Ілюстративний матеріал до вивчення теми
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Рис. 36.Види маркетингу

Тема 15. Суспільне відтворення та його циклічність

Ілюстративний матеріал до вивчення теми

Рис. 37.Використання фонду нагромадження

 

Рис. 38. Схема класичного ділового циклу

 

Рис. 39. Сучасний економічний цикл

Тестові завдання:

Рівень життя – це?

а) характеризує ефективність використання предметів праці

б) зворотний показник матеріаловіддачі, який характеризує вартість витрат матеріальних ресурсів на одиницю виробленої продукції

в) це фактичний рівень забезпеченості людей матеріальними благами певної країни в конкретно-історичний період

г) показує скільки вироблено продукції з одиниці витрачених матеріальних ресурсів

Прожитковий мінімум – це?

а) характеризує ефективність використання предметів праці

б) зворотний показник матеріаловіддачі, який характеризує вартість витрат матеріальних ресурсів на одиницю виробленої продукції

в) відношення обсягу капітальних вкладень до зумовленого ним приросту обсягу виробленої продукції

г) це вартісна величина набору продуктів харчування достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров‘я, а також мінімального набору непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості

Статична модель ринкової економіки – це?

а) характеризує ефективність використання предметів праці

б) зворотний показник матеріаловіддачі, який характеризує вартість витрат матеріальних ресурсів на одиницю виробленої продукції

в) відношення обсягу капітальних вкладень до зумовленого ним приросту обсягу виробленої продукції

г) сукупність методів (способів), за допомогою яких розраховується система взаємопов’язаних макроекономічних показників

Додана вартість – це?

а) характеризує ефективність використання предметів праці

б) вартість, яка створена в процесі виробництва на даному підприємстві та відображає реальний внесок підприємства у формування вартості конкретної продукції (товару, послуги)

в) відношення обсягу капітальних вкладень до зумовленого ним приросту обсягу виробленої продукції

г) сукупність методів (способів), за допомогою яких розраховується система взаємопов’язаних макроекономічних показників

5. Національне багатство - це:

а) валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних ринкових цінах

б) загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, створених на території певної країни протягом визначеного періоду (найчастіше одного року)

в) сукупність створених та нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, розвіданих природних ресурсів, досягнутого рівня освіти людей, їхнього досвіду, майстерності, творчих здібностей, які призначені для розширеного відтворення з метою підвищення добробуту нації

г) це відновлення виробництва у кожному наступному періоді у зростаючих масштабах та на постійно змінюваних техніко-економічних засадах

 

Список рекомендованої літератури

 

1. Азізов С. П. Організація аграрного виробництва і бізнесу : [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / С. П. Азізов, П. К. Канінський ; за ред. проф. С. П. Азізова. – К. : Фенікс, 2006. – С. 57, 79–81, 275–276, 371,798–815

2. Базилевич В. Д. Економічна теорія. Політекономія : [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / Базилевич В. Д. – 7-е вид. – К. : Знання-Прес, 2008. – С. 25–29, 52–53, 275–276, 511, 520–523.

3. Бакум В. В. Самоорганізація в агропромислових регіональних кластерах / В. В. Бакум // Економіка АПК. – 2009. – № 1. – С. 21–27.

4. Березівський Я.П. Теоретичні основи підприємництва, бізнесу та агробізнесу / Я. П. Березівський // Економіка АПК. – 2008. – № 8. – С. 23–27.

5. Білоусова С. В. Аналіз світового досвіду розвитку інтеграційних процесів як необхідна умова підвищення ефективності агробізнесу / С. В. Білоусова // Держава і регіони. – 2010. – № 1. – С. 31–35.

6. Бражник М. В. Организационные формы межхозяйственной кооперации и агропромышленной интеграции : Проблемы современной экономики [Электронный ресурс] / М. В. Бражник // Экономика агропромышленного комплекса. – 2008. – № 3 (23). – С. 1 – 10. – Режим доступа : http : // www. m – economy. ru/ art. php 3/ artd=22817.

7. Булат М. А. Напрями державної бюджетної підтримки сільського господарства / М. А. Булат // Економіка АПК. – 2010. – № 3. – С. 46–50.

8. Гринь Є. Л. Роль агропромислової інтеграції в розвитку державного агробізнесу / Є. Л. Гринь // Держава та регіони. – 2008. – № 3. – С. 61–64. – (Серія «Державне управління»).

9. Грицаєнко Г. І. Соціально-економічна сутність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва / Г.І. Грицаєнко, Т.М. Романюк // Економіка АПК. – 2006. – № 4. – С. 131–134.

10. Гриценко М. П. Сільськогосподарська кооперація: проблеми, шляхи розв'язання / М. П. Гриценко, М. И. Малік, В. А. Пулім // Економіка АПК. – 2007. – № 1. – С. 51–58.

