Пожежна безпека та пожежна профілактика
(для проведення практичних робіт)
Дніпропетровськ – 2012
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ
БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ»
Кафедра безпеки життєдіяльності
Методичні вказівки
ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ З КУРСУ «пожежна безпека» З ДИСЦИПЛІН «Основи пожежної безпеки» та «Пожежна профілактика» ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ НА ДЕННІЙ ТА ЗАОЧНІЙ ФОРМАХ НАВЧАННЯ
| Всі цитати, чіслові та фактичні матеріали, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам. Зауваження рецензента враховані. |
| До друку і у світ дозволяю на основі § 2 пункт 4 «Єдиних правил» Проректор А.П.Приходько _________________ (підпис, дата, печатка) |
| Укладачі: А.С. Бєліков О.В. Пилипенко О.П. Білоусов |
| «Безпека життєдіяльності» ПДАБА Протокол № ____ від ” ” __ 2012 р. |
Затверджено на засіданні кафедри
| Затверджено на засіданні Методичної ради ПДАБА Протокол № __(____) від ” ” _20 р |
Дніпропетровськ – 2012
Методичні вказівки для проведення практичних робіт з курсу “Пожежна безпека” з дисциплін «Основи пожежної безпеки» та «Пожежна профілактика» для студентів усіх спеціальностей, які навчаються на денній та заочній формах навчання / Укладачі: А.С. Бєліков, О.В. Пилипенко, О.П. Білоусов, м. Дніпропетровськ: кафедра БЖД, ПДАБА 2012 р. – 65 стор.
Методичні вказівки призначені для самостійного вивчання студентами теоретичного матеріалу, що до організації питань з охорони праці, пожежної безпеки та пожежної профілактики на підприємстві.
Укладачі: А.С. Бєліков, д.т.н., професор
О.В. Пилипенко, к.т.н., доцент
О.П. Білоусов, к.пед.н., доцент
Відповідальний за випуск: А.С. Бєліков, д.т.н., професор
Рецензенти: В.В. Сафонов, к.т.н., професор
Ю.В. Богданов, к.т.н., доцент
Затверджено на засіданні кафедри
| «Безпека життєдіяльності» ПДАБА Протокол № ___ від __” ” _ 20 р. |
| Затверджено на засіданні Методичної ради ПДАБА Протокол № ___(___) від ” ” _20 р |
Дніпропетровськ – 2012
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ
БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ»
Кафедра безпеки життєдіяльності
Методичні вказівки
ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ З КУРСУ
«пожежна безпека»
З ДИСЦИПЛІН «Основи пожежної безпеки» та «Пожежна профілактика» ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ НА ДЕННІЙ ТА ЗАОЧНІЙ ФОРМАХ НАВЧАННЯ
Дніпропетровськ – 2012
Методичні вказівки для проведення практичних робіт з курсу “Пожежна безпека” з дисциплін «Основи пожежної безпеки» та «Пожежна профілактика» для студентів усіх спеціальностей, які навчаються на денній та заочній формах навчання / Укладачі: А.С. Бєліков, О.В. Пилипенко, О.П. Білоусов, м. Дніпропетровськ: кафедра БЖД, ПДАБА 2012 р. – 65 стор.
Методичні вказівки призначені для самостійного вивчання студентами теоретичного матеріалу, що до організації питань з охорони праці, пожежної безпеки та пожежної профілактики на підприємстві.
