З міст
Вступ
1. Теоретичні основи сучасної моделі фінансової системи
1.1 Поняття та сутність фінансової системи
1.2 Напрямки трансформації фінансової системи
1.3 Основні підходи до структури фінансової системи
2. Аналіз стану фінансової системи України та країн світу
2.1 Управління фінансовою системою України
2.2 Динаміка розвитку фінансових систем країн світу
2.3 Аналіз ринку похідних фінансових інструментів
2.4 Оцінка збалансованості фінансової системи України
3. Основні шляхи реформування фінансової системи та перспективи її розвитку
Висновки
Література
Вступ
Формування глобального економічного простору і посилення інтеграційних процесів зумовлюють необхідність детальнішого розгляду питань, пов'язаних з особливостями формування сучасної моделі фінансової системи й механізму її функціонування. У сучасній фінансово-економічній літературі дослідження проблем формування, існування фінансової системи як детермінуючого чинника системи фінансового права ускладнюється невизначеністю підходів до її структурної побудови з урахуванням тих якісних змін, що мали місце протягом останнього часу. Інтеграція фінансової системи України у світовий фінансовий простір зумовлює необхідність урахування можливого впливу інтегрованого глобального фінансового середовища на фінансову систему України, використання міжнародного досвіду щодо створення розгалуженої системи фінансових інститутів, відповідного інфраструктурного забезпечення для ефективного функціонування усіх секторів фінансового ринку, формування сучасної регуляторної системи і т. ін. Спрямованість розгляду цих та інших питань безпосередньо пов'язана з дослідженням питань особливостей формування сучасної моделі фінансової системи й удосконалення механізму її функціонування. В українській науковій літературі підходи до розгляду теоретичних основ фінансової системи відрізняються від тих, що містяться у закордонних джерелах. Соціально-економічний зміст, функції і структура фінансової системи безпосередньо пов'язані з особливостями економічного устрою держави. Основні ж розбіжності пов'язані насамперед з особливостями моделей ринкової та адміністративно-планової економіки.
Аналіз стану фінансової системи України та країн світу
Аналіз ринку похідних фінансових інструментів
З огляду на зміни у розвитку фінансових систем протягом останнього часу, слід звернути увагу на те, що найдинамічнішого розвитку в сучасних умовах набуває ринок похідних фінансових інструментів фінансової системи. Це передусім обумовлено стрімким зростанням загального обсягу операцій з фінансовими деривативами та використанням значного переліку нових фінансових інструментів, що перебувають в обігу (табл. 2). Ємність ринку похідних фінансових інструментів за період 1986—2004 рр. збільшилася майже у 76 разів — із 614 млрд. до 46,62 трлн. доларів. Найстрімкішими темпами зростала номінальна вартість похідних фінансових інструментів, що перебували в обігу, за такими видами, як процентні опціони (у 184 рази — зі 144 млрд. до 24,6 трлн. доларів) та опціони на фондові індекси (у 80 разів — із 37,8 млрд. до 3,02 трлн. доларів). Близько 60% обсягу ринку похідних фінансових інструментів припадає на зону Північної Америки (Табл. 2).
Таблиця 2. Похідні фінансові інструменти з розподілом за видами та географічними зонами млрд. доларів США
| Похідні фінансові інструменти | 1986р. | 1990р. | 1995р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. |
| Усього | 614,8 | 2286,4 | 9282,1 | 14257,7 | 23764,1 | 23815,7 | 36739,8 | 46621,5 |
| Номінальна вартість в обігу за видами | ||||||||
| Процентні ф’ючерси | 370,0 | 1454,8 | 5876,2 | 7907,8 | 9269,5 | 9955,6 | 13123,8 | 18191,5 |
| Процентні опціони | 144,0 | 5958,4 | 2741,8 | 4734,2 | 12492,8 | 11759,5 | 20793,8 | 24605,0 |
| Валютні ф’ючерси | 10,2 | 17,0 | 33,8 | 74,4 | 65,6 | 47,0 | 80,1 | 104,5 |
| Валютні опціони | 39,2 | 56,5 | 120,4 | 21,4 | 27,4 | 27,4 | 37,9 | 60,08 |
| Ф’ючерси на фондові індекси | 13,5 | 69,1 | 172,2 | 357,5 | 333,9 | 325,5 | 501,9 | 634,9 |
| Опціони на фондові індекси | 37,8 | 93,6 | 337,3 | 1148,3 | 1574,9 | 1700,8 | 2202,3 | 3024,8 |
| Номінальна вартість в обігу за географічними зонами | ||||||||
| Північна Америки | 514,6 | 1264,4 | 4852,3 | 8167,9 | 16203,2 | 13693,8 | 19504,0 | 27612,3 |