11. Грядов С. И. Агропромышленный кластер: проблемы и перспективы развития / С. И. Грядов, И. В. Ковалева // Вестник Алтайского гос. аграр. ун-та. – 2009. – № 4 (54). – С. 74–79.

12. Дмитренко О. М. Види стратегії диверсифікації та особливості її реалізації в сільськогосподарських підприємствах / О. М. Дмитренко // Економіка АПК. – 2010. – № 2. – С. 121–125.

13. Економіка ФРН і Франції [Електронний ресурс]. – С. 1–5. – Режим доступу : http : // www. edulec. cjm/ index. php? option = com – content & tast = view & id = 718 & І temid = 88888979.

14. Збарський В. К. Державна підтримка сільського господарства / В. К. Збарський, В. П. Горьовий // Економіка АПК. – 2010. – № 4. – С. 74–80.

15. Зіновчук В. В. Кооперативна ідея в сільському господарстві України і США / Зіновчук В. В. – К. : Логос, 1996. – С. 22–25, 80-84, 179.

16. Зіновчук В. В. Організаційні основи сільськогосподарського кооперативу / Зіновчук В. В. – [2-е вид., доп. і переробл. ]. – К. : Логос, 2001.–С. 19-20. – Бібліог.

17. Зинчук Т. А. Интеграционные процессы в контексте формирования аграрного рынка / Т. А. Зинчук, В. И. Романчук // Региональные аспекты аграрних преобразований политика, реструктуризация, рыночная адаптация ; под. ред.: П. Тиллака, В. Зиновчука. – Halle : IAMO Druck-ZuckGmbHalle, 2003. – 236 с.

18. Калетнік Г. М. Роль інфраструктури аграрного ринку в ціноутворенні на сільськогосподарську продукцію / Г. М. Калетнік, Г. О. Пчелянська // Економіка АПК. – 2010. – № 3. – С. 21–25.

19. Карасьова Н. А. Розвиток комерційного лізингу як умова реновації матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств / Н. А. Карасьова // Агросвіт. – 2009. – № 6. – С. 36–38.

20. Кобута І. В. Політика державної підтримки сільського господарства країн-членів СОТ / І. В. Кобута // Економіка АПК. – 2009. – № 12. – С. 132–138.

21. Козик В. В. Міжнародні економічні відносини : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Козик В. В., Панкова Л. А., Даниленко Н. Д. – [7-ме вид., стереотип.]. – К. : Знання, 2008. – С. 234–235. – (Серія «Вища освіта XXI століття»).

22. Кулаєць М. М. Інноваційна діяльність в агропромисловому виробництві / М. М. Кулаєць, М. М. Лучник, М. Ф. Бабієнко [та ін.] // Економіка АПК. – 2010. – № 6. – С. 113–119.

23. Лангер Н. Сельское хозяйство США [Электронный ресурс] / Н. Лангер. – С. 7. – Режим доступа : http : // infousa. ru/ economy/ agriculture. htm.

24. Макаренко П. М. Концептуальні засади системного інноваційного оновлення сільськогосподарського виробництва / П. М. Макаренко, Н. К. Васильєва // Економіка АПК. – 2008. – № 1. – С. 17–20.

25. Малік М. Й. Проблемні питання розвитку кооперації та інтеграційних відносин в АПК / М. Й. Малік, Ю. Я. Лузан // Економіка АПК. – 2010. – № 3. – С. 3–8.

26. Малік М. Й. Сталий розвиток сільських територій на засадах регіонального природокористування та еколого-безпечного агропромислового виробництва / М. Й. Малік, М. А. Хвесик // Економіка АПК. – 2010. – № 5. – С. 3–12.

27. Молдаван Л. В. Форми господарювання в аграрному секторі України в умовах глобалізації / Л. В. Молдаван // Економіка АПК. – 2010. – № 1. – С. 13–17.

28. Никитченко И. Н. Опыт земельной реформи и агропромышленного комплекса постсоциалистических стран [Электронный ресурс] / Никитченко И. Н. – С. 1–11. – Режим доступа : http : // www/ ucpb. org/ rus/ libraru/ landowner/ 11. shtml.

29. Оліховська М. В. Особливості аграрного бізнесу в Сполучених Штатах Америки / М. В. Оліховська // Держава та регіони. – 2010. – № 1. – С. 145–149. – (Серія «Економіка та підприємництво»).

30. О некоторых формах интегрированных объединений в сельском хозяйстве [Электронный ресурс]. – С. 1–3. – Режим доступа : http : // www. jorclub. ru/3/491.

31. Пісьмаченко Л. М. Нетарифне регулювання як інструмент економічної політики держави у зовнішньоторгівельних відносинах / Л. М. Пісьмаченко // Економіка та держава. – 2007. – № 9. – С. 60–63. – (Серія «Державне управління»).

