Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарного обігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва непреривно зростає.
Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.
Отже, економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства ВАТ Уманський завод "Мегомметр" заключається в тому, щоб забезпечити:
безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;
оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;
створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;
застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;
раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;
зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.
Раціональне використання (споживання) і економія сировини, матеріалів, палива і енергії є одними із важливих умов функціонування підприємства в умовах ринку, переводу економіки на інтенсивний шлях. Раціональне використання матеріальних ресурсів - це доцільне обґрунтоване їх використання, їх витрати на рівні мінімуму при виробництві одиниці продукції.
В загальному вигляді економія матеріальних ресурсів - це підвищення їх рівня корисного використання, яке виражається у зниженні питомої витрати матеріалів на одиницю споживчого ефекту, котрий одержують у результаті раціонального споживання матеріальних ресурсів. Значення економії матеріальних ресурсів зростає в зв’язку із збільшенням обсягу виробництва продукції.
Зменшення матеріальних витрат безпосередньо впливає на зниження собівартості продукції, оскільки вони становлять біля 75-80 відсотків витрат підприємства, із них біля 60 відсотків припадає на матеріали і сировину.
Скорочення матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції - це більш значний резерв економії порівняно із зниженням трудоємності і фондоємності виробництва: 1 відсоток економії матеріалів забезпечує скорочення витрат у 2-2,5 рази більше ніж 1 відсоток економії фонду зарплати та в 2-4 рази більше, ніж 1 відсоток скорочення капітальних вкладень.
Таким чином ресурсозбереження виступає як важливіший фактор підвищення ефективності виробництва. Основним завданням ресурсозбереження є:
забезпечення економного і раціонального використання матеріальних ресурсів;
ліквідація невиробничих витрат або перевитрати матеріальних ресурсів;
оптимізація структури ресурсоспоживання на основі впровадження нових проектних, конструкторських і технологічних рішень, які дозволяють підвищити комплексність використання матеріальних ресурсів;
розширення застосування вторинних ресурсів;
розширення застосування вторинних ресурсів, організація повної переробки виробничих відходів і матеріалів, збір і утилізація побутових відходів;
скорочення витрат матеріальних ресурсів на всіх стадіях виробництва і споживання при транспортуванні та зберіганні;
прискорення оборотності обігових засобів, скорочення виробничих запасів, вивільнення частини ресурсів із обігу тощо.
Існують різні форми забезпечення споживачів матеріальними ресурсами: транзитна, складська, через гуртові бази, за прямими тривалими зв’язками.
Основними формами матеріально-технічного забезпечення підприємства є транзитна та складська.
Транзитна форма забезпечення вигідна у тих випадках, коли матеріал надходить до споживача у кількостях не менше транзитної норми відвантаження. Ця форма забезпечення матеріальними ресурсами дає найбільший (економічний) ефект у відношенні рівномірності постачання, дотримання асортименту, комплектності, якості продукції та інших параметрів при встановленні прямих тривалих зв’язків між споживачами та постачальниками. Такі зв’язки повинні бути встановлені для споживачів з тими постачальниками, від яких вони отримують велику частку матеріальних ресурсів.
При продажі і відвантаженні продукції ВАТ Уманського заводу "Мегомметр" використовуються різні види транспорту: залізниця (контейнери, грузобагаж), авіа багаж, автомобільний транспорт ТІR, кур'єрська пошта, “Автолюкс”, самовивезення.
Складська форма постачання матеріальними ресурсами передбачає відпуск цих ресурсів споживачам із складів підприємств-постачальників. Ця форма постачання забезпечує підвищення мобільності матеріальних ресурсів.
Організаційно-складська форма забезпечення може здійснюватися різними шляхами, з яких найбільше значення має гуртова торгівля.
Гуртова торгівля збуту забезпечує мобільність матеріальних ресурсів і можливості маневрування ресурсами при забезпеченні ними багатьох споживачів продукцією різноманітної номенклатури. Характерні риси гуртової торгівлі:
а) забезпечення безпосередніх споживачів матеріально-технічними ресурсами здійснюється через гуртові бази (магазини);
б) забезпечення споживачів необхідними їм видами продукції здійснюється на основі попередніх замовлень самих підприємств;
в) споживачі можуть купляти на гуртових базах необхідні їм матеріальні ресурси без попередніх замовлень.