Укладачі: А.С. Бєліков, д.т.н., професор
О.В. Пилипенко, к.т.н., доцент
О.П. Білоусов, к.пед.н., доцент
Відповідальний за випуск: А.С. Бєліков, д.т.н., професор
Рецензенти: В.В. Сафонов, к.т.н., професор
Ю.В. Богданов, к.т.н., доцент
Затверджено на засіданні кафедри
| «Безпека життєдіяльності» ПДАБА Протокол № ___ від __” ” _ 20 р. |
| Затверджено на засіданні Методичної ради ПДАБА Протокол № ___(___) від ” ” _20 р |
Дніпропетровськ – 2012
Практичне заняття №1
Таблиця 1 - Статистичні показники стану з пожежами в Україні за 2004 рік
У порівнянні з 2003 роком
| № з/п | Назва показників | 2004р. | 2003р. | Тенденція по країні, % | % від загальної кількості |
| Загальні дані | |||||
| Кількість пожеж | -22,2 | - | |||
| Збитки прямі, тис. грн.. | 0,6 | - | |||
| Збитки побічні, тис. грн. | -4,1 | - | |||
| Загинуло людей внаслідок пожеж | -3,3 | - | |||
| У тому числі дітей та підлітків до 16 років | -29,2 | 2,4 | |||
| Загинуло людей внаслідок пожеж в містах та смт | -3,7 | 54,5 | |||
| Загинуло людей внаслідок пожеж в селах | -2,9 | 45,5 | |||
| Травмовано осіб | -0,9 | - | |||
| Знищено, пошкоджено будівель , споруд (од.) | -15,9 | - | |||
| Знищено, пошкоджено техніки (од.) | -4,0 | - | |||
| Знищено кормів (тонн) | -3,7 | - | |||
| Загинуло людей внаслідок пожеж, на 100 тис. населення | 8,0 | 8,1 | -1,2 | - | |
| Кількість пожеж на 10 тис. населення | 10,0 | 12,6 | -20,6 | - | |
| Збитки прямі на 10 тис. населення, тис. грн. | 19,0 | 18,5 | 2,7 | - | |
| Кількість пожеж в містах та смт | -19,8 | 69,0 | |||
| Кількість пожеж у селах | -27,1 | 31,0 | |||
| Об'єкти пожеж | |||||
| Споруди виробничого призначення | -21,1 | 1,6 | |||
| Торговельно-складські споруди | -16,8 | 1,8 | |||
| Соціально-культурні, громадські та адміністративні споруди | -10,8 | 1,3 | |||
| Тваринницькі будівлі | -17,5 | 0,1 | |||
| Інші сільськогосподарські об'єкти | -31,2 | 0,8 | |||
| Споруди житлового сектора | -10,6 | 81,8 | |||
| у т.ч. житлові будинки | -3,9 | 47,5 | |||
| Інші об’єкти | -58,3 | 12,5 | |||
| Причини пожеж | |||||
| Підпал | -12,8 | 2,8 | |||
| Несправність виробничого обладнання | -27,5 | 0,4 | |||
| Порушення правил ПБ при влаштуванні та експлуатації електроустановок | -14,0 | 22,5 | |||
| Порушення правил ПБ при влаштуванні та експлуатації печей | -14,7 | 8,0 | |||
| Необережне поводження з вогнем | -29,5 | 52,1 | |||
| Пустощі дітей з вогнем | -16,9 | 3,6 | |||
| Інші причини | -3,8 | 10,6 |
Зменшення кількості пожеж спостерігалось в усіх областях (містах) України.
Кількість загиблих на пожежах людей збільшилась в 4 областях: Івано-Франківській (+4,3%), Київській (+5,1%), Львівській (+1,7%), Чернігівській (+8,5%) та м. Севастополь (+27,6%). У Полтавській та Хмельницькій областях кількість загиблих залишилась на рівні минулого року.
Зросла кількість загиблих дітей в 5 областях: Полтавській (2004 р.–10, 2003 р.–3.), Чернігівській (7-3), Кіровоградській (3-1), Донецькій (16-15) та Івано-Франківській (1-0).
Кількість травмованих на пожежах людей зросла в 12 областях: Волинській (+23,3%), Донецькій (+3,5%), Закарпатській (+15,9%), Івано-Франківській (+4,8%), Київській (+70,8%), Луганській (+20,2%), Полтавській (+77,1%), Рівненській (+42,9%), Сумській (+44,3%), Хмельницькій (+20,7%), Чернівецькій (у 3,7 рази) та Чернігівській (+56,5%).
Зменшились основні показники з пожежами, а саме: кількість пожеж, загиблих і травмованих в АР Крим, Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Черкаській областях та м. Київ.
Відносні показники, що характеризують стан з пожежами у 2004 році:
- кількість пожеж на 10 тис. населення – 10,0 (у 2003 році – 12,6);
- матеріальні втрати у підрахунку на одну людину – 9,0 грн. (на рівні 2003 року);
- середній збиток від однієї пожежі – 1,9 тис. грн. (2003 рік – 1,5 тис. грн.);
- середні матеріальні втрати від однієї пожежі – 9 тис. грн. (2003 рік – 7,2 тис. грн.)
- кількість загиблих внаслідок пожеж на 100 тис. населення – 8,0 (на рівні 2003 року).
В 4 областях та м. Севастополь кількість пожеж на 10 тис. населення, загиблих та травмованих на 100 тис. населення перевищили аналогічні загальнодержавні показники: в Луганській (відповідно 16,7; 13,4; 5,8), Донецькій (12,1; 11,5; 4,4), Запорізькій (11,6; 10,4; 4,3), Сумській (10,6;11,3; 8,0) областях, м. Севастополь (14,7; 9,8; 5,8). Показники по Україні – 10,0; 8,0; 3,9.
