Аналіз власних досліджень

Аналіз отриманих даних показав, що між контрольною і експериментальною групами випробовуваних юнаків є істотні відмінності.

Антропометричні дані випробовуваних юнаків в обох групах (контрольною і експериментальною) відповідають нормальним середнім віковим показникам. Так, середня величина зростання в контрольній групі склала 123.2 см, в експериментальній - 121,2 см. Середня величина ваги тіла відповідно 20,8 і 21,7 в обох групах. Дані показники зростання і ваги відповідають віковій нормі.

Показники педалюванні приведені в таблицях 3.1 і 3.2 У контрольній групі до початку експерименту (вересень) показник педалюванні склав в середньому - 1,4 см, в кінці експерименту (грудень) - 0,87см. Відповідні показники в експериментальній групі, що займається по методиці акцентованого розвитку педалюванні, склали відповідно - 1,4 на початку експерименту і + 1,31 - в кінці експерименту.

У перерахунку на відсотки абсолютних величин, в експериментальній групі показник педалюванні збільшився на 128% більше в порівнянні з контрольною.

Показники педалюванні свідчать про то що показник на початку навчального року в контрольної групи склав 172 обороти/хвилини, в кінці обстежуваного періоду - 174 обороти/хвилини. У контрольній групі відповідні показники склали також 172 обороти/хвилини на початку дослідження і досягли 179 градуса в кінці дослідження. Різниця по цьому показнику в звичайній групі склала всього 2 обороти/хвилини, в експериментальній групі - 7 обороти/хвилин. Ці відмінності вельми істотні і статистично достовірні (t = 4,17 при р < 0, 01).

Цікаво відзначити, що між дослідженими величинами спостерігається певна залежність. Так, чим вище показник педалюванні по похилому тесту, тим більше величина кута в тазостегновому суглобі і навпаки.

Між антропометричним ростовим для маси показником Кетле і показником педалюванні спостерігалася деяка негативна залежність.

Таблиця 3.1. Контрольна група - юнаки контрольної групи

Таблиця 3.2. Експериментальна група

Таким чином, між контрольною і експериментальною групами спостерігаються істотні відмінності. Позитивна динаміка в педалюванні у випробовуваних контрольної групи, вочевидь, пояснюється деяким поліпшенням рухливості завдяки заняттям фізичною культурою за звичайною програмою.

Оскільки в експериментальній групі увага була акцентована на розвиток як пасивної, так і активної форми педалювання, значніші зміни пояснюються саме ефектом акцентованого розвитку педалювання. Методика проведення занять на акцентований розвиток педалювання описана в розділі "Огляд літературних даних".

Оскільки віковий і статевий склад в обох досліджених групах є ідентичним, відмінності в динаміці розвитку педалювання пояснюється особливою методикою проведення уроків фізичної культури, яка позитивно позначається на розвиток такої важливої рухової якості як педалювання.

За антропометричними даними індекс Кетле в кінці обстеження у юнаків контрольної групи склав 179 г/см, у юнаків експериментальної групи - 169 г/см. Такі показники масарістового індексу побічно можуть свідчити про вищий рівень педалювання у юнаків контрольної групи. Цей факт також говорить на користь того, що акцентовані заняття на розвиток педалювання позитивно позначаються на антропометричних чинниках, які і визначають рівень педалювання.

В.Г. Мінченко і Б.В. Міхайлов експериментально показали позитивний вплив підвищення інтенсивності тренувальних навантажень. Справжня робота розширює і заглиблює вказане методику в підготовці велосипедистів, здатних заповніть в річному циклі об'єм навантажень 220-270 км.

У проведеному педагогічному експерименті прийняли участь 18 юнаків-школярів.

Спортсмени були розподілені на дві групи, які впродовж 5 місяців експериментального тренування виконували наступні завдання.

Контрольна група тренувалася загальноприйнятим способом. Початок експериментального періоду збігався з початком річного тренувального циклу. У грудні, тобто на першому етапі підготовчого періоду, велосипедисти виконували рівномірні навантаження виключно аеробної спрямованості з ЧСС від 130 до 156 уд/хв. У січні і лютому об'єм тренувального навантаження значно збільшився. При цьому аеробна робота склала 80-90% спеціальних завдань, а на долю змішаних нагрузок, куди включався силовий і інтенсивний об'єм (при ЧСС 160-185 уд./хв), доводилося 10-12% загального об'єму.

1-я дослідна група безпосередньо після завершення перехідного періоду, на відміну від контрольної групи, виконала не лише аеробні, але і змішані загрузки. Їх, доля складала в грудні 35%, а в січні і лютому в середньому 43% від загального об'єму кілометражу (див. рисунок 3.1)

2-я дослідна група в порівнянні з 1-ою в грудні виконала більший об'єм загального навантаження при підвищеній інтенсивності завдань.

Загальний об'єм соціальної роботи, а також співвідношення аеробних, змішаних, анаеробних і змагань навантажень за березень-квітень у всіх групах був однаковим.

Рисунок 3.1. Структура тренувальних навантажень випробовуваних велосипедистів за період педагогічного експерименту.

Таким чином, випробовувані всіх двох груп за експериментальний період, що складається з 3,5 місяця першого етапу періоду змагання, витратили відносно однаковий час на виконання спеціальних навантажень і ОФП. Однак доля інтенсивних навантажень в підготовчому періоді, особисто в грудні, була неоднаковою: найменша в контрольній, а найбільша в експериментальній групі.

Всі випробовувані 4 рази обстежувалися в умовах лабораторії. Під час виконання ступінчастого навантаження повністю на модифікованому велоергометрі "Монарк" визначався сумарний час роботи на всіх "сходинках" (Тст), величина РWC максимальний вжиток кисню (МПК). Поріг анаеробного обміну в критеріях потужності навантаження (ПАНО) і величина критичної потужності роботи, тобто тій потужності тестуючої нагрузки, при якій у спортсмена наставало МПК.

Обстеження, проведене в листопаді, мало значення точки відліку стану випробовуваних всіх груп. Проводилося воно після завершення перехідного періоду попереднього річного циклу, на початку підготовчого періоду сезону. Результати тестування в грудні і лютому характеризують зміни стану спортсменів на окремих етапах підготовчого періоду.