Зміст
Вступ
1. Обґрунтування доцільності будівництва ГЕС, що проектується. Склад і тип споруд гідровузла
2. Вибір основного і допоміжного обладнання будівлі гідроелектростанції
2.1 Вибір гідротурбінного обладнання
2.1.1 Схема напорів ГЕС. Вибір типу турбіни і кількості агрегатів ГЕС
2.1.2 Розрахунок основних параметрів гідротурбіни
2.1.3 Розрахунок робочої зони і визначення висотного положення турбіни
2.1.4 Вибір і розрахунок турбінної камери
2.1.5 Вибір відсмоктувальної труби
2.1.6 Підбір елементів системи автоматичного регулювання турбіни (САРТ)
2.2 Підбір гідрогенераторів
2.3 Підбір електричних пристроїв ГЕС – трансформаторів, ОРУ
2.4 Підбір механічного обладнання гідроелектростанції
2.4.1 Сміттєзатримуючі решітки
2.4.2 Затвори
2.4.3 Підйомно-транспортне обладнання
2.5 Підбір допоміжного устаткування ГЕС
3. Розрахунок і конструювання машинної будівлі ГЕС
3.1 Вибір типу і конструкції будівлі ГЕС
3.2 Компоновка агрегатного блоку будівлі ГЕС, обґрунтування його розмірів і конструкції
3.2.1 Нижня (підводно-агрегатна) частина будівлі ГЕС
3.2.2 Верхня будівля (надагрегатна частина) будівлі ГЕС
3.3 Розрахунок і конструювання водоприймача ГЕС
3.4 Водонапірні і водоскидні споруди гідровузла
3.5 Компоновка споруд гідровузла – генплан
3.6 Природозахисні заходи і вимоги експлуатації передбачені на ГЕС, що проектується
Література
Вступ
Електроенергетика є одною з базових галузей індустрії, які мають визначальну роль в розвитку народного господарства. З даний час електроенергетика займає приблизно 25% в загальних затратах всіх енергоресурсів, решта 75% витрачаються для отримання тепла, на транспорт і безпосередньо використовуються у вигляді хімічних компонентів різних виробничих процесів. Тенденція до все більшої електрифікації виробничих процесів визначає розвиток електроенергетики в загальному збільшенні енергоресурсів всіх видів.
Гідроенергетика являється ефективною підгалуззю електроенергетики. Низька вартість гідравлічної електроенергії і, відповідно, висока рентабельність гідроелектростанцій, довге використання їх роботи за рахунок річного стоку, малий знос споруд в процесі експлуатації, висока маневреність при зміні навантаження у користувачів характеризують ГЕС як ефективні джерела електроенергії.
Одночасно з енергетичними задачами при будівництві ГЕС в складі водогосподарського комплексу розв’язуються питання промислового і питного водопостачання, зрошення земель, водного транспорту, лісосплаву і рибного господарства. Водосховища ГЕС створюють необхідні умови для будівництва потужних енергетичних комплексів в складі АЕС, ТЕС, ГЕС, та ГАЕС, а також умови для боротьби з паводками.
У відповідності з завданням на курсовий проект розробляємо проект машинної будівлі ГЕС комплексного гідровузла.
Обґрунтування доцільності будівництва ГЕС, що проектується. Склад і тип споруд гідровузла
Гідровузол Насахвані ГЕС-ІІ, запроектований на р. Ріоні, має комплексне призначення – енергетичне (ведучий компонент комплексу), для цілей судноплавства, пропуску паводка і водопостачання. Робота ГЕС передбачається в одному енергетичному комплексі з тепловими електростанціями, які працюють в даному районі.
У відповідності з розробленою схемою використання р.Ріоні визначено будівництво руслової ГЕС потужністю 90МВт з відмітками рівнів у верхньому б’єфі ÑНПР=232,0 м і ÑРМО=229,0 м. Підпір створюється кам’яно-накидною греблею з ядром з суглинка, для пропуску паводка передбачений тунельний водоскид. Згідно СНиП ІІ-50–74 гідровузол з греблею з ґрунтових матеріалів на скельній основі висотою 35 м в залежності від наслідків аварії і висоти греблі відноситься до ІІ-го класу.