32. Сельское хозяйство и пищевая промышленность Финляндии [Электронный ресурс]. – С. 1–4. – Режим доступа : http : // www. infofin. ru/? pid=88.

33. Сельское хозяйство Германии [Электронный ресурс]. – С. 1–4. – Режим доступа : http : // www. Evropa. org. ua / countru / germany / 1–8. htm.

34. Стасіневич С. А. Визначення обсягів економічно доцільного виробництва біоетанолу із різних видів агропродукції України / С. А. Стасіневич // Економіка АПК. – 2010. – № 6. – С. 39–42.

35. Тенденции развития мирового сельского хозяйства в начале XXI века [Электронный ресурс]. – С. 1–10. – Режим доступа : http :/ www. belapk. ru/ page/ analytic/ p 100. htm.

36. Третяк О. М. Інституційне забезпечення біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією / О. М. Третяк // Економіка АПК. – 2009. – № 1. – С. 111–118.

37. Шпичак О. М. Проблеми сталого розвитку та забезпечення продовольчої і енергетичної безпеки АПК України / О. М. Шпичак // Зб. наук. праць Білоцерк. нац. аграр. ун - ту. – Біла Церква : БНАУ, 2009. – № 1 (66). – С. 1–5.

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

АБСОЛЮТНА ПЕРЕВАГА - спроможність якоїсь країни, фірми чи працівника виробляти продукти чи послуги з нижчою, ніж у конкурента, вартістю. Переважно світова торгівля здійснюється за мотивами, що диктуються А.п. Під впливом міжнародної торгівлі у світі складається розподіл праці, що ґрунтується на А.п. Країни, фірми та працівники, прагнучи досягти А. п., спеціалізуються на певних видах діяльності, що забезпечує вищу ефективність викори­стання наявних у них ресурсів.

АВАЛЬ— поручительство за векселем. Банк, що видав А. (аваліст), бере на себе відповідальність за оплату у разі неплатежу з боку векселедавця (при простому векселі) або акцептанта (при переказному векселі), тоді як банк, який видав акцепт, сам є платником за векселем. Коли настає термін, акцептований банком вексель пересилається для оплати безпосередньо банку, а вексель з А. спочатку повинен бути поданий для оплати векселедавцю або" акцептанту і тільки при несплаті цими особами векселедержатель виставляє вимогу банкові, який видав А. Застосовується А. рідше, ніж акцепт.

АГЕНТ - юридична чи фізична особа, котра здійснює певні операції за дорученням іншої особи (принципала), за його рахунок і від його імені, а також забезпечує підготовку угод, але без права підписання контрактів. А. є брокери, ділери, комісіонери, маклери, особисті представники, фанд-менеджери, адвокати. Діяльність А. проводиться з відома принципала за агентською угодою за вина­городу.

АГЕНТСЬКА УГОДА — договір між принципалом і агентом, що визначає характер і обсяг доручення, розмір комісійної винагоро­ди, термін дії та умови припинення договору. Окрім того, А.у. про купівлю-продаж товарів звичайно визначає: сторони, територію, кіль­кість товарів, ціни, права, що надаються агентові, термін дії і порядок розірвання, винагороду агента, момент виникнення права агента на винагороду та дату її сплати, обов'язки агента, права й обов'язки принципала.

АГЕНТСЬКА ФІРМА виступає від імені та за кошт принципала. Залежно від умов договору А.ф. сама укладає угоди від його імені та за його рахунок або тільки виступає посередником під час укла­дення угод. Характерним для А.ф. є представництво на тривалий термін і тісний контакт із принципалом. Юридичне вона завжди зберігає повну незалежність.

АГЕНТСЬКІ ОПЕРАЦІЇ - широко розповсюджений елемент міжнародної економічної інфраструктури. Вони полягають у доручен­ні однією стороною, яка йменується принципалом, не залежній від неї іншій стороні, яка йменується агентом (торговим, комерційним), здійснювати фактичні та юридичні дії, пов'язані з продажем чи купівлею товару на обумовленій території за кошт і від імені принципала. А.о. реалізуються на основі агентської угоди. Незалеж­ність агента від принципала виражається у тому, що він не перебуває у трудових відносинах і може проводити самостійну діяльність.

АКРЕДИТИВ— зобов'язання банку провести за дорученням імпортера платежі експортерові або акцептувати тратту, вистав­лену експортером у межах певної суми та терміну, при поданні експортером товаророзпорядчих документів — коносаменту, страхо­вого полісу та рахунку-фактури. Залежно від характеру відповідаль­ності банків А. поділяються на: 1) безвідзивні та відзивні, 2) під­тверджені та непідтверджені.