| Європа | 13,1 | 461,4 | 2241,3 | 4197,4 | 6141,3 | 8800,4 | 15406,1 | 16307,9 |
| Азія | 87,0 | 560,5 | 1990,2 | 1606,2 | 1308,5 | 1192,4 | 1613,2 | 2452,4 |
| Інші | 0,1 | 0,1 | 198,3 | 286,2 | 111,1 | 129,1 | 216,5 | 248,9 |
Висновки
Фінансова система – це сукупність урегульованих фінансово-правовими нормами окремих ланок фінансових відносин і фінансових установ, за допомогою яких формуються, розподіляються та використовуються фінансові ресурси держави та суспільства. Трансформаційні зміни, що відбулися в економічній та політичній системах України на користь ринкової моделі розвитку, значно підвищили суспільну вагу економічних важелів і стимулів. Особливо це відчувається в системі регулюючого впливу на розвиток фінансових відносин. Економіка ринкового типу зумовлює скорочення державного сектору, звужує командні можливості держави. Лише набуваючи правової форми, фінансова система України в змозі зайняти відповідне місце у процесі впливу на суспільне відтворення. Тому одним із визначальних факторів відчутного оздоровлення фінансової системи України має стати оптимізація її ядра – грошово-кредитної сфери, а отже, і банківського сектору, тому що банківська система практично не кредитує довгострокові потреби суб’єктів господарювання, зокрема, капітальні вкладення, незважаючи на гостру потребу підприємств у виробничих інвестиціях. Це відбувається не через відсутність ресурсів, а навпаки, українські банки найчастіше страждають від хронічної надлишкової ліквідності. На сьогоднішній день стан фінансової системи України в значному обсягу залежить від політичної, економічної, соціальної, міжнародної стабільності в країні, тому першочерговим завданням в розвитку фінансової системи як детермінуючого чинника фінансового права - є досягнення гармонізації у відносинах України в національному та світовому аспекті.
Література
1. Герасименко О. Збалансування фінансової системи держави // Фінанси України. – 2003. - №1. – с. 77-81.
2. Карпінський Б. Аспекти функціонування фінансової системи держави // Економіка. Фінанси. Право. : журнал. Київ, 2003. -№ 9. – с. 9-13.
3. Лазебник Л.Л. Сутність та компоненти фінансової політики // Фінанси України: журнал. – 2006. - №1. – с. 66 – 73.
4. Науменкова С.В. Сучасна модель фінансової системи: порівняльний аналіз основних підходів // Фінанси України: журнал. – 2006 - №6 –с. 44- 56.
5. Науменкова С. Особливості формування сучасної моделі фінансової системи // Вісник національного банку України: журнал. – 2006. - №11. – с. 26- 31.
6. Алисов Е.А. Финансовое право Украины. Учебное пособие. – Х.: Фирма «Эспада», 2000. – 288 с.
7. Берлач А.І., Корпенко Д.О., Ковальський В. С. Правознавство: Підручник, за ред. Копєйчикова В.В., Колодія А.М. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 752
8. Василик О.Д. Державні фінанси України: Підручник для студентів економічних спеціальностей. – 2-ге вид., перер.й доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.
9. Воронова Л.К. Фінансове право: Підручник. Керівник авт. колективу і відп. ред. Л.К.Воронова . – Х.: Фірма «Консум», 1998 – 496 с.
10. Грідчіна М.В. Фінанси (теоретичні основи): Підручник – К.: МАУП, 2002. – 280 с.
11. Зюнькін А.Г. Фінансове право: Опорний конспект лекцій. – К. : МАУП, 1999. – 112 с.
12. Капаєва Л.М., Лях М.С. Фінансове право: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 248 с.
13. Ковальчук А.Т. Фінансове право України. Стан та перспективи розвитку. –К.: Парламентське вид-во. 2007.–488 с.
14. Кудряшов В.П. Фінанси: Навч. посібник: Олді-плюс, 2002. – 352 с.
15. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): навчальний посібник. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К., 2002. – 240 с.
16. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.
17. Осіпчук Л.Л. Фінанси: Підручник для студ. ВНЗ. – К.: МАУП, 2004. – 347 с.
18. Пахомов И.Н. Финансовое право: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2003. – 448 с.
19. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник для студ. ВНЗ. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Центр навч. Літератури. – 2004. -312 с.
20. Худолій Л.М. Теорія фінансів: Навчально-методичний посібник. – К.: Європейський університет, 2003. – 167 с.
