 54 роки, страждає на виразкову хворобу, ускладнену стенозом воротаря. Який характер блювотних мас при цьому?

A. У блювотних масах є домішки жовчі

B. У блювотних масах є домішки крові

C. У блювотних масах наявна неперетравлена їжа

D. У блювотних масах наявна їжа, спожита напередодні *

E. У блювотних масах слиз, гній

180. Чоловік 40 років скаржиться на пекучий біль в епіґастральній ділянці , який виникає через 1,5 – 2 год. після їди, натще, іноді вночі, нудоту, іноді блювання, печію, запори. Хворіє 2 роки, загострення недуги виникає весною і восени. Лікар запідозрив виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Яке з перерахованих досліджень не допоможе в діагностиці?

A. Аналіз сечі *

B. Аналіз калу на приховану кров

C. Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту

D. Аналіз шлункового вмісту

E. ЕҐДС

181. Хворий С., 32 роки, скаржиться на головокружіння, загальну слабкість, швидку втому, чорний стілець, який помітив вчора. Раніше не хворів, не обстежувався. Іноді турбувала печія. При об`єктивному обстеженні: блідість шкіри, тахікардія, АТ – 100/60 мм рт. ст. Живіт чутливий в епіґастральній ділянці. Яке з перерахованих досліджень інформативніше в даному випадку?

A. Загальний аналіз крові

B. Аналіз калу на приховану кров

C. Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту

D. Аналіз шлункового вмісту

E. ЕҐДС *

182. Хворий скаржиться на загальну слабкість, головокружіння, потемніння в очах. Хворіє на виразкову дванадцятипалої кишки протягом 8 років. При обстеженні хворого в лікаря виникла підозра, що виразка кровить. Яке з перерахованих обстежень може підтвердити думку лікаря?

A. Визначення ретикулоцитів в периферичній крові

B. Визначення тромбоцитів в периферичній крові

C. Рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту

D. Аналіз калу на приховану кров *

E. Фракційне дослідження шлункової секреції

 

183. Пацієнт Т., 42 роки, скаржиться на різкий біль у правому підребер’ї, який поширюються по всьому животі, іррадіює в праву половину грудної клітки, нудоту, блювоту з невеликою кількістю жовчі, підвищення температури тіла до 380 С. Попередній діагноз: Жовчнокам’яна хвороба, напад жовчної кольки. Які дослідження можуть підтвердити діагноз?

A. ЕҐДС

B. Холецистографія, УЗД    *

C. Загальний аналіз крові , загальний аналіз сечі

D. Фракційне дослідження шлункового вмісту

E. Колоноскопія

184. Після проведення суб`єктивного та об`єктивного обстеження у хворого запідозрено жовчнокам’яну хворобу. Що з переліченого є         найхарактернішим симптомом цієї хвороби ?

A. Напад печінкової кольки        *

B. Нудота

C. Підвищення температури

D. Здуття живота

E. Блювання

185. Хвора на хронічний панкреатит звернулася до дільничного лікаря в зв’язку з погіршенням самопочуття. Після огляду їй призначено лабораторне обстеження. Який лабораторний тест у даному випадку найінформативніший?

A. Загальний аналіз крові

B. Дослідження рівня амілази, ліпази, трипсину та їх інгібіторів у крові *

C. Дослідження білків крові

D. Копрологічне дослідження

E. Дуоденальне дослідження за допомогою двоканального зонда

186. Хвора 56р. звернулася до лікаря зі скаргами на біль в лівому підребер’ї, нудоту, блювання, здуття живота, стілець 4-5 разів на добу, рідкий з домішками неперетравленої їжі. Хворіє на хронічний панкреатит. Після огляду їй призначено лабораторне обстеження. Який найбільш інформативний тест у даному випадку?

