Дітей середньої групи було поділено на дві групи у довільному порядку: 1-ша група 14 дітей та 2-га група -16 дітей. На першому етапі було проведено діагностування за обраними методиками рівня сформованості розумового розвитку у двох групах. Наступним етапом стало проведення серії занять, побудованих на дидактичних іграх у експериментальній групі (2-га група 16 дітей). Заключним етапом була контрольна діагностика усіх дітей, аналіз результатів та визначення позитивної чи негативної динаміки застосування дидактичних ігор з дітьми експериментальної групи.
Методи дослідження. Для одержання повноцінних і достовірних результатів використовувалися методи: тестування, кількісний й якісний аналіз отриманих даних.Якщо виходити з позиції, що розвиток розумових здатностей дітей - це складова частина всієї роботи вихователя, то має місце при оцінці ефективності цього напрямку в роботі опиратися на загальні результати розумового розвитку й результати сформованості пізнавальних процесів, які є основою розумових здатностей.
Правда, існує при цьому певного роду формальність, тому що результат - це не завжди є цифри, виведені урівень, а найкращий показник розумового розвитку - це вміння дитини-дошкільника одержувати нові знання, уміння міркувати, доказово мислити, догадуватися, проявляти розумову напругу, фантазувати, робити самостійні виводи, будувати задуми творів, малюнків, конструкцій і т.д..
Результати діагностики показали, що контингент дітей групи становлять діти, що мають середній (50% - 8 дітей) і низький (50% - 8 дітей) рівні розумового розвитку.
Діагностика рівня сформованості розумового розвитку в дітей здійснюється за наступними критеріями:
| Критерії оцінки | |
| Увага | уміння заштриховувати необхідні фігурки |
| Пам'ять (обсяг) | Запам'ятовування 5-6 назв предметів. |
| Сприйняття | Розрізняє всі кольори та деякі відтінки Уміння зіставляти по величині 5-6 предметів однакової форми Уміння називати відмінності двох фігур різної форми |
| Уява | Домалювати розпочате просте зображення, доповнивши його деталями. Самостійно скласти невелику казку або історію на задану тему |
| Елементи логічного мислення | встановлення серіаційних відносин між поняттями установлення родо-видові відносини між поняттями уміння відображати класифікаційні відносини (побудова моделі класифікаційних відносин між поняттями) |
Аналіз отриманих даних дозволяє зробити наступні виводи про особливості сформованості пізнавальних процесів у дітей 5-го року життя на момент весни 2011 року:
q пам'ять - середній обсяг пам'яті (із запропонованих 6-7 назв предметів діти в середньому відтворюють 3-4, що свідчить про середній рівень обсягу пам'яті; діти, що відтворювали 5 назв мають високий рівень обсягу пам'яті; відтворити всі 6-7 назв не зміг ніхто)
q увага – середня, недостатня концентрація й слабка стійкість уваги на завданні, підвищена відволікаємість на зовнішні подразники (шум, шепіт дітей), внаслідок чого погано стравилися із завданням.
q сприйняття – основні кольори знають добре майже всі діти експериментальної групи, відзначаються значні складності при називанні й визначенні відтінків основних кольорів; недостатньо розвинені вміння зіставляти по величині предмети різної форми, уміння називати відмінності двох фігур різних форм)
q уява - відчувають труднощі при необхідності домалювати почате зображення, доповнивши його деталями; самостійно можуть скласти невелику розповідь або казку, але елементи фантазії в творі мінімальні.
q елементи логічного мислення – основній частина групи 82% (17 дітей) важко було встановити (або помилково) серіаційні відносини між поняттями, зазнають труднощів у встановленні родо-видових і класифікаційних відносин між поняттями.
Таблиця 1. Рівень сформованості розумового розвитку у дітей 5-го року життя на першому етапі діагностики
| 1-а група | 2-а група | ||
| П.І | Рівень | П.І | Рівень |
| Роман Т. | Середній | Дарина Ш. | Середній |
| Катя І. | Середній | Олена Г. | Низький |
| Ваня С. | Низький | Євген М. | Середній |
| Руслан Г. | Середній | Софія Р. | Низький |
| Юрій В. | Низький | Людмила Б. | Середній |
| Таня М. | Середній | Максим Н. | Середній |
| Ілля П. | Низький | Дарина К. | Середній |
| Мирослав Я. | Середній | Анна З. | Середній |
| Марина Т. | Високий | Яніна Г. | Низький |
| Інга М. | Середній | Рената Б. | Низький |
| Юля Д. | Високий | Олег Д. | Низький |
| Вітя Н. | Низький | Сашко П. | Середній |
| Олександра К. | Середній | Марія П. | Низький |
| Світлана М. | Середній | Юля Ц. | Низький |
| Оля Б. | Високий | Антон К. | Низький |
| Наталія Н. | Середній |
Після діагностуючого етапу, проводилася розвиваюча робота з використанням системи дидактичних ігор як засобу розумового розвитку дітей.