З міст
Вступ
1. Теоретичні основи сучасної моделі фінансової системи
1.1 Поняття та сутність фінансової системи
1.2 Напрямки трансформації фінансової системи
1.3 Основні підходи до структури фінансової системи
2. Аналіз стану фінансової системи України та країн світу
2.1 Управління фінансовою системою України
2.2 Динаміка розвитку фінансових систем країн світу
2.3 Аналіз ринку похідних фінансових інструментів
2.4 Оцінка збалансованості фінансової системи України
3. Основні шляхи реформування фінансової системи та перспективи її розвитку
Висновки
Література
Вступ
Формування глобального економічного простору і посилення інтеграційних процесів зумовлюють необхідність детальнішого розгляду питань, пов'язаних з особливостями формування сучасної моделі фінансової системи й механізму її функціонування. У сучасній фінансово-економічній літературі дослідження проблем формування, існування фінансової системи як детермінуючого чинника системи фінансового права ускладнюється невизначеністю підходів до її структурної побудови з урахуванням тих якісних змін, що мали місце протягом останнього часу. Інтеграція фінансової системи України у світовий фінансовий простір зумовлює необхідність урахування можливого впливу інтегрованого глобального фінансового середовища на фінансову систему України, використання міжнародного досвіду щодо створення розгалуженої системи фінансових інститутів, відповідного інфраструктурного забезпечення для ефективного функціонування усіх секторів фінансового ринку, формування сучасної регуляторної системи і т. ін. Спрямованість розгляду цих та інших питань безпосередньо пов'язана з дослідженням питань особливостей формування сучасної моделі фінансової системи й удосконалення механізму її функціонування. В українській науковій літературі підходи до розгляду теоретичних основ фінансової системи відрізняються від тих, що містяться у закордонних джерелах. Соціально-економічний зміст, функції і структура фінансової системи безпосередньо пов'язані з особливостями економічного устрою держави. Основні ж розбіжності пов'язані насамперед з особливостями моделей ринкової та адміністративно-планової економіки.
Теоретичні основи сучасної моделі фінансової системи. Поняття та сутність фінансової системи
Фінансова система традиційно розглядають за внутрішніми сутнісними ознаками – як систему фінансових відносин, і за організаційною побудовою – як сукупність фінансових органів та інституцій, що управляють грошовими потоками. Внутрішня структура фінансової системи відображає об'єктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн. Вона складається зі сфер і ланок. Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин, а ланка — їх відособлену частину. Найбільш доцільно в основу структуризації фінансів покласти рівень економічної системи (Рис. 1), виділивши відповідні сфери фінансів.
| ||||||
 | ||||||
| ||||||
|
господарство
|
Макроекономіка
|
Мікроекономіка
 |
Рис. 1. Внутрішня структура фінансової системи
Організаційна структура фінансової системи – це сукупність фінансових органів та інституцій, яка характеризує систему управління фінансами, фінансовими відносинами та їх взаємозв’язок. До організаційного складу фінансової системи України входять:
а) органи управління: Міністерство фінансів; Державна податкова адміністрація; Державна контрольно-ревізійна служба; Державне казначейство; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку; Рахункова палата; Аудиторська палата; Пенсійний фонд; Фонд соціального страхування; Українська державна інноваційна компанія;
б) фінансові інституції: Національний банк; комерційні банки; страхові компанії; небанківські кредитні установи (кредитні спілки, ломбарди тощо); міжбанківська валютна біржа; фондові біржі; інституційні інвестори.
Склад органів та інституцій фінансової системи України відображено на Рис. 2.
Рис. 2. Управління фінансовою системою
Фінансові органи та інституції можуть бути згруповані в чотири блоки. Перший блок становлять органи, які функціонують у сфері бюджету держави. Це насамперед Міністерство фінанси України та Державне казначейство і Державна контрольно-ревізійна служба. До цієї ж групи також належить Державна податкові адміністрація. Другий блок становлять контрольно-регулюючі органи — Рахункова палата, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Аудиторська палата й аудиторські фірми. Третій блок становлять фінансові інституції, які працюють на фінансовому ринку: Національний банк України і комерційні банки міжбанківська валютна біржа, фондові біржі; інституційні інвестори, страхові компанії. До четвертого блоку входять органи управління цільовими фондами: Пенсійний фонд України, фонди соціального страхування, Українська державна інноваційна компанія.
Загалом фінансова система Україна, як детермінуючий чинник фінансового права, у цілому постає як:
— сукупність різних сфер фінансових відносин, у процесі яких формуються і використовуються грошові фонди;
— сукупність певних ланок фінансових відносин, які, за принципом функціонального призначення, мають особливості у створенні й використанні фондів грошових коштів;
— система форм і методів утворення, розподілу й використання фондів грошових коштів.
Дата: 2019-12-22, просмотров: 235.