АКЦЕПТ - термін, що звичайно вживається у значенні доку­мента про обмін. Процес А. пов'язаний із підписанням відповідного документа на лицьовому боці, що означає згоду того, що підписався (акцептора), з дорученням пред'явника. Акцептор зобов'язується оплатити певну суму пред'явнику чи за його дорученням.

АКЦЕПТ БАНКОМ ТРАТТИ - форма розрахунків експортерів та імпортерів. Експортер при реалізації товару у кредит прагне, щоб акцепт тратти був здійснений не покупцем (навіть коли той цілком платоспроможний), а великим банком. Тратта з акцептом імпортера не завжди може бути врахована, оскільки імпортна фірма відома тільки у межах вузької, обмеженої сфери торгового обороту. Інша річ, акцепт великого банку: тратту з таким акцептом легко перетворити у гроші шляхом обліку.

АНТИДЕМПІНГОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО - національні та міжнародні правові норми та положення, спрямовані проти товарного демпінгу, тобто продажу товарів на зовнішніх ринках за цінами, нижчими внутрішніх. Основи А. з. зафіксовані у статті VI Генераль­ної угоди про тарифи і торгівлю (1947 р.) і в Міжнародному анти­демпінговому пакті, прийнятому ГАТТ у 1967 р. Ці документи визна­чають поняття демпінгу та передбачають включення у національне законодавство параграфа про збитки у результаті демпінгу та поря­док доведення цих збитків.

АНТИТРЕСТОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО - законодавство, що забо­роняє монополії порушення торгового обміну (створення дефіцитів, товарний демпінг тощо) і передбачає підтримання конкуренції.

АСОЦІАЦІЯ КРАЇН-ЕКСПОРТЕРІВ - розповсюджена форма координації політики експортерів на світових товарних ринках. Сьогодні діють асоціації з 18 сировинних товарів. Головнею метою цієї координації звичайно є підтримання цін на певному високому рівні. Найпомітнішу роль у світовому господарстві відіграють такі асоціації: ОПЕК і ОАПЕК (нафта), СІПЕК (мідь), МАБС (боксити), АІЕК (залізна руда) та ін.

АУКЦІОН - форми продажу у визначений час і в установле­ному місці товарів, попередньо виставлених для огляду. А. проводять­ся за певними видами товарів: хутро, щетина, шерсть, тютюн, чай, твори мистецтва, антикваріат, деякі унікальні товари тощо. Особливіс­тю А. є обмеження відповідальності продавця за якість виставлених товарів.

БАНК - нині у більшості країн світу немає нормативне встанов­леного визначення терміна «банк». Виділяються тільки певні найзагальніші функції Б.: 1) збереження вкладів; 2) ведення рахунків; 3) оплата чеків; 4) отримання чеків: 5) кредитування. У міжнародній практиці відомі такі види банків: центральні, комерційні, інвестиційні, ощадні, банки-кореспонденти.

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА - група фінансових інституцій, об'єд­наних угодою для регулювання кредитних і грошових потоків для сприяння економічному росту. Головна мета сучасних Б.с. - кредитування бізнесу (на відміну від класичних банків, що обмежують свою діяльність зберіганням вкладів і веденням рахунків).

БАНКІВСЬКИЙ ПРОЦЕНТ (ІНТЕРЕС) - плата за надання гро­шей у борг. Має два різновиди: кредит-процент і дебет-процент. Це відповідає двом видам діяльності банків - зберіганню вкладів і наданню позик.

БЕЗВІДЗИВНИЙ АКРЕДИТИВ - форма акредитиву, який не може бути анульований чи змінений банком до настання терміну без згоди на те експортера, на користь якого він відкритий. Б. а. є зобов'язанням банку, який його відкрив, але не створює відповідаль­ності цього банку.

БЕЗОБОРОТНИЙ ІНДОСАМЕНТ - форма індосаменту, при якій індосант передає свої права за векселем іншій особі, не беручи на себе відповідальності, що виникає при звичайній формі індосаменту. У такому разі індосант перед своїм підписом робить застере­ження: «Без обороту на мене».

БІРЖА - регулярно функціонуючий ринок, на якому здійсню­ється торгівля цінними паперами (фондова Б.) або оптова торгівля сировинними, продовольчими та іншими товарами (товарна Б.).

БЛАНКОВИЙ ІНДОСАМЕНТ - форма індосаменту, при якій індосант (особа, що здійснює передавальний надпис) ставить свій підпис без вказання особи, котрій передається вексель. У такому разі вексель стає документом на пред'явника і може передаватися далі шляхом простого вручення іншим особам. Однак векселедержатель може перетворити такий вексель в ордерний (або іменний) шляхом вписання над Б.і. слів «Платіть за наказом (найменування особи, якій передається вексель).

БЛАНКОВИЙ КРЕДИТ - кредит, який не має соціального забезпечення конкретними цінностями і видається під зобов'язання боржника погасити кредит у встановлений термін або за певних умов (прибуття товару у порт призначення тощо).

