Вексель займає особливе місце в системі безготівкових розрахунків, оскількиможе безпосередньо використовуватись для погашення боргових зобов'язань.
Вексельна форма розрахунків — це розрахунки між постачальником (отримувачем коштів) і покупцем (платником коштів) з відстрочкою платежу, які оформлюються векселем[22, с. 37].
Вексель (нім. - заміна, обмін, розмін) - це письмово оформлене боргове зобов'язаннявстановленогозразка, цінний папір, який засвідчуєбезумовнегрошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю)[13,с. 150].
Бухгалтерський облік вексельного обігу враховує подвійну природу цього фінансового інструменту. З одного боку, він є борговим зобов’язанням і використовується для розрахунків за товари (роботи, послуги), з другого – цінним папером, придбаним за гроші. Як останній, вексель відноситься до об’єктів інвестування і відображається у складі фінансових інвестицій. В Україні вексельний обіг має переважно товарний характер.
Вексель належить до цінних паперів, які характеризуються як документ, що підтверджує майнові права, здійснення і передача яких можлива лише при його пред'явленні.
Предметом вексельного зобов'язання можуть бути тільки гроші (національна або іноземна валюта).
Учасниками обігу векселів можуть виступати:
- Векселедавець – особа, яка отримала товар (роботи, послуги) і видала вексель (платник за векселем);
- Перший векселедержатель – особа, яка передала цінності і отримала вексель (отримувач грошей може виступати індосантом);
- Наступний векселедержатель (індосант) – особа-власник векселя в силу здійсненого на його користь передавального надпису, яка робить на ньому наступний передавальний надпис (індосамент);
- Особа з вексельними повноваженнями – отримувач векселя за індосаментом, є представником за отриманням платежу (власником векселя при цьому залишається індосант);
- Особливий платник – особа, уповноважена оплатити вексельні зобов’язання;
- Вексельний поручитель (аваліст) – особа, яка здійснює аваль (вексельне поручительство), що забезпечує здійснення платежу за векселем у випадку несплати його платником;
- Останній векселедержатель (індосант) – отримувач векселя за індосаментом і власник всіх прав по векселю;
- Посередник – особа, вказана векселедавцем, авалістом, індосантом для оплати векселя, або яка добровільно взялась оплатити вексель за будь-якого з них в порядку реєстру [13, с. 150 ].
В залежності від форми та способу використання розрізняють:
1) Простий вексель — виписується позичальником (векселедавцем) і містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання сплатити власнику векселя (кредитору) у вказаний строк у вказаному місці вказану суму.
2) Переказний вексель (тратта) — виписується кредитором (векселедержателем) письмовий наказ платнику (трасату) про сплату певної суми грошей у визначеному мiсцi у визначений час. Причому отримувачем коштів може виступати як перший векселедержатель (ремітент), так i кожний з наступних векселедержателів (індосат).
3) Відсотковий – загальна сума, що виплачується за векселем у день погашення (сума погашення), включає відсотки.
4) Безвідсотковий – загальна сума, що виплачується за векселем у день погашення, не включає відсотки.
В залежності від характеру угод, що спричинили появу векселя виділяють:
- Комерційний (товарний, торговий) вексель з'являється в обігу в результаті реальної угоди з купівлі-продажу цінностей, виконаних робіт, наданих послуг.
- Фінансовий вексель виникає внаслідок фінансової операції і засвідчує отримання грошової позики.
- Приватні векселі емітуються корпораціями, фінансовими групами, комерційними банками. Спеціального забезпечення ці папери не мають. Як гарантія їхньої надійності виступає рейтинг векселедавця, стабільність його фінансового стану та авторитет на ринку цінних паперів.
В залежності від строку обігу векселі поділяються на:
- Короткостроковий вексель - це вексель, який забезпечує заборгованість перед постачальниками, підрядниками й іншими кредиторами терміном менше 12 місяців.
- Довгостроковий вексель – це вексель, який забезпечує заборгованість терміном більше одного року.