A. дослідження рівня амілази, ліпази, трипсину та їх інгібіторів у крові *

B. дослідження білірубіну у крові

C. дослідження альфа-амілази в сечі

D. копрологічне дослідження

E. загальний аналіз крові

187. Пацієнтка 56 р. страждає на хронічний рецидивний панкреатит. В даний час відмічається загострення захворювання, з приводу чого звернулась до лікаря, який серед інших обстежень призначив дослідження калу. Які зміни в копрограмі характерні для хронічного панкреатиту?

A. кал мазеподібний, з різким смердючим запахом

B. стеаторея

C. креаторея

D. амілорея

E. всі перелічені *

 

188. Хворий скаржиться на запори, метеоризм, біль за ходом товстої кишки, відчуття неповного випорожнення після дефекації, головний біль, розлади сну. Які з перечислених методів обстеження найбільш інформативний для постановки діагнозу: хронічний коліт:

A. загальний аналіз крові;

B. аналіз калу на приховану кров;

C. оглядова рентгеноскопія;

D. колоноскопія; *

E. УЗД.

189. Хворого турбує біль внизу живота. Стілець зі схильністю зо запорів, кал має форму «овечого». При якому захворюванні буває така форма калу?

A. Хронічному ентериті

B. Неспецифічному виразковому коліті

C. Хронічному спастичному коліті *

D. Хронічному панкреатиті

E. Фундальній виразці шлунка

190. Хворий П.,48 р., страждає на хронічний ентероколіт. Скаржиться на біль у животі, здуття, проноси. При об`єктивному обстеженні: худий, блідий. Живіт здутий, болючий за ходом кишечника, більше в ділянці пупка справа. Йому призначено копрологічне дослідження з метою виявлення:

A. Панкреатичної недостатності

B. Гастрогенної недостатності

C. Недостатності випорожнення кишечника

D. Недостатності кишкового травлення *

E. Синдрому подразнення кишечника

191. Хворий П., 33 р., скаржиться на “голодні” болі в ділянці шлунку з відчуттям смоктання, печію, особливо після вживання грубої і гострої їжі, відрижку кислим. Ендоскопічно даних за виразку шлунку чи 12-палої кишки не виявлено. Якими мають бути показники кислотності шлункового вмісту?

A. гіпоацидний стан;

B. гіперацидний стан*

C. ахілія;

D. нормальні показники кислотності;

E. наявність молочної кислоти в шлунковому вмісті.

192. Який з методів дослідження є найбільш інформативним для встановлення причини і локалізації кровотечі з верхнього відділу шлунково-кишкового тракту?

A. портоманометрія ;

B. лапароскопія;

C.  рентгенографія;

D. Гастродуоденоскопія*

E. целіакографія .

 

193. При пальпації сигмовидної кишки відмічено збільшення її розмірів та щільності, бугристість. Які методи обстеження допоможуть виставити діагноз?

A. оглядова рентгенограма кишківника;

B. колоноскопія;

C. ірігоскопія;

D. ректороманоскопія*

E. копрограма.

194. Хворий 50 рокiв поступив у хiрургiчне вiддiленняня з пiдозрою на кишкову непрохiднiсть. З якого методу необхiдно почати обстеження хворого для уточнення дiагнозу?

A. оглядова рентгенографiя черевної порожнини*

B. ультразвукове обстеження черевної порожнини;

C. оглядова рентгенографiя грудної та черевної порожнин;

D. ірiгоскопiя;

E. комп’ютерна томографiя черевної порожнини.

195. При ендоскопії у хворого Р, 47 років, виявлено кровоточиву виразку. Якими при цьому будуть показники загального аналізу крові?

A. зменшення кількості еритроцитів і гемоглобіну*

B. збільшення кількості лейкоцитів;

C. збільшення ШОЄ;

D. збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну;

E. зменшення кількості лейкоцитів.

196. При дуоденальному зондуванні хворого на хронічний холецистит після введення холеретика (33% сірчанокислої магнезії 20 мл) порція В жовчі з’явилась через 3 хвилини. Про що це говорить?

