Курс «Зарубіжна література» - важлива складова літературної та загальногуманітарної освіти сучасних українських школярів, оскільки синтезує в собі найвищі досягнення культури народів світу і створює умови для перетворення її найважливіших цінностей і надбань в індивідуальний досвід особистості, дає унікальну можливість вчитися жити в конкретному соціокультурному просторі, усвідомлюючи його неоднорідність та неоднозначність. Цей курс також посутньо впливає на оновлення змісту вітчизняної освіти, плекання гуманістичного світогляду та гуманітарної зорієнтованості особистості, сприяє виконанню стратегічного загальнодержавного завдання інтеграції України у світовий духовно-культурний простір [5, с.10].

Метою вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітній школі є формування широкої читацької компетенції у старшокласників, яка базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо. Ця мета реалізується в таких першорядних завданнях:

- формування гуманістичного світогляду та гуманітарної свідомості самостійної, творчої особистості;

- стимулювання інтересу до читання в цілому;

- формування стійкої мотивації вивчення літератури, відчуття краси та виразності художнього слова;

- плекання вміння сприймати прекрасне, творити власну особистість його засобами;

- створення умов для активного осягнення програмового матеріалу завдяки насиченій розумовій діяльності, зацікавленості процесом навчання;

- сприяння виробленню естетичних смаків, поглядів і уподобань учнів;

- розвиток умінь сприймати літературний твір як явище мистецтва у єдності його змістових та формальних особливостей;

- формування читацької культури, творчих здібностей, критичного мислення, навичок самостійного аналізу та аргументованого оцінювання прочитаного;

- підвищення загального рівня культури учнів як повноправних членів соціуму та активних учасників соціальних процесів;

- виховання в учнів поваги до національної культури та інших етнокультурних традицій;

- формування планетарного мислення, вільної орієнтації в розмаїтті культурних явищ;

- виховання поваги до книги, до художнього твору, що є унікальною одиницею передачі інформації.

Вивчення зарубіжної літератури у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Зарубіжна література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н.Баліна, Г.В.Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. - К., Ірпінь: Перун, 2005. - 112 с. Добір і організація навчального матеріалу курсу зарубіжної літератури мають здійснюватися на основі поєднання особистісно зорієнтованого, комунікативно-діяльнісного та соціокультурного підходів. В основу курсу зарубіжної літератури покладено особистісно зорієнтовану модель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв'язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької, творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня в процесі вивчення зарубіжної літератури. Отже, уроки зарубіжної літератури мають створювати умови для реалізації принципів національного й полікультурного виховання, мотивації творчої активності, формування досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного сприйняття світу.

Однією із передумов якісної роботи вчителя і ефективності навчання учнів зарубіжної літератури є наявність підручників і навчально-методичних комплектів. Так, вивчення зарубіжної літератури у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009-2010 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:

- Ковбасенко Ю.І. Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Грамота, 2009.

- Назарець В.М. Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Вежа, 2009.

- Ніколенко О.М., Столій І.Л. Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Ранок, 2009.

- Півнюк Н.О. Гребницька Н.М., Строганова Г.М. Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Освіта, 2009.

Усі представлені підручники відповідають вимогам чинної програми з зарубіжної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, реалізуючи три змістові лінії - аксіологічну, літературознавчу, культурологічну. Хоча кожен з підручників, звісно, має свої особливості.

Визначальною особливістю підручника Ковбасенко Ю.І. (видавництво «Грамота») є те, що він зорієнтований на науково-методичне забезпечення вивчення навчального предмета не на пропедевтичній (5-7 класи) або гіперпропедевтичній (8 клас) основі, а з урахуванням історико-хронологічного принципу, що зумовлює домінанти в його структуруванні та змістовому наповненні. На відміну від попередніх навчальних видань для 5-8 класів - це вже власне підручник, а не підручник-хрестоматія [6].

У підручнику Назарця В.М. (видавництво «Вежа») висвітлені найбільш суттєві ознаки і закономірності кожної художньої епохи, які представлені в оглядових розділах підручника. Кожний оглядовий розділ продовжує персональний підрозділ, що ознайомлює учнів із творчістю письменників, у творах яких конкретна літературна епоха знайшла своє найяскравіше втілення. Додатковий матеріал групується в рубрики «Літературна перерва», «Куточок допитливого», які допоможуть учневі краще орієнтуватися у великому обсязі інформації. Наприкінці кожного підрозділу містяться завдання творчо-пошукового характеру, що згруповані в рубрики «Перевірте свої знання», «Подискутуйте». Загальним підсумком вивченого впродовж навчального року є прикінцевий розділ «Підсумуємо вивчене за рік». Привертають увагу рубрики «Літературна презентація», «Літературознавча скарбничка», які не тільки допоможуть скласти попереднє уявлення про художній твір, але й сприятимуть поповненню знань про літературу як мистецьке явище [14].

У підручнику авторів Ніколенко О.М., Столій І.Л. (видавництво «Ранок»), крім загального концептуального вивчення світової літератури як єдиного процесу, також є свої методичні особливості. Подаються історичні огляди, які окреслюють основні проблеми розвитку культури певного періоду, монографічні розділи про письменників, різноманітні завдання, виконання яких допоможе уявити весь обшир культурних надбань епохи. Ці розділи допоможуть усвідомити роль і значення письменника у загальному літературному процесі, художні особливості його творів. Художні твори розглядаються в контексті, у зв'язках із біографіями письменників, важливими історичними і культурними подіями. Такий підхід дозволяє не лише краще зрозуміти передумови виникнення словесних явищ, а й повніше осягнути їх зміст. Частиною європейського мистецького процесу завжди було й українське письменство, тому автори акцентують увагу на найяскравіших виявах загальноєвропейського культурного розвитку в творах українських письменників. Деякі твори подаються в кількох перекладах, щоб дати найбільш повне уявлення про текст оригіналу [16].

Вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітній школі здійснюється українською мовою. З метою створення сприятливих умов для самореалізації й мовного самовияву кожного учня, формування полікультурної особистості можливим є вивчення творів світової класики мовою оригіналу, яку учні вивчають і знають. Головною передумовою реалізації ключових настанов згаданого методичного листа є те, що рівень вивчення школярами іноземної мови має бути достатньо високим, оскільки робота з оригіналом твору передбачає комплексне його опрацювання: осягнення його образної системи, художніх особливостей, унікальних словотвірних моделей, граматичних форм і синтаксичних конструкцій. Все це реалізується також за умови якісної підготовки самого вчителя до опрацювання на уроці художнього твору мовою оригіналу, оскільки таке вивчення передбачає глибоке знання цієї мови насамперед самим педагогом.