Забезпечений вексель — це вексель, гарантований заставою, яка надається кредиторові, банку або продавцю доти, доки борг не буде сплачено. Заставою може бути дебіторська заборгованість, товарні запаси, цінні папери, основні виробничі засоби, обладнання[13, с. 43].
Векселі на пред’явника — це такі векселі, що оплачуються негайно після прийняття їх дебітором. Вексель, що оплачується в термін, указаний у документі, називається строковим. [22, с. 43].
Доміцильований вексель — це такий, у якому застережено, що даний вексель підлягає сплаті третьою особою — доміцилянтом за місцем проживання платника (або в іншому місці). Конкретне місце платежу вказується на векселі векселедавцем і пред’являється до оплати доміцилянту, який не є відповідальною особою за векселем, тобто не несе жодної відповідальності, якщо платіж не буде здійснено [22, с. 43].
Векселі можуть з'являтись в обігу внаслідок реальних угод, або ж бути фіктивними (безгрошовими), до яких відносять підроблені, дружні, бронзові векселі.
Підроблений вексель — це вексель, в якому міститься підроблений підпис векселедавця, або акцептанта, фальсифіковано вексельну суму чи строк погашення. Підроблення здійснюється з метою отримання коштів у банку під даний вексель.
Дружній (приятельський) вексель акцептується з метою надання допомоги в отриманні кредиту під вексель неплатоспроможній особі. Як правило, обидва суб'єкти угоди акцептують векселі один на одного для того, щоб згодом отримати під них кредит у банку. Такі векселі, коли кілька суб'єктів виступають то векселедавцем (платником), то векселедержателем (покупцем), називають зустрічними(однак зустрічні векселі не завжди є фіктивними, оскільки вони можуть з'являтись і в результаті реальних торговельних відносин між контрагентами).
Бронзовий (дутий, вигаданий) вексель виписується на ім'я неіснуючої або заздалегідь неплатоспроможної особи. Метою подібної операції є отримання кредиту чи збільшення заборгованості неплатоспроможної особи для того, щоб майно банкрута залишилось у близьких йому осіб, замість того, щоб перейти у власність реальних кредиторів. Незважаючи на економічну дефектність дружніх та бронзових векселів, у них немає юридичних дефектів, оскільки підписи не фіктивні, наявні усі реквізити.
Особливим видом є казначейські векселі - векселі, які видаються а рахунок фінансування витрат державного бюджету (за винятком витрат на оплату праці та інших грошових виплат населенню) за згодою відповідної» отримувача коштів з державного бюджету[13, с. 523].
Векселедавцем і платником за казначейськими векселями, які випущене для фінансування витрат державного бюджету, виступає Головне управлінні Державного казначейства, яке щомісячно публікує інформацію про умова випуску та погашення казначейських векселів.
Казначейські векселі можуть використовуватися з метою:
- Погашення кредиторської заборгованості (за згодою відповідне кредиторів);
- продажу юридичним особам-резидентам;
- застави з метою забезпеченнязобов'язань перед резидентами згідно із законодавством про заставу;
- зарахування в оплату податків до державного бюджету за бажанням власника векселя.
Векселі можуть видаватися тільки для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги.
Найбільш розповсюджені такі два основних види векселів:
- простий (вексель-соло);
- переказний (тратта).
Простий вексель- є письмове боргове зобов'язання, установленої законом форми. У такому векселі беруть участь дві особи: векселедавець, що зобов'язується сплатити по виданому їм векселі і векселетримач, якому належить право на одержання платежу за векселем.
 |
Використання простого векселя при розрахунках за товар можна представити в такому вигляді (рис. 1.1)
1 – векселедавець передає вексель;
2 – власник векселю пред’являє його до акцепту;
3 – векселедавець погашає вексель та передає його ремітенту;
4 – власник векселя вручає погашений вексель векселедавцю.
З схеми видно, що простий вексель можна використовувати необмежену кількість разом. Підприємство у першій ланці є продавцем товару, у другій ланці векселем із продавцем товару . Причому сума боргу за товар у другій ланки буде виплачена уже новому векселетримачу (індосату), що оформлюється передатним написом (індосаментом) на зворотній стороні простого векселя[22, с. 41].