A. про гіпотонус жовчного міхура;

B. про передозування магнезії;

C. про спазм сфінктера Одді;

D. варіант норми;

E. про гіпертонус жовчного міхура*

197. У хворого Н, 27 років, при мікроскопічному дослідженні калу виявлено стеаторею.У даному випадку можна запідозрити:

A.  порушення внутрішньосекреторної функції підшлункової залози;

B. В) порушення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози*

C.  паренхіматозну жовтяницю;

D.  механічну жовтяницю;

E.  гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка.

198. У хворого при біохімічному дослідженні крові виявлено збільшення білірубіну за рахунок обидвох фракцій до значень, що 3 рази перевищує норми. Як можна розцінити отримані результати?

A.  обтурація жовчевивідних шляхів;

B.  гемолітична жовтяниця;

C.   паренхіматозна жовтяниця*

D.  отруєння солями важких металів;

E.  жоден з перерахованих варіантів.

 

199. Хворому з хронічним панкреатитом було призначено дослідження вмісту підшлункової залози. Які компоненти визначають в панкреатичному соці?

A.  активність амілази;

B.  активність ліпази;

C.  активність трипсину;

D.  вміст бікарбонатів;

E.  все вищеперераховане*

200. Хворого П. 46 р., направлено на фракційне дослідження шлункового вмісту. З яких компонентів складається загальна кислотність шлункового вмісту?

A. з вільної соляної кислоти;

B. з вільної і зв’язаної соляної кислоти*

C. з вільної соляної кислоти і кислотного залишку;

D. з вільної соляної кислоти, зв’язаної соляної кислоти і кислотного залишку;

E. з вільної соляної кислоти і молочної кислоти.

201. Ознака хронічного запального процесу в жовчних протоках:

A. аявність лейкоцитів в 1-ій фазі хроматичного дуоденального зондування;

B.  збільшення лейкоцитів в 2-ій фазі хроматичнго дуоденального зондування;

C.  збільшення лейкоцитів в порії А;

D.  збільшення лейкоцитів в порції В;

E.  збільшення лейкоцитів в порції С*

 

 

 

 

 

 

 

 

Обстеження хворих з патологією кшт.

 

1.Лікар провів ковзну пальпацію кишечника пацієнту в такому порядку: сигмовидна, сліпа, кінцевий відділ клубової кишки, червоподібний відросток, поперечно-ободова, висхідна та низхідна частина ободової кишки. Який відділ кишечника потрібно пальпувати останнім?

A. Сліпу кишку

B. Низхідну частину ободової кишки

*C. Поперечно-ободову кишку

D. Червоподібний відросток

E. Кінцевий відділ клубової кишки

 

2 Лікар провів ковзну пальпацію кишечника пацієнта. Який відділ кишківника він пальпував після сліпої кишки?

A. Сигмовидну кишку

B. Низхідну частину ободової кишки

C. Поперечно-ободову кишку

D. Червоподібний відросток

*E. Кінцевий відділ клубової кишки

 

3. При пальпації клубової кишки у паєцієнта за В.П.Образцовим в скількох % випадків можна її пропальпувати.

А. 40-50 %

В. 60-67 %

*С. 75-80 %

D. 20-25 %

Е. Не пальпується

 

4. Лікар провів пальпацію шлунка у пацієнта. Мала кривизна шлунка пальпується:

А. В нормі

*B. При гастроптозі

C. При збільшенні шлунка

D. При зменшенні шлунка

E. При кахексії

 

5. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника у пацієнта. Де в нормі знаходиться горизонтальна частина поперечно-ободової кишки?

А. На рівні пупка

B. На 1-2 см вище пупка

C. На 2-3 см вище пупка

D. На 2-3 см нижче пупка

*E. Нижче великої кривизни шлунка

 

6. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника у пацієта. Який у нормі діаметр сліпої кишки?

*А. 3-4 см

B. 2-3 см

C. 5-6 см

D. 1-2 см

E. 6-7 см

 

7. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника пацієнту. Який відділ кишечника пальпується після сигмовидної кишки?