БРОКЕР- особа, яка купує чи продає товари, грошові номінали чи акції і т.п. від імені інших осіб.

БРОКЕРСЬКА ФІРМА - посередницька фірма, яка здійснює пошук і зведення контрагентів. За ці послуги брокери отримують комісійну винагороду. За законами деяких країн брокери не можуть виступати самі покупцями товарів, які їм доручено продати чи купи­ти.

БРОКЕРСЬКИЙ КРЕДИТ - кредит, пов'язаний з угодами з реалізації товарів. Його джерелом є головним чином капітали комер­ційних банків, які намагаються надавати кредити не прямо експорте­рам та імпортерам, а через посередництво брокерів. Така система поширена в Англії; у менших масштабах вона застосовується у ФРН, Голландії, Бельгії.

ВАЛЮТА - поняття, що охоплює гроші, чеки, цінні папери, золото, срібло, банкноти та інші документи, які заміняють грошові номінали. Термін також вживається для виділення платежів в іноземних грошових знаках.

ВАЛЮТНИЙ РИЗИК - коливання курсів (валютних курсів) породжують ризик при експортно-імпортних операціях. В умовах обезцінювання валют цей ризик стає значним для експортерів, особливо під час довгострокових угод, а також продажу товарів у кредит.

ВЕКСЕЛЬ - розповсюджена форма платіжного зобов'язання у міжнародній торгівлі. Найпоширенішим є переказний В., або тратта, що надає безумовну пропозицію однієї особи - трасанта, адресовану другій особі - трасату, сплатити у вказаний термін певну грошову суму третій особі - ремітенту.

ВЕНЧУРНИЙ КАПІТАЛ - це інвестиції у формі випуску нових акцій, що відіграють основну роль у господарському фінансуванні. В.к. - це капітал, залучений у нових сферах діяльності. Він, як правило, пов'язаний із великим ризиком. В.к. є однією з найважли­віших умов існування середніх і малих фірм.

ВИПЕРЕДЖУЮЧІ ІНДИКАТОРИ - статистичні показники, які мають властивість змінювати тенденції росту раніше від основної маси індикаторів. До В. і. належать: середня тривалість робочого тижня, чистий приріст основного капіталу, індекси курсів акцій і т.д.

ВІДЗИВНИЙ АКРЕДИТИВ - форма акредитиву, який може бути анульований достроково не тільки з ініціативи імпортера, але й банку, що самостійно відкрив його, коли фінансовий стан імпортера погіршується І з являється ризик несплати Імпортером товарних документів.

ВІЛЬНА ОФЕРТА - звичайно робиться на одну й ту ж партію товару кільком можливим покупцям. Вона не встановлює термін для відповіді і тому не зв'язує оферента своєю пропозицією. Згода покупця з умовами, викладеними у такій оферті, підтверджується твердою контрофертою. Після підтвердження контроферти продав­цем (акцептом) угода вважається закінченою. Продавець акцептує контроферту того покупця, який відповів раніше.

В. о. менш зручна для покупця, оскільки вона не дає впевненості у тому, що, пославши контроферту, він стане власником товару.

ГАРАНТІЇ КРЕДИТУ - це форма гарантій, яка застосовується, коли боржник може виявитися неспроможним. Кредитори, окрім векселів та інших зобов'язань, звичайно потребують надійніших гарантій погашення кредиту. Видами цих гарантій є: гарантійні листи банків; авалі та акцепти банків тратт кредитора; поручи­тельства великих комерційних фірм; гарантійні розписки; що за­свідчують право власності кредитора на товар, переданий боржнику.

ГАРАНТІЙНА РОЗПИСКА - форма гарантії експортера на випадок неплатоспроможності покупця. Г. р. виражає відносини між двома особами - довірителем і довіреним. Довіритель передає довіреному товари чи інші цінності, залишаючи за собою право власності. Г. р. звичайно містить також зобов'язання довіреної особи застрахувати на користь довірителя товар від пожежі та іншого ризику, а в разі продажу товару іншій особі - передати виручену суму довірителю. Довіритель, за яким зберігається право власності, може у будь-який момент затребувати товар із володіння довіреного.

ДЕМПІНГ - продаж товарів або послуг за рубежем за цінами, нижчими від цін внутрішнього ринку, для отримання переваг у конкуренції з іншими іноземними постачальниками. ГАТТ, учасника­ми якого є більшість великих експортерів, забороняє подібну практи­ку і забезпечує захист від неї вищими тарифами. У багатьох країнах існує т.зв. антидемпінгове законодавство.

