Проектування основних деталей верху взуття
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Проектування основних деталей верху взуття виконується у відповідності з затвердженою моделлю і вимогами виробництва на основі розрахунку основних її параметрів.

Основою для проектування креслення деталей верху служить шаблон УРК і ескіз моделі. Побудову деталей верху виконують на основі вписаної УРК в прямолінійну систему координат ХОУ. Визначивши базові точки можемо вписати усереднену розгортку у вісі координат.

Вк – висота припиднятості п’яткової частини колодки. Відкладається від точки О по вісі ОУ вверх висоту каблука (ОВк = 10 мм).

Вк` – товщина устілкового вузла (ВкВк` = 5 мм).

П – розташування пучків. Від точки Вк` відкладається лінія на перетин з віссю ОХ лінію, утворюється точка П. Довжина лінії Вк`П визначається за формулою:

Вк`П = 0,62 * L УРК;

В даній моделі Вк`П = 0,62 * 335 = 208 мм.

L УРК – це довжина розгортки. На УРК від найбільш випуклої точки п’ятки (Нв = 1/3 п’яткового контуру розгортки) до крайньої точки носка (Н) відкладається лінія.

УРК встановлюємо так, щоб зовнішній пучок торкався точки П, а нижній п’ятковий кут залишався у точці Вк`, відмічаємо у носковій частині точку . Повторюємо операцію спустивши розгоркту так, щоб точки П торкався внутрішній пучок, відмічаємо точку . Далі знаходимо середнє положення носка, точку Н. Вписуємо УРК відносно точки Вк` і точки Н пунктирною лінією. Завдяки прямокутному трикутнику отримуємо додаткову вісь О`У`, через точку Нв пускаємо перпендикуляр на вісь О`Х`.

Проектуємо базисні лінії, це проекції поперечних перерізів колодки, які проходять через найбільш характерні її анатомічні точки. Ця система служить для визначення розмірів і обґрунтованої побудови контурів деталей верху з урахуванням анатомо-фізіологічної будови стопи. Для побудови конструктивної сітки використовують п’ять базисних ліній. Відстань до базисних ліній визначають відповідними коефіцієнтами залежно від довжини розгортки без декоративного припуску в носковій частині:

· І = 0,23 * L УРК – центр зовнішньо щиколотки;

· ІІ = 0,41 * L УРК – згин стопи в гомілковому суглобі;

· ІІІ = 0,48 * L УРК – середина стопи;

· ІV = 0,68 * L УРК- центр внутрішнього пучка;

· V = 0,78 * L УРК – кінець мізинця.

Розрахунок базисних ліній даної моделі:

· І = 0,23 * 335 = 77 мм;

· ІІ = 0,41 * 335 = 137 мм;

· ІІІ = 0,48 * 335 = 130 мм;

· ІV = 0,68 * 335 = 184 мм;

· V = 0,78 * 335 = 262 мм.

На кресленні відстань до базисних ліній відкладають від початку осі О`Х`. Через кожну точку проводиться перпендикуляр до вісі О`Х`, отримуємо п’ять базисних ліній.

Для початку треба визначити висоту берця за формулою: В н/ч = 0,15 * N + 25,5, в даній моделі В н/ч = 0,15 * 285 + 25,5 = 68 мм.

Визначену висоту берців відкладаємо від точки Вк` вверх по п’ятковому контуру колодки, отримуємо точку В н/ч.

Для побудови союзки знаходимо перетин ІV базисної лінії з верхнім контуром УРК, точку С. За задумкою у моделі союзка з берцем занижені, тому по лінії УРК від точки С на 10 мм відкладаємо точку С` у сторону носка – це буде початком союзки.

Тепер будується лінія перегину через точку С` та найбільш випуклу точку носка (в). Відповідно ескізу промальовується форма вставки.

Крила союзки проектуються як перпендикуляр до лінії перегину С`в, а далі продовжується відповідно ескізу. Крило союзки доходить до ІІ базисної лінії, не рахуючи затяжної кромки.

 

 

Передній контур берців проектується відносно точки В. У стандартній моделі вона розташована на верхньому контурі УРК на відстані 10 мм від верхньої точки гребня колодки. Дана ж модель є більш відкритою відносно стандартної, тому від гребня колодки відкладається 20 мм до точки В. За допомогою транспортира проводимо допоміжну лінію під кутом 120°-130° від точки В до лінії В н/ч. Відстань між центром блочок і переднім контуром надблочника становить 15 мм, а між самими блочками 15 мм.

Відносно нижнього  контуру  УРК будується затяжна кромка, збільшення відбувається: в носковій частині - 22 мм, в пучковій частині – 22 мм, в геленковій частині 22 мм, в п’ятковій частині - 22 мм

· Припуски під настрострочні шви діляться:

· Шкіряна деталь настрочується на шкіряну деталь (союзка на берець, вставна деталь на союзку та берець ).

        Язичок проектується на продовженні лінії С`в у напрямку п’ятки. Так як язичок лежить на гребені колодки і повторює контур надблочника, його довжину розраховують від точки С` до точки В збільшуючи на 7 мм (видима частина) та на 10 мм (огинання навколо стопи). Припуск на зістросування з союзкою складає 10 мм.

Побудова підкладки. Призначення: покращує гігієнічні властивості стопи, зберігає тепло, надає рівномірної тягучості заготовки, захищає від натирання швів, надає естетичного вигляду внутрішній частині взуття. Основою для проектування підкладки служать контури деталей верху без припусків на обробку видимих країв деталей.

Побудову починаємо з текстильної підкладки під берці. В точці В н/ч` виконуємо засічку на товщину матеріалу підкладки – 2мм, отримуємо точку В н/ч``. Від неї відносно лінії берців та по язичку додаємо припуск 5 мм на виворітний шов. Від точки Нв відкладаємо припуск 10 мм і отримуємо точку Нв`. Проводимо лінію перегину підкладки під берці (проходить через точки В н/ч` Нв` і не доходить до затяжної кромки на 4 мм).

Текстильна підкладка під союзку з’єднується з підкладкою під берці переметувальним швом, тому не має припусків.  

Міжпідкладка надає деталям верху формостійкості, виконує теплозахисні властивості. У представленій моделі наявні вставки з поролону по канту берців (шириною 20 мм), що продовжується до початку надблочників. Також у язичку по усій площі, будується на основі контуру деталі верху, без припуску на обробку видимих країв, але зменшується на 2 мм.

Підносок у даній моделі жорсткий, має стандартні розміри, відповідно до розміру заготовки майбутнього взуття.

Жорсткий задник призначений для підвищення формостійкості готового взуття. Основою для проектування задників є УРК з нанесеними базисними лініями, або деталі верху.

Висоту задника розраховують за формулою В ж/з = 0,15 * N + 9, і відкладають від точки Вк` вгору по п’ятковому контуру. Верхній контур задника проектується по лінії В ж/за. Довжина крила визначається висотою каблука, в даному випадку по І базисній лінії. Припуск на затяжну кромку складає 11 мм.

Дата: 2019-02-02, просмотров: 275.