А. Червоподібний відросток

В. Кінцевий відділ клубової кишки

С. Висхідний відділ ободової кишки

* D. Сліпа кишка

E. Поперечно-ободова кишка

 

8. Лікар провів глибоку ковзну пальпацію кишечника у пацієнта. Який відділ кишечника пальпується першим?

А. Сліпа кишка

B. Поперечно-ободова кишка

* C. Сигмовидна кишка

D. Висхідна частина ободової кишки

E. Низхідна частина ободової кишки

 

9. Лікар провів пальпацію шлунка у пацієнта.У нормі нижня межа шлунка знаходиться:

А. Нижче пупка на 2-3 см

* B. Вище пупка на 2-3 см

C. На рівні пупка

D. На рівні мечоподібного відростка

E. Нижче пупка на 1-2 см

 

10. Лікар провів пальпацію кишечника у пацієнта. У нормі сигмовидна кишка пропальповується на протязі :

*А. 20-25 см

В. 18-20 см

С. 5-10 см

D. Не пальпується

Е. 30-50 см

 

11.Пальпація кишківника починається з:

* A. сигмовидної кишки;

B. сліпої кишки;

C. попереково-ободової кишки;

D. апендикса;

E. висхідної кишки.

12.У жінок нижній край сліпої кишки розташований на:

A. 1-1,5 см вище міжосної лінії,

B. на рівні міжосної лінії,

* C. на 1 см нижче міжосної лінії,

D. на 1-2 см нижче пупка,

E. на рівні пупка.

13.В якій послідовності треба проводити глибоку пальпацію кишківника?

A. сигмовидна, сліпа, здухвинна, попереково-ободова, висхідна, нисхідна,

B. здухвинна, сигмовидна, висхідна, попереково-ободова, нисхідна, сліпа.

C. сигмовидна, сліпа, здухвинна, висхідна, попереково-ободова, нисхідна,.

D. здухвинна, висхідна, нисхідна,сигмовидна, сліпа, попереково-ободова.

* E. сигмовидна, сліпа, здухвинна, висхідна, нисхідна, попереково-ободова.

14.Сигмовидна кишка в нормі пальпується:

A. у 90-100% хворих;

B. у 80-90% хворих;

C. у 50-60% хворих;

D. у 95-100% хворих;

* E. у 90-95% хворих.

15.Попереково-обудова кишка в нормі пальпується:

A. 40-50% випадках,

B. 50-60% випадках,

* C. 60-70% випадках,

D. 70-80% випадках,

E. 80-95% випадках.

16.Апендикс в нормі пальпується:

A. 10-20% випадках,

           B. 20-30% випадках,

           C. 40-50% випадках,

           * D. 20-25% випадках,

           E. 60-70% випадках,

 

 17.Хворому зі спленомегалією для диференціальної діагностики спленомегалії проведена проба Фрея, що полягає у введенні...

*А) п/ш 0.1% розчину адреналіну;

В)п/ш 0.1% розчину атропіну;

С) п/ш 0.2% розчину платифіліну;

Д) в/в 2.4% розчину еуфіліну;

Е) мезатону.

18. Хворого турбує нічний, “голодний” біль в епігастрії, нудота. Спостерігається сезонність загострень захворювання. Який з діагностичних методів є найбільш інформативний в такому випадку? 

*А. Фіброгастродуоденоскопія

В. R-скопія шлунку 

С. Холецистографія 

D. Шлункове зондування 

E. Дуоденальне зондування 

19. Хворий скаржиться на відчуття важкості в епігастральній ділянці, відрижку, нудоту. При об’єктивному дослідженні натще в шлунку визначається шум плеску. Про що свідчить визначення шуму плеску натще?

Про гіперсекрецію натще.

Про гіпосекрецію.

Про підсилення моторики шлунка.

Про гастроптоз.

Про запальний процес у шлунку

20. Хворий на виразкову хворобу шлунка відмічає зменшення болю в животі, появу загальної слабкості, блювання кавовою гущею. Для якого стану характерне таке блювання?