Вибір основного і допоміжного обладнання будівлі гідроелектростанції
Підбір гідрогенераторів
Генератор підбирається по синхронному числу обертів n0=166,7 об/хв. та активній потужності Nг.потр.
Nг.потр.=Nто. ηг.=31,95. 0,98=31,31МВт.
де Nто – номінальна потужність турбіни, ηг – ККД генератора який приймаємо ηг=0,97.
По необхідним значенням Nг.потр і Sг по каталогу вибираємо генератор-аналог СВ 650/150–36 з активною потужністю 36,0МВт, та довжиною активної сталі la = 150 см., діаметром активної сталі Da=650 см. та числом полюсів Р =36.
Потрібна довжина активної сталі дорівнює:
la.потр.=la.ан. Nг.потр./ Nг.ан=150×31,31/36=130,46 см.
Приймаємо стандартну довжину активної сталі lа=135 см.
Так як число обертів n0 ≤ 150 об/хв то приймаємо зонтичний тип генератора (рис. 7.).
Маса генератора складає Gг=410т, маса ротора Gр=210 т.
Сміттєзатримуючі решітки
В береговому водоприймачі передбачено встановлення вертикальної стаціонарної стержневої решітки полігонального окреслення з відстанню між стержнями 10 см. Потрібна площа решітки знаходиться з умови допустимої швидкості на решітці. Враховуючи велике заглиблення порогу та обмежена умова її очищення приймаємо VДОП.РЕШ=1,0 м/с. Тоді:
ωРЕШ=QТР/VДОП.РЕШ=137,48/1=137,48 м2.
Конструктивно приймаємо 2 отвори шириною по 5,5 м та висотою 13 м, розділені бичками. Загальна площа решітки складає 143м2, по висоті решітки розділені на 4 секції по 3,25 м.
Конструкція решітки та водоприймача приведена на креслені. Підйом решітки краном не передбачається. Періодичне очищення простору перед решіткою здійснюється грейдером, та обслуговується козловим краном щитового відділення водоприймача.
Затвори
В водоприймачі передбачаємо установку аварійно-ремонтного та ремонтного затворів. Швидкодіючий аварійний затвор не встановлюємо. Приймаємо стальні плоскі затвори зварної конструкції зі суцільними ригелями на ковзаючих опорах. Аварійно-ремонтний затвор розміром 11Ч13 м обслуговується козловим краном. Розміри затворів визначались прийнятою конструкцією водоприймача. Зі сторони нижнього б’єфу при виробництві ремонтних і профілактичних робіт проточної частини агрегату передбачено встановлення секційного плоского затвору з ковзаючими опорами.
Масу затворів в тонах обчислюємо по формулі:
,
де 
– розрахункове навантаження на затвор з напорами знизу Hнз і зверху Hнз отвору, що перекривається; a, b – коефіцієнти, що приймаються в залежності від типу затвора; Lз – проліт отвору, що перекривається. Результати розрахунку зводимо в таблицю.
Табл. 4.
| Затвор | Lз | Hз | Hнз | Hвз | | | | p | p×Lз | a | b | pLз/a | Gз |
| Аварійно-ремонтний затвор у водоприймачі | 11,8 | 13 | 23,5 | 10,5 | 552,25 | 110,25 | 442 | 2607 | 30772 | 49 | 0,7 | 628 | 90 |
| Ремонтний у водоприймачі | 11,8 | 9,3 | 26,2 | 16,9 | 686,44 | 285,61 | 400,83 | 2364 | 27905 | 49 | 0,7 | 569 | 84 |
| Ремонтний затвор відсмоктувальної труби | 8,8 | 4 | 20,8 | 16,8 | 432,64 | 282,24 | 150,4 | 661 | 5823 | 49 | 0,7 | 118 | 28 |
Література
1. Гидроэнергетические установки/ Под. ред. Д.С. Щавелева – Л.: Энергия, 1972, 392 с.
2. Методические указания 042–11 – Ровно, 1983, 96 с.
3. Методические указания 042–7 – Ровно, 1982, 82 с.