Найбільше пожеж на 10 тис. населення зареєстровано у Луганській (16,7), Миколаївській (12,4), Донецькій (12,1) областях, містах Києві (13,1) та Севастополі (14,7).
За 2004 рік найбільше загиблих на 100 тис. населення зареєстровано в Луганській (13,4), Донецькій (11,5), Сумській (11,3), Житомирській (11,3), Херсонській (10,9), Чернігівській (10,7), Запорізькій (10,4) областях.
Протягом багатьох років найбільша частка пожеж (69%) припадає на міста та селища міського типу (смт) (рис. 2). Така ситуація склалася за рахунок областей, де кількість міського населення домінує над кількістю сільського. Питома вага пожеж у містах в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Харківській областях та АР Крим перевищує 70%.
Загалом по державі населення міст та селищ міського типу більше за сільське у 2,1 рази. Пожеж у містах та смт відповідно вдвічі більше, ніж у селах.
У містах України та селищах міського типу сталося 32880 пожеж. У порівнянні з 2003 роком їх кількість (як і загальна кількість пожеж) зменшилась на 19,8%. На пожежах загинуло 2060 осіб (на 80 осіб менше, ніж у минулому році), смертність дітей під час пожеж у містах та смт зменшилась на 9 випадків (42 проти 53).
Рисунок 2 – Питома вага пожеж у містах та селах України за 2004 рік
По державі у містах та селищах міського типу показник загиблих на 100 тис. міського населення дорівнює 6,4.
Цей показник, як і торік, перевищено в Луганській (11,5), Донецькій (10,7), Сумській (8,6), Херсонській (8,5), Запорізькій (7,3), Дніпропетровській (7,3), Чернівецькій (6,7) областях.
У сільській місцевості України зареєстровано 14790 пожеж (-27,1%). На цих пожежах загинуло 1723 особи (на 51 особу менше, ніж у минулому році), на 27 випадків зменшилась кількість загиблих дітей (50 проти 77).
Незважаючи на значне зниження кількості пожеж у сільській місцевості, показник загиблих на 100 тис. сільського населення залишився на рівні минулого року і дорівнює 11,2. Області, де його перевищено, залишаються незмінними протягом останніх років: Луганська (найбільше – 25,3), Запорізька (20,2), Чернігівська (18,0), Донецька (18,0), Житомирська (17,5), Дніпропетровська (16,6), Сумська (16,3), Миколаївська (15,0), Кіровоградська (14,8), Херсонська (14,5), Харківська (14,2), Одеська (13,8), Полтавська (11,8). Причому, у більшості з цих областей спостерігається тенденція показника до збільшення.
На підприємствах, організаціях, закладах кількість пожеж у порівнянні з минулим роком зменшилась на 15,1% і становить 3193, що складає 6,7% від їх загальної кількості (у 2003 році – 6,4%).
Протягом року відносний показник пожеж на об’єктах, підконтрольних органам ДПН, майже не змінювався і коливався у межах 7 %.
Покращання профілактичної роботи на об’єктах, підконтрольних органам державного пожежного нагляду, має позитивні наслідки. Так, відсоток кількості пожеж на цих об’єктах з 2000 року зменшився майже у 2,5 рази (рис. 3).
 |
Рисунок 3 - Динаміка відносної кількості пожеж на об¢єктах, підконтрольних органам ДПН, за 2000-2004 роки
Кількість пожеж, матеріальні втрати, загиблі внаслідок пожеж на об¢єктах за формами власності розподілились наступним чином:
- на об’єктах загальнодержавної власності виникло 594 пожежі (-29,2%), що становить 18,6% від загальної кількості пожеж на підприємствах, організаціях, закладах.
Аналіз причин виникнення пожеж показав, що найбільша їх кількість на об’єктах зазначеної форми власності виникла від необережного поводження з вогнем – 210 (35%) та порушення правил ПБ при влаштуванні та експлуатації електрообладнання – 187 (31%).
Найбільше пожеж на об’єктах загальнодержавної форми власності спостерігається в таких областях: Луганській (29,2% від загальної кількості пожеж на підприємствах, організаціях, закладах по області), Харківській (26,1%), Херсонській (24,5%), Чернігівській (24,1%), Донецькій (23,2%), Полтавській (22,1%), Сумській (22%), Миколаївській (20,8%), Чернівецькій (20,8%) та м. Київ (27,4%).