Однією з прогресивних форм матеріально-технічного забезпечення підприємства різними видами ресурсів є система постачання точно в термін - система поставки матеріальних ресурсів до місця виробничого споживання у певній кількості та у потрібний час.
Ця система постачання матеріальних ресурсів точно в термін у світовій практиці є однією із найсучасніших і найпопулярніших виробничих розробок.
В процесі матеріально-технічного забезпечення підприємства матеріальними ресурсами здійснюється комплекс заходів з управління матеріальними потоками в межах служби постачання.
При закупівлі матеріальних ресурсів першочергове значення має використання інструментів маркетингу у процесі оцінки кон"юктури ринку сировини, матеріалів, палива та енергії, визначення цінової політики.
При закупівлі матеріальних ресурсів можна використати один із двох альтернативних рішень:
самостійне формування асортименту матеріальних ресурсів і закупівля цих ресурсів безпосередньо у виробництві;
закупівля матеріальних ресурсів у посередника, який спеціалізується на окремих видах ресурсів та формуванні широкого асортименту і поставках його споживачам у скомплектованому вигляді.
Слід відмітити, що на ВАТ "Уманський завод "Мегомметр" сировина майже повністю постачається пiдприємствами України.
Постачальниками за основними видами сировини та матерiалiв, що займають 10% в загальному об'ємi постачання є:
ТОВ "Медаллат" - колоровi метали;
ТОВ "Ольга" - кольоровi метали;
ТОВ "Альянс" - чорнi метали;
ТОВ "Укрметiс" - крiплення;
ТОВ "Акватон" - провода;
ТОВ "Одестрей" - стеклотекстолiти;
ТОВ "Хiмпласт" - пластик.
Цiни та матерiали на комплектуючi постiйно збiльшуються. Більшість підприємств, які постачають сировину є посередниками.
Слід відмітити, що закупівля матеріальних ресурсів у посередника може бути більш вигідною ніж безпосередньо у виробників. Це зумовлено такими обставинами:
1. Закуповуючи матеріальні ресурси у посередника, підприємство, як правило, має можливість придбати широкий асортимент продукції відносно невеликими партіями. В результаті чого зменшується потреба у запасах, складах, зменшується обсяг договірної роботи з виробниками окремих видів ресурсів.
2. Ціна товару (ресурсу) у посередника може бути нижчою ніж у виробника.
3. Виробник матеріальних ресурсів може розміщуватися територіально на більш віддаленій відстані ніж посередник. Додаткові транспортні витрати у цьому випадку можуть перевищувати різницю у цінах виробника і посередника.
Після того як зроблений вибір системи поповнення запасів, необхідно кількісно визначити величину партії, яку потрібно замовити, а також інтервал часу, через який повторюється замовлення.
Оптимальний розмір партії товарів, які поставляються і, відповідно оптимальна частота завозу залежать від наступних факторів:
обсяг попиту (обороту);
витрати транспортно-заготівельні;
витрати по зберіганню запасу.
В якості критерію оптимальності вибирають мінімум суми транспортно-заготівельних витрат і витрат по зберіганню. Транспортно-заготівельні витрати, і витрати по зберіганню залежать від розміру замовлення, але характер залежності кожної із цих статей витрат від обсягу замовлення різний.
Транспортно-заготівельні витрати при збільшенні розміру замовлення, очевидно, зменшуються, так як закупка і перевезення товарів здійснюються більш великими партіями, і, зрозуміло рідше. Цю залежність можна відобразити наступним графіком, який має форму гіперболи (мал.1.3.1).
Витрати на транспортування
Y
Розмір замовлення
X
Мал.1.3.1. Залежність транспортно-заготівельних витрат від розміру замовлення
Витрати по зберіганню зростають прямо пропорційно розміру замовлення. Дану залежність можна представити наступним графіком (мал.1.3.2).
Y Витрати по зберіганню
Розмір замовлення
Х
Мал.1.3.2. Залежність витрат по зберіганню запасів від розміру замовлення
Склавши два графіки, отримаємо криву, яка відображає характер залежності суми транспортно-заготівельних витрат і витрат по зберіганню від розміру партії, яка замовляється (мал.1.3.3).
