Розрахунок гвинтових циліндричних пружин розтягу та стиску
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Гвинтові циліндричні пружини розтягу та стиску мають такі основ­ні геометричні параметри (рис. 2.2 а, б):

 

Рис. 2.2 Гвинтові циліндричні пружини розтягу та стиску

 

d— діаметр витків (дроту) пружини;

D— середній діаметр пружини;  

Dз = D + d — зовнішній діаметр пружини;

С = D/d — індекс пружини;

h — крок витків у ненавантаженій пружині (h = d — для пру­жини розтягу, рис.2.2, a);

α — кут підйому витків (tg α = h/( D);

H0 — довжина (висота) ненавантаженої пружини;

Hp — довжина робочої частини ненавантаженої пружини;

і = Нр/h — кількість робочих витків;

L — довжина дроту для виготовлення пружини.

Податливість циліндричних пружин пропорційна їхньому індек­су С. Для збільшення податливості індекс С беруть якомога більшим; практичне застосування мають пружини з індексом С = 4...12. За­лежно від діаметра витків рекомендують такі значення індексу C цилінд­ричних пружин:

 

Таблиця 2.1 Рекомендовані значення індексу С.

d, мм <2‚5 3—5 6—12
С 5—12 4—10 4—9

 

Збільшуючи індекс пружини певної жорсткості, можна зменшити довжину пружини через збільшення її діаметра, а зменшуючи індекс, можна зменшити діаметр через збільшення довжини пружини.

Для розрахунку на міц­ність розглянемо силові фактори, що діють у пере­різі витка, навантаженого силою F пружини (рис. 2.3).

 

Рис. 2.3 Навантаження витків пружини стиску.

За умовою рівноваги ниж­ньої частини пружини виз­начаємо, що у довільному перерізі витка діють крутний момент Т = 0‚5FD та поперечна сила F, які спри­чинюють відповідно кручен­ня та зріз витка. Нехтую­чи кутом підйому витків α, який для більшості пружин менший ніж 10—12°, а також напруженнями зрізу від поперечної сили, на­пруження кручення витків визначають за виразом:

 

τ = TK/WP = 8FD/(πd3 ),       (2.1)

 

де K — коефіцієнт, що враховує кривину витків; Wp = πd3/16 — полярний момент опору перерізу витка. Коефіцієнт K беруть залежно від індексу С пружини із співвідношення

 

K=1 + 1‚4/С.         (2.2)

 

Умову міцності витків пружини на основі ви­разу (2.2) записують у вигляді

 

τ = 8FDК/(πd3) < [τ].     (2.3)

 

Потрібний діаметр дроту пружини із умови (2.3) визначають за формулою

.     (2.4)

 

Якщо в умові (2.3) врахувати, що D/d = С, то формулу для визна­чення діаметра дроту пружини можна записати у вигляді

      (2.5)

Добуте значення d округлюють до значення у стандартному ряду діаметрів дроту для виготовлення пружин.

Діаметр дроту пружини дає змогу визначити середній та зовнішній

діаметри пружини:

D = Сd; D3 = D + d.

Осьову пружну деформацію пружини (розтяг або стиск) під дією навантаження F можна дістати як добуток кута закручування витків θ пружини та середнього радіуса пружини 0‚5D:

λ =0‚5Dθ = 0‚5DТπDі/(GIр) = 0,25FπD3i/(GIp),

де і — кількість робочих витків пружини; G — модуль пружності при зсуві матеріалу пружини (для сталі G = 8 104 МПа); Ip = πd4/32 — полярний момент інерції перерізу витка пружини.

Виражаючи Ip через d та враховуючи, що D/d = С, вираз для осьо­вої пружної деформації пружини можна записати у вигляді

 

λ = 8FD3i/(Gd4) = 8FС3i/(Gd).        (2.6)

 

Відношення навантаження F до осьової пружної деформації λ пру­жини називається жорсткістю k пружини. Із виразу (2.6)

 

k = Gd4/(8D3і) = Gd/(8С3i).       (2.7)

 

Вираз (2.6) дає змогу визначити потрібну кількість робочих вит­ків пружини, якщо відоме значення λ:

 

і = Gd4λ/(8FD3) = Gdλ/(8FС3).      (2.8)

 

Щоб правильно розрахувати та підібрати пружину, треба знати її робочу характеристику (рис.2.4 а, б), на якій повинні бути зазна­чені: λmіn, λmах — відповідно мінімальна та максимальна розрахунко­ві деформації пружини; Fmin, Fmax, Fгp — відповідно мінімальне і мак­симальне розрахункові навантаження та граничне навантаження на пружину (при посадці витків у пружинах стиску і за міцністю витків у пружинах розтягу).

 

Рис. 2.4 Робочі характеристики пружин розтягу та стиску

 

Для пружин розтягу (рис.2.2, а), виготовлених із щільним (за­критим) навиванням витків, початковий натяг (притискання сусідніх витків)      

F0 =(0,2...0,3)Fгp. Граничне навантаження для пружин роз­тягу та стиску беруть Fгp = (1,1... 1,2) Fmax.

Подальший розрахунок пружини розтягу полягає у визначенні з умови міцності діаметра дроту d за максимальним навантаженням Fmах і середнього D та зовнішнього Dз діа­метрів пружини. Потім знаходять потрібну кількість робочих витків і за формулою (2.8), беручи максимальне розрахункове навантажен­ня Fmах та деформацію λmах .

Решту розмірів пружин обчислюють за такими формулами:

1. Для пружин розтягу

довжина робочої частини ненавантаженої пружини (див. рис.2.2.а) Hp = іd повна кількість витків І0 = І + (1...2);

довжина ненавантаженої пружини H0 = і0d + 2hв,

де hв =(0.5...1)D — висота одного вушка; довжина пружини при максимальному розрахунковому навантажені F mах

H=H0 + λmax = H0 + (Fmax - F0)/k = H0 + 8С3 і(Fmax – F0)/(Gd);

довжина дроту для виготовлення пружини

L = πDi/соsα + 2lв,

де lв — довжина дроту для одного вушка.

2. Для пружин стиску

загальна кількість витків і0 = i + (1,5...2), де кількість крайніх щільно навитих витків становить 1,5—2;

мінімальний зазор між витками при максимальному розрахунковому навантаженні Fmax — ∆ = (0,1...0,2) λmax/i, крок витків ненавантаженої пружини h = λmax/i + d + ∆;

довжина пружини, стиснутої до дотику витків, Hгp = (i0 — 0,5) d; довжина ненавантаженої пружини H0 = Hгp + і (h — d); довжина дроту для виготовлення пружини L = πDі0/cos α.

При великій кількості витків довгі пружини стиску під наванта­женням можуть втрачати поздовжню стійкість. Тому рекомендують при H0/D > 3 встановлювати пружини стиску на оправках або у від­повідних трубках.

 



Дата: 2019-07-24, просмотров: 437.