- на об’єктах колективної власності виникло 1185 пожеж (-13,8%), що становить 37% від загальної кількості пожеж на підприємствах, організаціях, закладах
Найбільше пожеж на об’єктах цієї форми власності виникло у Волинській (63,6% від кількості пожеж на підприємствах, організаціях, закладах по області), Житомирській (51,9%), Чернігівській (51,7%), Сумській (47,5%), Запорізькій (45,8%), Львівській (44,1%), Чернівецькій (43,1) областях.
Найбільш характерні причини виникнення пожеж на об¢єктах цієї форми власності: порушення правил ПБ при влаштуванні та експлуатації електрообладнання – 399 (33,7%), необережне поводження з вогнем – 306 (25,8%).
на об’єктах приватної власності виникло 1179 пожеж (-10%), що становить 36,9% від загальної кількості пожеж на підприємствах, організаціях, закладах
Найбільше пожеж на об’єктах цієї форми власності сталося в АР Крим (61,4%), Закарпатській (58,3%), Рівненській (50,7%), Івано-Франківській (47,5%) областях та м. Севастополь (55,9%).
Основні причини виникнення пожеж на об’єктах зазначеної форми власності: порушення правил ПБ при влаштуванні та експлуатації електрообладнання – 472 (40%), необережне поводження з вогнем – 285 (24%). На об’єктах приватної форми власності, як і торік, найбільше пожеж через підпали (ніж на об’єктах інших форм власності) – 129 (11%). Найбільше пожеж на об’єктах приватної форми власності спостерігається в АР Крим (61,4%), Закарпатській (58,3%), Рівненській (50,7%) областях та м. Севастополь (55,9%).
Пожежі на об’єктах комунальної власностітаоб’єктах із змішаною власністю з дольовою участю українських та іноземних власників не є характерними для нашої держави.
Таким чином, в Україні найчастіше трапляються пожежі на об’єктах загальнодержавної, колективної та приватної форм власності.
По всіх спорудах виникнення пожеж у 2004 році спостерігається зменшення у порівнянні з аналогічними показниками 2003 року.
Таблиця 2 - Розподіл пожеж за об’єктами виникнення
| № | Назва об’єктів | Кількість пожеж, од. | % від заг. кількості пожеж | Загинуло, осіб | % від заг. кількості загиблих |
| Будівлі | 77,8 | 97,8 | |||
| Транспортні засоби | 5,8 | 0,6 | |||
| Інші | 16,4 | 1,6 |
Рисунок 4 - Розподіл пожеж за галузями матеріального виробництва
(всього пожеж по галузях матеріального виробництва - 2361)
Серед пожеж у галузях невиробничої діяльності їх більшість припадає на житлово-комунальне господарство – 5939. 162 пожежі виникло у галузі освіти, 126 – охорони здоров¢я, фізичної культури та соціального забезпечення, 53 – культури та мистецтва, 25 – управління, 25 – науки та наукового обслуговування, 11 – фінансів, кредиту та страхування.
Стан із загибеллю людей
Стан із загибеллю людей на пожежах в Україні протягом 2004 року залишається вкрай складним, хоча у порівнянні з минулим роком кількість загиблих внаслідок пожеж і зменшилась на 3,3%. Серед людей, що по тим чи іншим причинам передчасно йдуть з життя, у середньому 5% жителів України гинуть через пожежі.
Загалом ймовірність загинути внаслідок пожежі відносно невелика, наприклад, випадки алкогольного отруєння з летальним результатом в нашій державі трапляються у п’ять разів частіше.
Протягом 2004 року щомісяця внаслідок пожеж в Україні гинуло приблизно 315 чоловік.
Кількість загиблих, як і частота виникнення пожеж, варіює в залежності від місяця року, дня тижня, часу доби тощо. Ризик стати винуватцем або жертвою випадкової пожежі пов'язаний не тільки з “пожежонебезпечними” періодами. Він збільшується або, навпаки, зменшується в залежності від віку, соціального стану, місця й умов проживання людини, його звичок тощо.
У 2004 році на пожежах виявлено 4063 загиблих, з них 87 дітей (2003 рік – 4033 осіб, у тому числі 130 дітей).
Внаслідок пожеж загинуло 3783 особи, в тому числі 92 дитини (2003 рік – 3914 осіб, у тому числі 130 дітей).
У порівнянні з 2003 роком кількість загиблих внаслідок пожеж зменшилась на 131 особу (-3,3%). Кількість загиблих дітей зменшилась на 38 осіб.
