Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Класифікація реакцій гіперчутливості за Джеллом та Кумбсом. Основні механізми виникнення і розвитку імунопатологічних станів, їх роль в розвитку різних захворювань. Механізми розвитку анафілактичних реакцій. Механізми розвитку гуморальних цитотоксичних реакцій. Механізми розвитку реакцій утворення імунних комплексів. Механізми розвитку патологічних імунних реакцій, опосередкованих Т-сенсибілізованими лімфоцитами. Механізми розвитку аутосенсибілізації, обумовленої антитілами.
Не атопічні захворювання види, імунопатогенез, імунодіагностика, клінічні прояви та диференціальна діагностика. Алергічні захворювання (сироваткова хвороба, екзогенний алергічний альвеоліт та ін.): імунопатогенез, клініка, імунодіагностика, імунотерапія. Диференціальна діагностика захворювань, обумовлених алергійними процесами та псевдоалергійними реакціями. Принципи антиалергійної терапії та імунотропних методів лікування в алергології.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ
| № п/п | Тема | Кількість годин |
| 1. | Принципи функціонування імунної системи, клініко-лабораторна оцінка ії розладів. | |
| 2. | Хвороби імунної системи. Принципи імунодіагностики, імунотерапії, імунореабілітації та імунопрофілактики. | |
| 3. | Основи трансплантаційного імунітету. | |
| 4. | Протипухлинний імунітет. Клініко - імунологічні аспекти аутоімунних захворювань. | |
| 5. | Алергічні захворювання. Класифікація, діагностика і лікування, клінічні приклади. | |
| Всього |
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
| № теми | Назва теми | Кількість годин |
| 1. | Структура і принципи функціонування імунної системи. | |
| 2. | Імунологічні методи досліджень. Основні правіла оцінки імунного статусу | |
| 3. | Природжені та набуті імунодефіцитні стани | |
| 4. | Імунні аспекти аутоімунної патології | |
| 5. | Атопічні хвороби | |
| 6. | Алергічні (не атопічні) захворювання | |
| Підсумковий модульний контроль | ||
| Всього |
ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
| № теми | Назва теми та ії зміст | Кількість годин |
| 1. | Імунне запалення та інфекційні хвороби. ВІЛ – інфекція. Механізми імунного захисту при бактеріальних та вірусних інфекціях. Роль імунної системи в протигрибковому імунітеті та захисті від гельмінтів. Значення стану імунної системи в розвитку опортуністичних та протозойних інфекцій. Імунологічні методи в діагностиці інфекційних хвороб. Імунна відповідь при гострому запальному процесі. Динаміка показників лейкограми, протеінограми і імунограми при гострому, рецидивуючому і хронічному запаленнях. Види та особливості специфічної імунопрофілактики інфекційних хвороб. Імунозалежні реакції та ускладнення при вакцинації. Етіологія, імунопатогенез, імунодіагностика та імунотерапія ВІЛ/СНІДУ. Динаміка імунограми ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД. Імунопрофілактика ВІЛ-інфекції. | |
| 2. | Основи трансплантаційного імунітету.Основні поняття, термінологія (ауто-, ало-, ксено- трансплантат). Передтрансплантаційний моніторинг. Механізм відторгнення алотрансплантату: надгострий, гострий та хронічний. Посттрансплантаційні інфекційні ускладнення, критерії діагностики. Імуносупресивна терапія: механізми дії, принципи призначення, ускладнення. Нові імунологічні методи діагностики і терапії в трансплантологи. | |
| 3. | Імунологія пухлин.Антибластомні та пробластомні механізми взаємодії імунної системи організм "хазяїна" та "пухлини". Фактори імунологічної резистентності пухлини. Поняття про пухлиноасоційовані антигени. Імуносупресивна дія пухлин. Імунні зміни у онкологічних хворих. Імунодіагностика, в т. ч. диференціальна відповідно до CD- фенотипу пухлинних клітин. Сучасні підходи до імунотерапії хворого з онкологічними захворюваннями. | |
| Всього |
Форми контролю
Оцінка за дисципліну визначається на підставі суми оцінок поточної навчальної діяльності (середнє арифметичне поточної успішності) та оцінки на диференційному заліку (традиційна оцінка), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.
Таким чином, частки результатів оцінювання поточної навчальної діяльності і диференційного заліку становлять відповідно 50% та 50%.
Поточну навчальну діяльністьстудентів контролюють на практичних заняттях відповідно до теми заняття. Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-бальною (традиційною) шкалою.
Відповідно з професійним під час практичних занять велика частина часу (не менше 60%) повинна відводитися основного етапу заняття: самостійній роботі студентів під керівництвом викладача з професійно-орієнтованими завданнями (реальними об'єктами майбутньої професійної діяльності - хворими, результатами лабораторних досліджень, рентгенограмами або їх моделями). Залишок часу - на аналіз і спільне обговорення результатів самостійної роботи студентів з корекцією помилок.
Види навчальної діяльності студента, які підлягають оцінюванню на практичному, визначаються кафедрою з урахуванням специфіки дисципліни і цілей вивчення конкретної теми і фіксуються в протоколі засідання кафедри до початку навчального року.
Оцінювання навчальної діяльності всіх студентів не є обов'язковим на кожному практичному занятті. Однак, на практичному занятті повинно бути опитано не менше 50% студентів.
В кінці вивчення дисципліни поточна успішність розраховується як середній бал усіх отриманих студентом оцінок за традиційною шкалою, округлене до 2 (двох) знаків після коми.
Оцінювання самостійної роботи студентів
Засвоєння тем, які виносяться на самостійну роботу, перевіряється під час диференційного заліку.
Підсумкова атестація До підсумкової атестації допускаються лише ті студенти, які не мають академічної заборгованості і мають середній бал за поточну навчальну діяльність не менше 3,00. Диференційований залік студента оцінюється за 4-бальною (традиційною) шкалою. проводиться шляхом опитування та виконання письмових завдань (ситуаційна задача, алгоритм лікування, оцінка імунограм або лейкограм, тестові завдання). Оцінка за диференційований залік є середьноарифметичної за відповіді на 2 теоретичних/практичних питання (по одному питанню з розділів: загальна імунологія; клінічна імунологія та алергологія) та виконання 2-х письмових завдань.
Оцінювання дисципліниОцінка з дисципліни складається з двох складових:
• 50% - поточна успішність (середнє арифметичне всіх оцінок студента);
• 50% оцінка на диференційованому заліку.
Таким чином, на кафедрі у відомість виставляються дві оцінки:
середнє арифметичне всіх поточних оцінок (розраховується як число, округлене до 2 (двох) знаків після коми, наприклад, 4,76);
2) традиційна оцінка за диференційований залік.
Середній бал за навчальну дисципліну (традиційна оцінка) розраховується як середнє арифметичне поточної успішності та оцінки за диференційний залік:
Поточна успішність – 4,76.
Оцінка за диференційний залік – 4.
(4,76 + 4) : 2 = 4,38.
Отримана оцінка за навчальну дисципліну розцінюється як процент засвоєння необхідного об’єму знань із навчальної дисципліни:
| Середній бал за дисципліну | Відношення отриманого студентом середнього балу за дисципліну до максимально можливої величини цього показника | Оцінка з дисципліни за 4-бальною шкалою (традиційна оцінка) |
| 4,45 – 5,0 | 90-100% | |
| 3,75 – 4,44 | 75-89% | |
| 3,0 – 3,74 | 60-74% |
Дата: 2016-10-02, просмотров: 152.