Зміст
Вступ
1. Обґрунтування доцільності будівництва ГЕС, що проектується. Склад і тип споруд гідровузла
2. Вибір основного і допоміжного обладнання будівлі гідроелектростанції
2.1 Вибір гідротурбінного обладнання
2.1.1 Схема напорів ГЕС. Вибір типу турбіни і кількості агрегатів ГЕС
2.1.2 Розрахунок основних параметрів гідротурбіни
2.1.3 Розрахунок робочої зони і визначення висотного положення турбіни
2.1.4 Вибір і розрахунок турбінної камери
2.1.5 Вибір відсмоктувальної труби
2.1.6 Підбір елементів системи автоматичного регулювання турбіни (САРТ)
2.2 Підбір гідрогенераторів
2.3 Підбір електричних пристроїв ГЕС – трансформаторів, ОРУ
2.4 Підбір механічного обладнання гідроелектростанції
2.4.1 Сміттєзатримуючі решітки
2.4.2 Затвори
2.4.3 Підйомно-транспортне обладнання
2.5 Підбір допоміжного устаткування ГЕС
3. Розрахунок і конструювання машинної будівлі ГЕС
3.1 Вибір типу і конструкції будівлі ГЕС
3.2 Компоновка агрегатного блоку будівлі ГЕС, обґрунтування його розмірів і конструкції
3.2.1 Нижня (підводно-агрегатна) частина будівлі ГЕС
3.2.2 Верхня будівля (надагрегатна частина) будівлі ГЕС
3.3 Розрахунок і конструювання водоприймача ГЕС
3.4 Водонапірні і водоскидні споруди гідровузла
3.5 Компоновка споруд гідровузла – генплан
3.6 Природозахисні заходи і вимоги експлуатації передбачені на ГЕС, що проектується
Література
Вступ
Електроенергетика є одною з базових галузей індустрії, які мають визначальну роль в розвитку народного господарства. З даний час електроенергетика займає приблизно 25% в загальних затратах всіх енергоресурсів, решта 75% витрачаються для отримання тепла, на транспорт і безпосередньо використовуються у вигляді хімічних компонентів різних виробничих процесів. Тенденція до все більшої електрифікації виробничих процесів визначає розвиток електроенергетики в загальному збільшенні енергоресурсів всіх видів.
Гідроенергетика являється ефективною підгалуззю електроенергетики. Низька вартість гідравлічної електроенергії і, відповідно, висока рентабельність гідроелектростанцій, довге використання їх роботи за рахунок річного стоку, малий знос споруд в процесі експлуатації, висока маневреність при зміні навантаження у користувачів характеризують ГЕС як ефективні джерела електроенергії.
Одночасно з енергетичними задачами при будівництві ГЕС в складі водогосподарського комплексу розв’язуються питання промислового і питного водопостачання, зрошення земель, водного транспорту, лісосплаву і рибного господарства. Водосховища ГЕС створюють необхідні умови для будівництва потужних енергетичних комплексів в складі АЕС, ТЕС, ГЕС, та ГАЕС, а також умови для боротьби з паводками.
У відповідності з завданням на курсовий проект розробляємо проект машинної будівлі ГЕС комплексного гідровузла.
Обґрунтування доцільності будівництва ГЕС, що проектується. Склад і тип споруд гідровузла
Гідровузол Насахвані ГЕС-ІІ, запроектований на р. Ріоні, має комплексне призначення – енергетичне (ведучий компонент комплексу), для цілей судноплавства, пропуску паводка і водопостачання. Робота ГЕС передбачається в одному енергетичному комплексі з тепловими електростанціями, які працюють в даному районі.
У відповідності з розробленою схемою використання р.Ріоні визначено будівництво руслової ГЕС потужністю 90МВт з відмітками рівнів у верхньому б’єфі ÑНПР=232,0 м і ÑРМО=229,0 м. Підпір створюється кам’яно-накидною греблею з ядром з суглинка, для пропуску паводка передбачений тунельний водоскид. Згідно СНиП ІІ-50–74 гідровузол з греблею з ґрунтових матеріалів на скельній основі висотою 35 м в залежності від наслідків аварії і висоти греблі відноситься до ІІ-го класу.
Дата: 2019-12-22, просмотров: 230.