Рисунок 6 - Питома вага загиблих внаслідок пожеж за 2004 рік
Незважаючи на те, що в Україні чоловіків приблизно на 3,5 млн. менше за жінок, гинуть вони значно частіше, ніж жінки. У 2004 році чоловіків загинуло у 3,8 рази більше, ніж жінок, у 2003 році – у 3,2 рази (рис. 7).
Рисунок 7 - Розподіл загиблих за статтю
Аналіз умов, які сприяли загибелі людей на пожежах, показав, що майже половина людей гине в стані алкогольного сп’яніння. В 2004 році через надмірне вживання алкогольних напоїв загинуло 1800 осіб (47,6% від загальної їх кількості), у 2003 році – 1906 осіб (48,7%) (рис. 17).
Рисунок 8 - Питома вага кількості загиблих внаслідок пожеж в залежності від умов, що спричинили загибель, у 2004 році
Якщо проаналізувати дані за чотири останні роки, то більше всього пожеж, які супроводжувалися людськими жертвами, відбувалося в грудні. Такий стан склався і у 2004 році. Пояснення тут може бути лише одне - у холодний період року люди широко використовують пічне опалення, експлуатують різноманітні електронагрівальні прилади, нерідко кустарного виробництва. В результаті у 2004 році кожна 8-9 груднева пожежа закінчувалася смертю людини. Найменше людей гинуло влітку: червні, липні, серпні (рис. 9).
Рисунок 9 - Розподіл загиблих за місяцями 2004 року
Тенденція загибелі людей за віковими групами з року в рік залишається незмінною. З віком врятуватися людині під час пожежі стає все складніше.
Рисунок 10 - Розподіл загиблих за віком у 2004 році
Аналіз загибелі людей за часом доби показав, що самі підступні години - з 22 до 6 години ранку: в цей час вогонь зненацька застає близько 30% усіх загиблих. Найменша кількість людей, близько 12%, гине з 18 до 22 години (рис. 20). І це не випадково, ввечері люди обтяжені родинними турботами, різноманітними справами у побуті тощо. З початком ночі, перебуваючи у стані міцного сну після важкої буденної праці.
Рисунок 11 – Показники загибелі людей залежно від часу доби за 2004 рік у порівнянні з 2003 роком
Аналіз тижневої динаміки загибелі людей показує, що їх кількість набуває максимальних значень у суботу та неділю, що на нашу думку, нерозривно пов’язано з святковими днями та відповідно й з об’ємами споживаного алкоголю (рис. 12).
Рисунок 12 - Показники загибелі людей залежно від дня тижня за 2004 рік
Пожежі та їхні наслідки завдають значної шкоди світовій економіці. Пожежа супроводжується знищенням матеріальних цінностей, створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишнього середовища.
Проблема пожеж стає глобальної по своїх масштабах, торкається не тільки національних, але і міжнародних інтересів. Катастрофа на Чорнобильської АЕС, тривалі пожежі нафтових об'єктів Іраку як наслідок війни в Перській затоці, горіння великих лісових масивів підривають не тільки економіку країн, але головне - завдають непоправної шкоди навколишньому середовищу.
Рисунок 13 - Ризик зіткнення людини з пожежею по областях України за 2004 рік у порівнянні з 2003 роком
(r1 пожежа/людина)
Рисунок 14 - Ризик загибелі людини при пожежі по областях України за 2004 рік у порівнянні з 2003 роком
(r2 жертва/пожежа)
Рисунок 15- Ризик загибелі людини від пожежі по областях України за 2004 рік у порівнянні з 2003 роком
(r3 жертва/пожежа)
Наприкінці XX сторіччя на Землі щорічно реєструється близько 7 млн. пожеж, при яких гине приблизно 70 тис. чоловік. Насправді, пожеж на планеті виникає набагато більше, але багато хто з них (особливо дрібні) по різних причинах не реєструються.
Найбільш надійні результати отримані для Європи, Південної Америки й Австралії; найменш надійні – для Африки. У цілому, відносна помилка цих оцінок, за даними Всесвітнього Центра пожежної статистики не перевищує 10 – 15%, що є цілком прийнятним для глобальних досліджень.
Згідно з прогнозами, зробленими на підставі пожежної статистики, у світі протягом року на пожежах може загинути 225 тис. чоловік, 2 млн. 250 тис. чоловік – одержати травми, 4,5 млн. – важкі опікові травми.
Статистика свідчить, що прямі збитки в розрахунку на 1 людину в рік зростають в Італії – на 4 долари, у Франції – на 5, у Великобританії – на 8, у Німеччині – на 13, у США – на 15 доларів.
