Особливості проведення монтажу сонячного колектора
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

Рама колектора монтується на несучих (опорних) балках колектора, що прикріплені до консолей. Після визначення місць кріплення консолей необхідно визначитися з точною висотою закріплення колектора у напрямку схилу даху. Від цього залежить напуск колектора над верхньою несучою балкою і, відповідно, місця для кріплень на рамі сонячного колектора. Колектори монтуються у зібраному стані, тобто на рамі колектора повинні бути закріплені колектор-теплозбірник та нагрівальні трубки. Монтажники повинні тільки просвердлити отвори для кріплень у визначених місцях. Для зручності отвори свердлять на землі.

Теплоносій геліоустановки повинен забезпечувати роботу останньої у межах від мінус 30°С до понад 200°С. Рідина ТУРОСОR® 1С розроблена спеціально для геліоустановок і повністю задовольняє технічні вимоги. Додавання іншої рідини або води у систему циркуляції категорично забороняється.

Під час заповнення системи рідиною необхідно бути уважним та обережним. Не допускати попадання рідини на руки і, особливо, у очі. В разі попадання у очі ретельно промити проточною водою. Берегти від дітей.

Рекомендовані витрати теплоносія на кожен колектор при 100% потужності циркуляційного насосу становлять 60 літрів/год. Для монтажу труб у сонячних колекторах не рекомендується використовувати різьбове з'єднання, паклю та фумову або тефлонові ущільнюючі стрічки. Для обв'язування первинної циркуляційної системи геліоустановки рекомендується застосувати мідних або сталеві м'які нержавіючі труби.

Ізолюючі матеріали для труб та місця з'єднання їх з сонячним колектором мають бути розраховані на робочу температуру не менше, ніж 180°С. Стики повинні бути зроблені з таким розрахунком, щоб вони не пропускали пару та вологу. У підвальних приміщеннях допускається застосування ізоляційної піни, вид та товщина якої повинні розраховуватись згідно відповідних норм і правил для обігрівальних пристроїв високої температури. Всі труби геліоустановки повинні бути ізольованими на 100%. При цьому товщина зовнішньої ізоляції повинна складати біля 20 мм, а ізоляція всередині будинку не менше 13 мм.

Електричне обладнання геліосистеми необхідно сполучити електричними кабелями за електричною схемою. Необхідно прилаштувати загальний проект геліосистеми до конкретних умов монтажу у будинку. Електричні з'єднання між температурним датчиком колектора та регулятором повинні бути паяними та гарно ізольованими від потрапляння вологи.

Захист від удару блискавки (громовідвід) і вирівнювання потенціалів. При наявності громовідводу необхідно під'єднати до нього сонячний ко­лектор. Крім того, у конструкції необхідно передбачити вирівнювання потенціалів згідно з нормативними документами. Вирівнювання потенціалів несе захисну функцію та запобігає електрохімічним процесам руйнування металічних частин.

Перед запуском системи необхідно провести всебічну перевірку всіх елементів геліосистеми. Система може бути введена в дію після її наповнення теплоносієм та усунення повітряних пробок. Найменше дозволене значення тиску теплоносія в «холодній системі» (температура 30°С) становить 4,2 бар. Після проведення всіх монтажно-налагоджувальних робіт і додаткових робіт із захисту від ураження блискавкою та вирівнювання потенціалів необхідно випробовувати систему. Значні коливання показань манометра у системі циркуляції вказують на присутність повітря в первинному колі геліоустановки. Необхідно випустити повітря через повітревідвідник або, у разі необхідності, знову промити систему. Коли повітря повністю вийде із системи, необхідно перевести роботу геліосистеми на автоматичний режим. З цього моменту геліоустановка повинна працювати у автоматичному режимі без обслуговування, підтримуючи встановлені на регуляторі параметри роботи.

 

Дата: 2018-09-13, просмотров: 584.