Витрати по зберіганню і транспортуванню
Y
Розмір замовлення
Х
Мал.1.3.3. Залежність суми транспортно-заготівельних витрат і витрат по зберіганню від розміру замовлення.
Оптимальний розмір замовлення Sопт.
Як бачимо, крива сумарних утримань має точку мінімуму, в якій сумарні витрати будуть мінімальні.
Абсциса цієї точки Sопт.д.ає значення оптимального розміру замовлення.
Питання визначення оптимального розміру замовлення поряд з графічним методом може бути вирішена і аналітично.
Для цього необхідно мінімізувати функцію, яка представляє суму транспортно-заготівельних витрат і витрат на зберігання від розміру замовлення, тобто визначити умови, при яких:
Сзаг. = Сзбер. + Странсп. min.,
де Сзаг. - загальні затрати на транспортування і зберігання запасу; Сзбер. - затрати по зберіганню запасу; Странсп. - транспортно-заготівельні витрати.
Сзбер. = М х 
,
де М - розмір тарифу за зберігання запасу; S/2 - середня величина запасу;
Странсп. = К х 
,
де К - транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з розміщенням і доставкою одного замовлення, Q/S - кількість завозів за період часу; Q - величина обороту; S - розмір одної партії, яка замовляється і доставляється.
Виконавши ряд перетворень, отримаємо оптимальний розмір партії, яка одночасно доставляється (Sопт), і при якому величина сумарних затрат по зберіганню і завезенню буде мінімальною.
Sопт= 
Ця формула відома як формула Уілсона.
Зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства може відбуватися різними шляхами, зокрема, зниженням конструктивної матеріалоємності продукції, яке відбувається внаслідок:
а) використання економічних видів матеріальних ресурсів;
б) скорочення числа непотрібних функцій;
в) зниження незмірних запасів міцності виробів.
В процесі виробництва для зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення можна використовувати наступні шляхи:
збільшення одиничної потужності машин і агрегатів. Цей показник характеризує одночасно підвищення їх якості;
ліквідація виробничого браку. Підприємства несуть прямі витрати у випадку виготовлення бракованої продукції. Випуск неякісної чи бракованої продукції знижує рівень рентабельності, збільшує собівартість і продуктивність виробництва. Брак і неякісна продукція означають пряму розтрату виробничих ресурсів, збільшують витрати;
використання замінників дефіцитних матеріальних ресурсів. Бурний розвиток хімічної промисловості в наш час створює можливості для широкого впровадження у виробництво нових економічних синтетичних матеріалів для заміни матеріалів, які використовувалися раніше;
скорочення витрат і відходів у виробництві. В різних галузях виробництва створюється значна кількість відходів матеріальних ресурсів і супутніх продуктів. Скорочення відходів забезпечує випуск додаткової продукції без збільшення матеріальних ресурсів. В тих випадках, коли вичерпані можливості скорочення відходів, важливо забезпечити їх максимальну утилізацію, використовуючи для виготовлення побічної, непрофільної продукції чи реалізувати іншим підприємствам;
скорочення витрат при збереженні. Одним із головних завдань організації збереження і просування продукції в сфері обороту - збереження якості продукції, недопущення її псування і втрати. В процесі зберігання матеріальні ресурси не повинні втрачати натурально-речові якості і форми.
Втрати від недостачі і псування матеріальних цінностей складають значну величину і виникають по причині недостатньої уваги до збереження матеріальних ресурсів.
Підприємство планує продовжувати обновлення обладнання на сучасне.
У 2008 році підприємство планує закінчити заміну старих вікон на металопластиковi, провести ремонт у приміщеннях, обновити транспортний та станочний парки.
На впровадження цих планів підприємство планує витратити близько 800 тис. грн.
Проблемами, якi впливають на дiяльнiсть пiдприємства в значній мiрi є складності митних оформлень як при реалiзацiї продукції, так i при перевезенні матерiалiв, яких немає на Україні. Особливо це складно з країнами Середньої Азії. На жаль, податковий тиск на протязі вже багатьох років не дає змоги досягти прибуткової роботи, а з тим оновлення матеріально - технічної бази.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 186.