ВАЛЮТНИЙ ДЕМПІНГ - експорт товарів за зниженими ці­нами (по відношенню до світових), який здійснюється шляхом ви­користання знижених курсів. При валютному Д. експортер, купуючи товари на внутрішньому ринку і продаючи їх за низькими цінами, купує тверду валюту й обмінює її на більшу кількість національної валюти.

ДИСКАУНТ- форма прямої знижки, що застосовується у між­народних розрахунках. У банківській справі Д. означає також опе­рацію купівлі банкіром цінного паперу за ціною, нижчою від номі­нальної, вказаної на її лицьовому боці. Різниця між номіналом і реальною ціною купівлі становить суму Д.

ДИСТРИБ'ЮТОР - фірма, яка здійснює в основному імпортні операції і виступає торговцем за договором на основі угоди про право на продаж. Звичайно Д. отримують виняткове право на операції з товарами на певних ринках. Д. купують і реалізують товари від свого імені та за власний кошт і перебувають, як правило, у країні імпортера.

ДІЛЕР - особа, яка продає (купує) цінні папери в надії купити (продати) ці папери за ціною, нижчою (або вищою), ніж ціна, за якою товар був проданий (куплений). Д. можуть займатися подіб­ними операціями з товарами та іноземною валютою. З погляду закону важлива відмінність між Д, і брокером. Клієнт Д. не відповідає за збитки, що виникають у результаті виконання усного розпоряджен­ня.

ЕКСПОРТНИЙ КОМІСІЙНИЙ ДІМ - виконує доручення комі­тентів і діє від свого імені, але за рахунок комітента; він може виступати представником як продавця, так і покупця. Представник продавця виконує доручення вітчизняного виробника щодо продажу його товарів на закордонному ринку й отримує від нього комісійну винагороду. Е.к.д. бере на себе також відповідальність за дотримання термінів поставки товару, транспортування, страхування, кредиту­вання та документальне оформлення угоди, виконання інших формальностей (у т.ч. митні, санітарні і т.д.) у країні покупця і нерідко здійснює гарантійне технічне обслуговування.

ЄВРОБОНА - довгострокова позика, випущена у термінах аме­риканських доларів, німецьких марок, композитивних одиниць розра­хунків та інших валют. Є. може виступати у формі позик, боргових розрахунків, переказних векселів і застосовується великими компа­ніями, що мають високу міжнародну репутацію і фіксовану процентну ставку.

ЄВРОПЕЙСЬКА ВАЛЮТНА ОДИНИЦЯ - ЕКЮ (ЄВРО) - офі­ційна одиниця розрахунків Європейської економічної співдружності. ЄВО була заснована у 1979 р., але не стала офіційною до 1981 р. Вона розраховується шляхом співвідношення валют країн - членів ЄЕС і є центральною ланкою Європейської валютної системи. Розрахунки цієї системи виражаються у ЄВО. Банківські рахунки ведуться, а перекази здійснюються в ЄВО.

ЄВРОПЕЙСЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА (ЄВС) - регіональна валютна система, спрямована на об'єднання валют Загального ринку у спільну одиницю. Всі країни-члени, за винятком Великобританії, прийняли концепцію ЄВС, яка набула чинності у квітні 1979 р.

ЗАБЕЗПЕЧЕНИЙ КРЕДИТ - надається проти закладених і переданих кредитору певних цінностей. До них належать кредити, забезпечені: а) товарами; б) товаророзпорядчими документами; в) акредитивами, виставленими на користь експортерів; г) цінними паперами; д) векселями, акцептованими покупцями чи гарантовани­ми третіми особами; е) депозитами на рахунках у банках; ж) гаран­тіями торгових і промислових фірм, страхових товариств, банків та урядових установ, що займаються страхуванням кредитів; з) нерухо­мим майном (спорудами, земельними ділянками).

ЗАКРИТА КОМПАНІЯ - компанія, яка контролюється п'ятьма чи менше учасниками, котрі є директорами цієї компанії. Якщо 3. к. потрапляє під контроль іншої компанії, то вона не розглядається як закрита.

ЗАХИСНА ОФЕРТА - оферта, не пов'язана з реальним прода­жем товарів. Використовується для негласного поділу ринків між членами монополістичних об'єднань.

ЗОВНІШНЬОТОРГОВИЙ КРЕДИТ - форма міжгалузевого обміну товарами та послугами за обіцянку здійснити оплату у май­бутньому. Кредитні відносини у найрізноманітніших формах широко розповсюджені у сфері міжнародного торгового обороту.

За об'єктом кредити поділяються на товарні та валютні. Товарні кредити надаються в основному експортером своїм покупцям, а валютні — комерційним банкам. Валютні кредити можуть бути видані в національній валюті країни-кредитора або країни-боржника, або третьої країни. Погашення кредитів, у т.ч. товарних, прово­диться звичайно валютою. Залежно від характеру зв'язку з товарни­ми операціями і від того, хто виступає кредитором, розрізняють: 1) фірмові (або комерційні); 2) брокерські; 3) банківські; 4) урядові; 5) надані міжнародними фінансовими організаціями (наприклад, МБРР, МВФ і т.д.).