Відповідно до законодавства усі підприємства, задіяні в ланцюзі вексельних розрахунків, відповідальні за повернення боргу перед векселетримачем. Це правило зменшує ризик при розрахунках, сприяє зниженню простроченої дебіторської заборгованості.
Переказний вексель (тратта) являє собою доручення кредитора (трасанта) – особи, що видала вексель позичальнику (трасату), відповідно до яких останній зобов'язаний сплатити в зазначений термін позначену у векселі суму третій особі (ремітенту).
Видати (трасувати) переказний вексель – значить прийняти на себе зобов'язання гарантії акцепту і платежу по ньому. Виходить, трасувати на іншого можливо в тому випадку, якщо векселетримач (трасант) має в платника (трасату) у розпорядженні цінності на суму що трасується векселя.
На відміну від простого векселя в переказному беруть участь на дві, а три особи:
- векселедавець (трасант) – що видає вексель;
- векселетримач (або новий одержувач), що одержує разом із векселем право вимагати по ньому платежі;
- платник (трасат), якому векселетримач пропонує здійснити платіж (у векселі це позначається словами «заплатите» або «сплачуєте»).
Розрахунки переказним векселем за поставлену продукцію можна представити такою схемою (рис. 1.2)[22, с. 42].
 |
1 – підприємство А трасує переводний вексель на користь банку з метою погашення кредиту;
2 – банк надає підприємству суму кредиту;
3 – підприємство А відвантажило продукцію підприємству Б;
4 – банк пред'являє підприємству Б вексель для акцепту;
5 – трасат сплачує гроші банку по векселю.
Дії по даній схемі дозволяють трасату не відволікати оборотні кошти і не брати кредити в банку, а це сприяє прискоренню взаєморозрахунків, поліпшенню його фінансового стану.
Якщо продавцю товару потребуються гроші до строку погашення отриманого векселя під поставлений товар, то він може продати свій вексель іншій особі, але по ціні, звичайно, меншої, чим номінальна, зазначена у векселі. У цьому випадку новий векселетримач одержує право вимоги боргу з покупця товару.
Переваги векселів полягає в наступному:
1) для покупця товару - скорочення потреби в оборотних коштах, залучення до оплати за товар третьої особи, що має кошти, а також можливість використання для оплати товару векселів, отриманих від своїх боржників;
2) для продавця товару підвищення гарантій оплати за рахунок поручителя відповідальності усіх векселедавців перед векселетримачем;
3) можливість продажу векселів до строку їхній погашення боржниками й одержання необхідних оборотних коштів.
Недолік застосування векселів при використанні їх у розрахунках за товари полягає насамперед у тому, що крім договору поставки потрібно оформлення ще одного документа – векселя. Для цього покупець повинний в окремих випадках дістати згоду надійного поручителя – банку.
У такий спосіб економічне значення введення вексельного обігу складається в:
- прискоренні розрахунків і оборотності фінансових ресурсів, збільшення надійності розрахунків і зменшенні неплатежів;
- розширенні можливостей кредитування, наданні покупцем відстрочки платежів, зменшенні потреби в банківському кредиті;
- спрощенні безготівкових розрахунків у народному господарстві. Недостатнє використання векселів у господарському обороті України пояснюється визначеними сумнівами з боку підприємств щодо спроможності цього цінного паперу слугувати надійним розрахунково-платіжним засобом у ситуації загальної кризи платежів.
З одного боку, відпускати продукцію в кредит (за векселем) може тільки підприємство, що не відчуває фінансових труднощів і спроможне чекати оплати. З іншого боку, щоб уникнути ризику продавець буде приймати векселя тільки від платоспроможного підприємства, що може розрахуватися без використання векселя або від стабільно працюючого підприємства, у якого не буде труднощів погасити виданий вексель.
Тим часом, криза платежів відбиває ситуацію, коли фінансово-надійних підприємств – дуже мало. І якщо в ланцюжку обігу векселя виявляється хоча б одне неплатоспроможне підприємство, то можуть припинитися всі розрахунки з використанням векселя[22, с 49].
Дата: 2019-12-10, просмотров: 256.
