Бізнес-план включає оцінку ефективності підприємницької діяльності шляхом співставлення розміру затрат на виробництво продукції з результатами її реалізації.

Результативним показником ефективності є валовий прибуток, що визначається для кожного товару окремо. Валовий прибуток розраховується як різниця між ціною продажу і сумою змінних витрат. Таким чином визначається стабільність надходження прибутку та тенденції його зміни. Для обусловлювання цієї тенденції потрібно розрахувати перемінні і постійні затрати, а також питому вагу статей калькуляції в собівартості продукції. Для цього необхідно встановити критеріальні значення статей, надати їм на визначений період часу еталонний характер і шляхом співставлення з ними реальних затрат зробити висновки про рентабельність підприємства. Величина цих затрат знаходиться в прямій залежності від об’єму продаж. Виходячи з цього необхідно розрахувати оптимальну величину об’єму продаж, нижче і вище якої підприємству буде не вигідно випускати продукцію. Такий розрахунок дозволить зробити висновок про зону беззбиткової діяльності підприємства і про гарантію ефективної роботи, захищеної від банкрутства підприємства.

Банкрутство означає фінансову неспроможність підприємства через порушення відповідності між розміром затрат на виробництво продукції і сумою виручки від її реалізації. Багаторазове повторення перевищення затрат над виручкою приводить до збиткової роботи і, до необхідності ліквідації підприємства.

Щоб уникнути банкрутства, потрібно знати, що буде вигідним, а що не вигідним для підприємства.

Не вигідно:

- Виробляти продукцію в умовах жорсткої конкуренції, не знаючи можливостей конкурентів;

- Імпортувати товари, так як мито та податки “з’їдять” весь прибуток;

- Експортувати продукцію, так як курс долара часто робить експорт збитковим;

- Інвестувати, якщо дуже великий ризик повернення і не аналізувалися позитивні результати;

- Приватизовувати – зростання цін на сировину, матеріали і обладнання може призвести до банкрутства;

- Зберігати гроші в банку, так як інфляція обезцінює вклади;

- Створювати спільні підприємства в країнах з нестабільною політичною структурою, де не має майнових гарантій для нормальної роботи і т. д.

       При обчисленні собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, що включаються до неї. Як відомо, витрати підприємства повертаються за рахунок двох власних джерел: собівартості і прибутку. Тому питання про склад витрат, що включаються в собівартість, є питанням їхнього поділу між визначеними джерелами повернення. Загальний принцип цього поділу полягає в тому, що через собівартість повинні повернуться витрати підприємства, що забезпечують просте відображення всіх чинників виробництва: предметів, знарядь праці, робочої сили і природних ресурсів.[1]

       Відповідно до вище сказаного необхідно розрахувати кошторис витрат на виробництво, що включає наступні витрати.

Матеріальні:

Зм = (М+К+Тр.вит) * Nрiч + Q

       - матеріали ( ) - дорівнюють ціні матеріалів, що використовуються для виготовлення одиниці продукції;

       - комплектуючі ( ) - дорівнюють ціні комплектуючих, що застосовуються для виготовлення одиниці продукції.

       - транспортні витрати:

,                                    (10.11)

       - паливо й енергія ( ) рівні загальним витратам палива й енергії, що використовуються при створенні і реалізації продукції;

        Витрати на оплату праці ( ) - грошова маса призначена для виплати заробітної плати робочим і додатковою заробітною платою;

        Відрахування ( ) - відрахування в пенсійний фонд, фонд постраждалим від ЧАЕС, фонд зайнятості, на страхування і т.д. :

,                                             (10.12)

Амортизація:

       - приміщення - грошові витрати по поверненню собівартості або оренди робітників і складських помешкань;

,                                       (10.13)

       - обладнання - витрати на купівлю промислового устаткування, необхідного в процесі виробництві;

,                                            (10.14)

а) примiщення (при нормi амортизацii 5 %):

Апр = 200000 * 0.05 = 10000 (грн)

б) станки та установки (норма амортизацii 30 %):

Аоб. = 20000 * 0.3 = 6000 (грн)

в) iнструмент :        

 Аiнс = 5000 * 0.4 = 2000 (грн)

г) транспорт :

Атр = 35000*0.2= 7000 (грн)

       Загальна сума по амортизацii : А = 25000 (грн.)

       - Інші витрати - витрати, що породжуються явищами нерозривно пов'язаними з виробничою або невиробничою сферою виробництва, але в однаковій мірі впливають на собівартість продукції. Даний кошторис приведений у таблиці 10.2.[6]

                          Таблиця .10.2. Кошторис витрат на виробництво.