За умовами реалізації кредити поділяються на готівкові й ак­цептні. При готівковому кредиті кредитор надає суму кредиту, зара­ховуючи її на рахунок у розпорядження одержувача кредиту. При акцептній формі кредитор погоджується тільки акцептувати тратту, виставлену на нього одержувачем кредиту, і вчасно оплатити її.

ЗОВНІШНЬОТОРГОВІ РОЗРАХУНКИ - розрахунки, що здійснюються з допомогою інкасованих доручень, акредитивів, телеграфних і поштових переказів, відкритих рахунків і чеків. В угодах, пов'язаних з наданням кредиту, велику роль відіграє вексель.

ЗОЛОТЕ ТА ВАЛЮТНЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ - форми обмеження і попередження валютного ризику у сфері зовнішньоторгового обороту.

При 3. з. сума валюти платежу, обумовлена угодою, перера­ховується відповідно до змін металевого паритету валюти або ціни золота, вираженої у валюті платежу.

У В. з. враховуються дві валюти: валюта обмеження та валюта платежу. Валюта платежу, обумовлена у контракті, узалежнюється від іншої, як правило, відносно більш стійкої валюти. При цьому сума платежу визначається відповідно до зміни курсу валюти за­стереження по відношенню до валюти платежу.

ІМПОРТ - ввіз товару та послуг з-за кордону для реалізації їх на внутрішньому ринку країни-імпортера чи використання у межах кооперації. І. у капіталістичних країнах звичайно оцінюється митною статистикою у момент перетинання товарами кордону країни-імпор­тера. І. фіксується у цінах С/Ф, у деяких країнах - у цінах ФОБ.

ІНВЕСТИЦІЇ- різні види капіталовкладень. За різними крите­ріями І. поділяються на державні та приватні; прямі та портфельні; в основний капітал і товароматеріальні запаси; у споруди, машини й обладнання, послуги, житлове будівництво.

ІНДЕНТ - разове комісійне доручення імпортера однієї країни комісіонеру іншої країни на купівлю певної партії товару. Це за­мовлення комісіонер передає виробнику своєї країни. Якщо І. точно встановлює, в якого виробника повинна бути куплена дана партія товару, і якщо відомості про замовлений товар вказані точно (сорт, колір або зразок), то він називається закритим. І., що надає комі­сіонеру право вибору виробника і не містить точних відомостей про замовлений товар, називається відкритим. Один і той же І. може охоплювати кілька партій різноманітних товарів, замовлених у різних підприємців і зібраних в одну відправку.

ІНДОСАМЕНТ - форма передачі простих і переказних вексе­лів. Такою формою є передавальний надпис на зворотному боці векселя. І. має подвійне значення: по-перше, він засвідчує передачу права за векселем іншій особі; по-друге, встановлює відповідальність індосанта (особи, котра видала вексель) за платіж за векселем перед усіма наступними держателями. І. виступає у кількох формах: блан­ковій, ордерній, обмежувальній, безоборотній.

ІНЖИНІРИНГ- термін, що визначає сукупність технічних по­слуг, які останнім часом набули характеру зовнішньоторгових опера­цій. Умовно їх можна поділити на дві групи: І) консультативні послуги, що надаються у вигляді технічної документації, результатів досліджень, вихідних даних для будівництва, економічних розрахунків, кошторисів, рекомендацій і т.д.; 2) технічні послуги, безпосередньо пов'язані з будівництвом певного об'єкта чи поставкою комплект­ного обладнання.

ІНКАСОВІ ОПЕРАЦІЇ - форма розрахунку за зовнішньоторго­вою угодою, яка полягає у тому, що експортер доручає своєму банкові отримати певну суму валюти проти передачі останньому відповід­них товарних документів. На інкасо банки приймають не тільки товарні документи, але і векселі (переказні та прості), чеки і т.п.

КВОТА - фіксована частка, пропорція, відсоток. Термін часто вживається для позначення часток країн у сукупному імпорті чи експорті якогось товару.

КЛІРИНГ - форма безготівковогорозрахунку між банками.К. розрахунків здійснюється шляхомзарахування взаємних вимог і зобов'язань; угод між центральними банками кількох держав про взаємне зарахування зустрічних вимог і боргів, що виникають під час зовнішньої торгівлі.

КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО - це об'єднання двох чи кількох осіб для здійснення підприємницької діяльності, у якому одні учасники (повні товариші) несуть відповідальність за справи товари­ства як своїм вкладом, так і всім майном, а інші (командисти, або вкладники) відповідають тільки своїм вкладом. Повні товариші бе­руть участь у товаристві як своїм капіталом, так і господарськими зусиллями, а вкладники - тільки своїм капіталом. Представляти товариство й укладати угоди можуть тільки повні товариші.