Згідно даних міжнародної статистики, при зростанні чисельності населення на 1% кількість пожеж збільшується приблизно на 5%, а збитки від них зростають на 10%.
За даними, що надійшли в Укрнііпб МНС України від ГУ МНС України в областях, АР Крим, містах Києві і Севастополі, за 12 місяців 2003 року в країні зареєстровано 61тис. 280 пожеж і загорянь.
Щодня в Україні в середньому виникало 168 пожеж і загорянь (у 2002 році цей показник дорівнював 164), економічні втрати, від яких складали 1210 тис. грн. (на 108 тис. більше, ніж 2002р.). Щодня внаслідок пожеж гинуло 11, а одержували травми 5 чоловік, гинуло 3 голови худоби, вогнем знищувалося 57 будинків і 7 одиниць техніки.
У цілому, за період з 1999 по 2003 року в країні виникло 277тис. 254 пожежі і загоряння. Пожежами нанесені прямі матеріальні збитки на суму більш 346 млн. грн. На пожежах загинуло 16521 людей, з них 673 дитини, травмовано 8206 людей, знищене й ушкоджено 92766 будинків і споруджень, 10709 одиниць техніки, загинуло 4013 голів худоби.
Практичне заняття №2
Основні положення.
Горіння – це швидкий процес протікання хімічних реакцій взаємодії горючої речовини й окислювача, що супроводжується високою екзотермічністю і випромінюванням світлової енергії. Для протікання процесів горіння необхідна наявність горючої речовини, присутність у зоні можливого горіння окислювача (в основному кисню повітря), наявність джерела вогню. Тільки деякі речовини здатні до самозаймання при зіткненні горючої речовини з окислювачем (металевий Na і К, само розігрів органічних продуктів при зберіганні).
Неорганізовані процеси горіння речовин, що призводять до втрати матеріальних цінностей, травмуванню і загибелі людей називають пожежами. У вогнищі пожежі на відкритому повітрі температура досягає 700-9000С, у закритих приміщеннях до 1200-13000С.
Миттєвий процес горіння (надзвичайна-висока швидкість протікання окислювально-відновної реакції), перетворення речовини який супроводжується виділенням великої кількості енергії та утворення хвилі стиснутих газів, здатних робити механічну роботу називається вибухом. При вибуху швидкість поширення полум'я досягає сотні м/с.
По походженню пожежі поділяються на:
- екзогенні, виникаючі від зовнішнього теплового джерела (відкритого вибуху, короткого замикання);
- ендогенні, виникаючі від самонагрівання, самозаймання (вугілля, зернові).Горіння
|
речовин може відбуватися у твердому, рідкому чи газоподібному (пароподібному стані).У залежності від участі речовин у горінні, розрізняють наступні класи пожеж (мал.1).У світі щорічно виникає до 6 млн. пожеж, в Україні до 50 тис. пожеж у рік. Прямі збитки від них складають близько 0,2-0,3% валового національного доходу. Установлено, що кожна хвилина зволікання в пожежогасінні веде до непередбачених наслідків. Виникаючи в більшому ступені через недбайливість чи порушення правил пожежної безпеки надалі горіння перетворюється в стихійне лихо.
Мал.1 Класи пожеж
Згідно ОНТП 24-86 у залежності від вибухопожежонебезпеки розрізняють наступні категорії приміщень, будинків і споруд (табл.1).
Категорії А та Б називаються вибухопожежонебезпечними тому, що в них можливе виникнення як пожежі, так і вибуху.
Усі виробничі приміщення повинні мати первинні засоби пожежогасіння, системи автоматичного пожежогасіння, а в приміщеннях категорій А, Б і В та складських приміщеннях повинні бути передбачені системи пожежної сигналізації.
До первинних засобів пожежогасіння відносяться вогнегасники, пожежний інвентар (ковдри з негорючого полотна теплоізоляції, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) і пожежний інструмент (крюки, ломи, сокири і т.д.).
Бочки для зберігання води з метою гасіння пожежі відповідно до ГОСТ12.4.009-83 повинні бути місткістю не менше 200л. Пожежні щити (стенди) встановлюються на території об'єкта з розрахунку один щит (стенд на площу 5000м2. В комплект засобів пожежогасінні, які розміщуються на ньому повинні бути включені: вогнегасники – 3шт, ящик з піском – 1шт, ковдра з негорючого матеріалу теплоізоляції розміром 2х2м – 1шт, крюки – 3шт, лопати – 2шт, ломи – 2шт, сокири – 2шт.