Після проведення системи ігор була виявлена позитивна тенденція у формуванні розумових здатностей дітей, як у якісному, так і в кількісному відношенні. Так, високий рівень змінився на 12,5% (2 дитини), середній рівень залишився по кількості дітей (відповідно й відсотків) незмінним, але в цьому випадку змінився обліковий склад дітей, що мали й мають на момент діагностики середній рівень, відповідно зменшив свої показники низький рівень із 8 дітей (50%) до 6 (37,5 %).
Таблиця 2. Динаміка зміни рівня сформованості розумового розвитку у дітей 5-го року життя на другому етапі діагностики (після проведення серії розвиваючих дидактичних ігор)
| 1-а група | 2-а група | ||
| П.І | Рівень | П.І | Рівень |
| Роман Т. | Середній | Дарина Ш. | Середній |
| Катя І. | Середній | Олена Г. | Низький |
| Ваня С. | Низький | Євген М. | Середній |
| Руслан Г. | Середній | Софія Р. | Низький |
| Юрій В. | Низький | Людмила Б. | Середній |
| Таня М. | Середній | Максим Н. | Високий |
| Ілля П. | Низький | Дарина К. | Середній |
| Мирослав Я. | Середній | Анна З. | Середній |
| Марина Т. | Високий | Яніна Г. | Середній |
| Інга М. | Середній | Рената Б. | Низький |
| Юля Д. | Високий | Олег Д. | Низький |
| Вітя Н. | Низький | Сашко П. | Середній |
| Олександра К. | Середній | Марія П. | Низький |
| Світлана М. | Середній | Юля Ц. | Низький |
| Оля Б. | Високий | Антон К. | Середній |
| Наталія Н. | Високий |
Графічно результати діагностики експериментальної групи дітей можна зобразити наступним чином:
Діаграма 1. Рівні сформованості розумового розвитку дітей на діагностичному етапі.
Діаграма 2. Рівні сформованості розумового розвитку дітей 2-ої групи на ІІ діагностичному етапі (після проведення системи розроблених дидактичних ігор)
Можна сказати, що відбулися незначні зміни в плані сформованості пізнавальних процесів і є позитивна динаміка в їхньому розвитку. Зважаючи на короткий період корекційної роботи, можна вважати, що навіть незначні кількісні зміни у рівнях сформованості розумового розвитку досліджуваних дітей, є показником ефективності розробленої системи занять з використанням дидактичних ігор.
Відзначено якісні й кількісні перетворення в показниках:
· Низький рівень – зменшився на 2 дитини.
· Середній рівень - виріс як у цілому по показниках сформованості пізнавальних процесів, так і в окремо взятих показниках (наприклад, елементи логічного мислення з 25% - 4 дитини до 50% - 8 дітей; увага з 18,75 % - 3 дитини до 43,75%-7 дітей і т.д.)
· Високий рівень - виріс з 0% до 12,5% - 2 дитини; сприйняття з 6,25% - 1 дитина до 62,25% - 10 дітей і т.д.)
Таким чином, можемо відзначити позитивну динаміку зміни рівня сформованості розумового розвитку у дітей 5-го року життя після проведення серії занять з використанням дидактичних ігор. Хороші результати показали діти, які мали на початку дослідження середній рівень сформованості розумового розвитку. Також, він істотно підвищився у дітей з низьким його рівнем.
Отже, після проведеного експериментального дослідження варто зробити висновок, що систематичне використання на заняттях у дошкільній освітній установі дидактичних та розвиваючих ігор сприяє підвищенню рівня розумового розвитку дітей, пробуджує в них цікавість до навчання, яке проходить у цікавій, невимушеній обстановці. Але для того, щоб дидактичні ігри на заняттях приносили користь та несли освітнє навантаження вихователю варто дотримуватися правил та принципів роботи з ними.
Дата: 2019-12-10, просмотров: 279.