КОМІСІОНЕР (КОМІСІЙНА ФІРМА) - сторона у договорі про торгову комісію, котра виконує доручення іншої сторони (комі­тент) за комісійну винагороду і за її кошт, але від свого імені. Найваж­ливішими серед К. експортних фірм - представників покупця є конформаційні доми.

КОМПЕНСАЦІЙНА УГОДА - договір купівлі-продажу, в якому вартість поставки імпортних товарів (звичайно машини й обладнан­ня) покривається експортом вироблених з її допомогою товарів.

КОНОСАМЕНТ - документ, що видається перевізником ванта­жовідправнику; він дає право його власникові розпоряджатися ванта­жем, зокрема здійснювати угоди купівлі-продажу та застави.

КОНСИГНАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ - різновид комісійних операцій. При К.о. одна зі сторін (консигнант) доручає іншій стороні (консиг­натору) продаж товарів зі складу від свого імені та за кошт консиг­нанта. К.о. здійснюються на основі договору консигнації, до якого застосовуються норми законодавства про договір комісії. Під догово­ром консигнації розуміють такий договір, за яким консигнатор зобо­в'язується за дорученням консигнанта протягом певного часу (тер­мін договору консигнації) за обумовлену винагороду продавати від свого імені та за кошт консигнанта поставлені на склад у країні консигнанта товари. Ці товари є власністю консигнанта до моменту їх продажу третім особам.

КОНТРАКТ - угода між двома сторонами, яка має на меті вста­новити законні відносини. Брати участь у К. повинні щонайменше дві сторони.

Зовнішньоторгові К. містять такі розділи: 1) визначення сторін; 2) предмет договору; 3) ціна і загальна сума; 4) терміни поставки товару; 5) умови платежів; 6) упаковка й маркування товарів; 7) гарантії продавців; 8) штрафні санкції і відшкодування збитків; 9) страхування; 10) обставини непоборної сили. К. може включати також і інші розділи - технічні умови, ліцензійні умови, умови ви­пробувань, прийому, вимоги до технічної документації тощо.

КОНФІРМАЦІЙНИЙ ДІМ - вид експортних комісійних домів, представників покупця, що бере на себе ризик за кредитами. К.д. може приймати на себе ризик на повну вартість поставки і всю суму експортних кредитів, не вимагаючи від покупців доказів їх кредитоспроможності. К.д. займається фрахтом, кредитуванням імпортера, здійснює платіж готівкою за наявний товар.

КОН'ЮНКТУРА- сукупність процесів, чинників та умов кон­кретного економічного життя, закономірні форми розвитку якого в умовах ринкового механізму визначаються балансом державного регулювання та конкуренції, незалежністю прийняття рішень спо­живачами, корпораціями і державними установами та підприємст­вами. Розрізняють загальногосподарську К. країни та К. світового товарного ринку. Загальногосподарська К. має циклічні форми ди­наміки у середньостроковому періоді - 5-7 років.

КОТИРУВАННЯ БІРЖОВЕ - оптова ціна товарної партії, що реалізується через товарну біржу і публікується у спеціальних біржових довідниках. К.б. широко використовується під час оцінки короткострокових коливань кон'юнктури та балансової оцінки за­пасів сировини й інших біржових товарів.

КРЕДИТНА КАРТА - кредитний білет (карта, чек, ваучер, купон, марка, форма, буклет, магнітна карта чи інший документ або предмет), виданий фізичній особі особою, що веде бізнес у сфері споживчого кредиту.

КРЕДИТНІ ОПЕРАЦІЇ - більшість великих зовнішньоторгових операцій здійснюється на умовах кредиту. К.о. у зовнішній торгівлі породжені конкуренцією між продавцями і є одним із засобів просу­вання товарів на зовнішній ринок.

ЛІЦЕНЗІЙНИЙ АБО ПАТЕНТНИЙ АГЕНТ (БРОКЕР) - ви­ступає посередником у торгівлі патентами та ліцензіями. Його послугами користуються індивідуальні патентовласники, дрібні та се­редні фірми, а також великі компанії, які не проводять великомас­штабні науково-дослідні роботи.

Відносини між продавцем і покупцем ліцензій, з одного боку, і агентом - з другого, регулюються на основі ліцензійної агентської угоди.

МАРКЕТИНГ- форма господарської діяльності, що має на меті задовольнити попит споживачів бізнесу та держави на товари та послуги. М. включає оцінку попиту, виробництва продукту, ціноутво­рення, просування та реалізації товару, а також умови виконання гарантій, сервісні зобов'язання. Основне положення М. полягає у тому, щ

Дата: 2016-10-02, просмотров: 183.