Кожний працівник повинен знати місце розташування первинних засобів пожежогасіння і уміти ними користуватися; працівники повинні знати правила поведінки при пожежі, шляхи евакуації.
Таблиця 1
Застосування вогнегасників.
Серед первинних засобів пожежегасіння найбільша роль приділяється найефективнішим з них – вогнегасникам.
Класифікація вогнегасників за видом вогнегасної речовини:
- водні (із зарядом води чи води з добавками);
- пінні (із зарядом піноутворювачів різноманітних видів);
- повітряно-пінні (із зарядом водяного розчину піноутворювальних добавок);
- хімічно-пінні (із зарядом хімічних речовин, які на момент приведення вогнегасника до дії вступають у реакцію з утворенням піни та надмірного тиску);
- порошкові (із зарядом вогнегасного порошку);
- вуглекислотні (із зарядом діоксиду вуглецю);
- хладонові (із зарядом вогнегасної речовини на основі галогенізованих вуглеводнів);
- брометилові;
- комбіновані (із зарядом двох і більше вогнегасних речовин).
Викидання вогнегасної речовини в різних типах вогнегасників здійснюється:
- під тиском газу-витискувача, який міститься в окремому малолітражному балоні;
- під тиском газу-витискувача, який постійно знаходиться в корпусі (такі вогнегасники називають закачними);
- під тиском газів, що утворюються в результаті хімічної реакції.
Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.
Вогнегасник загального призначення - вогнегасник, призначений для забезпечення протипожежного захисту об'єкта.
Вогнегасник спеціального призначення - вогнегасник, призначений для забезпечення протипожежного захисту об'єкта із специфічними умовами експлуатації та (або) особливостями пожежної небезпеки виробництва і (або) за конструктивним виконанням відрізняється від вогнегасника загального призначення.
Експлуатація вогнегасника - стадія життєвого циклу вогнегасника, на якій реалізується і забезпечується його працездатність.
До стадій експлуатації вогнегасника належать: початок його експлуатації, зберігання, транспортування, очікування застосування за призначенням, застосування за призначенням, технічне обслуговування, а також завершення експлуатації.
Життєвий цикл вогнегасника - проміжок часу від виготовлення до завершення експлуатації вогнегасника.
Технічне обслуговування вогнегасника - комплекс операцій, спрямованих на перевірку вогнегасника та забезпечення його працездатності в режимах очікування застосування за призначенням, транспортування і зберігання, або на прийняття рішень щодо ремонту чи зняття його з експлуатації.
Переносний вогнегасник - вогнегасник, за масою і конструктивним виконанням придатний для перенесення та застосування однією людиною. Маса спорядженого переносного вогнегасника не перевищує 20 кг.
Пересувний вогнегасник- вогнегасник, змонтований на колесах чи візку, придатний для переміщення та застосування людиною. Маса спорядженого пересувного вогнегасника не перевищує 450 кг.
Водяний вогнегасник - вогнегасник із зарядом водної вогнегасної речовини.
Водопінний вогнегасник - вогнегасник із зарядом водопінної вогнегасної речовини.
Аерозольний водопінний вогнегасник - водопінний вогнегасник одноразового використання, з якого вогнегасна речовина подається в розпиленому вигляді.
Порошковий вогнегасник - вогнегасник із зарядом вогнегасного порошку.
Вуглекислотний вогнегасник - вогнегасник із зарядом діоксиду вуглецю.
У табл.1 і 2 приведені основні технічні характеристики, застосовуваних у даний час вогнегасників.
Таблиця 1
Таблиця 2
Таблиця 3
Таблиця 4
Таблиця 5
Таблиця 6
Таблиця 7
Таблиця 8
ПРИДАТНІСТЬ ВОГНЕГАСНИКІВ ДО ГАСІННЯ ПОЖЕЖ РІЗНИХ КЛАСІВ ТА ДІАПАЗОНИ ТЕМПЕРАТУР ЇХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
| Тип вогнегасника | Придатність до гасіння пожеж класів | Діапазон температур експлуатації, не менше | |||
| A | B | C | (E) | ||
| Порошковий | + | + | + | + | від мінус 20° C до плюс 50° C, або від мінус 30° C до плюс 50° C, або від мінус 40° C до плюс 50° C, або від мінус 50° C до плюс 50° C |
| Водопінний | + | + | - | -* | від плюс 5° C до плюс 50° C, або від 0° C до плюс 50° C, або від мінус 10° C до плюс 50° C, або від мінус 20° C до плюс 50° C |
| Водопінний аерозольний | + | + | - | + | від 0° C до плюс 50° C |
| Водяний | + | +** | - | -* | від плюс 5° C до плюс 50° C, або від 0° C до плюс 50° C, або від мінус 10° C до плюс 50° C, або від мінус 20° C до плюс 50° C |
| Вуглекислотний | - | + | - | + | від мінус 20° C до плюс 50° C |
| Примітка. Знак "+" означає придатність вогнегасника для гасіння пожежі цього класу; знак "-" означає непридатність для гасіння пожежі цього класу. ____________ * Застосування небезпечне для життя людини. ** Для водяних вогнегасників із зарядом води з добавками, що забезпечують гасіння пожеж класу B. |
Таблиця 9
КОЕФІЦІЄНТИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВОГНЕГАСНИКІВ
ЗА ЇХ ВОГНЕГАСНОЮ ЗДАТНІСТЮ
ЩОДО ГАСІННЯ МОДЕЛЬНИХ ВОГНИЩ ПОЖЕЖІ КЛАСІВ A ТА B
| Тип та позначення вогнегасника | Коефіцієнт ефективності вогнегасника за його вогнегасною здатністю щодо гасіння модельного вогнища пожежі | ||
| класу A | класу B | ||
| Водяний | ВВ-2 | 2* | |
| ВВ-3 | 3* | ||
| ВВ-5; ВВ-6 | 5* | ||
| ВВ-9 | 8* | ||
| ВВ-12 | 13* | ||
| Водопінний | ВВП-6 | ||
| ВВП-9 | |||
| ВВП-12 | |||
| ВВП-50 | |||
| ВВП-100 | |||
| ВВП-150 | |||
| Водопінний аерозольний | ВВПА-400 | 0,4 | 0,7 |
| Вуглекислотний | ВВК-1,4; ВВК-2 | ||
| ВВК-3,5; ВВК-5 | |||
| ВВК -7 | |||
| ВВК-14; ВВК-18 | |||
| ВВК-28 | |||
| ВВК-56 | |||
| Порошковий | ВП-2 | ||
| ВП-3 | |||
| ВП-4 | |||
| ВП-5 | |||
| ВП-6 | |||
| ВП-8 | |||
| ВП-9 | |||
| ВП-12; ВП-20 | |||
| ВП-50 | |||
| ВП-100 | |||
| ВП-150 | |||
| ____________ * Для водяних вогнегасників із зарядом води з добавками, що забезпечують гасіння пожеж класу B. |
Таблиця 10
ПЕРЕЛІК ОБ'ЄКТІВ РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, ЯКІ ПОВИННІ БУТИ ОСНАЩЕНІ ПЕРЕНОСНИМИ ВОГНЕГАСНИКАМИ
| Тип та позначення вогнегасника | Найменування об'єктів, які рекомендується оснащувати переносними вогнегасниками | |
| Водяний | ВВ-5, ВВ-6 | Громадські будинки та споруди, квартири житлових будинків, приміщення гуртожитків, будинки індивідуальної забудови, кіоски |
| ВВ-9, ВВ-12 | Виробничі, сільськогосподарські, складські та лабораторні будинки і приміщення, адміністративні та побутові будинки і приміщення та споруди промислових підприємств, громадські будинки та споруди, гаражі та автомайстерні | |
| Водопінний | ВВП-6 | Громадські будинки та споруди, квартири житлових будинків, приміщення гуртожитків, будинки індивідуальної забудови, кіоски |
| ВВП-9, ВВП-12 | Виробничі, сільськогосподарські, складські та лабораторні будинки і приміщення, адміністративні та побутові будинки і приміщення та споруди промислових підприємств, громадські будинки та споруди, гаражі та автомайстерні | |
| Водопінний аерозольний | ВВПА-400 | Громадські будинки та споруди, квартири житлових будинків, приміщення гуртожитків, будинки індивідуальної забудови, адміністративні та побутові будинки і приміщення та споруди промислових підприємств, лабораторні приміщення, гаражі та автомайстерні, кіоски та торговельні ятки |
| Вуглекислотний* | ВВК-1,4, ВВК-2 | Громадські будинки та приміщення з наявністю ПЕОМ, приміщення обчислювальних центрів, споруди промислових підприємств |
| ВВК-3,5, ВВК-5 | Громадські будинки, споруди та приміщення з наявністю ПЕОМ, приміщення обчислювальних центрів, |
Дата: 2016-10-02, просмотров: 192.
